Тема. Тарас Шевченко: постать, творчість



Скачати 93.71 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір93.71 Kb.
Науково-практична учнівська конференція

для учнів 11 класів

Тема. Тарас Шевченко: постать, творчість

(до 200-річчя від дня народження українського генія).
Мета: формувати вміння інтерпретації інформації, зокрема мовознавчої та літературознавчої; прищеплювати навички науково-дослідницького пошуку та знайомити з його елементами; розвивати логічно-раціональне й образно-художнє мислення, а також зв’язне усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий і термінологічний запас учнів.

Тип уроку: інтегрований урок (українська мова, українська література); учнівська науково-практична урок-конференція.

Засоби навчання: інтерактивна дошка з мультимедійним проектором; традиційна паперова наочність (портрети, світлини, репродукції картин і малюнків); книжкова виставка шкільної бібліотеки.

Методичні зауваги. Захід адресується учням 11-го класу. Слід максимально використовувати інтелектуальні, творчі, мистецькі та інші можливості певної територіальної громади.
Зразок запрошення

Глибокоповажані учні!

Глибокоповажані вчителі!

Оргкомітет молодіжної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко: постать, творчість» запрошує до участі учнів 9-10-х класів гімназії.

Планується робота над такими питаннями:


  • Постать Тараса Шевченка як чинник етносвідомості численних генерацій українців планети.

  • Творець української літературної мови: історія та сучасні реалії.



Хід уроку

Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.

Поет живе в серцях свого народу

Максим Рильський

Звучить музична композиція «Реве та стогне Дніпр широкий».

Учні читають поезію Т.Шевченка «Думи мої, думи мої».

Учитель. Серед блискучого сузір’я діячів української культури, які навічно увійшли до світової скарбниці духовних цінностей, Т. Г. Шевченко посідає особливе місце. Геніальний поет і видатний живописець, цікавий прозаїк і драматург, неординарний музикант, мислитель-філософ, історик, етнограф, фольклорист.

Указом Президента України 2014 рік – рік Т.Г.Шевченка. Зовсім скоро вся Україна відзначатиме 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Тому сьогоднішній урок-конференцію ми присвятимо постаті Тараса Григоровича.



Тема уроку: Тарас Шевченко: постать, творчість.

Мета нашої конференції: показати світову велич Кобзаря, його значимість для всіх людей на планеті, розкрити неосяжність його таланту, визначити роль великого сина українського народу в літературній спадщині, культурі українського народу; виховувати почуття національної гідності, гордості за великого патріота України; прищеплювати любов та шану до слова українського Пророка.

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок "Кобзаря" Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі?

 Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника... Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. Повторюємо їх як завчену раз і назавжди інформацію, анітрохи не замислюючись над їх справжньою сутністю: яку ж силу духу слід мати, щоб у таких умовах не зламатися, не збайдужіти душею, не зчерствіти серцем, а все думати і піклуватися про свій народ, про Україну?



«Я так люблю 
  Мою Украïну убогу, 
  Що прокляну святого Бога, 
  За неï душу погублю!
» 
 
(Т. Шевченко) 

Лише людина, яка безмежно любила свій рідний край, усім серцем вболівала за долю українського народу, яка здатна не лише сили, здоров’я, але й життя віддати за свою Батьківщину, могла промовити такі слова. Чи мріяв поет про таку Україну, яку сьогодні ми маємо, можемо тільки здогадуватися, проте здійснилася найголовніша мрія Кобзаря: Україна, яку він так любив, стала незалежною, рідна мова зазвучала на повний голос. Отже не марним було все те, через що довелося пройти поету.

А зараз давайте пройдемо ще раз сторінками життєвого та творчого шляху Т.Г.Шевченка (відео-презентація).

Учитель. Першим етапом нашої конференції є висвітлення наукових повідомлень, підготовлених учнями. Отож, розглянемо план проведення конференції:


  1. Постать Тараса Шевченка як чинник етносвідомості численних генерацій українців планети.

  2. Творець української літературної мови: історія та сучасні реалії.

1-й учень аукове повідомлення). «Постать Тараса Шевченка як чинник етносвідомості численних генерацій українців планети».

Суспільство, яке зазнає глобальних трансформацій у всіх сферах буття, яке перебуває на зламі світоглядних орієнтирів, особливо потребує створення механізмів продукування й захисту суспільних цінностей. На вістрі таких процесів чимало визначних національних постатей, але особистістю, котра безпосередньо формує етносвідомість уже кількох генерацій українців усього світу, є постать Тараса Шевченка. Постать така ж геніальна, як і трагічна - за реаліями життя, світоглядними переконаннями, специфікою поетичної і прозової творчості, епістолярієм у цілому, філософським осмисленням позицій людей різних національностей у соціумі, а також у неперевершених картинах, малюнках, ескізах.



Питання для дискусії

  1. Які постаті формують сучасну етносвідомість українців світу?

  2. Чи є Тарас Шевченко у вашому серці та в долі вашої родини?

  3. Які асоціації у вас викликає ім’я - Тарас Шевченко?

Учитель. Постать Шевченка вiдiгравала важливу iсторичну роль не лише у розвитку лiтератури, а й у розвитку лiтературноï мови. Вiн заклав ту ïï структуру, яка зберiглася донинi як основа сучасноï украïнськоï мови. Тому наступне питання, яке ми розглянемо «Творець української літературної мови: історія та сучасні реалії»

2-й учень (наукове повідомлення). «Творець української літературної мови: історія та сучасні реалії».

Шевченкова мова стала підвалиною національної літературної мови. Шевченко був найвизначнішим поетом, і його твори захопили всю Україну: їх усі читали, вчили напам’ять, і вже тим самим навчалися й мови. В історії постання літературних мов це звичайне явище: мова найсильнішого письменника й володаря дум народних поволі стає основою мови літературної, - так нерідко бувало в Європі, так сталося й у нас.

... Шевченкова мова мала всі якості, щоб лягти в основу мови літературної: вона була найчистіша серед мов усіх тодішніх письменників і походила з осердя української землі, зі Звенигородщини, тому могла стати соборною мовою. Рік 1840-й, коли вийшло перше видання «Кобзаря», услід за роком 1798-м, коли вийшла «Енеїда» І.Котляревського, став знаменним етапом в історії становлення й розвою української літературної мови... Власне, твори Шевченка широко рознесли й остаточно утвердили наші національні назви: Україна, український.

В історії розвою української літературної мови Шевченко закінчив ту її добу, що розпочалася Котляревським і велася його наслідувачами. Він став синтезом цієї мови і він же поставив її на добру путь дальшого розвою. У післяшевченківську добу хоч іще й сперечаються щодо меж літературної спроможності української мови, але всім уже стало ясно, що Шевченко таки вивів цю мову на шлях ширшого літературного розвитку.



Питання для дискусії

  1. Чи є літературна мова чинником: а) консолідації сучасної нації; б) національної безпеки держави? Доведіть вашу точку зору, цитуючи поезії Шевченка.

  2. Як ви прокоментували б такий історичний факт, який наведено у книзі Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) «Історія української літературної мови»: «Шевченко нерідко писав таки кострубатою мовою, а це приводило в лють мовного пуриста Куліша, і він не раз «жостко» докоряв Шевченкові й виправляв йому форму його віршів. А іноді Куліш виправляв Шевченкові й зміст.

Так, у своєму вірші «До Основ’яненка» Шевченко написав був:

Наш завзятий Головатий

Не вмре, не загине!;

а Куліш це виправив на:



Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине!

Так це місце друкується й тепер у Шевченкових творах”.



  1. Як ви гадаєте, що є предметом національної гордості українців? Учитель. Мова — одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється-ожива.
Як їх почує!..
(Т. Шевченко)

Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою. Так, у листі до брата Микити поет пише: «Будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому… Нехай же я хоч раз через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами».

Учитель. Багато митців українського слова присвятили свої твори Великому Кобзареві. Серед них поезія Ольги Марунич «Художникам» (виразне

читання поезії)



Художникам

Не малюйте Шевченка плебеєм

У кріпацькій пошарпаній свиті.

Я в нім бачу лише Прометея

У одежі із сонця відлитій,

Володаря дум України,

Що піднісся на грані столітні,

Щоби сіяти правду невпинно,

Щоб вогнем у віках пломеніти!

Не малюйте Шевченка солдатом,

Не малюйте на зло клятій долі

Мій Шевченко завжди був крилатим,

Мій Шевченко завжди був на волі!

Не малюйте поета в печалі,

Бо він світоч і щастя народу,

Став пісок золотим в Косаралі,

Де ступав він в хвилини негоди.

...А тепер наш Тарас в кожній хаті

З нами словом живим розмовляє,

Є в Шевченка народження дата,

Дати ж смерті в Шевченка немає.

Ольга Марунич

Учитель. Та не лише відомі поети вшановували пам’ять Шевченка поетичними рядками, але приємно сказати і те, що учні нашої школи – надзвичайно талановиті, здібні – створили поетичну збірочку «Розкрилля душі». Сюди увійшла поезія учениці 11 класу (вірші бажано декламувати під супровід класичної української музики)



Учитель. Вiн був сином мужика i став володарем у царствi духу. Вiн був крiпаком i став велетнем у царствi людськоï культури. Вiн був самоуком i вказав новi, свiтлi i вiльнi шляхи професорам i книжним ученим.
Найкращий
i найцiннiший скарб доля дала йому лише по смертi: невмирущу славу i всерозквiтаючу радiсть, яку в мiльйонiв людських сердець ще наново збуджуватимуть його твори.

Музична композиція «Заповіт».



Завершити нашу зустріч хочеться словами Остапа Вишні:

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю»

Усім дякую за співпрацю, за участь в конференції. Якщо наша зустріч не залишила ваші серця байдужими, значить ми недаремно сьогодні зібралися.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал