Тема: Т. Г. Шевченко "Наймичка". Образ знедоленої жінки, розкриття її трагічної долі. Гуманістичний пафос твору, близькість до народної творчості



Скачати 103.47 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір103.47 Kb.
Конспект  уроку

з української літературиу  9 класі учителя української мови  та літератури

Тема: Т.Г.Шевченко “Наймичка”. Образ знедоленої жінки, розкриття її трагічної долі. Гуманістичний пафос твору, близькість до народної творчості.

 

Мета: Розкрити картини селянського побуту; показати жертовну любов жінки-матері; розкрити образ знедоленої жінки, її трагічну долю; познайомити з народними звичаями, обрядами; розвивати в учнів спостережливість, уміння співпереживати, робити висновки; виховувати доброту, милосердя, співчуття до знедолених.



 

Тип уроку: урок-спостереження.

 

Хід уроку:



 

І Вступна частина уроку

 

1.     Організація учнів до навчальної діяльності



Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість справжнього сина України, батька нової української мови – Тараса Григоровича Шевченка.

Але спочатку давайте перевіримо, наскільки міцні знання ви маєте з теорії літератури, як добре ви запам’ятали письменників давньої української літератури і української літератури ХІХ століття та їхні твори.

 

2.Повторення, актуалізація опорних знань



 

1)Робота біля дошки:

а) Написати авторів поданих творів:

-         “Послання до Єпископів” (І.Вишенський);

-         “Катерина” (Т.Г.Шевченко);

-         “Бджола і Шершень” (Г.Сковорода);

-         “Повчання дітям” (В.Мономах);

-         “Енеїда” ( І.Котляревський);

-         “Маруся” ( Г.Квітка-Основ’яненко);

-          “Гайдамаки” (Т.Г.Шевченко);

-         “Сад божественних пісень” (Г.Сковорода);

-         “Наталка Полтавка” (І. Котляревський);

-         “Кавказ” ( Т. Г. Шевченко).

б) Написати композиційні елементи художнього твору.

 

2)Літературний диктант:



         (Назвати літературний термін за його характеристикою)

1)    Люди, зображенні у художньому творі (дійові особи або персонажі).

2)    Епітети, порівняння, метафори – це... (художні засоби).

3)    Невеличкий повчальний текст алегоричного характеру (байка).

4)    Жанр ліро-епічної поезії, якому властиві драматична гострота сюжету, емоційна наснаженість, фантастичність (балада).

5)    Літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя і характери розкриваються в розмовах та дії персонажів (драма).

6)    Віршовий літературний твір, написаний у формі листа чи звернення до якоїсь особи або багатьох людей (послання).

7)    Зведення в хронологічному порядку коротких записів у послідовності історичних подій (літопис).

8)    Старовинна назва повчальних алегоричних оповідань про людське життя з яскраво вираженою мораллю (притча).

9)    Невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували чи відбивали певний обряд, трудовий процес чи являли собою гру (народна драма).

10) Вид мистецтва, основною особливістю якого є змалювання життя в образах за допомогою мови (художня література).

 

3)Перевірка правильності виконання роботи біля дошки.



 

         3.Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

         Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з поетичною творчістю Т.Г.Шевченка 1843 – 1847 років, які вважають золотою порою у творчості поета.

1.Яке місце у творчості Т. Г. Шевченка займає тема жіночої недолі?

2.Чому тема жіночої недолі так хвилює Т. Г. Шевченка?

3.Назвіть твори, в яких автор піднімає цю тему.

         ( “Тополя”, “Причина”, “Сон”, “Катерина”, “Якби ви знали паничі...”, “Гайдамаки”, “Наймичка”.)

 

         Тема ошуканої нещасної дівчини широко розроблялася у світовій літературі впродовж багатьох століть. Це і “Клариса” С. Річардсона, і “Бідна Ліза” М. Карамзіна, і “Еда” Є. Баратинського, і “Сердешна Оксана” Г.Квітки-Основ’яненки.



         Знедолена жінка – страдниця стала постійним супутником і Шевченкової поетичної музи. Ніжну любов до жінки – страдниці він проніс крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого поетичного хисту, підніс її до високих художніх узагальнень.

         І от сьогодні на уроці ми попрацюємо над твором “Наймичка” Т.Г.Шевченка, розкриємо образ знедоленої жінки, її трагічну долю. Розглянемо картини селянського побуту, ознайомимося з народними звичаями, обрядами. Визначимо гуманістичний пафос твору, його близькість до народної творчості.

 

         Отже, тема уроку:



Т.Г.ШЕВЧЕНКО “НАЙМИЧКА”

 

ІІ Основна частина уроку



 

         1.Аналіз мови твору.

1)    У чому виявляється ліризм поеми?

Ліричного відтінку поемі надають пісні, в яких мати виливає своє горе. Ліризмом пройнята й мова в цілому ряді епізодів, де зворушливо розповідається про страждання матері, дібрані емоційно забарвлені слова (“сердешне неначе благає”, “й покапали сльози з старих очей замучених”).

     Свою розповідь автор майже наближає до прози, що іноді нагадує казку, як це маємо на початку першого розділу (“Жили-були дід і баба...”).

2)Які ще фольклорні прийоми використовує поет?

     Шевченко використовує, як більшість фольклорних творів, число – три: три пари кумів, “Тричі крига замерзала, тричі розтавала, тричі наймичку у Київ Катря проводжала...”.

 

     2.Робота над змістом твору. Дослідження композиції твору.



1.     Чому твір має назву “Наймичка”?

2.     Коли відбуваються події, зображені у поемі?

3.     Яку будову має поема?

(Поема складається з прологу і восьми частин).

4.     Про що автор розповідає у пролозі?

-              Хто ця молодиця?

-              Чому вона рано-вранці опинилася на могилі?

-              Що вона пригортає до лона?

-              Що про себе розповідає молодиця у пісні-зверненні?

-              Чому вона змушена покинути сім`ю?

-              Які два виходи вбачає вона?

-              Чому вирішує підкинути дитину?

5.     До чого переходить автор у першій частині?

(Після напруженого вступу автор переходить на спокійну епічну розповідь про життя на хуторі багатої бездітної сім`ї. Говорить про дитинство Трохима і Насті, як вони удвох ягнят пасли).

6.     Яке місце в композиції твору посідає цей епізод?

(Зав’язка).

         Сформулюйте її.

(Знайомство з молодицею, з Трохимом і Настею).

7.     Що послужило зав’язкою твору?

(Ганна підкидає Трохиму і Насті свого сина).

8.     -   Як далі розвиваються події у творі?

 -  Як поставилися Трохим і Настя до наймички? Як це їх характеризує?

 - Про що свідчить той факт, що маючи вдосталь грошей вони не наймають наймички аж до того часу, як у них з’явилася дитина?

(Створюючи позитивні образи Трохима і Насті, поет не ідеалізує хуторян – адже це люди, які не визискують чужої праці. У них не було наймички, поки їм не підкинули дитину й поки до них не попросилася Ганна.

         Найнявшись, Ганна потрапляє в оточення доброзичливих людей. Вони їй співчувають, ніколи не розпитують про минуле життя, щоб не викликати тяжких переживань.)

 -  Як почуває себе Ганна у сім`ї Трохима і Насті? Чому? Як ставиться до своєї роботи? Зачитайте цитату.

     (У новій сім`ї наймичка відчула велику радість: вона тепер зі своїм малим синочком, “рада та весела” Ганна завзято порядкує і в хаті, і коло скотини, і ввечері, і рано. Свої ніжні почуття вона віддає синові. Це один бік її життя.) 

-   Чому життя Ганни можна вважати двобічним? Чи щаслива Ганна? Зачитайте цитату.

     (Зовнішне благополуччя не може принести їй справжнього щастя. Становище ганни на хуторі двояке, фальшиве. Вона радіє, що біля свого сина, про що, крім неї, ніхто не знає. Водночас, коли землю огортає ніч, мати-наймичка, ховаючись зі своїм невимовним горем, щоб ніхто не дачив і не чув, тяжко ридає і проклинає свою долю. Ця друга сторона життя наймички показана через глибокі переживання героїні. Читач бачить її велике горе, розуміє, що воно зробило нестерпним життя Ганни.)

-         В чому соціальні причини трагедії наймички?

(В ті часи суспільство ставилося з презирством до жінки-покритки, засуджувало її. А поскільки Ганна порушила звичаєві моральні норми, то, можливо, всі відвернулися від неї. В іншому випадку вона б просто могла залишитися з батькоми і сама виховувала б сина, не приховуючи, що  його мати.)

-   Коли відбувається перше напруження сюжету?

     (Пропозиція стати весільною матір`ю.)

-         Чому Ганна відмовляється стати весільною матір`ю? Як вона діє? Чому йде на прощу?

-         Як ставиться Ганна до  Марка, до невістки Катерини, до онуків? Зачитайте цитату.

9.Коли композиція твору набуває найбільшого напруження? Де кульмінація твору?

     (Марко разом з Катериною входять у хату, наймичка прохає катерину вийти з кімнати і зі сльозами на очах зізнається, що вона його мати. Марко втрачає свідомість.)

-         В чому виявилася майстерність Т.Г.Шевченка?

(Тільки такий геніальний поет, як Т.Г.Шевченко, зумів так природно і водночас так майстерно передати всю глибину горя жінки, яка, помираючи зізнається синові, що вона його мати. Не можна читати без сліз цієї надзвичайно хвилюючої сцени. Шевченко показав страждання матері-покритки, зосередившиувагу на її переживанні за свою дитину.)

-         У чому трагізм становища наймички, що відчуває близьку смерть?

10. Якою є розв`язка твору?

     (Смерть Ганни, Марко зомлів)

-         Про що свідчить той факт, що сильний, кремезний чоловік, який багато чумакує, і раптом втратив свідомість?

11. У чому особливості композиції твору?

     (На відміну від інших поем Шевченка, у «Наймичці» майже відсутні ліричні відступи, звернені до героїв або читачів.)

 

     3.Характеристика наймички.



-  Яким автор подає нам образ наймички?

     (Образ наймички трагічний. Трагізм її полягає в становищі жінки-покритки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві, але цей бік проблеми в поемі залишається поза сюжетом твору. Другий бік становища наймички, який робить її образ трагічним – це переживання героїні. Вона – поруч з сином, доглядає його, але повного материнського щастя не має. Ганна до самої смерті не зазнала материнського щастя.)

-         Чому Ганна так довго мовчала й зважилася сказати правду лише перед смертю?

-         Така поведінка – вияв слабкодухості чи твердості характеру жінки?

 

4.Визначення теми твору.



Яку тему розкриває Т.Г.Шевченко у творі «Наймичка»?

Тема твору: Показ безмежної любові матері до дитини через розкриття трагічної долі жінки-покритки.

 

     5. Створення проблемної ситуації  - «Мозковий штурм»



     - Давайте поміркуємо, яким би було життя Ганни, якби ця жінка-покритка непідкинула дитину людям, що не мали дітей?

     -  Чи мала вона інший вибір?

     -  Як би вона тоді побудувала своє життя?

    


     Невдовзі настане той час, коли ви постанете у виборі життєвого шляху, будете планувати майбутне. А що ви робитимете, якщо не вийде так, як ви хочете?

     Треба пам`ятати, що з будь-якої життєвої ситуації є кілька виходів. І ви повинні навчитися не впадати у відчай, а сконцентровувати свою увагу, продумувати всі можливі варіанти і вже потім робитивибір, який буде, на ваш погляд, найоптимальніший.

 

     6. Порівняльна характеристика творів.



1). До якого твору Т.Шевченка близька поема «Наймичка»?

2). Зіставте образи поем «Наймичка» і»Катерина». Визначте, що в них спільне, а чим вони різняться?

3). Що нового з`явилося у жіночому образі, створеному Шевченком?

     Між написанням «Катерини» і «Наймички» сім років (1838р. – 1845р.), а різниця у трактуванні образу просто колосальна, що пояснюється творчим змужнінням Шевченка.

     Якщо Катерина – це образ-жертва, який, крім захоплення силою любові і почуття жалю до нещасної дівчини-селянки, ніяких емоцій не викликає, то Ганна, теж жертва, показана перш за все як мати.

4). Кому ви більше симпатизуєте: Катерині чи Ганні? Чому?

 

ІІІ Заключна частина уроку



 

1.     «Мікрофон».

-         Що вас найбільше вразило в поемі «Наймичка»?

-         Які роздуми викликала у вас поема? Чого навчила?

 

2.     Виставлення оцінок.



3.     Оголошення домашнього завдання:

1)    Записати композицію твору на основі розглянутого на уроці.



2)    Визначити елементи народознавства у творі.

3)    Повторити художні засоби.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал