Тема. Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях. Мета



Скачати 112.28 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір112.28 Kb.
Тема. Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях.

Мета: показати процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині XIX ст.; довести, що російський царизм намагався зміцнити феодально-кріпосницьку систему господарювання в Україні; ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в сільському господарстві, промисловості, торгівлі України; формувати вміння й навички аналізу соціально-економічної історії країни; виховувати розуміння того, що криза, яка охопила аграрний сектор економіки України, потребувала реформування.

Основні терміни і поняття: сільське господарство, аграрні відносини, поміщицьке господарство, криза поміщицького господарства, військові поселення, панщина, оброк, натуральне господарство.

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть – називати визначення термінів, характеризувати стан розвитку сільського господарства в Україні у першій половині ХІХ століття.

СТРУКТУРА УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин в українських землях у складі Російської імперії.

а) Криза поміщицького господарства.

б) Військові поселення в Україні.

2. Стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин на українських землях у складі Австрійської імперії. Аграрна реформа 1848 року.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VІ. Підсумок уроку

VІI. Домашнє завдання



ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання та засвоєння учнями попереднього матеріалу.

Фронтальне опитування:

  • Назвіть етапи українського національного відродження.

  • Що відбувалося під час культурного етапу?

  • Назвіть представників української інтелігенції, що представляє культурний етап українського нац. відродження.

  • Назвіть членів товариства «Руська Трійця»

  • Коли був опублікований альманах «Русалка Дністровая»?

  • Що таке Масонські ложі?

  • Хто такі декабристи?



Робота на картках із взаємоперевіркою

Дайте точні і короткі відповіді на запитання:



  1. Назвіть хронологічні межі академічного етапу українського національного відродження?_____________________________________

  2. Назвіть автора праці «Історія Русів»______________________________

  3. Назвіть ідею, яку обстоювали члени товариства «Руська Трійця»______

________________________________________________________________

  1. Вкажіть рік повстання декабристів _______________________________


Висновок:

Слово вчителя:

Отже, ми щойно з вами в загальному повторили попередній матеріал, і можемо зробити висновок, що українське суспільство на середину ХІХ століття стало на шлях цілковитого усвідомлення своєї окремішності від панівних народів Російської і австрійської імперій про що свідчать численні приклади діяльності української інтелігенції.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Проблемна бесіда.

1) Як політика російського самодержавства вплинула на розвиток господарства України у XVIII ст.?

2) Що таке «кріпосне право »?

Метод – асоціативний кущ – слово «кріпак»

Отже наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. поміщицьке господарство України, що ґрунтувалося на праці покріпаченого селянства, переживало занепад. Старі форми господарювання були неефективними і вже не відповідали вимогам часу. Сільське господарство в зазначений період перебувало в кризовому стані.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Запис учнями плану уроку у робочі зошити.

1. Стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин в українських землях у складі Російської імперії.

а) Криза поміщицького господарства.

Протягом першої половини XIX ст. в сільському господарстві України все ще панувала панщинна система господарювання



учитель проводить бесіду:

1) Що таке « кріпосне право » ?

2) Назвіть основні риси панщинної системи господарювання.

3) Охарактеризуйте становище українських селян.


Робота над формуванням понять.

Як результат бесіди вчитель пропонує учням записати в зошити визначення наведених понять та висновки.



Кріпосне право — система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на свою повну власність.
Метод перекладач до терміну «Кріпосне право».
Термін «кріпацтво» походить від назви купчих документів на землі — «кріпості». На українських землях, які перебували у складі Російської імперії, кріпосне право було остаточно оформлене указом Катерини II (1783), за яким селян Лівобережної та Слобідської України було повністю позбавлено права переходу до іншого господаря і поширено на них загальноросійські закони. Поміщик міг продати кріпака, обміняти його на будь-яке майно, розлучити чоловіка з дружиною і батьків із дітьми. Така практика набула поширення у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.

Основними повинностями селян-кріпаків були панщина та оброк.
Панщина - відробіткова рента, одна з форм докапіталістичної земельної ренти, примусова безоплатна праця кріпосного селянина, який відбував її як повинність зі своїм реманентом і тягловою силою в господарстві поміщика - власника землі.
Пошук інформації в інтернеті
Оброк - термін, що вживається в історичній літературі для позначення двох форм феодальної земельної ренти - продуктивної (натуральний оброк) і грошової (грошовий оброк). У міру розвитку товарно-грошових відносин натуральний оброк почав поступово замінюватися грошовим. У Російській імперії до скасування кріпацтва оброк був однією з основних форм феодально-кріпосницької експлуатації селянства.
Робота з таблицею «Ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання»
Скласти відповідну таблицю використовуючи підручник (с.57)

Ознаки кризи

Вплив на становище селян








Висновок: усі ці ознаки свідчили про занепад феодально-кріпосницької системи господарювання і наростання її кризового стану.
Бесіда.

1) Що таке екстенсивний шлях розвитку поміщицьких господарств?



Дидактична гра «Інтерв'ю»

Уявіть, що ви експерт, у якого журналіст бере інтерв'ю щодо шляхів розвитку аграрного сектору України в XIX ст.

Сформулюйте поради поміщикам щодо якісного покращення стану розвитку аграрного сектору України.

б) Військові поселення в Україні.


Метод – пошук помилок
Текст 1

У 1816 р. з ініціативи довіреної особи царя Олександра І. Олексія Аракчеєва в Російській імперії розпочалася масова організація військових поселень. У Наддніпрянській Україні вони з'явилися в 1817 р. Так, у Харківській, Херсонській, Катеринославській губерніях було створено 16 кавалерійських та три піхотні полки.

Створення військових поселень мало на меті: по-перше, організацію ізольованої від народу касти солдатів для боротьби проти революційних рухів; по-друге, зменшення витрат на армію, перекладення її утримання на самих солдатів-селян, які одночасно з військовою муштрою мусили займатися й сільським господарством.

На військових поселенців перетворювалися сотні тисяч державних селян і козаків. Так, у 1825 р. на військових поселенців було переведено 375 тис. державних селян.

Військові поселенці, що ставали довічними солдатами, жили в умовах надзвичайно жорстокого казарменого режиму, тяжкої муштри. У «розпис», який регламентував трудові будні рядових і офіцерів, входило все: сон, муштра та ін. Кожний крок поселенця контролювався начальником, без дозволу якого ніхто не мав права навіть залишити село.

Дітей поселенців від 7 до 12 років зараховували в кантоністи і муштрували у військових школах, із 12 років зараховували в резервні, а з 18 років - у військові частини.

Військові поселення проіснували до 1857 р.


Текст 2

У 1816 р. з ініціативи довіреної особи царя Петра І. Олексія Аракчеєва в Російській імперії розпочалася масова організація військових поселень. У Західній Україні вони з'явилися в 1817 р. Так, у Харківській, Херсонській, Катеринославській губерніях було створено 16 кавалерійських та три піхотні полки.

Створення військових поселень мало на меті: по-перше, організацію ізольованої від народу касти солдатів для боротьби проти революційних рухів; по-друге, зменшення витрат на армію, перекладення її утримання на самих солдатів-селян, які одночасно з військовою муштрою мусили займатися й сільським господарством.

На військових поселенців перетворювалися сотні тисяч державних поміщиків. Так, у 1825 р. на військових поселенців було переведено 1 млн. державних селян.

Військові поселенці, що ставали довічними солдатами, жили в умовах надзвичайно жорстокого казарменого режиму, тяжкої муштри. У «розпис», який регламентував трудові будні рядових і офіцерів, входило все: сон, муштра та ін. Кожний крок поселенця контролювався начальником, без дозволу якого ніхто не мав права навіть залишити село.

Дітей поселенців від 7 до 12 років зараховували в кантоністи і муштрували у військових школах, із 12 років зараховували в резервні, а з 18 років - у військові частини.

Військові поселення проіснували до 1991 р.



Робота з історичним документом.
Життя в херсонських військових поселеннях Уривок із записок військового урядовця Єгора фон Брадке

...У цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займались землеробством і скотарством, господарство провадилось цілком екстенсивно і неправильно...

Тут я знайшов цих, колись дуже заможних, селян у надзвичайних нестатках і злигоднях, і мені не важко було відшукати причину цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ними оволоділо палке завзяття на користь казни, і вони у відношенні одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здобутим для своїх людей і коней, а намагались нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. Цієї мети вони безсумнівно досягли, хоч і тут цілі стада пацюків знищили цю добру половину; але в той же час полки віднімали у селянина кращі землі, провадили великі посіви без усякого погодження з трудовими силами і віддавали селянинові лише мізерну решту часу на його власне господарство. Через те, що оранка під час тривалого літа може провадитися довго і праці по угноєнню не існує, то ця система була б ще менш шкідливою для матеріального добробуту поселенців, але під час збирання, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому, казенні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збирання на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи одну лише солому.
Запитання до документа.

1) Які військові повинності виконували поселенці?

2) Яким було становище поселенців?

Висновок: Чим було викликано створення військових поселень?

2. Стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин на українських землях у складі Австрійської імперії. Аграрна реформа 1848 року.
Робота з підручником – с. 57-58.

Запитання до тексту підручника – учням пропонується підібрати запитання до змісту підручника, іншим дати на них відповіді.

Висновок.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Пропонуються два варіанти проведення цього етапу уроку.



Бесіда.

1) Що таке «кріпосне право»?

2) Назвіть основні риси панщинної системи господарювання в Україні в першій половині XIX ст.

3) У чому проявлялася криза панщинної системи господарювання?

4) Перелічіть основні повинності селян-кріпаків.

5) Що таке «військове поселення»? Назвіть основні причини виникнення військових поселень в Україні.

6) Порівняйте стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин на українських землях у складі Російської й Австрійської імперій. Зробіть висновки.
Проблемне завдання.

Дайте історичну оцінку стану сільського господарства в Україні в першій половині XIX ст.


V. ПІДСУМОК УРОКУ

Наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. господарська система України, яка ґрунтувалася на кріпосництві, зазнала кризових явищ.


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацюйте параграф 9.

2) Творче завдання. Напишіть твір за темою «Один день із життя селянина-кріпака Наддніпрянської України (військового поселенця, селянина-кріпака Західної України)» (на вибір). У творі необхідно відтворити колорит епохи, розповісти про повинності та ін., описати побутові умови життя, зовнішній вигляд; ужити відповідні топоніми, гідроніми тощо.



3) Випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення на теми «Найбільші порти України в першій половині XIX ст.», «Одеса - місто нової епохи».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал