Тема розвиток освіти та науки на українських землях



Сторінка4/4
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.77 Mb.
1   2   3   4

Інтер’єр вітальні першої половини ХІХ ст.

Працюємо з речовими пам’ятками та образною наочністю

  1. Як ти думаєш, що це за кімната?

  2. Чим вона відрізняється та чим вона схожа на кімнату в твоєму будинку?

  3. Що в цій кімнаті говорить про те, що це було житло забезпечених, а не бідних людей?

  4. Як ти думаєш, чому про життя заможних людей у минулому ми знаємо набагато більше, ніж про життя і побут простих жителів міста?



Життя міста було зовсім інакшим ніж у селі. Основні верстви населення міста складали аристократи, підприємці, чиновники, купці, ремісники. Більшість населення міст складали неукраїнці: росіяни, поляки, угорці, німці, євреї. На Півдні України був особливо багатонаціональний склад населення. Кожний народ привносив щось своє у життя та розвиток міст. Українців в містах було мало, але вони швидко зливалися з пануючим середовищем. Особливою рисою міст Наддніпрянщини та Західної України було те, що їх мешканці намагались відірватися від українського коріння та запозичували традиції та культуру інших народів. Це проявлялося у небажанні користуватися українською мовою, одягом, меблями, звичаями та традиціями. Таким чином, між містом та селом виникає багато суперечностей, що спричинили антагонізм який проявлявся у соціальному та культурному житті населення.


Документи та матеріали.

З життя української громади.

Громада була самоврядним колективом. Його очолював отаман, якого обирали всім селом. Пізніше замість отамана була введена посада війта. Усі важливі питання обговорювалися на громадському сході. Його ще називали віче, або копа. Це була така собі рада старійшин, адже кожну сім’. Представляв голова родини, найстарший чоловік (або голова дворища). Молоді та жінкам вхід на такі збори був заборонений. Зрідка допускалися на схід і отримували право голосу вдови, які самостійно вели господарство. Почесне місце на «копі» належало старійшинам села, найповажнішим чоловікам.

Члени громадського сходу збиралися на майданчику біля церкви або корчми, а з приходом зими у спеціальній громадській або найнятій для цього хаті, а то й в корчмі. На порядку денному завжди було чимало питань: тут вирішували, коли орати у цьому році, як розподілити землю, кому допомагати вдовами, як покращити стосунки з поміщиком і захистити свої права. Крім того, на громадському сході розбирали всілякі конфлікти між селянами – не тільки земельні, а й майнові, інколи родинні та інші. Дуже часто рішення сходу записували у спеціальну книгу. Ці рішення, як правило, оскарженню не підлягали.

Приймаючи те чи інше рішення, громада спиралася не лише на урядові законодавчі акти, а й на так зване звичаєве право та общинну, вироблену століттями мораль, що ґрунтувалася на звичаях предків.


Завдання:

1) Прочитайте документ.



2) Які питання вирішувала громада?

3) Хто очолював громаду?

4) На які законодавчі акти спиралася громада приймаючі рішення?

5) Яке, на вашу думку, значення мала громада у житті селян?
dramamsk


Висновки.

Традиційно-побутова культура українського села у першій половині ХІХ ст., не зважаючи на зміни, залишила багато з минулих століть. Це стосується традиційного українського житла, сімейних та громадських традицій, одягу, звичаїв та традицій. Продовжують розвиватися українське декоративно-побутове мистецтво: гончарство, ливарництво, килимарство та ін. В той же час українці переймають й традиції інших народів, особливо тих, які географічно являються їхніми сусідами, але й зберігають притаманні лише їм риси життя.

Змінюється й українське місто, в якому поступово руйнується самобутня українська культура, яка зазнає великого впливу з боку столичних міст Росії та Західної Європи. Внаслідок цього між містом і селом відбувся розкол, який поклав початок великим протиріччям (антагонізм) в суспільному й культурному житті.

hh00625_


Питання для самоконтролю

1) Опишіть типове українське житло.

2) Які матеріали використовували зазвичай на території України для будівництва?

3) Охарактеризуйте розвиток декоративно-прикладного мистецтва у І половині ХІХ ст.

4) Опишіть національний одяг українців.

5) Які страви були найулюбленішими серед українців у І половині ХІХ ст.? Чи змінилися смакові пристрасті сучасних українців?

6) Чим була сім’я для українців ХІХ ст.?

7) З чим, на вашу думку, можна пов’язати факт наведений у тексті параграфа, щодо зменшення кількості осіб у сім’ях?

8) Яку роль відігравали жінки у тогочасному суспільстві? Яким було їхнє становище?

9) Заповніть схему.

Види декоративних

ремесел


10) Які нові сільськогосподарські продукти почали вживати українці межі XVIIІ – ХІХ ст.?

ph02736g

Словник термінів.

Антагонізм - (від грец. antagonisma — суперечка, боротьба), суперечність, що характеризується гострою боротьбою ворожих сил, тенденцій.



Віконце допитливих.an00790_

Молодіжні громади.

Як уже зазначалося, вхід до громадського сходу молоді був закритий. Але це не означало, що молодь не була пов’язана з громадою. По-перше, вона залежала від того, що там вирішать на громадському сході старші, а по-друге, вона входила до молодіжних громад, що були поширені по всій Україні. Як тільки хлопець чи дівчина підростали, вони мали право вступити відповідно до парубочої та дівочої громади. Він вступу до громад чітко окреслений не був. Для хлопців – 16-18 років, дівчата ставали повноправними членами громади десь з 15 років. Існувало також внутрішнє розділення молодіжних громад на старшу та молодшу. Парубочу громаду очолював отаман (береза), дівочу – старша дівчина, інколи серед дівчат не було чітко вираженого лідера.

Цікавим був обряд прийняття хлопця до парубочої громади. Це була не хвилинна справа. Дуже часто його приймали до громади під час якихось польових робіт. Він мав показати себе гарним косарем або женцем. Кожний регіон мав й свої особливості. Так, на Поділлі хлопець перед прийняттям до громади мав пройтися на руках, співаючи пісню.

Вступ дівчини до громади відбувався інакше. Кандидатка просила старшу дівчину бути її товаришкою і наставницею. Після цього вони дарували одна одній стрічки, хустки тощо – і нова дівчина ставала членом громади. Була єдина умова щодо неї – дівчина мала вміти прясти, шити, вишивати, що й робили дівчата на вечорницях.



УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ: ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ.c:\documents and settings\admin\мои документы\заставки к учебнику\j0241037.wmf

І. Історичний тренінг.

1. Коли було засновано Харківський університет?

2. В якій галузі наук здобули визнання Михайло Остроградський і Тимофій Осиповський?

3. В якому місті було створено декоративно-пейзажний парк «Софіївка»?

4. Назвіть майстрів українського живопису І половини ХІХ ст.

5. Хто був першим ректором Київського університету?

6. Директором, режисером і актором якого театру був Григорій Квітка-Основ’яненко?

7. Чим уславився Михайло Щепкін?

8. Володимир Боровиковський був архітектором чи живописцем?

9. Які ліцеї працювали в Наддніпрянщині у 1835 р.?

10. Хто створив першу в українській графіці серію офортів «Живописна Україна»?

11. Хто був одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині?

12. Коли побачило світ перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка?
ІІ. Назвіть автора.


  1. Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятійший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він взявши торбу тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.


  1. Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные,

Как люблю я вас, как боюсь я вас,

Знать увидел вас, я не в добрый час.



  1. Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее назад, как бы обжегшись, пососал пальцы, заболтал ногою и забежал с другой стороны, и снова отскочил и отдернул руку. Однако ж, несмотря на все неудачи, хитрый черт не оставил своих проказ. Подбежавши вдруг схватил он обеими руками месяц, кривляясь и дуя, перекидывал его из одной руки в другую, как мужик, доставший голыми руками огонь для своей люльки; наконец поспешно спрятал в карман и, как будто ни в чем не бывал, побежал далее.




  1. Я в хаті мучився колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози. Я не знаю,

Чи єсть у Бога люте зло,

Щоб у тій хаті не жило?

А хату раєм називають!


  1. Крутійка Лисиця подала скаргу на Вола. Він, бач, пив брагу, «їв сіно, і овес, і сіль». «Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки». Волові не дали й слова вимовити на свій захист і безпідставно засудили до страти.

Так за такі гріхи його четвертувать

І м’ясо розідрати суддям на рівні часті.

Лисичці ж ратиці оддать.


  1. Один из старшин взял палицу и поднес ее новоизбранному кошевому. Кирдяга, по обычаю, тотчас же отказался. Старшина поднес в другой раз. Кирдяга отказался и в другой раз и потом уже, за третьим разом взял палицу. Одобрительный крик раздался по всей толпе, и вновь далеко загудело от казацкого крика все поле. Тогда выступило из средины народа четверо самых старых, седоусых и седочупринных козаков и, взявши каждый в руки земли, которая в ту пору от бывшего дождя растворилась в грязь, положили ее ему на голову. Стекла с головы его мокрая земля, потекла по усам и по щекам, и все лицо замазала ему грязью. Но Кирдяга стоял, не сдвинувшись и благодарил козаков за оказанную честь.

  2. Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

Он де, люде, наша слава,



Слава України.
ІІІ. Впізнай – хто Я?




  1. Визначний філолог-славіст, палеограф, етнограф, один із засновників університетського слов’янознавства. Протягом 1826-1829 рр. навчався на етико-політичному відділенні філософського факультету Харківського університету. Після закінчення цього закладу працював у Харківському дворянському депутатському зібранні, був приватним учителем. У 1842 р. став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії слов’ян та викладав слов’янські мови.



  1. Український історик, поет і етнограф. Був знайомий з Т.Шевченком, О.Пушкіним, К.Рилєєвим. У 1831 р. видав у Москві поетичну збірку «Українські мелодії», у якій оспівав героїчне минуле українського народу. У 1847 р. поклав на музику вірш Т.Шевченка «Нащо мені чорні брови». Є автором «Історії Малоросії». З інших історичних публікацій найвідоміші – «Мазепа», «Гетьманство Барабаша», «Про козаків», «Збірник малоросійських пісень», «Південноруські пісні» та інші.e:\підручник\маркевич.jpg


e:\підручник\тома де томон здание биржи.jpg


  1. Архітектор цієї Біржі у Петербурзі руський архітектор, який за походженням француз. Працював у стилі класицизму та ампіру. Перші його архітектурні споруди, нажаль, не збереглися до наших днів. Самими цікавими з них були дві театральні будівлі, що були побудовані за функціональним типом: Великий театр у Петербурзі та Оперний театр в Одесі, що повністю згорів у 1873 році.




  1. Відомий актор-реформатор. До 1822 року був кріпосним та грав у кріпосному театрі. З великим успіхом виступав на сцені Полтавського театру, де за підтримки князя Репніна викупився з кріпацької залежності. Його близькими друзями були В.Гоголь-Яновський, у п’єсах якого він грав, Т.Шевченко, О.Герцен та багато інших. Грав також у п’єсах Івана Котляревського.

e:\підручник\тропинин пушкин.jpg



  1. Автор цього портрету Олександра Сергійовича Пушкіна колишній кріпак графа Мініха. Лише у 1823 р. був звільнений від кріпацтва. Він один з основоположників романтизму в живописі Російської імперії. Вже у ранньому періоді своєї творчості художник активно цікавиться побутовим жанром, створивши велику кількість малюнків та етюдів українських селян. Самою відомою його картиною є «Кружевниця», де тип дівчини з нижчих верств населення стає символом жіночості.


  1. Саме таким цього великого письменника побачив художник М.Альтман. Відомий письменник народився у містечку Сорочинці на кордоні Полтавського та Миргородського повітів, походив з давнього українського шляхетського роду. Велику роль у формуванні його світосприйняття відіграли батьки: мати – яка була дуже релігійною жінкою, та батько – який сам писав п’єси і навіть працював у театрі. Побут та життя українців були постачальниками матеріалу для фантазії цього письменника, що їх зображав у свої творах.e:\підручник\максимович.jpge:\підручник\альтман гоголь.bmp


  1. Український учений-натураліст, історик, фольклорист, етнограф і письменник. Народився на хуторі Тимківщина Золотониського повіту Полтавської губернії. Підтримував тісні стосунки й особисті зв’язки з Т.Шевченком, П.Гулаком-Артемовським, Є.Гребінкою, М.Костомаровим, М.Щепкіним. З 1834 р. – перший ректор Київського університету. Численні праці з історії Київської держави, козацтва, Гетьманщини, гайдамацького руху мали важливе значення для розвитку української історичної науки.


e:\підручник\гулак-артемовский семен.bmp

  1. Український співак (баритон), композитор, драматург. Народився в містечку Городищі. Навчався в Київському духовному училищі і семінарії. У 1838 р. М.І.Глинка забрав його до Петербурга і особисто керував заняттями співу цього молодого таланту. Вчився співати також в Італії. Є родоначальником української опери.

IV. Тестові завдання.

1. Перший у Наддніпрянській Україні університет було відкрито у:

1) 1800 р., 2) 1805 р., 3) 1834 р., а) Києві, б) Ніжині, в) Харкові.

2. Університет св. Володимира у Києві було створено у:

а) 1800 р., б) 1805 р., в) 1834 р.

3. Львівський університет було відкрито у:

а) 1784 р., б) 1795 р., в) 1809 р.

4. Відомими українськими художниками І половини ХІХ ст. були:

а) М.Самокиш, б) В.Тропінін, в) І.Сошенко, г) К.Костанді, д) Т.Шевченко, е) М.Ярошенко.

5. Український національний професійний театр було засновано у:

а) Києві, б) Харкові, в) Одесі, г) Полтаві.

6. На портреті зображений ініціатор створення:e:\підручник\каразин.jpg

1) Київського університету,

2) Харківського університету,

3) Львівського університету,

4) Інституту Оссолінських,

а) В.Каразін,

б) М.Максимович,

в) імператор Йосиф ІІ,

г) М.Оссолінський.

7. Напишіть правильно прізвища письменників І половини ХІХ ст. до кожного портрету:

e:\підручник\картинки\квитка-основяненко.bmpe:\підручник\картинки\котляревский.jpge:\підручник\гоголь.bmp

1. 2. 3. 4.





e:\підручник\кулиш.jpgukraine-xix-st_3

5. 6. 7.



8. «Батьком» нової української літератури вважається:

а) Євген Гребінка, б) Іван Котляревський, в) Михайло Максимович.

9. Закінчить речення: Найвідомішим українським кобзарем ХІХ ст. був виходець із Прилуччини…

10. Один із перших українських фольклорних збірників «Досвід збирання старовинних українських пісень» (1819) видав у Петербурзі:

а) Тарас Шевченко, б) Михайло Цертелєв, в) Петро Гулак-Артемовський.

11. До кожного вченого підберіть ту галузь науки, у якій він відзначився:

а) Михайло Максимович,

б) Микола Маркевич,

в) Микола Костомаров,

г) Михайло Остроградський,

д) Ізмаїл Срезневський,

е) Дмитро Бантиш-Каменський,

є) Тимофій Осиповський,

ж) Олександр Потебня.

12. Встановіть відповідність між письменниками та їх творами:

1) П.Гулак-Артемовський, 2) Г.Квітка-Основ’яненко, 3) І.Котляревський,

4) Т.Шевченко, 5) М.Гоголь, 6) Є.Гребінка.

а) «Ведмежий суд», б) «Енеїда», в) «Миргород», г) «Наталка Полтавка», д) «Гайдамаки»,

е) «Тарас Бульба», є) «Брати», ж) «Єретик», з) «Пан Халявський», і) «Москаль-чарівник»,

к) «Пан та собака», л) «Сватання на Гончарівці».


V. Термінологічна розминка.

Дайте визначення термінам та поняттям:

а) філологія,

б) славістика,

в) кобзар,

г) театр,

д) фольклор,

е) архітектура,

ж) ампір,

з) опера,



і) камерна музика,

к) пейзаж.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал