Тема. Психологічна консультація І судово-психологічна експертиза в




Сторінка1/6
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Лекція. 2

Тема. ПСИХОЛОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ І СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА В
ПРАВООХОРОННІЙ І ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
Мета. Сформувати уявлення про зміст і сутність психологічної консультації і судово- психологічної експертиза в правоохоронній і юридичній практиці, дати загальну характеристику судово-психологічної експертизи. Розкрити зміст судово-психологічної експертиза в процесі слідчих дій, у кримінальному процесі, в цивільному та адміністративному праві.

Вступ. Зміцнення законності і правопорядку є одним із першочергових завдань держави.
Вирішення його вимагає не тільки постійної і активної діяльності слідчих органів, прокурорського нагляду і суду, але й ефективного функціонування інституту судової експертизи, оскільки висновок експерта – один із найважливіших засобів доказування при розслідуванні злочинів і судовому розгляді кримінальних справ.
Експертиза визнається основною формою використання спеціальних знань і науково- технічних досягнень при розслідуванні злочинів. Судова експертиза значно розширює пізнавальні можливості досудового слідства, дозволяє використати весь арсенал науково-технічних засобів у встановленні обставин злочину. Ст. 65 КПК України визначає висновок експерта одним із видів доказів. Тому призначення експертизи спрямоване на одержання доказів, тобто фактичних даних, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливість експертизи як способу збирання доказів проявляється в поєднанні цілеспрямованої діяльності слідчого з пошуку, вилучення матеріальних слідів злочину і діяльності судового експерта з дослідження представлених об'єктів і формування вивідного знання – фактичних даних у справі.
Розвиток теоретичних і методичних положень експертного дослідження матеріальних слідів злочину зумовив формування нової наукової галузі знань – теорії судової експертизи, або судової експертології, яка ґрунтується на єдності природи всіх родів і видів судових експертиз. Нова наукова галузь виділилася із криміналістики і є самостійним науковим напрямком, який включає як теоретичні, так і практичні аспекти. Виникнення і формування судової експертології стало результатом сучасних тенденцій диференціації та інтеграції наукового знання як одного із проявів впливу науково-технічного прогресу на судову експертизу.

План.

1. Процесуальні основи й організація проведення судових експертиз.
1.1. Судова експертиза як засіб доказування у кримінальному судочинстві.
1.2. Класифікація видів судових експертиз.
2. Загальна характеристика судово-психологічної експертизи.
3. Психологічна консультація в кримінальному процесі
.

4. Судово-психологічна експертиза в процесі слідчих дій .
5. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі.
6. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві.

Зміст лекції.


1. Процесуальні основи й організація проведення судових експертиз.

Предметом судової експертології є закономірності виникнення, розвитку, функціонування, методології, нормативного регулювання, організації судових експертиз.
Таким чином, судова експертологія служить фундаментом для формування загальних теоретичних основ всіх родів і видів судових експертиз.
Джерелом розвитку судової експертології є досягнення криміналістики, природних і гуманітарних наук, потреби експертної і слідчої практики. Наукові і методичні основи судових експертиз постійно вдосконалюються. Особливе місце займає судова експертиза в доказуванні у кримінальних справах. Установити обставини вчинення злочинів, довести винність (невинність) особи по залишених слідах злочину в більшості кримінальних справ неможливо без проведення експертних досліджень.
Аналіз сучасної судово-слідчої практики свідчить про значні організаційні і методичні труднощі, з якими стикається слідчий або особа, що проводить дізнання, під час проведення і використання судових експертиз. Цьому є кілька причин. По-перше, в орбіту судочинства як сліди злочину залучаються нові види об'єктів, які несуть інформацію про злочинну подію.
По-друге, у результаті розвитку судово-експертних методів і методик використовуються досягнення нових галузей наукового знання. Ці тенденції зумовлюють формування нових і вдосконалення існуючих видів судових експертиз. Кожен новий вид експертиз вимагає від особи, яка її призначила, вирішення численних і непростих завдань, що включають чітке визначення предмета і можливостей експертизи, підготовку об'єктів для дослідження, вибір експерта або експертної установи, а після одержання висновку експерта – його оцінку і використання при розслідуванні злочину.

1.1. Судова експертиза як засіб доказування у кримінальному судочинстві.
У ст.1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994р. дається наступне визначення: «Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду».
У практичній діяльності, навчальній і науковій літературі термін «судова експертиза»
трактується широко й має кілька значень. Залежно від того, на якій стороні судово- експертної діяльності робиться акцент, під судовою експертизою розуміється інститут
доказового й процесуального права, система процесуальних відносин, форма
використання спеціальних знань, слідча дія, процедура дослідження й оформлений по її
завершенню документ – висновок експерта.
Судова експертиза відрізняється як від інших форм застосування спеціальних знань у досудовому слідстві, так і від різних науково-технічних та інших досліджень, проведених поза кримінальним процесом. Крім цього, судова експертиза істотно відрізняється від наукової, екологічної, будівельної й інших видів експертиз, проведених для прийняття управлінських рішень.
Відзначимо основні ознаки судової експертизи.
При проведенні судової експертизи використовуються спеціальні знання.
Спеціальні знання – це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, набуті обізнаною особою у процесі практичної діяльності в різних галузях науки, техніки й інших суспільно корисних сферах людської діяльності, що використовуються
разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних
знань є теоретично обґрунтовані й перевірені практикою положення і правила, які відносяться до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва й ін.
Знання в галузі права не є спеціальними, оскільки ними повинна володіти особа, що веде розслідування. Тому експертизи для вирішення правових питань не призначаються. Так, у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997р. йдеться про неприпустимість
«призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недiєздатностi особи тощо)».
У зв'язку з формуванням нової наукової галузі «судової експертології» можна говорити про спеціальні знання у сфері судової експертизи, які використовуються з метою виявлення властивостей об'єктів, що залучають у кримінальне судочинство, і в остаточному підсумку – для встановлення фактичних обставин розслідуваного злочину.
Метою призначення судової експертизи є одержання, а результатом – встановлення фактичних даних у кримінальній справі.
У ході дослідження експертом на основі спеціальних знань встановлюються
властивості об'єктів, а потім здійснюється оцінка результатів з дачею висновків, які є новим знанням. З точки зору доказування, висновок експерта містить фактичні дані в справі, які слідчий оцінює як докази.
Відомості про факти об'єктивної дійсності, викладені у висновку експерта, являють собою знання, вірогідність яких доведена проведеним дослідженням. Саме такими фактами як достовірним знанням оперує й використовує їх в доказуванні у кримінальній справі слідчий.
Значення судової експертизи в розслідуванні злочинів визначається важливістю для справи тих обставин, які можуть бути встановлені за допомогою експертного дослідження.
Завдання експерта полягає в тому, щоб представити слідству виявлені на основі спеціальних знань відомості про факти, що дозволяють у сукупності з іншими доказами в справі дати кримінально-правову оцінку розслідуваній події, встановити злочинця та обставини злочину.
Експертний висновок є джерелом фактичних даних, що мають кримінально-правове значення. Експертним шляхом нерідко вирішується питання про те, чи мала місце подія злочину, наприклад, підробка документа. Результат експертизи, наприклад, встановлення ступеня тяжкості нанесених тілесних ушкоджень, дозволяє слідчому правильно кваліфікувати злочин. Експертне дослідження дає можливість розкрити злочинні дії, що маскуються під непротиправні (самогубство, необхідна оборона й т.п.).
Що стосується встановлення елементів складу злочину, експертиза дозволяє визначити в першу чергу суб'єкта й об'єктивну сторону злочину. Експертне дослідження дозволяє
ідентифікувати особу по залишених нею слідах: відбитках рук, босих ніг, губ, зубів; почерку; усній і письмовій мові, голосу, виділеннях і ін. Експертизою встановлюється предмет злочинного зазіхання та обставини вчинення злочину: час, місце, спосіб, а в рамках останнього – знаряддя злочину. Експертиза використовується й для визначення окремих аспектів суб'єктивної сторони злочину, наприклад, психічного стану обвинувачуваного під час скоєння злочинних дій.
Як уже було відзначено вище, не допускається призначення експертизи для вирішення правових питань. Однак експертиза може призначатися для вирішення техніко-правових
питань, що вимагають спеціальних знань з визначення відповідності дій обвинувачуваних, підозрюваних, потерпілих і інших осіб спеціальним правилам, що містять технічні вимоги
(розпорядження). До них відносяться Правила дорожнього руху, Правила техніки безпеки,
Правила протипожежної безпеки, бухгалтерського обліку й т.д.
Змістом судової експертизи є проведення науково обґрунтованого дослідження.
Під дослідженням слід розуміти процес виявлення, фіксації, оцінки й пояснення експертом схованих властивостей об'єктів на основі спеціальних знань із використанням спеціальних науково-технічних засобів і експертних методик. Дослідження припускає одержання таких нових фактичних даних, які до цього слідчому не були відомі і які іншим способом (наприклад, показаннями свідків) установити неможливо. За результатами проведеного дослідження експерт формулює висновок (умовивід), у якому викладаються фактичні дані про злочин, що є доказом у справі. Висновок експерта являє собою професійну оцінку виявлених при дослідженні фактів. У ході експертного дослідження експерт вирішує практичне завдання й одержує нові знання про обставини справи, які не існували до проведення дослідження.
Вимога науковості дослідження припускає використання як апробованих
багаторічною практикою, так і сучасних ефективних методів і різноманітних науково- технічних засобів, що гарантують досягнення достовірного рішення поставлених питань.
Таким чином, в експертному дослідженні можна виділити два рівні. На емпіричному
рівні виявляють ознаки й властивості представлених на експертизу об'єктів. На
теоретичному рівні отримані результати дослідження роз'ясняють, інтерпретують і кладуть в основу обґрунтування висновків. Без теоретичного пояснення й оцінки даних, отриманих у ході дослідження, висновок експерта не може бути джерелом доказів.
Судова експертиза проводиться відповідно до вимог законодавства.
Експертиза проводиться за завданням слідчого тільки щодо порушеної кримінальної справи. Юридичною або правовою підставою проведення експертизи є наявність постанови про проведення експертизи (ч. 2 ст. 196 КПК).
Оскільки судова експертиза є правовим інститутом, вона повинна відповідати принципам і нормам як загальної системи права, так і кримінального процесу. Правову основу судово-експертної діяльності в кримінальному судочинстві становлять:
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 26 червня 1996 р.
(Положення Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України № 2222-IV від
08.12.2004, № 2952-VI від 01.02.2011, № 586-VII від 19.09.2013, визнано такими, що є
чинними на території України Постановою Верховної Ради України № 750-VII від
22.02.2014);
Закон України «Про судову експертизу», прийнятий Верховною Радою України 25 лютого 1994р. №4038-XII;
Кримінально-процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 28 грудня 1960р.;
Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997р., в якій дане тлумачення окремих положень, пов'язаних із призначенням, проведенням судової експертизи й оцінкою висновку експерта.
Правове забезпечення судово-експертної діяльності становлять також підзаконні нормативні акти державних органів виконавчої влади, які регулюють організаційні,
методичні аспекти роботи експертних установ, порядок проведення судової експертизи й експертних досліджень, визначають правила оформлення експертних висновків. До них належать:
1) Інструкція «Про призначення та проведення судових експертиз», затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. №53/5, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004р. № 144/5, від 10 червня 2005 р. № 59/5, від 29 грудня 2006р. № 126/5;
2) Інструкція «Про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, які не працюють у державних спеціалізованих експертних установах», затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 р. №170/5;
3) Настанова «Про діяльність експертно-криміналістичної служби Міністерства внутрішніх справ України», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 30 серпня 1999 р. №682, зі змінами, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ від
20 грудня 2000 р. №900;
4) Інструкція «Про проведення судово-медичної експертизи», затверджена наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6;
5) Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затверджений наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 8 жовтня 2001 р. №397;
6) Інструкція з організації судової експертизи у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 1 лютого 2002 р.
Обставини, що мають значення для справи, можуть бути встановлені як експертним шляхом, так і іншими процесуальними засобами. Наприклад, знаходження зброї в руках обвинувачуваного може бути встановлено показаннями очевидців, а також проведенням дактилоскопічного експертного дослідження з виявлення слідів пальців рук особи, яка перевіряється, на рукоятці зброї. Відповідно до закону проведення експертизи обов'язкове в тих випадках, коли той або інший факт не є очевидним, а може бути встановлений лише на підставі використання спеціальних знань тільки експертним дослідженням і ні в якій іншій процесуальній формі. Визнати таку необхідність у кожній конкретній ситуації з урахуванням обставин справи повинен слідчий.
Призначення експертизи не є обов'язковою слідчою дією, за винятком деяких спеціальних випадків, вказаних у ст.76 КПК. Відносно цих ситуацій необхідність використання спеціальних знань у формі судової експертизи заздалегідь визнається законодавцем і не залежить від бажання слідчого. Експертиза призначається обов'язково в
наступних випадках:

для встановлення причин смерті;

для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст.
155 КК України;

для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Якщо експертиза у випадках, зазначених у ст.76 КПК, не проводиться, то цей недолік розглядається як підстава для визнання досудового слідства неповноцінним.

Крім згаданих випадків, згідно з п. 14 Постанови Верховного Суду України №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» обов'язково призначається судово- психіатрична експертиза відносно особи, яка у відповідності до своїх психічних недоліків не здатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, давати показання про них і, отже, виступати як свідок (ч.1 п. 3 ст. 69 КПК).
При розслідуванні справ про злочини неповнолітніх для встановлення загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними, відповідно до вимог ст. 433 КПК може бути призначена судово-психіатрична, психологічна або
комплексна психолого-психіатрична експертиза.
У ході проведення експертизи досліджуються тільки ті об'єкти, які представлені слідчим.
Об'єкти експертизи – це матеріальні носії інформації про подію, що розслідується, і факти, що підлягають установленню з використанням спеціальних знань. Як об'єкти судової експертизи дослідженню піддаються живі особи, трупи і їх частини, речові докази, тварини і
їхні трупи, зразки порівняння, документи, матеріальна обстановка місця події та ін.
Всі відзначені об'єкти причинно пов'язані з подією злочину й на них розповсюджується процесуальний режим. Об'єкти надаються в розпорядження експерта, який володіє певними повноваженнями: вивчає властивості об’єктів, а з урахуванням використаної методики дослідження змінює або знищує їх.
Самостійно збирати матеріали для проведення експертизи експертові заборонено.
Однак це не стосується підбору й використання стандартних еталонних зразків для визначення складу речовин, матеріалів; колекційних зразків при дослідженнях холодної зброї й інших, не пов'язаних зі злочином предметів, а також спеціальної й загальнодоступної довідкової й нормативно-технічної інформації.
Експертне дослідження проводиться спеціальним суб'єктом кримінального судочинства
судовим експертом.
Судовий експерт – це обізнана в якій-небудь галузі знання особа, яка володіє теорією й методикою проведення одного або декількох видів і родів судових експертиз, якій відповідно до закону доручено дати письмовий висновок з питань, що підлягають вирішенню у кримінальній справі.
Судовими експертами можуть бути співробітники державних експертних установ
(служб), для яких проведення експертиз є посадовим обов'язком, а також інші особи,
компетентні у вирішенні питань, що цікавлять слідство.
Експерт є учасником процесу доказування. У зв'язку з дорученим йому експертним дослідженням експерт наділяється комплексом процесуальних прав і обов'язків, які регламентовані законом і відомчими нормативними актами. Він має процесуальну самостійність, незалежність від кого-небудь, проводить експертизу особисто, дає висновок від свого імені, формулює висновки за своїм внутрішнім переконанням і несе за них особисту відповідальність.
Експертне дослідження оформляється в спеціальному процесуальному документі –
висновку експерта.
Висновок експерта являє собою письмовий документ, складений відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Висновок експерта є одним з видів судових доказів, передбачених ст. 65 КПК України. Він дається в письмовій формі на підставі об'єктивної і
всебічної оцінки результатів зроблених експертом досліджень. Структура висновку експерта регламентується ст. 200 КПК України.
Термін «висновок експерта» має двояке значення:

по-перше, це кінцевий висновок експерта за результатами проведеного дослідження;

по-друге, це процесуальний акт, у якому ці докази викладені.
У зв'язку з цим висновок експерта повинен бути процесуально оформлений таким чином, щоб бути допустимий як доказ. Висновок експерта як доказ являє собою єдність фактичних даних (містить умовиводи експерта) і форми їх вираження (відповідність висновку як документа вимогам процесуального закону).
Висновок експерта як процесуальний документ складається в тому випадку, коли за результатами своїх досліджень експерт може дати відповідь, власне кажучи, хоча б на одне з поставлених перед ним питання або зробити висновок зі своєї ініціативи в порядку ст. 200
КПК України. Якщо такі висновки зробити не видається можливим, складається письмове повідомлення про неможливість дачі висновку.
Висновок експерта як судовий доказ підлягає оцінці на загальних підставах. Не слід переоцінювати встановлені експертизою фактичні дані, а експерта вважати «науковим суддею». Згідно зі ст. 75 КПК України висновок експерта для слідчого не обов'язковий, але свою незгоду з ним він повинен мотивувати у відповідній постанові.
Резюмуючи викладене, можна дати наступне визначення судової експертизи, що включає її правовий і пізнавальний аспекти:
Судова експертиза – це проведене судовим експертом з використанням спеціальних знань і відповідно до закону дослідження представлених компетентними органами (особою) об'єктів з метою встановлення фактичних даних по справі, що відображається у висновку експерта, який є самостійним видом доказів.

1.2. Класифікація видів судових експертиз.

Класифікація судових експертиз служить для з'ясування їхнього змісту, а також специфіки їхньої організації, проведення й оформлення.
Судові експертизи класифікуються за процесуальною підставою та застосованими спеціальними знаннями.
Процесуальні види судових експертиз:
За обов'язковістю проведення:
а) обов'язкові експертизи, необхідність призначення яких імперативно зазначена в кримінально-процесуальному законі (ст. 76 КПК України); б) необов'язкові, що призначаються слідчим залежно від обставин розслідуваної справи.
За місцем проведення експертного дослідження:
а) експертизи, що проводяться в експертній установі; б) експертизи, що проводяться поза експертною установою: у суді, на місці події, на місці знаходження досліджуваного об'єкта. Вибір місця проведення експертизи залежить, насамперед, від методів спеціального дослідження, можливості їхнього застосування в певних умовах до певних об'єктів, можливості доставляння об'єкта дослідження в експертну установу. Більшість судових експертиз вимагає проведення досліджень об'єктів у лабораторних умовах.

За послідовністю проведення:
а) первинні експертизи; б) повторні експертизи, що призначаються у відношенні того самого об'єкта дослідження й без зміни питань, поставлених на вирішення первинної експертизи.
За обсягом дослідження:
а) основні експертизи; б) додаткові експертизи, які призначаються у випадку, коли потрібно збільшити обсяг первісного основного дослідження.
За кількістю експертів та галузей знань, що використовуються під час проведення досліджень: а) одноособові та комісійні експертизи; б) однорідні експертизи, проведені на основі наукових положень однієї галузі знання; в) комплексні експертизи, що вимагають для вирішення поставлених питань використання даних з декількох галузей знань.
Первинною експертизою називається експертиза, що вперше призначається слідчим для дослідження певних об'єктів. У відношенні цих же об'єктів згодом можуть призначатися
додаткові або повторні експертизи.
Підстави і порядок призначення додаткової та повторної експертиз відрізняються особливостями й регламентовані ст. ст. 75, 203 КПК.
Додаткова експертиза призначається у випадках, коли в результаті оцінки висновку експерта, який раніше проводив первинну, основну, експертизу, установлені недоліки.
Перелічимо їх.
1. Первинне експертне дослідження відрізняється неповнотою. Неповнота експертного дослідження має місце в наступних випадках:

експертом не вирішена частина питань, поставлених перед ним у постанові слідчого про призначення експертизи;

змінено або зменшено обсяг завдання, сформульований у постанові про призначення експертизи. Наприклад, замість відповіді на питання про приналежність осколків скла
єдиному цілому виробу – розсіювачу фари експертом даний висновок про належність осколків до одного роду скла – світло технічного;

не досліджені всі представлені на експертизу об'єкти. Найчастіше має місце у випадку надання на експертизу великої кількості об'єктів дослідження;

не враховані всі обставини кримінальної справи, що мають значення для вирішення поставлених питань.
2. Недостатня ясність висновків. Невизначеність висновків виражається в наступному:

експертом використані нечіткі формулювання, що призвело до невизначеності висновків. Наприклад, висновок «Слід міг бути залишений взуттям підозрюваного» не дозволяє дійти категоричної думки відносно встановлюваного факту;

висновки дані в такому формулюванні, що вимагає спеціальних знань для розуміння
їх сутності. Наприклад, «Білий порошок у пакеті є альфаметадоном». Наведена експертом назва порошку вимагає пояснень, чи є він наркотичним засобом чи ні.
Таким чином, додаткова експертиза призначається для доповнення раніше проведеного первинного дослідження.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових або тих самих об'єктів, але при інших обставинах справи, призначається нова експертиза, яка не є

додатковою. Так, при розслідуванні дорожньо-транспортної події можуть бути послідовно призначені кілька окремих експертиз по встановленню одного питання – технічної можливості запобігти наїзду, але при різних вихідних даних (видимості перешкоди, швидкості руху транспортного засобу й ін.), установлених з різних джерел.
Додаткову експертизу варто відрізняти від нової самостійної експертизи, при проведенні якої можуть досліджуватися ті самі об'єкти, але для вирішення інших питань.
Наприклад, відносно документа може бути призначена техніко-криміналістична експертиза документів для встановлення первісних закреслених записів, а потім почеркознавча – для
ідентифікації виконавця цих записів.
Законом допускається проведення додаткової експертизи тим самим експертом, який
проводив первинне експертне дослідження (ст.75 КПК).
З метою усунення неясності або неповноти висновку експерта, коли немає необхідності в проведенні досліджень об'єктів, додаткова експертиза може бути замінена допитом
експерта. З іншого боку, якщо для одержання доповнення до висновку експерта, що є підставою допиту експерта згідно зі ст. 201 КПК, потрібно провести дослідження об'єктів, то необхідно призначити додаткову експертизу.
Повторна експертиза призначається після оцінки висновку первинної експертизи у випадках обґрунтованого сумніву у вірогідності винесених остаточних висновків.
Відзначимо


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал