Тема. Повторюваність явищ. Міні-проект «Опале листя: користь чи шкода?»



Сторінка2/5
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.98 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5
Тема. Практичне заняття №4. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба

Мета: навчити учнів користуватися картою зоряного неба, визначати на карті зоряного неба відомі сузір’я: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці та інші; розвивати логічне мислення учнів, формувати наукову картину світу, формувати навики творчості, дослідництва, виховувати естетичні почуття при спостереженні зоряного неба.

Обладнання і матеріали: карта зоряного неба, малюнки із зображенням найбільш відомих сузір’їв, зошит, олівці.

Базові поняття і терміни: карта зоряного неба.

Тип уроку: практична робота.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Чи знаєш ти сузір’я?»

Учитель роздає учням однакову кількість зірочок.

Завдання: зобразити за допомогою зірочок якомога більше сузір’їв. Назвати їх.
ІІІ. Практична робота

І. Теоретична частина

1. Ознайомся з картою зоряного неба. Зверни увагу на сузір'я із семи зір, схоже на ківш з ручкою. Давнім людям ці зорі та деякі менш яскраві, розташовані поруч, нагадували обриси ведмедя. Звідси і походить назва сузір'я - Велика Ведмедиця. В Україні це сузір'я називають ще Великий Ківш, або Віз. Знайди також сузір'я зі схожими обрисами, але менших розмірів - Малу Ведмедицю. Остання зоря ручки її ковша є Полярною зорею.

2. За рухомою картою зоряного неба встановіть, які зорі на момент спостереження сходять та заходять, яке положення займає Сонце серед зір.

3. Зробіть висновки та напишіть звіт.



ІІ. Практична частина

1. Після ознайомлення з картою пізно ввечері в ясну погоду вийди з дорослими на вулицю. Пам'ятай! Перед початком спостереження твій зір повинен звикнути до темряви. Спробуйте разом відшукати на зоряному небі сузір'я Великої та Малої Ведмедиць, Полярну зорю. Знайдіть інші сузір’я які ви вивчили.


3. Через 45-60 хв перевір, чи змінили сузір'я Великої та Малої Ведмедиць своє положення на небосхилі. Спробуй пояснити побачене.
V. Домашнє завдання

1. Виконай удома завдання. Здійсни спостереження за зоряним небом. Все, що тобі знадобиться для цього, - це твої очі, хороша погода, фрагмент карти зоряного неба. Знайди на небі Велику Ведмедицю й Полярну зірку. За Полярною зіркою визнач сторони горизонту.

2. Знайти у літературі відомості про походження назви вашого знаку зодіаку та про його характерні риси. Написати, які риси відрізняють вас від людей іншого зодіакального знаку.

Урок №24
Тема. Небесні тіла. Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями

Мета: сформувати в учнів поняття про зорі як небесні тіла, навчити визначати відмінності між зорями.

Обладнання і матеріали: таблиці із зображенням планет Сонячної системи, телурій, малюнки та фотографії планет, комет, астероїдів, природних супутників.

Базові поняття і терміни: небесні тіла, зорі, планети, астероїди, комети, астрономія.

Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц - опитування


  1. Які зорі і сузір’я вам відомі?

  2. Як ви уявляєте собі форму і величину зір?

  3. Чи уявляєте ви собі, на скільки кілометрів віддалені зорі від Землі?

  4. Скільки зір у космосі? Чи можна їх порахувати?

  5. Які прилади допомагають людям вивчати Всесвіт із Землі?

  6. Як називається наука, що вивчає небесні тіла та космічні явища?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Небесні тіла

Небесні тіла завжди притягували погляд людини своєю привабливою невідомістю, захоплювали все вище і вище … Якщо Ви не байдужі до таємничої краси нічного зоряного неба, то вам необхідно вирушити в космічну подорож.

Для спостереження небесних тіл нам напевно знадобиться телескоп, адже яскравих небесних тіл, які можна було б спостерігати неозброєним оком, на небі дуже мало – можна побачити лише малу частину зірок і планет.

Давні дослідники неба спостерігали за ним, використовуючи прості прилади: гномон, квадрант, астролябію. Ці прилади давали змогу визначати небагато - місце розташування і час перебування небесних тіл на небосхилі.

Для детального дослідження небесних тіл створено спеціальні прилади. Першим таким приладом став телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». Його винайшов італієць Галілео Галілей у 1609 році. (Телескоп Галілея мав здатність наближувати зображення небесного тіла у 30 разів.) Сучасні оптичні телескопи набагато потужніші, але навіть за їхньою допомогою проводять дослідження лише вночі і за безхмарної погоди. Нині вже створено прилади, які дають змогу вивчати небесні тіла із Землі цілодобово.

Зірки можна спостерігати в будь-яку безхмарну ніч – вони немов розсип дорогоцінних каменів прикрашають темний оксамит небес. Проте якщо дивитися на зірки за допомогою нехай навіть самого слабкого телескопа, то можна побачити десятки тисяч зірок.

Отже, небесні тіла – це зорі, планети (в тому числі Земля), астероїди, комети, метеорні тіла.

Небесні тіла, з яких складається Всесвіт, вивчає наука астрономія.

Планети – холодні кулясті небесні тіла, що не випромінюють світло. Проте чому ж ми їх бачимо на небозводі? Виявляється, вони здатні відбивати сонячні промені від своєї поверхні як дзеркало. У Сонячній системі, відповідно до новітніх класифікацій існує 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Плутон, який вважався до 2006 року дев'ятою планетою Сонячної системи, тепер класифікується як карликова планета.

Планети діляться на великі (газові гіганти) і малі (землеподібні). Чотири перших від Сонця планети є малими, інші чотири – великими. Найбільша планета Сонячної системи – Юпітер.

Крім великих планет, є планети-карлики. Це астероїди.

Астероїди — малі планети. Їх діаметр — від 1 до 1000 км. Вони можуть мати не лише кулясту, а й неправильну форму. Маса всіх астероїдів у 700 разів менша, ніж маса Землі. Сьогодні відомо близько 5000 астероїдів.

Комети. Іноді на небозводі з’являються яскраві хвостаті зорі. Це комети. Комета складається з «голови» й «хвоста», який стає яскравим та довгим у період наближення її до Сонця. Голова комети – це скупчення замерзлих газів, у які вкраплені пил та каміння. Хвіст – потік газів та пилу, що потрапляють з голови при сильному нагріванні. Тільки-но комета віддаляється від Сонця, її краса тьмяніє. Хвіст вкорочується і світиться слабо. Всього людству відомо близько тисячі комет. Комета Галлея – найвідоміша з усіх комет, її можна спостерігати досить близько від Землі лише раз в 100 років.

Метеорні тіла — залізні, кам’яні або кам’яно-залізні уламки небесних тіл, найчастіше астероїдів. Коли вони з величезною швидкістю врізаються в атмосферу Землі, то дуже розігріваються і починають світитись. Дрібні метеоритні тіла при цьому повністю згорають.

Іноді на зоряному небі можна побачити яскраві іскорки, що пролітаючи, залишають тонкий слід. Це так звані падаючі зорі. Насправді падають не зорі, а дрібні піщинки і камінчики. Прилітаючи з космосу з велетенською швидкістю, вони від тертя об повітря розжарюються і світяться. Це явище дістало назву метеорів.



Метеорити — обгорілі кам’яні або залізні тіла, що впали на Землю з міжпланетного простору, не зруйнувавшись в атмосфері.

2. Зоря – самосвітне небесне тіло

Коли ясної ночі з відкритого місця за містом чи селом ви споглядаєте на небо, вам здається, що воно засипано величезною кількістю зірок, наче по темному бархаті розкидані смарагди: так іскряться, переливаються різнокольоровими вогнями зорі. Навіть у найяснішу безмісячну ніч на небі видно неозброєним оком лише 3 тисячі зірок. Враження незліченності зірок підсилюється їх мерехтінням — одні і ті ж зірки здаються нам то яскравішими, то тьмянішими, тому що між ними і нами протікають струмені повітря різної густини.

Що ж являють собою зорі?

Зорі — це великі кулясті розпечені тіла, що випромінюють світло..

Зорі дуже різняться за розмірами і температурою поверхні.

Вони настільки віддалені від Землі, що ми бачимо їх яскравими цятками. Пізно ввечері чи вночі на безхмарному небі ми можемо побачити близько 3000 зір. Спеціальні прилади виявляють їх кілька мільярдів. Зорі нам нагадують маленькі ліхтарики. Насправді ж це великі вогняні кулі, що складаються з розжареного газу.

Мал. Зоря

Вони мають дуже високу температуру і постійно випромінюють світло та тепло. А малими зорі здаються нам тому, що перебувають на дуже великій відстані від Землі. Світло від них, рухаючись зі швидкістю 300 000 км/с, прямує до Землі сотні років.

Сонце - це теж зоря, яка з усіх зір розташована до нас найближче. Тому ми сприймаємо Сонце більшим за інші зорі, і його тепло доходить до Землі. Удень Сонце затьмарює світло інших зір, і ми їх не бачимо.

Наступна зоря розташована від Землі на відстані у 260 тисяч разів більшій, ніж Сонце.

Зорі різні за розмірами.

Є зірки-гіганти, які за об’ємом в тисячу разів більші за Сонце. І є також зорі в тисячу разів менші Сонця (карлики).

Сонце відноситься до класу жовтих карликів і є єдиною зіркою Сонячної системи.

Враження, що всі зорі знаходяться на однаковій відстані від Землі – помилкове. Відстань зір від Землі і відстань між зорями дуже велика.

Температура зір неоднакова.

За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000— 3000 °С), жовті (6000—7000 °C), білі (12 000 °C) і голубі (25 000 °C - 150000°C). Сонце належить до жовтих зірок.

Назва нашої зорі - Сонце - походить від індоєвропейського кореня «сау» - «світити».

Серед інших найближчих до Землі зірок Проксима Центавра, Альфа Центавра, Сіріус та інші.


IV. Закріплення і узагальнення знань

Бесіда

  1. Що називають небесними тілами?

  2. Які небесні тіла ви знаєте?

  3. Які небесні тіла називають планетами?

  4. Назвіть планети, що обертаються навколо Сонця.

  5. У чому полягає відмінність між планетами та зорями?


Гра «Павучок»

Це один із способів складання структурно-логічної схеми. Використовується для роботи над поняттями. У центрі дошки пишеться поняття, обводиться овалом (тіло «павучка»), потім до нього добираються ключові слова і твердження, які характеризують це поняття. До твердження, що пишеться навколо поняття, від овалу проводяться стрілки («ніжки павучка»). Як у павучка, їх кількість не повинна перевищувати восьми, оскільки більшу кількість буде важко сприймати. Така схема складається одна для всього класу на дошці, і працює весь клас.


Випромінюють

зорі


тепло і світло

Величезні Розташовані дуже

розжарені кулі далеко від Землі

Виникають Згруповані

у туманностях людьми у сузір’я

Зоряні системи – Найближча до

Галактики Землі - Сонце

Народжуються,

живуть і помирають
V. Домашнє завдання

Скласти розповідь «Космічна подорож». Обов’язково в розповіді правильно вжийте такі терміни, як «зірка», «сузір’я», «планета», «астероїд», «метеорит», «комета».



Урок №25
Тема. Міжзоряний простір

Мета: ознайомити учнів із поняттям космічний простір, міжзоряний простір, пояснити з чого складається міжзоряний простір; навчити учнів самостійно відшуковувати необхідну інформацію у додатковій літературі; формувати вміння та навики учнів аналізувати, робити висновки, навчити учнів застосовувати набуті знання з теми в повсякденному житті; виховувати в учнів почуття величі за світ в якому живе людство.

Обладнання і матеріали: малюнки, енциклопедія.

Базові поняття і терміни: міжзоряний простір.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Скільки сузір’їв нараховують сучасні астрономи?

а) 64 сузір’я; б) 88 сузір’їв; в) 108 сузір’їв.

2. Які зузір’я відносять до сузір’їв Зодіаку?

а) 12 сузір’їв, що носять назви звірів і птахів;

б) 12 сузір’їв Зодіаку, розташованих уздовж видимого шляху Сонця небосхилом;

в) 12 перших сузір’їв, які були виділені на небосхилі і отримали назви тварин.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь



Міжзоряний простір

Наша Галактика — це велетенський зоряний острів, до складу якого входить Сонце. Переважна більшість зір Галактики, а їх за сучасними оцінками налічується понад 200 млрд., сконцентрована в плоскому диску, що його ми бачимо на небі як світну смугу Чумацького Шляху.


Природа міжзоряного середовища привертала увагу астрономів і вчених протягом століть. Сам термін "Міжзоряний простір" вперше був використаний Ф. Беконом в 1626 р.. "О, Небеса між зірками, вони мають так багато спільного із зірками, обертаючись (навколо Землі) також як будь-яка інша зірка". Пізніше натурфілософ Роберт Бойль в 1674 р. заперечував: "Міжзоряна область небес, як вважають деякі сучасні епікурейці, повинна бути порожньою ".

МІЖЗОРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — матеріальне середовище, що заповнює простір між зорями, які належать одній галактиці.

Поблизу меж галактик воно переходить у міжгалактичне середовище, поблизу зір — у міжпланетне середовище. Міжзоряне середовище складається з міжзоряних пилу та газу, космічного проміння, міжзоряного магнітного поля та квантів.

Простір у Сонячній системі називають міжпланетним простором, який переходить у міжзоряний простір. Вакуум космосу насправді не є порожнім, він де-не-де заповнений декількома десятками типів органічних молекул, знайдених за допомогою мікрохвильової спектроскопії, реліктовим випромінюванням, що лишилося після Великого Вибуху, та космічними променями, в яких містяться іонізовані атомні ядра та різні субатомні частинки. Також є газ, плазма, пил, невеличкі метеори та космічне сміття (матеріали, що лишилися від попередньої діяльності людини на орбіті).

Космі́чний про́стір або «ко́смос» — це відносно порожні ділянки Всесвіту, що лежать поза межами атмосфер небесних тіл. Всупереч розповсюдженій думці, космос не є повністю порожнім, в ньому існує дуже низька густина деяких часток (переважно — водень), а також — електромагнітне випромінювання.


IV. Закріплення і узагальнення знань

Запитання

1. Що таке «космос»?

2. Чим заповнений простір між зорями, планетами?

3. З чого складається міжзоряний простір?


V. Домашнє завдання

1. Намалювати малюнок «Як я уявляю космос?»

2. Скласти кросворд, використовуючи уже вивчені поняття та терміни теми (мінімум 10 запитань).


Урок № 26
Тема. Планети та планетні системи. Сонячна система. Відмінності між планетами

Мета: дати дітям поняття про планети Сонячної системи, Всесвіт, пояснити процеси, що відбуваються в сонячній системі, навчити їх розрізяти; розвивати мовлення, пам'ять, увагу, мислення, спостережливість; виховувати інтерес до вивчення природничих наук, бережливе ставлення до природи.

Обладнання і матеріали: фотографії планет Сонячної системи, підручник, комп’ютер.

Базові поняття і терміни: Сонячна система, планети, орбіта, планети земної групи, планети - гіганти.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Усне фронтальне опитування

1. Що таке небесні тіла?

2. До якої системи належить планета Земля?

3. Чому систему називають Сонячною?

4. До яких небесних тіл належить Сонце?

5. Чи може людина потрапити на поверхню Сонця? Чому?

6. Які небесні тіла називають астероїдами?

7. Чим особливі комети?

8. Що таке міжзоряний простір?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні ми будемо розширювати знання про Сонячну систему. На нашому уроці ми дізнаємося:

* З чого складається Сонячна система?

* Скільки планет входить до неї?

* Що таке планета?

* Планети земної групи. Планети - гіганти.

1. Вступна бесіда

Ви не раз чули слово «Всесвіт». Що воно означає? Всесвіт – це весь безмежний простір і все те, що його заповнює: небесні тіла. А що відносимо до небесних тіл? У Всесвіті наш дім – Земля, одна із планет Сонячної системи.


Сонячну систему утворюють Сонце, планети, їх супутники, астероїди (малі планети), комети, метеорні потоки, метеорні тіла, міжпланетний газ. Ця система входить до складу величезної зоряної

системи - Галактики і рухається навколо її центра за еліптичною орбітою зі швидкістю 250 км/с, здійснюючи повний оберт за 200...250 млн.років. Вважається, що вся Сонячна система виникла 4,5 млрд. років тому з газопилової області.

Планети можна поділити на дві групи: планети земної групи і планети-гіганти. До першої (групи планет земного типу) належать 4 кам’янисті внутрішні планети – Меркурій, Венера, Земля, Марс. Пояс астероїдів відмежовує їх від 4 гігантських зовнішніх газових планет (Юпітера, Сатурна, Урану і Нептуна). Плутон не належить до жодної з цих груп. Він знаходиться за межами орбіти Нептуна у великій області, де розсіяні малі холодні світи, до яких, крім Плутона, входять і льодяні комети.

Усі планети обертаються навколо Сонця в одному напрямку по орбітах, близьких до колових, але з різними швидкостями. Різною є і тривалість доби на планетах. Згідно рішення Міжнародного астрономічного союзу (МАС) від 24.08.2006, зменшено кількість планет до 8 (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун); також створено клас карликових планет, до яких було віднесено 3 космічні об'єкти - Церера, Плутон, Еріда.

Планета - це велике небесне тіло, що обертається навколо Сонця, не випромінює власного світла. Може бути кам’яним, металевим, рідким газовим чи поєднувати все разом.


  1. Робота в групах

На карточках описи планет. Завдання:

прочитати, знайти ці планети на плакаті і представити їх іншим групам.



Меркурій обертається навколо Сонця по сильно витягнутій еліптичній орбіті. Період обертання навколо Сонця (меркуріанський рік) складає 87,97 земної доби. Тривалість сонячної доби на Меркурії дорівнює 176 земним добам. Середня швидкість руху Меркурія по орбіті навколо Сонця - 47,89 км/с. Обертання Меркурія навколо Сонця і його власне обертання призводять до того, що тривалість сонячної доби на планеті дорівнює трьом зоряним меркуріанським добам або двом меркуріанським рокам і складає біля 175,92 земної доби. Маса Меркурія приблизно в 18 разів менше від маси Землі. Як найближча до Сонця планета, Меркурій одержує від центрального світила значно більшу енергію, ніж, наприклад, Земля (у середньому в 10 разів). меркурій

Венера - внутрішня планета, і на земному небі не віддаляється від Сонця далі 48°. Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів. Про те, що у Венери є атмосфера, стало відомо у 1761 p., відкриття належало М.В.Ломоносову, який спостерігав проходження планети перед диском Сонця.

Венера обертається в зворотному напрямку — зі сходу на захід, а не з заходу на схід, як Земля і більшість інших планет. Зоряна доба триває близько 243 земних діб.



Земля - це третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства.

Земля обертається навколо зірки по еліптичній орбіті (дуже близької до кругової) із середньою швидкістю 29765 м/с на середній відстані 149.6 млн. км за період рівний 365.24 доби. Земля має супутник — Місяць. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4.1 сек. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі і обертання навколо Сонця — зміну пір року. Земля має магнітне і тісно зв'язане з ним електричне поля. Гравітаційне поле Землі зумовлює її сферичну форму й існування атмосфери. За сучасними уявленнями Земля утворилася приблизно 4.7 млрд. років тому з розсіяної газової речовини.



Марс - планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери як на Місяці, вулкани, долини та пустелі, подібні до земних. Тут розташована гора Олімп, найвища відома гора в Сонячній Системі та Долина Маринера, найбільший каньйон. Рік на Марсі триває 687 днів, що майже вдвічі більше ніж земний. Марс обертається навколо своєї осі кожні 24 години 37 хвилин, що лише трохи довше ніж на Землі. На Марсі також спостерігається зміна пір року, тривалість яких майже вдвічі більша. Марс — невелика планета, більша ніж Плутон і Меркурій, але трохи більша, ніж половина розміру Землі. Через криваво-червоний колір його іноді називають Червоною планетою. Марс довго асоціювали з війною і кровопролиттям, і тому його назвали на честь римського бога війни. У планети є два супутники, Фобос (гр. «Страх») і Деймос («Жах»), які були названі на честь двох синів Ареса і Афродіти (римські копії Марс і Венера відповідно).марс

Юпі́тер - п'ята і найбільша планета Сонячної системи, більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю. Уся видима поверхня Юпітера - щільні хмари, розташовані на висоті близько 1000 км над "поверхнею", де газоподібний стан змінюється на рідкий і утворює численні шари жовто-коричневих, червоних і блакитнуватих відтінків. На відміну від кілець Сатурна, кільця Юпітера темні і, імовірно, складаються з дуже невеликих твердих часток метеорної природи.марс

Сату́рн - шоста за віддаленістю від Сонця і друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн є величезною кулею, що швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 років на середній відстані 1427 млн км. Візитною карткою Сатурна є його знамениті кільця, що оперізують планету навколо екватора і складаються з безлічі крижаних часток з розмірами від часток міліметра до декількох метрів.

Маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. У нього відомо більше 50 природних супутників, найбільший з яких — Титан.



Ура́н - сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Уран рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті. Один оберт навколо Сонця Уран здийснює за 84,01 земного року. Період власного обертання Урана складає приблизно 17 годин.

Уран, сьома планета Сонячної системи, має 27 супутників. Протягом багатьох сторіч астрономи Землі знали тільки п'ять «блукаючих зірок» — планет. 1781 був ознаменований відкриттям ще однієї планети, названої Ураном. Це відбулося, коли англійський астроном Вільям Гершель приступив до реалізації грандіозної програми: упорядкуванню повного систематичного огляду зоряного неба.



Непту́н - восьма за віддаллю від Сонця і четверта за розміром планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинає комета Галілея. Світло від Сонця доходить до Нептуна трохи більше, ніж за 4 години. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця — 164,8 земних років. Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. У Нептуна є 8 відомих супутників: 4 маленьких, 3 середніх і 1 великий.
ІV. Закріплення і узагальнення знань

Вікторина "Планети”

1. На якій планеті існує життя?

2. Яка планета підперезана ремінцем?

3. Планета, яка обертається навколо Сонця «лежачи на боці».

4. Яка планета подорожує між Сатурном і Нептуном?

5. Планета, яка отримала ім’я бога війни?

6. Найшвидша з-поміж планет.

7. Найяскравіше світло нічного неба.

8. Які небесні тіла називають планетами?

9. Скільки планет утворюють Сонячну систему?

10. Планета, яка має найпотужнішу систему кілець.

11. У які групи можна об’єднати всі планети?

12. До якої групи належить Плутон?

13. Найменша планета.

14. Найбільша планета

15. Перша планета від Сонця

16. Остання планета від Сонця.

17. Планета, на якій, як і на Землі відбувається зміна пір року.


V. Домашнє завдання

Доопрацювати завдання груп, намалюват Урок 27




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал