Тема: Леонід Глібов. Розповідь про письменника. Фольклорна основа його віршованих загадок. «Химерний, маленький…»; Акровірші «Що то за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Мета



Скачати 49.72 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації10.04.2017
Розмір49.72 Kb.

Тема:
Леонід Глібов. Розповідь про письменника. Фольклорна основа його віршованих загадок. «Химерний, маленький…»; Акровірші «Що то за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».
Мета:
розповісти п’ятикласникам про визначного байкаря, поета Леоніда Глібова, ознайомити їх із оригінальними віршованими загадками Леоніда Глібова, розкрити їхню фольклорну основу; розвивати мислення, пам’ять, кмітливість, творчу уяву учнів, інтерес до літературної загадки; виховувати цікавість до творчості Л. Глібова.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу
Обладнання:
портрет письменника, видання загадок Л. Глібова, мультимедійна презентація.
Л. Глібов – найкращий український байкописець.
Іван Франко
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми та мети уроку, її мотивація
Діти! Зверніть увагу на мультимедійну дошку. Чи знайоме вам обличчя цієї людини? Що ви знаєте про нього?
(діти пригадують байки Л.І.Глібова «Лисиця жалібниця», «Лебідь, щука і рак», «Чиж та голуб»)
Що ми називаємо байкою?
(Байка - невеличний алегоричний твір повчального змісту)
А сьогодні ми більше дізнаємося про Глібова як письменника, поета, байкаря, а також про твори найбільш з розвинутих жанрів – віршовані загадки.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Опис зовнішності Л. Глібова
Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Дійсно, це очі людини, яка
вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Л. Глібов почав сліпнути, і на старість він майже осліп.
2. Повідомлення про Л. Глібова як людину, письменника
Народився Леонід Іванович Глібов 5 березня 1827 року в селі Великий Поділ
Королівського повіту на Полтавщині, згодом родина переїхала до села Горби.
Тут і минуло його дитинство.
Довга низенька хата в саду. Перед хатою клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик. Він перший вітає гостей, що йдуть до батька — Івана Назаровича Глібова чи матері — Орини Гаврилівни. А йому усмішкою відповідають: — Здоров був, Льолику Квітчастий кролику! Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика — майбутнього українського байкаря й поета Л. І. Глібова.
Хлопчик любив слухати народні пісні, казки. Особливо подобалися казки про тварин, які часто розповідала малому баба Одарка. Усі казкові персонажі поставали перед його внутрішнім зором яскравими й колоритними, зі своїми звичками та повадками. Звіряче царство видавалося надзвичайно подібним до людського. І хитрий Лис, полохливий Заєць, і жорстокий Вовк, зажерливий
Ведмідь серед людей своїх двійників. Мабуть, саме ця розвинута уява, вміння помічати сутнісне, визначальне, гумористичний погляд на світ сформували вже в юному Глібові байкаря. Як свідчать біографи письменника, ще хлопчиком він склав сатиру на одного лютого місцевого панка.
Початкову освіту, як тоді водилося, отримав дома. У 13 років Глібова віддали навчатися до Полтави в гімназію, де він і пробує себе як поет. Щоправда, пише російською мовою.
У 1847 в Полтаві виходить книжка юного автора — «Стихотворения Леонида
Глебова». Однак вона принесла не тільки радість, а й певні прикрощі:
інспектор гімназії розгнівався, що учень посмів друкувати без дозволу начальства і юний письменник отримав догану. Несподівано трапилося ще одне лихо: Леонід захворів. Він залишає гімназію і повертається до батьків на хутір.
Аж у 1855 році, вже одруженим чоловіком, Глібов закінчує своє навчання. На рідному хуторі Глібов багато читає. Найбільше враження на нього справив
«Кобзар» Шевченка та збірка байок Гребінки. Глібова зацікавлює жанр байки, і він починає працювати в цьому жанрі. Глібов успішно вплітає в байку мотиви казки, загадки, пісні, поєднує сатиру, гумор і ліризм.
Мова його байок афористична, щедро переткана прислів’ями та приказками.
«Народна мова сама по собі влучна, а він з неї вибирає найвлучніші, найдотепніші слова, прислів’я. І все це шліфує, обробляє рукою великого майстра й у вигляді крилатих виразів повертає народові» (Д. Білоус).

Байкареві судилося досить нелегке життя, сповнене побутових негараздів, матеріальних нестатків, підозрів, переслідувань. Та він ніколи не втрачав найцінніших скарбів своєї душі — щирості, людяності, доброти.
Клопоти про шматок хліба не заступали Леоніду Івановичу мети його життя: жити й працювати для людей. Учителюючи на Поділлі, в Чернігові, залишив по собі добрі згадки серед вихованців, бо ніколи не карав дітей, не змушував зубрити, а викладав свої предмети (історію й географію) цікаво й захоплено, щедро засіваючи дитячі душі зерном доброго і розумного. Видаючи
«Черниговский листок», пропагував на сторінках тижневика прогресивні педагогічні погляди, підтримував ідею створення «недільних шкіл» для народу з навчанням рідною мовою. Згодом влада заборонила видавати журнал, а самого Глібова звільнили з роботи і встановили за ним поліційний нагляд. Аж під кінець 1867 р. письменник повертається до Чернігова. Друзі допомагають йому влаштуватися на посаду управителя чернігівської земської друкарні.
Останні дні Л. Глібов доживав у шані та славі, але фізично розбитий, майже зовсім сліпий. 10 листопада 1893 року від астми і хвороби серця письменник помер на 66-му році життя.
Відомо 107 байок, понад 50 загадок,14 акровіршів поета. Деякі вірші поклав на музику Микола Лисенко.
Як дитячий письменник Глібов відомий під псевдонімом Дідусь Кенир. Чому саме таке ім’я придбав Леонід Іванович? Кажуть, що його батько купив собі такого співучого кенера, що навіть сусіди приходили слухати. Вони й прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенир».
3. Аналіз загадок «Химерний маленький», «Що за птиця».
Учитель. Що таке загадка? (Це невеликий твір, у якому в прихованій формі описано предмети чи явища, які потрібно назвати.)
Існують і літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники. Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак прихованого змісту. Часто літературні загадки закінчуються відгадкою.
Джерелом для «сюжетів» загадок Глібова були народні загадки, що під його пером розгорталися у просторі, по-українськи колоритні описи явищ чи предметів навколишнього світу.
4. Виразне читання загадки «Химерний маленький».

Бесіда
• Які ознаки має вареник?
• Які дії виконує вареник?
1.
Словникова робота
Химерний – дивний
Коханчик – улюбленець
Окріп – кип’яток
Макітра – великий глиняний горщик;
Вареник гречаний – раніше в українській кухні були дуже поширені страви з гречаного борошна.
2.
Робота з текстом. (у групах)
3 групи («Допитливі», «Цікаві», «Кмітливі»)
Отримують завдання з текстом.
1 .Знайти в тексті і підкреслити епітети.
2. Знайти в тексті і підкреслити дієслова.
3. Знайти в тексті і підкреслити синоніми, фразеологічні вислови.
Висновок: це літературна загадка. Складається з двох частин, у І (частині) міститься відгадка; написана у віршованій формі. Із вживанням художніх засобів, окличних речень.
Вчитель: Л.Глібов був майстром одного оригінального виду загадок, які назвав акровіршем.
(Запис у зошит літературний термін:
Акровірш – це загадка, відгадка якої читається за першими літерами кожного рядка вірша)
5.

Виразне читання акровіршів «Що за птиця ?».
6.

Бесіда
1.
Які особливості згадувалися предмета (мухи) у акровірші «Що за птиця»(літає, водиться в оселях і біля них непроханий гість; іноді важко відігнати – скрізь пролізе)
2.
Художні засоби використані у акровірші(порівняння (як пташка), синоніми (просить, гнеться), протипоставлення(два останні рядки)); ці художні засоби допомагають яскравіше уявити описуваний предмет, знайти відгадку.
3.
Доведіть, що муха веде паразитичне життя. Власну думку вмотивуйте.
4.
Які негативні людські риси характеру письменник висміює на прикладі мухи?
7. Виразне читання твору «Хто розмовляє?» (1893)
Уперше акровірш було надруковано в журналі «Дзвінок» у
1894р.
Тема: розмова осоки та сороки про повагу, шанобу і значимість у
народі.
Ідея: засудження марнослів'я, хвалькуватості.
Основна думка: щоб прославитися в народі, необхідно довести свою значимість і бути корисним суспільству.
1.Побудова поезії: форма діалогу осоки та сороки; заголовок містить риторичне запитання.
2. Опрацювання змісту твору за питаннями:

Що допомогло вам відгадати загадку Л. Глібова?

Чим у народі прославилася калина? Що вона символізує?

Що вам відомо зі власного досвіду про осоку та калину?

Прокоментуйте висловлювання сороки «Слава не брехуха».

Яке смислове значення має розмова осоки та сороки?
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК
Вчитель: серед ваших однокласників є багато допитливих, цікавих дітей.
Складання власних акровіршів про мову, маму.
М
М
О
А
В
М
А
А

V. ПІДСУМОК УРОКУ
Бесіда
1.
Чим уславився Л.І.Глібов в українській літературі?
(віршами, байками, віршами, загадками, акровіршами)
2.
Який же за характером дідусь Кенір?
(ліричний, задушевний, мрійливий, жартівливий, бадьорий, енергійний)
З. Гра «Відкритий мікрофон»

«Я не знав, а тепер знаю…»

«Мені було цікаво…»

«Я хочу дізнатися…»
VІ. Домашнє завдання
Скласти акровірші, виразно читати літературні загадки с. 100 - 101.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал