Тема. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» ( І. Франко). «Маруся» — перша українська повість нової української літератури, взірець сентименталізму



Скачати 125.65 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір125.65 Kb.
Тема. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» ( І. Франко). «Маруся» — перша українська повість нової української літератури, взірець сентименталізму. ТЛ : літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм.

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю батька української прози; особливостями сентименталізму, реалізму, історією створення повісті «Маруся », розширити знання про літературний напрям, течію; визначити ознаки сентименталізму й реалізму в повісті «Маруся», розвивати вміння осмислено сприймати зміст твору, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати інтерес до творчості Григорія Квітки-Основ’яненка.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: презентація

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Читання поезії «До Основ’яненка»

2.Вступне слово вчителя.
З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Федоровича Квітку –Основ’яненка –засновника нової української прози. Він один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Тому поява Квітчиних прозових творів українською мовою була своєчасним продовженням і поглибленням літературного подвигу Котляревського, актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Інакше кажучи, Квітка-Основ’яненко прийшов українську літературу в час її національного відродження. Коли читачі насолоджувалися «Енеїдою», залюбки цитували байки Гулака-Артемовського, захоплювалися виставами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», молодий Основ’яненко, тоді ще Квітка, розправляв крила для творчого лету. На початку 20 ст. Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо ж, що саме проза завжди мала найбільше шанувальників, адже вона охоплювала всю складність суспільного життя. Одне слово, новій українській літературі конче потрібен був повістяр. І він прийшов з при харківського села Основи…
3. Оголошення теми, мети, епіграфів. Запис у зошити.

Г. Квітка-Основ’яненко — один із перших творців народної повісті в усій європейській літературі ( І. Франко).

Я написал «Марусю» и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться ( Г. Квітка-Основ’яненко).

Путівник уроку

Тема. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» ( І. Франко). «Маруся» — перша українська повість нової української літератури, взірець сентименталізму. ТЛ : літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм.

План

1.Основні віхи життєвого шляху Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.

-походження;

-дитинство;

-навчання і пошуки себе ;

-військова служба, життя в монастирі;

-громадсько-культурницька й творча діяльність;

-родине життя й характер письменника.


2.Літературна діяльність.
3.Літературний напрям, літературна течія.
4.Реалізм, ознаки реалізму.
5.Сентименталізм: історія виникнення, жанри, особливості, представники.
6. «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури:

-джерела для написання твору;

-історія створення;

-тема;


-жанр;

-ознаки сентименталізму й реалізму в повісті.

ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО

(18(29).11.1778–20.08.1843)

4.Повідомлення учнів.

1. Походження.


2. Дитинство Г. Квітки.

Народився 18 листопада 1778 року в слободі Основа (тепер вона злилася з Харковом) в сім’ї знатного поміщика-дворянина,відставного прапорщика Федора Івановича Квітки. Був другимсином.

Родина Квіток була дуже набожна, і хлопчакові з перших років життя наполегливо вселяли віру в усемогутнього Бога. Коливін був зовсім малим, годувальниця необачно зірвала на його оціячмінь; прикинулася жовтуха, і дитина осліпла. Завдяки наполегливому лікуванню і розвитку юного організму захворюванняпоступово відступало, і через чотири роки раптом зір повернувся.  Це сталося в церкві, а тому прозріння було сприйнято як чудо,як милість Божа. Вчився Григорій у монастирській школі, де велика увага приділялася релігійному вихованню.Він чудово грав на фортепіано і флейті, а краса народної пісні,захоплення майстерною грою кобзарів кликали його до твореннявласних музичних творів. Наприклад, Григорій є автором жартівливої пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

Виростав Григорій в атмосфері глибокої шани до рідної мови,історії, фольклору, мистецтва, що панувала в сім’ї Квіток. Звичаїв родині відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного театру, натхненником яких був Григорій, він же виконував головні ролі. Усе це формувало мистецькі смаки юного Квітки, його суспільні погляди, прищеплювало любов до народної поезії, виховувало повагу до простого люду.

У родині Квіток часто бував Г. Сковорода, а відомо, що вінвідвідував лише однодумців. Може, тому Григорій Квітка вивчаєнапам’ять вірші видатного філософа і мислителя, байки Гулака-Артемовського, цілі уривки з «Енеїди», читає Ломоносова і Мольєра, Жуковського і Сервантеса — все, що потрапляло йомуна очі, любив слухати легенди, повір’я та розповіді про героїчні битви козаків супроти нападників.
3.Перегляд відеопрезентації.

4.Навчання і пошуки себе ( Робота з підручником).

5.Військова служба, життя в монастирі.

Ще п’ятнадцятирічним хлопцем батько записав Григорія в лейбгвардію вахмістром. За тогочасними звичаями, молоді дворянимогли не служити у війську, але чини їм ішли. Наступного рокувже в чині капітана Квітка вийшов у відставку. Через два роки,за його власним бажанням, був прийнятий у військо, та вже черезрік знову подав у відставку, не бувши на службі жодного дня.

В юнацькі роки він закохався в багату шляхтянку, але вона знехтувала його почуттям, що викликало важкі переживання, прагнення сховатися десь від цього безжального світу зі своїм горем.Пробувши в монастирі десять місяців, Григорій переконався,що далеко не всі ченці вели богобоязливий спосіб життя. Чималобуло й таких, що пиячили, любили всмак попоїсти, писали одинна одного доноси, займалися гендлярством. До того ж, веселийі жвавий Григорій важко переносив монастирську нудьгу. У ньогоповолі визрівав намір залишити монастир.

6.Громадсько-культурницька й творча діяльність.

Повернувшись з монастиря, Григорій Федорович з головоюувійшов у культурне життя Харкова. На вечорах у дворянськомуклубі читав напам’ять вірші Сковороди, уривки з «Енеїди» Котляревського, співав романси. Грав на флейті й піаніно, гарно танцював, дотепно розповідав про різні смішні пригоди, талановитовиконував комічні ролі в аматорських виставах, писав експромтом вірші дамам в альбом. Незабаром його обрали директоромтанцювального клубу і розпорядником вечірок.

Енергійний, ініціативний, сумлінний, Григорій Федоровичбрав активну участь у кожному культурному починанні. Як режисер аматорського театру ставив водевілі, сам писав інтермедії, був актором і музикантом. Пізніше став одним із засновників і директором професійного театру.

Григорій Федорович сприяв організації «Товариства добродіяння», яке, збираючи між заможними людьми пожертвування,допомагало сиротам, удовам, а також людям, що попали в скрутнематеріальне становище. На кошти цього товариства та додатковізбори Квітка заснував першу на Слобожанщині жіночу школу —Інститут шляхетних дівчат — і став у ньому керуючим справами. Був також організатором і попечителем першої в місті бібліотеки,членом «Товариства наук» при університеті.

Займав і службові посади. Чотири рази обирався повітовим предводителем дворянства (1815–1828), пізніше — суддею (1832–1840)та головою Харківської палати кримінального суду (1840–1843).

За яку б справу не брався, Григорій Федорович виконувавїї сумлінно, захоплювався до самозабуття, не шкодував ні сил,ні часу. Нерідко, коли не вистачало коштів для придбання чогосьважливого, докладав потрібні суми із своїх скромних достатків.Обіймаючи офіційні посади, Григорій Федорович прагнув викорінювати такі суспільні пороки, як казнокрадство, хабарництво,різне порушення законів поміщиками та чиновниками, захищавінтереси простих людей.



7. Родинне життя і характер письменника.

8. Літературна діяльність.

Близько 80 прозових і драматичних творів українською та російською мовами написав Квітка. Свою літературну діяльність Григорій Федорович почав з написання віршів російською мовою.

Письменницький талант Квітки-Основ’яненка розвивася підвпливом трьох мистецьких факторів:



  • досягнень українського письменства (Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського);

  •  усної народної творчості;

  •  російської літератури ХVІІІ — початку ХІХ ст. (В. Наріжного, О. Пушкіна, М. Гоголя).

За свідченням самого письменника, він дотримувався принципу «списування з натури». Однак це не означало простого копіювання окремих подій, явищ, людей. Григорій Федорович мав прекрасну пам’ять, яка тривалий час зберігала все побачене, почуте, пережите. Щоб створити образ якоїсь події або героя, йому достатньо було пригадати спостережувані в житті подібні між собою випадки чи людей, відібрати найхарактерніше, спільне для багатьох, домислити те, чого «не вистачало», осмислити весь цей матеріал і об’єднати в одне ціле. Після такої роботи пам’яті, уяви, фантазії Квітка записував готову вже сценку майбутньої п’єси або епізод епічного твору. Коли таких «шматків» набиралося багато, він сполучав їх у яви та події п’єси чи розділи прозових творів. Над рукописом кожного твору Григорій Федорович ще довго працював: одні місця заміняв на інші, будував «містки» між окремими епізодами, вносив уточнення, кінець узгоджував з початком, відшліфовував мовний стиль.

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами:

-комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменкоденщик», «Шельменко-волостной писарь»;

-літературно-публіцистичні статі «Супліка до пана іздателя», «Лист до видавців «Русского вестника»;

- історико-художній нарис «Головатый»; фейлетон «Письма Фалалея Повинухина»; жартівливі вірші «Шпигачки»;

-романи «Пан Халявський», «Жизнь и похождения Петра Степановича, сына Столбикова»;

-повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «Конотопська відьма», «Маруся»;

-оповідання «Солдацький патрет», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», «Малоросійська биль» та ін.

9.Робота з літературознавчими картками.

Теорія літератури

Літературний напрям — це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу..

Течія (літературна) — різновид літературного напряму, який характеризує спільність духовно-естетичного змісту в національній літературі й об’єднує велику групу письменників (наприклад, бурлескне бароко в українській літературі ХVІ– ХVІІІ ст.).

 

Реалізм (від лат. realis — речовий) — один із творчих методів у літературі та мистецтві, що полягає в правдивому об’єктивному і всебічному відображенні дійсності. 

Особливості:

-типізація;

- прагнення до широкого охвату дійсності в її протиріччях, глибинних закономірностях і розвитку;

-тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем

-.увага до повсякденного суспільно-побутового життя.

-достовірність зображення.


Сентименталізм (фр. sentimetalisme, від sentiment— чуття) — напрям у європейській літературі другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.
Напрям походить від назви роману першого англійського сентименталіста Л. Стерна «Сентиментальна подорож Францією та Італією».
Жанри: елегія, ідилія, медитація, послання, щоденник, епістолярний роман, роман-подорож.


Поясненна слів: ідилія, елегія.
Особливості сентименталізму:

-зосередження уваги на внутрішньому світі людини;

-об’єкт зображення – події, які могли зворушити читача;

-головні герої ідеальні, позбавлені найменших негативних рис;

- головні герої -вихідці з народу, найчастіше селяни та міщани,до того ж не бідні, тобто їхні страждання пов’язані не зі злиднями, а з душевними переживаннями;

-відсутність архаїзмів, холодного пишнослів’я, насиченість фольклорними висловами;

-тон викладу – елегійний або меланхолійний;

-найхарактерніший художній засіб –літота ( наявність великої кількості зменшено-пестливих слів);

-особливу роль у тексті відіграє пейзаж, він стає важливим засобом відтворення душевного стану героя, поглиблення відповідного настрою у творі.

-конфлікти переважно психологічного та побутового характеру: між інтересами панівних і середніх верств суспільства.

В українській літературі сентименталізм найяскравіше виявився в повістях Г. Квітки-Основ’яненка. Послідовників сентиментализму було дуже мало, тому в самостійний напрям він не розвинувся.

Робота з підручником. С. 175.

10. Робота над твором Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»



Джерела для написання твору.

  • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст.

  • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль.

  •  Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування».

  •  Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті.

Історія створення.

Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей...». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань.

Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь.

Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Тема: зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.

Жанрсентиментально-реалістична повість.

Повість — епічний прозовий твір, у якому досить широко описується життя одного чи кількох персонажів протягом тривалого проміжку часу.

Ознаки сентименталізму:

-зосередження уваги на внутрішньому світі людини ( кохання з першого погляду Марусі та Василя, переживання Василя через розлуку з Марусею, відмова батька Марусі, душевна туга Василя після смерті Марусі);С.186,

-об’єкт зображення – події, які могли зворушити читача ( відмова батька Василеві, смерть Марусі)

-головні герої ідеальні, позбавлені найменших негативних рис; С. 175, 176, 177, 178,

- Наум та Настя Дроти-вихідці з народу, селяни,до того ж не бідні, їхні страждання пов’язані не зі злиднями, а з душевними переживаннями;

-відсутність архаїзмів, холодного пишнослів’я, насиченість фольклорними висловами: С.176, 177, 182, 188, 189

-тон викладу – елегійний або меланхолійний;

-найхарактерніший художній засіб –літота ( наявність великої кількості зменшено-пестливих слів);

-особливу роль у тексті відіграє пейзаж, він стає важливим засобом відтворення душевного стану героя, поглиблення відповідного настрою у творі.С.185

-конфлікти переважно психологічного та побутового характеру: між інтересами панівних і середніх верств суспільства.



Ознаки реалізму:

-змалювання картини народного побуту, обрядів і звичаїв;

-відтворення тяжкого лиха того часу — солдатчини;

- правдива розповідь про гірку долю жінки-солдатки, беззахисність сиріт у тогочасному суспільстві.


Підсумок уроку. Інструктаж до виконання домашнього завдання: виписати цитати до характеристики образів Марусі, Василя (за варіантами), опрацювати матеріал з теорії літератури.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал