Тема Договірна форма інвестування



Скачати 418.31 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації11.01.2017
Розмір418.31 Kb.
1   2   3   4
Контрольно-інформаційна функція проявляється втому, що за допомогою інвестиційного договору здійснюється контроль за ефективністю дій (діяльності) суб’єктів інвестування. Так, участь у конкурсі чи тендері на визначення виконавця інвестиційного проекту кількох (багатьох претендентів) свідчить про привабливість інвестиційного проекту для виконавців, а успішність спроб інвестора отримати фінансову підтримку збоку держави, органу місцевого самоврядування, фінансових установу т.ч. міжнародних фінансових організацій) - про значну суспільну значущість, ефективність інвестиційного проекту, відповідність його пріоритетним напрямам суспільного розвитку (економічного, освітнього, наукового, культурного тощо. Якщо в процесі пошуку виконавців та/або фінансової підтримки інвестор зазнає невдачі, то це є може бути) свідченням незадовільної його ділової (в т.ч. низької кредитоспроможності) репутації, неефективності інвестиційного проекту та/або його незначної суспільної ваги. Попередити настання подібних негативних наслідків інвестор може шляхом вжиття активних заходів щодо вдосконалення інвестиційного проекту, поліпшення своєї ділової репутації, фінансового стану тощо. В процесі виконання інвестиційного договору його сторони мають можливість щодо отримання інформації про ефективність діяльності кожної з них і відповідно щодо визначення доцільності збереження договірного зв’язку, застосування відповідних санкцій до контрагента чи поліпшення власної діяльності як зобов’язаної сторони стосовно своєчасності фінансування виконавця, прийняття закінчених ним етапів робіт, контролю за виконанням та ін. Ступінь ефективності
охоронної
функції інвестиційного договору проявляється в можливості забезпечити захист праві законних інтересів сторін договору) залежить від форми та змісту договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов’язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист праві законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов’язань збоку однієї з них чи обопільного порушення. Отже, найбільш повно ця функція проявляється за умови укладення договору в повній письмовій формі з максимальною деталізацією зобов’язань сторін, способів забезпечення належного виконання договору, позитивного (у формі заохочень за належне або покращене виконання договірних зобов’язань) та негативного (у формі санкцій за їх невиконання чи неналежне виконання) стимулювання. Інвестиційний договір виконує також функцію планування - як зв’язків учасників інвестування, такі їх поточної діяльності на забезпечення інвестування відповідно до договірних умов. Як інструмент планування договір використовується нарізних рівнях загальнодержавному, регіональному (щодо територіальних громаді локальному (внутрішньофірмове планування. Плануючи свою інвестиційну діяльність (інвестиційні операції, інвестор орієнтується на власну потребу в інвестуванні, свої можливості щодо цього, на суспільний попит обраної ним форми інвестування, результативність останнього та можливість отримання фінансової підтримки в реалізації інвестиційного проекту (інвестиційного задуму. Найбільш надійну інформацію у цьому відношенні дають кваліфікування інвестиційного проекту як пріоритетного численність претендентів (або відповідна пропозиція авторитетного виконавця) на укладення договору про реалізацію цього проекту заінтересованість фінансових установу т.ч. міжнародних) інвестиційним проектом. Узагальнюючи інформацію щодо всіх укладених договорів (основного інвестиційного та інвестиційно-допоміжних), інвестор та його контрагенти здійснюють планування своєї діяльності, закладаючи відповідні покажчики у свої виробничі програми (внутрішньофірмові плани. При цьому окремі категорії учасників інвестиційного процесу зобов’язані враховувати державне замовлення (а від-
такі відповідні показники Державного плану, укладаючи на їх підставі державні контракти (ст. 183 ГК України. Відповідно до Закону України від 22.12.1995 р. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб (ч. 8 ст. 2) такий обов’язок покладається на підприємства та організації, що повністю чи частково функціонують на державній власності державні комерційні та казенні підприємства, контрольовані державою акціонерні товариства (державні/національні чи змішані, контрольний пакет акцій яких належить державі, орендні підприємства, що функціонують на цілісному майновому комплексі державного підприємства чийого структурного підрозділу, а також суб’єкти господарювання будь-яких форм власності, визнані у встановленому порядку монополістами. Договори на реалізацію продукції (виконання робіт, надання послуг, що не увійшли в державне замовлення або державне завдання, укладаються підприємством самостійно (ч. З ст. 67 ГК України, на підставі внутрішньофірмового плану Відповідно до ст. 9 Закону Про інвестиційну діяльність за допомогою договору у сфері інвестування здійснюється опосередкування відносин між
учасниками інвестиційного процесу (інвестором, виконавцями та ін.). Саме інвестиційні договори є основною підставою виникнення зобов’язань між учасниками інвестиційних відносин, що забезпечує
з одного боку - можливість реалізації принципу свободи договору у сфері інвестування, тобто укладати договори, обирати партнерів, визначати зобов’язання сторін, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 9 Закону Про інвестиційну діяльність
з іншого боку - координацію діяльності (дій) учасників інвестування, узгодження їхніх інтересів, досягнення компромісу з метою отримання запланованих соціально-економічних результатів, які влаштовують усіх учасників інвестування (у відповідній частині інвестора - в реалізації інвестицій та досягнення соціально-економічного ефекту виконавців - в отриманні прибутку від виконання замовлення інвестора фінансової установи - у своєчасному поверненні кредитів з відповідною сплатою відсотків за їх користування тощо. Про наявність у інвестиційного договору (як однієї з категорій господарського договору) такої функції, як узгодження економічних інтересів сторін договірного
зв’язку з загальногосподарськими інтересами, свідчать положення ч. 2 ст. 193 ГК України щодо обов’язку сторін договору вжити всіх заходів, необхідних для виконання договірних зобов’язань, з урахуванням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу. Специфічною функцією інвестиційного договору є опосередкування відносин
між суб’єктами інвестування щодо забезпечення вкладення інвестицій у певні об’єкти із застосуванням певної форми інвестування.
3. Порядок укладення, зміни та розірвання інвестиційних договорів Єдиного порядку укладення інвестиційного (як різновиду господарського) договору не існує. Ця обставина зумовлена низкою чинників, а саме
– багатоманітністю інвестиційних договорів
– різноманітністю підстав їх укладення (вільне волевиявлення сторін чи обов’язковість укладення договору - відповідно до державного замовлен
ня, державного завдання або попередніх зобов’язань сторін, зафіксованих в їх установчих документах, рамочних контрактах
– складність визначення оптимального виконавця чи покупця як учасника інвестиційних відносин
– вимоги застосування певних процедур укладення договору, передбачені законом (наприклад, щодо договорів концесії договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації договорів, виконання робіт за якими фінансується за рахунок державних коштів) або міжнародними договорами України (в т.ч. на отримання кредитів від міжнародних установ та організацій) та ін. Разом з тим аналіз інвестиційного законодавства дозволяє визначати основні засади укладання інвестиційних договорів, включаючи й процедури, що застосовуються при цьому. Для інвестора важливо визначитися зі своїми майбутніми контрагентами, спроможними забезпечити найбільш ефективне вкладення інвестицій. Цієї мети дозволяє досягти застосування конкурентних способів укладення договорів шляхом залучення до пов’язаних з ними процедур багатьох (або хоча б кількох) претендентів.
Конкурентними способами укладення інвестиційних договорів є
торги (аукціони, тендери застосування таких процедур передбачається ГК України (ст. 185), законами Про приватизацію державного майна (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16), Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію (ст. З, 13-16), Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затв. постановою Кабінету Міністрів України від
28.03.2008 р. № 274 (п. 19-68) таін.; розрізняють торги (А) на реалізацію майна,
робіт, послуг (договір укладається з тим із учасників торгів/претендентів, який запропонував найвищу ціну за (1) майно (в т.ч. цінні папери, що продається (2) частку в майні (статутному капіталі) господарської організації корпоративного типу і відповідно - корпоративні права, що відступається (3) роботи, послуги, що пропонуються) і (Б) торги на придбання майна (цінних паперів, майнових та корпоративних прав, визначення виконавця робіт або послуг (договір укладається з тим із учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, роботи, послуги, необхідних для організатора таких торгів
конкурси; при застосуванні конкурсу договір укладається з тим із претендентів (потенційних інвесторів, виконавців чи кредиторів, чиї конкурсні пропозиції визнані найкращими (найбільш ефективними) відповідно до умов проведення конкурсу конкурси можуть бути комерційними (при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна виконання за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційними (переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови виконання конкурси застосовуються відповідно до законів Про приватизацію державного майна (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16 ), Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію (ст. 17—21), Про архітектурну діяльність (ст. 6), Про концесії
(ст. 6-8) та ін.; порядок проведення конкурсів регулюється актами Уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. № 124 Про затвер
дження Порядку проведення конкурсу з визначення кращої проектної пропозиції щодо реконструкції Національного спортивного комплексу Олімпійський розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. № р Про затвердження Умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ Київський завод реле та автоматики разом із земельною ділянкою) чи відомчими нормативно-правовими актами (наказ Міністерства промислової політики України від 15.03.2007 р. № 103 Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на створення та впровадження у виробництво сучасної техніки у сфері літакобудування та космічної галузі наказ Міністерства промислової політики України від 15.03.2007 р. № 104 Про затвердження Порядку конкурсного відбору інвестиційних проектів та бізнес- проектів підприємств суднобудівної промисловості наказ Державного агентства України з інвестицій та інновацій від 17.10.2007 р. № 105 Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору регіональних і галузевих інноваційних програм, які впроваджуватимуться за рахунок бюджетних коштів та ін.); крім того, конкурси можуть бути національними (до участі запрошуються резиденти - вітчизняні суб’єкти господарювання, інвестори) та міжнародними, участь у яких можуть брати як резиденти, такі нерезиденти часто-густо метою міжнародного конкурсу є відбір найбільш перспективного (щодо розміру та складу інвестицій, строків інвестування, можливості застосування новітніх технологій) іноземного інвестора. Міжнародні конкурси в Україні застосовувалися, зокрема (1) на реалізацію недобудованого крейсера Варяг (відповідно до розпорядження Президента України від 24.09.1997 р. № 536-3 Про створення комісії для проведення міжнародного конкурсу з реалізації недобудованого крейсера Варяг та постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 0332 Про доручення державному підприємству Чорноморський суднобудівний завод укласти контрактна реалізацію недобудованого крейсера Варяг з переможцем конкурсу (2) на розробку проекту перетворення об’єкта Укриття Чорнобильської АЕС в екологічно безпечну систему (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.1992 р. № 94 Про проведення міжнародного конкурсу на розробку проекту перетворення об’єкта Укриття Чорнобильської АЕС в екологічно безпечну систему (3) при укладенні контрактів на користування надрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 841 Про Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів тендерів) на укладення контрактів на користування надрами) та ін. Протягом останніх років нерідко застосовуються конкурси, в яких можуть брати участь і українській іноземні інвестори (п. 5 Порядку проведення конкурсу з визначення кращої проектної пропозиції щодо реконструкції Національного спортивного комплексу Олімпійський, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. № 124);
двоступеневі торги; застосування таких процедур (1) передбачається Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг задержав ні кошти, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. № 274 пункти 69-71); (2) щодо певних випадків (замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуга також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками всі тендерні пропозиції, подані учасниками для участі у відкритих торгах, замовник відхилив через змову учасників щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуга також коли учасники, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації для виконання нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту, щодо якого первинний договір про закупівлю було укладено згідно з положеннями розділу Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю згаданого Тимчасового положення предметом закупівлі є проведення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг процедура двоступеневих торгів проводиться двома етапами на першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни (тендерна документація повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам на цьому етапі замовник проводить переговори з будь-ким з учасників після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог і вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій, про що замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі в другому етапі торгів на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, коли це передбачено тендерною документацією у подальшому процедура двоступеневих торгів проводиться так само, які процедура відкритих торгів
процедура редукціону (пункти 72-73 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти застосовується у разі, коли предметом закупівлі є товари чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі таких товарів чи послуг перевищує
200 тис. гривень проводиться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів з урахуванням особливостей, передбачених для процедури редукціону; під час проведення процедури редукціону замовник розміщує (поширює) інформацію, передбачену Тимчасовим положенням, з дотриманням установлених вимог і строків. Процедура редукціону проводиться двома етапами на першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропози
ції без зазначення ціни (строк подання учасниками попередніх пропозицій становить не менше ніж 15 календарних днів віддати опублікування оголошення про проведення процедури редукціону); на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни (строк подання тендерних пропозиційна другому етапі становить не менше ніж сім календарних днів від дня повідомлення учасникам результатів першого етапу під час розкриття тендерних пропозиційна другому етапі замовник оголошує найменування та адресу кожного учасника і ціну кожної тендерної пропозиції та пропонує присутнім представникам учасників зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону, який зазначається в тендерній документації початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції згоду на зменшення ціни тендерної пропозиції присутні представники учасників підтверджують шляхом підняття карток, на яких зазначено найменування учасника. Якщо після триразового оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем оголошується учасник, який був названий останнім і запропонував найнижчу ціну
процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) - п. 74-81 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 200 тис. гривень під час застосування цієї процедури замовник подає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам кожного учасника, до якого звернено запит, повідомляють проте, включаються чи не включаються у вартість товарів або послуг витрати на транспортування, страхування, сплату податків і зборів (обов’язкових платежів. Кожен учаснику встановлений замовником строк подає у запечатаному конверті тільки одну цінову пропозицію, яка не може бутив подальшому змінена пропозиції розкриваються у визначений замовником час переможцем процедури закупівлі (і особою, з якою замовник укладає в подальшому договір) вважається учасник, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну замовник відхиляє пропозиції, якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у пункті 28 Тимчасового положення (наявність обставин, що свідчать про недобросовісність учасника пропозиції подані учасниками процедури закупівлі, які є пов’язаними особами учасник подав недостовірну інформацію про його відповідність установленим кваліфікаційним вимогам учасник не відповідає установленим кваліфікаційним вимогам процедура запиту цінових пропозицій відміняється у разі, коли подано менше трьох пропозицій відхилено всі пропозиції через їх невідповідність вимогам замовника, зазначеним у запиті процедура запиту цінових пропозицій може бути визнана такою, що не відбулася, у разі якщо най
нижча ціна з числа цінових пропозицій, які відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі. Серед вищезазначених конкурентних способів визначення виконавця (покупця, продавця) і, відповідно, укладення договору особливу роль відіграють торги
(аукціони, тендери) та конкурси, оскільки дозволяють залучити до цього процесу максимальну кількість претендентів. За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких видів відкриті (до участі в торгах чи конкурсу запрошуються всі виконавці, що відповідають встановленим вимогам, закриті або з обмеженою участю (лише спеціально запрошені претенденти можуть брати участь у торгах чи конкурсі, з попередньою
атестацією виконавців (подавати тендерні чи конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, що пройшли попередню кваліфікацію. Конкурентні процедури встановлення договірного зв’язку між учасниками інвестування мають незаперечні переваги (можливість відбору найбільш оптимального - заданих умов інвестування - контрагента, проте є досить дорогими і потребують значних організаційних зусиль (і відповідно - часу) і майнових витрат. Тому їх застосування є виправданим у разі значного обсягу інвестицій необхідності відбору виконавця, спроможного запропонувати застосування новітніх технологій, неординарних інвестиційних рішень залучення кредитора, що надасть необхідні для інвестування кошти на найбільш зручних і вигідних для інвестора умовах відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету тощо. У деяких випадках застосування конкурентних процедур є недоцільним (незначний обсяг інвестицій та короткостроковість їх вкладення) або неможливим (інвестиційний проект містить державну чи комерційну таємницю, яку інвестор не може розголошувати. У такому разі більш прийнятними є неконкурентні процедури укладення інвестиційного договору. Серед неконкурентних способів укладення інвестиційних договорів розрізняють два основні види
загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення господарського договору цим способом (передбачена ст. 181 ГК України) складається з кількох стадій (при цьому кожна наступна настає лише втому випадку, якщо на попередній стадії договірне було укладено 1 стадія - розробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту 2 - стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом договору, той одночасне складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним договором автору проекту (протягом 20 днів з моменту отримання проекту договору 3 - стадія розгляду й узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі переддоговірного спору на розгляд господарського суду (як правило, протягом 20 днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей, якщо узгодження розбіжностей не відбулося 4 - стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульованій одна із сторін передала спір
на розгляд господарського суду. Наслідки непередання переддоговірного спору на розгляд господарського суду залежать від підстав укладення договору (а) якщо договір ґрунтується на державному замовленні або державному завданні (тобто укладення його є обов’язковим), то він вважається укладеним у редакції протоколу розбіжностей (б) у разі укладення договору за волевиявленням сторін неузгодження розбіжностей свідчить про відсутність згоди сторін на його укладення у відповідній редакції
шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін, що може завершитися а) підписанням попереднього договору (протоколу про наміри або передконтрактної угоди) з фіксацією в ньому обов’язків сторін щодо укладення основного договору в майбутньому після виконання сторонами підготовчих дій або (б) підписанням основного договору, якщо його укладення не потребує попередньої підготовки і сторони дійшли згоди щодо всіх умов договору такий спосіб зазвичай застосовується при його укладенні між учасниками інвестиційного процесу зі сталими договірними зв’язками і знанням ділової репутації один одного
процедура закупівлі у одного виконавця є різновидом процедури укладення господарського договору шляхом переговорів передбачена пунктами 82-83 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. № 274; ця процедура застосовується у певних випадках (закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом авторських прав відсутності конкуренції (утому числі з технічних причинна товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним учасником, за відсутності при цьому альтернативи потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів чи послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами чи послугами необхідності виконання додаткових будівельних робітне включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником таких робіт, якщо роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором, а загальна вартість договору на додаткові роботи не перевищує 50 відсотків вартості головного договору нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, утому числі закупівлі, пов’язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій застосування цієї процедури передбачає укладення замовником договору про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів за умови попереднього погодження з уповноваженим органом. Господарський кодекс України визначає особливості укладення господарських договорів залежно від підстав (державне замовлення, рішення суду, застосування певної модифікації форми (типовий договір, примірний договір, договір приєднання. Особливості укладання господарських (у т. ч. інвестиційних) договорів за державним замовленням (ст. 183 ГК) полягає втому, що:

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал