Тема. Берестейська унія 1596 p



Скачати 143.83 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір143.83 Kb.
Тема. Берестейська унія 1596 p.

Мета: пояснювати передумови укладення церковної унії; скласти уявлення про процес укладення унії; з'ясувати наслідки утворення греко-католицької церкви; продовжити формувати навички аналізу історичного минулого; виховувати почуття поваги до історичного минулого Батьківщини.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: підручник, карта, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні поняття й терміни: Берестейська унія, греко-католицька (уніатська) церква, полемічна література.

Основні дати: 1596 р. — Берестейська церковна унія.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Фронтальне опитування

1)        Схарактеризуйте становище православної церкви в XVI ст.

2)        Яку роль відіграли православні братства в історії православної церкви на українських землях?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Розповідь учителя

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього особливо посилився в умовах розгортання Контрреформації.

Католицька церква активізувала свої намагання розширити вплив на Сході з метою об'єднання католиків та православних під егідою папського престолу. У Речі Посполитій ідею об'єднання (унії) православної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об'єднання двох церков.

Поглянемо на карту, скажіть будь – ласка, яка релігійна течія переважала на українських землях того часу?

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з україно-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилася до можливого об'єднання за умови, що воно відбудеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вони прагнули здійснити оновлення православної церкви, наблизити її до потреб часу.

Україно-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні настрої, убачали в об'єднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духівництва залежності від торгово-ремісничого люду, об'єднаного у братства. Унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності у правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала унійні прагнення православних ієрархів, вважаючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до остаточного закріплення українських і білоруських земель; по-друге, перехідний етап до чистого католицизму і, нарешті, як засіб до денаціоналізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов'язувалася й полонізація.

В українському суспільстві були також противники об'єднання церков, яких очолював князьКостянтин-Василь Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії повинна увійти вся Східна церква, а об'єднання мало відбутися на засадах рівноправності православної та католицької церков. Проте усвідомлення того, що влада Речі Посполитої і представники Пали Римського прагнуть іншого, перетворило князя на противника унії.

2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко-католи-цької церкви.

Розповідь учителя

За наполяганням Папи Римського польський король Сиґізмунд III скликав церковний собор у м. Бересті, де повинно було відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули митрополит із його єпископами. 16 жовтня 1596 р. собор розпочав роботу.

Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і традиційного православ'я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об'єднання на окремому православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози і тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит та вірні йому єпископи на своєму соборі офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.

Робота з документами

Документ 1

«Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й появу в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. —С. 120–121)

Запитання

1. Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?

2. На основі даного документа визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.

3. Чому вони схвально ставилися до об’єднання православної і католицької церков?

4. Як ви думаєте, на яких умовах вони пропонували це зробити?

За умовами Берестейської унії, православна церква зберігала східний обряд, церковнослов'янську мову, виборне право на заміщення митрополита та єпископів, юліанський календар і право одружуватися для нижчого духівництва. Одночасно визнавалася зверхність Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви та приймалася католицька догматика.

У результаті Берестейської унії на українських землях виникла греко-католицька церква.Фактично замість однієї церкви утворилося дві, розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками. Проголошуваного зрівняння у правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. У ситуації існування права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.

У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віросповідання греко-католицьке духівництво стало чинити опір спробам католицької церкви за допомогою унії окатоличувати й полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко- католицька церква довела, що вона є українською церквою.



Цікаво знати

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До укладення Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на землях, що входили до Речі Посполитої і були підлеглі константинопольському патріарху, вважали себе приналежними до східного грецького обряду християнства й говорили, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення тих, хто її підтримав, у Римі стали вживати назву «греки-католики». Проте вже в 20-х pp. XVII ст. прихильників унії частіше визначали як «русинів- католиків», або «з'єднаних», а вірних православ'ю — як «нез'єднаних», або «схизматиків». Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст.

3. Розвиток полемічної літератури.

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію і церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.

Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ'я й обґрунтовував шкідливість календарноїреформи Папи Григорія XIII. Твори цього жанру набули значного поширення в Україні у зв'язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменниками-полемістами були Петро Скарга, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Іов Борецький.

У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську уніюі тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали православну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ'ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.



Робота з документами
Документ 2. Із книги польського проповідника Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»

«...Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання

1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.

2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?

Документ 4. Уривок із трактату М. Смотрицького «Тренос»

«Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені... Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою двосічний, вода під ногами глибока, огонь з боків невгасимий, звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування. Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і в земних безоднях. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні й зітханні. Колись гарна й багата, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і опечалена». (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 288)

Запитання

1. У зв’язку з чим спалахнула літературна полеміка?

2. Як М. Смотрицький у своєму творі «Тренос» описує становище православної церкви та України?

Документ 5. Уривок з твору І. Вишенського «Вельможним їхнім милостям панам...»

«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і чините спраглими бідних підданих, котрі носять той самий образ Божий, що й ви; на сиріт церковних і їхнє прогодування подане від благочестивих християн грабуєте і з гумна стоги та обороги тягнете, самі з того зі своїми слугами годуєтесь, їхній труд та піт кривавий, лежачи та сидячи, сміючись та граючи, пожираєте... самі зі своїми гістьми пересичуєтесь, а сироти церковні голодні і спраглі, а бідні піддані у своїй неволі річної потреби не можуть задовольнити, з дітьми у скруті, їжу собі уймають, боячись, щоїм хліба до наступного врожаю не вистачить.

Чи було, що ви одягали голих? Чи не ваші милості самі оголюєте:з обори коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте; податки грошові, податки поту й труду від них витягуєте; із них з живого лупите, оголюєте, мучите, морите, гоните...» (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 283)

Запитання

1. Що ви дізналися про письменника-полеміста Івана Вишенського?

2. За що він докоряє духовним і світським панам у своєму творі?



Робота з підручником

Відкрийте сторінку 29 І дайте визначення поняттю «григоріанський календар»

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання


  1. Якими були передумови укладення Берестейської унії?

Передумови церковної унії

1. Українська православна церква переживала кризовий стан.

2. В українському суспільстві поширювалися процеси церковного єднання.

3. Поява в Україні прихильників церковної унії.

4. Посилення процесу окатоличення та ополячення українського населення після Люблінської унії.

5. Перехід частини української шляхти до католицької віри з різних причин:

а) цим відкривався шлях до привілеїв бо посад;

б) отримання рівних з поляками прав;

в) прилучення до польської культури.

6. Різке звуження каналів матеріальної підтримки церкви.

7. Активне проникнення світської влади в церковне життя.

8. Відкривався доступ до вищих церковних ієрархій світським особам, які переймалися лише матеріальними інтересами.

9. Деградація та дезорганізація церковних ієрархів. Занепад православної церкви, яка вже не могла бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя

2.   Коли було укладено Берестейську церковну унію? 8 жовтня 1596року

3.   Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії: «уніатська» чи «греко-католицька»?

4. Що таке полемічна література? Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.

5.  Які наслідки мало укладення Берестейської унії?

Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи

V.          ПІДСУМКИ УРОКУ

Укладення Берестейської унії спричинило появу Української гре- ко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві загострилося протистояння на віросповідному ґрунті.

Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної свідомості українського народу.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 4 підручника Скласти історичний портрет

Документ 1

«Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й появу в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. —С. 120–121)

Запитання

1. Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?

2. На основі даного документа визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.

3. Чому вони схвально ставилися до об’єднання православної і католицької церков?

4. Як ви думаєте, на яких умовах вони пропонували це зробити?



Картка №1

Документ 2. Із книги польського проповідника Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»

«...Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання

1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.

2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?



Картка№2

Документ 4. Уривок із трактату М. Смотрицького «Тренос»

«Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені... Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою двосічний, вода під ногами глибока, огонь з боків невгасимий, звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування. Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і в земних безоднях. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні й зітханні. Колись гарна й багата, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і опечалена». (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 288)

Запитання

1. У зв’язку з чим спалахнула літературна полеміка?

2. Як М. Смотрицький у своєму творі «Тренос» описує становище православної церкви та України?



Картка №3

Документ 5. Уривок з твору І. Вишенського «Вельможним їхнім милостям панам...»

«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і чините спраглими бідних підданих, котрі носять той самий образ Божий, що й ви; на сиріт церковних і їхнє прогодування подане від благочестивих християн грабуєте і з гумна стоги та обороги тягнете, самі з того зі своїми слугами годуєтесь, їхній труд та піт кривавий, лежачи та сидячи, сміючись та граючи, пожираєте... самі зі своїми гістьми пересичуєтесь, а сироти церковні голодні і спраглі, а бідні піддані у своїй неволі річної потреби не можуть задовольнити, з дітьми у скруті, їжу собі уймають, боячись, щоїм хліба до наступного врожаю не вистачить.

Чи було, що ви одягали голих? Чи не ваші милості самі оголюєте:з обори коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте; податки грошові, податки поту й труду від них витягуєте; із них з живого лупите, оголюєте, мучите, морите, гоните...» (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 283)

Запитання

1. Що ви дізналися про письменника-полеміста Івана Вишенського?



2. За що він докоряє духовним і світським панам у своєму творі?

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал