Тема 9 сучасна світова філософія



Скачати 29.41 Kb.

Дата конвертації22.12.2016
Розмір29.41 Kb.

47
Тема 9

СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ
Заняття 1


ПЛАН

1.
Тенденції розвитку сучасної філософії.
2.
Філософія життя.
1. Сучасними (або некласичними) називають філософські течії, що сформувалися ще в ХІХ ст. Причиною їх виникнення був інтерес до тих сторін життєдіяльності людини, які були другорядними (або взагалі не помічалися) у класичній філософській традиції. Класична філософія намагалася пізнати природу та суспільство з метою їх розумного перетворення. З часів Декарта в філософії панував культ розуму. Вважалося, що раціональне пізнання є тією силою, яка згодом дозволить вирішити всі проблеми, які стоять перед людством. Чому ж виникла криза класичного (раціонального) філософствування? Відпо- відь на ці питання слід шукати у житті тогочасного європейського суспільства.
Сучасником Гегеля був датський філософ та мислитель
С. К’єркегор. Він одним із перших виступив проти абстрактних і малозрозумілих для звичайних людей проблем, що їх піднімали німецькі класичні філософи. За К’єркегором, головна проблема філософії – це особистість в усій повноті та унікальності її існування
(екзистенції). Ось так зароджується один із напрямків сучасної філософії – ірраціоналістичний, екзистенціально-антропологічний. У своєму подальшому розвитку некласична філософія значно розширила коло своєї проблематики – в ній з’явилися теми науки, техніки, глобальних проблем людства, культури та історії, комунікації і мови.
У ХІХ ст. виникають два напрямки некласичної філософії – філософія життя і позитивізм, які по-різному руйнують класичні традиції. В ХХ ст. продовжується еволюція філософії позитивізму, виникають екзистенціалізм, герменевтика, психоаналіз, філософська антропологія, структуралізм. Відповідно до розмаїття конфесій, функціонують різні напрямки релігійної філософії (неотомізм,

В.Л. Гавеля, Л.В. Броннікова
48
неопротестантизм, тейярдизм). Усе нові і нові сфери буття світу та людини стають об’єктами філософського осмислення.
2. Започаткував «філософію життя» німецький філософ Артур
Шопенгауер (1788-1860). Основний твір – «Світ як воля та уявлення».
За Шопенгауером, у світі панує не розум, а сліпа, всемогутня «воля до життя». В такий спосіб у філософії поруч із надраціоналізмом (Гегель) з’являються тенденції ірраціоналізму.
Вихідним пунктом філософії Шопенгауера є така теза: світ – це світ людини. Отже, всі властивості цього світу – простір, час, причинність – є лише формами нашого уявлення. Першооснову, що пояснює струк- турну єдність об’єктивного світу та людини, Шопенгауер вбачає в наявності волі – безконечного прагнення світу і людини до активності та змін. Усі характеристики світу опосередковані волею. Головний атрибут волі – це боротьба, яка просякає всі рівні живої та неживої природи, забезпечує перехід від одного ступеня прояву світової волі до
іншого. Людина наочно демонструє абсолютність боротьби – природа для неї є лише продуктом споживання, а інша людина – противником.
Загальна оцінка вчення Шопенгауера – це песимізм. У житті людей немає щастя, в ньому панує безглуздя.
Ідеї Шопенгауера розвиває інший німецький мислитель Фрідріх
Ніцше (1844-1900). Основні твори – «Воля до влади», «Анти- християнин», «По той бік добра і зла». За Ніцше, життя – основа світобудови, це вічне становлення без початку і кінця, без мети і смислу. Рушійна сила життя – воля до влади.

Користуючись посібником, охарактеризуйте такі аспекти
філософії Ніцше:
1) особистість та її доля;
2) вчення про надлюдину;
3) критика християнської релігії;
4) нігілізм (криза культури).

Чому Ф. Ніцше називають «пророком ХХ ст.»? Чому його
ідеї набули популярності у ХХ ст.? Яку «нову мораль» пропонує
Ніцше? Проаналізуйте таблицю співставлення поглядів
Шопенгауера та Ніцше.

Історія зарубіжної філософії

49
Таблиця 1
Погляди А. Шопенгауера та Ф. Ніцше


А. Шопенгауер
Ф. Ніцше
Першооснова світу і люди- ни
«Воля до життя» – тво- рець, деміург Всесвіту
«Воля до влади» – нічим причинно не обумов- лене явище
Загальна характери- тика світу
Світ єдиний, оскільки є об’єктивацією
єдиної
«волі до життя»
Світ дискретний, оскіль- ки в наявності багато
«волі до влади»
Саморозвиток світу
Світ має динамічний характер, оскільки «воля до життя» забезпечує його перехід від однієї сходинки до іншої
У наявності тільки
«вічне повернення», а прогрес відсутній
Шляхи
«звільнення людини»
Моральне і естетичне прозріння.
Звільнення від індивідуальності і
«волі до життя»
Утвердження
індиві- дуальності за допомо- гою боротьби і з за- гальноприйнятими фор- мами моралі і релігії
Підсумок са- мовдоскона- лення люди- ни
Усвідомлення надінди- відуальної цінності люд- ського життя
Набуття індивідуальних якостей «надлюдини» як повної реалізації «волі до влади»
У ХХ ст. традиції філософії життя продовжували А. Бергсон,
В. Дільтей, О. Шпенглер.

Про їх погляди ви можете дізнатись з підручника «Історія
філософії» В.Г. Кременя, В.С. Афанасенка та ін., с. 382-393.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал