Технології соціальної роботи з різними категоріями населення к. С.Іванова особливості ранньої соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями



Сторінка4/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.64 Mb.
1   2   3   4

Висновки. Таким чином, у сучасному суспільстві має місце конфлікт старшого та молодшого покоління, який трансформується у протиставлення старого досвіду – новому знанню. Старим людям не знаходиться місце у сучасних сім’ях та суспільстві в цілому.

Література:

  1. Елютина, М.Э. Геронтологическое направление в структуре человеческого бытия [Текст] / М.Э.Елютина. – Саратов: Изд–во СГТУ, 1999. – 83с.

  2. Зоркая, Н. Родные – не близкие / Н.Зоркая [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rodsobr.ru/issue.php?2003–3–32

  3. Кемпер, И. Легко ли не стареть? [Текст] / И.Кемпер; пер. с нем. – М.: Издательская группа «Прогресс»– «Культура»; Издательство Агентства «Яхтсмен», 1996. – 35с.

  4. Лисовский, В.Т. «Отцы» и «дети»: за диалог в отношениях [Текст] / В.Т. Лисовский // Социс. – 2002. – №7. – С. 112.

  5. Мид, М. Культура и мир детства. Избранные произведения; пер. с англ. [Текст] / М.Мид. – М.: Наука, 1988. – 361с.

  6. Мосс, М. Общества. Обмен. Личность: труды по социальной антропологии [Текст] / М. Мосс; пер. с франц. – М.: Восточная литература, 1996. – 340с.

  7. Шахматова, Н.В. Социология поколений [Текст] / Н.В. Шахматова. – Саратов: Изд–во СГУ, 2000. – 269 с.


О.О.Корабельська

Н.М.Шиліна

СУЧАСНИЙ СТАН ІНСТИТУТІВ ШЛЮБУ ТА СІМ’Ї

В статті розглядаються зміни, які відбувалися в інституті сім’ї та шлюбу в 20 ст. і на початку 21 ст. Аналізуються тенденції, які сприяли модернізації поглядів молоді на шлюб та сім’ю.



Ключові слова: сім’я, шлюб, модернізація, подружжя, подружній тип сім’ї.

В статье рассматриваются изменения, которые произошли в институте семьи и брака в 20 в. и в начале 21 в. Анализириуются тенденции, которые содействовали модернизации взгдядов молодежи на семью и брак.



Ключевые слова: семья, брак, модернизация, супруги, супружеский тип семьи.

The article discusses the changes that have taken place in the institute of marriage and family in the 20th century and in the early 21st century. It analyzes the trends that contributed to the modernization of youth thoughts about family and marriage.



Keywords: family, marriage, modernization, spouse, conjugal family type.
Постановка проблеми. Модернізація шлюбу та сім’ї, що відбувається як в Україні, так і у всіх європейських і північноамериканських країнах, охоплює багато аспектів приватного життя: взаємини подружжя, дорослих і дітей. Власне кажучи, у сфері сім’ї та шлюбу вже протягом декількох десятиліть відбувається ослаблення та навіть ламання традиційних, патріархальних підвалин, ролей, уявлень, стереотипів. В основі цих змін цінності 20 століття: розширення свободи вибору для чоловіка та для жінки як у сімейній, так і в суспільній сфері, рівність чоловіків–партнерів, більші можливості для самореалізації та контактів між поколіннями. В статистиці ж процес модернізації сім’ї проявляється в підвищенні частоти розлучень, вступів у повторні шлюби, у все більшому поширенні неофіційних подружніх союзів, позашлюбної народжуваності.

Аналіз останніх досліджень модернізації шлюбу та сім’ї дозволяє визначити, що основною метою вивчення даної питання є спроба виразити суть змін, які відбулися в функціонуванні інституту сім’ї та шлюбу та спрогнозувати подальший розвиток сімейно–шлюбної сфери в сучасному суспільстві. До таких досліджень слід віднести, передусім, роботи А.І. Антонова, С.А. Сорокіна, Ю.А. Гаспаряна, С.І. Голода, Л.В.Кварцевої, В.Н.Архангельського, В.М.Медкова, В.І.Бестужевої–Лади, О.М.Римашевської та ін.

Мета статті – проаналізувати трансформацію поглядів на сімейно–шлюбні відносини.

Виклад основного матеріалу. Переведенцев В.І. констатує, що «в довоєнній Росії вважали, що вони живуть заради дітей, заради того, щоб їх було більше, щоб діти жили краще, ніж вони самі. Це все зникло. Зникла стара патріархальна сім, одним із головних ознак якої була багатодітність. Виникла нова, однією з головних ознак якої – малодітність» [1].

Науковці відмічають зміни, які відбуваються з сім’єю, вже в 60–ті роки 20 ст. Проведене дослідження професором ЛДУ В.Т.Лисовським, яке з’ясовувало життєві плани молоді, встановило в числі інших «зустріти кохану людину: серед дівчат таких виявилося 40,4% із загального числа опитаних, через юнаків – 38,9% й «створити сім’ю» відповідно 31,4% та 29,7%. Зіставлення двох орієнтирів показало, що зустріти коханого/кохану й створити сім’ю для тих самих респондентів – події не тотожні. Ще більш рельєфними ці розбіжності виступають при зіставленні першорядних планів (по важливості для чоловіків): 72,9% молодих людей (незалежно від статі) поставили на перше місце «зустріти коханого(ну) тільки 38,9% – створити сім’ю» [2]. Це означає, що вже в той час юнаки та дівчата не бачили в кожному партнері майбутнього чоловіка/дружину, любовні відносини могли привести до укладання шлюбу цінні самі по собі.

Голод С.І. зазначає, що продовження вказаної тенденції зафіксовано в результаті пілотажного дослідження проведеного групою демографів в Тверській області на початку 21 ст. Було зафіксовано у молоді автономію сексуальності від інститут шлюбу. «Понад половини тих, хто брав участь в дослідженні, у віці до 25 років думають, що перед реєстрацією першого шлюбу потрібно пожити разом один–два роки та перевірити м свої почуття». [3]. Медіна Т. відмічає, що за даними дослідження «Молода сім’я 90–х» 51% юнаків та 58% дівчат вважають дошлюбні сексуальні зв’язки можливими якщо є почуття. [4].

На думку Е.Гідденса, подружжя почали розглядатися як співробітники в спільному емоційному підприємстві, і це набуло навіть більш важливе значення, ніж обов’язки по відношенню до дітей. «Дім» став містом, де агент міг би отримати емоційну підтримку за контрастом з інструментальним характером робітничого середовища [5].

В останні десятиріччя спостерігається формування ще один тип сім’ї, яку С.І.Голод назвав «подружньою». В такій сім’ї стратегічні відносини визначаються не спорідненістю (як в «патріархальній»), а властивістю. Чоловік і дружина відмовляються безумовно підкоряти власні інтереси інтересам дітей, сексуальність не зводиться до прокреації, подружні відносини пронизує еротизм як важливий елемент постмодерністської сім’ї. Подружня сім’я, на думку С.І. Голода, своєрідна кооперація з унікальними можливостями для відходу від залежних відносин і розкриття всебічної діяльності палітри за всіма структурними каналами: «чоловік–дружина», «батьки–діти», «подружжя–родичі», «діти–прабатьки» [6].

Основними з причин появу даного типу можна назвати підвищення економічного і соціального статусу жінки, зростаючу автономію дітей, а головне – зміни норм сімейного життя. Подружжя відмовляються підкорять свої інтереси інтересам дітей. Даному типі сім’ї головне – це відношення між подружжя, в процесі якого формуються сімейні цінності, які згодом стають базою для відносин «батьки–діти». На зміну «фізичному» вирощуванню дітей (в патріархальній сім’ї), прищеплюванню моральних принципів і трудових навичок (в дітоцентричній сім’ї) приходить цілеспрямоване формування індивідуальності людини.

Гаспарян Г.О. наводить приклад подружньої сім’ї. В нуклеарних сім’ях Німеччини, США жінка к 30 рокам завершує свою репродуктивну функцію, народив один–двох дітей, а к 40 рокам розстаються з дітьми, які вже створили свою власну сім’ю. Надалі батьківські відносини зберігаються та проявляються переважно у вигляді емоційної близькості; що стосується економічних відносин, то батьки можуть одруженим дітям на обзаведення безпроцентну суду з наступним погашенням, якщо немає рахунку в банку. Гаспарян Г.О. в такій формі організації сім’ї виділяє дві позитивні ознаки. По перше, батьки заохочують своїх дітей до самостійності в пошуку засобів до існування, позбавляючи їх від можливості синдрому утриманця. По–друге, така подружня сім’я дозволяє пронести почуття подружжя, які привели їх до шлюбу, через все життя, до «срібла» на голові, зберігаючи разом з тим радість спілкування з дітьми та онуками [7].

Голод С.І вказує на те, що сьогодні виникають нові типи сім’ї, відмінні від класичної моногамії, а саме позашлюбні сім’ї, альтернативні сімейні стилі і альтернативні шлюби. Позашлюбні сім’ї – це неповні сім’ї внаслідок розлучення, овдовіння або материнські внаслідок «позашлюбної» народжуваності. До альтернативних стилів поведінки Голод С.І. відносить послідовну полігамію (повторні шлюби) і фактичні шлюби. Фактичні шлюби зараз дуже популярні як західному світі, так і у нас. Фактичний шлюб – це співжиття. Дослідники, які займаються даною тематикою, постійно виділяють все нові типи сімей. Так, С.І. Голод пише про те, що альтернативні шлюби можуть бути представлені регулярно–роздільні шлюби і відкрити шлюби. В регулярно–роздільних шлюбах подружжя на певній стадії віддають перевагу жити окремо протягом тривалого проміжку часу, вони обирають просторову ізоляцію, щоб запобігти рутинізації відносин, побутові колізії, тим самим досягнути максимального задоволення індивідуальних запитів. В Відкритих шлюбах подружжя не визнають розлучення як кращий спосіб вирішення проблем. Вони стають незалежними в інтелектуальній і професійній сфері [8] Також дослідники виділяють окремо таке поняття, як двоєженство, тобто є існування офіційної сім’ї поряд з неофіційною. [9].



У зв’язку з різноманітністю форм сімейного життя, можливістю як чоловіку, так і жінці самій планувати те, коли заводити сім’ю, в якій формі, з бажаним числом дітей, а також у зв’язку з тим фактом, що багато хто стає батьками, не будучи подружжям, Ловцова Н. зазначає, що батьківство, любовні відносини і сім’я все більше віддаляються один від одного, утворюючи окремі інститути. [10]. Іванов С. наголошує, що багато хто хоче мати дітей, але для цього можна не бути одруженим. «Подружжя більше не обов’язково припускає спільне проживання, спільне проживання можливе і без укладання шлюбу, дітонародження далеко не завжди відбувається у шлюбі» [11].

Висновки. Зміни в інституті сім’ї пов’язані зі змінами ролі дружини/матері, з руйнуванням традиційної моделі сім’ї. Ці зміни почалися в 30–ті роки 20 ст. у зв’язку з масовим залученням жінки до суспільного виробництва. Зараз в нашому суспільстві розвивається «подружній» тип сім’ї. Але немає аргументів, що цей тип сім’ї є панацеєю від кризи сім’ї.

Література:

  1. Переведенцев, В.И. Демографические перспективы России [Текст] / В.И.Переведенцев // Социологические исследования – 2007. – №12 – С. 58–69.

  2. Лисовский, В.Т. Эскиз к портрету: жизненные планы, интересы и стремления советской молодежи [Текст] / В.Т. Лисовский. – М.: Молодая Гвардия, 1969. – 208 с.

  3. Архангельский, В.Н. Основные результаты пилотажного обследования «Семья и рождаемость» [Текст] / В.Н. Архангельский, О.И. Антонова, С.Ю. Никитина // Вопросы статистики. – 2006. – № 10. – С. 3.

  4. Медина, Т. Сексуальная функция молодой украинской семьи: Социологический аспект [Текст] / Т. Медина // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2000. – № 2. – С. 78–90.

  5. Антонов, А.И. Судьба семьи в России XXI века [Текст] / А.И. Антонов, С.А. Сорокин – М.: Грааль, 2000. – 416 с.

  6. Голод, С.И. Социально–демографический анализ состояния и эволюции семьи [Текст] / С.И. Голод // Социологические исследования – 2008. – № 1. – С. 40–50.

  7. Гаспарян, Ю.А. Семья на пороге XXI века: (Социол. проблемы) / Ю.А. Гаспарян – СПб.: Петрополис, 1999. – 320 с.

  8. Голод, С.И. Состояние и перспективы развития семьи: Теоретико–типологический анализ: Эмпирическое обоснование [Текст] / С.И. Голод, А.А. Клецин. – СПб.: С.–Петерб. филиал ин–та социол. РАН, 1994. –5 с.

  9. Голод, С.И. Семья и брак: Историко–социологический анализ [Текст] / С.И. Голод. – СПб.: Петрополис, 1998. –212 с.

  10. Ловцова, Н. «Здоровая, благополучная семья – опора государства»? Гендерный анализ семейной социальной политики [Текст] / Н. Ловцова // Журнал исследований социальной политики. – 2004. – Т. 1. – № 3/4. – С. 330.

  11. Иванов, С. Новое лицо брака в развитых странах [Текст] / С. Иванов // Население и общество. Информационный бюллетень ЦДЭЧ ИНП РАН. – 2002. – № 63. – С. 45–51.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал