Технологія виконання топографо-геодезичних робіт із планово-висотної прив’язки аерознімків



Скачати 152.6 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації15.06.2017
Розмір152.6 Kb.










Технологія
виконання топографо-геодезичних робіт із планово-висотної прив’язки аерознімків




Зміст
1.
Вступ ………………………………………………………………………………………………………….
2 2.
Скорочення…………………………………………………………………………………………………… 2 3.
Вихідні дані…………………………………………………………………………………………………… 2-3 4.
Методи виконання ПВП……………………………………………………………………………………... 3 5.
Технічний проект……………………………………………………………………………….…………….. 3 5.1.
Складання технічного завдання………………………………………………………….…………… 3 5.2.
Складання інформації про виконання робіт…………………………………………….…………… 3-4 5.3.
Складання графічної частини технічного проекту…………………………………….……………. 4 5.4.
Нумерація опознаків………………………………………………………………..…….…………… 4 6.
Проведення польових та камеральних робіт…………………………………………….…………………. 4 6.1.
Вибір планово-висотних опознаків на місцевості…………………………….…..………………… 4 6.2.
Визначення координат опознаків…………………………………………………………………….. 4 6.2.1.
Визначення координат в режимі статика (Statika)…………………...……………………
5 6.2.2.
Визначення координат в режимі RTK …………………………………….……………….. 5 6.3.
Обробка даних GNSS спостережень…………………………………………………………………. 5-6 7.
Технічний звіт (ТХЗ) ………………………………………………………………………………………… 6 8.
Внутрішній контроль при проведенні робіт з ПВП………………………………………………………...
6
Додатки:

Додаток № 1: Технічне завдання……………………………………………………………………………………
7
Додаток № 2: Інформація про виконання робіт……………………………………………………………………
8
Додаток № 3: Картограма «Проект планово-висотної прив’язки»………………………………………………
9
Додаток № 4: Протокол GNSS спостережень ……………………………………………………………………..
10-11
Додаток № 5: Технічний звіт………………………………………………………………………………………..
12-13
Додаток № 6: Картограма планово-висотної прив’язки опознаків………………………………………………
14
Додаток № 7: Каталог координат і висот, результати обробки опознаків………………………………………
15
Додаток № 8: Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (GNSS обладнання)………….. 16
Додаток №9: Картограма опорної геодезичної та GNSS мережі ………………………………………………… 17









Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
2
1.

Вступ
Сучасне топографо-геодезичне виробництво потребує впровадження найбільш ефективних i високопродуктивних методів, які б замінили трудомісткі польові процеси при складанні топографічних карт i планів, проектних роботах, та веденні державного земельного кадастру. При цьому, сучасні технології та інструменті дозволяють широко використовувати фотограмметричні методи.
Фотограмметрія - засіб дистанційного вимірювання, який має широкі можливості i значну перевагу над іншими методами вимірювань при дослідженні недоступних об'єктів та динамічних процесів.
Сучасні методи фотограмметрії дозволяють отримати високу точність вимірювань та забезпечити значну продуктивність праці за рахунок того, що вимірюються не самі об'єкти, а їхнє фотографічне зображення. Ця інформація
є об'єктивною i зберігатися протягом довготривалого часу.
Для виконання фотограмметричних процесів при виготовлені ортофотопланів (далі ОФП), проводиться комплекс геодезичних робіт з визначення координат точок які називаються - опознаками.
Опознак - це точка місцевості або будь-якого об'єкта знімання, для якої визначені геодезичним методом просторові координати у заданій системі, та яка розпізнана або в майбутньому буде розпізнана на аерофотознімку. Сукупність цих точок є геодезичною основою для проведення камеральних фотограмметричних робіт і подальших виробничих процесах вважаються опорними. Якщо відомі всі три координати X, Y, Z, то опорну точку називають планово- висотною. Якщо визначені планові координати X,Y, то це планова опорна точка, а якщо відома лише висота Z, то це висотна опорна точка.
2.

Скорочення
Підрядник - особа або корпоративна організація, тендерна пропозиція якої на виконання робіт була прийнята
Замовником;
Замовник - сторона, що наймає Підрядника на виконання робіт;
ПВП – планово-висотна прив’язка;
АЗ – аерознімання;
GSD – роздільна здатність зображення (розмір пікселя);
ОФП – ортофотоплан;
КЗ – космознімок(ки);
ДГМ – державна геодезична мережа;
УПМ ГНСС – Українська перманентна мережа глобальної навігаційної супутникової системи;
СК – система координат;
УСК-2000 – Українська Державна система координат, впроваджена з 1 січня 2007 р. на територію України;
ТП – технічний проект;
ТЗ – технічне завдання;
ТХЗ – технічний звіт;
КЦЗ – координати центру знімка;
GNSS
Global Navigation Satellite System (Глобальна навігаційна супутникова система);
Перманентна станція GNSS мережі – станція, обладнана комплектом GNSS апаратури, що цілодобово веде спостереження GPS-супутиків;
RTK
Real Time Kinematic (дослівно «кінематика у реальному часі») сукупність прийомів та методів отримання координат за допомогою GNSS обладнання;
Statika
режим визначення координат між двома (і більше) нерухомими приймачами під час тривалого періоду часу;
Вихідний/базовий приймач – приймач який знаходиться на пункті/турі з відомими координатами а також транслює диференційні GNSS поправки;
Роверний GNSS приймач приймач який працює від однойменних супутників в один і той же час з вихідним/базовим приймачами або GNSS мережею;
VRS (Virtual Reference Station)
– це технологія створення набору GNSS вимірів для будь-якої точки, якщо ця точка географічно знаходиться в межах GNSS мережі;
ПЗ – програмне забезпечення;
Вектор/база – спостереження які відбуваються на протязі одного і того ж самого часу між двома GNSS приймачами;
Врівноваження мережі – математична обробка GNSS даних;
Опорна точка – об’єкт на місцевості яки є носієм координат та висот;
Стереопара – пара плоских знімків одного і того ж самого об’єкту місцевості.
3.

Вихідні дані
Загальними поняттями проведення робіт із ПВП є:

фізико географічне положення об’єкту робіт;

масштаб АЗ;

масштаб виготовлення ОФП;

СК;

система висот.

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
3
Матеріали в обмінному форматі файлів «*.shp»

межі об’єкту робіт;

проектні або визначені центра знімків;

проектні опознаки та радіус вибору контрольної точки;

данні про ДГМ;

данні про виконання аналогічних робіт з ПВП минулих років.
4.

Методи виконання ПВП
Дана технологія описує методику виконання робіт з ПВП двома способами:
1)
при наявності матеріалів АЗ;
2)
АЗ роботи не виконувались.
3)

Технічний проект
При виконанні геодезичних робіт складається ТП, за дотриманням вимог діючих нормативних документів та
інструкцій.
ТП складається із трьох документів:

технічне завдання (далі ТЗ) (Додаток №1);

інформація про виконання робіт (Додаток № 2);

графічна частина проекту, картограма «Проект планово-висотної прив’язки» (Додаток № 3).
5.1.

Складання технічного завдання
Технічне завдання повинно містити наступну інформацію:

назву робіт;

вихідні матеріали, представлені Замовником;

вимоги до виконання робіт;

систему координат та висот;

перелік робіт, що плануються до виконання;

перелік та формат результатів робіт (склад Продукції).
5.2.

Складання інформації про виконання робіт
Інформація про виконання робіт повинна містити наступну інформацію:

об’єкт, об’єм та вартість робіт, що виконуються;

технічні засоби, які будуть використані Підрядником під час проведення робіт;

графік виготовлення і здачі Продукції;

графік розрахунків та платежів.
5.3.

Складання графічної частини технічного проекту.
Для наочного відображення даних робіт, складається картограма виконання ПВП, яка є невід’ємною частиною
ТП.
Картограма розміщення опознаків створюється відповідно до ТЗ проекту з урахуванням вимог нормативних документів та інструкцій щодо виконання топографо-геодезичних робіт при складанні топографічних карт і планів.
На проектну схему, яка створюється на картографічній основі (топографічна карта, накидний монтаж, ОФП, КЗ, векторних даних тощо), наносяться наступні об’єкти:

межа об’єкту робіт;

проектні або визначені центра знімків;

пункти ДГМ, в тому числі ті, які знаходяться поза межами об’єкту;

виконані роботи з ПВП попередніх робіт;

проектні місця вибору опознаків;

радіус проектних місць вибору контрольних точок;

блоки та етапність проведення польових робіт.
Опознаки повинні розміщуватися на краях та по периметру межі об’єкту. Проект розміщення складається таким чином, щоб опознак попадав в між маршрутний зв'язок потрійного перекриття. Це забезпечує більшу достовірність вихідних даних для математичних алгоритмів обробки фотограмметричного блока та збільшує точність прив’язки матеріалів АЗ. Для контролю точності визначення координат, та впевненості розпізнання при фотограмметричних процесах, опознаки проектуються парно.
При проектуванні місць вибору опознаків слід враховувати наступне:

характер рельєфу місцевості і його забудови;

дані аналогічних робіт попередніх років;

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
4

щільність розміщення пунктів ДГМ та мереж згущення;

дані GNSS/IMU, які дозволяють значно зменшити необхідну кількість опознаків.
На графічну частину проекту ПВП, який складається до виконання АЗ, наносяться проектне місце вибору опознаків та радіус вибору контрольної точки. Радіус вибору контрольної точки залежить від GSD матеріалів АЗ
(Табл.1)
№ пп
GSD, м.
Радіус вибору, м.
1 0,40 20-350 2
0,15 10-200 3
0,07 10-60
Таблиця 1: Дані про радіус вибору контрольних точок.
Якщо ПВП виконується згідно існуючих АЗ матеріалах, то до графічної частини додаються збільшенні фрагменти знімків. На збільшеному фрагменті повинно відображатись щонайменше три чітко розпізнаних об’єкти місцевості.
5.4.

Нумерація опознаків
Нумерація опознаків, що використовуються у подальшій роботі проводиться таким чином:
[Шифр об’єкта] [-] [Номер опознака по порядку у проекті] [-] [Номер у парі]
Шифр об’єкта зазначається згідно вихідних даних.
Приклад: Р2-254-1
Нумерація яка відображається на матеріалах ТП, повинна проводиться на усіх етапах робіт проекту.
Неприпустимі повтори, при нумерації будь-яких даних об’єкту до його повного завершення.
6.

Проведення польових та камеральних робіт.
6.1.

Вибір планово висотних опознаків на місцевості.
Вибір опознаків згідно існуючих матеріалів АЗ проводиться серед чітких контурів об’єктів, які розпізнаються на аерофотознімку і на місцевості з точністю не менше 0,1 мм в масштабі створюваного плану, або вихідного GSD.
При виборі опознаків, які виконуються без наявних матеріалів АЗ, потрібно враховувати наступні моменти:

місце вибору опознака чітко розпізнається на майбутніх АЗ матеріалах;

місце вибору опознака має бути подалі від об’єктів, які своєю проекцією та тінню будуть перешкоджати фотограмметричному розпізнанню;

можливість повторного використання у разі виготовлення фотограмметричної продукції інших масштабів, значень GSD;
В обох зазначених методах ПВП вибір опознаків проводиться відносно GSD матеріалів АЗ.
Основними об'єктами для вибору опознаків є:

фундаменти, бетонні блоки;

об’єкти дорожньої інфраструктури (краї мостів, огорожі, люки, зливні решітки, автопавільйони, дорожні знаки, бордюри, та ін.);

опори стовпів ліній електропередач та зв’язку;

кути парканів та огорож;

інші об’єкти, які мають чіткі контури на місцевості.
Усі обрані опознаки мають бути чітко закріплені та зберігатись на місцевості щонайменше два роки.
Забороняється використовувати для опознаків контури з нечіткими краями, які знаходяться на крутих схилах, на дні ярів і т. інші., а також ті об’єкти місцевості, які існують недовго. Також забороняється проводити вибір опознаків поблизу силових лінії електропередач, дерев та високих об’єктів, які перешкоджають прийому супутникового сигналу та спотворюють його. Вибір контурів дорожньої розмітки дозволяється проводити виключно при наявності матеріалів
АС, адже при випадку виконання робіт ПВП перед АЗ роботами вона може бути поновлена або перенесена, та втратить цінність як носія координат. В усіх випадках вибору опознаків потрібно враховувати те, що визначення координат проводиться супутниковими приладами, які потребують певної висоти положення супутників над горизонтом
(щонайменше 15º) для безперешкодного проходження супутникового сигналу.
6.2.

Визначення координат опознаків
Режими визначення планового та висотного положення опознаків залежить від задіяного GNSS обладнання (типи приймачів, антен, тощо) та розташування вихідних/базових геодезичних і GNSS мереж.
Визначення координат опознаків виконуються режимами:

Statika;

RTK.

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
5
6.2.1.

Визначення координат в режимі статики (Statika).
Вихідними пунктами у кожній сесії спостережень беруться щонайменше два пункти ДГМ або перманентних станції GNSS мереж. У тому випадку, коли в сесії задіяний тільки один вихідний пункт або одна станція GNSS мережі, здійснюється контрольні спостереження під час проведення робіт на найближчих пунктах ДГМ.
При визначенні координат усі приймачі в момент спостережень нерухомі. Спостереження на вихідних пунктах та визначаємих опознаках проводяться одночасно з метою прийому сигналу з однойменних супутників. Кожній GNSS приймач при включенні автоматично проходить тестування, відшукує і фіксує всі доступні йому сигнали супутників, виконує реєстрацію даних, створює файл, і заносить до нього всю інформацію спостережень.
Період часу GNSS спостережень в статичному режимі не повинен бути меншим ніж 30 хв. на кожному опознакові при відстані 15-25 км. до вихідних/базових пунктів ДГМ та перманентних станцій GNSS мереж. При визначенні координат в статичному режимі, інформація про спостереження на кожному опознакові заноситься у прилад, а також до протоколу GNSS спостережень (Додаток №4).
6.2.2.

Визначення координат в режимі RTK.
RTK – є, найбільш продуктивним режимом визначення координат.
Суть цього режиму визначення координат полягає в тому, що диференційні GNSS поправки передаються з базової станції на роверний GNSS приймач по каналу бездротового зв’язку саме під час зйомки, а не обробляються після GNSS спостережень камерально. Таким чином, оператор роверного GNSS приймача отримує координати у реальному часі.
Основні переваги режиму RTK:

визначення координат можливе по усій зоні покриття мобільної мережі, де є GSM/GPRS сигнал і в місцях з можливістю підключення до мережі Інтернет іншими каналами зв'язку;

можливість безпосередньої роботи в будь-якій необхідній системі координат;

виключення грубих помилок вихідних пунктів за рахунок жорсткості закріплення антени перманентної станції
GNSS мереж;

контроль точності безпосередньо під час виконання вимірювань;

скорочення витрат на устаткування. Для роботи не потрібно встановлювати базові приймачі на пунктах з відомими координатами. Досить одного комплекту роверного приймача;

скорочення витрат на транспорт і персонал. Можливість проведення роботи одним оператором;

збільшення продуктивності праці. Час на визначення одного опознаку - декілька секунд;

при роботі в режимі RTK, немає необхідності в постобробці базових ліній та врівноваження мережі;

можливість використання додаткових сервісів - постобробка сирих даних RINEX, використання згенерованої віртуальної базової станції при постобробці кінематичних вимірів VRS (Virtual Reference Station), автоматична обробка даних і оцінка точності на сервері мережі (AutoPP, QC);

доступність даних 24 години в добу, 7 днів в тиждень;

можливість комплексного використання GNSS мережі.
У випадку, коли при визначенні координат в режимі RTK канали бездротового зв’язку недоступні для даної території робіт, визначення координат проводиться в режимі статики (Statika), з подальшою обробкою даних GNSS спостережень за допомогою спеціалізованого ПЗ.
6.3.

Обробка даних GNSS спостережень
При визначенні координат в статичному режимі результати спостережень, які знаходяться на накопичувальному носію GNSS приймача, завантажуються до персонального комп’ютера та обробляються послідовно з допомогою спеціалізованого ПЗ.
Послідовність обробки GNSS даних в ПЗ.

урахування параметрів GNSS приймачів та їх антен;

попередня обробка спостережень;

обчислення векторів/баз;

врівноваження мережі.

експортування в заданій системі координат.
З метою оперативної оцінки якості спостережень окремих опознаків або пунктів і в цілому по мережі, виконується попередня обробка, при якій виконується пошук грубих помилок, що виникли при виконанні GNSS спостережень.
Основні критерії контролю отриманих даних:

порівняння результатів обробки окремих векторів, які визначалися кілька разів;

оцінка величин замикання фігур;

порівняння отриманих координат пунктів з координатами контрольних вимірів на тих самих пунктах.
Під час обробки враховуються фактори, які впливають на точність визначення координат, а саме:

точні орбіти супутників (IGS), при розрахунку векторів/баз;

залежність розміщення фазового центру антени від висоти супутника для моделювання руху фазового центру антени приймача;

розходження фазових центрів антен супутників з центром мас супутників;

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
6

зсув стандартів часу на GNSS приймачах і передавачах супутників;

вплив іоносфери і тропосфери;

впливу сонячного тиску;

гравітаційний вплив Сонця і Місяця;

вплив океанічних припливів/відпливів;

рух полюсів і нерівномірність обертання Землі.
При використанні координат в режиму RTK, експорт каталогу координат виконується у системі заданій при створенні проекту в ПЗ GNSS приймача до початку спостережень.
Подальший перерахунок координат в інші системи координат виконується в спеціальному ПЗ.
Незалежно від режиму визначення координат, каталог координат формується згідно системи координат, які зазначені в ТЗ. Характеристики точності визначення координат опознаків за результатами обчислень наводяться у відповідних додатках до проекту.
7.

Технічний звіт (ТХЗ)
Після завершення польових та камеральних робіт складається ТХЗ (Додаток №5), який описує всю виконану роботу проекту та містить:

текстову частину;

картограму планово-висотної прив’язки опознаків (Додаток 6);

фотографії опознаків на місцевості з 5 позицій (виконуються таким чином щоб було видно місце центрування на опознакові та місцеві об’єкти);

каталоги координат всіх опознаків з коротким описом (Додаток №7) ;

результати визначення координат кожного опознака;

копії свідоцтв про метрологічну повірку GNSS-приймачів (Додаток №8);

картограму опорної геодезичної та GNSS мережі, що використовується при визначенні координат опознаків
(Додаток №9)
8.

Внутрішній контроль при проведенні робіт з ПВП
Контроль якості виконання польових і камеральних робіт проводиться постійно під час їх проведення.
Для незалежної перевірки визначаються координати контрольних точок на кожній десятій стереопарі, яка пов’язана між блоками. Контрольними точками можуть бути розпізнанні пункти ДГМ та інші розпізнані об’єкти місцевості, координати яких визначені в процесі робіт з ПВП.
У процесі контролю якості ПВП перевіряють:

дотримання нормативних документів та інструкцій при складанні робочого проекту ПВП;

повноту використання пунктів ДГМ та GNSS мереж;

повноту виконання об’єму робіт згідно робочого проекту та ТЗ;

коректність вибору місць опознаків та їх оформлення;

оформлення виконавчих графічних матеріалів (картосхем);

вчасність оформлення матеріалів та звіту ПВП;

правила додержання техніки безпеки при виконанні польових та камеральних робіт.

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
7
Технічне завдання
Додаток № 1

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
8
Інформація про виконання робіт
Додаток № 2

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
9
Картограма « Проект планово-висотної прив’язки»
Додаток № 3

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
10
Протокол GNSS спостережень
Додаток № 4

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
11

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
12
Технічний звіт
Додаток № 5

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
13

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
14
Картограма планово-висотної прив’язки опознаків
Додаток № 6

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
15
Каталог координат і висот, результати обробки опознаків
Додаток №7

п.
п.

Н
аз
ва
кр
аї
ни

Н
аз
ва
о
бл
ас
ті

Н
аз
ва
р
айо
ну

Н
аз
ва

на
се
л
ено
го

пу
нкт
а

от
а)

Н
аз
ва
/но
м
ер

опо
зна
ку

X
(B)

Y
(L)

Z
(H
)
скп
X
(B)

скп
Y
(L)

скп
Z
(H
)
С
ис
те
м
а
ко
ор
дина
т
Н
ом
ер
з
они
СК

С
ис
те
м
а
вис
от

О
пис

Д
о
ч
ого

пр
ов
од
ил
ос
ь
вим
ір
ю
ва
ння

вис
от
и
інс
тр
ум
ент
.
Вис
от
а
об
’є
кт
у,
м

Вис
от
а
інс
тр
ум
ент
у,
м

Ф
от
о
М
ет
од

виз
на
ч
ення

Р
ежим

виз
на
ч
ення

Д
ат
а
виго
то
вл
ення

Вико
на
ве
ць

1
Україна
Дніпропе тровська
Магдалинівськ ий
Магдалинівка P3-100-1 5392979.5 22 6513367.5 07 71.241 0.007 0.005 0.016
СК-
63 6
Балтійська
77
Сх. околиця його.
Бетонна плита, пд.- сх. кут її, вхід в бункер. земля
0,50 1,80
GPS
RTK
23.04.2013
ТОВ
"Авіаційний розрахунковий центр"
2
Україна
Дніпропе тровська
Магдалинівськ ий
Магдалинівка P3-100-2 5392970.3 27 6513364.3 27 70.672 0.005 0.004 0.011
СК-
63 6
Балтійська
77
Сх. околиця його.
Бетонна плита перед входом в бункер, пд. кут її. верх плити
0,30 1,80
GPS
RTK
23.04.2013
ТОВ
"Авіаційний розрахунковий центр"
3
Україна
Дніпропе тровська
Магдалинівськ ий
Магдалинівка P3-101-1 5391968.9 52 6512251.8 61 68.452 0.007 0.004 0.011
СК-
63 6
Балтійська
77
Центр його. Пд.-зх. кут бордюри, ( вхід до КПП військової частини), бордюр кутовий. земля
0,00 1,80
GPS
RTK
23.04.2013
ТОВ
"Авіаційний розрахунковий центр"

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
16
Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (GNSS обладнання)
Додаток № 8

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
17
Картограма опорної геодезичної та GNSS мережі
Додаток № 9

Технологія виконання топографо-геодезичних робіт з планово-висотної прив’язки аерознімків
18


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал