Татарчук ірина Романівна Теоретико-емпіричне обґрунтування соціально-психологічного портрета студента




Сторінка2/7
Дата конвертації08.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
1.2

Соціально-психологічний портрет сучасної молодої людини

Характер людини найкраще розкривається тоді, коли вона дає оцінку характеру іншої людини.
Жан Поль, німецький письменник

В психологічному портреті, студент як людина певного віку і як особа характеризується з психологічної сторони, яка є єдністю психологічних процесів, станів і властивостей особи. Головне в психологічній стороні - психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить протікання психічних процесів, виникнення психічних станів, прояв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати разом з тим особливості кожного даного індивіда, його психічних процесів і станів.
Взагалі, сприяти особовому і професійному становленню студентів можливо лише спираючись на знання особливостей їх самосвідомості, мотивації і інших індивідуальних проявів. Чинники, що визначають соціально-психологічний портрет студента можна розділити на дві категорії: перша категорія, це ті, з якими студент прийшов у навчальний заклад. Їх тільки можна брати до уваги, але управляти ними не можливо.
Друга категорія, це ті чинники, мотиви, які з'являються в процесі навчання.
Ними можна управляти, їх можна формувати. До першої категорії можна віднести: рівень підготовки, систему цінностей, відношення до навчання,
інформованість про реалії професії, уявлення про професійне майбутнє.
В зміст образу "ідеального" студента зазвичай включають
індивідуально-психологічні особливості особи і особливості професійної ролі майбутнього фахівця, що відносяться до наступних сфер особи: міжособово-соціальної, морально-етичної, дієво-практичної, когнітивно-пізнавальної, потребно-мотиваційної, емоційно-вольової.

22

Найбільша питома вага відводиться міжособово-соціальній сфері особи. Мабуть, соціальні відносини, що склалися навколо студентів, несприятливі для підтримки їх відчуття своєї приналежності до тієї або іншої соціальної групи. І це вельми песимістичний результат, особливо, якщо пригадати роботи Е. Еріксона про позитивну і негативну сторону ідентичності, в яких отримані результати відповідають більше негативному напряму формування ідентичності. Невипадковим в цьому контексті є і те, що в ході побудови психологічного портрету студента, у останніх спостерігаються проблеми при описі та актуалізації своїх уявлень про себе.
Студентський вік – це період становлення і стабілізації характеру, найбільш активного розвитку етичних і естетичих відчуттів, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових та ін. Саме у цей період виявляється «економічна активність», під якою демографи розуміють включення людини у самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії. Студентські роки також відрізняються інтенсивними перетворенням мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, формуванням спеціальних здібностей у зв‘язку з професіоналізацією, тому саме цей вік стає центральним періодом становлення характеру та
інтелекту.
Взагалі, студентській вік характеризується досягненням найвищих, «пікових» результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку [30].
Характерною межею морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало повною мірою у старших класах загальноосвітньої школи, - цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (мети, способу життя, обов‘язку, любові, вірності тощо). Традиційно найбільш

23
важливим у житті сучасні студенти вважають здоров‘я рідних і близьких
(92,8%), сімейно благополуччя (87,7%), справжніх друзів (83,4%), впевненість у собі (82,5%), самореалізацію (71,5%), якісну освіту (71,0%) тощо. Водночас на передні позиції вийшли такі цінності, як впевненість у майбутньому (68,3%), власна незалежність (57,6%), комфортабельне житло
(55,2%), правдива інформація про події у країні та світі (44,7%) [32].
Разом з тим фахівці в галузі вікової психології і фізіології вказують, що здатність людини до свідомої регуляції своєї поведінки у 17-19 років розвинена не повною мірою. Трапляються невмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви. Це вік безкорисливих жертв і повної самовіддачі, разом з тим у поведінці молоді спостерігаються і негативні прояви. Тільки 11,4% опитаних студентів серед якостей, що необхідні сьогодні людині, визначили скромність та помірність у запитах, а готовність поступитися своїм благополуччям заради суспільного блага – 6,6%. Високу моральність у сучасному житті вважають необхідною тільки 12,4% [31].
Необхідно зазначити, що одна з особливостей віку полягає в усвідомленні своєї індивідуальності, у становленні самосвідомості. На питання «Ким ви відчуваєте себе в першу чергу?» 63,6% відповили
«особистістю», 58,2% - «студентом», 24,0% - громадянином України, 19,0% - представником молоді, 3,6% - європейцем. Основним змістом кризи цього віку є криза ідентичності [32].
Соціокультурний підхід розглядає студентство як сукупність носіїв значень, символів і правил, що розподілені між групами і колективами і впливають на дії людей. Поза соціокультурним компонентом відносини між людьми у сфері освіти втрачають свою життєву силу, перетворюються на беззмістовну абстракцію; без нього неможливий аналіз освіти, виявлення її суті, розуміння місця і ролі освітньої діяльності.

24

Під впливом постійних трансформацій, в умовах постмодерністської ситуації у соціокультурному середовищі у сучасних студентів виробляється нове ставлення до освіти: вони вимагають навчання у дусі «plug-and- play»,часто не мають звички і бажання вчитися системно, слідуючи підручникам. Вони швидше схильні до навчання у формі участі й експериментування.
У постмодерністському суспільстві достатньо типовою і поширеною є фігура «яппі», що позначає студента, молодого професіонала, який проживає у місті. Це представник середніх верств населення, що насолоджується всіма благами цивілізації, без «інтелігентських комплексів». Ще поширенішою є фігура «зомбі» - запрограмованої істоти без особистісних якостей, не здатної до самостійного мислення. Така людина живе одним днем, головний стимул для неї – професійний і фінансовий успіх за всяку ціну.
Сучасне українське студентство є прямим породженням глобальних впливів, мінливих соціальних умов, постмодерністських ситуацій, що характеризується невизначеністю, «розмитістю» цінностей, недовірою до науки, відсутністю глибоких світоглядних підстав тощо. Особиста думка і споживчий інтерес в умовах постмодерну набагато сильніше впливають на формуванню ціннісною системи і практику повсякденних рішень, ніж такі традиційне цінності, як наука і релігія [31].
У цілому нинішня студентська молодь стратифікована на групи, що відрізняються інтелектуальними і моральними параметрами. Вся сукупність сучасних студентів досить явно розділяється на три групи:
1) студенти, зорієнтовані на освіту як на професію; для них інтерес майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній – найголовніше. Решта всіх чинників для них менш значуща. У цій групі близько третини студентів;
2) студенти, які зорієнтовані на бізнес (близько 26% від загальної кількості опитаних); для них освіта виступає інструментом (або можливою стартовою сходинкою) для того, щоб надалі спробувати створити власну

25
справу, зайнятися торгівлею тощо; до своєї професії вони ставляться менш зацікавлено, ніж перша група;
3) студенти, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не
«визначилися», з іншого – пригніченими різними проблемами особистого, побутового плану; для них освіта і професія не становлять того інтересу, що характерний для перших двох груп; на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми [33].
Особистісна рефлексія
– це також механізм актуалізації самосвідомості, акт співвіднесення власної поведінки із соціальними очікуваннями, коли індивід визначається стосовно конкретних явищ, сфер діяльності, окремих людей, норм і правил поведінки, цінностей, власне, будь- чого. Вміння свідомо оцінювати події реального життя, що насамперед полягає в аналізі її змісту, суттєво впливає на зміст діяльнісної саморегуляції, а відтак й на актуальні соціальні відносини. Отож, під час особистісного становлення значущим є відрефлексоване ставлення до умов і засобів життєдіяльності через індивідуалізовані смисли, у яких передусім співіснують мета і мотиви пошукової активності людини. Особистісна рефлексія як психологічне новоутворення спричиняє кардинальне переосмислення та перебудову змісту свідомості, діяльності, поведінки та спілкування, забезпечуючи якісно нові горизонти психічного життя особистості. Водночас дозрівання механізмів особистісної рефлексії стимулює самоаналіз, формування волі, становлення особистісної зрілості, вагомо впливає на розвиток творчих можливостей особистості [69].
У багатьох студентів існують проблеми особистісного і професійного розвитку, пов‘язані з адекватністю самооцінки, тривожністю, невротичними розладами, самоставленням, вольовим самоконтролем і мотивацією досягнень, з можливістю психологічної близькості з іншою людиною, почуттям громадянського обов‘язку, з розумінням важливості розвитку себе

26
не тільки як вузького спеціаліста, а і як особистості, а також з усвідомленням важливості особистісних і психологічних аспектів саморозвитку [33].
Які ж типові молодіжні прояви викликало сьогодення? Чим не схожі нинішні студенти на своїх попередників?
Молодь - це специфічна соціально-демографічна група суспільства, яка
є неоднорідною, має внутрішню диференціацію, визначається особливостями діяльності, способу життя, динамічністю, інноваційним потенціалом.
Проблема диференціації молоді є досить актуальна у наш час. Крім того загальним фактом є те, що соціальний портрет сучасної української молоді дійсно суперечливий та мозаїчний. Не можна чітко окреслити певне коло
інтересів та пріоритетів, яке було б спільним для усіх представників молоді.
Власне, під час написання цього підрозділу, перше, що прийшло на думку - це не досить приємний, загалом інертний та, певною мірою, анархічно настроєний підліток, котрий найвищим своїм пріоритетом ставить задоволення власних максималістичних та, здебільшого, гормональних потреб та бажань. Але не слід судити і вірити зовнішності, і рівняти усіх під один шаблон. Сучасна молодь настільки різноманітна що це дає змогу трішки порівняти її представників та скласти багаторівневий соціально- психологічний портрет сучасної молоді:
1 – це люди дуже запальні, гарячі, котрих завжди переповнюють ідеї, котрі намагаються себе будь-що і будь-де реалізувати, котрі просто горять при роботі з чимось і заражають цим відчуттям інших. Часто, це досить ерудовані, креатині, творчі юнаки і дівчата, котрі ані дня не можуть прожити хоча б без ковтка творчості нехай навіть і оберненої на буденні справи.
2 – окрема категорія молоді, це люди, які належать до різних молодіжних субкультур, коло захоплень яких є досить специфічним і у великій мірі впливає і на соціально-психологічний портрет цих людей. Знову ж таки, навіть представники однієї й тієї ж субкультури у багатьох речах можуть бути дуже відмінні одне від одного. Це стосується різних аспектів

27
сприйняття молодими людьми сутності певної субкультури, їх відношення до окремих психологічних чи просто смакових питань, ставлення до себе та навколишнього світу тощо.
3 - Багатьом підліткам та молодим людям властивий загострений юнацький максималізм , хворобливе перенасичення, особливо емоційне, переживання певних ситуацій, що часто призводить до різного роду депресій
(у деяких представників цей стан може тривати роками), апатій, похмурості.
Певна категорія молоді в більшості випадків зводить все до суїциду – як до самогубства, так і просто до самокаліцтва чи ж показового різання вен, при чому у той спосіб, який не призведе до смерті, але залишить добре видимий слід для загального споглядання або ж для власної максималістичної егоїстичної втіхи.
Так, є в нас дуже емоційна молодь, є дуже депресуюча, є анархічно налаштована. Власне, скільки субкультур, стільки й певних відрізняючи нюансів, як у порівнянні один з одним, так і всередині самих спільнот чи субкультур.
4 - Є також молодь, яка є ярими націоналістами, яка палко співпереживає та турбується про долю та стан своєї держави і завжди готова прийти на допомогу і відстояти певні ідеали, котрі, на їхню думку, були б більш раціональними та дієвими для покращення економічного, політичного, культурного, соціального та інших становищ у країні. Вони підтримують процеси формування демократичної незалежної держави, підтримують процес відродження України.
5 - Є молодь, котра жадає навчатись, котра намагається увібрати у себе усі можливі знання, котра хоче бути самодостатньою, реалізувати себе , активно шукає своє місце в світі, прагне своїми силами забезпечити власне життя.
6 - Ну, звісно, є й ті, хто просто інертно до всього ставиться і пливе за течією.

28

Неможливо перерахувати усі тонкощі і особливості нашої чудової молоді. Так, трапляються «гнилі фрукти», бувають грубі, аморальні, брутальні, невиховані персонажі, але загалом… ми – просто молодь, завжди різнобічна і неповторна!
Соціально-психологічний портрет сучасного студента визначається, насамперед, статусом студентства в умовах становлення ринкової економіки, трансформації всіх сфер суспільного життя в Україні. Незважаючи на всі негаразди, протягом останніх років вища школа в Україні, на відміну від
інших ланок освіти, не тільки не скоротила своїх обсягів, а навпаки, збільшила. Реалізується ступенева вища освіта (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр). Поряд із цим в Україні зберігаються такі негативні тенденції на ринку праці як безробіття (особливо серед молоді) і проблема працевлаштування молодих фахівців. Соціальне становлення студентської молоді визначається також матеріальними чинниками. Хоча більшість студентів утримують батьки, треба констатувати, що багатьох можна віднести до категорії бідних і зубожілих.
Типовою стратегією в студентському середовищі, як і в суспільстві загалом, стає «стратегія виживання», орієнтація на вирішення нагальних потреб існування. Багато студентів вимушені поєднувати (а то й заміщати) професійне навчання з пошуком засобів для існування та оплати самого навчання. Нерідко сфера їхньої трудової діяльності дуже віддалена від майбутнього фаху, який опановується.
Попри всі ці проблеми і труднощі, нинішнє покоління студентів має безперечні переваги перед своїми попередниками у виборі форми навчання
(денна (очна), вечірня, заочна й дистанційна, екстернат), змісту освіти
(вибіркові навчальні дисципліни, факультативні заняття, індивідуальний навчальний план студента, індивідуальний графік навчального процесу тощо). Вони мають відкритий доступ до різних джерел інформації, у т. ч. до сучасних інформаційних технологій, зокрема мережі Internet.

29

До чинників, які визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента належать:
1. Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поінформованість про вузівські реалії, уявлення про професійне майбутнє та
інше, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи і впливати на що можна лише опосередковано.
2. Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявляються в процесі навчання та якими можна управляти.
Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів став більш прагматичним, цілеспрямованим, що відповідає тим соціально- економічним і політичним змінам, ціннісним трансформаціям, які відбуваються в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного соціального феномену, який має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, відступила на другий план. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо роботи і професії. Для молоді важливішими стають такі ознаки: висока оплата праці, цікава робота, можливість досягти професійної майстерності, а також виявляти ініціативу.
Прагматичніший підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хоча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар‘єрі [34].
За рівнем професійної спрямованості М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович
[35] розглядають таку типологію студентів:
Перший тип – студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері

30
пов‘язана з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним здібностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризуються високим рівнем активності.
Другий тип – студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов‘язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням спеціальності та перспективою успішної професійної кар‘єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня активність характеризується непостійністю, чергуванням спадів і підйомів.
Третій тип – студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору обумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві цінностями вищої освіти. Рівень їх уявлень про професію низький. У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні можливості, що надаються професією (можливість працювати в місті, тривала відпустка тощо).
Показники активності невисокі й дуже нестійкі.
Залежно від ставлення студентів до професійного навчання і громадської роботи, за їх соціальною активністю та позанавчальними
інтересами можна виокремити такі групи (або типи) студентів:
1 тип: Студенти, яким притаманний комплексний підхід до мети та завдань професійного навчання. Вони мають широкі пізнавальні інтереси, допитливі, ініціативні, успішно навчаються з усіх предметів. Багато читають додаткової літератури, самі активно шукають нові аргументи, додаткові обґрунтування, порівнюють інформацію і знаходять істину, зацікавлено обмінюються думками з товаришами, перевіряють достовірність своїх знань.
Студент такого типу має орієнтацію на широку спеціалізацію, на різнобічну глибоку професійну підготовку. Він бере активну участь у роботі

31
наукових гуртків або навіть проводить наукові дослідження разом із викладачем. Ці студенти активні в громадській роботі, знаходять час для відвідання театру й музею, зайняття спортом тощо.
2 тип: Студенти, які чітко орієнтуються на вузьку спеціалізацію. Хоча пізнавальна діяльність студента й виходить за межі навчальної програми, проте на відміну від першого типу, якому притаманне подолання рамок навчальної програми нібито в ширину, то цей вихід здійснюється в глибину.
Для цієї групи студентів притаманне цілеспрямоване, вибіркове набуття лише тих знань, умінь і навичок, які необхідні (на їх думку) для майбутньої професійної діяльності. Ці студенти добре й відмінно навчаються з предметів, що пов‘язані з їхньою спеціальністю, не виявляючи при цьому належного інтересу до суміжних наук і дисциплін.
Система духовних запитів студента звужена рамками професійних
інтересів і тими, які перебувають поблизу них.
3 тип: Цю групу складають студенти ледарі та нероби. До вищої школи вони прийшли за вимогою батьків, «за компанію» з товаришем або щоб не йти працювати чи служити в армії. Сфера їх інтересів міститься за межами навчально-професійної діяльності. До навчання ставляться байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости». Якщо їм допомагають товариші
(батьки або викладачі), то часто дотягують до отримання диплому.
У психологічній літературі є також і інша типологія студентів. Так, наприклад, В. Т. Лісовський [35] виділяє такі типи студентів: «Гармонійний»,
«Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи», «Любитель мистецтва», а також «Старанний», «Середняк», «Розчарований», «Ледар»,
«Творчий», «Богемний» (Табл.1).
Таблиця 1. Типологія студентів за В.Т. Лісовським
Тип
Характеристика
1 2

32

"Гармонійний"
Спеціальність обрав свідомо.
Відмінно навчається. Займається науковою роботою. Громадський активіст. Глибоко і серйозно цікавиться літературою і мистецтвом, розвинений, культурний, комунікабельний, займається спортом. Чесний, порядний, нетерпимий до недоліків. Добрий і надійний товариш. Користується авторитетом у колективі.
"Розчарований"
Як правило, здібний, але обрана спеціальність виявилася для нього малопривабливою. Проте впевнений, що навчання треба завершити. Старається навчатися добре, хоча задоволення від навчання не отримує. Прагне ствердити себе в хобі, мистецтві, спорті.
"Лідер"
Навчається, як правило, слабо, за принципом "найменшої затрати сил". Але повністю задоволений собою. Про своє професійне покликання всерйоз не задумується. У науково-дослідній і громадській роботі участі не бере.
У студентській групі до нього

33
ставляться як до "баласту". Інколи намагається злукавити, скористатися шпаргалкою, пристосуватися. Коло інтересів в основному в сфері дозвілля "Творчий"
Йому властивий творчий підхід до будь-якої справи — навчання, громадської роботи, дозвілля. Заняття, де необхідні посидючість, акуратність, виконавська дисципліна, його не захоплюють. Тому навчається, як правило, нерівно, за прин­ципом "мені це цікаво" чи "мені це нецікаво". Займаючись науково- дослідною роботою, шукає власне оригінальне розв´язання проблем, не рахуючись із думкою визнаних авторитетів.
"Богемний"
Як правило, успішно навчається на так званих престижних факультетах, звисока ставиться до студентів, які оволодівають масовими професіями. Прагне до лідерства серед собі подібних, до інших студентів ставиться зневажливо.
"Про все" трохи чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мистецтва

34

Окремі автори приводять типологію сучасних студентів у жартівливій формі [36] (Рис.1).
Рис.1 Типологія студентів (за Лозницею В.С.)
А які типи студентів бачать самі студенти у своєму студентському середовищі? Ось одна така типологія, яку розробили студенти щодо самих себе:
Відмінники - «зубрили» – ті, хто постійно відвідують заняття і через наполегливу працю (не завжди раціонально організовану) добиваються гарних результатів. Вони дуже дисципліновані, а тому з них часто обирають
«старост».
Відмінники - «розумні» – ті, хто володіють високим інтелектом, великою шкільною базою і своїми запитаннями можуть поставити деяких цікавиться головним чином "модними" течіями. Завжди має
"свою думку", відмінну від думки маси. Завсідник кафе, модних дискоклубів.


З гострим розумом і посидючий
(відмінник)
З гострим розумом, але не посидючий
(вчиться добре)
Тупий, але посидючий
(вчиться задовільно)
Тупий і непосидючий
(вчиться незадовільно)

35
викладачів у складне становище. Дехто з них вважає: «Навіщо відвідувати кожне заняття, адже ми й так розумні». Взагалі навчаються за принципом
«усього потроху».
Студенти - «трудівники» – ті, хто постійно навчається, але з огляду на
їх розумові здібності їхнім успіхам у навчанні не позаздриш.
«Випадкові» – це контингент різноманітний: дівчата, які бажають стати дипломованими дружинами; юнаки, що «косять від армії»; хулігани, яких батьки «всунули» до університету, аби вони хоча чимось займались. Вони після закінчення ВНЗ переважно працюють не за спеціальністю і т. п.
Студент – «трутень» – той, хто живе за рахунок інших, використовує чужі знання, матеріал (конспекти, контрольні роботи тощо) як власний; нікому не допомагає, але сам постійно потребує допомоги; здебільшого невдячно «використовує» інших.
Отже, при роботі зі студентами потрібно враховувати закономірності та психологічні механізми особистісного їх розвитку, які зумовлені як своєрідністю соціальної ситуації розвитку студентства, так і основними психологічними особливостями юнацького віку. Викладачеві потрібно безумовно «приймати» кожну особистість студента в її неповторному вияві та визнавати за ним право власного вибору [36].
Соціальна активність є безумовно важливим елементом самореалізації молоді. Це не просто активність у суспільстві, а активність, що має суспільно корисну спрямованість. Соціальна активність – це якість особистості, що проявляється в різних видах суспільно значущої діяльності, яка має складну структуру та включає потреби, мотиви, інтереси, настанови, тощо.
Гармонійна соціально активна особистість повинна ввібрати в себе такі складові: вільна особистість: високий рівень самосвідомості, громадянська відповідальність, почуття власної гідності, самоповага, самодисципліна,

36
чесність, орієнтування в духовних цінностях життя, самостійність у прийнятті рішень і відповідальність, вільний вибір змісту життєдіяльності; гуманна особистість: милосердя, доброта, здатність до співчуття, альтруїзм, терпимість, скромність, прагнення до миру, добросусідства, розуміння цінності людського життя; духовна особистість: потреба в пізнанні і самопізнанні, у красі, рефлексії, спілкуванні, пошуку сенсу життя, автономія внутрішнього світу, цілісність; творча особистість: розвиток здібностей і задатків, потреба в науковій та творчій діяльності, знання, умінні, навички, інтелект, інтуїція, життєтворчість; практична особистість: знання основ економіки, працелюбність, хазяйновитість ,володіння іноземними мовами, знання релігійних та народних звичаїв, здоровий спосіб життя, фізичне загартування ( у здоровому тілі – здоровий дух), естетичний смак, гарні манери тощо; високопрофесійна особистість: ерудиція, компетентність, підприємливість, конкурентоспроможність, управлінські якості, комунікабельність, здатність до творчого професійного мислення, знання
історії, культури народів тощо.
Соціальна активність - це інтегральна характеристика особистості, що включає:
- соціальні якості (світобачення, освіченість, дисциплінованість, організованість, відповідальність, працелюбство,
ініціативність, самостійність, колективізм, конкурентоспроможність тощо);
- психологічні якості (розвинений інтелект, вольові акти, розумові потреби, комунікативні вміння тощо);
- фізичні якості (міцне здоров‘я, здоровий спосіб життя тощо) [37].


37



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал