Та науки в окремих



Скачати 231.14 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації10.04.2017
Розмір231.14 Kb.

23 березня 2012 року

АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
















Контракт No. AID-121-C-11-00002

Автор: Ірина Войтюк, к.ю.н., експерт щодо реформування юридичної освіти





























Погляди автора, викладені уданій публікації, не обов’язково відображають офіційну точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або Уряду Сполучених Штатів Америки.





АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ ЗМІСТ
I. Вступ
4
II. Аналіз досвіду регулювання та стану юридичної освіти та науки в окремих європейських країнах
7 1. Регулювання університетської освіти та природа університету
7 2. Регулювання стандарту юридичної освіти й акредитації
9 3. Передумови доступу до юридичної освіти
10 4. Поняття й обсяг фахової підготовки
11 5. Поняття правничої професії та передумови доступу до неї оцінювання результатів фахової підготовки
12 6. Наукова діяльність
19
III. Висновки
21
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
4
I. ВСТУП

Судова реформа, яка розпочалась в Україні одразу після набуття нею незалежності, перебуває на черговій стадії свого розвитку. Видається, що даний етап є не тільки логічним продовженням, алей поглибленням процесів демократизації у сфері судочинства та судоустрою. Одним із найважливіших напрямків реформування у цій сфері є, безперечно, здійснення законодавчих, організаційних та інших заходів по добору, підготовці суддів та працівників апарату судів, безперервному навчанню їх задля підвищення кваліфікації, вдосконалення знань та практичних навичок. Кадрові реформи у судовій системі неможливі без кадрового реформування і в інших сферах суспільного життя, які тісно пов’язані із здійсненням судочинства, і, зокрема, у сфері надання правової допомоги, розслідування кримінальних справ, державного обвинувачення тощо, тобто тих сфер, де потрібна кваліфікація юриста. Свідченням поглиблення реформу цій сфері є ініціювання суттєвих реформу базовій для будь-якої професійної діяльності сфері – сфері освіти, зокрема, вищої юридичної освіти. Черговий Проект USAID/Ukraine Fair, Accountable, Independent and Responsible (FAIR)
Judiciary Program in Ukraine, який, як відомо, спрямований на продовження підтримки демократичних реформу сфері судоустрою та судочинства, містить надзвичайно важливий компонент щодо реформування вищої юридичної освітив Україні. Даний компонентна мою думку, є базовим для здійснення інших кроків у напрямку руху держави до зміцнення демократії та верховенства права. Даний звіт базується на напрацюваннях, які були отримані у результаті спільного проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Національного університету «Києво-
Могилянська академія (НаУКМА) Стан юридичної освіти та науки в Україні (результати дослідження (далі - Звіт ОБСЄ, здійсненого уроках, який, у свою чергу, став продовженням співпраці Координатора проектів ОБСЄ в Україні та НаУКМА щодо вдосконалення правничої освіти, започаткованої ще в 2005 році. Зважаючи на високий науковий та науково-практичний потенціал експертів вказаного проекту та достатньо глибокі дослідження, проведені ними, вважаю доцільним продовжувати співпрацю міжнародних донорів і, зокрема, Координатора проектів ОБСЄ та USAID/Ukraine (FAIR) Judiciary program у цій сфері. Одним із способів вдосконалення у будь-якій сфері (у нашому випадку – у сфері юридичної освіти) є вивчення досвіду інших держав, особливо тих, які вже давно живуть в умовах демократії, та впровадження кращих зразків у законодавство України. Велосипед людство винайшло вже дуже давно. У нього може бути 2 чи 3 чи навіть 4 колеса, колеса бувають більшими чи меншими. Однак вони ніколи не мають форми трикутника чи квадрата, вони є, як відомо, круглими. Чиє сенс вигадувати новий велосипед Даний звіт базується на методиці, використаній у вказаному вище дослідженні, та отриманих за його результатами висновках та є його продовженням. Уданому звіті
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ міститься інформація щодо регулювання вищої освітив цілому та юридичної зокрема в Австрії, Німеччині, Польщі, як це і було передбачено контрактом, та досвіду Королівства Нідерланди, держави, яка має надзвичайно гуманістичну, соціально орієнтовану систему освіти. Як зазначено у Звіті ОБСЄ, сьогочасний стан вищої юридичної освіти позначається суперечливими характеристиками кількість вищих навчальних закладів, що випускають правників, в Україні сягає майже 300, тоді, яку Польщі їх налічується лише 25 (із яких 10
– приватні, у Німеччині – 42, у Великій Британії – 97, у Королівстві Нідерланди – 10, у Австрії - 5 і навіть у Сполучених Штатах Америки – менше 200. Водночас до рейтингу вищих юридичних шкіл України Компас було включено 90 навчальних закладів і лише 7 із них отримали від випускників, роботодавців та експертів понад 10 балів за 100- бальною системою Географія 872 з цих правничих шкіл охоплює 28 міст в усіх регіонах України, а їхній ліцензований обсяг достатній для того, щоби щорічно випускати 38 624 бакалаврів та 36 135 спеціалістів і магістрів. Порівняльну характеристику співвідношення чисельності населення, кількості юридичних шкіл і їх випускників в обраних країнах подано в таблиці 1. Таблиця 1. Співвідношення чисельності населення, кількості юридичних шкіл і їх випускників у Польщі, Німеччині, Франції, Великій Британії, Нідерландах, Австрії та Україні Країна Чисельність населення (тис Осіб) Кількість вищих навчальних закладів, що готують юристів випускників- правників щороку Кількість випускників- правників на
10 00
населення Кількість юристів Польща
38 441 283 6 0374 1,6 7 053 адвокатів
18 953 юрисконсультів Німеччина
81 417 425 10 6966 1,3 151 057 адвокатів і повірених
20 138 суддів та прокурорів
1
Див. рейтинг вищих навчальних закладів Компас за напрямками підготовки http://issuu.com/romankakulya/docs/compass-
2010?mode=embed&viewMode=presentation&layout=http%3A%2F%2Fskin.issuu.com%2Fv%2Flight%2Flayout.xml
&showFlipBtn=true
2
Сюди належать ті заклади, інформація про які була доступна 16 юридичних факультетів у державних вищих навчальних закладах та 12 – у приватних Дані за 2008/2009 навчальний рік Лише навчальні заклади з повноцінними юридичними факультетами Кількість осіб, які склали Перший державний юридичний іспит та допущені до фахового стажування в 2007 році.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Франція
65 312 437 30 000 4,6 43 9778 Велика Британія
62 698 909 13 00010 2,0 18 40011 адвокатів
139 666 юрисконсультів Нідерланди
16 404 10 Близько 16000 адвокатів
2500 суддів і прокурорів
1500 нотаріусів Австрія
8 404 252 5 Більше 5300 адвокатів Близько 1700 суддів (250 суддів- кандидатів, 860 суддів-стажерів) Близько 300 прокурорів Близько 600 судових клерків Україна
45 134 8713 34 52514 8,0 28 944 адвокати
8 000 суддів
7
http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_law_schools_in_France
8
Із них 14 145 є практикуючими юристами, 12 485 – партнерами юридичних фірм, 8 549 – помічниками юристів і 2 594 – найнятими юристами Факультети/школи/коледжі, дипломи яких визнані Радою стандартів Об’єднання адвокатів як дипломи правника для здобуття кваліфікації станом на лютий 2011 року На жаль, статистики щодо кількості вступників або випускників юридичних шкіл бракує, однак наявні дані про кількість охочих пройти курс юридичної практики уроці) та курс професійної підготовки адвокатів у
2009 (2 657). Оскільки у Великій Британії є лише два види юридичної практики, курс професійної підготовки адвокатів проходять ті, хто мають намір працювати адвокатами, а курс юридичної практики – всі, хто мають намір працювати за іншими юридичними фахами. Отже, можна стверджувати про приблизно 13 000 випускників юридичних шкіл щороку Станом на грудень 2010 р http://www.barcouncil.org.uk/assets/documents/Table_5_Annual%20Statistics%202010.pdf
12
Станом нарік Вищі навчальні заклади, які випускають правників і про які вдалося отримати інформацію щодо їхнього ліцензованого обсягу Ліцензований обсяг для підготовки спеціалістів і магістрів за спеціальностями Правота «Правознавство».
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Зважаючи тільки наці цифри, вже можна поставити під сумнів, перш за все, доцільність такої кількості юристів. Заданими Міністерства освіти і науки, перевипуск юристів в Україні становить 400 відсотків, а роботу за спеціальністю знаходить лише один із 12 випускників юридичних факультетів. З огляду на це, виникає інше запитання для яких професій вища освіта готує фахівців-правників та, зрештою, які професії слід вважати правничими Крім того, постає проблема якості професійних знань і навичок випускників усіх цих навчальних закладів, а також відповідності цих знань і навиків потребам правничої професії. Зрештою, питання фахової підготовки неминуче зводиться до проблеми формування освітніх стандартів (навчальних планів, змісту навчальних дисциплін, методик викладання й оцінювання) та контролю за їх дотриманням. У процесі дослідження були проаналізовані основні законодавчі акти Нідерландів, Австрії, Німеччини та Польщі, що регулюють надання освітніх послуг в цілому, спеціальні акти, що регулюють доступ до професії правника, а також практика їх застосування у вказаних країнах. Цей звіт є частиною дослідження, мета якого – розкрити означені вище проблеми й окреслити напрямки їх вирішення. Зважаючи нате, що даний звіт є проміжковим, тобто містить аналіз досвіду тільки деяких європейських країну сфері освіти, рекомендації щодо вдосконалення законодавства провищу освіту в Україні з урахуванням вищевказаного досвіду будуть представлені після закінчення аналізу чинного українського законодавства у цій сфері, проектів Законів Провищу освіту в Україні, які зареєстровані у Верховній Раді України, інших джерел та реалій у сфері отримання юридичної освітив Україні.

ІІ. АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ
ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

1. Регулювання університетської освіти та природа університету

З моменту створення Королівства Нідерланди уроці держава взяла на себе турботу про достатню і якісну освіту і не відмовилась від виконання цього обов’язку до цих пір. Конституція встановила свободу освіти, що надає можливість створення групами людей вищих шкіл на основі власних релігійних, світоглядних або педагогічних поглядів. Разом з тим, в Основному законі визначено, що Освіта має бути постійною турботою Уряду, і саме на Уряд покладається обов’язок здійснювати щорічний звіт про стан освіти Генеральним штатам. Систему освіти Нідерландів вирізняє гнучкість програм навчання, постійне їх вдосконалення і відповідність вимогам сучасності. Міністерство освіти Нідерландів гарантує високі стандарти якості освіти у будь-якому університеті. Голландські вузи фінансуються державою, чим пояснюється невисока вартість університетської освіти при її надзвичайно високій якості. Базові ставки вартості одного року навчання в університеті встановлюються Законом Провищу освіту та наукові дослідження від 08.10.1992 року шляхом внесення змін до нього на термін двох
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ наступних років. Базова ставка на 2011-2012 навчальний рік складає усього 1713 євро, а на
2012-2013 – 1735 євро. Нідерланди – перша серед неангломовних країн щез року пропонує освіту англійською мовою, розраховану спеціально на іноземних студентів. Вартість навчання для них дещо більша, однак існує система державних грантів, які можуть бути розіграні в лотерею. Правове регулювання відносин у сфері вищої освіти здійснюється Законом Провищу освіту і наукові дослідження (Wet Hoger onderwijs en Wetenschappelijk) (WHW), затвердженим Королевою Нідерландів 8 жовтня 1992 року. Дія вказаного Закону поширюється на університети, відкриті університети, філософські вищі навчальні заклади, університетські (академічні) лікарні, Королівську Академію наук та Королівську бібліотеку. Юридичні факультети існують в 10 університетах. Університети в Амстердамі, Лейдені, Гронінгені, Утрехті, Маахстріті, Ротердамі і заочний – державні, університети в
Неймегені і Тілбурзі – католицькі. Найбільш відомий Вільний університет Амстердаму
(Vrije Universiteit Amsterdam) – протестантський. Загальні умови вступу до університету визначені у Законі Провищу освіту і наукові дослідження. У Законі містяться також додаткові вступні вимоги для певних напрямків освіти, наприклад, лікарів. Окремих вимог для здобуття професії правника у законодавстві Нідерландів не існує. Яків Нідерландах, в Австрії високоякісна освіта – один із основних обов’язків держави. Регулювання вищої освітив Австрії здійснюється федеральним Законом Провищу освіту від 24.09.2002 року (до цього діяли Закон Про університетську освіту 1966 року та Закон Про університети 1975 року. Федеральне Міністерство освіти, науки і культури виконує функції фінансування, контролю за рівнем університетської освіти, стратегічного планування у цій сфері та наукових досліджень. Слід за Нідерландами Австрія стала однією із перших країн Європи, які включились у процес глобалізації вищої освітив цілому, і в сфері юридичної освіти зокрема.
23 державних і 11 приватних університетів Австрії мають повну автономію, з 2002 року є юридичними особами публічного права і диверсифікованими від федеральної адміністративної системи (останнє здійснено для надання можливості університетам вишукувати нові джерела фінансуванні на додаток до бюджетних надходжень від Федерального Уряду. Навчання у державних університетах є безоплатним. У самому Відні існує 13 державних і 3 приватних університети. Алені Віденський економічний, ні технічний університети, ні університет ветеринарної медицини не пропонують освітні послуги з підготовки юристів. Більше того, юридичні факультети існують тільки в 5 (!) державних університетах – університетах Відня, Граца, Лінца, Інсбрука, Зальцбурга. Регулювання вищої освіти у Німеччині закріплюється нарівні Федерації (рамковим законом провищу школу, федеральних земель (законами та постановами) і вузів статутами та положеннями, які приймаються на виконання освітніх законів. Окрім цього, і, що дуже важливо, велике значення для системи та порядку здобуття юридичної освіти,
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ та отримання юридичної професії в Німеччині відіграє німецький Закон Про суддів, у якому закріплено концепцію так званого єдиного, або повного, юриста. У Німеччині поняттям університет охоплюються передусім університети як спільноти тих, хто навчає, та тих, хто навчається. Порядок доступу до навчання визначається на законодавчому рівні у законах Федерації та федеральних земель провищу школу. У Польщі університетська освіта регулюється Законом Провищу освіту від 27 липня
2005 року. Відповідно до законодавства, визначення університет може вживатися у назві вищого навчального закладу, в якому окремі структурні підрозділи уповноважені надавати науковий ступінь доктора наук, щонайменше з 12 спеціалізацій. Згідно із згаданим вищезазначеним Законом, виші можуть, зокрема, визначати умови прийому на навчання, а також кількість навчальних місць на навчання, за винятком медичних університетів.
2. Регулювання стандарту юридичної освіти й акредитації

Як уже відзначалось вище, у Нідерландах держава виконує обов’язок з надання вищої освітив країні, а отже гарантує її високу якість, утому числі, і встановленням у Законі Провищу освіту і наукові дослідження порядку акредитації кожної нової кафедри кожного нового навчального курсу. Акредитація здійснюється спеціальним державним органом з акредитації під контролем Міністерства освіти Нідерландів. У Законі чітко визначені вимоги щодо процедури акредитації, починаючи із кількості членів акредитаційної комісії і закінчуючи підставами для позбавлення права здійснювати навчальний процес (статті 5a 13d – 6.10). Міністерство освіти відповідає за створення та ведення Центрального реєстру вищої освіти та надання інформації з нього. У Реєстрі містяться відомості щодо назви програми, університету, який забезпечує підготовку заданою програмою, відомості про акредитацію тощо. З прийняттям Університетського акредитаційного акту 1999 року (Universitats
Akkreditierungs gesrtz) в Австрії розпочалась акредитація університетів. Однак вона стосується тільки приватних вишів і не поширюється на державні університети. Оскільки, як зазначалось раніше, юридичну освіту можна здобути тільки у державних університетах, проблема акредитації австрійських університетів не буде предметом даного дослідження. У Німеччині відсутня процедура акредитації. Рішення про утворення університету приймає влада відповідної федеральної землі на основі визначених потреб та згідно з нормами законів провищу школу. У вишах Німеччини акредитують окремі навчальні програми, щоб гарантувати якість та ефективність викладання кожної дисципліни. Акредитацію здійснюють різні недержавні агенції, які, у свою чергу, теж мають бути акредитовані Німецькою акредитаційної радою. Професійні об’єднання правників не впливають на процес акредитації. Виші у Німеччині самі складають свої навчальні плани. Орієнтиром слугують відповідне законодавство федеральних земель про виші та про юридичну освіту, усталена факультетська практика, думка керівників кафедр на факультеті та попит на певний вид знань у конкретній царині права.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ У Польщі стандарти вищої освіти перелік дисциплін, їхній короткий зміст (анотація) та відповідна кількість навчальних годин для кожної дисципліни, – закріплюються в актах Міністерства науки і вищої освіти та публікуються в Бюлетені публічної інформації, але виші мають право формувати та затверджувати власні навчальні плани та програми з урахуванням прийнятих стандартів освіти. Для усіх спеціальностей, зокрема Право Акредитацію здійснює Державна акредитаційна комісія, в якій функціонує секція навчальних напрямів у галузі суспільних наук і права. У Польщі професійні об’єднання правників на процес акредитації не впливають.
3. Передумови доступу до юридичної освіти

Для вступу на юридичний факультету Нідерландах достатньо мати диплом про середню освіту нарівні чи гімназії з річним терміном навчання – підготовча наукова освіта (VWO). Дипломи про закінчення середньої освіти нарівні початкової професійної освіти з річним строком навчання (VMWO) чи загальної середньої освіти з річним строком навчання (HAVO) не дають права вступу до університету (тільки до коледжів. Вік абітурієнтів становить 19-23 роки. Вступні іспити в університетах Нідерландів відсутні, крім вступних іспитів з математики та англійської мови, які можуть опційно запроваджуватись університетом при вступі на англомовні відділення. Для вступу на юридичний факультет непотрібні ніякі додаткові умови. Достатньо мати диплом про закінчення середньої школи річного навчання безвідносно профілю, за яким абітурієнт проходив навчання. Для вступу на більшість інших спеціальностей (наприклад, лікаря, фармацевта, інженера) потрібен атестат про проходження певного профілю у школі. Відповідно до статті 7.56 Закону Провищу освіту і наукові дослідження державою можуть бути здійснені обмеження реєстрації університетів з урахуванням потреб ринку праці. Якщо кількість випускників за певною спеціальністю значно перевищує ступінь потреб ринку праці, і це очікується упродовж кількох років, Міністерство освіти заявляє відповідному університету та обом палатам Парламенту про намір здійснити регулювання кількості абітурієнтів. Відповідний указ Міністерства повинен визначити межу кількості абітурієнтів до 1 травня року, що передує навчальному рокові, у якому схема буде застосована. Зокрема, убуло прийнято рішення про обмеження кількості абітурієнтів юридичних факультетів, однак методи обмеження обговорюються. В Австрії після закінчення початкової школи учні мають на вибір 2 варіанти середньої освіти
- Генеральна середня школа (Hauptschule) або
- Академічна середня школа (Allgemeinbildende Hohere Schule, AHS).
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Приблизно 30 % учнів обирають AHS, яка дає право доступу до університету після успішної здачі випускних екзаменів. Шкільне екзаменування «Matura» та знання латинської мови є обов’язковими для вступу на юридичний факультет університету. Шкільне навчання триває 12 років. Загальні передумови доступу до юридичної освіти у Німеччині визначає Рамковий закон Провищу школу, який конкретизують законодавчі акти федеральних земель. Іспитів або якогось конкурсного відбору немає – до вишу вступають за результатами шкільного навчання. У давніх федеральних землях Західної Німеччини шкільне навчання триває
13 років, тоді яку нових федеральних землях Східної Німеччини зберігається традиція річного шкільного навчання, тому раніше яку років вступити до університету практично неможливо. У Німеччині немає точної статистики щодо кількості вступників та випускників, однак доступні дані, згідно з якими 2007 року 10 696 осіб успішно склали перший державний юридичний іспит (таким чином, здобувши право займатися деякими правничими професіями, а 8 352 осіб – другий державний юридичний іспит (що надає їм право посідати будь-яку правничу посаду. У Польщі навчатися на юридичному факультеті може особа, що завершила навчання в ліцеї, має свідоцтво зрілості та склала державний іспит (українські аналоги атестата середньої школи та незалежного тестування відповідно. Середній вік вступників становить 18 років. Для абітурієнтів юридичних факультетів передбачено конкурсний відбір як правило, ідеться про результати іспитів на базі шкільної освіти. Зі встановленого переліку іспитів (історія, суспільствознавство, польська мова) студент має право обрати один із найкращим результатом. Станом на 30 листопада 2009 загальна кількість студентів юридичних факультетів у Польщі складала 59 432 осіб, із яких 46 755 студентів навчалися в державних юридичних школах, решта 12 677 – у навчальних закладах інших форм власності. Уроці студентів закінчили правничі факультети вищих навчальних закладів країни, із них 3827 осіб навчалося на стаціонарній формі, а 2210 – на заочній.
4. Поняття й обсяг фахової підготовки

Обсяг навчання у Нідерландах, які переважній більшості Європейських країн, вимірюють кредитами. Кількість кредитів і їх еквівалент для деяких спеціальностей (наприклад, для вчителів середніх шкіл, медсестер, архітекторів, спеціалістів у сфері мистецтва тощо) встановлюється Законом. Разом з тим Рада університету може збільшити їх кількість. Законне встановлює кількості кредитів для юридичних факультетів, а, отже, університети здійснюють це самостійно. Навчання на базі середньої річної школи триває 3 роки і закінчується присвоєнням ступеня бакалавра, навчання в магістратурі (магістр-практик) – 1 ріку науково- дослідницькій (магістр-теоретик) – 2 роки. Для вступу на стажування і отримання
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ додаткової юридичної освіти (для доступу до професії адвоката, судді, прокурора, нотаріуса) необхідно закінчити юридичний бакалавраті одну із юридичних магістратур. Для адвокатів, суддів та прокурорів встановлено обов’язковий перелік предметів, які повинні бути успішно здані під час навчання в університеті. Навчальні програми на юридичних факультетах різних університетів встановлюються Радами відповідних факультетів, однак досвід показує, що програми в різних університетах мають лише незначні косметичні відмінності. Навчальний план юридичного факультету розділений на дві частини іспитом, який відбувається після першого року навчання. Цей іспит має важливе значення, оскільки його здача є умовою продовження навчання і вибір студентом майбутньої спеціалізації. На завершальній стадії навчання студенти складають державний випускний іспит. Випускний іспит як необхідна умова для зайняття посади судді, прокурора та адвоката включає такі дисципліни
- нідерландське конституційне право
- нідерландське приватне право
- нідерландське адміністративне право
- нідерландське кримінальне право
- європейське право
- порівняльне право
- право націй
- право міжнародних організацій
- міжнародне приватне право.
5. Поняття правничої професії та передумови доступу до неї, оцінювання результатів
фахової підготовки

У законодавстві Нідерландів відсутнє визначення поняття юрист. Словники дають визначення поняття Юрист як 1. Студент правознавства. 2. Особа, яка закінчила правничий факультет університету. Класично юристами в Нідерландах вважаються адвокати, нотаріуси, судді та прокурори. Доступ до кожної із правничих професій у Нідерландах має певні відмінності. У Нідерландах існує об’єднання адвокатів Нідерландський Орден Адвокатів
(Nederlandse Orde van Advocaten). Ця асоціація оплачує обов’язкове додаткове навчання студентів, які закінчили бакалаврат за спеціальністю правознавство і магістратуру Нідерландське право) і стали адвокатами-стажистами в адвокатській конторі. У межах цього навчального курсу, який триває 11 місяців, адвокати-стажисти вивчають 8 правничих спеціальних дисциплін, з 4 із них здають іспити. Після цього базового курсу обов’язковим є наступний курс. У межах якого майбутні адвокати слухають курси лекцій, організованих Орденом. Тільки після цього визнається успішність проходження стажування і видається дозвіл на самостійну практику.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Іспити для кандидатів у адвокати організовує Орден адвокатів спільно з університетом. Професійні адвокати з Ордену оцінюють результати іспитів. Для судів і прокурорів також існує обов’язкове додаткове фахове навчання, якому передує певна процедура добору. В Нідерландах є дві можливості стати суддею чи прокурором, що залежить від наявності професійного досвіду. Перша - для випускників юридичних університетів з незначним досвідом або зовсім без досвіду роботи (програма "RAIO"). Друга - для випускників юридичних університетів, що мають понад 6 (а на практиці 8) років юридичного практичного досвіду (програма "RIO"). Ці кандидатури спочатку розглядаються спеціальним Відбірним комітетом судової системи на відповідність формальним вимогам. Комітет діє при Раді судівництва і відповідає за відбір висококваліфікованих кандидатів для судів в країні. Всі кандидати завжди проходять певну кількість інтерв’ю з членами Комітету з відбору суддів для того, щоб дослідити певні важливі моменти, такі, як досвід роботи і життєвий довід, тип особистості, причини, які спонукають до участі в програмі і уявлення, які кандидат має про роботу судді. Під час співбесіди також визначається, чи володіє кандидат правничим мисленням (щось, що не є напряму пов’язане зізнанням права, певного законодавства, чи відповідного закону. Потім всі кандидати, незалежно від категорії, до якої вони належать, проходять неупереджене оцінювання у Лабораторії прикладної психології (LTP). Чіткі критерії психологічної оцінки визначені у вимогах до посади працівників судової системи (суддів, прокурорів. Претендентів перевіряють на наявність наступних характеристик по-перше, аналітичного мислення. Необхідним є не лише визначити наявність аналітичних здібностей, алей відповідність складу розуму специфічному способові мислення, який вимагається від судді, а саме вміння висловлюватись, вербально-аналітичного мислення, логіки і вміння абстрагуватись по-друге, таких рис характеру, як рішучість, твердість, вразливість, співчутливість і особливо наявності навиків спілкування та співпраці з людьми комунікабельності по-третє, через ситуативні завдання (такі, як імітований допит та імітований аналіз матеріалів справи) перевіряються практичні навички, необхідні людині на посаді судді. У першому випадку, кандидата просять провести допитна основі матеріалів справи, щоб бутив змозі написати вмотивоване рішення по справі. Під час імітованого аналізу матеріалів справи кандидат має продемонструвати спроможність детального вивчення матеріалів закороткий проміжок часу та обговорення справи. Для RAIO – це 4 іспити на оцінку інтелектуальних здібностей (тестування, рольові ігри. Далі співбесіда за участі судді або прокурора і консультанта LTP, що визначає наявність життєвого досвіду, впевненості в собі, вміння відстояти свою точку зору тощо. За результатами випробувань LTP надає свій висновок, який після ознайомлення та згоди кандидата, передається Відбірному комітету судової системи для прийняття рішення.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Комітет приймає рішення на основі сукупності факторів, включаючи резюме кандидата, його мотивації, точку зору на судову систему і суспільство в цілому. Навчання за програмою RAIO для стажерів без попереднього досвіду роботи триває шість років (2 групи по 30 осіб, навчання починається у квітні та у жовтні відповідно. Це система практичного навчання, де поєднується теоретичне навчання з роботою, між якими є дуже тісний зв’язок. Протягом навчання кандидати перші чотири роки працюють в судових установах, а саме по 6 місяців у різних підрозділах судів (спочатку з розгляду кримінальних справ, потім – цивільних та адміністративних) як працівник апарату суду, а на третьому році навчання - заступником прокурора. Останні два роки навчання суддя на навчанні працює позасудовою системою, наприклад, в юридичній фірмі, страховій компанії в Нідерландах або закордоном. Цей кінцевий проміжок часу використовується для встановлення деякого відсторонення від судової системи та можливості поглянути на судову систему з іншого боку. На всіх етапах практичного навчання стажист має різних досвідчених суддів/прокурорів наставників, які по закінченню терміну стажування у підрозділі надають оцінку, визначають досягнення та вирішують чи може стажист перейти на наступний рівень підготовки. Якщо стажисту було виставлено негативну оцінку,
їй/йому надають можливість ще 6 місяців роботи в іншій установі для того щоб реабілітувати себе. Якщо це не вдається, то стажист мусить припинити навчання. Теоретичне навчання. Паралельно з робочою практикою, Центром навчання та підготовки судів (SSR) розроблений графік навчання із зазначенням обов’язкових курсів, кожний з яких триває від 1 до 5 днів. Курси підлаштовують під роботу відділу, де наданий момент працює стажер. Окрім правових курсів, програмою передбачені також не правничі тренінги для розвитку таких навиків, як управління часом і спілкування, курси з етики. Курси інтерактивні, слухачів них приймають активну участь. Короткі лекції чергуються з розглядом ситуативних вправ, груповими дискусіями, рольовими іграми за участі професійних акторів, які грають ролі громадян, втягнутих у судовий процес, а стажери грають ролі суддів і прокурорів для поєднання практичного досвіду, отриманого під час роботи, з теоретичними курсами і навпаки (навчальний цикл).У кінці шестирічного строку успішного навчання суддю-стажиста може бути призначено виконувачем обов’язків прокурора чи аудитора. Через рік перебування націй посаді кандидат може бути призначений на посаду судді чи прокурора. Учасники програми RIO у статусі "судді на навчанні" поєднують виконання обов’язків судді з навчанням. На протязі 1-2 років виконують суддівські функції під наглядом більш досвідченого судді. Для кандидатів у нотаріуси іспити організовує і проводить Об’єднання Нотаріальної Освіти, яке знаходиться і підпорядкування університету в Неймегені. Оцінювання результатів іспитів здійснюють професійні нотаріуси, які призначаються, які судді та прокурори, Королевою Нідерландів. Законодавство Австрії чітко визначає, які професії є правничими. Це, зокрема
- судді,
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
15
- прокурори,
- адвокати,
- нотаріуси,
- судові клерки (Rechtsptleger). Випускник юридичного факультету після успішного його закінчення незалежно від юридичної професії, яку він має намір обрати у майбутньому, повинен пройти місячне теоретичне навчання у суді, яке фінансується Федеральним Урядом. Далі він проходить спеціалізоване професійне навчання, різне для кожної із правничих професій. Різні правничі професії розвивались у такий спосіб, щоб кожна з них доповнювала іншу. Усі правничі професії, звичайно, мають різну компетенцію та обов’язки. Однак місячне навчання у суді для всіх дає можливість у майбутньому після додаткової спеціалізованої підготовки займатись будь-якою діяльністю у сфері права, змінювати спеціалізацію. Наступний етапу підготовці судді – практичне навчання у суді. Якщо особа має бажання претендувати на зайняття посади судді, вона подає заяву та складає наступні іспити
- письмові з цивільного і кримінального права, що полягають у вивченні наданих матеріалів реальних судових справу яких вже були раніше винесені рішення. Матеріали включають все, окрім рішення. Претендент повинен, працюючи самостійно в окремій кімнаті під наглядом екзаменатора, його написати та обґрунтувати (тривалість кожного із двох іспитів 4 години
- усні для перевірки здатності кандидата мислити. Екзамен полягає у наданні короткого на одну сторінку опису цивільної і кримінальної справи (ситуативне завдання) та 5 запитань. На підготовку відповіді дається 15 хвилин. Оцінюється не стільки правильність відповідей, скільки логіка мислення
- проходження психологічного тестування (єдині для країни стандартизовані комп’ютерні тести, які затверджуються Міністерством юстиції) та співбесіда із психологом. За результатами оцінювання Голова апеляційного суду відповідного округу подає кандидатури Федеральному Міністру юстиції, який призначає особу на посаду судді- стажиста. З цього моменту починається його х річна комплексна первинна фахова підготовка кандидатів на посаду судді. Вона є обов’язковою для всіх кандидатів на посаду судді та включає стажування в судах та інших закладах судової системи і теоретичну підготовку у спеціалізованих навчальних центрах. Кандидат, призначений на посаду судді-стажиста, проходить стажування в районному суді, суді першої інстанції, прокуратурі, у закладі з питань виконання покарань, в адвокатському офісі, офісі нотаріуса. Частину терміну стажування кандидат може проходити у вищому земельному судів службі нагляду за умовно засудженими (24, розділ 2 Закону про нагляд за умовно засудженими, 1969, BGBI. №146) і навіть у Верховному суді чи Міністерстві юстиції. Для цього його почергово закріплюють за різними суддями судів першої інстанції та вищих судів за всіма напрямками судової системи, а також прокурором, адвокатом / нотаріусом, співробітником виправного закладу тощо.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Мінімальний термін стажування в районному суді та суді першої інстанції складає один рік, в прокуратурі та у адвоката (або у нотаріуса, або в правовому відділі Міністерства фінансів) – п’ять місяців, в закладі з питань виконання покарань або упереджувальних заходів – три тижнів закладі захисту потерпілих або соціального захисту – два тижні. Строк стажування у вищому земельному суді, Верховному суді та Міністерстві юстиції не може перевищувати шість місяців, в службі нагляду за умовно засудженими – чотири тижні. Після кожного закріплення його діяльність оцінюється з наданням характеристики наставника за стандартизованою формою. Протягом річного стажування відбувається і регулярне навчання - одноденні семінари кожні 2 тижні для отримання знань в галузі психології, організації роботи зали судових засідань, прав людини та фундаментальних свобод тощо. Після завершення річного стажування кандидат складає іспити екзаменаційній комісії під керівництвом голови апеляційного суду, до складу якої ще входять три судді апеляційного або верховного суду та один адвокат
- письмові іспити із цивільного та кримінального права (кожний до 10 годин) із написання рішення по матеріалами існуючої судової справи, яке кандидат на посаду судді готує та обґрунтовує;
- усний іспит (щонайменше 2 години) із питань конституційного, цивільного, кримінального, торгового, адміністративного та фінансового права цивільного процесуального та анти дискримінаційного законодавства організації суду прав та фундаментальних свобод людини, законів про судоустрій та про державних службовців
- управління роботою зали судових засідань, управління справами співпраця з іншими відомствами, європейського законодавства. Якщо у кандидата на посаду судді є великий досвід роботи у сфері права, він проходить стажування щонайменше 1 рік. Тільки професори університетів можуть подавати заяви на заняття посади судді без проходження стажування. Після завершення стажування та успішного складання іспитів особа може приймати участь у процедурі призначення на посаду судді. Суддів судів І-ї інстанції призначає Міністр юстиції Австрії. Кар’єра судді практично розпочинається не раніше 26 років. Підготовка прокурорів в Австрії визначається місцем та функціями прокуратури в країні. Відповідно до Закону про публічну прокуратуру прокуратура є самостійною судовою інституцією, завданнями якої є початок кримінальних процедур та підтримка державного обвинувачення. На відміну від суддів, прокурори як учасники судового процесу повинні дотримуватись інструкцій (вказівок) вище стоячих органів, тобто, є субординованими. Обійняти посаду прокурора може тільки суддя або колишній суддя, який очікує вакансії для призначення його суддею в інший суд після того, як строк його призначення уданий АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ суд закінчився. Отже, фактично прокурори проходять підготовку, аналогічну підготовці суддів. Основні засади адвокатської діяльності, включаючи підготовку адвокатів, визначені у федеральних Правилах адвокатської професії (Regulations for Lawyers’ Profession). На відміну від суддів та прокурорів, адвокати не потребують призначення владою, єдиною вимогою є членство у Адвокатському об’єднанні, яке є у кожній провінції
(Rechtsanwalysliste). На федеральному рівні вони належать до Австрійської Федеральної Асоціації Адвокатів (Rechtsanwaltskammertag). Асоціації є корпораціями публічного права, самоврядними юридичними особами, які визначають порядок та зміст підготовки адвокатів.
5 років роботи у сфері права, з яких мінімум 9 місяців є підготовка у суді та як мінімум 3 роки роботи у якості кандидата в адвокати (Rechtsanwaltsanwerter) є достатніми для того, щоб особа претендувала стати адвокатом. Професійний адвокатський іспит особа може здавати після х років практичної діяльності та участі у навчальних заходах, організованих адвокатськими об’єднаннями. Основним актом, що регулює діяльність нотаріусів є Правила регулювання діяльності нотаріусів та судових комісіонерів (). Нотаріуси в Австрії, які адвокати, не є державними службовцями, за винятком, коли вони є судовими комісіонерами. Які адвокати, нотаріуси та кандидати в нотаріуси об’єднуються в професійну асоціацію, яка є корпорацією публічного права та визначає правила доступу до професії. Представляє асоціацію нотаріусів Австрійська Палата Нотаріусів, яка організовує навчання та екзаменування кандидатів у нотаріуси. Які для всіх інших правничих професій, обов’язковим є ти місячне стажування у суді, а також практичне стажування в офісі нотаріуса, участь у навчальних заходах, які організовує асоціація нотаріусів, та включення до реєстру кандидатів у нотаріуси, який формує Австрійська Палата Нотаріусів. Іспит нотаріуса складається з двох частин, обидві з яких є в письмовій та усній формі. Перша частина екзамену може складатись кандидатом у нотаріуси після ти місячного практичного стажування в офісі нотаріуса, друга – після ще як мінімум го року практичного стажування. На додаток до здачі нотаріальних іспитів кандидату нотаріуси повинен пропрацювати у сфері права упродовж 7 років, з яких як мінімум 3 роки саме як кандидату нотаріуси, що, однак, не дає йому права вимагати призначення нотаріусом. Рішення приймає Федеральний Міністр юстиції. В судовій системі Австрії, у якій відсутній інститут помічників суддів, натомість існує інститут так званих "Rechtspfleger» - клерків вищого рівня. Більше однієї четвертої частини судових рішень у районних судах Австрії приймається саме ними. Вищі судові клерки є працівниками суду, що проходять спеціальну підготовку та мають спеціальну кваліфікацію. Вони можуть бути уповноважені розглядати певну категорію справ, як, наприклад, справи про персональне банкрутство чи реєстрацію права власності на землю. Для цього вони проходять спеціальну підготовку для розгляду саме цієї категорії справ.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Після здачі шкільного іспиту чи іспитів як державні службовці вони повинні пропрацювати у суді 2 рокита здати спеціальні іспити. Далі вони упродовж х років стажуються у суді для розгляду певної категорії справ та здають іспит саме у цій сфері. Це єдина правнича професія, де диплом видає Федеральний Міністр юстиції. У Німеччині дотепер визначальною є передбачена в Законі Про суддів концепція повного, або єдиного, юриста з відповідними етапами навчання. Водночас хоча федеральне законодавство провищу школу й передбачає проведення підготовки за освітніми рівнями бакалавра та магістра, але такі навчальні програми пропонують фахові знання для роботи в окремій галузі права і їх опанування не надає можливості обіймати певні посади, що їх мають право займати лише повні юристи. Згідно з федеральним та земельним законодавством Німеччини, звичайна тривалість університетського навчання має становити 4-4,5 роки. Юридична освіта закінчується складанням першого юридичного державного іспиту, після успішного складання якого студент переходить до проходження підготовчої служби. Як правило, підготовча служба триває приблизно 2,5 роки і закінчується складанням другого юридичного державного іспиту. Якщо студент успішно складає обидва іспити, він стає так званим повним юристом. Таким чином, для того, щоб досягнути рівня освіти повного юриста, зазвичай потрібно близько 7 років. У Польщі загальна фахова підготовка до кваліфікаційного рівня магістра включно триває щонайменше 10 семестрів. Обсяг годин має становити не менше ніж 2400, а кількість кредитів ECTS (European Credit Transfer System) – принаймні 300. У Польщі магістр вважається освітньо-кваліфікаційним рівнем. Поняття правнича професія у Німеччині не вживають. Натомість у фаховій мові користуються словосполученням повний юрист, або єдиний юрист. Повний юрист може займатися будь-якою правничою професією, за винятком викладання та завідування кафедрою в університеті, для чого ще потрібно пройти процедуру габілітації. У Польщі особу вважають професійним правником, якщо вона здобула повну юридичну освіту (магістр права, після чого або пройшла професійне навчання відповідно до обраної спеціалізації та склала фаховий іспит, або здобула ступінь доктора права. Іншими словами, здобуття ступеня доктора права може замінити післядипломне навчання та складання кваліфікаційного іспиту. За виконання цих умов правник може претендувати на такі посади
- судді
- прокурора
- адвоката
- радника з права
- нотаріуса.
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Згідно з концепцією повного юриста, прийнятою в Німеччині, умови доступу до правничої професії такі
- закінчене університетське навчання й успішне складання першого юридичного державного іспиту
- проходження підготовчої служби
- успішне складання другого юридичного державного іспиту. Таким чином, самого лише диплома університету в Німеччині недостатньо для того, аби отримати доступ до будь-якої правничої професії. У Польщі передумовами доступу до правничої професії є таке
- здобуття диплома магістра права
- проходження фахового стажування
- складання кваліфікаційного іспиту.
6. Наукова діяльність

У процесі формування університетської освіти щез ХIIсторіччя виробилася система наукових ступенів і звань, яку прийняли усі університети світу. Наукові ступені (інша назва – вчений або академічний ступінь, інколи – вчений титул) запроваджено ще в середньовічних університетах. У нідерландських університетах існують посади
- доцент університету (співставно з assistant);
- головний університетський доцент (спів ставно associated professor);
- професор ( за статтею 9.8 Закону Провищу освіту та наукові дослідження декан факультету має титул професора. У цій країні існують наукові ступені
- бакалавр (сабо англомовне LL.B) після закінчення річного бакалаврату
- магістр права ( Mr. або англомовне LL.M ) після закінчення ще 1- чи річного навчання
- доктор наук (Dr.) після написання та захисту дисертації. Щоб отримати ступінь доктора наук необхідно написати дисертацію і заручитись підтримкою гаранта-професора, який дає письмові гарантії якості дисертації. Відповідно до статті 7.18 Закону Провищу освіту і наукові дослідження конкретні умови написання та захисту дисертації визначає Вчена рада університету, до складу якої відповідно до статті 9.31 Закону неповинно входити більше, ніж 24 члени. Дисертація захищається публічно в університеті, де вона була виконана. Ступінь доктора наук присуджується Вченою Радою при університеті, яка є опонентом під час захисту. У
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ випадку виникнення суперечностей під час захисту дисертація може бути направлена на перевірку зовнішньою Вченою радою, яка формується за участю Міністерства освіти. В Австрії, яку всіх європейських країнах, існують наукові ступені бакалавра, магістра та доктора наук. Кандидату доктори представляє тези, схвалені щонайменше 2-ма професорами і екзаменаційною комісією даного університету, здає фінальний усний іспит
(Rigorosum). Підготовка доктора здійснюється у докторантурі, яка триває, як мінімум, 4 семестри. Університети мають право пропонувати програми для отримання ступеня Ph.D, які тривають щонайменше 8 семестрів і мають більшу наукову орієнтацію. Університетський рівень ї стадії – габілітація, яка здійснюється всередині університетської системи та базується на видатних досягненнях після докторантури та публікації наукової монографії. Університет присвоює звання титул Universitatsdozen/ in чи Privatedozen/ in. У Німеччині академічні ступені здобувають відповідно до етапу та результатів навчання, а також складання відповідних іспитів. Статус академіка в Німеччині немає тієї ваги, яка притаманна йому на теренах колишнього Радянського Союзу. Якщо йдеться про науково- теоретичні досягнення в галузі юриспруденції, то в Німеччині можна здобути найвищий академічний ступінь – ступінь доктора, який є найпоширенішим і найважливішим науковим (академічним) ступенем. Статус, порядок присудження, використання та позбавлення академічних ступенів декількома параграфами визначається в земельних законах провищу школу. У Німеччині докторський ступінь може бути присуджено особі, яка закінчила університетське навчання, отримала щонайменше оцінку добре з першого державного юридичного іспиту, а також успішно захистила й опублікувала свою дисертацію. Відповідно до закону Про наукові ступені та вчені звання, а також звання у галузі мистецтва від 14.03.2003, у Польщі є такі наукові ступені
- ступінь доктора
- ступінь доктора з габілітацією в певній галузі наукових знань. Наукові ступені надають інститути, уповноважені Центральною комісією з питань ступенів і звань (українські еквіваленти спеціалізованих вчених рад. Ступінь доктора в Польщі може одержати особа, яка
- здобула звання магістра права
- склала іспити, визначені Радою (з базової дисципліни, яка відповідає темі дослідження, з додаткової дисципліни таз іноземної мови
- представила та захистила дисертацію. Ступінь доктора з габілітацією може одержати особа, яка
АНАЛІЗ ДОСВІДУ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
21
- має науковий ступінь доктора та значний науковий доробок
- успішно захистила наукову працю перед відповідною радою. Робота над дисертацією в переважній більшості випадків триває до 2 років.
ІІІ.ВИСНОВКИ

Базуючись на власних дослідженнях та звіті Координатора проектів ОБСЄ в Україні Стан юридичної освітив Україні, можна визначити істотні ознаки, що відрізняють підходи до викладання права в університетах Західної Європи від підходів, які застосовують у вищих навчальних закладах України Це, зокрема
- достатньо детальне правове регулювання надання освітніх послугу законодавчих актах провищу освіту. Не існує окремих законів щодо вищої юридичної освіти, однак загальний порядок надання освітніх послуг поширюється і на надання послугу сфері юридичної освіти. Крім того, значну роль урегулюванні доступу до правничих професій відіграють спеціалізовані законодавчі акти, такі, як, наприклад, Закон про публічну прокуратуру, Федеральні правила адвокатської професії в Австрії чи німецький Закон Про суддів
- надання послугу сфері юридичної освіти здійснює незначна кількість університетів загального профілю. Спеціалізовані навчальні заклади, як, наприклад, технічний університет чи університет зооветеринарної медицини у Відні, не готують юристів
- як правило, доступ до професії правника мають випускники державних університетів
- правничими у досліджуваних країнах є чітко визначені професії адвоката, судді, прокурора, нотаріуса – у всіх країнах, судового клерка – в Австрії, радника з права у Польщі
- досліджувані країни мають тривалі традиції та приймають активну участь у процесах глобалізації освіти, яка розпочалась у ті роки ХХ сторіччя, та у глобалізації у сфері юстиції та відповідно юридичної освіти
- чітке практичне спрямування навчального процесу та чітко означена професійна орієнтація юридичної освіти. Такий підхід обумовлений ринком юридичних послуг потребами ринку) та вимогами стосовно доступу до правничої професії необхідністю складання фахового іспиту. Таким чином, вимоги ринку правничої професії впливають на формування навчальних планів
- диплом про юридичну освіту є передумовою лише для доступу до посади судді, прокурора, адвоката та нотаріуса. Ті ж, хто планують працювати за іншим фахом, не вступають на юридичні факультети.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал