Та жорстокого поводження




Сторінка14/22
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.82 Kb.
ТипПрограма
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
133
(чув), що з тобою щось сталося. Розкажи мені про це. Заохочуйте дитину говорити, застосовуючи коментарі з відкритою кінцівкою на кшталт І тоді…» або Розкажи мені докладніше. Уточнюйте найважливіші події, якщо вони здаються недостатніми або неможливими де саме стався інцидент насильства, в який час доби (на вулиці було темно чині як давно це сталося як часто відбуваються такі ситуації (коли це відбулось останній раз Адо того що робила доросла людина, що робила сама дитина.
Опитування родичів та сусідів треба проводити на тих же засадах, що й бесіду з дитиною, оскільки для них розмови про ситуацію насильства теж зазвичай є досить важкими. Це пов’язано з тим, що родичі часто не хочуть виносити бруд з хати, бояться подальшої відповідальності, втрати якихось благ, оголоски, атому намагаються применшити серйозність того, що сталося.
Правила, якими має керуватися фахівець при встановленні обставин сімейного насильства не піддаватися так званому першому враженню детально дослідити ситуацію дотримуватися дистанції щодо винуватця подій тане вступати з ним нею) у дискусію не заперечувати факт наявності насильства (навіть, якщо вам здається, що дитина перебільшує проблему або викликає у вас недовіру чи відразу не висловлювати підтримки чи згоди, якщо постраждала дитина стверджує, нібито вона сама винна втому, що сталося підкреслити, що ніхто не заслуговує на таке поводження, і що дитина вже зробила перший крок для зміни ситуації на краще не применшувати серйозність інциденту, що стався зберігати спокійний та безоцінювальний спосіб поведінки співчувати постраждалій дитині, віддавати належне її почуттям надати інформацію щодо притулків та інших місцевих осередків, де можна отримати юридичну та психологічну допомогу.
Недотримання зазначених правил може серйозно зменшити можливості розв’язання проблеми сімейного насильства щодо дитини та навіть зашкодити їй.
Вчителю необхідно пам’ятати
– Жоден сигнал щодо насильства всім ї не можна сприймати легковажно, навіть якщо він надходить від дитини Кожне втручання має індивідуальний характер. Ні в якому разі не можна переносити на конкретний випадок висновки, зроблені вами або вашими колегами у схожій, на вашу думку, ситуації сімейного насильства При спілкуванні з постраждалими необхідно враховувати, що діти перебувають зазвичай у стані сильного емоційного збудження (або пригніченості) внаслідок пережитої загрози та психічного перенапруження.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
134
– Спосіб ведення розмови має сприяти заспокоєнню та підтримці постраждалих Дитина зазвичай нездатна оцінити ситуацію і рідко називає пережите саме насильством Кривдник дуже часто видає себе за спокійну, врівноважену людину, яка не розуміє, чого від неї хоче вчитель. Зовнішньо це виглядає досить вигідно Винуватець часто покладає відповідальність за скоєне на жертву, мовляв, сама напросилася, довго дошкуляла йому, і він (вона) в якийсь момент просто втратив контрольне стримався(-лась).
– Винуватець обіцяє зробити все, що тільки побажають члени сім’ї та шкільні фахівці, аби тільки останні відмовилися від втручання.

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
135
ДОДАТОК 8
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ «Я-ПОВІДОМЛЕНЬ»
Важливо вміти проявляти толерантність уході спілкування. У конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, виникають проблеми з адекватним вираженням своїх почуттів. Одним з ефективних способів розв’язання цієї проблеми є усвідомлення своїх почуттів та здатність сказати про них своєму партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я-повідомлення».
«Я-повідомлення» – це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаного ситуацією, що сталася. Використання під час спілкування
«Я-повідомлення» допомагає висловити свої відчуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте Ти знову прийшов додому об 11-ій вечора та Я дуже хвилююся, коли ти приходиш додому об 11-ій вечора!»).
«Я-повідомлення» – це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визначення та формулювання власної проблеми з цього приводу (Вибач, алея відчуває роздратованість, коли ти це говориш, Коли я чую такі твої слова, я навіть не знаю, що сказати, настільки я розгублена»).
Формулюючи так запитання, ви усвідомлюєте власну проблему це – моя проблема, що я роздратована, це мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття викликала у мене така ситуація. Важливо зрозуміти, що «Я-повідомлення» конструктивно змінює не лише ваше особисте ставлення до проблемної ситуації, ай ставлення вашого партнера. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності зате, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а, навпаки, спонукає партнера замислитись над правильністю і його власного вчинку.
«Я-повідомлення» передбачає не тільки проговорювання свого емоційного стану, ай визначення умов та причин, що викликали таку ситуацію.
Орієнтовна схема «Я-повідомлення»:
1) опис ситуації, яка викликала напруженість (Коли я бачу, що ти ...», Коли це відбувається ...», Коли я стикаюсь з такою ситуацією ...»;
2) точне визначення власного почуття у певній ситуації (Я відчуваю ...», Яне знаю, що сказати ...», У мене виникла проблема ...»);
3) побажання до зміни такої ситуації (Я попросив би тебе ...», Я буду вдячний тобі, якщо ...»).

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
136
ДОДАТОК 9
АЛГОРИТМ ДІЙ ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ
У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ НАСИЛЬСТВА ВСІМ Ї
ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Рекомендації
У випадках, коли Ви маєте підозри утому, що по відношенню до дитини вчинено жорстоке поводження або є реальна загроза його вчинення (вдома збоку батьків, піклувальників, збоку однолітків, збоку інших працівників навчального закладу або інших осіб)
Варіанти дій
Варіант І: Ви можете повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.
Варіант ІІ: Ви можете самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Варіант ІІІ: Ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.
У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо
жорстокого поводження з нею
Варіант І: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до адміністрації навчального закладу.
Варіант ІІ: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до територіального підрозділу служби у справах дітей.
Варіант ІІІ: оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до органу внутрішніх справ.
Варіант ІV: повідомте про це в усній чи письмовій формі від свого імені перелічені органи.
У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною
Якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій формі. Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей, адміністрацію закладу.
Яким чином відбувається документування Вашого звернення чи
повідомлення, або звернення дитини
У разі звернення або повідомлення до адміністрації закладу
Якщо звернення (повідомлення) усне, то адміністрація закладу зобов’язана оформити це повідомлення письмово з позначкою, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення Адміністрація закладу зобов’язана терміново (протягом однієї доби) передати цей документ територіальному підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Служба у справах дітей повинна належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до законодавства України.

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
137
У разі звернення або повідомлення до територіального підрозділу служби у справах дітей
Ваше звернення має бути належним чином оформленим відповідно до вимог Закону України Про звернення громадян. Зокрема стаття 5 цього Закону передбачає такі вимоги до звернення «…У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником заявниками) із зазначенням дати».
Закон України Про звернення громадян допускає й усну форму звернення. При цьому посадова особа, яка приймає усне звернення повинна вчинити ті самі дії, що й у разі письмового звернення. Однак письмова форма звернення зменшує ризик ймовірного недбалого ставлення збоку посадової особи.
У разі звернення або повідомлення до органу внутрішніх справ
Повідомити можна в письмовій чи усній формі, зокрема телефоном.
У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівник органу внутрішніх справ складає протокол цього звернення чи повідомлення.
Письмове звернення орган внутрішніх справ реєструє належним чином передбаченим законодавством України.
Чого не треба робити
Не треба намагатися самотужки розв’язати проблему. Це може призвести до порушення законодавства та бути небезпечним для Вас особисто. Наприклад, не треба самостійно приймати рішення щодо відвідування сім’ї, де, Ви підозрюєте, вчинено жорстоке поводження по відношенню до дитини.
Ваші дії припиняються у той час, коли звернення або повідомлення передано компетентним органам. На наступних етапах Ви можете бути залучені до розв’язання ситуації як фахівець, дії якого погоджено з міжвідомчою командою та внесені до спільного плану дій надання допомоги дитині (та її сім’ї).
Що далі…
Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, яким передано звернення чи повідомлення. Але, звичайно, що Вас турбуватимуть результати розгляду звернення чи повідомлення (складеного Вами особисто або за зверненням дитини).
Порядок дії відповідних служб та посадових осіб, до яких було передано звернення або повідомлення з приводу жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози його вчинення та механізми взаємодії, визначає законодавство України.
Законодавство передбачає інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення).
Також у самому зверненні (повідомлені) може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення тощо.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
138
ДОДАТОК 10
СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
Соціальна профілактика – вид діяльності, що охоплює комплекс заходів економічного, політичного, правового, медичного, психолого-педагогічного характеру, спрямованих на попередження, обмеження та локалізацію негативних явищу соціальному середовищі.
Як доводить багаторічна практика організацій, що працюють з проблемами попередження та подолання насильства, цей феномен має виражений циклічний характер практично кожен акт насильства має свою передісторію, і практично завжди насильницькі дії мають тенденцію до повторення. Тому завдання профілактики – первинної, вторинної і третинної – нерозривно пов’язані між собою.
Первинна профілактика насильства всім ї та жорстокого поводження з дітьми спрямована на все суспільство, є найбільш масовою та неспецифічною. Її завданнями є формування в суспільстві ненасильницького світогляду, культури ґендерної толерантності та чуйності, неприйняття насильницької моделі поведінки по відношенню до жінок, дітей та насильницьких стосунків всім ї. Інструментом первинної профілактики можуть бути превентивні програми та інформаційні кампанії різного рівня.
Основними суб’єктами профілактичної діяльності на цьому рівні є система освіти, шкільні психологи, соціальні педагоги та працівники соціальних служб.
Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення ситуацій підвищеного ризику щодо виникнення насильства або жорстокого поводження, та на відвернення причин та умов, які сприяють скоєнню насильства конкретними особами.
Діяльність на цьому рівні втручання здебільшого пов’язана з розв’я- занням конфліктів та реагуванням на прояви неадекватної поведінки дорослих щодо дитини (втому числі, нарівні впровадження програм розвитку батьківських навичок, яка сприяє соціальній реабілітації агресорів. Якщо в родині дитини складна (кризова) ситуація, вивчається можливість провести сімейну (або шкільну – якщо мова йде про дії вчителя чи вихователя) групову нараду, вжити заходів родинного консультування та соціальної допомоги.
Третинна профілактика означає міри втручання у тих ситуаціях, коли насильство та жорстоке поводження вже здійснено і діяльність спрямовано на недопущення рецедиву, реабілітацію жертви та роботу з агресором.
Мета профілактики цього виду – проведення відповідних запобіжних або каральних заходів, реалізація психокорекційних програм, переорієнтація поведінки агресора в сторону поваги до особистості дитини та загальнолюдських цінностей. Крім того, обов’язковим елементом є робота з потерпілими, їхня реабілітація та інтеграція у громаду. Для цього залучають належні ресурси громади та створюють середовище підтримки.
Важливим елементом зазначених програм є зв’язок із соціальними послугами в громаді, які можуть надати потрібну допомогу в процесі реінте-

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
139
грації кривдника (наприклад, лікування від алко- та наркозалежності, психіатрична психологічна допомога та соціальна робота з ним і його найближчим оточенням. Дуже важливу роль у цьому відіграє мультидисциплінарна команда.
Соціальна профілактика всіх видів може здійснюватися нарівні всього суспільства, окремого регіону, макросередовища (макрорівень, окремої соціальної групи, закладу, організації, мікросередовища (мікрорівень, окремого індивіда (індивідуальний рівень).
Профілактична робота на макрорівні здійснюється у вигляді комплексних національних профілактичних програм, кампаній у засобах масової інформації, масових заходів, скоординованої діяльності у межах закладів та організаційна найвищому державному рівні.
На мікрорівні профілактика здійснюється у вигляді спеціальних регіональних програм, заходів та окремих дійству межах закладів та організацій таза місцем проживання.
Індивідуальний рівень профілактики – це робота, що здійснюють спеціалісти й волонтери з окремими особами.
Можна виділити такі загальні завдання соціальної профілактики:
• дослідження причин та факторів проблеми встановлення ресурсів, необхідних для подолання проблеми, або виявлення наявних запобігання негативному впливу середовища;
• розширення можливостей для задоволення потреб, подолання проблеми, повноцінної життєдіяльності (підвищення соціальних ресурсів подолання особистісних факторів, котрі здійснюють вплив на виникнення та загострення проблем або заважають їхньому розв’язанню;
• підвищення особистісних ресурсів, здібностей особистості адекватно реагувати на проблеми, долати їх та задовольняти потреби організація взаємодії суб’єктів у подоланні проблеми, організація діяльності, що спрямована на попередження та подолання проблем.
Успіх профілактичної роботи у більшості випадків залежить від дотримання основних принципів соціальної профілактики) забезпечення права людини на незалежний вибір своєї поведінки, обмеженого подібним правом інших людей, відмова від спроб маніпулювати людиною) екологічність, безпечність профілактичних дій для представників цільових груп та їхніх виконавців) відповідність профілактичних заходів потребами та інтересам представників цільових груп, їхнім віковим та соціокультурним особливостям) запобіжний характер профілактики) системність заходів) міжвідомча співпраця у здійсненні заходів та профілактичних програм.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
140
ДОДАТОК 11
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ
3
Правила роботи дитячого колективу необхідні для того, щоб створити мікросередовище, суспільство, в якому кожній дитині буде комфортно вчитися й існувати, навчатися працювати спільно, співвідносити власний світогляд з поглядами інших, розв’язувати та запобігати конфліктам, розв’язувати проблеми, створювати спільні плани та організовувати спільну діяльність, почувати себе безпечно. Тільки так можна створити спільноту, в якій кожна дитина буде важливою, де є спільні цілі, можливості і перспективи, де кожен має певні обов’язки перед собою та іншими.
Формалізовані й прийняті всіма чіткі і зрозумілі правила допомагають налагодженню плідної співпраці у дитячому колективі та, зокрема, сприяють попередженню проявам насильства і жорстокого поводження. Важливо, щоб ці правила (особливо, якщо йде мова про загальношкільні правила) розповсюджувалися не тільки на дітей, ай на дорослих вчителів, батьків, адміністрацію школи. Серйозне ставлення дорослих до цих внутрішніх правил допоможе зробити їх реальними та дієвими. Першочерговим завданням правил роботи учнівського колективу є забезпечення базових потреб дітей з врахуванням потреб дорослих, так щоб клас, школа стали для дітей місцем, де можна нормально навчатися і знаходити друзів. Особливу увагу варто приділити безпеці дітей у школі, класі. Потрібно, щоб такі правила розробляли представники всіх груп, на які вони будуть розповсюджуватися, та приймали під час загального обговорення.
Чим менше правил, тим краще. Кожне має бути чітко сформульованим і зрозумілим. Учитель може сам запропонувати кілька правил, наприклад, не ображати молодших та слабкіших, берегти майно школи тощо. Кожне правило обговорюють з огляду на причини його виникнення, його важливості та потенційних наслідків, до яких може привести його недотримання або нехтування ним – брак безпеки.
Як мінімум, правила роботи учнівського колективу повинні врегульовувати такі питання:
• організоване та демократичне висловлювання кожного під час навчання та загальних обговорень (наприклад, правило піднятої руки, критикувати думку, а не особистість);
• регламент, можливість пересуватися класним приміщенням та виходити з нього під час занять, дотримання дисципліни (наприклад, приходити, починати та закінчувати заняття вчасно, виходити під час занять не більше ніжна хвилину випадку крайньої необхідності або за спеціальним дозволом вчителя запобігання насильству та жорстокому поводженню (наприклад, повна заборона проявів насильства, розв’язання міжособистісних конфліктів за допомогою переговорів у присутності вчителя або психолога Використано матеріали статті Свобода навчатися, свобода навчати, Лиса Кумекер, Джбан
Шейн.

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
141
• процедуру прийняття рішень та розв’язання проблем (наприклад, загальне класне обговорення, голосування, залучення психолога чи шкільного медіатора на прохання вчителя або дітей).
Особливо варто звертати увагу на зрозумілість показників дотримання чи порушення кожного правила, варто уникати абстрактних правил із суб’єктивним тлумаченням (наприклад, бути активним на уроках – для кожного активність може означати різну поведінку).
Розпочати створення правил учнівського колективу (класу) можна зоб- говорення таких запитань:

Чи все добре у нашому класі?

Чи добре ми навчаємося?

Чи комфортно нам в школі, в класі?
• Якщо будуть виникати проблеми, то як нам варто поводитись, щоб маленькі проблеми не переросли у великі?
• Які правила нам потрібні, щоб забезпечити комфортне спільне навчання та перебування у школі, ефективне розв’язання проблем, конфліктів?
Обговорення можна почати з наявної для дітей проблеми – поведінки у їдальні, ставлення старшокласників у коридорах школи тощо.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
142
ДОДАТОК 12
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВИЛ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ
Варто пам’ятати, що правила діятимуть лише тоді, коли буде чітка система заохочень та нагород за виконання правил та система наслідків за їхнє порушення. Метою визначення таких наслідків має бути не покарання, а спрямування уваги направила досягнення розуміння їхнього змісту, а не побоювання. Наслідками порушень можуть бути нагадування, догана, вибачення, відшкодування, зустріч з директором, батьками, обговорення випадку перед всім класом, школою. Бажано, щоб кожне правило мало свої певні наслідки при його порушенні.
Важливо показати, що правила дійсно працюють, та обговорити, як це забезпечувати. На початку кожного дня варто розпочинати роботу з обговорення правил, всіляко підтримувати поведінку, згідно з ними. Якщо якісь правила не засвоюються та порушуються, то слід знову обговорити їх зміст, важливість, розуміння, формулювання зрозумілою мовою.
Безумовно, правила учнівського (класного) колективу – це більше домовленість між дітьми та вчителем (класним керівником, вихователем) із врахуванням думки інших сторін (вчителів, адміністрації, батьків. Однак роль останніх може бути більш-менш пасивною. Щодо шкільних правил, то до їхньої розробки і прийняття обов’язково мають бути активно залучені всі учасники навчального процесу. Крім того, шкільні правила матимуть складнішу процедуру створення, обговорення та прийняття. Якщо класні правила можна обговорити та прийняти всім класом, то загальношкільні правила потребують створення представницьких груп, обговорення у кожній групі, врахування пропозицій, вироблення спеціальної процедури прийняття та підписання. Враховуючи це, загальношкільні правила матимуть й складнішу структуру, бо в них мають бути відбиті права і обов’язки всіх сторін навчального процесу, а також всі процедури, зокрема, прийняття рішень різного рівня, розв’язання конфліктів та надзвичайних ситуацій, стеження за дотриманням правил, внесення змін до правил. Також загальношкільні правила мають не суперечити законам України.
Загальношкільні правила також потребують спеціальної процедури стеження за їхнім дотриманням не лише вчителі та/або адміністрація – тут мають бути активно залучені діти та батьки. Це може бути спеціальний загальношкільний орган із чітко визначеними повноваженнями та структурою, які б дозволяли слідкувати за дотриманням правил (наприклад, скринька довіри. Поряд з цим правила окремого класу можна простежувати нарівні самого класного колективу і не виходити за межі цього класу (групи. Ті порушення, які проблематично усунути всередині класного колективу, виносити на обговорення поза його межами.
Правила роботи класу (групи дітей) слід записати на аркуші фліпчарту, ватмані або підготувати відповідний стенд та розмістити у зручному для читання місці (на стіні у класі, групі. Можна також зробити пам’ятку (наприклад, роздрукувати) для кожної дитини та вклеїти її у щоденник.
Оформлення загальношкільних правил має свою специфіку. Найчастіше вони матимуть вигляд спеціального документа, підписаного представника-

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
143
ми груп, на які правила розповсюджуються (директора, лідерів учнівського, вчительського та батьківського самоврядування якщо такі існують або спеціально обраних представників цих груп. Окрім спільно напрацьованого документа, загальношкільні правила можуть бути розміщені в холі школи та бути доступними для кожного учня. По можливості необхідно забезпечити кожну дитину друкованим документом правила також провести їхню загальношкільну презентацію або спеціальні заняття.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
144
ДОДАТОК 13.
ПРОЦЕДУРА ПРИЙНЯТТЯ ПРАВИЛ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал