Та жорстокого поводження



Pdf просмотр
Сторінка11/22
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.82 Kb.
ТипПрограма
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   22
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
104
ДОДАТОК 3
БЛАНК ВПРАВИ МОЯ ІСТОРІЯ»
Мене звуть У школі мене називають Як правило, я поводжуся в школі таким чином _______________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Через це однокласники вважають мене
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
... та поводяться зі мною. ________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
а вчителі. ______________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Я почуваюся ____________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
105
ДОДАТОК 4
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА
В СІМ’Ї ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ В УКРАЇНІ
2
Основу національного законодавства України з попередження насильства над дітьми всім ї або поза нею становить Конституція України від 28 червня 1996 р, передусім статті 3, 21–24, 27–29, 32, 51, Так, ст. 28 Конституції України закріплює право кожної особи, утому числі дитинина повагу до її гідності та вказує, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.
Ст. 52 Конституції України, яка безпосередньо спрямована на попередження насильства над дітьми, прямо вказує, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Відповідно до ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Окрім загальних актів законодавства, які звертають увагу на захист дітей відрізних форм насильства, в Україні поступово формується система спеціальних законодавчих актів, які безпосередньо спрямовані на захист прав та інтересів дитини, охорону її від усіх форм насильства та впровадження міжнародних стандартів попередження жорстокого поводження з дітьми.
Закон України Про охорону дитинства» виступає ключовим спеціальним актом законодавства у галузі захисту прав дитини та протидії усім формам насильства щодо неї. Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритеті з метою забезпечення реалізації прав дитинина життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Цим законом закріплюється на національному рівні саме поняття «ди-
тина», якою вважають особу віком до 18 років (повноліття, якщо згідно
з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває повноліття раніше»
(ст. 1 Закону України Про охорону дитинства. Це визначення цілком відповідає поняттю дитина, викладеному в Конвенції ООН про права дитини.
Попередженню насильства над дітьми всім ї або за її межами присвячена окрема стаття Закону України Про охорону дитинства – ст. 10 Право на захист від усіх форм насильства. Згідно з ст. 10 Закону, кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок усім ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, утому числі збоку батьків або осіб, які їх замінюють Матеріали підготувала Христова Ганна, канд. юр. наук, доцент кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
106
– втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, переданні інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства (ч. 3 ст. 10 Закону).
Ст. 10 Закону України Про охорону дитинства, крім матеріального права, передбачаються процедурні засади захисту дитини від насильства та жорстокого поводження з нею. Відповідно до ч. 4–6 ст. 10 Закону дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свободі законних інтересів. Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється. Процедура розгляду скарг дітей на порушення їхніх праві свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними всім ї та поза її межами встановлюється законодавством.
Таким спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, який передбачає процедуру розгляду скарг дітей на жорстоке поводження, насильство і знущання над ними всім ї та поза її межами виступає Порядок розгля-
ду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми
або реальної загрози його вчинення, затверджений наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2004 р. за № Цей документ є єдиним, в якому подано визначення поняття «жорстоке
поводження з дитиною», – «будь-які форми фізичного, психологічного,
сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в
сім’ї або поза нею» (п. 1.4. Порядку. При цьому слід звернути увагу нате, що поняття жорстокого поводження з дитиною визначено нарівні підзаконного нормативно-правового акта, а не нарівні закону, що викликає суперечності щодо можливості його використання на міжгалузевому рівні.
Вказаний правовий акт визначає порядок подання та реєстрація звернень та повідомлень (Розділ 2 Порядку, а також порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення (Розділ 3 Порядку).
Разом з загальними питаннями розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення Порядок докладно визначає повноваження відповідних органів та служб,

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
107
залучених до розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення, до яких належать служби у справах дітей, які виступають координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або реальної загрози його вчинення органи внутрішніх справ органи та заклади освіти органи та заклади охорони здоров’я;
– управління (відділи) у справах сім’ї та молоді центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді притулки для дітей та центри соціально-психологічної реабілітації дітей всеукраїнська дитяча лінія (8–800–500–21–80) та система телефонів довіри.
Предметом особливої уваги збоку суспільства та держави в останній час стала проблема попередження насильства над дітьми всім ї як одного з украй поширених та найнебезпечніших проявів жорстокого поводження з дитиною. В умовах трансформації всіх сфер суспільного життя в Україні родина виступає найчутливішим соціальним інститутом, який виконує роль своєрідного ретранслятора соціальних норм, звичаїв, традицій. Саме тому внутрішньородинні стосунки, а також ставлення в родині до дітей визначають значну кількість параметрів суспільного здоров’я», демонструють готовність суспільства до прогресивних перетворень. Розуміючи, що протидія насильству над дітьми всім ї виступає передумовою стабільного розвитку українського суспільства на засадах демократії та поваги доправ людини, а також виконуючи взяті на себе міжнародні зобов’язання, Україна спрямувала свої зусилля на формування законодавства щодо попередження сімейного насильства в цілому та над дітьми зокрема.
Пряма заборона на застосування будь-яких форм насильства повід- ношенню до дітей збоку батьків або осіб, що їх замінюють, міститься в Цивільному та Сімейному кодексах України. Так, в ч. 3 ст. 289 Цивільного кодексу України вказується, що фізичне покарання батьками (усиновлюва- чами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається. Аналогічне положення міститься в ст. 150 Сімейного кодексу України «Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в якій прямо визначено, що забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (ч. 6 ст. 150 СК України фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ч. 7 ст. 150 СК України).
Основу законодавства України у сфері запобігання сімейному насильству, разом з Конституцією України, становить Закон України Про поперед-
ження насильства всім ї від 15 листопада 2001 р. № 2789-III зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству всім ї від 25 вересня 2008 р. № Цей Законна момент його ухвалення був першим у країнах Центральної і Східної Європи та СНД спеціальним законодавчим актом у сфері протидії сімейному насильству.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
108
Вищеназваний Закон визначає правовій організаційні основи попередження насильства всім ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з його попередження.
Детальніше процедурні моменти застосування законодавства з попередження насильства всім ї врегульовано на підзаконному рівні, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства всім ї або реальну його загрозу від 26 квітня 2003 р. № 616;
– наказом Мінсім’ямолодьспорту, Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, службу справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства усім ї від 7 вересня 2009 р. № 3131/386;
– наказом Міністерства охорони здоров’я України Про затвердження заходів щодо виконання Закону України Про попередження насильства всім ї та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства всім ї від 23 січня 2004 р. № 38 тощо наказом Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС, Держдепартаменту України з питань виконання покарань Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах від 14 червня р. № Слід підкреслити, що законодавство України щодо попередження насильства всім ї спрямоване на захист всіх членів родини від його різних форм та проявів, проте його норми в повному обсязі підлягають застосуванню у випадках вчинення насильства всім ї по відношенню до дитини.

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
109
ДОДАТОК 5
ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ВИЯВИТИ
ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
(за О. Кочемировською, А. Ходоренко; модифікація Ю. Онишка, І. Дубініної)
Вид насильства
Ознаки
Фізичне
– зсув суглобів (вивихи, переломи кісток гематоми, подряпини, садна синці на тих частинах тіла, девони не можуть з’являтися через власну необережну поведінку дитини (наприклад, на щоках, вустах, під очима, на вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо рвані рани і переломи на обличчі, травматичні видалення зубів ретинальні крововиливи (у сітківку ока, відшарування сітківки і переломи орбіти забиті місця на тілі, сідницях або голові, які мають особливу форму предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини, складеного вдвічі шнура рани і синці нарізних етапах загоєння та/або у різних частинах тіла (наприклад, на спині і грудях одночасно, або синці тарани незрозумілого походження сліди укусів людиною незвичні опіки (цигаркою або розжареним предметом, так зване
«тавро»).
Сексуальне
– знання та використання термінології та жаргону сексуалізованої тематики, зазвичай невластивих дітям відповідного віку висипи та/або кровотечі в ділянці паху, геніталій, анального отвору інфекції, що передаються статевим шляхом інфекції ротової порожнини неявної етіології ознаки вагінального або анального проникнення стороннього предмета синці на внутрішньому боці стегон, на грудях і сідницях сліди людських укусів вагітність вчинення сексуальних злочинів сексуальні домагання до інших дітей, підлітків, дорослих нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка дитяча або підліткова проституція уникнення контактів з ровесниками брак догляду за собою синдром брудного тіла постійне перебування у ванній, під душем, що має настирливий характер страх перед чоловіками страх перед конкретними людьми запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг (багато пасків, ременів, одночасно надягнені декілька пар штанців).

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
110
Вид насильства
Ознаки
Психологічне
– замкненість невизначені страхи, тривожність, демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому небажання йти додому страх перед фізичним контактом або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка неврівноважена поведінка агресивність, приступи люти, схильність до руйнації, нищення та насильства надто висока зрілість та відповідальність порівняно зі звичайними для цього віку (маленький дорослий уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися із значно молодшими дітьми (регресивна поведінка самі однолітки уникають спілкування з дитиною занизька самооцінка тривожність почуття провини швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги уповільнене мовлення, нездатність вчитися, нестача знань, загальновідомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати схильність до мандрів, волочіння депресивні розлади спроби самогубства або самопошкодження;
– вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб насильство стосовно слабших, тварин, інших живих істот.
Економічне на-
сильство, зане-
дбання дитини
– дитина постійно голодує через брак їжі дитина надмірно повнішає через неправильне харчування дитина завжди запізнюється до школи дитина завжди пропускає школу дитина носить брудний одяг, що має неприємний запах дитина вбрана не по погоді, не по сезону дитина виглядає втомленою і хворою дитина виглядає занедбаною у дитини неліковані зуби брак необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря, є ряд запущених хронічних захворювань нігті у дитинине стрижені і брудні у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни за дитиною не стежать і її часто залишають напризволяще дитину наражають на небезпеку у дитини немає іграшок, книжок, розваг тощо вдома холодно, безладі антисанітарія у дитини немає постільної білизни або постільна білизна пошматована і в плямах є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молодшого віку дитина жебракує, втікає з дому.

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
111
Жорстоке поводження
як фактор деструкції особистості дитини
Діти, що живуть у психологічно хаотичних родинах, неминуче травмуються поєднанням надмірної, некерованої стимуляції та браком справжнього захисту й підтримки збоку осіб, що мають піклуватись про дитину. Як наслідок, відбуваються не лише серйозні викривлення психосексуального розвитку дитини, ай порушується розвиток базового почуття самості й здорової ідентичності, адекватного оцінювання реальності.
В результаті насильства дитині завдають тяжких травм, які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров’я, до того ж хлопці страждають не менше за дівчат. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства всім ї, переносять цей негативний досвід до власного життя. Така сім’я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву – людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а, за необхідності, й бити.
Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або піклувальників щодо того, які заходи впливу неприпустимі по відношенню до дитини. Є досить багато дорослих, які не розуміють, що не кожне покарання йде на користь. Не менш значущим фактором є і низький рівень правової культури населення, недостатня обізнаність у нормах, стосовних охорони прав дитини та покарання осіб, які їх порушують.
Наслідком жорстокого поводження та зловживання дітьми є не лише формування девіантних та делінквентних форм поведінки. Діти, постраждалі від жорстокості та зневаги, мають цілий набір специфічних психологічних рис, головною особливістю яких є амбівалентність (різнополюсність) як реакція на суперечливі вимоги батьків. Підлітки, які зазнали зловживань, не визнають батьків як значущих дорослих, вони поєднують в собі імпульсивність та довготерпіння, підозрілість з ірраціональної вірою в можливість покращання внутрішньосімейної ситуації. Вони відзначаються низькою самооцінкою, є емоційно залежними, відчувають самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, впевненість у безперспективності, провину за інциденти насильства. В таких дітей нерозвинуте уявлення про потреби власного Я, спостерігається сплутаність ідентичності, нечіткість самовизначення, конформність, схильність до прийняття ролей, нав’язуваних оточенням.
Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень піддання стресу, явні депресивні та/або істеричні симптоми симптоми деперсоналізації та реактивних розладів. Вони часто пропускають шкільні заняття через нездужання психосоматичного характеру. Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, пределінкветною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів).
Найтиповішими наслідками насильства всім ї стають такі поведінкові проявив дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність,

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ І ПОДОЛАННЯ ВИПАДКІВ
112
переважно знижений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їхня надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).
Частими наслідками насильства всім ї стають психоневрологічні розладив дітей безсоння, енурези та енкопрези (недержання калу, нервові тики тощо, а також соматичні захворювання як відповідь на стрес (це перш за все серцево-судинні розлади, порушення травлення, астма, алергії та шкірні захворювання. Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також недостатня вага затримки у розвитку, анемія, слабкий імунітет тики, ссання пальців, розгойдування недотримання правил особистою гігієни одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини часті звернення до медичних закладів, все більша кількість ушкоджень брак необхідного лікування невідповідність ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або її батьки чи піклувальники.
Дуже важливо розглядати наслідки насильства, пережитого дитиною, зважаючи на її вікові особливості. У різні періоди життя реакція на подібну психологічну травму може виявлятися по-різному. Найзвичайнішими симптомами залежно відвіку є:

для дітей у віці до 6 місяців – низька рухова активність, байдужість до навколишнього світу, нема реакції або надто слабка реакція на зовнішні стимули, не усміхається (або усмішка з’являється дуже рідко);

для дітей у віці від 6 місяців до 1,5 року – страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослими (наприклад, коли доросла людина намагається взяти дитину на руки, постійна сторожкість без причин для неї, плаксивість, замкненість, постійний сум;

для дітей 1,5–3 років – страхи, сплутаність почуттів, є порушення сну, втрата апетиту, агресія, страх перед чужими людьми, перед дорослими, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до повної бадйжості);

для дошкільників (3–6 років) – пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією тривога, боязкість, сплутаність почуттів, почуття провини, сорому, відрази, безпорадності, зіпсованості, болісна реакція на критику брехливість, схильність до крадіння та підпалів, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, ссаня пальців, утруднене мовлення тощо, а також негативізм, відчуження та агресія поряд з надмірною поступливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;

для дітей молодшого шкільного віку – амбівалентні почуття стосовно дорослих, складності у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри досвіту в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття брудного тіла, мовчазність або несподівана говорючість, сексуальні дії з іншими дітьми;

для дітей 9–13 років – теж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб’єктивне почуття втрати емоцій, самотність, від-

НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ
113
сутність друзів, страх перед власним домом, небажання йти туди після школи. У поведінці відзначаються ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (втому числі з метою одержання сексуального задоволення, суперечливе поводження, а також неадекватні харчові уподобання недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал