Т. В. Войцях, методист оцппср чоіпопп, спеціаліст вищої категорії, соціальний педагог-правник А. Ю. Щербина



Скачати 367.88 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка3/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір367.88 Kb.
1   2   3
3. Вправа «Концепція сильних сторін та потреб дитини» (20 хв.)

Етап 1 (5 хв.). Інформаційне повідомлення тренера. Сутність Концепції сильних сторін та потреб дитини полягає у тому, що спираючись на «сильні сторони» дитини, так само як і членів родини, ми зможемо сконцентрувати нашу увагу на тому, що саме може потенційно допомагати нам у роботі з дітьми по формуванню життєвої компетентності та підготовки їх до самостійного життя. Тому від самого початку роботи з дитиною, необхідно виявити якомога більшу кількість її можливостей та здібностей, починаючи від, на перший погляд, незначних, таких як, наприклад, вміння вести приємну розмову, дотримуватися порядку, аж до більш складних як, наприклад, передбачення наслідків своїх дій. Навчіть вихователів розпізнавати та виявляти позитивні здібності та вміння дитини, або так звані сильні сторони. Разом з тим, необхідно самому усвідомити і сформувати у вихователів стійке розуміння доцільності заміни «негативних характеристик» на потреби дитини, які необхідно розвивати та вдосконалювати. Адже кожна негативна оцінка, кожний «комунікативний бар’єр» за умови сильної емоційності дитини, викликаної нещодавно пережитою травмою і втратою родинного середовища – віддаляють нас від дитини.
Негативно спрямована комунікація між вихователем/вчителем/спеціалістом психологічної служби та дитиною сповільнює досягнення позитивних результатів у роботі або взагалі робить неможливим досягнення визначеної мети та виконання завдань. Якщо ж ми навчимося застосовувати позитивний підхід у роботі з дитиною (а при можливості та за потребою – і з родиною), то шанси на встановлення емоційного контакту будуть досить високими.
Етап 2 (15 хв.)Тренер пропонує учасникам опрацювати методику «Концепція сильних сторін і потреб дитини».
Інструкція: перша колонка таблиці містить перекреслену негативну інформацію, якою педагогічний працівник ніколи не повинен користуватися у роботі з дитиною. У вправі вона виступає прикладом відмінностей між так званою «корекцією дефіцитів» та зміцнювальним підходом до потреб дитини. Тренер представляє приклади опису сильних сторін та потреб 12-річної вихованки інтернату.
Учасники в парах опрацьовують методику на прикладі таблиці з характеристиками збірного «портрету» важковиховуваної дитини та мозковим штурмом заповнюють другий стовпчик «Сильні сторони» (кожна пара працює з двома характеристиками). Потім аналізують шляхи задоволення потреб дитини щодо зміни негативних поведінкових моделей та рис характеру на позитивні.
Негативні риси
Сильні
сторони
Потреби
Агресивна
Лагідна, добре контактує
і співпрацює
Усвідомлення ситуацій, в яких дитина обороняється агресією від небезпеки. Розрізнення таких ситуацій.
Навчання методиці розв’язання конфліктів, тренінги асертивності, позитивні звернення, моделювання ситуацій, в яких дівчинка стає відкритою, встановлює позитивні контакти

Сварлива
Схильна до співпраці та спілкування, відкрита, лагідна
Розвиток вмінь та навичок поведінки в колективі, виявлення джерел безпорадності у міжособистісних контактах, навчання ефективній комунікації, техніці заперечення.
Лінива,
недобросовісна

Працьовита, варта похвал, комунікабельна
Схвалення найдрібнішого успіху, «непомічання» поганої поведінки, налагодження спілкування з опікуном та
іншими важливими для дитини особами. Усвідомлення мети діяльності, і в який спосіб ця мета задовольняє потреби дитини. Дитина потребує того, для кого вона щось робила б, і бачила в цих діях користь для себе!
Неохайна
Акуратна, охайна
Звернення до позитивних прикладів у поводженні дитини, використання позитивного прикладу опікуна
Нетовариська Товариська
Схвалення перед групою, робота із колективом над створенням звичаю позитивних схвалень, допомога дитині знайти своє місце в групі, в якій можна задовольнити свої потреби (і усвідомити їх), надання можливості хоча б тимчасово перебувати у середовищі, альтернативному групі в дитячому будинку
Брехлива,
скрита
Щира
Виявлення ситуацій, у яких дитина зхищається брехнею
через
відсутність
комунікативних
здібностей,
мінімізування
правдоподібності
таких
ситуацій,
позитивні зразки, зв’язки з опікуном (правдиві слова
опікуна)
Підсумок тренера. Отже, використання основних принципів Концепції сильних сторін і потреб дитини сприяє не тільки встановленню позитивного емоційного зв’язку з дитиною, але й підвищує ефективність роботи педагогічних працівників. Крім того важливим для дитини є й те, що такий підхід сприяє розвитку її позитивної самооцінки і почуттю вартості. Адже, замість з’ясування причин «Навіщо ти це зробив?», ми аналізуємо почуття дитини, які спричинили ту чи іншу поведінку, та шукаємо разом з дитиною конструктивні шляхи забезпечення потреб дитини та вирішення ситуації.
Перерва – 20 хв.
4. Міні-лекція «Техніка «Мета-план»» (10 хв.)
Представлення сутності та призначення техніки «Метаплан», алгоритму її застосування як
інструменту аналізу ситуації та планування заходів на досягнення позитивних змін в роботі з дитиною.
5. Робота в малих групах «Практичне застосування техніки «Мета-план» для
планування заходів по формуванню життєвої компетентності вихованців закладу
освіти інтернатного типу» (60 хв.)
Етап 1 (10 хв.). Тренер об’єднує учасників у 3 малі групи та пропонує ознайомитися з метою, завданнями та змістом різних етапів формування життєвої компетентності особистості в закладах освіти інтернатного типу:
1 гр. – початковий (початкова школа, 1-4 класи);
2 гр. – основний (середня школа, 5-8 класи);
3 гр. – старший (старша школа, 9-11 класи).
На допомогу тренеру.

Етапи формування життєвої компетентності особистості в закладі освіти
інтернатного типу
Група 1

ПОЧАТКОВИЙ
У початковій школі (1-4 класи) має завершитися формування життєвих навичок з усіх майбутніх життєтворчих компетентностей особистості.
Для реалізації цієї мети, початкова школа має вирішити наступні завдання:
- сформувати в учня інтелектуальні вміння (читати, писати, висловлювати власну думку усно та письмово, активно слухати, коректно формулювати, задавати питання, отримувати та аналізувати інформацію з друкованих (книги, журнали, газети) та, за допомогою комп’ютерних навичок, з електронних джерел (Інтернет);
- формувати навички прогнозування власної життєдіяльності (діяльності) на найближчий період життя (день, місяць);
- актуалізувати потребу та створити реальні умови, необхідні для самостійного прийняття учнем рішень; сформувати найпростіші необхідні навички обґрунтування
(оцінки), деталізації та планування реалізації власного рішення в реальних життєвих умовах;
- створювати умови та дієво підтримувати (педагогічними засобами) формування елементарних життєвих та соціальних навичок учня (щодо пізнання, спілкування, практичної діяльності), необхідних для реалізації його власних рішень, успішного вирішення актуальних життєвих завдань;
- заохочувати учня до самостійного контролю та організації власного життєвого часу, посильного самовиховання.
Змістом формування життєвих навичок у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу має стати створення відповідних умов та ситуацій (водночас як життєвих (для дитини), так і дидактичних (для вихователів), які актуалізують потребу в оволодінні та практичному закріплені учнем оптимальних засобів вирішення специфічних життєвих завдань, зміст яких відповідає можливостям молодшого школяра. Ці життєві завдання мають пройти відповідне дидактичне опрацювання, органічно вписуватися у навчально-виховний процес початкової школи. Водночас, вони мають сприяти актуалізації та розвитку життєтворчого потенціалу маленької особистості,
ґрунтуватися на методичних досягненнях психології та педагогіки життєтворчості.
Головним механізмом формування життєвих навичок дитини у початковій школі має бути ігрова діяльність. Це зумовлено тим, що гра, ігрова діяльність є важливою складовою життєдіяльності молодших школярів. Вона не заперечує та не заважає навчально-пізнавальній діяльності, а навпаки, доповнює та розвиває її результати. Гра
(особливо рольова) є чудовим природним тренінгом поведінки; у процесі гри діти пізнають, моделюють (передбачають, прогнозують), та намагаються здійснювати діяльність дорослих, ще недоступну їм у власному життєздійсненні.
Гра сприяє розвитку творчого мислення, творчої уяви дитини. В процесі гри, під впливом її «потреб» та «цілей», дитина може скомбінувати, здійснити, осмислити, оцінити та прийняти рішення щодо закріплення певних життєвих інновацій (дій, моделей поведінки), які досі не використовувалися нею.
Крім гри, важливими методами становлення та розвиту основ життєвої компетентності учнів у початковій школі є метод проектів, метод роботи з книгою, ситуаційний метод; а також методи виховання: розповідь, приклад, вправляння, доручення, виховні ситуації.
Група 2
ОСНОВНИЙ
В період навчання в основній школі (5-8 класи) має завершитися формування функціональної грамотності учня (мінімальний рівень компетентності) в життєпізнанні, життєпередбаченні, життєвому самовизначенні, життєздійсненні, життєорганізації та життєвдосконаленні. Можна стверджувати, що в 14-15 років у особистості можуть
спостерігатися ознаки функціональної грамотності щодо процесу життєтворчості.
Отже, головною метою основної школи щодо становлення та розвитку життєвих компетентностей підлітка є формування функціональної грамотності щодо здійснення життєтворчих процесів. Для реалізації цієї мети, в період навчання і виховання дитини в основній школі необхідно виконати наступні завдання:
- сприяти природному прагненню учня пізнати та контролювати власне майбутнє, створити необхідні умови для оволодіння техніками життєвого прогнозування, осмислення та узагальнення власного досвіду життєпередбачення, стимулювати зацікавленість створенням практично зорієнтованої картини власного життя в майбутньому – життєвої перспективи;
- стимулювати прагнення та формувати потребу в свідомому і творчому визначенні свого життя, власних дій та вчинків; привчати до необхідності прийняття життєвого рішення;
- сприяти свідомому і цілеспрямованому здійсненню учнем самоосвіти та самовиховання, контролю за власним життєвим часом (таймменеджмент) та простором.
Важливо пам’ятати, що організація та здійснення формування функціональної грамотності щодо здійснення життєтворчих процесів підлітка передбачає плавний перехід від групових до індивідуальних форм навчальної та виховної роботи з ним. Відбувається перехід від навчальних (інформаційних, просвітницьких) до виховних, та від виховних до самовиховних форм роботи.
На практиці, це полягатиме в оволодінні та ефективному застосуванні підлітком
індивідуальних прийомів самовиховання та саморозвитку (самоаналіз, самопереконання, самонавіювання, самопримус та самозаохочення, самопідбадьорювання та ін.). Ці прийоми стануть підґрунтям, основою, завдяки якій стане можливою активна та цілеспрямована участь учня у формуванні власної життєвої компетентності.

Група 3
СТАРШИЙ
Головними цілями та завданнями школи-інтернату щодо формування життєтворчих компетентностей учнів старшої школи (9-11 класи) можуть бути наступні:
- формування свідомого, ціннісного ставлення старшокласника до власного і чужого життя, соціокультурного та природного середовища;
- збагачення внутрішнього життєвого світу старшокласника в процесі виховання, сприяння розширенню його життєвого простору та опанування власним життєвим часом;
- створення умов, необхідних для самостійного здобуття життєвого досвіду, пізнання життя та самопізнання в процесі життєтворчості;
- осмислення та усвідомлення необхідного та бажаного в майбутній життєдіяльності,
- стимулювання осмислення та освоєння старшокласником власної життєвої перспективи, визначення можливих альтернатив власного життєвого шляху, життєвих прогнозів щодо майбутньої життєдіяльності;
- створення сприятливих умов для здійснення свідомого та обґрунтованого (на основі морально-ціннісних, правових, ресурсних підстав) життєвого вибору;
- допомога в оволодінні та практичному застосуванні особистісних методик деталізації та планування життєвого вибору – формулювання життєвих цілей та завдань, розробки життєвих планів;
- формування особистісних якостей, рис характеру, необхідних для розв’язання складних життєвих завдань – активності, суб’єктності, психологічної та моральної стійкості, терплячості, наполегливості, ініціативності, толерантності, виваженості, вдумливості, доброзичливості та ін.;

- прищеплення прагнення самовдосконалюватися, саморозвиватися та самовиховуватися, оволодівати мистецтвом життя; формування необхідних для цього вмінь та навичок.
Розвиток життєвих компетентностей старшокласника в умовах школи-інтернату передбачає застосування, в першу чергу, індивідуальних форм роботи. Водночас, це не виключає застосування групових форм: для аналізу та оцінювання результатів, стимулювання до оптимізації процесу життєвого проектування, оволодіння його
інноваційними техніками.
Головним результатом розвитку життєвих компетентностей старшокласника є його вміння створити свій життєвий проект. З функціонуванням життєвого проекту будуть пов’язані головні життєві результати розвитку життєвих компетентностей особистості – успішний вибір власної стратегії соціальної мобільності, професії та сфери професійної діяльності, місця проживання, шлюбний вибір, стосунки з найближчим соціальним середовищем та ін.
Етап 2 (30 хв.). Тренер роздає кожній групі опис педагогічних ситуацій та пропонує учасникам, використовуючи техніку «Метаплан», розробити план заходів по формуванню життєвої компетентності учнів закладів освіти інтернатного типу різних вікових категорій
(враховуючи отримані методичні рекомендації щодо мети, завдань та форм роботи з учнями щодо формування життєвої компетентності особистосі), відповідно:
1 гр. – учня початкової школи;
2 гр. – учня середньої школи;
3 гр. – учня старшої школи.
Етап 3 (20 хв.). Представлення та обговорення результатів роботи малих груп у великій групі.
6. Підведення підсумків. Зворотна рефлексія (10 хв.)
БЛОК 2. ПІДСУМКОВИЙ «КРУГЛИЙ СТІЛ»
Час проведення: 3 години
1. Привітання. Представлення плану роботи (5 хв.)
2. Виконання підсумкового тестування (30 хв.)
3. Представлення технології проектів, ігрових технологій та інтерактивних творчих
форм роботи. Обговорення можливостей їх практичного використання в роботі з вихованцями закладів освіти інтернатного типу щодо формування життєвої компетенції та підготовки до самостійного життя. (40 хв.)
Перерва 20 хв.
4. Обговорення питань, запропонованих учасниками творчої майстерні (40 хв.)
5. Підсумок результатів роботи творчої майстерні (вихідне анкетування) (20 хв.)
6. Підсумкова рефлексія за методикою «Долоня» (20 хв.)
7. Заключна вправа-рухавка: «Зірка з неба» (5 хв.)
Всі учасники стають у коло. Тренер пропонує їм заплющити очі і не відкривати їх до закінчення вправи. «Уявіть над собою нічне небо із зірочками і знайдіть найбільшу і найяскравішу. Це саме ваша зірочка і вона чарівна. Загадайте бажання… А тепер потягніться руками до зірочки! Вище! Іще вище! Ось вона! Візьміть її у долоні! І притуліть до серця. Ваше бажання обов’язково здійсниться, адже усе у ваших руках!!! А тепер поверніть зірочку на небо і поаплодуйте їй!» (Учасники аплодують)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
І – Основні джерела:
1.
Дикун И.В. К проблеме формирования жизненной компетентности воспитанников детского дома/ И.В. Дикун// VІ Пикалевские чтения: материалы межд. науч.-практ. конф. – Пикалево, 2004. – С. 194–198.
2.
Єрмаков І.Г., Пузіков Д О. Життєвий проект особистості: від теорії до практики: практико зорієнтований посібник/І.Г. Єрмаков, Д.О. Пузіков. — К. : Освіта
України, 2007. — 212 с
3.
Єрмаков І.Г. Життєвотворчі виміри виховного простору/ І.Г. Єрмаков// Виховання життєтворчості: моделі виховних систем. – Х.: Вид. группа «Основа», 2006. – 224 с.
4.
Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Життєтворчі компетентності особистості /І.Г. Єрмаков,
Д.О. Пузіков // Актуальні проблеми навчання та вихованнялюдей з особливими потребами: зб. наук. пр. — № 3 (5). — К. : Університет«Україна», 2007. – С. 44-53.
5.
Єрмаков І.Г. Феномен компетентнісно спрямованої освіти / І. Г. Єрмаков // Школа.
– № 12. – 2006. – С. 12–14.
6.
Життєва компетентність особистості: [науково-методичний посібник]/ За ред.
Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова, Г.М.Несен — К.: Богдана, 2003. — 520 с
7.
Канішевська Л.В. Науково-методологічні основи формування життєвої компетентності вихованців інтернат них закладів/ Л.В. Канішевська// Формування життєвої компетентності вихованців у закладах інтернатного типу: [наук.-метод. посіб.]. – К.: Педагогічна думка, 2007. – С. 5–36.
8.
Книга для батьків. Посібник до тренінгового курсу «Підготовка кандидатів у прийомні батьки та батьки вихователі»/ за заг. ред. Т.Ф.Алєксєєнко. – К.: Основа-
Принт, 2006. – 496 с.
9.
Павлютенков Є.М Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості: [науково-методичний збірник]/ Ред.кол. В.М.Доній
(голова), Г.М.Несен (заст.голови), І.Г.Єрмаков (наук.ред.) та ін. – К.: ІСДО, 1995.–
480с.
10.
Погоріла І. Педагогіка життєтворчості – концептуальна основа виховних систем//
Вересень. – 2004. – № 1-2. – С. 60-69.
11.
Полковськи Т. Метод індивідуальних планів роботи з дитиною та сім’єю/
Т.Полковськи, С.Боровєць. – К.-Варшава, 2006.
12.
Пустовіт П. А. Життєва компетентність// Енциклопедія освіти /Акад. пед. наук.
України; гол. ред. В.Г.Кремень. — К. : Юрінком Інтер,2008. – С. 285.
13.
Родигіна І. Шляхи формування основних груп компетентностей учнів// Директор школи. – 2004. – №8. – С. 148–153.
14.
Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови//
Мистецтво життєтворчості особистості: У 2 ч. Ч.1. Теорія і технологія життєтворчості: [наук.-метод. посібник]. – К, 1997. – С. 206-227.
15.
Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід:
Автореф. дис . д-ра психол. наук. – К.,1 994.
16.
Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності/ Т.М.
Титаренко. – К.: Либідь, 2005. – 376 с.
ІІ – Додаткові джерела:
1.
Бевз Г.М. Психологічні особливості дітей, позбавлених батьківського піклування /
Г. М. Бевз // Надання допомоги «дітям вулиці» та соціально незахищеним дітям і підліткам: [інф.-метод. зб.]/ [за ред. С.В.Тостоухової]. – К.: Акстанманн, – С. 44–49.
2.
Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: [навчальний посібник]./
О.В. Безпалько. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.

3.
Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування//
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики/ Під загальною редакцією О.В.
Овчарук. – К.: „К.І.С”, 2004. – 112 с. – С. 47–52.
4.
Вихованці інтернатів про себе і своє життя/ О.М. Балакірева, О.О. Яременко, Н.П.
Дудар та ін. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. – Кн. 1. – 134 с.
5.
Войцях Т.В. Особливості здійснення соціально-педагогічного супроводу сім’ї в закладах освіти: [методичний посібник]/ Т.В.Войцях. – Черкаси: ОІПОПП, 2011. –
131с.
6.
Державна доповідь «Про становище дітей в Україні (за підсумками 1999 року):
Соціальний захист дітей сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування». – К.:
Український інститут соціологічних досліджень, 2000. – 110 с.
7.
Дерябо С. Отношение к здоровью и к здоровому образу жизни: методика измерения/ С. Дерябо, В. Ясвин// Директор школы. – 1999. – № 2. – С. 7.
8.
Зинкевич-Евстигнеева Т., Пестовская И., Пискунов А. Рождение личности//
Школьный психолог. – 2000. – №4. – 175 с.
9.
Лебедев О.Е. Цели и результаты школьного образования: метод. реком./ О.Е.
Лебедев, Н.И. Неупокоева. – СПб. : СПГУПМ, 2002. – 52 с.
10.
Максимова Н.К. Основи дитячої патопсихології: навч. посіб./ Н.К. Максимова, К.Л.
Мілютіна, В.М. Піскун. – К.: Перун, 1996. – 246 с.
11.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія./ П.А. М’ясоїд. – К.: Вища шк., 2000. – 479 с.
12.
Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога/ Р.В.Овчарова. – М.: ТЦ
«Сфера», 2002. – 480 с.
13.
Олифиренко Л. Я. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска/ Л.Я.
Олифиренко, Т.И. Шульга, И.Ф. Дементьева. – М. : Академия, 2002. – 412 с.
14.
Оржеховська В. М. Про концепцію превентивного виховання дітей і молоді/
В.М.Оржеховська// Практична психологія та соціальна робота. — 1999. — № 2. —
С. 8–12.
15.
Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн// Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики/ Під загальною редакцією О.В. Овчарук. – К.: „К.І.С”, 2004. – 112 с. – С. 16–26.
16.
Растянников А.В., Степаньев С.Ю., Ушаков Д.В. Рефлексивное развитие компетентностей в совместном творчестве. – М, 2002.
17.
Социальная педагогика: [курс лекцій]/ под ред. М.А.Галагузовой. — М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 416 с.
18.
Соціальна педагогіка: [підручник]/ за ред. проф. А.Й.Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
19.
Соціальна робота: технологічний аспект: [навч. Посібник]/ за ред. А.Й. Капської. –
К.: Центр навч. літ., 2004. – С.328 – 346.
20.
Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И. Холостовой. –
М.: ИНФРА-М, 2002. — 400 с.
21.
Технології соціально-педагогічної роботи: [навч.посібник]/ за заг. ред. проф.
А.Й.Капської. – К., 2000. – 372 с.
22.
Тагирова Г.С. Психолого-педагогическая коррекционная работа с трудными подростками. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 128 с.
23.
Тренінг психокорекції девіантної поведінки підлітків// Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – 31.- С.20-22; №2. – С.16-17.
24.
Трудный подросток: причины и следствия /под ред. В.А. Татенко. – К.: Рад. школа,
1985.

25.
Ящук І.П. Формування життєвої компетентності особистості старшокласників загальноосвітніх шкіл : дис.... канд. пед. наук : 13.00.07 / І.П. Ящук. – К., 2001. –
210 с.
ІІІ – Інтернет-ресурси:
1.
Бондаренко Ю. Життєва компетентність вихованців закладів інтернатного типу
[Електронний ресурс].

Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2009_2/files/ped_02_09_Bondarenko.pdf
2.
Компетентність
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Компетентність
3.
Кривачук Л.Ф. Зарубіжний досвід реалізації політики щодо дітей: пріоритетні напрямки провадження [Електронний ресурс]// Теоретичні та прикладні питання державотворення [Електронне наукове видання]: збірник наукових праць. – Вип.
8.–
2011.

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e- journals/tppd/2011_8/zmist/R_2/09Krivachuk.pdf
4.
Крижанівська О.П., Степаненко Г. В. Життєва некомпетентність вихованців
інтернатних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vznu/ped/2011_2/103-109.pdf
5.
Кузьміна О.В. Специфіка формування життєвої компетентності вихованців
інтернатних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vznu/ped/2011_2/103-109.pdf
6.
Організація вільного часу школярів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://softacademy.lnpu.edu.ua/Programs/Organizacia_vilnogo_chasu/index.html
7.
Парфанович І.І. Превентивна педагогіка/ І.І. Парфанович. - Тернопіль: ТНПУ, 2006.

[Електронний проект навчального курсу]

Режим доступу: http://www.tnpu.edu.ua/kurs/80/
8.
Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Закон України від 13 січня 2005 року
№ 2342-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=2342-15 9.
Свірчук Т. Поняття компетентності та компетенції у працях сучасних педагогів та лінгводидактів
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apsf/2008_16/articles/article26.pdf
10.
Соціалізація
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Соціалізація
11.
Українське національне інформаційне агенство 30.09.2010 р. [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=945592 12.
Соціальні технології [Електронний ресурс]: конспект лекцій. – Режим доступу: http://readbookz.com/books/193.html


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал