Сєдих Світлана Олексіївна



Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.49 Mb.
1   2   3
Тема: Творчість Адама Міцкевича - апогей польського романтизму.

Перебування в Україні й Росії. Цикл «Кримські сонети». Життєві

паралелі Т.Шевченка.

Мета: формування уміння вчитися, інформаційно – комунікаційної

компетентності учнів через проектну та дослідницьку діяльність з вивчення та порівняння біографій та творчих шляхів А.Міцкевича та Т.Г.Шевченка; поглибити навички аналізу ліричого твору засвоєння літературознавчих понять «сонет», «цикл», «мотив»; удосконалювати навички аналізу поетичного тексту та виразного читання; на прикладі особистостей видатних поетів виховувати любов до батьківщини, відданість життєвим принципам; сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції.



Обладнання: підручники, зошити, мультимедійний проектор, портрети

Т.Г.Шевченка та А.Міцкевича, виставка книг поетів, словник

літературознавчих термінів, презентації.

I мініада


  1. Організаційний момент.

  2. Оголошення теми та мети заняття

Зміст роботи

  1. Визначення актуальності теми проекту

  2. Поділ учнів на групи, розподіл між ними обов’язків. Діяльність учнівських груп в процесі реалізації проекту:

  • Літературознавці

Дослідження життєвого шляху поетів,історії написання творів, висновки і узагальнення

  • Літератори

Підготовка питань вікторин, конкурсів, кросвордів, які поглиблюють знання тексту біографій письменників.

  • Артисти

Інсценізація окремих уривків, виразне читання поетичних текстів.

  • Ілюстратори

Підготовка ілюстрацій до тексту, створення презентації.

  1. Діяльність учнів і вчителя на різних етапах реалізації проекту

    Етапи

    Учень

    Вчитель

    Організаційний

    Визначення теми проекту, його мети і завдань, пошук необхідної для початку проектування інформації, розробка плану реалізації ідеї, формування мікрогруп

    Формування мотивації учасників, створення ініціативної групи, консультації з вибору тематики і жанру проекту, допомога в підбірці необхідних матеріалів, визначення загальних напрямів і основних орієнтирів пошуку, визначення критеріїв оцінки діяльності учнів на всіх етапах

    Пошуковий

    Збір, аналіз, і систематизація необхідної інформації, обговорення її в мікрогрупах, оформлення окремих матеріалів проекту

    Регулярні консультації за змістом проекту, допомога в систематизації і узагальненні матеріалів, індивідуальні і групові консультації з правил оформлення проекту, стимулювання розумової активності учнів, моніторинг діяльності кожного учасника, оцінка проміжних результатів, моніторинг групової діяльності

    Підсумковий

    Оформлення пакету документів, підготовка мультимедійної презентації і захист змісту проекту

    (есе)


    Допомога в розробці звіту про роботу, підготовка виступів для усного захисту, вироблення вмінь відповідати на питання опонентів і слухачів, виступ в якості експерта на захисті проекту, участь в аналізі проведеної роботи, оцінка вкладу кожного із виконавців.

  2. Захист проекту. Звіт робочих груп:

  • Виступ групи літературознавців;

  • Перевірка знання біографій письменників, творчого шляху, літературних творів (кросворди, тести, анкети літературних героїв);

  • Виставка (письмові роботи та ілюстрації, виконані учнями);

  • Інсценізація уривку з поставленою тематичною умовою: герой-громадянин, герой-людина;

  • Доведення основної тези проекту: «Неповторність геніальності та унікальність творчої особистості Т.Г.Шевченка та А.Міцкевича». Висновки.

  1. Оцінка та самооцінка ходу виконання проекту.

Анотація проекту:

Епіграф: Wer den Dichter will verstehen,

Muss in Dichter’s Lande gehen.

Goethe

Хто хоче зрозуміти поета,



повинен побувати в поетовій країні

Гете


(Щоб зрозуміти поета, необхідно збагнути його духовний світ, його інтереси, прагнення, що і становлять поетову країну)

Проект, який започатковується на уроці, приурочений 200-річчю з Дня народження Т.Г.Шевченка. Ми маємо унікальну можливість співставити життя, творчість, світогляд видатного польського поета А.Міцкевича та Великого Кобзаря українського народу Т.Г.Шевченка.

Провідним мотивом нашого сьогоднішнього заняття пропоную взяти «мандри». Цей мотив дуже популярний в мистецтві, особливо в літературі. Мандрував Мойсей, виводячи євреїв з Єгипту, мандрував Одіссей, шукаючи шлях додому, мандрували Григорій Сковорода, Мацуо Басьо шукаючи себе, тікаючи від світу, що ловив їх. Життєві шляхи А.Міцкевича та Т.Г.Шевченка склались так, що завели їх далеко на чужину, і в чужих краях не здобули вони душевного спокою. Епіграф проекту -

Наше завдання відповісти на запитання:

1.Основні віхи життя і творчості поетів, їх внесок у духовну

скарбницю національних літератур і світу.

2. Спільні теми творчості.

3. Відмінне та спільне у світосприйнятті поетів.

4. Неповторність геніальності та унікальність творчої особистості

Т.Г.Шевченка та А.Міцкевича.

Історики – літературознавці:


  • Що ж це за поет такий – Адам Міцкевич? Чим цікаве його життя? Що вплинуло на формування його таланту?

Завдання 1. Уважно послухавши повідомлення, скласти ґроно “Адам Міцкевич”

(Презентація роботи І групи – “Істориків - літературознавців” “Шляхами поета”



АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855)

  • Чи можна творчість Міцкевича назвати апогеєм польського романтизму?

Слово вчителя: Адам Міцкевич побував у багатьох країнах, але чи не найяскравіші враження в нього залишились від України, її славетної історії, краси її чарівної природи

  • Презентація “Українські адреси в долі Міцкевича”

Завдання 1.. Скласти ланцюжок подорожей А.Міцкевича

ІІ мініада

Слово вчителя: З дитинства знає кожен з вас історію життя видатного українського поета та художника, кобзаря нашого народу Т.Г.Шевченка, цого портрети.поетичні рядки його творів супроводжують нас всюди. Історики-літературознавці підготували загальну інформацію про Великого Тараса



Завдання 2. Уважно послухавши повідомлення, скласти ланцюжок подорожей «Тарас Шевченко»

  • Презентація ІІ групи істориків - літературознавців про основні віхи життя Т.Г.Шевченка: Т. Г. ШЕВЧЕНКО (1814 — 1861)

  • Заповнення порівняльної таблиці

Критерії

А.Міцкевич

Т.Г.Шевченко

Роки життя

1798 -1855

1814 - 1861

Місце народження

Хутір Заосьє,

м. Новогрудка, тоді територія Литви, нині - Білорусь



с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії.


Соціальне походження

Батько - збіднілий польський шляхтич, адвокат, 5 дітей

Його батьки, були кріпаками поміщика В. В. Енгельгардта

Освіта


Віленський університет

Дяк, майстер петербурзького малярного цеху В. Ширяєв, Академія мистецтв

Шлюб

Одружений,4 дітей

Неодружений

Час, проведений за межами батьківщини

З 1825р проживав в Москві, Петербурзі, Одесі, Криму.

З 1829 р. емігрував до Парижу та Риму.

1848 р. організував польський легіон

1855р. - смерть в Константинополі від холери при організації польського легіону для війни з Росією



З 1828 року до смерті в 1861.

Три подорожі на батьківщину:

1843, 1845,1859


Причини від’їзду

Участь в гуртку філаретів, пошук практичного втілення національно-визвольних ідей та мрій

Доля кріпака, арешт за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві

Жанри творчості

Балади, романси, сонети, історичні поеми «Гражина» та «Конрад Валленрод» , драматична поема «Дзяди», національна епопея «Пан Тадеуш»

Історичні, соціально-побутові, сатиричні поеми, балади, ліричні вірші, думки, п’єса «Назар Стодоля», повісті на російській мові.

Мова, якою писав поет

Польська

Українська, російська

Теми

Національно – визвольна боротьба, ідеальне кохання, туга за батьківщиною, патріотизм.

Національно – визвольна боротьба, сатиричне викриття влади, туга за батьківщиною, патріотизм, жіноча доля




Поет, політик, солдат

Художник, поет, прозаїк, солдат

ІІІ мініада
Слово вчителя: У 1825 році А.Міцкевич подорожував по Криму з 14 серпня по 14 жовтня. Крим справив на нього незабутнє враження, що вилилось в книгу сонетів.

Виступ учня – дослідника:“Історія сонета”

Сонет старовинна форма вірша з 14 рядків. Складається з двох строф по 4 рядки( катрени) та двох строф по 3 рядки ( терцети).(Італійський) Три катрени та один двовірш – англійський сонет. Катрени – це зав’язка або заспів.Терцети – розв’язка або виспів.Перший чотиривірш ставить тему, у другому – тема поглиблюється, потім відбувається злам, і перший тривірш включає тему, протилежну тій, яка фігурувала спочатку, останній тривірш розв’язує це протиріччя. У сонеті рими виразні, дзвінкі.Отже, сонет – це поєднання глибокої думки і почуття. За формою він може бути роздум, портрет, пейзаж, гімн, ода.

Петрарка розробив жанр медитативного сонета, тобто сонета - роздуму.

Сонети складали великі поети Європи: Данте, Боккаччо, Ронсар, Спенсер, Комоенс, Шекспір.

Серед майстрів сонета – українські поети Ів. Франко, Леся Українка, Максим Рильський, Андрій Малишко, Дмитро Павличко.



  • «Мозковий штурм»

  • Дайте визначення сонета.

  • Які бувають сонети?

  • Чим англійський сонет відрізняється від італійського?

  • Що таке цикл сонетів?

  • Що таке “вінок” сонетів?

  • Назвіть особливості побудови сонета.

  • Яких ви знаєте поетів – авторів сонетів?

Літературознавчий словник:

Сонет – ліричний вірш з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, двох чотиривіршів з перхресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування ( абаб абаб ввд еед)

Цикл – ряд повязаних між собою явищ, які творять певну замкнуту цілісність. У літературі сукупність художніх творів одного жанру, що об’єднуються задумом автора в естетичну цілісність

“Кримські сонети” - 18 віршованих творів, що увійшли книги до книги “Сонети” , і були видані в Москві, в 1826 році.



  • Робота з підручником с 224 – 225. Історія створення книги А.Міцкевича «Кримські сонети»

  • Читання сонетів А.Міцкевича. Аю-Даг . Аналіз сонета

  • Яке ваше враження від даного сонету, які почуття, емоції він викликає?

  • Про що сонет?

  • Яка його основна думка?

- Який загальний настрій?

- Які символи використав поет?



- Які художні засоби ви відзначили?

  • «Таблиця Елвермана» /Мета стратегії – формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої роблеми, організація дискусії та формування чіткої позиції щодо обговорюваних проблем з використанням дібраних аргументів. Зміст проблеми формулюється таким чином. Щоб на питання можна було відповісти як негативно так і позитивно. Кількість аргументів і контраргументів має бути однаковою/.

Так

Проблема

Ні




Чи Т.Шевченко та А.Міцкевич мають схожі життєві та творчі долі?







Чи можна Т.Г.Шевченка та А.Міцкевича назвати «пілігримами»?







Чи міг Т.Шевченко написати сонет, схожий на «Аю-Даг»А.Міцкевича?







  • Завдання 3. Скласти сенкани «Тарас Шевченко» та «Адам Міцкевич»

Підсумки уроку:

  • Чи виконали ви поставлену мету?

  • Які знання та вміння отримали?

Ми завершили І частину проекту ознайомились з життям та творчістю А.Міцкевича та Т.Г.Шевченка, порівнявши долі двох великих поетів

  • Оцінка учнем власної роботи в групі

ПОКАЗНИКИ

Завжди

Звичайно

Іноді

Ніколи

1.Я співробітничав з іншими, коли ми працювали для досягнення спільних цілей













2. Я ретельно працював над завданням













3. Я висловлював нові ідеї













4.Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили допомогти













5.Я підбадьорював інших













  • Оцінювання особистої участі учнів в роботі малої групи\класу\

Результати:

з\п


Прізвище

учня


Проектна

Робота


вдома

Завдання

№ 1


Завдання

№ 2


Завдання

№ 3


Творча робота

Підсумок

1






















Оголошення домашнього завдання.

  1. Опрацювати Ст.217-230 підручника.

  2. Підготувати 1 з поезій Т.Г.Шевченка, темою якої є опис природи України, сум за батьківщиною. Підібрати музику, чи знайти пісню, створену на цей вірш.

  3. 1 з сонетів А.Міцкевича вивчити напам’ять. Підібрати чи намалювати ілюстрацію.

  4. Завдання для груп учнів: підготувати презентацію про Крим, подорож Міцкевича, повідомлення про заслання Т.Г.Шевченка.



Тріада № 29
Тема: Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив

«Кримських сонетів». Моя Батьківщина. Що таке патріотизм? Спільні

мотиви творчості А.Міцкевича та Т.Г.Шевченка.

Мета: навчити визначати особливості індивідуальних стилів митців; виявляти

схожість та відмінності в підходах митців у розкритті теми; розкрити

специфіку втілення патріотичної тематики в творчості А.Міцкевича та

Т.Г.Шевченка; формувати читацькі вміння учнів, вдосконалювати

навички аналізу поетичних творів, будувати власні аргументовані

висловлювання, учити працювати в групі; на прикладі особистостей

видатних поетів виховувати любов до батьківщини, відданість життєвим

принципам; сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них

моральних якостей, громадянської позиції

Обладнання: мультимедія, «Кобзар», сонети А.Міцкевича, презентації

Тип тріади: формувальна

I мініада

І. Організаційний момент.

Випереджальне завдання:

Літературознавці:

– ознайомитися з історією створення та тематикою збірки "Кримські сонети", висвітлити основні положення в презентації. Підготувати слайди "Природа Криму", "Ханський палац у Бахчисараї".



ІІ. Оголошення теми та мети заняття.

Створення позитивної атмосфери навчання. Організація сприятливої комунікації.



Слово вчителя: Сьогоднішнє заняття - продовжує реалізацію нашого спільного проекту «Адам Міцкевич та Тарас Шевченко - генії і сучасність». Наше завдання – порівняння окремих творів двох великих поетів Т.Г.Шевченка та А.Міцкевича.

  • Повідомлення учнів - літературознавців про книгу «Кримські сонети»

Запитання вчителя:

-За якими законами будується цей твір?

(За законами мандрівної літератури – відбиває рух мандрівника).

- Хто з романтиків та попередників звертався до такої форми?

( Байрон « Паломництво Чайльд Гарольда», Свіфт « Мандри Гуллівера», Дефо

« Пригоди Робінзона Крузо», Гомер «Одіссея», Вергілій « Енеїда».)



Читання сонетів А.Міцкевича

  • Завдання 1.Учень розповідає напам’ять сонет А.Міцкевича, демонструє намальовану чи підібрану ілюстрацію.

Робота з ілюстрацією (Що зображено на малюнку? Яка кольорова гама переважає? Чому саме такий малюнок є ілюстрацією до даної поезії?)

  • Виразне читання учнем сонетів Акерманські степи

Завдання 6. Довести, що даний віршований твір – сонет

Вчитель: - Які образи – символи використовують романтики для передачі почуттів непокори, свободи, боротьби? ( море, буря, вітер, орел/птах).

Ось як передав свої враження від бурхливого моря поет.



  • Виразне читання учнем сонета « Буря».

Аналіз сонета

- Що символізує море?

/ Море- символ могутності. Самотньому герою воно близьке, бо вітер, буря, шторм – це символи свободи, нескореної душі./

- Але чому заздрить самотній чужинець?

/ Ліричний герой заздрить тому, хто грізної хвилини відчуває близькість друга,якого можна обняти на прощання. /

Слово вчителя:

В долині, оточеній з усіх боків горами, лежить місто Бахчисарай, колись столиця Гіреїв, кримських ханів…

Неподалік від ханського палацу підноситься гробниця, збудована в східному стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам’ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він дуже кохав. Була то ніби полька із роду Потоцьких…


  • Виразне читання сонета «Бахчисарай»

  • До кого звертається поет і кому він адресує своє поетичне послання?

  • Як образно називає він молоду жінку?

  • Про що мріяла графиня у чужому краю? Чому спогади ятрять душу?

  • Як доля Марії Полоцької переплітається з долею ліричного героя вірша?

  • Що може бути розрадою поетові на чужині?

  • Які рядки твору підкреслюють відданість героя рідному краю?

  • Які засоби художньої виразності використовує автор?

  • Яка основна думка твору?

( Сонет «Гробниця Потоцької» є своєрідною кульмінацією провідного мотиву неволі дівчат-бранок ханського гарему і водночас підхоплює і розгортає символічний зміст образу фонтана із сонета «Бахчисарай». Краплі джерельної води фонтана — це, за легендою, сльози прекрасної полонянки кримського хана Керім-Гірея — польки Марії Потоцької. Образ багатостраждальної бранки з сонета «Бахчисарай» служить для ліричного героя циклу дзеркальним відображенням власних думок про своє життя на чужині.)

  • (Звучить музика Огінського «Прощання з батьківщиною» -полонез)

Вчитель:

- Яка основна тема “Кримських сонетів”? Як пов’язана вона з долею митця?

(Туга за батьківщиною, яку змушений покинути поет).

- Як використовується прийом протиставлення?(Традиційно у романтичних творах: недосконалий дійсний світ – прекрасний уявний, у Міцкевича:“дальній край” з трясовиною – “країна розкоші”, “ніжна краса” Криму).



  • Охарактеризуйте образ ліричного героя. Як ви розумієте слово “пілігрим”, що є ключовим у його оцінці?

(Мандрівник, пілігрим Подорож незнаною країною, відкриття її краси

Мандри душі особистості, пошук себе самого. Пошук марний, він – вигнанець)



  • Які слова - символи характерні для сонетів А.Міцкевича?

(Кінь, птах, вітер, хвилястий потік – бажання бути вільним, гора – воля, духовна велич, квіти – пробудження душевних сил, прагнення до краси, гармонії). Наведіть власні приклади.

Новаторство А.Міцкевича:

  • Повернув польській літературі забутий жанр сонета.

  • Обрав 13-складовий вірш.

  • Поєднав різні стилі від розмовного до високо поетичного.

  • Імпресіоністичний характер сонетів. (М. Рильський)

  • Оригінальні художні знахідки: нові слова, східні екзотизми.

ІІ мініада

Дослідження учня – літературознавця про заслання Т.Г.Шевченка

Весною 1846р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, М. Савичем, О. Марковичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського товариства (засноване в грудні 1845 — січні 1846 рр.) і вступає в цю організацію. Його твори періоду “трьох літ” мали безперечний вплив на програмні документи товариства. У березні 1847р. товариство було розгромлене. Почалися арешти. Шевченка заарештували 5 квітня 1847р., а 17-го привезли до Петербурга й на час слідства ув'язнили в казематі III відділу.

Революційні твори з відібраного при арешті альбому “Три літа” стали головним доказом антидержавної діяльності Шевченка (його належність до Кирило-Мефодіївського товариства не була доведена). “За створення підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів” його призначено рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. На вироку Микола І дописав: “Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати”. Були заборонені й Шевченкові книжки.

8 червня 1847р. Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу. Почалися місяці принизливої муштри. В Оренбурзі поет познайомився зі своїми земляками Ф. Лазаревським і С. Левицьким, які стали його друзями й допомагали йому на засланні, в Орській кріпості — з польськими політичними засланцями І. Завадським, С. Крулікевичем, О. Фішером та ін. В Орську він порушив царську заборону писати. Свої нові твори він потай записував до саморобних “захалявних” зошитків. Наприкінці 1849 — на початку 1850р. він переписав ці “невільницькі” поезії в саморобну книжечку, яка згодом дістала назву “Мала книжка”. В Орській кріпості поет написав 21 твір.

У 1848р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848р. до травня 1849р. експедиція зимувала на острові Косарал. Під час зимівлі Шевченко багато малював і написав понад 70 поезій. З травня експедиція продовжувала дослідження Аральського моря, наприкінці вересня повернулася до Раїма, а звідти до Оренбурга. За проханням Бутакова Шевченка залишили в Оренбурзі опрацьовувати матеріали експедиції, де він написав 12 поезій. Там потоваришував з польськими засланцями (зокрема, з Бр. Залеським) та штабс-капітаном К. Герном, який попередив Шевченка про наступний обшук і допоміг зберегти “Малу книжку”.

23 квітня 1850р. Шевченка заарештували за порушення царської заборони писати й малювати. Після слідства в Орській кріпості його перевели до Новопетровського укріплення на півострові Мангишлак, куди він прибув у середині жовтня 1850р. Цей новий арешт мав фатальні наслідки для поетичної творчості Шевченка на засланні: з обережності він змушений був припинити писати вірші і відновив поетичну діяльність тільки незадовго до звільнення (друга редакція поеми “Москалева криниця”). Проте, в ті роки він малював, написав кілька повістей російською мовою і розпочав щоденник. У Новопетровському укріпленні Шевченко створив, зокрема, серію викривальних малюнків “Притча про блудного сина”, яка є одним із найвищих здобутків критичного реалізму в мистецтві середини XIX ст. Загалом же, всупереч царській забороні малювати (але з негласного дозволу безпосереднього начальства) на засланні він зробив сотні малюнків і начерків — переважно пейзажів, а також портретів і жанрових сцен. Сім років перебування в Новопетровському укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета. Тільки співчуття таких гуманних людей, як комендант укріплення А. Маєвський та його наступник І. Усков, дещо полегшувало становище безправного солдата-засланця. Після смерті Миколи І (лютий 1855р.) друзі поета (Ф. Толстой та ін.) почали клопотатися про його звільнення. Та тільки 1 травня 1857р. було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях. 2 серпня 1857р. Шевченко виїхав із Новопетровського укріплення, маючи намір поселитися в Петербурзі.

  • Учні зачитують підібрану поезію Т.Г.Шевченка цього періоду

І досі сниться: під горою…

Аналіз поезії:

  • Яка тема твору?

  • Які рядки твору підкреслюють відданість героя рідному краю?

  • Які засоби художньої виразності використовує автор?

  • Яка основна думка твору?

І небо невмите, і заспані хвилі…

Аналіз поезії:

  • До кого звернута поезія?

  • Яка її тема?

  • Якими художніми засобами описана природа чужини?

  • Сформулюйте почуття ліричного героя.

Слово вчителя: Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія «Садок вишневий коло хати». У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у всій своїй красі. Чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за допомогою зорових і слухових образів, створених поетом. Серед такої природи людині весело і спокійно. Шевченко змалював дружну сім’ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія. Поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи. Вірш написано у фольклорному стилі. Він покладений на музику Я. Степовим, став народною піснею.

  • ( Звучання пісні «САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…»)

«Мозковий штурм»:

  • Яка тема цієї поезії?

  • На чому акцентує увагу поет?

  • Якими є його життєві ідеали?

  • Чи старається він дотримуватись якогось певного художнього стилю?

  • Наскільки доступною для пересічного читача є лірика Т.Г.Шевченка?

ІІІ мініада

  • Що для Т.Г.Шевченка батьківщина? (скласти асоціативний ряд)

Робота з картками в парах:

Картка № 1

Патріотизм - Життя і становище нації значною мірою залежить від патріотизму її представників, що формується з раннього дитинства шляхом засвоєння національних вартостей. Цей процес спочатку є стихійним, а потім переростає у свідому любов до Батьківщини. Справжній патріот любить Батьківщину, не відвертаючись від неї через те, що їй нічим заплатити йому за це і що її народ не досяг рівня культури, характерної для європейських суспільств. А головне — патріот не обмежується пасивною любов'ю до рідного краю, він активно працює для свого народу, його добробуту, розбудови культури і господарства. Він захищає честь своєї держави, примножує її багатства.

Патріотичне почуття українця є емоційним аспектом національно-державницького світогляду. Вважають, що воно включає: почуття належності до своєї самостійної Держави — України, повагу до історії свого народу, до своєї культури, мови, любов до рідної природи, неприйняття всього антиукраїнського тощо. Найвищою формою патріотизму є почуття, що сягає рівня жертовності, коли для блага Батьківщини людина готова терпіти муки і навіть іти на смерть. "Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх" (Ів. 15:18).



Картка № 2

Ностальгія, ї, жін. Болісна туга за батьківщиною. Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 447.

Ностальгія (від грецьк. nostos – повернення додому, і algia - туга) – це туга за домом, якого більше немає, або, можливо, ніколи й не було. Ностальгія була відкрита та введена в культурний обіг в 17 столітті лікарями та мала статус хвороби. Лікарі ж, що шукали від неї засобів, відкрили і основний її парадокс: виявляється, повернення додому не завжди виліковує, а часто навіть погіршує стан.

Пояснюється це тим, що дім, за яким тужить людина, існує передусім в її уяві, це місце на карті спогадів чи фантазій, а не світу. Це дім, який існує не просто в певному віддаленому просторі, але й в іншому часі, саме тому він недосяжний, і повернутися туди неможливо. Ностальгію зазвичай пов’язують з минулим, з втраченим. Втім, буває ностальгія і за майбутнім, - за тим, що могло б бути, але ніколи не буде (майбутнє завжди зраджує наші очікування).



Картка № 3 Антиподом патріотизму є відкрите ренегатство. Будучи раз вчиненим, воно спричиняє появу в людини докорів сумління, а тому вона намагається довести його "нормальність", обґрунтувати "доцільність". Так з'являється "філософія ренегатства", коли носії національної зради прагнуть показати, що вони теж "відстоюють ідею".

Як зазначають автори "Виховання громадянина" (Ігнатенко П. та ін., 1997, с . 46), ще гіршими є перевертні, що сповідують світогляд яничарства. Вони не просто зрікаються рідного, але більше, ніж будь-хто ненавидять його: зневажають рідну культуру і мову, глузують над усім, що нагадує їм про рідний народ і українську державність.



  • Складання порівняльної таблиці

Патріотизм та ностальгія за далекою батьківщиною

Критерії

Т.Г.Шевченко

А.Міцкевич

Ставлення до теми патріотизму

Домінує в творчості

сум за історичним минулим, надія на краще майбутнє, коли не буде «сліду панського в Украйні», прославлення козацтва



Домінує в творчості тема національної незалежності, ствердження єдності польської держави,захоплення діями польських шляхтичів

Тема ностальгії

Картини рідної природи – засіб передачі суму за батьківщиною на чужині

Туга за рідним краєм, любування красою чужої землі

Світосприйняття поета

Викриття ренегатів, сарказм і сатира у ставленні до російської влади, прославлення української мови

Волелюбні настрої, боротьба за утвердження національного мистецтва.

Домашнє завдання

А. 1. Підготуватись до інсценізації уривку з поеми «Гайдамаки»

2.Ст.230-233. Повідомлення про історію створення поеми «Дзяди».



Б. 1.Створити ілюстрацію – враження до “Кримських сонетів” А.Міцкевича

  • Оцінювання особистої участі учнів в роботі малої групи\класу\

Результати:

з\п


Завдання

№ 1


Завдання

№ 2


Завдання

№ 3


Творча робота

Підсумок

1

















Тріада № 30


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал