Світлана Висицька, заступник директора з виховної роботи вп слов’



Скачати 72.14 Kb.
Дата конвертації12.05.2017
Розмір72.14 Kb.
ОРГАНІЗАЦІЯПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ – ПЕРШОКУРСНИКІВ В УМОВАХ ВНЗ

Світлана Висицька, заступник

директора з виховної роботи

ВП «Словянський технікум

Луганського НАУ»

Реалізація мети та завдань навчально-виховної роботи у ВНЗ великою мірою залежить від процесу та результату адаптації студентів нового набору. Адаптація в психології визначається як пристосування особистості до існування в соціумі відповідно до його норм і вимог. Психологічна адаптація здійснюється в процесі соціалізації особистості в ході її індивідуального розвитку, трудового і професійного становлення.

Актуальність теми нашої статті обумовлена тим, що вступ до ВНЗ і перші місяці навчання пов’язані у студентів-першокурсників з рядом труднощів при переході до нових умов навчання. Процес адаптації досить тривалий і не завжди успішний, у значної частини студентів першого року навчання виникають проблеми, пов’язані з наступними чинниками:


  • психологічними та особистісними якостями самих студентів, неадекватною самооцінкою;

  • відсутністю навичок самостійної навчальної діяльності, низьким рівнем володіння прийомами навчальної роботи (невміння працювати з першоджерелами та довідковою літературою, визначати головну думку текста, складати план, конспектувати тощо);

  • несформованість професійного визначення;

  • зміна кола спілкування, новий ролевий розподіл, самоутвердження у новому колективі та ін.

Адаптація являє собою ключовий момент життєдіяльності людини.Це складний багатофакторний процес включення студентів у нову освітньо-виховну систему, у нову систему вимог і контролю, новий колектив, а для багатьох в нові життєві умови. Поділяючи думку українського педагога-науковця В.П.Казміренка, зауважимо, що соціально-психологічна адаптація студентів у вузівському середовищі включає в себе, по-перше, професійно-фахову адаптацію, що зумовлює пристосування до змісту, умов та самостійної організації навчальної діяльності, формування навичок та спрямувань у навчальній та науковій роботі; по-друге, активне чи пасивне пристосування особистості до оточення, побудову стосунків і взаємин у студентських групах, формування стилю особистісної поведінки; по-третє, соціально-фахову адаптацію як прийняття суспільних вимог до майбутньої професійної діяльності.

На нашу думку, на процес адаптації впливає ряд факторів: це рівень попередньої підготовки молоді до вузу; об’єктивне уявлення молоді про майбутню професійну діяльність; психологічний мікроклімат у найближчому оточенні студентства; взаємини, що складаються у студента з викладачами; самооцінка студента.

Дезадаптація проявляється у відчутті внутрішнього дискомфорту, напруження, почуття тривоги, зниження рівня самооцінки та впевненості в собі, що блокує можливість підлітка успішно взаємодіяти з оточуючими і може послужити причиною порушення психічного здоровя.

В результаті проведених нами різноманітних соціологічних та психологічних досліджень нами було встановлено, що близько 20% першокурсників нашого технікуму мали низький рівень соціальної адаптації.Це підлітки з підвищеною тривожністю, слабким типом нервової системи, заниженою самооцінкою, низьким статусом у колективі, недостатнім рівнем пізнавальних процесів. Аналіз цих даних привів до необхідності створення програми психолого-педагогічного супроводу студентів першого року навчання, пошуку оптимальних шляхів адаптації студентів до мінливих умов соціальної дійсності. Основні задачі програми:



  • прискорення процесу адаптації першокурсників до нового для них способу життя і діяльності;

  • дослідження психологічних особливостей, психічних станів, що виникають у навчальній діяльності на початковому етапі навчання ;

  • встановлення і підтримання соціального статусу студента в новому колективі;

  • формування позитивної мотивації до навчання; зацікавлення загальноосвітніми дисциплінами як базовими для формування майбутнього спеціаліста;

  • навчити студента прцювати з підручником, довідковою літературую;

  • навчити висловлювати власну думку, логічно мислити;

  • попередження і зняття психологічного та фізичного дискомфорту, пов’язаного з новим освітнім оточенням;

  • виявлення педагогічних і психологічних умов активізації процесу адаптації студентів нового набору;

  • оптимальний вибір дієвих форм і методів організації навчально-виховного процесу, здатних розкривати потенційні можливості студентів.

Програма розрахована на один рік і передбачає проведення заходів, які умовно можна розділити на три етапи:

Перший етап (вересень, жовтень) – передбачає оцінку соматичного та психологічного сттусу першокурсників, їхнє інформування про умови, організацію та зміст навчальної діяльності в технікумі; соціально-психологічну підтримку входження колишніх абітурієнтів у нове освітнє середовище.В цей період обов’язково здійснюється ознайомлення першокурсників з правами та обов’язками студентів, статутом навчального закладу, правилами внутрішнього розпорядку у технікумі та в гуртожитку, проводяться екскурсії по технікуму, до музею навчального закладу, організовуються загальні збори студентів групи, курсу, різноманітні культурно-масові та спортивно-оздоровчі заходи за участю першокурсників: екскурсії, спортивні змагання,відвідування пам’ятних місць міста, вистав тощо. Активна робота проводиться по залученню студентів нового набору до різноманітних предметних гуртків, студій, клубів за інтересами та спортивних секцій. Керівники намагаються зацікавити кожного, щоб усі студенти були зайняті гуртковою роботою.Особливе місце у цей період посідає підготовка та проведення фестивалю «Студентська осінь», де студенти нового набору традиційно демонструють свої різноманітні таланти. Також групи першого курсу готують для презентації газету «Знайомтеся: це ми!». Велика підготовча робота сприяє тому, що студенти багато спілкуються між собою та з куратором, що позитивно впливає на формування міжособистісних відносин у групі, вже виділяються лідери. Велику увагу приділяємо розвитку студентського самоврядування, в перші дні навчання обирається актив групи й залучається до активної співпраці з студентською радою самоврядування технікуму.

Особлива увага приділяється індивідуальній роботі із студентами та їхніми батьками, проводяться батьківські тижні.

В цей період зі студентами нового набору плідно працює психолог, серед студентів, викладачів, кураторів груп проводяться анкетування з метою виявлення проблемних питань, що пов’язані з адаптацією першокурс-ників.Через діагностування виявляються особливості психологічних проблем, що ускладнюють адаптацію: мотивація до начальної діяльності, здатність до усвідомленої саморегуляції поведінки, рівень притязань, комунікативні особливості студентів-першокурсників.

Другий етап (листопад, грудень) – передбачає комплексне індивідуальне обстеження студентів, надання рекомендацій, розробка індивідуальних програм для ефективного засвоєння навчального матеріалу та адаптації першокурсників у новому освітньому середовищі. На цьому етапі велика увага приділяється розвитку творчих здібностей студентів, проводяться різноманітні культурно-масові та спортивно-оздоровчі, санітарно-просвітницькі заходи, батьківські лекторії, спрямовані на психолого-педагогічну просвіту батьків, подолання конфліктів у стосунках «батьки»-«діти».

Третій етап (другий семестр) – передбачає використання отриманої психологом інформації для проведення семінарів, тренінгів, індивідуальних та групових консультацій педагогів з метою попередження конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі, корекційно-просвітницьку роботу зі студентами по формуванню дружніх студентських колективів та допомоги дезадаптованим студентам, консультацій та просвіти батьків, оцінки ефективності проведення соціально-просвітницької роботи.Проводяться найрізноманітніші заходи, спрямовані на розвиток особистості, формування колективу.

Показниками адаптації першокурсників до нового середовища є їхня пристосованість до різноманітних вимог навчально-виховного процесу безвідчуття внутрішнього дискомфорту та безконфліктне співіснування у даному освітньому середовищі.

Вважаємо, що успішній адаптації, перш за все, сприяє наявність в академічній групі позитивного соціально – психологічного клімату, ознаками якого є наявність позитивної перспективи для групи та для кожного її індивіда, довіра та висока вимогливість один до одного, ділова критика, вільне висловлювання власної думки; відсутність тиску як у групі, так і ззовні; задоволеність від належності до групи та від процесу спілкування. Позитивнийсоціально-психологічний клімат у студентській групісприяє задоволенню у студентів потреби у спілкуванні, розкриттю їхніх індивідуальних рис, позитивному ставленню до навчання.

На нашу думку, процес оптимізації соціально – психологічного клімату в колективі не повинен бути простим пристосуванням особистості до нового середовища і вимог, а передбачає активний, усвідомлений характер її входження в новее середовищ ежиттєдіяльності. Тому змістовний, творчий характер адаптації може бути досягнутий тільки в результаті активних дій самої особистості.



Таким чином, процес адаптації студентів до нових умов навчання у ВНЗ – це комплексний динамічний процес, успішність якого великою мірою залежить від організації психолого-педагогічного супроводу, активної цілеспрямованої співпраці як самих студентів, так і кураторів, викладачів навчального закладу, вихователя гуртожитку, психолога, батьків.
Література

  1. Ассаджоли Р. Психосинтез. - М.: Refl-book, 1994.

  1. Казміренко В.П. Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії / В.П. Казміренко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №6. – С.76-78.

  2. Орбан-Лембрик Л.Е Соціальнапсихологія: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. – 448 с.

  3. Психологія життєвої кризи/ Відп. редактор Титаренко Т.М. – К., 1998. – 348 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал