Світлана мартос молодіжний сленг: міф чи реальність?




Дата конвертації25.12.2016
Розмір40.9 Kb.

СВІТЛАНА МАРТОС
МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?
Із набуттям статусу державної перед українською мовою відкрилися можливості для повноцінного її функціонування в усіх сферах. Українська мова почала широко вживатися в державних установах, на виробництві та в побуті. Одним із наслідків соціальних трансформацій стала зміна співвідношення нормативного і ненормативного у мові. Не лише в усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики. Природним є намагання лінгвістів осмислити й дослідити такі явища.
У 90-ті роки минулого століття особливо актуальними стали соціолінгвістичні студії, об’єктом вивчення яких є соціальна диференціація мови. Увагу дослідників привернув і молодіжний сленг, адже молодь гостріше, ніж інші соціально-демографічні групи, відчуває
історичний час, швидше сприймає його вимоги. У свідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, активніше шукає нове. Природно, що все це відбивається у молодіжному мовленні.
На початку 1998 року з’явився «Перший словник українського молодіжного сленгу» (К.:
АТ «Вінол»). Це видання викликало зацікавлення і фахівців-філологів, і молоді, яка побачила «чорним по білому» ті слова, що раніше можна було лише почути. Цей словник — паросток дослідження молодіжного сленгу в Україні — гостро поставив питання про
існування українського молодіжного сленгу взагалі. Побутує думка, що вітчизняна молодь користується російським сленговим словником, тому українського молодіжного сленгу немає. На перший погляд, це так. Але не варто забувати, що немає жодного суспільства, де б не було соціальних діалектів. За роки СРСР, звісно, радянська молодь послуговувалася
єдиною системою сленгу — російською (з незначними територіальними відмінностями).
Відповідно базою українського сленгового словника стали російські сленгізми, адаптовані україномовними носіями згідно з фонетичними законами нашої мови. Справді, спільний з російською мовою лексичний фонд сленгу — річ реальна.
Зміни в політичному й економічному житті країни, створення держави, утвердження української мови як державної спричинили і зміну мовної ситуації: почався активний процес глобальної українізації молодіжного словника, причому не тільки в плані територіальної поширеності, а й якісних змін. Звичайно, провідну роль відіграють мовні зміни на західноукраїнських та центральних територіях як найбільших областях України і поволі цей процес українізації просувається на схід. Український мовознавець Орест Ткаченко пише:
«...треба, щоб у Києві українська мова стала модою, а вже вся столична мода, як усе столичне, почне нестримно поширюватися і в регіональних провінційних центрах». На нашу думку, таку моду на українське слово певною мірою формуватиме молодіжна сленгова лексика. Погоджуючись із думкою вченого, треба, однак, зазначити, що не варто принижувати ролі обласних центрів, провінційних містечок у відродженні української мови, адже вони акумулюють немалі зрізи культури українського соціуму.
Досліджуючи сучасний молодіжний сленг у м. Херсоні, ми теж зіткнулися з проблемою двомовності. Так, значна частина херсонської молоді(російськомовна) послуговується російським сленговим словником, у мовленні носіїв державної мови часто трапляються навіть неадаптовані російські сленгізми (у мовленнєвому потоці це звучить досить природно у зв’язку з впливом суржику). Але зібраний нами за останні роки матеріал свідчить про активний процес українізації молодіжного сленгового словника м. Херсона. Прикладом цього можуть бути такі україномовні сленгізми: лоскотарня (вечірка), бричка (транспорт),
стайня (кафе), хата, курник (будинок), гальмо (людина з повільною реакцією), вечоранка
(вечірка), дискогопанці (утворене від гопак — дискотека).
Національномовне обличчя молодіжного сленгу виявляється і в тому, що об’єктом сленгової мовотворчості виступають реалії, поняття, постаті, наявні в українській дійсності.

Імена Президентів України мотивують, приміром, національно окреслені номінації цигарок у молодіжному сленгу: LMЛеонід Макарович, LD — Леонід Данилович. Об’єктом сленгової мовотворчості виступає українська національна валюта: гришки, гришики, грині (гривні).
Органічні в молодіжному сленгу і своєрідні слова, які відображають ономастикон міста:
Херсонес — Херсон; Карлі-Марлі, Кирли-Мирли — вулиця Карла Маркса; Шумен, Шуменськ,
Шума — район Шуменський; Мілка, Лінолеум — клуб «Міленіум»; Акваріум — бар «Океан»;
Вітрильник — пам’ятник першим корабелам тощо.
Як національну особливість сленгового словотвору можна відзначити високу частотність пестливих та здрібніло-пестливих суфіксів: пістончик, свисточок, шпунтик (низька людина); бабулі, бабуліни (гроші); зелененькі, долярчики (долари). Високою продуктивністю у сучасному українському молодіжному сленгу відзначається суфікс згрубілості -ло (-дло) — питома ознака української мови: недоганяйло, тормошило, ручнидло (людина з повільною реакцією ); мітингайло (людина, яка намагається переконати); через забор ніг неперекидайло
(обмежена людина).
Аналіз сучасного українського молодіжного сленгу повністю підтверджує відзначену вченими потужну словозмінну варіабельність соціальних діалектизмів. Адже сленгова лексика — це ознака передусім уснорозмовного мовлення, відтак вона не тримається застиглої лексичної форми, а постає щоразу в іншому звуковому образі. Наприклад:
ганделик, генделик (кафе); дурбецаль, дурбецел (обмежена людина); чікі-пікі, чукі-пукі, чікі-
пакі, чікі-чікі (все добре). Розмаїття варіантів вимови і написання багатьох сленгізмів, на нашу думку, можна пояснити і тим, що український сленг як відносно нове явище не достатньою мірою стабілізувався.
Для молодіжного сленгу характерне активне використання фразеологізмів, головним чином, емоційно забарвлених, стилістично знижених. При цьому поряд із використанням широко відомих у мові фразеологізмів можна спостерігати й створення нових. Наприклад, на позначення низької людини ми зафіксували такі сленгові фразеологізми: метр у стрибку,
метр з кепкою у стрибку, метр двадцять у шляпі, переносний телеграфний стовп; на позначення людини з повільною реакцією — плуг восьмикорпусний (дев’ятикорпусний),
туподохідний робот, пливучий по хвилях, гальмо стоянкове (перебудови); на позначення обмеженої людини — даун на всю голову, повний аут.
Молодіжний сленг характеризується розвиненою синонімією. Оскільки сленгізмами позначають в основному вже відоме (предмет, якість, стан ), то тут маємо справу з синонімами не поняттєвими, а експресивно-оцінними, найчастіше стилістично зниженими.
Наприклад, курник, сарай, халабуда (будинок); драбина, рельса, глист, шпала (висока людина); клешні, крюки, обрубки (руки); дупло, тарець, пачка (обличчя). Відкритість цих квазісинонімічних рядів, зумовлена динамічним характером молодіжного сленгу, мотивує стійку тенденцію їх розширення і поповнення. Наведені приклади ілюструють кількісне збільшення синонімічного ряду, що відбувається найчастіше за рахунок розмовної, загальновживаної лексики української мови. Постійне оновлення лексичних засобів, швидка
їх змінність — одна з характерних рис молодіжного сленгу. Одне модне явище замінюється
іншим, старі слова забуваються, їм на зміну приходять нові. Цей процес досить динамічний.
Якщо у будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то у молодіжному сленгу лише за минуле десятиріччя з’явилася і зникла значна кількість слів.
Але є речі, які не зазнали особливих змін. Проте їх сленгові номінації не залишаються незмінними. Йде процес зміни покоління, і ті слова, які здавалися модними п’ять-сім років тому, тепер сприймаються як застарілі.
Процес оновлення лексичних засобів молодіжного сленгу в різні періоди проходить різними шляхами. У 70-80 роках минулого століття одним із найпродуктивніших способів сленгового словотвору виступали запозичення, особливо з англійської мови. Згадаймо сленгізми флет, креза, фейс, герла, пренти, шузи, френд, які були розповсюдженими на той час. Це пояснюється модою на англійську мову серед молоді та в суспільстві загалом. Але тут варто нагадати й загальновідоме. Якщо мовлення має розвинену систему словотвірних
моделей та значну кількість описових виразів, то таке мовлення швидше передає нові поняття, ідеї, реалії своїми засобами, ніж те, у якому конструкції та граматичні прийоми обмежені. Наприклад, для сучасного англійського молодіжного сленгу процес запозичення лексики з інших мов не характерний. Основною тенденцією оновлення лексичних засобів тут
є тенденція до масового утворення усічених найменувань.
На сучасному етапі в українському молодіжному сленгу спостерігаємо значно меншу кількість англійських запозичень (в основному вони стосуються таких компонентів, як музика і комп’ютер). Поширюється процес адаптації запозичених лексем до законів української мови. Англійське o’key (від all correct — ‘все правильно’, ‘все гаразд’) уже досить давно побутує в молодіжному сленгу. Прагнення зробити наведену лексему органічною для української мови, адаптувати її спричинили появу форми окейно.
Словотвірна модель зрозуміла. Вона типова для прислівників цього ж семантичного ряду:
файно, гарно, прекрасно і т. ін. Ще яскравіше ілюструє це явище новостворена лексема
кульно (з англ. сленг. cool — «круто» — ‘висока позитивна оцінка’). Це, очевидно, позитивні процеси, адже вони свідчать про українізацію запозичень. Сподіваємося, що основною тенденцією оновлення українського молодіжного сленгу стане використання власних мовних ресурсів.
Лариса Масенко у книзі «Мова і політика» зазначає: «...якщо на початку минулого століття перед українським суспільством стояло завдання виплекати оранжерейну рослину, то тепер корінь мовних проблем полягає у потребі відновити природні стихійні форми
існування мови». У мовній стихії сучасного міста український сленг як своєрідний законодавець мовної моди покликаний сприяти зміцненню комунікативної потужності української мови.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал