Суспільно-політичний документ у мовній картині світу українців




Сторінка4/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.63 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4
тематичні
гроші (8), сім'я (6), здоров'я (5), життя (4), школа (4), навчання (3), вибору
(3), алкоголізм (2), екологія (2), людство (2), хвороба (2), взаєморозуміння,
виробництво, виховання, відносини, влада, глобалізація, глобальне
потепління, де взяти гроші?, дитя, довкілля, друзі, досягнень, загроза
бідності, знання, робота, кохання, негода, новітнє становище, людини,
невміння, незнання, нерозуміння, особистість, побут, погода, Памперо,
світу, села, сесія, СНІДУ, вулиця, допомога, щастя. Вирізняються потужністю групи парадигматичні реакції – вирішення (18), рішення (4),
неприємність (3), труднощі (3), вихід (2), криза (2), питання (2), розв'язок
(2), безвихідь, вид актуальності, дискусія, катастрофа, негаразд, неув'язка,
нещастя, подолання, постановка завдань, переживання, перешкода, причина,
розбори, ситуація, смуток, те що не вдається, треба вирішити. Важко віднайти класифікаційні ознаки відносно реакції вертоліт, тому залишаємо її не згрупованою. Емоційні оцінки подаються жаргонізмами халепа, капец, її
немає – відносимо їх до конотаційних. Синтагматичні реакції – велика (2),
справжні – свідчать про значення стимулу. По одному асоціату мають
фонетичнідилема та словотвірні реакції – проблематика.
Найчастіше опитані на стимул ПРОБЛЕМА реагували асоціаціями ̶
гроші, сім'я, здоров'я – саме ці реакції утворюють асоціативне ядро стимулу.
Очевидно, з даними проблемами найбільше зустрічаються інформанти.
Асоціативне значення полягає у вирішенні складного аналітичного або практичного питання, що потребує вивчення та дослідження, наділене.
Стимул в розумінні інформантів – незадоволений попит чи нереалізовані потреби (побут), дефект (здоров'я), вада (людини) чи загроза (погода), ситуація (глобальне потепління), що потребує активних дій і є пробуджуючим чинником для діяльності людини.
На стимул СИСТЕМА отримано 84 різні вербальні реакцій, у 6 випадках відсутність реакцій.
Серед отриманих реакцій за різноманіттям та коефіцієнтом повторень

61 домінують тематичні комп'ютер (10), знання (6), управління (6), відліку (3),
Windows (3), влада (2), комунізм (2), геометрія (2), зв'язок (2), опалення (2),
органів (2), план (2), політика (2), трубопровід (2), автоматика, алгебра,
вибори, водосистема, вправ, врядування, держава, дня, законодавство,
інтернет, інформатика, координати, крапельниці, людини, людство,
маркетинг, працювати, математика, вчитель, махінація, механізм,
навігація, навчання, наук, нерви, несправедливість, ніпель, освіта,
охолодження, оцінювання, підрозділ, підтекст, порушення, правління, проба,
психологія, розробка нових ліків, списування, спілкування, таблиця, уроки,
робота, хвороба, школа. Поступають за кількістю парадигматичні
порядок (6), правила (5), керування (4), послідовність (3), постійність (2),
блок, взаємодія певних частин, взаємозалежність, взаємозв'язок,
налагоджена праця, налагоджений зв'язок, контроль, організованість, певна
робота, структура, схема, узгодженість, упорядкованість, функції, хід
роботи. Синтагматичні реакції мають невеликий ряд – операційна (2),
тоталітарна, безпрограшна, нервова, загальне, небачений. Асоціація прізвища загальновідомого німецького вченого Йогана Гаусса зі стимулом пов’язана з родом діяльності персоналії. Один опитаний прореагував
абревіатуроюTV.
Асоціативне поле стимулу СИСТЕМА сформоване змістовим фрагментами, які представляють у різних виявах упорядковану структуру взаємопов’язаних елементів та функціонуючих частин. Найчастотніше
інформанти асоціювали стимул з комп'ютером – найяскравіший приклад системи, що використовується кожним в повсякденному житті, і саме ця реакція утворює асоціативне значення стимулу.
Стимул ПРЕЗИДЕНТ отримав 90 різних вербальних реакцій –
іменників, прикметників, і що типово для стимулу використані атрибутивні словосполучення. У 3,4% від загальної кількості опитаних реакція на стимул не проявилась.
Найбільш кількісно представлені парадигматичні реакції – глава (13),

62
керівник (12), лідер (4), гарант (3), чоловік (3), батько (2), демократія (2),
господар (2), несправедливість (2), надія (2), випадковість, відповідальність,
влада, головнокомандувач, державний діяч, людина, обличчя країни, опора,
індивідуальна особа, підставна особа, повага, посада, справедливість,
правитель держави, розумний дядько, справедлива людина.
Характеристики, подані в синтагматичній категорії, поділяються за полярністю значень, в позитивній діагоналі – відповідальний, всемогутній,
гуманний, добрий, хороший, розумний, сильний, нормальний, та протилежні –
брехливий, недобрий, несправедливий, тюремний, тупий, чумний, розумово-
відсталий, скоріше всього в останніх робиться акцент на характеристику певної особи. Нейтральні асоціати – головний (2), визнаний, наш, перший.
Зневажливе та іронічне ставлення до стимулу відображають
конотаційні реакції, підсилюючи оцінку жаргонізмами та табуйованими словами – козел (2), брехун (2), сором (2), агресія, брехня, гад, зек, злочинець,
інопланетянин, мафіозі, нахаба, ненависть, повний капець, придурок,
просто, розкрадач, самозванець, те що ми обираємо, у мене немає
Президента, унікал, фальшивка, фішка.
Загальновідомі персоналіїЯнукович (7), Ющенко, Кучма, Кравчук –
згадані всі чотири президенти України, і сюди ж додаємо вжите прізвисько
Яник.
Тематичні реакції представлені не досить широко – Україна (6),
Прем’єр-міністр (3), країни, керую Україною, Росія, міністр, цікавим та нетиповим є асоціат – ялинка (4), вжитий у результаті особистих життєвих вражень щодо конкретної особи. Також асоціювали стимул за допомогою
ремінісценцій, які відображають зневажливе ставлення інформантів до стимулу – пусте місце (2), без коментарів, соловей-розбійник.
Виведене асоціативне поле чітко формує сприйняття стимулу
ПРЕЗИДЕНТ, як конкретної політичної особи, яка є главою держави.
Асоціативне значення наскрізь пройняте емоційною оцінкою стимулу, що включає одиниці гострої критики та осудження пусте місце, сором,

63
ненависть,
фальшивка тощо. Виправданим є те, що стимул асоціюють з конкретними іменами керівників країни за часи незалежності України.
На стимул АНАЛІТИКА виявлено не надто багато асоціацій – 40 різних одиниць вербальних реакцій, представлених іменними частинами мови – іменниками, прикметниками, займенниками та у невеликій кількості дієсловами. Можна допустити, що понятійний зміст стимулу незнайомий або незрозумілий для значної частини опитаних, оскільки у 25,8% випадків від загальної кількості опитаних вербальна реакція була відсутня.
Реакції за кількісним наповненням утворюють не надто потужну групу порівняно з попередніми аналізами стимулів. Єдину, але найчастотнішу асоціацію має фонетичний тип реакцій – політика (23), суміжність виникає на фоні звукових особливостей слів. Можна припустити приналежність реакції до тематичних за типовими смисловими особливостями, проте ми більше схиляємось до першої дефініції. Друге місце за частотністю займає асоціація словотвірного типу реакцій – аналіз (17), аналізувати. За різноманітністю асоціацій переважають тематичнірозум (8), студент (5),
професор (2), журналіст, геометрія, людина, перевірка, освіта, процес, рід
діяльності, розрахунок, розслідування, розкладати, синтез, твір, урок, школа
та парадигматичні реакції – мислення (4), діяльність (2), висновок (2),
вивчення, дослідження, думка, зіставлення, коефіцієнт, обговорення,
оцінювати, незрозуміло, розумове вміння, підрахунки, сперечатися, якість.
Синтагматичні реакції представлені вузькою групою асоціацій з коефіцієнтом 1 – синтетичний, продуманий – досить нетипові реакції, мало виражені синтагматичні властивості, а конотаційні – єдиним асоціатом що
це?, який взагалі з погляду смислового навантаження можна зарахувати до відсутності реакції.
Асоціативне поле стимулу сформоване змістовим фрагментами, які представляють процес, основу інтелектуальної та розумової діяльності, спрямованої на вирішення завдань. В основі цього процесу лежить аналіз.
Значна кількість інформантів надає стимулу асоціативного значення,

64 пов’язаного з політикою, важко стверджувати, чи за схожістю фонетичних особливостей, чи за особливостями професійної діяльності.
Стимул ЕКСПЕРТНИЙ отримав 69 різних вербальних реакцій. Сам стимул представлений прикметником, що ускладнило опрацювання реакцій та їх класифікацію. Виявленні іменними та дієслівними формами асоціати проявляють нетипові відношення до стимулу. У 11,5% від загальної кількості опитаних вербальні реакції відсутні.
Робимо спробу співвіднести реакції саме так, до синтагматичних
відносимо – аналіз (11), перевірка (6), дослід (5), висновок (4), дослідження
(3), оцінка (3), оцінювання (3), відділ (2), комісія (2), піддослідний (2), вид
контролю, екземпляр, задача, замовлення, знак, комітет, контроль, лист,
матеріал, працівник, синтез, спеціаліст, суддя, тест, центр, горілка.
Парадигматичні об’єднують асоціати – перевірений (2), вищий (2),
досвідчений,
дослідний,
дослідницький,
дуже
розумний,
здатний,
кваліфікований, кримінал, новий, оцінюваний, оцінюючий, правильний,
професійні, розумний, спеціальний, якісний, імпортний. Тематичні не відрізняються за кількістю та повторюваністю від попередніх – дослідник (2),
діяч, договір, зброя, лікарня, людина, майстер міліціонер, інститут,
медицина, мова, лікар, провізор, товар, транспорт, устрій, кінофільм,
біологія, дегустатор, дослідження, досліджувати, перевіряючий.
Фонетичні реакції відображають звукові аналогії – експеримент (4),
експериментальний. Повторюваністю відзначаються словотвірніексперт
(6), експертиза (6).
Інформанти сприймають стимул як рівень аналізу або спеціальної
перевірки, що здійснюється конкретною особою – професіоналом або групою уповноважених осіб різного роду структур та систем. Часто називають таку особу експертом – фахівцем, який здійснює експертизу, тобто надає експертну оцінку певному об’єкту.

65
Висновки

Дослідження семантичної структури слів суспільно-економічної сфери використання за допомогою вільного асоціативного експерименту показало:
1. Асоціації були об'єктом вивчення протягом багатьох століть. їх аналізом займалися філософи, психологи, лінгвісти. Було встановлено: існує велика кількість видів асоціацій, що відображають процеси, які відбуваються у людській психіці. Так, філософи досліджували не вербальні асоціації, а
„асоціації ідей"; психологи цікавилися практичним підходом і використанням асоціацій у психодіагностиці та психіатрії. Саме лінгвістами було висловлено думку про те, що вивчення великої кількості асоціацій та їх зв'язків дозволяє зробити висновки про співвідношення суб'єктивної реальності.
У сучасній науці термін „асоціація" використовується в усіх сферах життєдіяльності людини і тлумачиться як суб'єктивний образ існуючих поза свідомістю людини зв'язків між явищами і предметами об'єктивно реального світу.
2.
У науці умовно виділяють 5 етапів розвитку та використання вільного асоціативного експерименту: а) етап становлення вільного асоціативного експерименту як методу наукового пізнання (1879-1910); б) етап, пов'язаний із появою поняття „асоціативна норма" та виникненням перших асоціативних норм (1910-1954); в) психолінгвістичний етап (50 -поч.
70 р. XX ст.); г) діяльніший етап (70 - 80 р. XX ст.); д) виникнення асоціативної лінгвістики (з 80 р. XX ст.).
3.
Застосування вільного асоціативного експерименту відбувається у соціологічних, політологічних, гуманітарних сферах для аналізу відповідних знань. Використання вільного асоціативного експерименту має і прикладний характер: він присутній у методології навчання іноземних мов, в укладанні асоціативних словників, у пато-, психодіагностиці, у психіатрії.
4. Під час кількісного та якісного аналізу отриманих реакцій на слова-

66 стимули було виділено такі типи асоціацій: синтагматичні; парадигматичні; тематичні; фонетичні; словотвірні; конотаційні; реакції-персоналії та реакцій-словосполучення. У процесі аналізу встановлено, що найбільш численними є синтагматичні та парадигматичні типи. У кожному асоціативному полі наявне ядро.
5. Асоціації, що увійшли до асоціативного ядра, перебувають у різних відношеннях із ключовими словами визначень суспільно-економічних термінів, взятих із словників. В одних випадках слова-реакції повністю відповідали ключовим словам, в інших – вони виступали синонімами до ключових слів. У процесі такого зіставлення було з'ясовано, що реципієнти деякими термінами не володіють взагалі, а інші неправильно інтерпретують та вживають у контексті. Навіть тим інформантам, які працюють в економічній сфері, було важко визначитися із асоціаціями у деяких випадках. На нашу думку, це свідчить про неточне формулювання визначення відповідного економічного терміну у словнику, і звідси його неточна інтерпретація носіями мови.
6.
Саме через асоціації виявляється індивідуальний, неповторний світ носія мови, з їх допомогою з'ясовується ставлення мовця до оточуючого середовища, адже мова, що є формою існування думки, охоплює всі сфери
індивідуального та суспільного життя людини, є невід'ємною частиною людської природи.










67
Література
1.
Апресян 10.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. – Москва, 1974. – 366 с.
2.
Аспекты семантических исследований / Отв. ред Н.Д. Арутюнова, А.А.
Уфимцева. – М: Наука, 1980. – 357с.
3.
Батурина Л.И. Российский ассоциативный портрет современной рекламы // Язык. Созпание. Коммуникация: Сб. ст. – М: Диалог – МГУ,
1999. – Вып. 7. – С. 85-100.
4.
Береснева Н.И., Дубровская Л.А., Овчинникова И.Г. Ассоциации детей от 6 до 16 лет (Ассоциативное значение слова в онтогенезе). – Пермь:
Изд-во Перм, уп-та, 1995. – 254 с.
5.
Береснева Н.И. Модель внутреннего лексикона в позднем онтогенезе
(Ассоциативньїй зкеперимент) / Дисс. канд. филол. наук. – Пермь,
1997. – 145 с.
6.
Бессонова О.Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, фраицузком и украинском языках): Дис, канд. филол. наук.
– Донецк, 1995. – 184 с.
7.
Болотнова II.С. Лексическая структура художественного текста в ассоциативном аспекте. – Томск: Том. гос. пед. ин-т., 1994. – 210 с.
8.
Большая советская энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 3- е изд. – М.: Сов. энцикл. Т.25.
9.
Бутенко ІІ.П. Словник асоціативних норм української мови. – Львів:
Вид-во при Львів. ун-ті „Вища школа", 1979. – 120 с.
10.
Бутенко ІІ.П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. -Львів: Вид-во при Львів, ун-ті „Вища школа", 1989. 326 с.
11.
Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом экеперимепте: на материале цветообозначения в языках разных систем.
– М.: Наука, 1987. – 140 с.
12.
Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). – М.;

68
Л.: Учпедгиз, 1947. – 784с.
13.
Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. – М: Изд-во ЛПН РСФСР, 1956. – 519 с.
14.
Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова.
Психолингвистические исследования. – М.: Наука, 1981. – С. 78-96.
15.
Гасица Н.Л. Ассоциативная структура значення слова в онтогенезе /
Дисс. капд. филол. наук. – М., 1990. – 184 с.
16.
Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики. – М.: Прогресс, 1992. –
217с.
17.
Гончарова Т.И. Сходство и специфика языковых зооморфных картин мира // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук, пр. – Харків:
Константа, 1996. – С. 44-15.
18.
Горошко Е.И. Специфика ассоциативного сознания некоторых групп русскоязычного населения
Украины
//
Языковое сознание: формирование и функционирование. – М.: Ин-т языкознания РАН,
1998. – С. 186-200.
19.
Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного экеперимента / РАН. Инос. языкознания. – X.; М.: Издательская группа
„РА – Каравелла", 2001. – 316 с.
20.
Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. – М: Прогресс, 1984.
– 397 с.
21.
Дмитрюк Н.В. Национально-культурная специфика вербальных ассоциаций / Автореф. дисс. канд. филол. наук. – М., 1985. – 22 с.
22.
Економічний словник-довідник. За ред. док. екон. наук проф.
С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
23.
Ермакова
О.П.
Контекстно обусловленная сочетаемость идентифицирующих существительных прилагательными // Синтаксис текста. – М.: Наука, 1979. – С. 153-161.

69 24.
Зайченко Н. Відображення функції мови у психолінгвістичній спадщині
О.О. Потебні // Шлях освіти. – 2002. – № 1. – С. 51-54.
25.
Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1999. – 382 с.
26.
Залевская Л.Л. Задачи психолингвистических исследований лексики //
Психолингвистика и межкультурное взаимопонимание. Тезисы докладов X Всесоюзного симпозиума по психолингвистике и теории коммуникации / ЛН СССР, Ин-т языкознания. – М., 1991. – С. 16-118.
27.
Залевская Л.Л. Исследование направленных ассоциации в русском и английском языках // Проблема английской филологии и психолингвистики. – Калинин: КГУ, 1972. – Вьш. 1. – С. 3-35.
28.
Залевская А.А. К проблеме експериментального исследования структуры ассоциативного поля / Материалы рабочего совещания по теме: Человек как поситель языка. – Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун- та, 1975. – С. 27-77.
29.
Залевская А.А. Межъязыковые сопоставления в психолингвистике. –
Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1979, – 83 с.
30.
Залевская А.А. Проблемы организации внутреннего лексикона человека. – Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1977. – 83с.
31.
Залевская А.А. Психолингвистические проблеми семантики слова:
Учеб. пособие. – Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1982. – 80 с.
32.
Залевская
А.А.
Слово в лексиконе человека:
Психолингвистические исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун- та, 1990. – 704 с.
33.
Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л.: Наука,
1972. – 216.
34.
Квале Стейнар. Исследовательское интервью / М.Р. Миронова /Пер. с анг./; Д.Л. Леонтьев /научн, пер. и предисловие/. – М.: Сгипея, 2003. –
301 с.

70 35.
Клименко А.П. Вопросы психолингвистического изучения семантики.
– Минск, 1970. – 206 с.
36.
Климкова А.А. Ассоциативное значение слов в художественном тексте
// Науч. докл. высш. шк. Сер. Филол. науки. – 1991. – № 1. – С. 45-54.
37.
Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. – М:
Наука, 1990. – 11с.
38.
Корытная М.Л., Нечаева М.Н. Экспериментальное исследование связей между словами // Проблемы семантики: психолингвистические исследования. – Тверь: ТГУ, 1991. – С. 99-107.
39.
Костюк Г.С. Психологія. – Київ: Радянська школа, 1968. – 572 с.
40.
Кочерган М.П. Слово і контекст. (Лексична сполучуваність і значення слова). – Львів: Вид-во при Львів, держ. ун-ті „Вища школа", 1980. –
184 с.
41.
Лебедева С.В. Специфика ассоциативных связей в условиях патологии речи // Материалы XII Междунар. симпоз. по психолингвистике и теории коммуникации „Языковое сознание и образ мира", Москва, 2 – 4 июня 1997 г. – М.: Ин-т языкознания РАН и МГЛУ, 1997. – С. 94.
42.
Леонтьев А.А. Психолингвистика. – Л.: Наука, ЛО, 1967. – 118 с.
43.
Леонтьев А.А. Психологическая структура значення // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. – М: Наука,
1971. – С. 7-19.
44.
Леонтьев А.А. Психолингвистический аспект языковых знаков //
Принципы и методи семантических исследований: Сб. ст./ АН СССР,
Ин-т языкознания. – М., 1976. – С. 46-73.
45.
Леонтьев А.А. Общие сведения об ассоциациях и ассоциативных нормах // Словарь ассоциативных норм русского языка / под ред. А.А.
Леонтьева. – М.: Изд-во МГУ, 1977. – С. 3-16.
46.
Леонтьев А.А. Основи психолингвистики. – М.: Смысл, 1999. – 287 с.
47.
Леонтьев А.А., Шахнарович А.М. Психолингвистические проблемы семантики. – М.: Наука, 1983. – 284 с.

71 48.
Медведева И.Л. Опыт психолингвистического исследования антонимии
49.
Психолингвистические исследования з области лексики и фонетики. –
Калинин: КГУ, 1981. – С. 68-81.
50.
Мороховська Е.Я. До типології універсальних ознак у природній мові //
Мовознавство. – 1978. – № 2 – С. 54-60.
51.
Новикова А.М. "Семантический гештальт" в структуре ассоциативного поля. – М., 1998.-30 с.
52.
Овчинникова И.Г., Штерн А.С. Ассоциативная сила русского слова //
Психолингвистическне проблемы фонетики и лексики. – Калинин:
КГУ, 1989. – С. 110-117.
53.
Овчинникова И.Г. Ассоцыации и вьысказывание: Структура и семантика: Учеб пособие по спецкурсу. – Пермь: Перм. гос. ун-т. 1994.
– 124 с.
54.
Павлов І.П. Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поведінки) тварин. – К., 1953. – 531 с.
55.
Палермо Д. С. Словесные ассоциации и речевое поведение детей //
Изучение развития и поведения детей / Пер. с англ. – М.: Просвещение,
1966.
56.
Перебейнос
В.С.
Использование
ЭВМ в лингвистических исследованиях. – К.: Наукова думка, 1990. – 228с.
57.
Петренко В.Ф. Динамика семантического поиска // Исследование речемыслительной деятельности. – Алма-Ата, 1974.
58.
Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Изд-во Моск. ун-та,
1988. – 208 с.
59.
Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учеб пособие. – Смоленск:
СГУ, 1997. – 400 с.
60.
Подражанская Н.Т. Производное слово в материалах ассоциативного эксперимента с носителями английского языка // Психологические и лингвистические аспекты проблемы языкових контактов. Калинин:
КГУ, 1984. – С.128-135.

72 61.
Потебня А.А. Мысль и язик. – К.: СИНТО, 1993. – 192 с.
62.
Психологічний словник / За ред. члена-кореспондента АПН СРСР В.І. Войтка.
– К, 1982. – 216 с.
63.
Психология. Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского.
– М., 1990. – 494 с.
64.
Рогожникова Т.М. Свободный ассоциативный эксперимент с людьми преклонного возраста: вопросы организации и предварительные итоги //
Психолингвистические проблеми фонетики и лексики. – Калинин:
КГУ, 1989. – С. 105-109.
65.
Рогожникова Т.М. Взаимосвязь ассоциативного мира слова и текста //
Проблемы семантики: психолингвистические исследования. – Тверь:
ТГУ, 1991. – С. 45-53.
66.
Рогожникова
Т.М.
Психолингвистические проблемы функционирования полисемантичного слова / Автореф. дисс. д-ра филол. наук. – Уфа, 2000. – 42 с.
67.
Салихова Э.А. Структура ассоциативных полей лексических единиц при детском билингвизме / Дисс. канд. филол. наук. – Уфа, 1999. – 165 с.
68.
Сахарный А.А. Введение в психолингвистику: Курс лекций. – Л.: Изд- во ЛГУ, 1989. – 184 с.
69.
Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999. –
70.
148 с.
71.
Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. А.А. Леонтьева. –
М., 1977. – 192 с.
72.
Соколова Т.В. Ассоциативный тезаурус ребенка 3-6 лет / Автореф. дисс. д-ра филол. наук. – М., 1999. – 65 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал