Суспільно-політичний документ у мовній картині світу українців



Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.63 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4
тематичніпаспорт (30), заява (18), папір (7), акт (4), диплом
(3), доручення (3), журнал (3), папери (2), заповіт (2), атестат (2), договір
(2), свідоцтво (4), закон (2), звіт (2), папір з печаткою, цінний папір, анкета,
бланк, відомість, декларація, довідка, запит, наказ, посвідчення, протокол,
рахунок, свідоцтво про народження, угода, характеристика (по 1). Значну частину формують парадигматичні реакції робота (4), печатка (2),
підтвердження (2), юрист (2), аркуш, архів, банк, бізнес, газета,
збереженість, зобов'язання, код, навчальний заклад, накладка, освіта,
офіційність, папка, стіл, файл. Синтагматичні реакції представлені вузькою групою асоціацій з коефіцієнтом 1 – важливий, відповідальний,
державний, діловий, конфіденційний, про народження, а словотвірні
єдиним асоціатом документація. Конотаційні реакції відображають як зневажливе ставлення інформантів – папірець (2), так і значущість стимулу, який може бути пов’язаним з професійною діяльністю – хліб (1), тому й сприймається серйозно – важливо (1).
У окресленому асоціативному полі виразно виведено сприйняття опитаними стимулу ДОКУМЕНТ як конкретного ділового паперу, значущого для життя носія української мови. Найчастотнішими, а значить, можна припустити, що найважливішими для нього є паспорт і заява, адже саме ці

39 реакції утворюють асоціативне значення. Очевидно, з посвідченням особи – паспортом – та особистим волевиявленням – заявою – найчастіше мають справу опитані, серед яких більшість становлять студенти й учні, хоча і представники інших видів діяльності активно асоціювали цей стимул з названими поняттями.
Стимул УКРАЇНЕЦЬ отримав 57 різних вербальних реакцій –
іменників, прикметників і, що вирізняє цей стимул з-поміж інших, словосполучення. Можна вважати, що понятійний зміст стимулу актуальних для всіх опитаних, оскільки лише в одному випадку вербальна реакція була відсутня, що становить 0.68% від загальної кількості.
Серед отриманих реакцій тематичні утворюють не надто потужну групу – національність (10), нація (7), німець, особа, особистість, сусід,
житель, Я (по 1), натомість виразно представлено безособове ставлення до стимульного поняття через найчастотніші тут реакції національність і нація.
Парадигматичні реакції – людина (30), громадянин (6), козак (6), народ (3),
хлопець (3), вінок (2), одяг (2), вишиванка, герб, громадянство, дитина,
незалежність, співвітчизник(по 1) – яскравіші, оскільки представлені
іменниками зі значенням особи або її атрибуту (вінок, одяг) та статусу
(громадянство, незалежність). Синтагматичні реакції не вирізняються потужністю групи – гарний, гостинний, корінний, привітний, сильний,
хоробрий (по 1); а словотвірні мають єдиний асоціат українка (1).
Особливу групу реакцій утворюють конотаційні. Стимул викликав у
інформантів контрастні оцінки – від безумовно позитивних гордість (2),
повага, справжній, щастя, сила, гідність, класний чувак (по 1), яких щоправда менше, до іронічно-зневажливих бідний, дурень, жовто-зелений
чоловік, задурений, ішак, лох, нещасний, раб, сало, сором, статус у паспорті,
термінатор, хохол (по 1), а реакцію націоналіст без пояснення самого опитаного віднести до конкретного типу складно.
Певною мірою за смислом до конотаційних дотичні реакції у формі
словосполученнябідна людина, вільна людина, красива людина,

40
громадянин України, дотримується звичаїв, житель України, чоловік в
український сорочці (по 1). Зазвичай прийнято вилучати з аналізу реакції- словосполучення, оскільки вони не відповідають класифікаційним критеріям, але ми вважаємо, що вільний асоціативний експеримент, умови якого жорстко не обмежені експериментатором, природно проявляє таку номінативну одиницю – реакцію опитаного, як словосполучення, тому пропонуємо уточнити проаналізовані нижче класифікації, увівши різновид реакції-словосполучення.
Асоціативне поле стимулу УКРАЇНЕЦЬ сформоване змістовими фрагментами, які представляють у різних виявах особу з певними характеристиками, подекуди виразно оцінними. Асоціативне значення ж позбавлене оціненості, включає цілком нейтральні, абстрактні одиниці
людина, національність, нація.
Стимул РОСІЯ викликав 66 різноманітних вербальних реакцій, у більшості представлених іменними частинами мови та словосполученнями, лише в одному випадку дієсловом. Вербальна реакція була отримана від кожного опитаного, що свідчить про актуальність змісту стимулу в суспільному житті мовців.
Широко виявлені парадигматичні реакції сусідка (25), Москва (5),
москалі (3), газ (3), союзник (3), кацапи (3), Батьківщина (2), партнер,
медвідь, удосконалення, співдружність, нафта, росіянин. Майже на одному кількісному рівні з попередніми представлені конотаційні – серед них невелика кількість позитивних оцінок - друг (7), багатство, рідне, мило, у більшості негативна оціночна реакція - ворог (6), війна, диктат, жлоби,
завойовник, загарбництво, кат, нагляд, узурпатор, хижак. Окремою конотаційною реакцією на стимул виступає дієслово ненавиджу, як вияв особистого негативного, агресивного ставлення опитаного до стимулу.
Реакції-словосполучення, хоч і багато з наведених нижче містять оціночні судження, близькі конотаційним реакціям, згруповуємо окремо – сусідня
держава (5), дружні стосунки, нормальна держава, гарна країна, там є

41
погана людина, країна москалів, злий сусід, сусід недобрий, український
робітник, позначена рожевим на карті, упереджене ставлення до українців.
Тематичні реакції включають небагато асоціацій – держава (14), країна (5),
Україна (3), слов'яни, кордон, Крим та реакція-абревіатура США. Також присутні ремінісцентні реакції – братня держава (4), брат (4), сестра (4),
мама, широка душа, ближнє зарубіжжя, старший брат, що зумовлені
історичними та географічними аспектами. У групу синтагматичних реакцій об'єднуємо асоціації – велика (2), могутня (2), впливова, далека, заздрісна,
підступна, розвинена, сусідня – більшість з яких містять у собі емоційно- оцінну характеристику. Реакції-персоналії представлені скупо – Путін (2).
Асоціативне поле стимулу РОСІЯ рясно представляють різного роду оцінні характеристики та судження про смисл стимулу, що являє особисте ставлення опитаних до нього. Проте значна кількість реакцій сусідка та
держава утворюють асоціативне значення слова, обидва є ключовими словами визначення, взятого зі словника.
Стимул ПАТРІОТИЗМ описано 75 вербальними реакціями, вони представлені іменниками, прикметниками, іменними, прислівниковими та дієслівними словосполученнями. У 10,8% опитаних поданий стимул не викликав жодної асоціації, що свідчить про відсутність або нерозуміння поняття опитаними, серед яких більшість – учні середніх класів та працівники торгівлі.
Поміж отриманих реакцій до парадигматичних увійшло найбільше –
відданість (10), любов (10), захист (5), фанатизм (4), віра (3), героїзм (3),
відповідальність (2), вірність (2), обов'язок (2), чесність (2), людяність,
свобода, шана, мужність, герой, боротьба, традиції, порядність, мета,
справедливість, тут реакції характеризують поняття патріотизму, як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів. Ядерні реакції відданість і любов є ключовими словами словникової статті терміна. Тематичні реакції – українці (5), людина

42
(3), Батьківщина (2), громадяни (2), ідеологія (2), Україна (2), народ, козаки,
спортсмен, усвідомлення, фанати, вишивка, це я, держави, де ядерна реакція засвідчує віднесеність домінанти до українців як нації. У дещо менші групи об'єднані синтагматичні реакції – відсутній (3), важливий, відважний,
вольовий, досягнений, різний, український, хоробрий та конотаційніміф (2),
бандит, брехня, мізер, нащо?, не вірю, обкрадання, скінчився, фальш, де в останніх простежується негативне оціночне ставлення.
Зустрічаються персоналіїБабійчук, Бандера, Шевченко, перший швидше всього вжитий в результаті власного життєвого досвіду, решта – так як є символами змісту аналізованого стимулу у національній свідомості.
Розмаїто вживаються реакції-словосполученнялюбов до Батьківщини (9),
відданість державі (3), готовий на самопожертву, я українець, відійшло в
минуле, був колись, бути українцем, в радянські часи, віддати життя, за
мову і культуру свого народу, любити своє місце, людина своєї країни,
людина яка любить свою країну, патріоти своєї держави, своє рідне, сила
волі, українській мові, усвідомлення себе, певне вживаються опитаними для більш ширшого опису стимулу, як бачимо позитивного. Присутні в одиничних випадках ремінісцентністан душі і серця й словотвірні реакції
патріот.
В поданому асоціативному полі чітко окреслено сприйняття опитаними стимулу ПАТРІОТИЗМ як соціально-політичного явища, що передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї
Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.
Проте оцінка стану даного явища на сучасному етапі побутування дещо негативна, що засвідчують різкі реакції відсутній, міф, нащо?, фальш серед синтагматичних та конотаційних реакцій, що формує його асоціативне значення.
Стимул ПОЛІТИКА об'єднав 93 вербальні реакції, представлені різними частинами мови, словосполученнями та усталеними виразами.

43
Очікувалось отримати велику кількість асоціацій, зважаючи на актуальність змісту стимулу, тому й не дивно, що асоціації проявились аж у 96% опитаних від загальної аудиторії.
Наймасивніший пласт склали конотаційні реакції бруд (9), сміх (4),
бійка (4), брехня (3), сварка (3), гра (2), болото (2), політична
проституція(2), абсурд, багнюка, базар, бандитизм, безлад, бізнес, бокс,
видумали, грабіжництво, гроші, грязь, дурдом, дурна, живодери, забава, зло,
інтриги, каша, корупція, крадіжки, лайно, насилля, нестабільність, повна
дурня, смітник, сором, театр, цирк, шахмати, – 37 асоціацій негативної оцінки стимулу, що становить більше як третину від загальної кількості отриманих асоціатів, натоміть всього 3 асоціації позитивної оцінки – класно,
добро, важливо. Тематичні реакції – депутат (7), держава (6), країна (2),
світу (2), Україна (2), Верховна Рада, комуністи, парламент, партія,
президент, всі вони є суб'єктами політики – держава (ядерна), партія,
парламент, або ж політичний індивід – депутат (ядерна), президент, дії якого чітко окреслені законами. Ключове слово зі словникової статті визначення стимулу присутнє у парадигматичнихробота (2),
справедливість, діяльність, високопосадовці, влада, зобов'язання, права,
сила, але не є ядерною асоціацією.
Виключно з негативним змістом представлені синтагматичні реакції –
брудна (2), чорна, відсутня, нерозбірлива, зрадлива, непостійна, неправильна,
несправедлива, погана. Доволі часто опитувані застосовують до стимулу асоціації у формі усталених виразів, це засвідчують ремінісцентні реакції
брудна справа (2), каша-малаша, дитячий садок, без коментарів, великі
гроші, вічна тема, темний ліс, чорна справа. Реакції-словосполучення –
важлива складова держави, мистецтво управляти державою, свій вибір, бік
розумних людей, думка кожного, вибір слова, керівництво державою, спосіб
вирішення, покращення життя, немає чим зайнятись, немає неї в Україні,
прагнення до влади, щось незрозуміле, розкрадання держави, нав'язування
думки. Єдиним асоціатом представлена група реакцій персоналійшоу

44
Шустера, тому що стимул є об'єктом діяльності останього.
В асоціативному полі стимул ПОЛІТИКА сприймається опитуваними як цілеспрямована діяльність, пов'язана з побудовою та прийняттям відповідальних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами в державі уповноваженими органами та особами, а саме
депутатами. Асоціативне значення ж насичене в більшості негативними емоційно-оцінними судженнями бруд, сміх.
Стимул ПОДАТКИ викликав 62 вербальні реакції. Два випадки засвідчили вияв невербальних реакцій, де опитані застосували цифрові знаки на позначення асоціації. З поняттям ПОДАТКИ знайомі майже всі реципієнти ̶ 98% опитаних прореагували на стимул.
Система парадигматичних реакцій збори (7), збір коштів (4),
стягнення (4), побори (3), обов'язок (2), за певний предмет, відрахування із
заробітку, внески, грошові внески, данина, допомога, зменшення зарплати,
зобов'язання, із зарплати, обов'язкові виплати, поповнюють державну казну,
постійний зріст, сплата з доходів, сплачування, участь, штраф, хабар. Не менш численно виражені конотаційніздирництво (17), тиск (2), грабіж
(2), несправедливість, вигадка, зайві гроші, великі гроші, жах, крадіж,
насилля, нащо, невідомо куди, обдирання, обійдуться, обман, офіційна
крадіжка, прес, пута, рекет, зашморг, чесність, благо. Гроші (33), закон (2),
платити (4), борги, закон на податок, зарплатня, казна, рахунок
̶

згруповані як тематичні реакції. Експресивну оцінку дають стимулу
синтагматичнівеликий (7), високі (4), дурні, суспільні, грошові, неземні,
неправильні, реальні, обов'язкові. невербальні – 0%, 20%.
У наведеному асоціативному полі чітко виділяється оцінне судження про стимул як негативне явище – здирництво. Сприймають опитані стимул
ПОДАТКИ як встановлені обов'язкові платежі, у грошовому вимірі, що засвідчує ядерна асоціація, яка є основною одиницею розрахунку в сучасному суспільстві – гроші. Присутня невербальна реакція вказує на асоціативне значення ПОДАТКУ – 20% в середньому від заробітної плати

45 фізичної особи, та 0% - вочевидь як бажання самого опитаного про відсутність будь-якого податкового збору.
На стимул НАЦІОНАЛІЗМ виявлено 68 вербальних реакції, 45 випадків відсутності реакцій.
Найбільше виявлено асоціацій, що знаходяться в одному семантичному полі зі стимулом. Парадигматичні реакції свобода (2), відданість (2),
егоцентризм (2), віра, чесність, ворожнеча, геройство, єдність, ідея, любов,
націонал-демократи, почуття, сльози, риса, символ, термін, хвороба,
вбивство, доцільно виокремити близьких до парадигматичних реакції
словосполученнявідданість своїй нації (3), вірний нації (2), повага до себе
(2), вірний своїй думці, готовність до самопожертви, діяння в інтересах
власної нації, схожий на фашизм,права за свободу, національна свідомість,
неповага до людей, повага, повага до свого народу, від стояння своїх
державних думок, все про подію. Тематичні реакції – українець (5),
патріотизм (3), расизм (3), фашизм (2), фашисти (2), країна (2), прапор (2),
держава, захисники, конструкція, люди, мова, народ, неофашисти, партійні
діти, патріоти, Україна, засвідчують опитані споріднюють поняття
націоналізм
̶
патріотизм ̶ расизм. Синтагматичні реакції вжиті у меншій кількості – український (4), відсутній (2), державний, недостатній,
обмежений, російський, а словотвірні – єдиний асоціат нація, проте з коефіцієнтом 7, адже є базовим принципом поняття НАЦІОНАЛІЗМ.
Згадались в реакціях і персоналіїБандера (3), Гітлер, Чорновіл, як імена
ідеологів переконання цінності своєї нації, все ж з яким відтінком вжиті прізвища ми достеменно сказати не можемо. Слабо представлені
конотаційні реакції – нема (2), існує, дурість, ідіотизм, занадто,
лицемірство, придумано, серйозно. Навіть присутня абревіатура – НАТО,
можливо через часте вживання зі скороченням словосполучення національна
безпека.
Асоціативне поле виявляє сприйняття аналізованого стимулу
НАЦІОНАЛІЗМ не тільки як ідеологію, напрямок політики, що забезпечує

46
свободу українцю, а й таке, що спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Базовим принципом поняття виявилась теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності. Асоціативне значення
НАЦІОНАЛІЗМУ проповідує вірність і відданість своїй нації українця.
Стимул ДЕРЖАВА викликав 62 відмінні вербальні реакції.
Асоціативний ряд представлений іменними частинами мови, за винятком одного дієслова, наведена значна кількість власних назв політичних утворень. Більша частина учасників вільного експерименту асоціюють стимул, проте у 4 опитаних стимул не викликав асоціацій.
Домінують парадигматичні реакції – влада (9), країна (9),
Батьківщина (4), народ (4), Вітчизна (3), президент (3), незалежність (2),
герб (2), сім'я (2), демократія, єдність, любов, люди, міць, мрія,
нестабільність, океан, патріот, патріотизм, прапор, політика, працівник,
родина, свобода, скарбниця, суверенність, депутат, територія, уряд, устрій,
місце проживання, і вже згадана дієслівна форма – керувати. Реакції
тематичної групи в більшості представлені назвами держав – Україна (41),
українці (2), Давня Греція, Київська Русь. Незалежна (4), наша (3), занедбана
(3), добра, красива, міцна, прекрасна, рідна, багата, велика, самостійна,
погасла, ганебна, нестабільна, розвалена – становлять синтагматичну групу реакцій, скоріш за все опитувані характеризують державу, де проживають.
Подані асоціації розділились у співвідношенні 2/3 від виявлених синтагматичних – позитивні. Конотаційні реакції віддзеркалюють виключно негативну емоційну оцінку інформантів – розпад (2), розвал (2), яма, хаос,
фігня, смітник, розруха, нема, дурдом, колгосп, базар. Персоналії мають
єдиний асоціат Янукович.
У виведеному асоціативному полі виразно окреслено сприйняття опитаними українцями стимулу ДЕРЖАВА, як окреме утворення з визначеними територією, національною символікою, владою. Остання очевидно є найважливішою, можливо, тому що проводить внутрішню і зовнішню політику на світовій дипломатичній арені. Найчастотніше було

47 вжито асоціацію Україна, саме вона утворює асоціативне значення стимулу, оскільки всі опитані проживають на території української держави, часто асоціювали стимул з названою країною.
НА стимул ЄВРОСОЮЗ отримано 53 розбіжні вербальні реакції.
Зустрічаються різні частини мови – іменники, прикметники, прислівники,
інколи поєднуються у словосполученнях, вжиті фразеологічні одиниці.
Реакції на стимул проявились не у всіх опитаних, у 13% інформантів спостерігаємо відсутність асоціацій. Можливо, це свідчить що опитані не знайомі з поняттям стимулу.
І знову-таки парадигматичні реакції становлять найоб’ємнішу групу асоціацій – об'єднання (16), дружба (7), союз держав (6), союз (6), мрія (5),
країна (5), спілка (5), краще життя (3), співдружність (2), збір держав (2),
зібрання (2), благополуччя (2), право (2), наше майбутнє (2), спільність (2),
безпека, благородство, блок, євро, Європа, злагода, валюта, вибір, збори,
мир, можливості, недосяжність, об’єднаність, організація, партнерство,
перспектива, рівень, слов'яни, співпраця, спільнота, успіх, фірма, шанс, не відокремлюємо групу й зазначаємо реакції у формі словосполучень ̶
європейська допомога, добре розвинута держава, відкриті кордони,
заможне життя, згуртування держав, світова політика, тотальний
контроль, шлях до вступу і розпаду союзу як у СРСР містять ознаки парадигматичних реакцій. Реакції у формі висловлення такий собі союз,
незнаю такого важко класифікувати і визначити домінуючі ознаки, можна оцінити відповіді як відсутність реакції на стимул як такої. Всі наведені
конотаційні реакції з коефіцієнтом 1 – безглуздя, божевільня, брак, велика
каша, велике море, далеко, дешево, добре, дурниці, не у нас, повна лажа,
прикольно, щось дуже далеке, фігня, яма. Мало представлені: тематичні
Україна (2), Білорусь; ремінісцентнісвітло в кінці тунелю, нездійсненні
мрії, недоросли, майстер успіху; синтагматичнівеликий, жорстокий,
забутий, недосяжний. Присутні реакції і у формі абревіатури – НАТО,
СРСР, ЄС та одинична реакція персоналіяЮщенко.

48
Асоціативне поле стимулу ЄВРОСОЮЗ включає перелік характеристик, властивостей та критеріїв, що визнаються загальними правилами і стандартами ЄС. Опитані сприймають стимул як певне
об'єднання країн-членів Європейських Спільнот, з найвищим рівнем
інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта).
Більшість представників опитування асоціювали стимул з наведеними вище поняттями, проте є жаргонні вислови, скоріше негативні, щодо особистого ставлення до стимулу.
Стимул ДЕМОКРАТИЗМ описаний 67 різними вербальними реакціями, представленими іменними частинами мови та іменними словосполученнями. В даному випадку окремо не виводимо групу реакцій- словосполучень, більшість їх включаємо за наявністю характерних ознак до парадигматичних. 15% від загальної кількості опитаних, серед яких учні та студенти, не асоціюють стимул, припустимо, що вони не знають або не розуміють значення слова.
Найбільший пласт склали парадигматичні реакції – свобода (24),
свобода слова (9), воля (5), держава (4), влада (4), рівність (4), вибір (2),
народ (2), політика (2), порядок (2), рівноправність (2), справедливість (2),
відповідальність, волевиявлення, герб, Західна Україна, країна, криза,
людина, народність, народовладдя, незалежність, партії, права, правила,
правління, правильність, право, правомірність, справа, становище, українка,
цензура, цілісність, чесність вільна думка кожного, влада народу, влада
порядку, незалежна країна. Синтагматичні відсутній (3), різний, великий,
вільний, вічний, повний, правильний, український. Конотаційні реакції – немає
(3), брехня (2), мрія (2), безладдя, багато обіцянок, біда, неправда, облуда,
обман, смішно, шум, як бачимо присутні асоціації мають негативне забарвлення. Представлені, хоч і в обмеженій кількості,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал