Суміжні права курс лекцій




Сторінка14/19
Дата конвертації22.12.2016
Розмір2.17 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
9.2 Види порушення авторського права та суміжних прав
Порушення авторського прав та суміжних прав може відбутися у рамках договірних і позадоговірних відносин.
При порушені умов договору щодо використання об’єктів авторського права або суміжних прав застосовують санкції,
передбачені договором.
У разі позадоговірного порушення, а також тоді, коли в договорі
не зазначено конкретні санкції, особа чиї права порушені, може скористатися тими засобами захисту,
які
встановлені
законодавством.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право і
суміжні права» визначено види порушення авторського права чи суміжних прав, що дають підстави для судового захисту, а саме:
1) Піратство у сфері авторського права і суміжних прав – це опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України,
вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і передач (програм)
організацій мовлення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і
суміжні права» контрафактний примірник твору, фонограми,
відеограми - це примірник твору, фонограми чи відеограми,
відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі
примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Істотною ознакою піратства є те, що несанкціоновані дії
здійснюють з метою одержання комерційної вигоди. Піратство часто здійснюється організовано. Останні технологічні досягнення призвели до того, що піратство набуло великих розмірів і стало
203
загрожувати нині самим основам авторського права та суміжних прав, зачіпаючи інтереси всіх, хто бере участь у створенні
інтелектуальних творів,
їх виконанні,
відтворенні
та розповсюдженні, тобто зачіпає права, передбачені системою авторського права та суміжних прав. Тому боротьба з піратством є
одним з основних завдань, які стоять перед світовим співтовариством. Термін «піратство» також використовують в більш широкому розумінні, коли в повсякденному житті характеризують будь-які порушення авторського права та суміжних прав.
2) Плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.
Особа, яка вчинила подібні дії, називається плагіатором. Плагіат слід відрізняти від вільного використанням думок, ідей або способів,
запозичених з іншого твору для створення нового оригінального твору. Плагіат у звичному розумінні не обмежується випадками формальної подібності. Зробити твір доступним для загального відома у вигляді переробки змісту твору іншого автора у новій формі
літературного або художнього вираження і видати його за свій власний оригінальний твір - також є плагіатом.
3) Ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які
мають авторське право і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм,
програм мовлення.
Враховуючи те, що суб’єкти авторського права і суміжних прав володіють виключним правом дозволяти імпорт примірників творів,
фонограм та відеограм, має місце порушення авторського права та
(або) суміжних прав, коли твори та інші об’єкти, захищені в Україні,
ввозяться в Україну з держави, де ці твори та інші об’єкти не захищаються, і у випадку, коли примірники творів, фонограм та
інших об’єктів, які були розповсюджені поза межами України за згодою законного володільця прав, імпортують в Україну без його згоди.
4) Вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав.
204

Наявність у законодавстві відповідних тимчасових (стримуючих)
заходів є невід’ємним елементом будь-якого ефективного механізму забезпечення захисту авторського права і суміжних прав. Важливим завданням таких заходів є попередження актів порушення та конфіскації контрафактних копій, обладнання для їх відтворення, які
становлять важливі докази і можуть бути знищені, якщо їх не взяти під контроль суду.
5) Будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права та суміжних прав, зокрема, виготовлення,
розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу.
Положення про визначення дій свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав вперше на міжнародному рівні були включені до Договору про авторське право
(стаття 11) та Договору про виконання і фонограми (стаття 18)
укладених в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної
власнсоті. Відповідно до зазначених статей договірні держави передбачають відповідну правову охорону та ефективні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів, якими користуються автори, виконавці або виробники фонограм у зв’язку зі здійсненням своїх прав, та які обмежують дії щодо їх творів,
виконань і фонограм, що не дозволені авторами, виконавцями або виробниками фонограм або не допускаються законом. Визнаються незаконними імпорт, виготовлення або розповсюдження протизахисних пристроїв, або пропозиція чи надання послуг, що мають аналогічну дію. Протизахисний пристрій - це будь-який пристрій, виріб або компонент, включений у пристрій або виріб,
основним призначенням або основним результатом застосування якого є обхід будь-якого способу, режиму, механізму або системи, які
запобігають або перешкоджають будь-яким правомірним діям.
Умовою заборони є той факт, що особа, яка здійснила зазначені дії,
знає або має достатні підстави знати, що такий пристрій або послуга будуть використані або використовуються для цілей недозволеного використання авторського права і суміжних прав. Вимога знання сфокусована на цілі, для якої використовуватиметься такий пристрій або послуга.
205

6) Підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема, в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.
7) Розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема, в електронній формі.
Інформація про управління правами - це інформація, що позначає твір або інший матеріал, який знаходиться під охороною,
автора, виконавця, виробника фонограми або будь-якого іншого володільця прав, або інформація про умови використання твору,
фонограми або виконання, будь-який номер або код, який представляє таку інформацію, коли будь-яке з вищенаведеного є
прикладеним до копії твору, фонограми (відеограми) або зафіксованого виконання, або з’являється у зв’язку з програмою мовлення, сповіщення або наданням публіці твору, фонограми або зафіксованого виконання.
Підроблення, зміна, вилучення, розповсюдження без дозволу
інформації про управління правами авторів, виконавців, виробників фонограм також вперше на міжнародному рівні визначені як порушення прав в Договорі про авторське право (стаття 12) та
Договорі про виконання і фонограми (стаття 19).
У цілому закон не обмежує перелік дій, які можуть бути визнані
як порушення авторського права та суміжних прав і встановлює
норму, що вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті
немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і
суміжних прав, надає цим суб’єктам право судового захисту.
9.3 Цивільно-правовий порядок захисту авторського права
та суміжних прав
Найбільшу практичну значимість і ефективність серед названих порядків захисту авторського права і суміжних прав має цивільно- правовий, що реалізується в рамках юрисдикційної форми захисту.
206

Відповідно Цивільного процесуального кодексу України справи по спорах, що виникають із цивільних авторсько-правових відносин,
якщо хоча б однією із сторін у спорі є фізична особа, підвідомчі
загальним територіальним судам.
Згідно Господарського процесуального кодексу України до господарських судів у підвідомчих їм справах за захистом своїх порушених або оспорюваних авторських і суміжних прав і
охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, а у випадках передбачених законодавством таке право мають органи інші органи та фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчі загальним і господарським судам спори щодо авторського права та суміжних прав може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу).
Як засіб судового захисту авторського права та суміжних прав та інтересів, що охороняються законом, у цивільно-правовому порядку виступає позовна заява, тобто, з одного боку, звернена до суду вимога про відправлення правосуддя і, з іншого боку, звернена до відповідача матеріально-правова вимога про виконання належного йому обов’язку або про визнання наявності чи відсутності правовідносин. Позовний порядок захисту застосовують в усіх випадках, крім тих, які прямо зазначені в законі.
Позовну заяву подають за місцем знаходження відповідача.
Позовна заява має містити: назву суду, до якого подається заява;
точну назву позивача та відповідача, їх місце проживання або знаходження, також назву представника позивача, коли заява подається представником; зміст позовних вимог; виклад обставин,
якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що стверджують позов; зазначення ціни позову; підпис позивача або представника із зазначенням дати подання заяви. До позовної
заяви додають докази щодо порушення прав.
207

Строк позовної давності щодо порушених майнових прав складає три роки, від дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. На вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових авторських прав, дія позовної
давності не поширюється.
Подання позову до суду має сенс тільки відносно «легального пірата», тобто підприємця (фірми або фізичної особи), який офіційно зареєстрований, має постійне місцезнаходження, чинний рахунок у банку та (або) майно. В іншому разі звернення до суду позитивних результатів не дасть, а принесе заявникові лише одні
збитки у вигляді витрат, зроблених ним для відновлення порушеного права (судові затрати, оплата праці адвоката тощо).
9.3.1 Способи цивільно-правового захисту авторського права
та суміжних прав
У статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»
встановлено способи цивільно-правового захисту,
які
використовують при порушенні авторського права та суміжних прав.
При порушеннях будь-якою особою авторського права та (або)
суміжних прав, недотриманні передбачених договором умов використання творів та(або) об'єктів суміжних прав, використанні
творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, суб'єкти авторського права та (або)
суміжних прав мають право:
1) вимагати від порушника визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право та (або)
суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Вимога визнання права може бути реалізована тільки в юрисдикційному порядку.
Необхідність визнання права виникає переважно тоді, коли існує
спір між кількома суб’єктами про належність авторського права або суміжних прав, і цей спір вирішується судом на підставі позову
208
суб’єкта, який вимагає визнати авторське право за собою, до решти суб’єктів, які даний факт оспорюють. Визнання права можливе не тільки в порядку позовного, а й у порядку особливого провадження
- встановлення фактів, що мають юридичне значення. Наприклад, в тому разі, коли спадкоємець автора вимагає визнати авторство померлого відносно твору, випущеного автором у світ анонімно.
Вимога про визнання права (як вимога про встановлення факту, що має юридичне значення) буде звернена до суду.
Визнання прав як спосіб захисту дає можливість (залежно від суб’єкта авторського права або суміжних прав) домагатися визнання його: автором твору; суб’єктом авторського права, який набув майнових авторських прав відповідно до договору або закону;
артистом - виконавцем твору; виробником фонограми або відеограми; виробником програми (передачі) організації мовлення;
суб’єктом суміжних прав, якому на законних підставах передано відповідні суміжні майнові права щодо виконання, фонограми,
відеограми, програми (передачі) організації мовлення. У більшості
випадків вимога про визнання авторського права є необхідною передумовою застосування інших передбачених законом способів захисту.
Поновлення права може застосовуватися тільки в тих випадках,
коли порушення авторських прав має тривалий характер,
наприклад, тиражується твір або фонограма, здійснюється публічне виконання твору тощо. Цей спосіб застосовують у поєднанні з
іншими способами захисту, такими як відшкодування збитків і (або)
компенсації моральної шкоди, або як окремий спосіб захисту.
2) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або)
суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Зазначені способи захисту застосовуються у поєднанні з іншими способами захисту, наприклад, з відшкодуванням збитків, або мати окреме застосування. Так, у разі бездоговірного використання твору його автор може вимагати як заборони його подальшого використання, так і відшкодування збитків, яких він зазнав у зв’язку з таким використанням. Інтерес автора може полягати також і в
209
тому, щоб лише припинити порушення цього права або усунути загрозу його порушення.
3) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди.
Моральна шкода виражається у моральних стражданнях, яких зазнав потерпілий у результаті порушення його авторських або суміжних прав. Між протиправною поведінкою та наслідками у вигляді моральних страждань має бути безпосередній причинний зв'язок.
Такий спосіб захисту цивільних прав як компенсація моральної
шкоди полягає в покладанні на порушника обов’язку щодо виплати суб’єкту авторського права або суміжних прав грошової компенсації
за фізичні або моральні страждання, яких останній зазнає у зв’язку з порушенням його прав. Особливістю застосування цього способу захисту є те, що вимога про компенсацію моральної шкоди може бути заявлена тільки фізичними особами у зв’язку з порушенням їх особистих немайнових прав. Моральна шкода підлягає
відшкодуванню незалежно від відшкодування майнової шкоди та не пов’язана з розміром відшкодування останньої.
4) подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав,
або виплату компенсацій.
Під збитками в цивільному праві розуміють затрати, які зазнала особа, права якої порушено, втрату або пошкодження її майна
(реальну шкоду), а також не одержані доходи, які б ця особа одержала за звичайних умов обігу, якби її права не були порушені
(упущена вигода).
Збитки, завдані у результаті порушення авторського права і
суміжних прав переважно виражаються не у вигляді реальної шкоди
(виняток може становити, наприклад, знищення оригіналу твору образотворчого мистецтва), а у вигляді не одержаних від можливого правомірного використання твору доходів. Якщо мало місце кілька самостійних випадків протиправного (без дозволу) використання
210
твору порушником, то судова практика йде шляхом визнання за позивачем права на відшкодування збитків за кожний випадок неправомірного використання.
Реалізувати право на відшкодування збитків, зазвичай, буває
важко, оскільки необхідно доказати факт порушення прав, наявність збитків (які здебільшого виражаються тільки у вигляді упущеної
вигоди), їх розмір і причинно-наслідковий зв’язок між порушенням прав і виниклими збитками. Тому законодавством передбачено, що замість збитків особа, якій належать виключні права може вимагати стягнення одержаного порушником доходу. Крім того, суб’єкт авторського права або суміжних прав може вимагати від порушника виплати компенсації у встановлених законом розмірах. Цей спосіб захисту є найбільш ефективним, бо він може застосовуватися в тих випадках, коли суб’єкт авторського права не зміг визначити розмір завданих йому в результаті порушення його прав збитків, а також якщо порушник не одержав доходів, або їх розмір не вдалося встановити. Суб’єкт авторського права або суміжних прав може на свій розсуд застосовувати той або інший з названих способів відшкодування завданих у результаті порушення прав збитків, який він вважає найбільш ефективним.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані
особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення,
майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка є суб’єктом авторського права або суміжних прав, а також із можливого доходу,
який могла б одержати ця особа. До розміру збитків, завданих особі,
права якої порушено, додатково можуть бути включені судові
витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
5) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні
примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних
211
засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом
України.
Забезпечення дотримання імпортних і експортних обмежень і
заборон стосовно контрафактної продукції можливе за наявності
наступних підстав: повинна бути відповідна правова основа, що дозволяє суб’єктам авторського права та суміжних прав звертатися за допомогою до суду та органів митного контролю для вчинення дій проти імпорту або експорту контрафактної продукції і надає митниці
необхідні повноваження щодо примушування до дотримання правопорядку для затримки й накладення арешту товарів,
виготовлених з порушенням авторських прав, при перетині кордону.
Органи митного контролю повинні мати якісну службу
інформування, яка виявляє несанкціоновані товари за мінімальних затрат без порушення законних торгових операцій.
6) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів,
технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких
є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Відповідного порядку Кабінетом Міністрів України ще не встановлено.
Існує певний зарубіжний досвід, який може бути застосований в
Україні. Вперше прецедент, пов’язаний з інспектуванням, який отримав назву ордер Антона Піллера, було застосовано
Апеляційним судом Англії. Цей ордер видає суд і дозволяє
інспектування об’єктів, де ймовірно могли здійснюватися певні дії,
що порушують авторське право або суміжні права позивача.
Зазначений ордер має такі особливості:
- його видають в присутності тільки суб’єкта авторського права або суміжних прав, щоб застати відповідача зненацька і не дати йому можливості знищити або приховати важливі
докази;
212

- цей ордер дозволяє суб’єкту авторського права або суміжних прав здійснювати інспектування установ і всіх документів відповідача (включаючи рахунки, джерела постачання,
списки споживачів), які можуть мати відношення до порушення. Це дає можливість встановити джерело постачання незаконних копій об’єктів авторського права або суміжних прав, масштаби здійснюваних продажів, що, в свою чергу, може допомогти встановити розмір завданої шкоди;
- ордер на проведення інспектування може супроводжуватися приписом, який не дозволить звинуваченому знищити або будь-яким чином змінити документи, які мають відношення до справи.
Ордер Антона Піллера, безперечно, є ефективним засобом боротьби з піратством. Та у зв’язку з тим, що його видають за відсутності відповідача, необхідно діяти обережно, поважаючи права тих, проти кого цей ордер видають, а також незаконність чиїх дій ще вимагається доказати.
При наданні дозволу на інспектування суди мають дотримуватися таких умов:
- його видають тільки тоді, коли без такої інспекції не вдається розібратися в справі. Щоб виконати цю вимогу, суб’єкт права повинен довести, що є неспростовні дані про наявність у відповідача компрометуючих його документів або матеріалів,
що за наявних обставин існує реальна можливість або обґрунтована загроза того, що відповідач може сховати або знищити компрометуючі документи або матеріали, якщо його попередити заздалегідь, а також те, що потенційна або реальна шкода позивача в результаті незаконних дій відповідача дійсно є дуже серйозною;
- повага прав відповідача при виконанні ордера. Може бути висунута вимога, щоб при виконанні ордера був присутній адвокат, а стороні, що захищається, була надана можливість для обдумування припису ордера. Забороняється зненацька здійснювати вторгнення в установу або приміщення відповідача проти його волі. Звичайно, якщо відповідач
213
відмовиться дозволити проведення інспектування, тоді під час суду будуть зроблені висновки не на його користь.
7) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.
Вказаний спосіб насамперед надає змогу інформувати громадськість про боротьбу з правопорушеннями у сфері
авторського права та суміжних прав і є засобом попередження нових правопорушень.
Крім того, суб’єкти авторського права або суміжних прав вправі
вимагати від суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.
Якщо зазначені відомості були поширені через засоби масової
інформації (друкованої або аудіовізуальної), вони повинні бути спростовані в тому ж друкованому виданні, радіопередачі,
телепередачі або іншим адекватним способом. Порядок спростування в інших випадках встановлює суд.
8) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або)
суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб,
задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав.
Це положення містить вимогу статті 47 Угоди про торгівельні
аспекти прав на інтелектуальну власність, відповідно до якої органи судової влади повинні мати право, в залежності від серйозності
порушення, вимагати від порушника інформувати суб’єкта авторського права або суміжних прав про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні товарів та послуг, що порушують його права, а також про їхні канали розповсюдження.
9) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
214

Цивільно-правові способи, які використовують для захисту цивільних прав та інтересів визначені, у статті 16 Цивільного кодексу України. Вона встановлює, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної
(немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес
іншим способом, що встановлений договором або законом.
Примушування до виконання обов’язку в натурі нерідко називають реальним виконанням. Як самостійний спосіб захисту цивільних прав він характеризується тим, що порушник за вимогою потерпілого повинен реально виконати ті дії, які він зобов’язаний виконати за договором, який укладено між сторонами. Реалізації
зазначеного способу в галузі захисту авторського права і суміжних прав може бути застосована, наприклад, коли власника твору образотворчого мистецтва, який перешкоджає здійсненню авторських прав творця твору, може бути примушено до надання автору реальної можливості для реалізації прав тощо.
Відповідно до Кодексу України про адміністративне судочинство суб’єкт авторського права або суміжних прав має право оскаржити будь-які дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, якщо це призвело або може призвести до порушення його авторських або суміжних прав, якщо щодо таких дій не встановлено інший порядок судочинства. Відповідно до статті 17 цього Кодексу до компетенції
адміністративних судів віднесено розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень (нормативно-правових актів чи правових актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За результатами розгляду справи щодо порушення авторського права чи суміжних прав суд відповідно до статті 52 Закону України
215

«Про авторське право і суміжні права» має право постановити рішення чи ухвалу про:
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої
порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
- відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
- стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
- виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10
до
50000
мінімальних заробітних плат,
замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
- заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,
випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення,
припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію)
контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі
інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході
судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
- вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні
права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
Крім того, суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Суд також може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм,
відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони
216
були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм,
оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм,
відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.
За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп’ютерні програми і бази даних), фонограм,
відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено,
можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої
передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників,
підлягають відчуженню
із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до норм статті 432 Цивільного кодексу України суд також може постановити рішення про:
- застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
- зупинення пропуску через митний кордон України товарів,
імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права
інтелектуальної власності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал