Суми Сумський державний університет



Сторінка4/6
Дата конвертації28.12.2016
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6

МОДЕЛЬОВАНІ ТА НЕМОДЕЛЬОВАНІ ПАТЕРНИ СЛОВОТВОРУ

В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
Роль мови у людському житті оцінюється дуже високо, тому що це – надбання homo sapiens, умова і засіб виділення людини зі світу природи, це – формування свідомості з опертям на слово та мову в цілому, які є підвалиною мислення, засобом соціалізації, спілкування, відбудови міжлюдських стосунків, це – оселя людського буття і духу. Жодна фундаментальна проблема людського буття не може бути ані поставлена, ані вирішена без мови, без урахування її ролі в житті людини і суспільства [1].

Труднощі вербалізації наслідків пізнавальної людської діяльності, а саме: багатозначність слів, невідповідність граматичних та логічних структур, тісний зв’язок із психологічними асоціаціями зумовлюють пошук шляхів відображення та вибору мовних одиниць [1].

Словотвір, його різновиди за модельованими та немодельованими патернами свідчать про вічний процес становлення, семантичне наповнення та функціонування мовних одиниць.

Проблема словотвору, його мотиваційних механізмів на вербальних просторах вихідних та похідних одиниць осмислюється на векторах реалізації їх поверхневих та глибинних структур. Аналіз мотивації номінативних одиниць (у нашому випадку – денумеральних конструювань) передбачає когнітивну проекцію на структуру об’єкта, його формальне та семантичне наповнення. Мовне тлумачення є «вікном у знання», можливістю осмислення досліджуваних одиниць. Лінгвісти-когнітивісти одержують цінну інформацію про мовні знаки – їх самих та про те, що приховується за ними. Поняття «мотивація» виникло на теренах словотвору, яке тлумачиться у річищі формальної та семантичної кореляції вихідних та похідних одиниць. Мотиваційній ідентифікації сприяє осмислення етимологічних витоків слів, їх еволюційних процесів та функціонування. З огляду на це комплексний підхід є напрочуд цінним для розпізнання лінгвістичних феноменів, явищ самоорганізації та самодобування [2].

Універсальним шляхом поповнення лексикону є 1) словотвір (вербокреація), 2) семантичний зсув та 3) запозичення. Запозичення в англійському лексиконі представлене численним корпусом (близько 70% одиниць у зареєстрованих лексикографічних джерелах). У дискурсі (мовленні) запозичення становлять скромну частку. З огляду на частотність уживання запозичень, на їх асиміляційні процеси вагомими є автохтонні одиниці англійської мови (30%). Так, у поданому вірші запозичення представлені 3 одиницями, автохтонна (корінна) лексика – 20 одиницями, гібриди – 2 одиницями.


SYMPHONY IN YELLOW

An omnibus across the bridge



Crawls like a yellow butterfly,

And here and there a passer-by

Shows like a little restless midge.

Запозичення: англ. symphony, crawl, omnibus.

Гібриди: англ. across, butterfly.


(O. Wilde)

Аналітичність англійської мови є очевидною з огляду на структуру слів та їх порядок у мовленні. Із 25 слів похідними дериватами є omnibus, butterfly, passer-by і restless (4 слова). До службових слів належать in, an, across, the, a, and, and, a, a – 9 одиниць із 16 повнозначних номінацій. Таким чином, як бачимо, аналітичний лад англійської мови спрацьовує у цій текстовій ситуації, і не лише в ній. Значущість германських елементів в англійській мові є очевидною у моделюванні лексичних одиниць лексики у словотвірній ендозоні (підсистемі). Вторинні утворення визначаються природою вихідних одиниць – їх формально-семантичним буттям. У слов’янських мовах [3] 70–80% усіх слів – похідні одиниці, осмислення яких є цінним з огляду на те, що це – 1) готові одиниці номінації, 2) інтеграція схем знань, 3) механізм моделювання, 4) стратегія вилучення семантичних компонентів, 5) зразок «поведінки» цілої парадигми слів, 6) засіб збагачення лексичного корпусу.

Словотвір як ендозонна підсистема має властиві їй категорії, моделі, рівневий статус, функціональне навантаження, синтагматичне та парадигматичне представлення, дистрибутивний дизайн та специфічне омовлення [3]. Актуальними для осмислення словотвірних традицій залишаються проблеми систематизації емпіричного матеріалу, теоретичне обґрунтування результатів лінгвістичного пошуку, адекватне використання методологічних засад сьогодення, виокремлення модельованих та немодельованих патернів зазначеної зони. При цьому правомірним є осмислення співвідношень феноменів словотвір :: синтаксис, словотвір :: текст, словотвір :: прагматика; а також – когнітивних векторів трансформації лексичного значення в граматичне, конкретного значення – в абстрактне, процесу еволюції – в інволюцію [2].

Відкритими залишаються проблеми частиномовних меж слів, явище дихотомії – полісемія :: омонімія. Кореляція вихідних та похідних одиниць аналізується на векторах їх граматичного, семантичного та епідигматичного буття, експлікується у метазнаках деривація, дериват, дериватологія, що свідчить про наявність у мовній картині світу вторинних утворень як таких, що мають вихідні знаки певного системного ґатунку. Мотивуючими є вихідні одиниці, словоутворювальні форманти, інтеграція яких призводить до появи ДК. Денумеративи з’являються шляхом транспозиції, переходу одного класу знаків до іншого, в якому новоутворені одиниці, зберігаючи ознаки вихідних конструювань, збагачують свою семантику, модернізують формальні покажчики за чинними канонами мовної системи [4].

Кількісні характеристики навколишнього світу є основою для формування філософських, логічних і мовних категорій кількості, заповнення яких обумовлюється поступовим пізнанням від простого до складного, від конкретного до абстрактного. Результати пізнання знаходять своє відображення у семантичних структурах квантитативних одиниць, які утворюють специфічну мовну підсистему з притаманними їй субстанцією, структурою та функціями – матерією, інформацією та енергією [2]. У сучасній англійській мові виокремлюється цілий комплекс квантитативних одиниць – лексико-семантичне поле кількості (ЛСПК), інтегрованих домінантними та периферійними семами кількості. Центральне місце в ЛСПК займають числівники, які семантизують число як один із видівь хронотопу. Унікальність числівників полягає в реалізації базової неускладненої семи числа, у залученні їх до системи протиставлень числівники :: денумеративи, числівники :: лічильні слова, числівники :: мезуративи. Дихотомія числівники :: денумеративи позначена властивим для неї складом спільних та відмітних ознак. Загальним для них є те, що числівники і денумеративи реалізують загально-категоріальну сему числа. Відмітними рисами числівників є їх високочастотність, неускладненість опорної семи числа, специфічні валентнісні характеристики. ДК притаманні ускладнена форма та семантика. ДК перебувають у субординаційній залежності від числівників, формальним центром лексичного ряду є корінь, а значеннєвим – сема числа.

Вербокреація нових лексичних одиниць відбувається за словотворчими моделями, які історично склались у мовній системі [3]. Сучасна англійська мова має у своєму розпорядженні декілька способів утворення нових слів, серед продуктивних виокремлюються словоскладання, афіксація, конверсія та компресія [2]. Питома вага кожного з них представлена неоднаково, що детермінується факторами аналітичного ладу мови, а також – жанру, дискурсу та креативним хистом мовців.

Процес саморегулювання лексичної системи вказує на подолання суперечності між станом системи і вимогами ситуацій. Мовець – той, хто розмовляє – вибирає із існуючих слів ті, які можуть адекватно ословити думки та почуття. Не знаходячи їм позначень, мовець створює нові одиниці за діючими модельованими, а інколи немодельованими схемами. Потреба в нових словах забезпечується при цьому наявним матеріалом, канонізованим узусом, законами та нормами мовної системи, які знаходяться в постійній динаміці та відкриті модифікаціям. Серед ресурсів, що використовуються під час створення нових одиниць, виокремлюються і нумеральні слова (числівники) як такі, що позначені високою комбінаторикою у механізмі вербокреації. Корпус квантитативної лексики розростається за рахунок денумеративів, які, зберігаючи сему числа, відкриті до формальної та семантичної девіацій. Перебуваючи в постійному русі, мова безперервно розвивається, вдосконалюється, має своє сьогодення, минуле та майбутнє [5].

Так склалося, що слова як білатеральні знаки представлені в аспектах їх формальної та змістової суті. Теоретичне обґрунтування їх статусу передбачає осмислення емпіричної бази, яке препарує низку положень про їх становлення і функціонування. Категоризація слів містить комплексний аналіз їх онтологічної (семантичної), граматичної (морфологічної та синтаксичної), епідигматичної (словотвірної) природи. Лексичні одиниці – повнозначні та службові – представлені у науковій картині відкритими та закритими списками новоутворень. Повнозначні слова (іменники, дієслова, прикметники, числівники, прислівники) належать до парадигми відкритих списків як таких, що позначені номінативною функцією та номінують факти об’єктивної дійсності. Закритий список слів (прийменники, сполучники, вигуки, частки) обслуговують клас повнозначних одиниць (представників мовної дійсності) та становлять будівний матеріал для синтаксичного конструювання висловлень. Це нечисленна, але комунікативно вагома група. Пор. ефект малих слів: англ. all day round service but now; укр. збільшити на 2, збільшити у 2 рази (4+2= 6; 4 х 2 = 8). Спільним для повнозначних слів є те, що вони не лише належать до лексичного корпусу, а й творять нові одиниці, збільшують словниковий та словотворчий корпуси. Про це красномовно свідчить історія етимологічних витоків афіксів. Граматикалізація є прозорою у словах типу англ. beautiful, hopeless, friendlike (<friendly), hundredsome та у прихованих морфемах, які імплікують минуле буття повнозначних слів (англ. skated (ed < did), fourteen (-teen <ten), fourty (-ty < ten), alone (< all but one), once (one+ -ce «time»). Зворотний процес – лексикалізація – спостерігається у появі нових слів, слів із новим значенням та небуквальним змістом. Пор.: англ. White House, four corners of the world. Внутрішньослівна деривація похідних слів об’єктивується зовнішньою валентністю вихідних одиниць, у нашому випадку – ДК. Пор.: англ. a snake with two heads > two-headed snake, a building of four storeyes >a four-storeyed building [5].

Лексикалізовані граматичні форми свідчать про дієвість «вічного двигуна», про процеси еволюції та інволюції. Граматичні форми мають у цьому разі лексичні витоки, про що свідчить їх «діахронічна пам’ять». Пор. англ. to be going to do something, ought to do, used to do, would-do, know-how, God-knows-what fancy. Відомо, що семантика слів обумовлює їх синтаксичний статус у реченні. Це правило спрацьовує і в ендозоні ДК. Так, вихідні слова із семою числа служать стартом для похідних одиниць ДК. Формальні та семантичні прирощення дериватів експлікуються лінгвістичним буттям вихідних одиниць.

В ілюстративних матеріалах художньої літератури серед 5 200 денумеративів із різною частиномовною представленістю реалізуються продуктивні способи англійського словотвору. Незареєстровані приклади ДК утворені непродуктивними способами (перенос наголосу, звуконаслідування, зворотні утворення). Частотними модельованими патернами є приклади типу англ. thousands, hundreds (конверсія), thirtysome, tenfold (додавання), once, twice (афіксація), ten year old boy (компресія). Ці моделі є спільними і для інших ендозон (підсистем) англійської мови. Їх відмінність полягає в тому, що серед ДК рідко вживаються конвертовані дієслова. Специфічним є те, що числівник ten граматикалізувався в етимологічні суфіксальні дублети, які стали словотвірними формантами цілої низки похідних числівників типу thirty, thirteen. Формант -teen, у свою чергу, є базою лексикалізації англ. in her teens, early teens, teeny. Назви великих чисел при цьому зберігають вихідний етимон «багато» та залишки афіксального творення.

Відмінності між числівниками та ДК спостерігаються на словотвірних векторах. Числівники утворюють різночастиномовні одиниці, в основному повнозначних типу англ. tenner, fiver, sixful, thrice. Числівники є вихідною базою, їх деривативи – похідними одиницями. Серед денумеративів виокремлюються службові слова, які, у свою чергу, також є базою для новоутворень. Пор.: англ. once – oncer, once (Adverb) once (Conj), only (Adj)  only (Adv), only (Adv) only (Conj). Ступенева сукцесивність (послідовність) моделюється нормами мови. Так, конверсія є діючою в парадигмі денумеральних іменників типу англ. thousands, the two, twenties. Традиційною є реалізація явища синкретизму на векторі числівникових та відчислівникових утворень, у бісемії предметність + нумеральність, якість + кількість.

Відчислівникові дієслівні денумеративи не є фреквентивними, тому що числівникам притаманна субстантивна референція, це – слова дії. Денумеративи реалізують кількісну ознаку шляхом розрізнення ідеї числової представленості в новоутворених словах. Пор. англ. four-cornered room, three-coloured banner. Як і числівники, ДК здебільшого актуалізують функцію означення та предикатива (у руслі повнозначних слів). ДК виступають інтенсифікаторами, сполучними словами, частками у парадигмі службових слів. Осмислення статусу останніх свідчить про процес інволюції, граматикалізації, становлення слів-конекторів синтаксичного призначення. Різновиди результатів інволюції представлені фактами інтер’єктивізації (англ. interjection «вигук») та кон’юктивізації (англ. conjunction «сполучник»). Поява згаданих слів не закриває вербокреацію, а навпаки, вказує на колообіг повнозначних та службових слів. Службові слова «нагадують» своє минуле в немодельованих патернах, появі оказіоналізмів, не передбачених нормою. Пор. англ. Dont only your speech – у цьому контексті наголошується на зловживанні слова only.

З появою інтернет-мови денумеративи розширюють свою царину, актуалізують функціонування у нетипових моделях. Спрацьовує принцип підбору омонімічних відповідників, фонетично тотожних одиниць типу англ. to you – 2 you, for you – 4 you. Спостерігаються графічні трансформації та креолізація, коли в нових формах частини слів представлені і словами, і цифрами. Пор. англ. Any 1 – anyone, some 1 – someone. Для таких утворень робочими є терміни омофонографоакроніми [2] та літеро-цифрові комбінації.

Акрокреалізація як немодельований патерн словотвору ословлюється денумеративами типу 4 WDfour-wheeled drive, 2 L 8 – too late, Bye for NowB4N, BBL8Rbe back later, NE1 – Anyone , W 8 – wait тощо [5].



Динаміка денумеральних конструювань, їх функціонування у живому мовленні розкриваються за межами лексикографічних дефініцій – у текстах художнього дискурсу, в контексті якого прозорою є взаємодія між лінгвальними та екстралінгвальними чинниками (середовище, режим та омовлення). Вочевидь проявляється взаємозалежність семантичних та граматичних чинників, лінгвальної «поведінки» корелюючих парадигм, їх еволюційно-інволюційної діасинхронічної суті. Результати експерименту уможливлюють у перспективі адекватну ідентифікацію квантитативного корпусу англійської вербокреації.

Список використаної літератури


  1. Бацевич О. Ф. Філософська критика природної мови: чому і за що? / О. Ф. Бацевич // Мова. Людина. Світ. До 70-річчя професора М. Кочергана : зб. наук. ст. / відп. ред. О. О. Тараненко. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2006. – С. 3845.

  2. Вихованець І. Р. Таїна слова / І. Р. Вихованець. – К. : Рад. школа, 1990. – 284 с.

  3. Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови : монографія / С. М. Єнікєєва. – Запоріжжя : Запорізький нац. ун-т, 2006. – 303 с.

  4. Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен; пер. с англ. В. В. Пассекс, С. П. Сафроновой. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1958. – 404 с.

  5. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мови / Ю. О. Жлуктенко. – К. : Рад. школа, 1962. – 160 с.

  6. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 8090-ті роки XX століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю. А. Зацний. – К., 1999. – 32 с.

  7. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова // Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – М. : Языки славянской культуры (Язык. Семиотика. Культура), 2004. – 560 с.

  8. Манакин В. Н.  Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.

  9. Омельченко Л. Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке / Л. Ф. Омельченко. – К. : Вища школа, 1981. – 143 с.

  10. Пименова М. В. Языковая картина мира : учеб. пособ. / М. В. Пименова. – 2-е изд., испр. и доп. – Кемерово : КемГУКИ, 2011. – Вып. 7. – 106 с. (Серия «Славянский мир»).

  11. Селиванова Е. А. Мотивация номинативных единиц как результат концептуализации / Е. А. Селиванова // Когнитивная лингвистика: новые парадигмы и новые решения : сб. ст. / отв. ред. М. В. Пименова. – М. : ИЯ РАН, 2011. – С. 89–108.

  12. Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса : ОДУ, 1998. – 307 с.

КАТЕГОРИЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ЛАКУНА»: КОНТРАСТИВНІ АСПЕКТИ
Етимологічні паралелі латинського за походженням слова lacuna, lacunae корелюють за значенням із семами space”, “cavity”, “hole”, “lake dwelling”, “missing portion”, “something which is otherwise continuous”, “missing”, “lost”, “absent”. На часі актуалізованими є семи missing”, “lost”, “absent”. У лексикографічних джерелах діючими є алоніми blankтаempty”. Скупа синонімізація слова lacuna об’єктивується його нечастим уживанням та дослідницькою лакуною денотата. Звернення до лексикографічного буття blankтаemptyматеріалізує параметри кожного із тріади blank, empty, lacunar [1]. Семантичне навантаження empty вимальовується у його корпусному бутті, контекстуальних украпленнях, у малому синтаксисі. Пор. англ. empty box, empty (uninhibited) house, empty (blank) place, empty stomach (hungry), empty (idle) talk, empty (vain) efforts, empty (lame) excuse, empty hopes (castles in the air), empty (mere) words, empty threats (mill the wind), empty headed, empty handed, empty of the patrol, empty (stupid) mind. Лексема empty, таким чином, позначає порожнє місце, позначуване у моделі Adjective + Noun. Метафоричне наповнення останньої характеризується наявністю фігурального середовища типу укр. порожня голова, пустопорожні слова, пусті погрози тощо. Ідентична модель актуалізується і при позначенні прямого фізичного смислу, пустоти денотата типу укр. порожня бочка, порожня вулиця, порожнє місце. Лексема blank в ідентичній моделі семантизує порожнечу (але поверхневу) при номінації папера, документа, погляду, місця. Пор. англ. blank paper / document / look / silence / window / wall / lottery, ticket / dash – фізичних та фігуральних образів. Сема відсутності / absence матеріалізується словами укр. порожній, англ. empty, blank. Еmpty імплікує відсутність, пустоту в контейнері позначуваного (англ. empty glass, empty handed, empty street, etc.). Лексема blank корелює з порожньою поверхнею чогось у прямому (англ. blank paper, blank wall, blank window) та переносному смислах. Пор. англ. blank look, blank despair, blank verse.

Слова lacuna, lacunar, lacunal також семантизують відсутність чогось, що втрачене або знаходиться у пошуку (lost or missing). Зазначеним одиницям притаманні кореляції з empty, blank, absent, not present, absence. Пор. англ. absence of mind, absence of attention, missing portion, badly needed. Згадувані слова не є такими частотно, уживаними, канонізованими, як англ. empty, blank. Сага про lacunar words тільки починається у науковому обігу, вона (сага) інтендує бути міждисциплінарною, ілюстрованою релевантним корпусом емпірики різних сфер спекулятивного життя [6].

Слова не лише називають, а й розповідають, заворожують, сугестують перспективні вектори наукових розвідок. Одиниці мови (слова та словосполучення) змінюють поверхневу та глибинну структури. Вони, як і люди, гублять, забувають епізоди зі своєї біографії і, як наслідок, з’являються семантичні лакуни, пропуски в діахронічній пам’яті. Дослідження атракторів лакун відбувається у творчих майстернях етимологів, які досліджують «единого слова ради тысячи тонн словесной руды» (В. Маяковський). У цьому процесі залишається чимало білих плям на просторах вербокреації. Десемантизація мовних одиниць свідчить про словесне сяйво, феномен забутих лексико-семантичних варіантів. Забутими одиницями [6] є морфеми та слова у сферах девіації, архаїзмів, запозичень, автохтонної лексики. Сяйво забутих слів у етимологічних етюдах допомагає зрозуміти концептуальне та категоріальне буття досліджуваних явищ (у нашому випадку – категорії лакунарності). Антропоморфність лінгвістичних об’єктів простежується у процесах еволюції, інволюції, адаптивності, у зсувах, про що свідчать самоорганізація та самоперебудова мовних одиниць, їх перебудова. Наприклад, лексема dear в англомовному дискурсі представлена різночастиномовно. Пор. англ. my dear students; my dears; dont dear me; it costs dear; oh, dear!

Атрактор лакунарності простежується у появі омонімічних груп, у збагаченні англомовного корпусу. В діахронічній пам’яті слова read виокремлюється сема здогадуватись, яка актуалізується у висловленні I read your mind. Вихідна сема зазначеного слова трансформується у сему читати. Ретроспективне семантичне буття збереглося та канонізувалося в одиницях reader1 (читач), reader2 (читанка). Лакунарний відступ є вельми поживним джерелом омонімії типу англ. story :: storey, flower :: flour, defense :: fence, in :: inn.

Синхронно-діахронічна біографія слів проявляється в інволюції, у появі афіксів, процесах лексикалізації, термінологізації, детермінологізації, у полісемії, в архаїзації та неогенії. Поява порожніх місць у діахронічній пам’яті мовних знаків, семантичних лакун потребує експлікації в дотичних коментарях, посиланнях або розвідках. Процес делакунізації відбувається в різних студіях, у доменах та екстеріоризується в наївних та наукових картинах світу. До процесу делакунізації, екстеріоризації концептів залучаються образи, дефініції, мовні вирази та розповіді носіїв мови, що збагачує наукове, концептуальне бачення референта [4].

Дотичним до лакун є феномен табу, статус якого полягає в забороні окремих слів, в омовленні певних ситуацій, у появі прохибітивів інвективної лексики. Роздуми про пам’ять минулого – це не лише навіювання чинника ретроспекції, а й прояв когнітивного процесу осмислення лакунарних проблем мови та мовлення, порожніх понять, спустошених слів на міжмовних та внутрішньомовних векторах. Про порожні поняття свідчить їх матеріалізація в мовних одиницях типу англ. nothing, nobody, nowhere; укр. ніщо, ніхто, ніде, нікуди. Лакунарність є діючою як на поверхневій, так і на глибинній структурі номінативних та комунікативних одиниць. Феномен лакунарності, пропуску певної когнітивної ланки простежується у процесах деетимологізації, втрати ретроспективних лексико-семантичних варіантів. Так, у російській мові слова позор, позорище втратили своє первісне значення «зрелище», збереглося при цьому відлуння минулості в рос. зор, зоркий, зритель, зреть. Деетимологізувалися також слова рос. порох «пыль», зодчий «горшечник», укр. доктор «вчений», «лікар». За народною етимологією лексема Норвегія мотивується семою «наверху», «Італія» від Удалія «далеко від Росії». Суфікси – в минулому слова, що втратили свою автономність і перетворилися в будівельний матеріал словотвору. Але, як і слова, вони зникають і з’являються. Так, в англійській мові -ed походить від дієслова did, -ful від full, -lеss від less. Мертвий суфікс -th (breath, death, wealth) утратив свою родину та продуктивність. Пор. також англ. gift < give, seed < sow. Семантична девіація слів проявляється не лише в лакунах, а й у відновленні застарілих значень. Наприклад, англ. nice – «дурненька», to tell – «розрізняти, рахувати», to write – «різати», score – «робити зарубки», school – «місце для відпочинку»; рос. прелесть – «обман, хитрость»; серб. зной – «піт», любити – «цілувати»; болг. горе – «ліс», дума – «слово».

Семантичні лакуни можуть мати діалектальні розбіжності. Так, рос. Можно ли пахать шум бредовой метлой? у псковській говірці семантизувало шум – «мусор», пахать – «прибирати». Стилістичні прийоми також тяжіють до лакунарності, втрати первісних значень. Пор. укр. фіолетове чорнило, зелена червона смородина, старий Новий рік, немолода молодиця, червона синька; рос. молодой человек (у звертаннях), старик (друг), шеф (водій). У російських лексемах солнце, кольцо забулася сема зменшуваності. Таким чином, кожне слово a priori має свою історію, біографію та сфери білих плям. Однак шлях до знання починається з незнання (missing places, lacunae) [2].

Лакунарність властива і комунікативним одиницям – реченням, висловлюванням, текстам. У реченнях цей феномен проявляється в наявності еліптичного конструювання. Графічні знаки (ГЗ) є маркерами імпліцитного матеріалу, наприклад – силенціального ефекту. Ситуативна імпліцитність як лакунарне явище потребує допомоги вербальних знаків, прочитання невербалізованого. Невербальні знаки, за В. І. Карасиком, називаються конвербальними, як такі, що потребують вокалізації, ословлення [3]. Лакунологія – розділ доксографів, що омовлюється інтегративно вербальними та невербальними засобами – кінесикою, окулістикою (айсивікою), соматикою, гапликою, ольфексією, проксемікою, візажистикою. Прагматичні аспекти лакунарності є вельми очікуваними в доксографічних граматиках живої мови, у розділах конотації та прагматики.

Лакунарність є адгерентною, дотичною до заперечення. Пор. англ. nothing “not everything”, nothingness “being nothing”, nobody “not anybody”, none “no one”, nowhere “to no place”, nowise “in no way”. Негативність позначається гетерогенно, на різних мовних рівнях, домінантною морфемою при цьому є англ. no, укр. ні. Пор. укр.

На що пішли мої літа,

Туди ніщо не долетить,

А всіх турбує, всім кортить.

В ніщо пішли мої літа,

З нічого вийшла ніщота,

Марнота марне всіх марнот,

Банкрот уславлених щедрот (І. Драч «Сізіфів меч»)

Або: англ. I’ve got nothing jolly, jolly nothing (unauthorized).

Метазнак «лакуна» (лат. lacuna «пропуск», «прогалина», «порожне місце») має міждисциплінарний характер. Як об’єкт вивчення лакуна розглядається у парадигмі адгерентних понять. У перекладацькій практиці нагальною є проблема елімінації лакун – їх осмислення, семантизація та омовлення. Дослідження неіснуючих слів та їх денотатів (порожніх клітин) є надзвичайно перспективним з огляду на їх теоретичну значущість у парадигмі спілкування, у когнітивних пошуках, у дидактичних тлумаченнях міжмовної та міжкультурної комунікації [3; 4].

Адгерентним є перерване мовлення – мовчання, що зумовлене емоційними чинниками (інколи – неінтендованими), дієвістю зовнішніх екстралінгвальних факторів. Погоджуємося з проф. Загнітко А. П., що: «Імплікація як категорія мовленнєвої комунікації надзвичайно ємна і її обсяги можуть бути вичерпно пізнаними за умови зіставлення з експлікованістю та елімінацією, що загалом постають корелятивними / некорелятивними у внутрішньотекстовій структурі» [1, c. 65].

Імплікатура приховує деталі діахронної пам’яті, навіває канонізовані зміни у мові, когнітивні витоки структур, наприклад: ввічливі фрази англ. how do you do, good-bуе, good luck, укр. на добраніч, з Богом, до побачення; акумулятивні застереження типу англ. аfter dinner sleep a while…, dont trouble trouble…, etc.; укр. застав дурного Богу молитися…, після дощику….

Лакунам як одиницям із прихованим смислом, «висловлюванням у квадраті», інформатемам поміж рядків притаманні комплексні підходи до осмислення.

Лакуни існують у мові та мовленні. Аналіз наукової літератури показує, що лакунарність як «категорія відсутності» позначена низкою метазнаків, серед яких виокремлюються культуреми, еліпсис, риторичне питання, згортання фрази, гендерна спустошеність, імпліцитність, ксеноніми, лакуна пам’яті, лакуна слова, етнографічна лакуна, невербаліка, умовчання, графічна інконгруентність.

Зникають слова і мови – не безслідно. Вони залишають після себе зоряне сяйво та листопад міфологем. При цьому деякі етюди минулості стають лакунами, делакунізація яких приносить насолоду результатами пошуків, осмислення віх історії та глибше розуміння проблем сьогодення та прийдешнього.

Лакуни – це не пустоти, а свідки золотого дощу ретроспекції. Міжмовні та внутрішньомовні лакуни розпізнаються на базі аутентичних лексикографічних джерел, із досвіду досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, а також – осмислення емпіричного матеріалу. Моделювання парадигм лакунарності, її гетерогенної поліаспектності є вельми валоративним для оновлення діахронічної пам’яті.

Слова, як і люди, приходять та йдуть (англ. people come and go). Традиції та звичаї підвладні еволюційним процесам у культуремах, що спрацьовують у різних соціумах. За універсальної наявності культурем їх різноманітність є дієвою. Лакуни як інгерентні риси комунікації спостерігаються на синхронних і діахронних векторах, у вербальних і невербальних представленнях. Вірування, звичаї, танці, пісні, артефакти, мистецтво передаються із покоління в покоління на параметрах аксіологічного виміру.

Наявність словників «неіснуючих слів» у царині фантастики та ірреальності, зокрема, об’єктивує існування лакун у концептосферах соціумів. Лакуни експлікуються у мовленні за допомогою полілексемних конструювань, компенсуючи відсутність однослівних позначень.

Щедрим джерелом загублених лакун є фразеологізми – усталені словосполучення, смисл яких мультиплікативно мотивується компонентами. Пор. англ. to fish in the air «переливати із пустого в порожнє», to mark with a T «позначати злодія ініціальною буквою», Uncle Sam «дядько Сем», а fair weather friend «ненадійний товариш». Лексична розбіжність омовлюється таким чином: бачі – батько (угорське), блискотека – дискотека зі світловими ефектами, буркур – мінеральне джерело, мінеральна вода, гурка – ковбаса, кровянка, ліверка (угорське), чумарка – шкварка, клепач – молоток, лаба – нога, мачка – кішка, склеп – крамниця, шатя – одяг, штат – держава.

Про забуті слова йдеться у трактатах етимологів, в аутентичних словниках. Останні, за словами Вольтера, є «всесвітом в алфавіті». Спеціальні глосарії експлікують застарілі слова, словосполучення, їх енігматичність та загадковість. Архаїзми, варваризми, екзотизми, поетизми, діалектизми, професіоналізми та термінологізми коментуються у відповідних джерелах делакунізації феноменів, елімінації лексичних труднощів, що служить збагаченню компетенцій адресатів на мовному та культурному просторах.

У теоріях про витоки та критерії лакунарності, задіяних у науковій парадигмі, є метазнаки нереалізовані одиниці, незаповнені клітини, ідіоетнічні різновиди, ситуативні лакуни, типи лакун, делакунізація, латентні конструкції, категорія відсутності, невербалізовані пустоти, лексикографічні лакуни, імплікації, гендерна лакунізація, композиційні лакуни, прецедентологія, інтерлакунарність, інтралакунарність, лакунарна картотека, типологія міжмовних лакун, контамінація лакун, міжкультурні лакуни, лексичні лакуни, граматичні лакуни, фонетичні лакуни, делакунізація.

Міжкультурні та міжмовні лакуни – пріоритетний вектор дослідження контактів та взаємодії соціумів. Значну частку національної специфіки будь-якої мови, а також соціального, економічного, культурного, політичного буття її носіїв обіймають лакуни, які принципово відсутні у психології, традиціях, звичаях, концептосферах інших етногруп, а їх делакунізація потребує значних зусиль у вирішенні сьогоденних проблем інтралінгвального та інтерлінгвального спрямування.

Питання лакунарності та суміжних категорій (еліпсису, імплікації, комунікативного мовчання) є вельми перспективними для подальшого осмислення актуальної проблеми.



Список використаної літератури


  1. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.

  2. Лакуны в языке и речи // Научный журнал. – Благовещенск, 2003. – 257 с.

  3. Карасик В. И. Самоирония в поэтическом тексте // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 31 39.

  4. Пименова М. В. Концепт надежда и способы его объективации в русской языковой картине мира // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 14 31.

  5. Сомов В. П. Словарь русских забытых слов / В. П. Сомов. – М. : Гуманит : Владос, 1996. – 764 с.

  6. Швачко С. О. Статус лакунарності у мові та мовленні // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 40 45.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал