Сучасному культурному




Сторінка5/24
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
жуватися розробкою, пошуком і впровадженням нових моделей навчальних закладів, моделей випускника та інноваційних технологій навчання.
У спадок сучасній школі дісталися однотипні технології навчання,
які мало чим відрізняються нарізних вікових ступенях.
У процесі впровадження компетентнісно орієнтованого підходу при вивченні української мови здійснюються пошуки нових методів навчання, зміни спрямовуються в сторону пріоритету особистої мотивації, критичного мислення і уміння вчитися.
Актуальною проблемою освіти на засадах компетентнісно орієнтованого підходу є застосування інноваційних педагогічних технологій зви- соким компетентнісним потенціалом.
А. С. Макаренко вчив, що "Педагогічна справа - це виробництво і
робити її треба за технологією виробництва".
У школі головним технологом є вчитель, і саме йому необхідно орієнтуватися у широкому спектрі інноваційних технологій, моделей, ідей.
А підготовка вчителя до інноваційної діяльності, перепідготовка, оцінка його досягнень, створення якісної освіти для звітування про навчальні
досягнення учнів - це завдання управлінських і методичних служб усіх рівнів.
В області розроблена мережева інфраструктура методичної роботи
(схема на стор. Новим елементом цієї інфраструктури є педагогічні технопарки.
Робота над регіональною програмою "Впровадження компетентніс- но орієнтованого підходу в навчально-виховний процес" впевнили нас втому, що надзвичайно важливо згуртувати зусилля для пошукових досліджень і спільних професійних дій ділитися досвідом, розробляти спільну стратегію розвитку, стратегію інноваційної політики.
Педагогічні парки - це генератори і провідники практичного використання наукових ідей, практичного їх втілення. Тому педагогічні технопарки ми розглядаємо як- новий режим інноваційної діяльності- модель вільного підвищення професійної майстерності педагогічних
і керівних кадрів- добровільне творче об'єднання суб'єктів освітньої діяльності (навчальні заклади освіти, управлінські та методичні структури, окремі особи) для практико орієнтованих досліджень в галузі освіти, пошуку шляхів розв'язання проблем через інтеграцію і взаємодію.
Планування роботи технопарків на засадах інноваційної діяльності
дозволяє реалізувати лідерський потенціал базових навчальних закладів,
експериментальних майданчиків, творчих груп.

45
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Практика свідчить, що при традиційній організації методичної роботи взаємодія з цими структурами мінімальна, епізодична, а значить і
малопродуктивна, тому що недостатні можливості комунікаційне забезпечують той рівень співпраці й обміну інформацією, який необхідний для плідної роботи.
Саме педагогічні парки інноваційних моделей і технологій ми розглядаємо як одну із форм взаємодії управлінських і методичних структур
Компоненти мережевої інфраструктури обласної методичної
служби
30 міський методичних кабінетів
7 наукових (навчально-методичних) центрів
17 районних методичних кабінетів (54 суб’єкти)
10 обласних експериментальних майданчиків
68 базових шкіл і 19 шкіл-лабораторій Районні (міські) методичні об’єднання учителів- предметників
40 обласних творчих групі динамічних груп Педагогічні технопарки Методичні служби закладів обласної комунальної власності
5 інформаційно-консультаційних пунктів Обласні педагогічні асоціації

46
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
з базовими навчальними закладами та експериментальними майданчиками для забезпечення комунікацій і координації діяльності з питань розробки та апробації інноваційних моделей змісту освіти і управління системою освіти.
Технічне вирішення проблеми організації діяльності педагогічних технопарків включає- нормативно-правова основа діяльності педагогічного парку у мережевій інфраструктурі обласної методичної служби- визначення принципів діяльності і системного управління процесом діяльності технопарків- створення в регіоні сітки педагогічних технопарків, що забезпечують статистику, обробку результатів і удосконалення методології сіткової системи методичної діяльності- забезпечення методів дослідження ефективності діяльності технопарків (теоретичних, експериментальних, статистичних- інформаційно-методичне забезпечення інноваційних процесів.
Принципи діяльності педагогічних технопарків- конструктивної інноваційної діяльності- вибору пріоритетів- результативності- інвестиційної діяльності та ефективності запровадження заходів.
Орієнтовна тематика технопарків може бути різноманітною, зокрема- Освітні стратегії випереджального розвитку- Компетентнісний потенціал педагогічних технологій- Індивідуальний підхід як основа реалізації особистісно орієнтованого навчання- Вимірювання якості освіти- Практика організації профільного навчання- Інноваційні методи навчання- Школа майбутнього- Технології трудового та професійного виховання та освіти- Соціальна практика учнів від ідеї до проектів- Використання Інтернету в навчально-виховному процесі- Інтерактивні технології в навчанні дорослих та інше.
Пріоритетними напрямками діяльності педагогічних технопарків, на наш погляд, можуть бути такі- демонстраційний показ методів, прийомів компетентнісно орієнтованого навчання- презентація досвіду роботи з актуальних проблем- презентація зразків інноваційної продукції;

47
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
- спільне моделювання та проектування зразків нової педагогічної
практики.
Структура технопарку:
1. Студії - головна форма організації освітнього процесу. Відеосалон - місце для спеціально організованого перегляду мультимедійної науково-методичної продукції. Прес-центр - місце роботи представників ЗМІ, які висвітлюють новини педагогічної преси, хід роботи студій, організує творчі зустрічі учасників технопарку. Інформаційно-організаційний центр технопарку - місце роботи організаційної ради, яка виконує інформаційну функцію і дає відповіді
на питання що деколи хто як. Консультативний центр виконує консалтингову функцію, це спеціально обладнане приміщення, в якому працюють протягом роботи технопарку консультанти. Книгарня - кіоски з видавничою продукцією. Кава - місце для відпочинку та спілкування.
Організація освітнього процесу
Організація освітнього процесу відбувається у студіях, на підставі
вільного вибору, інтересу та особливих можливостей педагогів. Заняття в студіях відбуваються на засадах творчого осмислення теми.
Ведучі студії технопарку - це кращі педагогічні працівники, керівники закладів освіти, методисти, викладачі вищих навчальних закладів міста, району, які мають власний перспективний педагогічний досвіду вирішенні проблем практичної освіти.
Програма технопарку - це асортимент різноманітних послуг, який укладено організаторами технопарку. Відвідувачі обирають самостійно часта послідовність роботи в студіях.
Методика проведення занять у студії технопарку.
Педагог студії знаходиться у складній ситуації, тому що він не знає,
хто прийде до нього в студію, аз іншого боку, він знає, що ті, хто прийшов, зацікавлений темою чи проблемою.
Не існує єдиної методики проведення занять у студіях технопарку, це завжди "ноу-хау" того, хто презентує свій досвід.
Заняття в студії відбувається в режимі сеансів, тривалість яких складає
від 60 до 90 хвилин. Заняття, як правило, складається з наступних частин. Знайомство, з'ясування потреб, організація роботи. Колективна або групова пізнавальна діяльність. Фронтальне обговорення результатів роботи. Рефлексія та оцінювання роботи кожного учасника роботи студії.

48
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Орієнтовний склад організаторів діяльності Технопарку
У місті Маріуполі відбувся практичний показ роботи педагогічного парку моделей та технологій компетентнісно спрямованої освіти базових шкіл міста "Освітні інновації. Було презентовано програму "Парку моделей та технологій компетентнісної освіти".
За програмою парку працювали 8 педагогічних студій, серед яких були студії вчителів української мови і літератури, які показували технологію кооперативного навчання, кожна студія передбачила роботу вдвох сеансах. У роботі кожного сеансу восьми педагогічних студій присутній показ досвіду впровадження технологій компетентнісно орієнтованої
освіти. Презентовано такі технології- інформативно-комунікаційні;
- продуктивні технології навчання- технології розвитку критичного мислення- технології кооперативного навчання тощо.
У роботі педагогічного парку моделей і технологій взяли участь понад педагогів. Учасники цього масового дійства обирали студії за
інтересами, користуючись картою маршрутів технопарку. Крім того, кожен учасник мав можливість взяти участь у інших організаційних заходах огляд виставки, відеосалон, прес-центр тощо. Показово, що в роботі студій взяли участь 12 навчальних закладів міста, більше десяти Ректорат облІППО Вчена рада облІППО Відділи (управління) районних міських) держадміністрацій, методичні служби
Рада директорів опорних шкіл
Творчі групи, педагогічні лабораторії – розробники науково-педагогічної продукції Базові школи, експериментальні майданчики – впроваджувачі науково- педагогічних технологій Базовий заклад Технопарку
- прес-центр
- відеосалон
- консультативний центр
- книгарня
Стратегія

розвитку
,
інноваційна

політика
,
контроль

Контроль
,
експертиза
Інноваційна

стратегія

управління

та

супроводу

Поточне

управління


49
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
навчальних закладів - у супроводі стендових доповідей. Працівники інституту післядипломної педагогічної освіти спільно з керівниками навчальних закладів розробили спільну програму підготовки педагогічного парку освітніх інновацій, в основу якої покладена допомога у осмисленні й оформленні передового досвіду щодо розробки моделі компетентнісно орієнтованої школи та досвід впровадження інноваційних технологій навчання, презентації напрацьованих інноваційних надбань.
У облІППО було розгорнуто спектр консалтингових послуг для керівників базових навчальних закладів та педагогів, які брали участь у підготовці роботи педагогічних студій.
Безперечно, така спільна діяльність керівників і методичних кадрів різних рівнів сприяє розвитку науково-методичної управлінської культури керівників і педагогів. У процесі підготовки і проведення педагогічного технопарку визначився весь спектр практичної та творчої активності керівників, було забезпечено формування науково-методичної культури на пріоритетних принципах. Принцип пріоритетів компетентнісно орієнтованої освіти, що віддзеркалюють тенденції розвитку, слабкі сторони та підходи у розв'язанні проблеми. Принципи мотивації всіх проявів управлінської, науково-методичної
культури, підтримки цієї мотивації та ініціативи, соціального партнерства і творчості. Принцип відкритості в діях менеджменту, довіри і лідерства, взаємодії між лідерами-організаторами педагогічного парку "Освітні інновації".
Отже, впровадження в мовно-літературний процес нових технологій,
"розкріпачують" академічну систему навчання, міняють механізми впливу на дитину на передній план виходять технології співробітництва, особистого впливу, взаємодопомоги, підтримки тощо. У навчальному процесі ведучу роль відіграють творчі роботи учнів, матеріальні та ідеальні
артефакти, створені дорослими і дітьми (портфоліо, дослідницькі роботи, епічні та ліричні твори, щоденники, презентації тощо, т.б. продукти навчальної діяльності, результати виконання яких впливає на якість мовної освіти.

1. Компетентнісно орієнтований підхід у системі післядипломної педагогічної освіти проектна діяльність Практико зорієнтований посібник / За заг. ред. О. І. Чернишова,
Л. Г. Чернікової. - Донецьк Витоки - 2008. - 104 с. Розвиток системи післядипломної педагогічної освіти Донецької області на 2006–
2010 роки / Укл. Чернишов О. І, Чернікова Л. Г. - Донецьк Витоки. - 2006. - с. Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мовив Донецькій області на 2004–2010 роки.

50
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
ІГОР ЗОЦ,
головний редактор газети "Донеччина"
УКРАЇНОМОВНІ ГАЗЕТИ ДОНЕЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Розглядається ситуація на ринку україномовних газет країни. Скорочен-
ня їх кількості особливо помітно на регіональному рівні, зокрема в Донецькій
області. Україномовні газети цієї області без участі влади не в змозі вирі-
шити економічні проблеми, атому переходять на російську. Щоб зберегти
україномовний сегмент, ЗМІ необхідна підтримка законодавців.
Ключові слова україномовні газети, економічні причини переходу на російську мови видання, відсутність мовного моніторингу, законодавча підтримка.
У своїх дослідженнях тенденцій розвитку вітчизняних і, насамперед,
україномовних ЗМІ, на сучасному етапі торкалися чимало науковців.
Зокрема, Василь Лизанчук у своїй книзі "Не лукавити словом" присвячує актуальній темі значний за обсягом та інформаційним масивом розділ "Кому належить інформаційний простір в Україні. Вчений подає визначення дефініції національний інформаційний простір з посиланням на своїх колег Бориса Потятинника, Анатолія Чічановського, Володимира Шкляра, Віталія Карпенка і зокрема, зазначає, що "в Україні не розроблено повновартісної концепції та програми державної інформаційної
політики" /1,242/. На переконання В.Лизанчука, "ситуація в інформаційному просторі України критична український національний інформаційний простір, по суті, не існує, він перебуває під потужним російським
інформаційним впливом. Науковець констатує, що фактично громадяни України постійно перебувають у російськомовному інформаційному середовищі. Між тим,
ситуація в українському інформаційному просторі, насамперед, не відповідає законодавству, Конституції України, вимогам держави.
А що відбувається з україномовними газетами у країні зараз, уявити важко з тієї простої причини, що моніторинг мовного формату відсутній.
Ось, приміром, хто знає, скільки сьогодні в країні видань, що реально виходять державною Приміром, Сергій Лемеха в "Прикордоннику України відпише, що за підрахунками Українського фонду культури дві третини назв періодичних видань України виходить російською мовою.

51
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
А ось власні підрахунки Надії Степули (Кримська світлиця) /3/: "Наклади україномовних газет в Україні за останні десять років скорочуються. Якщо в 1995 році їхня частка відповідала то сьогодні це вже 30%. Російськомовні при цьому зростають - дона теперішній час. Періодичні журнали виходять у пропорції 19% україномовних і понад 70% російськомовних. При цьому авторка не посилається на джерело інформації. Мабуть, через те, що в країні відсутні
узагальнені статистичні дані промову друкованих видань. Раніше цим займалися в Міністерстві інформації, держкомітеті, однак після того, як реєстрацію друкованих ЗМІ передали органам юстиції, в країні не стало
єдиної державної структури, яка хоча б стілечки опікувалася мовою газет чи журналів.
Відтак засновники, власники і редактори видань на свій розсуд визначалися, куди треба рухатися. Про це, зокрема, заявив президент Асоціації комунальних ЗМІ країни Костянтин Григоренко. Виступаючи на парламентських слуханнях 2 грудня 2009 року, він розповів, що в тих районних газетах Харківської області, де за останні чотири роки змінилися редактори (у 18 із 27), були поставлені чіткі вимоги відразу друкувати безкоштовно матеріали органів державної влади. До того ж, була обов'язкова умова - російська мова у виданнях, які мають свідоцтва друкуватися українською.
Подібна ситуація і в інших сусідів донеччан - на Дніпропетровщині.
Ось у "Журналісті України" (№ 9 за 2009 р) /4/ головний редактор газети "Південна зоря" Володимир Глядченко акцентує на тому, що це - єдина україномовна газета із вісімнадцяти, які виходять у Нікополі. На думку редактора, україномовне видання "не може бути конкурентоспроможним на інформаційному ринку з російськомовними населенням".
"Малоросійська ментальність завжди безпосередньо впливала й на стан медіаринку Східної України, визначаючи якість тієї інформаційної продукції, що там випускалася і пропонується зараз, - підкреслив
В.Гвоздєв-Каневський у газеті "Українське слово. /5/ Він звертає увагу нате, що лише мізерна частина друкованих ЗМІ, що видаються у Донбасі- україномовні. До того ж, їх навряд чи можна охарактеризувати як впливовій популярні. Дослідник, зокрема, відзначає "Аналізуючи причини і наслідки такого становища, слід врахувати, що медіаринок України, втому числі на її Сході, формується в умовах досить жорсткої
конкуренції. На жаль, у цьому специфічному регіоні газетний текст чи телепрограма українською мовою, які раніше, здебільшого відштовхує
від себе споживачів інформації".
На думку нашого видатного земляка академіка НАН України Івана

52
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Дзюби, "Донеччина в найгострішому вигляді акумулює успадковані з минулого мовні проблеми, характерні для всього Сходу і Півдня України, і тому саме вона б могла стати своєрідною лабораторією їх продуктивного розв'язання. Для цього потрібна політична і культурна воля, якої
досі не було" /6,37/ На думку академіка, "реально Донеччина має великі,
ще несповна використані можливості для емансипації української мови та справжнього, а не декларативного піднесення національної культури. Іван Дзюба аргументовано вважає, що тут є достатній інтелектуальний потенціал не лише в науково-природничій, науково-технічній, алей у науково-гуманітарній сфері, мистецтві й літературі. Стосовно сфери
ЗМІ вчений обмежується промовистою цитатою свого колеги, доктора технічних наук Володимира Білецького: "Певно, "екзотичною квіткою" є
й тільки одна обласна газета "Донеччина" з мізерним накладом у тисяч примірників на місяць, "екзотичними квітками" є й 18 інших україномовних видань, тоді як "станом на 01.01.2005 в області зареєстровано періодичних видань" Загалом тему розвитку україномовних ЗМІ в науковій літературі висвітлено побіжно, визначене загальне коло проблему всеукраїнському вимірі.
Донбаська специфіка, вочевидь, залишається не осягнутою цілком, отож у цій роботі автор ставить замету дослідити реальну ситуацію з україномовними газетами Донецької області. Тут варто сказати, що за останні
п'ять років їх кількість помітно скоротилася. Фактично в Каталозі передплатних видань Донецької області нарік маємо з понад 250 газеті журналів, які реально виходять, три україномовні - крім обласної "Донеччини" ще міська "Наша зоря" (Селидове) і міськрайонна "Новий шлях"
(Добропілля). /8/ Відзначимо, що в усіх трьох серед співзасновників є органи влади - відповідно облдержадміністрація, міська рада і райдержадміністрація, а це створює певні фінансові умови для їх розвитку.
Для повноти дослідження зазначимо, що після проголошення Незалежності України, особливо в 1992-94 роках, в інформаційній сфері Донецької області почало з'являтися чимало ЗМІ, насамперед газеті журналів нарізні смаки. Засновниками виступали, як правило, підприємницькі структури. Але вже в перші роки формування ринку друкованих
ЗМІ на Донеччині було помітно, що господарі нових видань створюють
їх з комерційною метою. Відтак серед зареєстрованих газета їх відсоток щонайбільший, журналів обмаль, переважали видання, передусім,
рекламного, розважального характеру. При цьому видавці орієнтувалися виключно на російськомовного читача, враховуючи специфіку Донецької області. Варто зазначити, що за радянських часів у цій індустріальній області був зафіксований чи не найбільший попит на всесоюзну періоди-

53
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
ку і республіканські газети російською мовою. Великі тиражі поширення видань мовою міжнаціонального спілкування зовсім не співмірні з обмеженим накладом україномовних. Власне, ще за радянських часів сформувався стереотип другорядності україномовних ЗМІ на Донеччині.
І ось коли з'явилася можливість для створення конкурентного середовища, неросійськомовні ЗМІ виходили на ринок уже в якості аутсайдерів.
Потенційні засновники, маючи для початку газетного бізнесу певні кошти, почали вкладати їх у ліквідний, на їхній погляд, російськомовний медійний продукт.
За таких умов в області на початку х років лише кілька видань із кількох сотень спробували вийти на ринок в україномовному форматі,
ще біля трьох десятків місцевих газет, чиїми засновниками виступала районна чи міська влада, продовжували виходити українською. Але все частіше на сторінках цих газет почали з'являтися матеріали російською,
згодом двомовність трансформувалася в російську одномовність.
Показовим прикладом таких перетворень є ситуація з газетою "Вести" (Слов'янськ), яка починалася восени 1917 року як "Известия Сла- вянского Совета рабочих и солдатских депутатов", потім перейменовувалася в "Большевик", "Коммунист", "Ленінським шляхом, аз пороки виходила під назвою "Комуніст" українською мовою і її разовий тираж перевищив 31 тисячу примірників.
"Події 1991 року не застали колектив редакції зненацька. Газета взяла український варіант своєї первинної назви і включилася в побудову демократичної, правової держави. Незважаючи на шалені нападки спочатку справа, а потім зліва, "Вісті" дотримуються центристського курсу,
широко інформують своїх читачів про найважливіші події яку регіоні,
так і в усій країні та світі, сприяють відродженню української мови та культури, утвердженню законності й порядку. Хоча заразу Слов'янську видаються п'ять газет, "Вісті" залишаються найпопулярнішими. Їх передплачує понад 12 тисяч жителів міста і району, - написав редактор газети "Вісті" Віктор Скрипник у своїй статті в газеті "Донеччина) /9/, присвяченій ювілею свого видання.
Здавалося, що і далі газета розвиватиметься в україномовному форматі, але сталося інакше. У травні 2001 р. новий редактор цієї газети
Олександр Кульбака у своїй статті "Почему "Вісті" стали "Вестями" Вести намагається пояснити, чому щочетверга газета виходитиме російською. Виявляється, нову концепцію схвалив не тільки редакційний колектив, алей депутати районної ради. Необхідність такого кроку редактор пояснює потребою виживання в російськомовному середовищі, адже, на його думку, конкурувати на ринку з іншими місце-

54
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
вими російськомовними газетами можна тільки на їх мові. До того ж додав, що телепрограму "Вісті" давно друкують російською. А насамкінець очільник газети запевнив, що вівторковій суботні випуски "Вістей"
виходитимуть, які раніше, україномовними.
Минуло ще шість років, і восени 2007 р. газета перетворилася на російськомовний тижневик "Вести, що й визнав усе той же редактору статті з промовистим заголовком "Отстаивать все украинское можно и на русском языке!" (Вести, 22.11.2007) /11/. Тут уже знайомі посилання на економічну складову випуску газети, яка українською є збитковою,
високу конкуренцію на ринку ЗМІ, позицію депутатів і т.д.
Знайшов редактор "Вестей" і місце для критики держави, яка нічого не зробила для підтримки україномовної преси, а відтак доходить висновку, що "державі все одно, якою мовою друкуються газети. "Тоді чому повинні бути "крайніми" редакційні колективи, - пише редакторі далі
висловлює впевненість, що "недалеко той день, коли наша газета знову стане стовідсотково україномовною".
А поки що колишня україномовна газета вимушено виходить російською і, як показує коментар її редактора О.Кульбаки, "газете тоже "не до жиру. Йдеться про тяжке економічне становище редакції, велику конкуренцію тощо. Тож виходить, перехід з української на російську не поліпшив, не стабілізував фінансову ситуацію видання То, може, справа тут не в другорядності тане конкурентоспроможності, яку приписують українській, а в інших факторах. І насамперед в економічному, з чим і
справді не можна не погодитися.
Ось міркування із цієї теми головного редактора обласної газети "Донеччина "Якщо у нас біля влади люди не вельми достойні, патріотичні
чи професіонали, це ще не означає, що справа випуску україномовних
ЗМІ є безнадійною. А хто, власне, заважає редакційним колективам домагатися від своїх співзасновників дотримуватися усталеного мовного формату Адже, крім бажання журналістів, є читачі, які не розлучаються з газетою десятки років і які формулюють питання так чому в х роках минулого століття, наприклад, "Радянська Донеччина" виходила без проблема зароки незалежності України її весь час переслідують фінансові труднощі. Отож відповідаю, що проблеми наші об'єктивні,
ринкові, адже навипуск єдиної обласної україномовної газети залучаємо значні кошти заробляємо самі та переконуємо щороку обласну владу,
щоб виділила дещо з бюджету. Це непроста справа - переконувати, що є
попит, є споживач на україномовний продукт в області, що, випускаючи "Донеччину, ми дбаємо про конституційні права українців на місцеву
інформацію рідною державною мовою. Наша редакція співпрацює з десятком громадських (неполітичних) організацій, які популяризують ви-

55


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал