Сучасному культурному




Сторінка23/24
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
не як помічника координатор процесу. На таких уроках вважаю за необхідне створювати ситуації педагогічної помилки та педагогічних роздумів, щоб надати учням більшої впевненості у власних знаннях.
Результативність роботи щодо формування мовно-культурної компетентності в учнів виявляється шляхом моніторингу та ситуативних завдань, розроблених для кожної спеціальності окремо. На момент випуску учнів професійного ліцею їх показники мають такий вигляд- високий рівень сформованості мовно-культурної компетенції мають % учнів- достатнім рівнем володіють 52% учнів- середній рівень мають 33 % учнів- початковий рівень мають 1 % учнів.
Таким чином, вагома результативність процесу формування профес-
ійно-мовної компетенції учнів досягається за умов побудови навчально- виховного процесу за такими етапами. Корекція рівня мовно-культурної компетенції учнів. Формування професійно-мовної компетенції учнів шляхом застосування інтеграції та інтерактивних методик. Реалізація професійно-мовної компетенції учнями у конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Отже, така організація освіти створює умови, за яких учень стає
суб’єктом навчання, асам процес навчання набуває для нього особистої
значущості, коли залучаються його знання і досвід, а вміння та навички перетворюються на компетенції, що повністю відповідає новій парадигмі
освіти.

1. Єрмаков І. На шляху до компетентності // Завуч С. 3-4.
2. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освітив Україні- К КІС, 2003.
3. Подласый И. Продуктивная педагогика.-М.: Народное образование, 2003.
4. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання . – Х Вид. Група
«Основа», 2005, -с Б-ка журн. Управління школою вип.8 (32)).
5. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно- ориентированной парадигмы образования// Народное образование. -2003.- № 2.
6. Шишов С. Понятие компетентности // Дайджест педагогічних ідей та технологій.
Школа-парк.- 2002.- № 3.- С. 20-22.
7. Іван Єрмаков. Компетентнісний потенціал педагогіки життєтворчості Директор школи (ліцею, гімназії. – К. – 2009. - №6. – С.22-26.

224
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
ПУТРОВА ОЛЬГА,
учитель української мови та літератури Донецького навчально-виховного комплексу "Гармонія"
РОЗВИТОК САМОСТІЙНО-ТВОРЧОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Входження України у світовий освітній простір, постійне збільшення обсягу інформації, підвищення вимог до будь-якого фахівця щодо його професійної майстерності вимагають систематично й наполегливо займатися творчістю. Школа є тією ланкою, деформується творча компетентність особистості, тому назріла необхідність розробки такої технології розвитку творчої діяльності школярів, яка б забезпечувала успішну творчість кожного учня. Усередині х років Радою Європи був прийнятий список компетентностей, якими повинні володіти випускники освітніх закладів. В окремий спосіб діяльності виділена "здатність вчитися протягом життя. Отже, творча компетентність є однією з ключових, що формуються в процесі навчання й виховання. Згідно з Національною доктриною розвитку освітив Україні необхідним є розвиток особистісно орієнтованої парадигми освіти, яка повинна забезпечити умови для самореалізації, самоактуалізації кожної особистості, здатної
до життєтворчості.
Цим пояснюється актуальність обраної теми. Національна доктрина розвитку освіти України, Державний стандарт базової загальної освіти з української мови та літератури вказують на необхідність формування у підростаючого покоління сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей і навичок самоосвітнього наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації. Регіональна освітня програма акцентує на створенні цілісної
системи діяльності щодо формування і розвитку творчої обдарованості
як одного з основних чинників підвищення якості освіти.
Ми підтримуємо думку науковців, які виділяють творчу компетентність як одну із важливих складових життєвої компетентності, яка являє собою систему здібностей і здатностей, що забезпечують особистості можливість успішно вирішувати життєві завдання, успішно здійснювати свою життєдіяльність в усіх її проявах та життєтворчість (О.І.Чернишов, Л.Г. Черні- кова ). Саме в рамках життєвої компетентності як цілісного утворення,
надзвичайно важливо орієнтувати учнів на розвиток уміння постійно творити, самонавчатися, самостійно здобувати нові знання, самостійно формувати нові вміння та навички і вчитися впродовж життя.

225
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Актуальність обраної теми обумовлена також необхідністю реалізації чинних освітніх програм "Цільова комплексна програма розвитку та функціонування української мовив Донецькій області на 2004-2010
– "Обласна цільова програма роботи з обдарованою молоддю "Організація та забезпечення самоосвітньої діяльності учнів "Моніторинг якості мовної освіти учнів "Впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес "Дистанційна освіта".
Досвід роботи над проблемою ґрунтується на науково-методичних рекомендаціях, розроблених Н.В.Бухловою, О. Землянською, О.Гуме- нюк, Т.О.Харахоріною, В.С.Адаменко, Т.В. Ткачук, СМ. Панченко, В.Г.
Зарицькою, І.В.Родигіною, К.І. Приходченко; теоретико-практичних доробках учителів-словесників: Т.Ю. Попової, І.А.Кузьминої, НА. Дібро- вої, СМ. Ралькіної, НА. Дьяченко тощо.
Метою передбачено - створення системи роботи щодо формування умінь і навичок творчої діяльності старшокласників, спрямованої на підвищення якості мовної освіти, подальший розвиток особистості.
Враховуємо, що для розвитку творчості особистості велика увага надається самоосвіті. Під самоосвітою розуміємо складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальну мету і завдання, визначає шляхи їх досягнення,
контролює хід самостійної роботи з надбання знань та сама оцінює і
вдосконалює результати.
Сутність діяльності полягає в реалізації моделі стимуляції розумового, особистісного й духовного зростання учнів засобами самоосвіти.
У роботі застосовуємо такий алгоритм педагогічного супроводу са- моосвітньої діяльності учнів з української мови. Вхідний контроль щодо перевірки мовних і мовленнєвих навичок, з'ясування наявних прогалину знаннях ( діагностична контрольна робота диктант, різнорівневі завдання тощо. Вхідний контроль щодо перевірки сформованості мотиваційної
сфери вивчення української мови та літератури, самооцінка рівня сформованих умінь різних видів мовної діяльності (аудіювання, читання вголос, читання мовчки, говоріння, орфографічна і пунктуаційна грамотність. Постановка цілей на навчальний рік (поглиблення знань з предметів, удосконалення вмінь і навичок мовної діяльності, організація творчої діяльності тощо. Вхідний контроль щодо виявлення рівня сформованості загально- навчальних умінь, потрібних для самоосвіти.

226
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
4. Кількісний та якісний аналізи рівня навчальних досягнень учнів
(за результатами контрольних робіт визначення кількості й характеру допущених учнем помилок. Створення блоку корекційних диференційованих завдань з теми укладання тематичних міні-підручників, навчальні контракти між учителем, творчими групами учнів, окремими учнями. Ознайомлення учнів з методами самоосвіти- Самостійне опрацювання літератури- спілкування- самотренування- самостійна робота з аудіовізуальними засобами- самостійне виконання практичних завдань- досліди, експерименти- відвідування закладів культури, лекторіїв, екскурсії. Робота над блоком завдань, консультації (за міні-підручниками,
додатковою літературою, наприклад "Збірник завдань з української мови для розвитку самостійно-творчої діяльності учнів у системі самоконтролю і самооцінки" ТО. Харахоріної, В.С. Адаменко. Завдання виконуються протягом терміну роботи над темою у робочих зошитах або в окремих зошитах із самоосвіти).
8.Проведення аналізу результативності самоосвіти учнем і вчителем. Оцінка результатів самоосвітньої діяльності учня. Організація корекційної роботи. Етап (більш глибокий) мотивації пізнавальної діяльності.
П'ятирічний досвід роботи в старших класах (10, 11 класи) дає
можливість стверджувати, що основну роль у структурі мовленнєвої чи навчальної діяльності відіграє мотивація навчання мови. Особливостями мотивації учнів старшого шкільного віку вважаємо- інтерес до різних форм самоосвіти- чітко виражений вибірковий характер мотивів і цілей під кутом зору вибору професії- стійкість інтересів, їх відносна незалежність від думки оточуючих;
- активність на уроках має вибірковий характері пов'язана з розвитком здібностей- несприйняття одноманітних форм роботи на уроці, відсутність творчих та проблемно-пошукових форм навчання.
Спираючись на мотиваційну закономірність учнів старшого шкільного віку, визначаємо основні напрямки роботи на уроках мови та літератури- розвивати пізнавальну активність через залучення до науково-дос- лідної роботи;

227
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
- сприяти самостійно-творчій діяльності- формувати соціальний мотив вивчення мови.
У зв'язку з цим розуміємо, що ефективним формування мотивації
буде за умови зацікавленості й активної діяльності самих учнів, відбору вчителем продуктивних методів і прийомів навчання української мови та літератури. Розробляються цикли уроків, у яких намагаємося поєднати різні моделі навчання активну, інтерактивну - відповідно до типу уроку, завдань і умов роботи Створенню відповідних умов для активізації й розвитку пізнавальної діяльності учнів сприяє впровадження таких технологій:
1.Інтерактивні технології навчання (Мозкова атака, "Мікрофон",
"Ажурна пилка, "Незакінчені речення, "Робота в групах, "Акваріум"
та інші).
2.Проектна технологія- дослідницькі проекти (короткочасні - реферати, повідомлення, виступи довготривалі - науково-дослідницька робота у Малій академії наук- творчі проекти рукописний журнал, шкільна газета, колективний чи індивідуальний колаж, збірник диктантів, дидактичний матеріал (картки напевне правило, тексти для перекладу, сценарій свята, вечора,
творча літературна робота (твір, вірш, репортаж, інтерв'ю, стаття в газету, стіннівка та інші- інформаційні проекти (стаття, реферат, комп'ютерна презентація тощо)
3.Технологія "Ситуація успіху" ( за А.С.Бєлкіним).
4.Технологія навчання як дослідження (варіант Д.Г. Левітеса)
5. Інформаційні технології навчання (комплекс лінгвістичних програм, призначених для обробки українських і російських текстів Proling
Office 5.0: система перевірки правопису українських і російських текстів- РУТА, програма перекладу російськомовних текстів українською та навпаки - ПЛАЙ, російсько-український-російський електронний словник УЛІС; практичний посібник з української мови електронний підручник з української мови презентації, клавіатурний тренажер, розроблена система уроків з ділового мовлення на магнітному носії Д фільми,
Інтернет та інші).
Стимулювання самоосвітньої діяльності відбувається на уроках української мови та літератури завдяки створенню творчої обстановки, бо креативна діяльність у навчальному процесі сама по собі викликає інтерес учнів і стимулює їх до самоосвіти. Важливо побудувати структуру процесу навчання так, щоб учень, виконуючи навчальні завдання, відчував потребу в тих знаннях, вивчення яких організується вчителем, дає
можливість застосування різноманітних форм уроку. Наприклад, урок-

228
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
реквієм, урок-подорож, уроки знавців української мови та літератури,
урок-телепередача, урок-конференція, урок-суд, урок-звіт, урок-гра, урок- уявна екскурсія та інші. Поглиблення змісту уроку відбувається за рахунок встановлення міжпредметних зв'язків з історією, музикою, географією, світовою художньою культурою, російською мовою, світовою літературою, інформатикою.
Структурно-часова модель вивчення теми допомагає учням зорієнтуватися в часі проходження навчального матеріалу, спроектувати свою самоосвітню діяльність, а це привчає учнів до самоконтролю і планування своїх дій.
Одним із ефективних засобів формування навчально-пізнавальних умінь учнів є пам'ятки, інструктивні приписи, що допомагають учням здійснювати розумові навчальні операції.
Стимулюємо самостійну пошукову пізнавальну діяльність учнів, застосовуючи програми самореалізації (міні-підручники) з української мови,
наприклад, "Словосполучення, "Пунктограми в простому реченні (Однорідні члени речення, під час виконання яких реалізуються мовна,
мовленнєва, соціокультурна змістові лінії Державного стандарту з української мови.
Факультатив "Українське ділове мовлення, введений для вивчення в 10, х класах, стає дієвим засобом у процесі формування в учнів прагнення до самоосвіти. Заняття використовуються для цілеспрямованої роботи з формування загальних умінь самоосвіти, вдосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, навчання прийомів творчого застосування теоретичних знань на практиці.
Ще однією умовою для формування самоосвітньої і творчої компетентностей учнів є позакласна робота з української мови та літератури
(конкурси, вікторини, ранки, літературні газети, усні журнали, наукові
конференції, літературні читання тощо, яка здебільшого організується за методикою творчої колективної справи ( за І.П.Івановим ). Організовуються екскурсії до бібліотек ім. Кірова, ім. Н.К.Крупської, ДонНУ.
Система роботи над формуванням самоосвітньої компетентності дає
певні позитивні результати. Моніторинг якості мовної освіти свідчить проте, що більшість випускників школи за результатами державної
підсумкової атестації мають високий і достатній рівень навчальних досягнень змови та літератури.
Простежується результативність участі учнів у різноманітних конкурсах, олімпіадах з української мови та літератури. Певним досягненням вважаємо те, що кожного року випускники суспільно-гуманітарного класу стають студентами Донецького національного університету за спеціальністю "Українська мова ". Наразі 14 випускників навчаються в цьому вищому навчальному закладі.

229
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Налагоджений зв'язок з кафедрами української мови та літератури
ДонНУ . Цього року троє колишніх випускників пройшли педагогічну практику на базі НВК "Гармонія".
Педагогічний досвід дає змогу стверджувати, що формувати гармонійну особистість, здатну до безперервного навчання, може вчитель, який сам постійно займається самоосвітою, постійно професійно вдосконалюється. Цьому сприяє самоаналіз проведених уроків, позаурочних заходів, проведення відкритих уроків, участь у науково-практичних семінарах, керівництво методичним об'єднанням учителів української мови та літератури Ленінського району м. Донецька.
Підтверджуючи думку В.О.Сухомлинського, стверджуємо "Без самоосвіти не уявляємо формування розумових і творчих здібностей школяра."
Отже, проблема щодо розвитку самостійно-творчої компетентності
учнів при вивченні української мови та літератури потребує науково- методичної уваги та подальшої розробки.

1. Закон України "Про освіту, затверджений Верховною Радою України р. - К Генеза, 1996. - С. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено постановою КМУ від 14.01.2004 р. № 24.
3. Бухлова Н. Навчаємося вчитися. Діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. - К Вид. дім "Шкільний світ Вид. Л.Галіцина, 2006. - 128 с. - (Б-ка "Шкіл. світу- Бібліограф с. 124-127.
4. Бухлова Н.В., Довбиш Р.І. педагогічний супровід формування самоосвітньої компетентності учнів засобами математики 9 клас Методичний посібник для вчителів та учнів / Н.В. Бухлова , Р.І. Довбиш. - Д ДонІППО - "Витоки, 2006. - 98 с. Войнович Т. Формування пошуково-дослідницьких здібностей учнів на уроках української мовив класі гуманітарного профілю // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2006.
- № 4. - С. 82-83.
6. Голобородько ВВ. Наукова робота учнів / ВВ. Голобородько. Проблема організації науково-дослідницької діяльності учнів / В.М. Гнєдашев. - Х Ви. Гр. "Основа, 2005.
- 208 с. Гуменюк О. Структурно-функціональна модель глобальної Я-концепції в науковому підході Роберта Бернса. Складові психологічної самоорганізації у сфері самосвідомості
людини.// Психолог. - 2005. -. № 13. - С. Землянська О. Формування самоосвітньої компетентності учнів. // Завуч. - 2005. -
№ 6. - С. Кузьмина І.А. Урок української мови мотивація навчання. // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - № 1. - С 10. Окул М, Пєшковська Н. Метод проектів у дії // Завуч. - 2005. - № 9. - С. Освітні технології Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, ОМ. Любарсь- ката ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. - К А.С.К., 2001. - 256 с. Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Наук. - метод. посіб. / За ред. О.І.Пометун. - К А.С.К., 2003. - 192 с.

230
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
13. Попова Т.Ю. Самоосвітня діяльність школярів. // Вивчаємо українську мову та літературу- С. 8-11.
14. Приходченко К.І. Дидактико-методичне забезпечення розвитку творчих якостей учнів. - Донецьк, 1998.
15. Сучасні шкільні технології. Ч.І / Упоряд. І. Рожнятовська, В.Зоц. - К Ред. загаль- нопед. газ, 2004. - 112 с. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної
діяльності учнів // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С. Чернишов О.І., Чернікова ЛІ. Нові вимоги до компетентнісно спрямованого навчально-виховного процесу в єдності змістових та особистісних аспектів 2006-2007 навчальний рік. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - 2006. - № 1. - С.2-5.
ІРИНА ШИНГОФ,
учитель-методист Донецької
спеціалізованої ЗОШ № 65
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ТВОРЧЕ ЗБАГАЧЕННЯ
ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ЧЕРЕЗ ВИВЧЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
Сучасна школа покликана навчити дітей будувати стратегію власного життя, визначати свою подальшу долю, формувати і розвивати вміння активно, усвідомлено здобувати знання і після закінчення школи.
Багато відповідей на питання, шляхи розв’язання проблем, які стоять перед педагогами сьогодні, ми маємо можливість прочитати в педагогічних працях Г. С. Сковороди, В. О. Сухомлинського, С. В. Подмазіна, О.І.
Пєхоти, К.І.Приходченко та ін.
Одним із найбільш серйозних недоліків нашої школи, на думку Василя Олександровича Сухомлинського, є те, що, навчаючи дітей, працює
переважно вчитель. Термін засвоєння знань має відтінок пасивності, він не виховує активної діяльності учня, тому вчений радив цей термін замінити на більш правильний з педагогічної точки зору – набуття знань.
Відсутність активної діяльності в процесі навчання виявляється в тому,
що замість роботи думки в основному працює пам’ять. Учень прагне запам’ятати те, що пояснює учитель. Це не праця, а звалювання на плечі
учня непосильного тягаря старі знання, нагромаджуючись у пам’яті,
стають перешкодою до оволодіння новими. Навіть для сумлінного учня таке навчання є непосильною працею, тому що відсутня справжня розумова діяльність, учень не переживає тієї радості відкриття, яка повинна відігравати велику роль у його духовному житті.

231
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Якщо істини, положення, правила не здобуваються зусиллями розуму,
то не розвиваються розумові здібності людини, і знання, які стали надбанням пам’яті, не викликають ніякої радості. У праці після закінчення школи така людина бачить не подальший розвиток свого інтелекту, не розширення кругозору, а кінець того одноманітного, виснажливого процесу підготовки до уроків, в якому вона бачить єдиний сенс навчання.
Відсутність активних розумових зусиль призводить ще й до того, що людина не прагне перевірити правильність тієї чи іншої істини практикою, працею, фізичними зусиллями. Учень, знання якого грунтуються наданих, піднесених йому в готовому вигляді, не відчуває потреби в праці в ім’я істини, в ім’я ідеї.
Головними пріоритетами в роботі вчителя сьогодні є впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес,
цільових програм Дистанційна освіта, Обдаровані діти, Моніторинг якості освіти, Цільова комплексна програма розвитку та функціонування української мовив Донецької області на 2004-2010 роки, які є
одними з магістральних напрямків реформування освітив Україні. Оскільки серед основних завдань загальноосвітньої школи є виховання національної свідомості, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, формування загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності, були поставлені такі завдання. Отримати необхідні нові знань, які дають можливість працювати на сучасному рівні, за нового змісту навчання. Сприяти організації навчальної ситуації як на уроці, такі в позаурочний час, щоб учнів цій ситуації діяли, займали активну позицію здобувачів знань. Впровадити педагогічні інновації в освітньо-виховний процес. Використовувати на уроках і позаурочний час дистанційну освіту,
Інтернет.
5. Створювати оптимальні умови для розвитку інтелектуальних, творчих можливостей обдарованих учнів, підготовка їх до участі в олімпіадах, конкурсах. Здійснювати перманентний моніторинг якості освіти з метою підвищення навчальних досягнень та підготовки до ЗНО.
7. Формувати мовно-літературну компетенцію учнів в умовах реалізації державних, регіональних освітянських програм та впровадження профільного навчання.

232
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
У 2005 – 2010 роках було розроблено цикл уроків з позакласного читання у 6-10 класах, які сприяють розвитку основних груп компетентностей школярів, спонукають до пізнавальної, дослідницької діяльності.
Вивчення української мови планується з урахуванням методологічних та загально дидактичних особливостей предмета – засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності учні із перевагою мовленнєвої
практики, тобто вироблення вміння вести діалог, сприймати і будувати висловлювання різних видів, типів, стилів і жанрів, реалізуючи при цьому лінгвістичну, мовленнєву, соціокультурну та діяльнісну змістові лінії.
Тому на уроках застосовуються такі форми та методи навчання, які активізують мовленнєву діяльність учнів, сприяють розвитку критичного мислення, творчого уявлення урок-дискусія, урок-дослідження, диспут,
урок-дебати, ділова гра, захист проектів тощо.
Умовою і результатом інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти,
прагнути творчості та саморозвитку. Тому мотиваційна компетентність є
однією з найважливіших. Щоб викликати в учня бажання самостійно здобувати знання, творчо ставитися до виконання завдань, доцільно проводити різні форми роботи, спрямовані на формування позитивних мотивацій щодо навчально-творчої діяльності не тільки перед вивченням нової теми уроку, а також на класних годинах тематичні бесіди, співбесіди, обговорення пам’яток Учись учитися. Чималу допомогу в цьому можуть надати батьки. Як показує досвід, результати успішності учнів значно покращуються, якщо до співпраці залучаються батьки, якщо вчи- тель-предметник переконає їх у необхідності знань, які дитина може отримати на уроці, в позаурочний час, для їхньої подальшої долі. Аргументом може бути не тільки навчальна мотивація, ай соціальна. Демок- ратизація суспільства, постійно зростаючий рівень інформаційних систем, технологій передбачають зосередження уваги на особистості дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації нарізних етапах її становлення. Як відомо, сучасні школярів більшій мірі, ніж їхні ровесники кілька років тому,
потребують мотивації навчально-виховної діяльності.
Для чого потрібно вивчати українську мову Лише для того, щоб успішно скласти іспити, зовнішнє тестування… Цього, як показує досвід,
недостатньо. Ми повинні своїх вихованців щез класу вміти переконувати втому, що безвільного володіння рідною (державною) мовою у різних стилях мовлення, життєвих ситуаціях сьогодні неможливо обійтися. Інтелігентна, високоосвічена людина, якого б вона не набула фаху,

233


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал