Сучасному культурному



Pdf просмотр
Сторінка2/24
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
мови в Українській РСР. Запровадження принципу вільного вибору мови навчання "у разі потреби, у будь-який час періоду навчання" провокує
конфліктність на мовній основі всередині навчального закладу, серйозно ускладнює організацію навчального процесу, потребує бюджетних асигнувань для збільшення числа педагогічних кадрів і матеріальної бази
і, якнайгірше, надає українській мові статусу вторинної. Більше того,
невідомою і не окресленою постає теза про достатню кількість студентів навчатися цією мовою - два / три чи десять / одинадцять. Очевидно,
говориться насамперед про можливість навчання російською мовою, а не мовами національних меншин, на захист мов яких і спрямована Європейська Хартія.
Ст. 21 сучасного законопроекту "Мовна освіта" повертає нас у недалеке минуле 1958 рік, коли було видано "Закон про укріплення зв'язку школи з життям, що надав батькам право обирати мову навчання для своїх дітей. Цей закон набув гіпертрофованого вияву саме в Україні, де було запропоновано добровільне вивчення або невивчення української мови,
тобто добровільне вивчення / невивчення рідної мови. Рідна українська мова перетворилася на навчальний предмета українці свідомо почали самореалізовувати себе в нерідну мову і "не відчувати від того дискомфорту. Хоча інші шкільні предмети мали статус обов'язкових і звільнення від них аж ніяк не передбачалося. Подібно і школи переводилися в статус російськомовних - для цього необхідно було кілька заяв батьків. Прикладом може бути нині Слов'яногірська школа (нині Святогірська).
Порівняймо, якщо в 1960/1961 навчальному році на території Донецької області функціонувало 877 шкіл з українською мовою навчання з кількістю учнів - 124,5 тис, що дорівнювало 20,4% від загальної кількості
учнів, то в 1978/1979 навчальному році функціонувало лише 204 школи, у яких кількість учнів дорівнювала 34,6 тис, що складало 5,7% від загальної кількості учнів. На кінець х років школи з українською мовою навчання були тільки в сільській місцевості. На період прийняття Закону
УРСР Промовив Українській РСР" уроці на території Донецької
області мовна ситуація характеризувалася як російсько-українська двомовність, якій притаманні такі диференційні ознаки. Домінувальними на території області були українська й російська мови. Демографічна потужність української та російської мов неоднакова російською мовою говорила більшість населення регіону. Щодо комунікативної потужності української та російської мов, то комунікативна сила мов булане просто різною, а на боці російської мови.
Причини такого стану 1) політичний чинник, тобто мовна політика Ра-

15
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
дянського Союзу щодо української мови на етапах а) "боротьби з українським буржуазним націоналізмом" після 1933 р, б) русифікація 2) економічний чинник (спільна економіка усіх республіку Радянському Союзі) інформаційний чинник ЗМІ, в основному, російськомовні. Українська мова рідко вживалася в засобах масової інформації, різних галузях науки та техніки, побуті. Показник закладів освіти з українською мовою залишався низьким. У 1988/1989 навчальному році кількість шкіл з українською мовою навчання дорівнювала 106, тобто 8,9% від загальної кількості, усі вони знаходились у сільській місцевості. У цих школах навчалося лише учнів від загальної кількості. Понад 250000 учнів (40% від загальної
кількості) було звільнено від вивчення української мови. У вишах мовою навчання переважно була російська.
Робота, проведена з розширення сфер застосування української мови як державної в багатонаціональному регіоні після прийняття в 1989 році
"Закону промови УРСР, дозволяє простежити досягнення позитивних результатів, зокрема, в освітній системі. Наведемо останні результати:
за даними управління освіти Донецької області в 2008/2009 навчальному році на території області працювало 1106 навчальних закладів середньої освіти із загальною кількістю учнів 344191. З українською мовою навчання - 741 навчальний заклад (67%), в яких навчалося 138802 учні від загальної кількості учнів Донецької області. У навчальному році на території області працює 1099 навчальних закладів середньої освіти із загальною кількістю учнів - 340667 осіб. З українською мовою навчання 750 навчальних закладів (68,2%), в яких навчається осіб (43,3% від загальної кількості дітей шкільного віку, що на відсоткові пункти більше, аніж у 2008/2009 навчальному році. Використання мов в освіті - це надійний показник реального суспільного статусу мові їхніх перспективу майбутньому.
Варто наголосити, що українська мова серед українськомовного і не російськомовного населення з часом стає престижнішою. У суспільній свідомості поступово підвищується показник її комунікативних якостей
і естетичної цінності, спинився процес падіння "лояльності" щодо української мови - посилюється мовно-національна свідомість українців, а також представників інших етносів. Підтвердженням цього є результати нашого власного соціолінгвістичного дослідження, проведеного серед студентів вищих навчальних закладів Донецька у жовтні 2008 року.
Студентам пропонувалося дати відповіді на такі питання "Як виставитесь до проблем обов'язкового вивчення української мовив школі?",
"До школи з якою мовою навчання ви хотіли б віддати своїх дітей?"

16
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Серед мешканців Донецька (студентів розподілили на дві групи за місцем проживання до першої групи увійшли мешканці Донецька, до другої - області, які дали відповіді на питання анкети, позитивно ставляться до обов'язкового вивчення української мовив школі 152 особи від загальної кількості опитуваних донеччан, щодо області, то особи (тобто 82,3% опитуваних) підтримують обов'язкове вивчення української мовив школі. Відсоток тих, хто не підтримує українську мову у сфері шкільного навчання незначний у Донецьку - 12,14 %, що дорівнює особі, в області - 17,7%, тобто 20 осіб, від загальної кількості
опитуваних. Щодо другого питання, то до шкіл з українською мовою навчання прагнуть віддати своїх дітей 128 осіб (73,98%) у Донецьку, осіб (70,79%) в області.
Цікаво, наскільки зміцняться позиції української мови, якщо, згідно
із законопроектом, "в усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечуватиметься вивчення державної мови і російської мови. Об'єм вивчення російської мови визначатиметься місцевими радами відповідно до законодавства про освіту і урахуванням поширеності цієї мови на відповідній території, тим більше, що "володіння російською мовою забезпечує громадянам України широкий доступ до здобутків світової
науки і культурист законопроекту Тут варто було б авторам законопроекту, хоча б побіжно, подивитися на загальнослов'янську карту і
звернути увагу на питання - чи позначився перехідна рідну мову в інфор- маційно-силовому вимірі словенців (словенська мова - Республіка Словенія, словаків (словацька мова - Республіка Словаків) та ін. Адже сучасний світ, освоєння його просторів неможливе без знання інших мов.
Зазначмо, лауреати нинішнього 2010 року в галузі фізики, основоположники теорії і прикладного застосування графена вихідці з Росії Андрій
Гейм і Костянтин Новосьолов прекрасно володіють англійською мовою,
якою і виклали свою концепцію. Тому говорити проте, що українська мова не може повноцінно забезпечити інформаційно-наукові і технічно- прогресові потреби зовсім некоректно. Некоректно також і поділяти українців за якимись ознаками і говорити про "чистих українців, "напівук- раїнців" чи "недоукраїнців". Немає таких терезів та і шальок ніхто не змайстрував до них, щоб зважити "українськість" кожного. Українець той, хто любить свою Вітчизну, свій народу його неповторності і самобутності, гордиться тим, що стільки різного в нас від Карпат ідо східних наших кордонів. Такі промовисті слова самі засвідчують прагнення людини вирізнитися й епатажними засобами привернути до себе увагу. Євреї,
що не так давно, виїжджали з України до Ізраїлю, не володіли повноцінно івритом, але вони зробили все, аби вивчити цю мову, їх ніхто не

17
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
кваліфікував ні за чим Просто є державна мова і для повнокровного життя в ній треба знати мову.
Надання російській мові в Україні статусу офіційної на практиці означатиме введення ще однієї державної мови. А це зумовить значне звуження сфер функціонування української мови, заступлення її в багатьох сферах комунікації мовою російською. Це означатиме повернення до узаконеної на державному рівні тотальної русифікації, подальшого нищення структури української мови. Усе це не відповідає ідеям становлення й розвитку Української держави. Саме тому треба утримуватися від прийняття державних документів, які зруйнують те позитивне, що закладене у Законі промови, підштовхнуть широкі кола громадськості
до необхідності знову боротися й обстоювати права української мови.
Українська мова через віки пройшла чесно і відкрито усі випробування,
виборола власне право і право народу на власний статусу вимірі світової цивілізації. Воювати з нею, звужувати насильницькими шляхами її
поле - це все одно, що боротися з вітровими млинами. Мова переможе,
бо вона вигартувала свій духу плині історії. Українська мова нікому не загрожує (загрожують їй, вона підтримує увесь розвій мовного багатства на всьому просторі Української Держави, підтримуючи й вивищую- чи інші мови, об'єднуючи увесь народ водну Величну Сім'ю. Уколі здру- жених мов вона постає державною як вияв творчого начала народу і прагнення нести розумне і вічне в майбутнє.

18
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
СВІТЛАНА КУЗНЕЦОВА,
заступник начальника Головного управління взаємодії
з громадськістю та у справах національностей і релігій
Донецької облдержадміністрації
РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ
НА ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
З моменту проголошення фундаментальних засад, продекламованих у Конституції України, законодавчих та нормативних актах Донецька обласна виконавча влада послідовно, диференційовано та виважено, з урахуванням реальної мовної, демографічної і політичної ситуації в регіоні проводить роботу, спрямовану на зміцнення позицій української
мови, піднесення її престижу й авторитету, розвиток і використання мов
інших національностей, що проживають на території регіону.
Врахування того що, за статистичними даними останнього перепису населення 2001 року Донецька область залишається найбільш багатонаціональною серед областей України, тут мешкають представники більш націй та народностей, вимагає неухильного дотримання вимог Конституції і чинного законодавства України промови на її території.
Дійсним прикладом послідовного вирішення мовних питань щодо розширення сфери функціонування державної мови, утвердження її кон- солідуючої ролі установленні громадянського суспільства, сприяння відродженню мов національних меншин було прийняття та затвердження низки документів обласного рівня, спрямованих на реалізацію статей та 11 Конституції України, Закону Промовив Українській РСР",
інших актів чинного мовного законодавства (Заходи щодо утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на території Донецької області до 2010 року від 10.03.2009 №89; цільова комплексна Програма розвитку та функціонування української мовив Донецькій області на 2004-2010 роки, затверджена рішенням спільного засідання колегій обласної державної адміністрації та Міністерства освіти
і науки України від 18.12.2003 № 12/6-2; Комплексні заходи з реалізації
державної політики у сфері міжнаціональних відносин та розвитку культур національних меншин Донецької області на період до 2010 року, затверджені заступником голови облдержадміністрації тощо).
Прийняття такого ряду документів потребує реалізації практичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для зміцнення державного статусу української мови, її престижу щодо консолідації суспільства, розвитку української культури, освіти, тощо та забезпеченні

19
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
відродження і використання мов національних меншин з метою пропаганди їх культурних традицій і звичаїв.
Організаційно-методична, координаційна робота та контроль за виконанням зазначених вище документів здійснюється галузевими структурними підрозділами облдержадміністрації, виконкомами міських рад,
райдержадміністраціями та відповідними консультативно-дорадчими органами.
Проведена робота з розширення сфери застосування української мови як державної та підтримки мов етнічних меншин в багатонаціональному регіоні дозволяє в цілому відзначити досягнення позитивних результатів.
Як свідчить аналіз, в області досягнуто значних зрушень й стосовно вдосконалення знань української мови державними службовцями.
Так, за навчальними планами Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установі організацій щорічно проходять перепідготовку близько 1,0 тис. слухачів,
серед яких керівники і спеціалісти різних рівнів структурних підрозділів облдержадміністрації, виконкомів міських рад, райдержадміністрацій,
редактори місцевої преси, педагоги всіх фахів учбових закладів тощо.
Значну роль щодо утвердження державності української мови, набуття нею рис престижності, перспективності й авторитетності, а також розвитку мовної самобутності представників різних національностей на території Донецької області відіграють структурні підрозділи облдержадміністрації, виконкоми міських рад, райдержадміністрації, заклади
і установи науки, освіти, культури, засоби масової інформації тощо.
Найголовніша роль щодо організації роботи і здійснення завдань державної мовної політики належить управлінню освіти і науки облдержадміністрації, органам освіти місті районів області.
За статистичними даними процес мовного навчання охопив у 2010 -
2011 навчальному році 1143 заклади дошкільного виховання області.
Статус україномовних мають 822, що від загальної кількості закладів складає 72,8 %, в яких виховується 72,7% дітей від їх загальної кількості.
З року в рік зростає мережа дошкільних, шкільних учбових закладів,
класів, груп, задовольняючи потреби населення у вивченні рідної мови.
Мережа україномовних загальноосвітніх закладів області складає шкіл і дорівнює 68,2 % від загальної кількості відповідних закладів, в яких навчаються державною мовою 147570 учнів, тобто 43,3 від їх загальної кількості (340667).
Кількість закладів професійно-технічної освіти області зі статусом україномовних у 2010-2011 навчальному році становить 100 (96,1%). Під час навчання в професійно-технічних навчальних закладах відкрито

20
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
844 україномовних груп, в них навчається 22336 (59 %) від загального контингенту учнів (37804) системи професійно-технічної підготовки.
В області функціонують 113 вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації та різних форм власності з них вищих навчальних закладів
І - ІІ рівнів акредитації налічується 81 заклад, а ІІІ - І рівнів акредитації. Загальна кількість студентів вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації та різних форм власності складала 195,3 тис. осіб. З студентів ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації українською мовою навчання було охоплено 26152 особи (59 % від загальної кількості студентів),
а з 151035 студентів ВНЗ ІІІ - І рівнів акредитації - 85335 осіб, що складає 56,5 % від загального числа студентів цієї категорії.
Учні шкіл і студенти вищих навчальних закладів області щорічно беруть участь у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра
Яцика, Всеукраїнському учнівському конкурсі з українознавства, літературному конкурсі "Блакитні вежі золотого слова" тощо Щорічно для педагогічних працівників відбуваються конкурси професійної майстерності "Учитель року" й "Кращий працівник року" у номінаціях "Українська мова" та "Кращий учитель сільської школи".
Значну за обсягами роботу з популяризації української мови проводиться управлінням культури і туризму облдержадміністрації через діяльність театрально-видовищних закладів, культурно-дозвіллєвих установ тощо.
Адже сфера культури - це найбільш змістовний і розмаїтий напрямок державної мовної політики, багатий на творчі здобутки та напрацювання. У цьому контексті зауважу, що розвиток української культури неможливий без її збагачення культурою іншого народу, зокрема, етносів, які
проживають на території нашої держави. Традиційними сталив області
конкурси і фестивалі української народної творчості конкурс української пісні, танцю, народної музики та образотворчого мистецтва ім.
Т.Г.Шевченка "Джерело талантів, обласний конкурс дитячої художньої
творчості "Мистецтво Донбасу, фестиваль дитячої творчості і краси "Майбутнє Країни, міжрегіональне свято української культури "Легенди степу" за участю аматорських колективів області, інших регіонів
України, країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Схвальний відгуку мешканців області отримують регіональний фестиваль етнічних спільнот "Співдружність, свято культури національних меншин "Коло друзів",
національні Дні культур, обрядові свята тощо.
Заходи зданої роботи здійснюють бібліотеки, палаци та клуби культури. Їх мережав області складає 1294 закладів, де працюють понад тисячі художніх колективів, гуртків, клубів за інтересами, в яких постійно

21
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
ведеться послідовна і наполеглива робота з пропаганди кращих зразків національної художньої літератури та фольклору через організацію оглядів літератури та періодичних видань, книжкових виставок, проведення літературних годин, уроків мови і народознавства, вікторин, конкурсів тощо.
Цілеспрямовано ведеться робота і над формуванням репертуарів художніх колективів театрів, оновленням їх творами видатних митців. Таку репертуарі обласного академічного українського музично-драматично- го театру вистави, що виконуються державною мовою, складають Ще 10 років тому році цей показник сягав лише 30%.
Розвиткові та пропаганді українського музичного мистецтва значну увагу приділяє обласний академічний театр опери та балету ім. А.Б.
Солов'яненка. Багато років у репертуарі театру зберігаються шедеври українського класичного оперного мистецтва, проводяться концертні заходи і моновистави, присвячені творчості видатних українських митців.
Слід відзначити, що останнім часом репертуар театрів регіону широко використовує як твори українських письменників, драматургів, композиторів, такі авторів - представників культур інших народів. Протягом років спостерігається позитивна тенденція у збільшенні
постановок українською мовою.
Систематично у концертному залі ім. С. Прокоф'єва Донецької обласної філармонії проводяться цикли вечорів під загальною назвою "Велети української культури, лекторії класичної та сучасної української літератури, лекції-концерти "Навчаюсь мови золотої" тощо.
Значно активізувалась робота з популяризації української мови та мов етнічних спільнот збоку закладів культури нового типу. В області діють понад 60 інноваційних формувань будинки народних традицій та народної творчості, центри культури і дозвілля, клуби - бібліотеки, літературно- художній музей Тараса Шевченка і музей українського побуту в
Слов'янському районі.
Бібліотеки області постійно працюють над формуванням і поповненням бібліотечних фондів книгами та періодикою, завдяки чому стали дійсними осередками відновлення національної пам'яті народу, вивчення його історії, культури, мови тощо. Сьогодні загальний обсяг літератури в бібліотеках області складає майже 19 млн. примірників, у числі
яких українською мовою майже третина.
Свою роботу щодо здійснення заходів державної мовної політики в області продовжили і засоби масової інформації.
В інформаційному просторі Донецької області нараховується 161 телерадіоорганізація. Останнім часом переважна більшість ТРО області
збільшили до 60% кількість україномовного продукту та поліпшили якість

22
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
власних інформаційних і соціально-політичних програм щодо обговорення мовно-освітніх проблема також проблем збереження і розвитку культурних традицій етносів регіону. Проте, особисто слід відзначити,
що значна увага до висвітлення цих питань приділяється збоку Донецької обласної державної телерадіокомпанії. Високий рейтинг серед глядачів мають телепередачі "Мови чарівний голос, "Чиста криниця, "Козацький родовід, "Літературне перехрестя, "Світ мистецтва, "Культура народів Донбасу, "Духовна спадщина" тощо.
В цілому, обласна державна телерадіокомпанія здійснює телевізійні
передачі українською і російською мовами у співвідношенні 70% на радіопередачі відповідно 75% на 24%, а решта часу приходиться намови національних меншин, зокрема польською (В області зареєстровано 1338 періодичних друкованих видань місцевої сфери розповсюдження, з них 18 видаються виключно українською мовою, 750 - українською та російською.
Огляд друкованої періодики області свідчить, що переважна більшість видань приділяє достатню увагу висвітленню питань розвитку мовна підпорядкованих територіях.
У межах щорічного фестивалю "Преса і книга Донеччини" відбувається конкурс "Преса Донбасу, серед номінацій якого вже традиційними стали "Українська мова - мова державна, "За кращу публікацію, яка присвячена вшануванню пам'яті Т.Г.Шевченка" та "За кращу публікацію з питань розвитку національних меншин, лауреатами та дипломантами яких стають представники етнічних спільнот регіону.
За 10 місяців 2010 року заданими управління інформаційної політики таз питань преси облдержадміністрації підприємствами книговидання
Донецької області було підготовлено й видано книжкової продукції- українською мовою - 149 назв загальним накладом 107 тис. 680 примірників- російською мовою - 132 назви загальним накладом 309 тис. 465 примірників- іншими мовами - 5 назв (англійська) загальним накладом 1 тис примірників.
Всього було видано 286 назв загальним накладом 418 тис. 945 примірників, утому числі українською мовою 52,1% за назвами таза накладами Таким чином, в інформаційному просторі регіону наголос робиться на розповсюдження через засоби масової інформації регіону різножанрових матеріалів мовами етнічних спільнот Донеччини, в яких висвітлюються значення розвитку духовності, гуманізму, високої культури стосунків між людьми, поваги доісторії та культури свого народу.

23
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Суттєві зміни щодо реалізації завдань державної мовної політики відбулися в системі транспорту, зв'язку, торгівлі тощо.
На зазначених підприємствах тексти оголошень, повідомлень, іншої
візуальної інформації обов'язково виконуються українською мовою, а в разі необхідності поряд з українськими текстами розміщуються тексти російською мовою. Також відбувається заміна старих вивісок, табличок з розпорядком роботи підприємств на нові українською мовою. Маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції про використання товарів,
куточки для покупців, книги відгуків і пропозицій ведуться державною мовою.
Вивіски назв вокзалів, станцій, інших структурних підрозділів, розклади руху пасажирських та приміських поїздів, голосова інформація на вокзалах і в потягах дальнього й місцевого сполучення Донецької залізниці виконуються державною мовою. На підприємствах авіаційного транспорту в системі оголошень та повідомлень крім української мови використовується російська і англійська. У сфері міського автомобільного транспорту, вся інформація, яка розташована в салонах автобусів, а саме маршрутна картка, схема руху та Правила надання послуг автомобільним транспортом виконується українською мовою. Перевізникам на перевезення пасажирів на міських маршрутах видаються "Дозволи" та розклади маршрутів, надруковані державною мовою.
Місця обладнання підприємств зв'язку, оператори зв'язку та пошти надають інформацію українською мовою.
Окремо треба сказати про роль і значення органів виконавчої влади місті районів у реалізації завдань державної мовної політики в області
і ставленні до проблем розвитку і застосування мову підпорядкованих регіонах.
За останні роки в цьому напрямку облдержадміністрацією відпрацьовано чітку систему заходів щодо організації роботи виконкомів міських рад та райдержадміністрацій стосовно забезпечення всебічного розвитку української мови та мовної самобутності представників різних національностей в містах та районах області.
Практично всіма виконкомами міських раді райдержадміністраціями розроблено та затверджено відповідні заходи, поновлено роботу дорадчих органів з питань етнонаціональної політики, двічі нарік проводиться аналіз стану розвитку й функціонування державної мови, національних мов етнічних спільнот на підпорядкованих територіях, питання щодо реалізації завдань державної політики розглядаються на засіданнях виконкомів, нарадах галузевих управлінь та відділів, поширюється співпраця з просвітницькими громадськими організаціями тощо.

24


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал