Сучасному культурному



Pdf просмотр
Сторінка16/24
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   24
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати водній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Вважаємо, що систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному- підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці- зростанню продуктивності уроку- реалізації міжпредметних зв’язків;
- уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови- логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів- покращенню взаємин «учень-учитель», особливо з учнями, далекими відмови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою- зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами графічними, flesh анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання
інформації у формі відео, презентації, сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовуємо ресурси Інтернету.
Важливою складовою інформатизації навчального процесу є систематичне використання програмних педагогічних засобів з української
мови та літератури.
Педагогічний програмний засіб Українська література, 5-6 кла-
си» (ППЗ) створено згідно з чинною навчальною програмою із української літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.
Мета ППЗ полягає в активізації пізнавальної діяльності учнів,
розвитку їх творчого мислення, уяви, асоціацій, фонових знань та самостійності в навчанні формуванні інформаційних, естетичних та читацьких компетентностей особистості, посиленні позитивної
активно-творчої діяльності щодо вивчення української літератури.

155
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Для досягнення цієї мети необхідно розв“язувати такі основні завдання- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова- визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів української літератури, зокрема у зіставленні з творами світової
літератури та інших видів мистецтва- надати учням оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів,
необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів,
розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу- формувати в учнів потребу у вивченні літературних творів тощо.
Зміст і структуру ППЗ зорієнтовано на розв’язування навчальних завдань через впровадження сучасних педагогічних технологій, утому числі
інтерактивних форм та використання варіативної методики проведення уроків. Це може бути шкільна лекція з ілюстраціями, самостійна групова чи індивідуальна робота учнів, семінарське заняття, уроки повторення й узагальнення знань, виконання завдань творчого характеру. ППЗ
унаочнює як теоретичну, такі практичну частини навчальної програми.
Даний ППЗ містить тексти та ілюстрації, відеоматеріали та аудіо супровід творів українських письменників та поетів, анімаційні фрагменти,
завдання для програмованого контролю рівня навчальних досягнень учнів, інтерактивні ресурси тощо. Разом з цим ППЗ надає можливості
для індивідуалізації та диференціації навчання, контролю та самоконтролю рівня навчальних досягнень учнів. Він має інформаційно-довідко- ву систему для самостійного пошуку учнем необхідної інформації та систему діалогового режиму. Зміст ППЗ узгоджується з підручниками та навчально-методичними посібниками з предмета.
Якість освіти (шкільної втому числі) тісно і безпосередньо пов’язана,
на нашу думку, з якістю життя. Якість життя включає такі аспекти, як біологічний (генотип, здоров’я), соціальний (комфортність, безпека, захищеність, гармонія, позитивна взаємодія з соціумом, економічний (стан біосфери, побут (житло, матеріальні блага, духовний (життєвий ідеал,
релігія, духовні цінності, особистісне зорієнтований (самопізнання, саморозвиток, самовдосконалення, самореалізація, креативність тощо).
Звідси – необхідність переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти.
Формування життєвих компетентностей – головне із завдань освіти.
Важливу роль у формуванні особистості відіграє родина, де діти проводять більшу частину вільного часу.
Сучасні соціологічні дослідження свідчать проте, що український батько лише 5 хвилинна добу (у середньому) приділяє вихованню дитини, американський – 44 хвилини, а китаєць – 55 хвилин. У розмовах з батьками ми виявляли, що одні скаржаться на необхідність заробляти
(працюють на 2 і 3 роботах, інші відкуповуються від дітей через гувернерів і репетиторів.

156
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
У педагогіці є аксіома інтелект формується інтелектом, характер виховується характером, особистість формується особистістю, успішні
діти виховуються успішним учителем. Отже, учитель – ключова фігура в плані формування особистості.
Проблема вибору методу перед учителем виникала вусі часи. Але в нових умовах соціально-економічного розвитку потрібні методи (їх сукупність, які дозволять по-новому організувати процес навчання (учін- ня) та взаємовідносини між учнем і вчителем. Ідеться про комунікативну компетенцію, що стає цінністю сучасного суспільства. Отже, необхідність формування ключових компетенцій, які знань для життя, вимагають інших методів, технологій навчання й виховання.
Чому знову звертаємося до питання Як учити?”
Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе ужитті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.
Школа дає не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, алей сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, братина себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною.
Компетентність, як вам відомо, базується на предметних знаннях та вміннях, але стосується життєвих умінь людини, необхідних будь-кому.
А кожному вжитті для досягнення успіху треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію,
співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися.
Серед ключових компетентностей (соціальна, полікультурна, інформаційна, самоосвітня, мовленнєва) значна роль належить саме комунікативній компетенції. Вона означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується умінням взаємодіяти з людьми по подіями, навичками роботи у групі, умінням володіти різними соціальними ролями у колективі. Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як- мінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію- вести діалог- брати участь у дискусіях- вести переговори- уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.
Важко переоцінити роль та значення комунікативних здібностей у формуванні якостей особистості – лідера.

157
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів становлення особистості в дитинстві і позначаються на всіх видах активності, наставленні дитини до інших людей, до рукотворного світу природи, а також до себе.
Це можна проілюструвати такими прикладами урок літератури у класі, вивчаємо творчість Тараса Шевченка, учням пропонуємо підібрати ілюстрації, музичний супровід до поезій, підготувати виступ перед аудиторією. Урок літератури у 8 класі, вивчаємо творчість Михайла Коцюбинського повість Дорогою ціною, учні виконують творче завдання представлення відомих героїв Ми вже знайомі, беруть участь у диспуті Ціна і цінність людського життя. Урок літератури в 11 класі,
підготовка до письмової роботи за творчістю Ліни Костенко: прокоментувати слова поетеси Ми – лірники. Ми любимо вертеп. Нам головне співати про калину. Умієм добре шаблею махати, червоні ружі сіять біля хати. Вмирати вмієм, по степах гасати, але себе не вмієм написати.»
Стратегія таких уроків визначається вчителем, тактичні кроки визначають учні, підсумки підбиваємо разом. Поєднання інформаційної та комунікативної технологій дає позитивний результат тільки за умови, що учень – суб’єк навчання, а мотив самопізнання є основою самоосвіти.
Мультимедійні технології – це сукупність методів, прийомів і програм- но-педагогічних засобів для реалізації навчально-виховної мети предмета. До сучасних засобів мультимедіа відносять комп’ютер, проектор, інтерактивну дошку, музичний центр, сучасні носії інформації. Неоднозначними є думки науковців, практиків щодо міри і важливості застосування
ІКТ у практиці вчителя-словесника. Проте більшість з них визнають, що використання комп’ютерних технологій та Інтернету є інноваційним для вивчення літератури, що дозволить стимулювати інтерес учнів до художніх творів, зекономити час для творчої співпраці вчителя та учнів.
Практика підтверджує, що інформаційні технології дають можливість проведення навчальних занять із української літератури різних типів як за змістом, такі за формою, реалізуючи водночас пізнавальні, розвивальні та дослідницькі дидактичні функції використання комп’ютерних технологій.
Інформаційно-комп’ютерні технології дозволяють учителю провести на високому методичному, дидактичному та естетичному рівні уроки різних типів уроки знайомства із історико-культурною епохою, уроки вивчення біографії письменника, уроки компаративного аналізу художнього твору, уроки повторення та систематизації вивченого, уроки контролю та корекції знань.
Засоби мультимедіа, завдяки можливості широкого використання візу- алізованих матеріалів (ілюстрацій, репродукцій картин, кіно- та відео-

158
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
матеріалів, узагальнювальних схем, аудіофрагментів), дозволяють мені
ефективно використовувати на уроці такі прийоми інтерактивного навчання, як тренажер режисера, знайди помилку, керована лекція”,
„лекція з паузами, „ впізнай героя за предметом, діалог поглядів”,
„відшукай подію, обери ілюстрацію тощо[4].Використання на уроці
презентацій дозволяє урізноманітнити форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, занурити учня в уявний світ мистецтва, індивідуалізувати процес навчання, створити технічні можливості для використання стратегій розвитку критичного мислення, проведення компаративного аналізу художнього твору чи літературного явища з іншими видами мистецтв (образотворчого, кіномистецтва, музики. Для реалізації
цього завдання було створено медіатеку кабінету літератури, що налічує примірник. Це аудіокниги, анімаційні фільми, кінофільми, мюзикли затворами українських класиків, мультимедійні енциклопедії тощо.
Урок літератури, 5 клас, казка Івана Франка і мультфільм «Крашений лис - спільне, відмінне, ідейне спрямування казки, авторське трактування сценариста, висновки читачів та глядачів.
Проблема вибору методу перед учителем виникала вусі часи. Але в нових умовах соціально-економічного розвитку потрібні методи (їх сукупність, які дозволять по-новому організувати процес навчання (учін- ня) та взаємовідносини між учнем і вчителем. Ідеться про комунікативну компетенцію, що стає цінністю сучасного суспільства. Отже, необхідність формування ключових компетенції, які знань для життя, вимагають інших методів, технологій навчання й виховання.
Технології, які використовую як вчитель словесності та інформатики- технологію саморозвитку особистості- технологію формування творчої особистості- технологію створення ситуації успіху- проектні технології- комп’ютерні технології- технологію критичного мислення- авторську технологію Корисному навчатися самому».
Тільки модульне використання зазначених технологій може гарантувати позитивний результат підготовка мовно грамотної особистості з високим рівнем комунікативної компетенції.
Комп’ютерні технології займають одне з перших місць серед засобів досягнення мети навчання учнів рідної мови, поєднуючи з вихованням особистості. Важливою складовою ІКТ є ефективне використання проектних технологій.
Які ж уміння, навички, життєві компетенції розвиваються в учнів під час роботи над проектом Насамперед, – це:

159
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
- уміння узагальнити проблему- комунікативні компетенції, навички представлення проекту (учні
презентують власні доробки не лише уколі однокласників, ай перед учнями інших класів, уміння працювати в групі (парі) задля спільного результату- здатність самостійно працювати з інформацією, вміння користуватися комп’ютером, глобальною мережею Інтернет- уміння здійснити оцінку та самооцінку результатів діяльності.
Таким чином, мультимедійні та проектні освітні технології у поєднанні
з елементами інтерактивного навчання є важливим чинником формування і розвитку життєвокомпетентної особистості. Приклад сайт школи. На ньому розміщено матеріали, які репрезентують роботу школи на вирішенням проблеми щодо формування в учнів високого рівня мовленнєвої компетентності.
Інформаційно-комунікаційна компетентність особистості проявляється у раціональному доборі і свідомому застосуванні нею певних інформац-
ійно-комунікаційних технологій у процесі активного розв’язання різноманітних завдань з досягненням успішного результату.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність особистості орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потребі вимог сучасного високотехнологічного суспільства.
Інформаційна компетентність є основним компонентом інформаційної
культури, яка, у свою чергує частиною загальної культури особистості.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології і створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації, комп’ю- терні графічні об’єкти, анімацію, а також вміння використовувати
Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних, маючи достатні навички роботи на комп’ютері.
Основними напрямками формування інформаційно-комунікаційної
компетентності є такі. Інформаційний. Передбачається формування в учнів єдиної інформаційної картини світу, цілісного уявлення про інформацію, засоби її
отримання, обробки, зберігання, передавання. Технологічний (комп’ютерні технології. Передбачається формування в учнів умінь і навичок роботи на комп’ютері. Знайомство з принципами застосування комп’ютерних технологій у повсякденному житті
та з сучасними програмними продуктами. Алгоритмічний. Передбачається формування навичок постановки,
формалізації та розв’язування найпростіших алгоритмічних задач, створення

160
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
алгоритмічних моделей, знайомство з середовищами програмування. Дослідницький. Передбачається формування творчого ставлення учнів до власної навчально-пізнавальної діяльності, уявлень про можливості використання комп’ютерів, інформаційних технологій у процесі
вивчення інших навчальних предметів і проведенні власної пошукової
та дослідницької діяльності.
Отже, формування життєвих компетентностей відбувається шляхом поєднання ефективних технологій – інформаційної та комунікативної,
переорієнтації учня зоб єкта впливу – на суб’єкт, запуску механізму са- моосвітньої діяльності – а це потужний мотив самореалізації особистості випускника школи.

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1 – 2. – С. 5 – 60.
2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті світовий досвід та українські перспективи:
Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К КІС, 2004. – 112 с. Пометун О, Пироженко Л. Сучасний урок інтерактивні технології навчання - К, 2003.
4. Уліщенко Андрій. Комп’ютер для нас Інтернету роботі вчителя української мови та літератури // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах С.45-50.
НАТАЛІЯ ДЬЯЧЕНКО,
учитель української мови та літератури Донецької ЗОШ № 20
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
СТАРШИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Початок ХХІ століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного зазирнути в майбутнє.
Швидкий розвиток сучасного світу ставить перед педагогічною наукою та практикою нові проблеми. У зв’язку з цим виникає необхідність кардинально реформувати освіту. Сучасній людині доводиться діяти в складних і незнайомих ситуаціях, в умовах суперництва й співробітництва з представниками інших культур. Проблема створення умов для формування особистості, здатної до самоактуалізації, творчого сприйняття світу

161
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства,
стає особливо актуальною. Це зумовлено тим, що традиційна школа, спрямована переважно на засвоєння системи знань, ужене відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних,
ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань, с. Вирішити зазначені завдання покликаний компетентіс- ний підхід, який має наметі створити умови для розвитку особистості
учнів і формування в них ключових компетентностей, який, на думку
О.В.Новосельської, дозволить змінити предметно-орієнтовану систему освіти на особистісно-орієнтовану, зберігши традиційні фундаментальність та універсальність [4, с. Саме тому сьогодні соціальні та педагогічні проблеми формування життєвих компетентностей особистості
виходять в українському суспільстві на рівень пріоритетних.
В історії освіти накопичено великий досвід, який має ознаки компе- тентнісно орієнтованої педагогіки діяльність ізотеричних шкіл, єзуїтських коледжів, розвідницьких шкіл, бойскаутських організацій та молодіжних спілок. Саме там успішно виховували й формували особистісні
якості, які тепер можна назвати ключовими компетентностями.
Слід зазначити, що під поняттям ключові компетентності (що набули значення життєвих) розуміємо багатовимірне утворення, що належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів та є комплексом якостей особистості, які дають змогу ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і роблять внесок у розвиток якості суспільства та власного успіху, що можуть бути застосованими в багатьох життєвих обставинах. Ключові компетентності становлять основний набір найзагальніших понять, які мають бути деталізованими в комплексі знань,
умінь, навичок, цінностей і відношень за навчальними галузями та життєвими сферами школярів. За своїм характером вони є наскрізними і їх слід досягати в процесі навчання через усі без винятку предмети та виховні заходи, с.459].
Таким чином, виховувати й формувати універсальні знання, уміння й навички, що в подальшому житті допоможуть сьогоднішнім учням бути соціально захищеними, досягти високої якості житті, розвивати інтелектуальну, творчу, ініціативну та самостійну людину нового типу, справжню особистість – таке завдання сучасної школи.
Формування творчої (креативної) компетентності учнів стало одним
із першочергових у нашій педагогічній діяльності. Адже тільки особистість, здатна креативно мислити, знаходити різноманітні, часто навіть неординарні шляхи розв’язання проблеми, і є такою, що зможе творити

162
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
майбутнє нашої держави, стане основою нового суспільства.
Сьогодні в освіті України спостерігаються наступні тенденції удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки й розробка нових альтернативних технологій, більш ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минулому.
Саме тому перед нами постало завдання знайти найоптимальніші
методи, які б уможливлювали не тільки передачу учням певної суми знань або інформації, а формували в них життєві та предметі компетентності,
досвід, здатність самореалізації на основі природних даних та розвитку здібностей дитини. Тому протягом певного часу тривав пошук найефективніших прийомів, методів, технологій розвитку пізнавальних навичок,
умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі та розвивати критичне й креативне мислення. Після детального аналізу кожного з них ми знайшли вирішення проблеми у впровадженні методу проектів у навчально-виховний процес.
Метод проекту – це метод пошуку, тобто така організація навчання,
при якій учні набувають знань в процесі планування та виконання практичних завдань-проектів. Проект дає можливість тісно поєднати теорію з практикою.
Під час роботи нами зазвичай обираються два з основних напрямів,
при яких ефективно застосовуються методи проектів, – проект як метод навчання на уроці та проект для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі. При цьому учням пропонується не тільки
індивідуальна форма роботи, ай групова.
Також слід зазначити, що в процесі роботи над проектом відбувається залучення учнів у реальну діяльність навчальної дисципліни, з якої
виникла сама задача (мова чи література розвиток навичок самостійної
роботи у процесі виконання проекту розвиток ініціативи та творчості.
За твердженням Н.В.Жаровської та Т.В.Муляр, в основі методу проекту лежать- розвиток пізнавальних умінь та навичок учнів- уміння орієнтуватися в інформаційному просторі- уміння самостійно конструювати свої знання- уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки- уміння критично мислити, Сама ж проектна діяльність розглядається як така, що створює новий продукт. Тобто проектування передбачає планування, аналіз, пошук,
реалізацію, результат, Усе зазначене, на нашу думку, є складовою творчості. Адже за одним
із тлумачень творчість – це і є створення якісно нового, чого раніше ніколи не існувало [6, 58].

163
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Також слід зазначити, що в процесі роботи над проектом відбуваються залучення учнів у реальну діяльність предметної галузі, з якої виникла сама задача (мова чи література розвиток навичок самостійної роботи у процесі виконання проекту розвиток ініціативи та творчості.
Саме тому наші учні отримують такі завдання для роботи- малювання країни (наприклад, Фонетики, Морфології тощо. Цим займаються учні 5 – 6 класів- створення колажів (під час роботи на уроці учні 5 – 7 класів, працюючи в групах, створюють не тільки колаж, ай оригінальні твори – казки,
оповідання);
- написання творчих робіт (імітування (наслідування) стилю (6 клас байки у стилі Л.Глібова; 7 клас – думи та балади 9 клас – твори у стилі
Т.Шевченка; написання оригінальних (авторських) робіт після вивчення творів українських письменників схожої тематики (5 клас – вірші промову, про зиму 6 клас – Зимова казка, гуморески 7 клас – написання поезій ямбом та хореєм (після вивчення двоскладних віршових розмірів клас – поезії в жанрі громадянської лірики 9 – 11 класи – творчі проекти, науково-дослідницькі роботи опанування новими літературними жанрами есе, буриме, акровірші (буриме подобається писати як п’ятик- ласникам, такі дітям-старшокласникам; акровірші, як більш складний вид роботи, складають учні восьмого – дев’ятого класів над есе працюють у десятому-одинадцятому класах тощо).
Стимулом для творчої діяльності часто служить проблемна ситуація,
яку немає змоги розв’язати традиційними способами та методами. Ситуація погіршується тим, що нерідко проблеми можуть бути пов’язані з відсутністю необхідної навчальної інформації через брак, скажімо, підручників.
Саме тут на допомогу школярам та педагогам приходять творчий підхід та
інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Звичайно, мова зараз іде більше про учнів-старшокласників, які є вже досить розвиненими особистостями із цілим спектром сформованих компетентностей і на достатньо високому рівні володіють комп’ютерною грамотністю, що розширює межі
застосування отриманих знань і генерації нових.
Загалом необхідно зазначити, що проблема формування творчої компетентності старшокласників – питання, вирішенням якого ми займаємося не перший рік. Звісна річ, що починати розвивати творчу обдарованість треба якомога раніше (що мий робимо, починаючи з 5 класу),
однак саме старшокласники спроможні адекватно сприймати й опрацьовувати отриману на уроках інформацію, щоб, займаючись удома самоосвітою, правильно використовувати методи й прийоми роботи, рекомен-

164


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал