Сучасному культурному




Сторінка1/24
Дата конвертації01.01.2017
Розмір2.8 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

1
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Донецьк
«Український культурологічний центр»
2010
Слово у душі - душа у слові
УКРАЇНСЬКА МОВА В
СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ
ПРОСТОРІ СХІДНОЇ УКРАЇНИ
(Матеріали міжрегіональної
науково-практичної конференції,
м. Донецьк, 17 листопада, 2010 року)
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМОДІЇ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
ТА У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ І РЕЛІГІЙ
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА
ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР
ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО
ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА
ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ імені Т. Г. ШЕВЧЕНКА

УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
ББК 81.2 ( УКР-ДОН)
К 90
Українська мова в сучасному культурному просторі Східної України // Ма- теріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Донецьк Український культурологічний центр, 2010. – 248 с.
Збірник пропонує матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції Слово у душі - душа у слові українська мова в сучасному культурному просторі Східної України з нагоди Дня української писемності і мови, м. Донецьк, 17 листопада 2010 року. У статтях науковців, культурологів, педагогів розглядаються питання про вживання української мовив різних сферах суспільного життя Донбасу, реалізацію державної мовної політики у вищій школі, досвід викладання української мовив вищих та загальноосвітніх школах Донеччини, вплив якості мовної освіти на формування духовності, національної гідності, полікуль- турної компетентності особистості тощо. Матеріали стануть у нагоді науковцям, діячам культури, педагогам, методистам, керівникам різних рангів та всім, хто цікавиться проблемами розвитку і розширення сфери функціонування української мови на Донеччині. Доповіді
подані з додержанням авторського стилю.
ББК 81.2 ( УКР-ДОН)
© УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР, 2010
Редакційна колегія:
Світлана Кузнецова - заступник начальника Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій
Донецької облдержадміністрації
Володимир Білецький - доктор технічних наук, професор Донецького національного технічного університету, голова Донецького обласного відділення Товариства "Україна-Світ",
шеф-редактор аналітичного журналу "Схід"
Анатолій Загнітко - доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету
Ігор Пасько - кандидат філософських наук, професор, завідувач
Донецького відділення Центру гуманітарної освіти НАН України
Юрій Соловйов - кандидат історичних наук, начальник управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації
Олексій Чернишов - кандидат педагогічних наук, ректор Донецького обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти
Лідія Чернікова - проректор з науково-педагогічної роботи Донецького обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти, доцент
Тетяна Харахоріна - завідувач відділу української мови і літератури
Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Книга видана на замовлення
Донецької державної обласної адміністрації та
Донецької обласної ради

3
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Без поваги, без любові дорідного слова не може бутині всебічної людської
вихованості, ні духовної культури…
Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої,
справжньої інтелектуальності
Сухомлинський В.О.

4
МЕТА І ЗАВДАННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ:
– аналіз стану виконання "Цільової комплексної програми розвитку та функціонування української мовив Донецькій області на рокита визначення перспективи ознайомлення з науково-практичними здобутками щодо вивчення
і популяризації української мови та культури в Донецькій області презентація досвіду роботи педагогічних кадрів області з питань мовної освіти та виховання національної самосвідомості учнів та студентів обговорення проблем та визначення перспектив щодо розширення сфери функціонування державної мови та її популяризації в Донецькій області.
УЧАСНИКИ КОНФЕРЕНЦІЇ:
– Донецька обласна державна адміністрація- Головне управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій- Управління культури та туризму- Управління освіти і науки Національний науково-дослідний інститут українознавства кафедра української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Донецька обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Н.К.Крупської;
– Донецька обласна філармонія Асоціація творчих педагогів Донеччини науковці та викладачі ВУЗів Донецької області та представники закладів культури, інформації, преси керівники районних (міських) методичних об'єднань учителів української мови та літератури Український культурологічний центр Донецьке обласне відділення Наукового товариства ім. Шевченка Донецьке обласне товариство української мови імені
Т. Г. Шевченка.

5
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
ЗМІСТ
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
УКРАЇНСЬКА МОВА У РІЗНИХ СФЕРАХ
СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ ДОНБАСУ:
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ........................................................ 9
АНАТОЛІЙ ЗАГНІТКО
ВІД УКРАЇНСЬКОЇ … - ДО УКРАЇНСЬКОЇ -ЗАРАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНОСТІ ................................... 10
СВІТЛАНА КУЗНЕЦОВА
РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ НА ТЕРИТОРІЇ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ........................................................................................... 18
ЮРІЙ СОЛОВЙОВ
РЕАЛІЗАЦІЯ "ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ
ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИВ ДОНЕЦЬКІЙ
ОБЛАСТІ НА 2004-2010 РР.": АНАЛІТИКО-ПРОГНОСТИЧНИЙ
АСПЕКТ У ГАЛУЗІ ОСВІТИ ................................................................................. 25
ОЛЕКСІЙ ЧЕРНИШОВ
ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСВІТИ ДОНЕЧЧИНИ
В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ........................................ 32
ЛІДІЯ ЧЕРНІКОВА
ПЕДАГОГІЧНІ ПАРКИ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ - ГЕНЕРАТОРИ І
ПРОВІДНИКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ ЗНАНЬ ....................................................................... 41
ІГОР ЗОЦ
УКРАЇНОМОВНІ ГАЗЕТИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ:
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ......................................... 50
ТЕТЯНА ЛИТВИН
УКРАЇНСЬКІ ВИДАННЯ В БІБЛІОТЕЧНОМУ
ФОНДІ ДОНЕЧЧИНИ ............................................................................................ 56
ЛЮДМИЛА МОЧАЛОВА
МЕРЕЖА УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИХ БІБЛІОТЕКУ СХІДНІЙ УКРАЇНІ ............................................................................................... 60
ВОЛОДИМИР БІЛЕЦЬКИЙ
РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДОНЕЧЧИНИ
В УКРАЇНСЬКОМУ МОВНО-КУЛЬТУРНОМУ
ВІДРОДЖЕННІ РЕГІОНУ ...................................................................................... 66

6
ОЛЕКСІЙ МАЦУКА
ВНЕСОК ДОНБАСУ В УКРАЇНСЬКИЙ СЕКТОР ІНТЕРНЕТУ .................... 71
ТАМАРА ПІШВАНОВА
УКРАЇНСЬКИЙ КЛАСИЧНИЙ РЕПЕРТУАРНА СЦЕНІ
ДОНЕЦЬКОГО МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ................................ 74
СЕКЦІЯ І
РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ
ПОЛІТИКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ........................................... 83
ТЕТЯНА ХАРАХОРІНА
ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА
В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
НА ДОНЕЧЧИНІ ...................................................................................................... 84
ВІКТОРІЯ ЗАРИЦЬКА
МОВНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА. 90
ТЕТЯНА ЄЩЕНКО
ПОНЯТТЯ "РІДНА МОВА" В ДВОМОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ................... 99
КАТЕРИНА БРІТІКОВА
РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОСТІ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ
СПЕЦКУРСУ "ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ" ........................................................ 103
КАТЕРИНА ПРИХОДЧЕНКО
РОЗВИТОК МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ НАВИЧОК
СТУДЕНТІВ У ТВОРЧОМУ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ................................................................... 108
ВОЛОДИМИР БІЛЕЦЬКИЙ
УКРАЇНСЬКА МОВА У ДОНЕЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ
ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ
ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ................................................................................. 119
ЛЕСЯ ОЛІФІРЕНКО
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ
ПРОСТОРІ СХІДНОЇ УКРАЇНИ: ПОСІБНИК З УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
"МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ" ....................................................................... 124
ВАЛЕНТИНА АДАМЕНКО
НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ВИКЛАДАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ УНР
7
ТЕТЯНА ТКАЧУК
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ "ОБЛАСНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ РОБОТИ З
ОБДАРОВАНОЮ МОЛОДДЮ" .......................................................................... 138
ГАЛИНА БІГУН
УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ФАКТОР ОБ'ЄДНАННЯ
НАРОДУ УКРАЇНИ ............................................................................................... 143
СЕКЦІЯ ІІ
ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
ШКОЛАХ ДОНЕЧЧИНИ .....................................................
147
АННА АВРАМЕНКО
ЙДЕМО ДОВІЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ .......... 148
ГЕОРГІЙ БОЙКО
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ - ОСНОВА
УСПІШНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ У ПЛАНІ ФОРМУВАННЯ
МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ШКОЛИ ............ 151
НАТАЛІЯ ДЬЯЧЕНКО
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШИХ
КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТА ЛІТЕРАТУРИ .................................................................................................... 160
ОЛЬГА ІНОЗЕМЦЕВА
КЛЮЧОВА РОЛЬ УЧИТЕЛЯ В ПОЛІПШЕННІ ЯКОСТІ
НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ........................................................................ 166
ІРИНА КУЛАГА
"ЛИШ НАРОДИ, ЯВЛЕНІ У СЛОВІ,
ДОСТОЙНО МОЖУТЬ ЖИТИ НА ЗЕМЛІ" ..................................................... 170
ОКСАНА ЛЕОНЕНКО
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ОСОБИСТІСНОЇ
ОРІЄНТАЦІЇ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ........................................................... 172
СВІТЛАНА НОРМАТОВА
УПРОВАДЖЕННЯ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ .................................................................. 177

8
ІРИНА ПАНЧЕНКО
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ ......................... 180
ТЕТЯНА ПОПОВА
ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ НА ОСНОВІ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ
В СИСТЕМІ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА ......................................... 183
СВІТЛАНА РАЛЬКІНА
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ .................... 189
ІРИНА РЕШЕТНИКОВА
УКРАЇНСЬКА МОВА Й УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ .................... 194
ОКСАНА РЯСКА
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ ................................................................... 201
НАТАЛІЯ СКРИПНИЧЕНКО
РОЗДУМИ ПРО ДОЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ І
РОСІЙСЬКОЇ МОВУ СХІДНІЙ УКРАЇНІ ........................................................ 207
ВІКТОРІЯ СТРЕЛЬЧЕНКО
ЕКОЛОГІЯ ДУХУ Й ЕКОЛОГІЯ МОВИ ........................................................... 211
АЛЛА ШТУРА
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ АСПЕКТ
МОВНО-КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДІВ КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ ОСВІТИ ............................................... 218
ОЛЬГА ПУТРОВА
РОЗВИТОК САМОСТІЙНО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ............. 224
ІРИНА ШИНГОФ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ТВОРЧЕ ЗБАГАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
УЧНЯ ЧЕРЕЗ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ............... 230
ПОВІДОМЛЕННЯ ................................................................
241
ВАДИМ ОЛІФІРЕНКО
САЙТ "ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ ............................................................................. 242
ВІТАЛІЙ РАДЧУК
МОВНІ РЕАЛІЇ І МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ................................... 243

УКРАЇНСЬКА МОВА У РІЗНИХ
СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО
ЖИТТЯ ДОНБАСУ:
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

10
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
АНАТОЛІЙ ЗАГНІТКО,
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету
ВІД УКРАЇНСЬКОЇ … - ДО УКРАЇНСЬКОЇ -
ЗАРАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
І ДЕРЖАВНОСТІ
У сучасній Україні з'явилася тенденція багато усталених речей переосмислити, надати їм іншого виміру. До таких належить і прагнення багатьох переглянути засадничо-правничі принципи мовного будівництва,
статусу української мови та ін. Підтвердженням цього може бути проект закону України Промовив Україні, який підготували народні депутати Олександр Єфремов, Петро Симоненко і Сергій Гриневецький і зареєстрували у Верховній Раді України 7 вересня 2010 року. Наразі законопроект перебуває на розгляді у профільному комітеті. Цей законопроект торкається багатьох сфер життя українського суспільства, своїми засадничими принципами він втручається у сферу державної політики і
тим самим посягає на основи конституційного ладу держави. Він не пройшов поза увагою громадськості і вчених. Найґрунтовнішу його експертизу зробили професор доктор філологічних наук Володимир Панченко і
професор, доктор юридичних наук, один із розробників Декларації про державний суверенітет Володимир Василенко, що склало основу ухвали
Вченої ради Національного університету "Києво-Могилянська академія"
щодо законопроекту Промовив Україні" (див (Український тиждень- № 40. - 2010. - С. Свого часу один з чільних філософів Мартін Ґайдеґґер сформулював сакраментальну тезу мова - це оселя духу, відтворивши статус мовив нашому повсякденні і в усьому перебігу становлення людини. Мова - найсуттєвіша і визначальна частина людської особистості, нації і народу, чинник поведінки людини, мислення, усвідомлення рівня буття у світі
та виокремлення самої себе з-поміж інших, а народу - носія мови - у світі цивілізованих народів. Саме мова постає вирішальним та основним чинником ідентифікації особистості до їй подібних. Мова за своєю сутністю не вкладається у кілька десятиріч двадцятого сторіччя потужно нав'язувану їй як формулу спілкування, оскільки це об'єднана духовна енергія народу, мова є відбиттям духу людського і засобом для творчого перетворення матеріального світу у світ духовний (за Вільгельмом фон

11
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
Гумбольтом). Мова займає одне з найвищих місць на шкалі національних вартостей ( за Уріелем Вайнрайхом).
Українська мова - це дух народу, його совість, чинник його поступу вперед, поза національною мовою зникає неповторний колорит народу,
нівелюється специфіка освоєння багатств світу. Ніде цивілізація не відбивається так точно, яку мові, якщо ми недосконало знаємо мову, або вона сама недосконала, то недосконала й цивілізація (за Маріо Пей). Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, алей загибель мови веде до зникнення суспільства, яке не вберегло свою мову. Не один раз українську мову забороняли, не раз відводили їй другорядну, ато й третьорядну роль, а воно попри усі загрози, заборони знову утверджувалася в бутті народу.
Сьогодні, як ніколи, той момент, коли українська мова набирає свого утвердження не так офіційно, скільки в душах і серцях людей, постаючи унікальним засобом самовияву і самоідентифікації особистості. Українській мові пощастило, бо попри усі загрози вона ствердилася, набуває розвою, але наявне прагнення в багатьох дещо по-іншому відкорегу- вати цей процес, нав'язати інший шлях її розвитку через відсторонення від актуалізованого в суспільстві статусу. Нагадаймо, що сьогодні особливо загроженою постає білоруська мова, що не так давно (у дев'яності
роки двадцятого століття) стала тільки другою державною, поряд з російською. Це зумовило її витіснення на абсолютну периферію. Маюуть,
це і складає глибинно-приховану ідею та і суть заявленого законопроекту. Але все-таки по суті справи…
Перестаючи бути засобом спілкування, мислення, мова стає мертвою. Утвердження державного статусу української мовив усіх сферах життя України, розширення її функційного навантаження в різних виявах громадянського суспільства - одне з основних завдань сьогодення.
Поступово воно почало набувати чітких межі виявів, попри численні
відступи, гальмування - свідоме чи несвідоме - цього процесу. На сучасному етапі розвитку незалежної України державною, згідно зі ст. 10 Конституції України, є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. Ця мова є
складником конституційного ладу України, іншими ж словами - її державність гарантує цілісність Української Держави, нейтралізацію відцентрових тенденцій. Відповідно до розділу ХІІІ Основного Закону зміни статусу державної мови чи надання іншим мовам статусу, вищого за той,
який їм наданий розділом І Конституції, передбачають, своєю чергою,
внесення змін до Конституції України. Розділ І належить до тих розділів

12
УКРАЇНСЬКА МОВА В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Конституції, внесення змін до яких має розглядатися на всеукраїнському референдумі після проходження відповідної процедури у Верховній Раді.
Рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року №10-рп/99,
містить положення, відповідно до якого дається визначення державної
мови. Вона ототожнюється з офіційною мовою, і на цьому зроблено особливий акцент У розділі ІІ законопроекту Промовив Україні, внесеного 7 вересня року на розгляд Верховної Ради, російській мові надається статус офіційної. Відповідно до згаданого рішення Конституційного Суду,
це означає, що їй надається статус державної. Вирішальною в цьому питанні є частина 3 ст. 8 законопроекту, у якій зазначається, що "заходи,
спрямовані на використання регіональних мов, або мов меншин, можуть застосовуватися за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної
мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає відсотків і більше чисельності її населення. Визначена кількість носіїв регіональної мови - 10 відсотків і більше - є довільною (такого критерію немає в міжнародних правових актах) і покликана забезпечити статус,
рівнозначний статусу державної мови, лише для російської, оскільки "носіями регіональної мови" згідно з частиною 5 ст. 8 слід вважати не тих, для кого вона є рідною, а тих, хто її "переважно вживає. Щоправда,
останнє досить важко встановити, тому що в жодному з переписів населення таке питання не ставилося, а здійснення опитування в сучасних умовах непередбачено, та й таке опитування не завжди зорієнтоване на поліпшення мовної ситуації. Не думаю, що в розбудові будь-якої з національних мов - іспанської, французької та інших, не кажучи про івриту сучасному Ізраїлі, керувались принципом опитування, визначальним поставало створення власної держави, основу-основ якої складає мова,
її дух, носії цієї мови.
Не слід приховувати, що в силу цілої низки причин в Україні сформувався прошарок людей українського походження, які не тільки послуговуються російською мовою в усіх сферах суспільного життя, ай вважають російську мову рідною. Цьому сприяло колишнє звільнення в школі
від вивчення української мови, домінування в низці регіонів російськомовне викладання у вищій школі, використання російської мовив структурі комуністично-партійного й адміністративно-господарського, управлінського апарату, що успадковано було й в Українській Державі. Не можна сказати, що усі ці керівники різних рівнів збайдужіли до свого рідного, національного, але традиція суттєво формувала їхні стереотипи- не поставати іншим з-поміж своїх. На сьогодні ці російськомовні українці становлять неоднорідну масу. Одні з них прихильно ставляться до

13
СЛОВО У ДУШІ - ДУША У СЛОВІ
української мови і психологічно готові повернутися в її лоно, хоча при цьому відчувають власну дискомфортність, оскільки не володіють вільно українською мовою. Інші збайдужіли до мовних проблем під тиском соц-
іально-дискомфортних обставині не задумуються над цим питанням.
Ще інші сприймають усеукраїнське агресивно і мотивують це тим, що самі перебувають в іншому мовному полі, не відчуваючи ніяких потреб повертатися в українське. Ця група постає найактивнішою у пропаганді
власних ідей і вимірів мовного співжиття, проповідуючи тезу двомовності як в окремих регіонах, такі в усій Україні загалом. Сповідування ними тези двомовності передбачає збереження наявного нині статусу активного функціонування російської мови й пасивно локальний вжиток української як вияв етнографізму чи данини культурі української нації.
Двомовність, яку так підтримують деякі мешканці України, не сприяє
розвиткові української мови як мови повного територіального поширення. Більше того, будь-яке розширення українського інколи визначуване як зазіхання нате, що "наче історично склалося. Це в сусідній Росії і
президент, і прем'єр-міністр, й інші посадові особи не соромляться на повний голос заявляти, що вони російські націоналісти, а в Україні - борони, Боже Це ж гріх який - український націоналіст, український патріот. А держава у повнокровному вияві просто неможлива без патріотизму, без усвідомлення мовно-територіальної цілісності, яку убезпечить якраз українська мова.
У ст. 7 законопроекту "Російська мова в Україні. Українсько-рос-
ійська двомовність" українсько-російська двомовність трактується як "важливе надбання Українського народу. Водночас не беруться до уваги драматичні обставини ХVІІІ - ХХ століть, коли українська мова та її
носії зазнавали утисків та жорстоких репресій збоку урядів як царської,
так і радянської імперій, які, власне, і зумовили такий розвій двомовності. Не питаючи народу, його робили двомовним, бо іншим способом ані здобувати освіту, ані мати кар'єрний ріст просто було неможливо. У
цій статті також наголошується, що "російська мова є рідною або такою,
якою повсякденно користується більшість громадян України. Так, дійсно,
в Україні є відсоток мовців, які вважають рідною російську мову, але він дорівнює 29,6% від загальної кількості населення України, заданими Всеукраїнського перепису 2001 року, а це аж ніяк не більшість громадян
України. Щодо кількості тих, хто "повсякденно користується" російською мовою, то переписне зафіксував таких даних, оскільки питання промову, яку громадянин "переважно вживає, не ставилося.
Ст. 21 законопроекту "Мовна освіта" цілковито руйнує освітню практику, що усталилася в Україні після прийняття в 1989 році "Закону про

14


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал