Сучасний словник педагогічних термінів Автомоніторинг



Скачати 244.67 Kb.
Дата конвертації11.12.2016
Розмір244.67 Kb.
Сучасний словник педагогічних термінів

Автомоніторинг – це внутрішнє, індивідуальне самодослідження і самокорекція суб'єктом освітнього простору власних особистісних і. професійних якостей.

Адаптивні (варіативні) моделі діяльності – це певне зведення дій, які повною мірою розкривають посадові обов'язки, функції працівника або організації.

Адаптація – пристосування людини до умов життя, що змінилися, у результаті чого можливе набуття нових для неї властивостей.

Алгоритм (від імені середньовічного узбецького математика Мухамеда-ібн-Суса, арабізоване аль-Хорезмі) – формальний припис, що однозначно визначає зміст і послідовність операцій, які переводять сукупність вихідних даних у результат – розв'язок задачі. Алгоритм складається із системи послідовних елементарних перетворень над текстами певного виду і рівня, що регулюють порядок виконання цих перетворень.

Акмеологія – наука, що вивчає процес дорослішання, виявлення того, що становить собою людина, яка досягла розквіту у своєму фізичному та психічному розвиткові, а також який шлях кожна людина повинна подолати, щоб піднятися на якомога вищий для неї ступінь у фізичній досконалості й відбутися як яскрава особистість, як дійсно талановитий суб'єкт діяльності, як багата духовно й дуже самобутня індивідуальність.

Активність людини – спроможність робити дії відповідно до поставленої цілі.

Акмеологія – наука про закономірності психічного розвитку і самореалізації дорослої людини в процесі досягнення нею високих результатів професіоналізму, майстерності та творчості.

Аналіз – 1) розумова операція, яка дозволяє проводити розчленування цілого на частини.

2) один з найпопулярніших аналітичних інструментів, призначений для

впорядкування інформації. Застосовується у всіх сферах стратегічного планування.

Анкета – 1) опитувальний лист, який самостійно заповнюється опитуваним за вказаними в ній правилами;

2)методичний засіб для одержання первинної інформації.



Атестація (від лат. "свідчення") – визначення кваліфікації, рівня знань працівника чи того, хто вчиться; відгук про його здібності, ділові та інші якості.

Аутотренінг (аутогенне тренування) – система вправ, спрямованих на саморегуляцію поведінки та управління власним психічним станом.

Безперервна освіта – термін, який не має чіткого визначення. Образно кажучи, це стадійний і цілісний у своїх елементах по життєвий потік, який забезпечує розвиток творчого потенціалу особистості і збагачення її духовного розвитку. Це освіта, яка прямує за розвитком і задовольняє потреби розвитку.

Бюджет розвитку – асигнування на інноваційну і інвестиційну діяльність, пов'язану з капітальними вкладеннями в соціально-економічний розвиток муніципальної освіти на соціальні програми, інші витрати на розширене відтворення.

Валідність – якісна характеристика вимірювання. Вона встановлює головне: чи справді ми вимірюємо те, що нам треба, чи щось інше, подібне.

- критерій якості педагогічного моніторингу, технологій відстеження результативності діяльності освітньої системи; чим більш валідні ці технології, тим надійніше вивчається та вимірюється дана якість.



Відкрита соціально-педагогічна система – це система, здатна до систематичного генерування і впровадження освітніх інновацій (наукових та практичних вітчизняних і зарубіжних досліджень у галузі соціально-педагогічних, психологічних дисциплін, в управлінні); оперативної та педагогічно-доцільної трансформації соціально- педагогічних перетворень, що відбуваються у суспільстві; входження у міжнародне педагогічне співтовариство; створення умов для отримання прямої та зворотної Інформації; встановлення оптимальних комунікативних зв'язків з громадськістю та учасниками навчально-виховного процесу.

Вибірка – група людей, на якій проводиться дослідження.

Вимірювання – виявлення кількісних характеристик педагогічних явищ, процесів, які вивчаються та оцінюються.

Внутрішній моніторинг – моніторинг, який здійснюється адміністрацією, педагогами навчального закладу освіти.

Гедоністична педагогіка – це освіта, від якої учні отримують насолоду.

Грамотність – рівень освіченості молодшого школяра, який характеризується оволодінням елементарними засобами пізнавальної діяльності: читанням, рахуванням, письмом.

Ґрант – фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги.

Громадська рада – одна з форм участі громадськості у процесі ухвалення рішень, зокрема рекомендується українським законодавством для створення при виконавчих органів влади.

Громадська (суспільна) школа – одна з недержавних організаційно-правових форм освітнього закладу (крім приватної школи), у якій засновника відіграє Суспільне Освітнє Товариство, а процес керування закладом носить громадський характер, перш за все завдяки поглибленому залученню батьків.

Гіпотеза – науково обґрунтоване, цілком імовірне/припущення, яке потребує спеціального доказу для свого остаточного ствердження в якості теоретичного положення.

Дедуктивний підхід або моделювання – методологічний підхід до проектування перспективного педагогічного досвіду, який ґрунтується на педагогічному експерименті.

Деволюція – спосіб територіальної організації влади, за яким повноваження передаються органам, які реалізують їх незалежно і не зобов'язані просити дозволу на ухвалення певних рішень.

Деконцентрація – спосіб територіальної організації влади, за яким передаються повноваження щодо впровадження рішень, але не щодо їх ухвалення.

Делегування – спосіб територіальної організації влади, за яким повноваження передаються з вищого на нижчий ієрархічний рівень, однак орган, який делегував повноваження, може їх забрати своїм розпорядженням.

Децентралізація – спосіб територіальної організації влади, за яким держава має право на ухвалення рішень з певних питань або в певній сфері структурам локального регіонального рівня, що знаходяться поза системою виконавчої влади і є відповідно незалежними від неї.

Дидактичний менеджмент – це теорія і практика ефективного управління навчанням у групі або організаційна форма надання освітньої (дидактичної) послуги.

Діагностика – система технологій, засобів, процедур, методик і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об'єктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у зв'язку із заходами, що передбачаються або здійснюються.

Діагностування – (від "діа"- прозорий та "гнозис"- знання) в буквальному перекладі означає прояснення, розпізнавання або отримання Інформації про стан та розвиток контрольованого об'єкта, його відхилення від норми.

Діяльність – активна взаємодія людини Із середовищем для досягнення поставленої мети в разі виникнення у неї певної потреби.

Діяльність – це система взаємодії суб'єкта з постійно змінюваним світом, в процесі якої формується, втілюється в об'єкті психічний образ та реалізуються відносини суб'єкта.

Дольові субсидії – механізм фінансування освіти, у якому поєднано участь держави і приватного сектора.

Донор – держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, які уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні.

Експертиза – діагностування із залученням експертів.

Екологічна (здоров'язберігаюча) педагогіка – це сукупність форм, методів, прийомів щодо створення психологічно комфортного, успішного навчального середовища з урахуванням сильних сторін навчального стилю кожного учня або це технологія проектування імідж-траєкторій для кожного учня.

Експертиза – сукупність вимірів, які необхідні для одержання колективної оцінки педагогічного об'єкта, процесу або явища.

Експерт – спеціаліст у певній галузі, який компетентний у вирішенні даної проблеми.

Європейська програма добросусідства – програма співпраці Європейського Союзу з країнами, які не входять до його складу, але мають з ним спільний кордон.

Загальнокультурна компетентність – це рівень освіченості, достатній для самоосвіти, самостійного вирішення пізнавальних проблем, що виникають при цьому; орієнтація в культурному просторі, визначення своєї позиції.

Завдання

Завдання достатнього рівня – тип завдання, що діагностує уміння учнів застосовувати знання у стандартних умовах з вибором способів дій.

Завдання початкового рівня – завдання, які діагностують уміння учнів відтворювати фактичний матеріал (знання-розпізнавання).

Завдання середнього рівня – завдання, які діагностують уміння учнів відтворювати навчальний матеріал за алгоритмом (знання-розуміння).

Завдання високого рівня (творчі завдання) – це завдання, які діагностують уміння учнів застосовувати знання в нестандартних умовах з пошуком способів дій.

Застосування-розумова операція, яка дозволяє пояснити застосування вивченого матеріалу в конкретних умовах і нових ситуаціях. Застосування законів, правил, понять, теорій, методів і засобів.

Зелена книга – один з видів політичних документів, що складається з започаткування обговорення та консультацій щодо конкретного питання чи проблеми.

Знання – розумова операція запам'ятовування і репродукування специфічної інформації (конкретних фактів, законів, теорій тощо).

Зовнішній моніторинг – моніторинг, який здійснюється управлінськими структурами освіти (управління освіти, методична служба тощо).

Імідж освітньої організації – ступінь продуктивності (характер інтелектуально-духовного ресурсу) освітньої системи, конкурентоспроможності організації в умовах ринку.

Імідж-траєкторія – це технологія самореалізації особистості суб'єктів освітнього простору, технологія творчого навчання і збагачення суб'єктного досвіду педагога та учня, технологія створення позитивної «Я-концепції» кожного суб'єкта освітнього середовища.

Індуктивний підхід – методологічний підхід щодо створення перспективного педагогічного досвіду, який включає такі етапи: виявлення, вивчення, узагальнення та розповсюдження.

Інновація – створення та впровадження різного виду нововведень, які породжують значні зміни в освіті та інших галузях.

Інтелект – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда.

Кваліметрія – наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об'єктів-предметів або процесів.

- наука, яка вивчає методологію та проблематику розробки комплексних оцінок якості різних об'єктів та процесів; педагогічна кваліметрія — наука про педагогічні виміри, кількісну та якісну оцінку психолого-педагогічних та дидактичних об'єктів.



Керівництво – здійснення впливу на людей та налагодження з ними міжособистісних стосунків з метою виконання завдань, які стоять перед організацією.

Концепція – система поглядів на те чи інше явище, процеси; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; основна ідея будь-якої теорії.

Компетентність – це сфера складних умінь та якостей особистості. Бути компетентним – це означає вміти мобілізувати в даній ситуації здобуті знання і досвід.

Компетенція – це загальна здатність, яка базується на знаннях, здібностях, досвіді, цінностях, які набуті завдяки навчанню.

Кореляційний аналіз – метод математико-статистичного аналізу, пов'язаний з обчисленням та вивченням коефіцієнтів кореляції між змінними.

Комунальні гранти – механізм фінансування освіти, за яким студентам надають разову виплату для навчання в інституціях, що перебувають у комунальній власності.

Конкурс соціальних проектів – комплекс заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на розв'язання соціальних проблем, які здійснюються неприбутковими недержавними організаціями за рахунок коштів бюджетних і позабюджетних джерел фінансування та залучених коштів. При цьому розв'язання соціальних проблем здійснюється, як правило, за допомогою цільових соціальних програм (соціальних проектів), а виконавець соціального проекту визначається на конкурсній основі.

Кошик учня – механізм фінансування освіти, за яким бюджет на освіту розраховується на основі основних витрат на навчання „стандартного" учня (учня восьмого класу міської школи з нормальним станом здоров'я). Застосовується, зокрема, у Литві.

Кошти йдуть за учнем - принцип фінансування освіти, за яким субвенція для освітнього закладу розраховується на основі кількості учнів, які в ньому навчаються.

Критерій (від грецьк. kriterion) – засіб для судження, ознака, на основі якої здійснюється оцінка чого-небудь, мірило.

- показник якості об'єкта, який характеризує одну із його властивостей, оцінка якої можлива за рахунок використання одного із способів виміру або експертного методу.



Метод управління – сукупність способів і засобів цілеспрямованого впливу суб'єкта управління на об'єкт управління.

Міжбюджетний трансферт – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжнародна технічна допомога – ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України.
Моделювання – відтворення характеристик певного об'єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення.

Моніторинг – комплекс процедур зі спостереження, поточного оцінюванню перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта (наприклад, стандарту).

Моніторинг – постійне спостереження за якимсь процесом, явищем з метою виявлення його відповідності певним нормам, прогнозам, бажаному результату тощо.

- система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти, яка дозволяє зробити висновок про стан об'єкта у будь-який момент, і дати прогноз його розвитку.



Моніторинг якості освіти – це систематична і регулярна процедура збереження даних з важливих освітніх аспектів на національному, регіональному та місцевому (включаючи школу) рівнях.

Навчання упродовж життя – всебічна навчальна діяльність, яка здійснюється на постійній основі і має на меті поліпшити знання, навички і професійну компетентність.

Надійність – точність вимірювання.

Неприбуткові недержавні організації (НДО) – громадські і благодійні організації, створені і діючі на основі Законів України «Про об'єднання громадян» і «Про благодійність і благодійні організації», що не мають метою своєї діяльності отримання прибутку. Трапляються принаймні ще два терміни на означення цих організацій: неурядові організації (НУО) та організації громадянського суспільства (ОГС).

Нормативне фінансування – принцип формування та розподілу бюджету на освіту на основі мінімальної вартості навчання (утримання) одного учня, вихованця на рік по кожному типу навчального закладу з врахуванням регіональних та інших особливостей.

Об'єкт управління – елемент (група елементів) системи управління, який змінює свою поведінку під впливом суб'єкта.

Об'єктивність – передбачає, що результат вимірювань відповідає певним вимогам, що висуваються до досліджень.

Об'єкт дослідження – об'єкт, на якому проводиться наукове дослідження. Об'єктом дослідження може бути особистість, група людей, педагогічний процес тощо.

Ознака – одиниця виміру або властивість змінної (розмір, колір, вік, характер, час реакції, якість, кількість, вага, кіловати).

Освітній моніторинг - це супроводжуюче оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу.

- система організації збору, збереження, обробки і поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і дає змогу прогнозувати її розвиток.

Освітньо-педагогічна прогностика – це галузь наукових знань, яка розглядає принципи, закономірності і методи прогнозування стосовно об'єктів, які вивчаються науками про освіту.

Освітня послуга – продуктивний механізм задоволення індивідуальних потреб суб'єктів освітнього простору або механізм продуктивного управління психологічним комфортом педагогів та учнів.

Освітній ваучер (бон) – визначене у грошовому вимірі зобов'язання держави повністю або частково оплатити певний обсяг освітніх послуг. Це зобов'язання матеріалізується у формі сертифікатів (купонів), які передають безпосередньо споживачам освітніх послуг.

Освітній округ – добровільне об'єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними та іншими навчальними закладами, а також установами охорони здоров'я, що сприяють здійсненню освітньої діяльності. Створюється для забезпечення освітніх та культурно-освітніх потреб громадян, які проживають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Освітня позика – поворотна фінансова допомога учням/студентам для повного або часткового покриття витрат на навчання. Може виплачуватись у формі комерційних приватних позик або освітніх позик на умовах урядових гарантій.

Освітня політика – складова частина державної або місцевої політики, сукупність теоретичних ідей, цілей і завдань, практичних заходів, спрямованих на розвиток освіти.

Оцінка – це ставлення до соціальних явиш, людської діяльності, поведінки, встановлення їх значущості, відповідності певним нормам та принципам.

Оцінювання – розумова операція визначення цінності матеріалу, методів, коли визначені мета і критерії. Висловлювання суджень і умовиводів.

Параметр (від грецьк. parametron) – основна властивість процесу, явища, системи.

Піклувальна рада – це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Педагогічна майстерність – синтез психолого-педагогічного мислення, відповідних знань, навичок, умінь і емоційно-вольових засобів виразності, які у взаємозв'язку з високорозвиненими якостями особистості педагога дають змогу йому ефективно вирішувати навчально-виховні завдання. Загальні ознаки педагогічної майстерності: міцні й глибокі знання, розвинені навички та вміння, авторитет у науково-дослідній, виробничій, методичній діяльності, широта кругозору та здатність знаходити ефективні методи, прийоми й засоби для досягнення мети навчання.

Педагогічний експеримент – строго спрямована педагогічна діяльність щодо створення нових технологій навчання, виховання, розвитку дітей, управління школою.

Педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності або це теорія і практика управління педагогічними системами в умовах ринку.

Педагогічний моніторинг – система збору, обробки, збереження і розповсюдження інформації про освітню систему на рівні вчителя (про рівень розвитку особистості, її просування в системі ключових компетентностей, рівень навчальних досягнень учнів) та на рівні адміністрації – це система внутрішньошкільного керівництва та контролю.

Педагогічна прогностика – педагогічна наука, яка займається проблемами прогнозування і перспективного планування в сфері освіти.

Перспективний педагогічний досвід (ППД) – це творчий інтелектуальний продукт педагога, який становить емпіричний базис теорії освіти.

Показник – доказ, ознака, свідчення чого-небудь; дані про результати роботи, діяльності.

Предмет дослідження – сторона об'єкта дослідження, яка в даному випадку вивчається. Наприклад, об'єктом дослідження може бути особистість, а предметом особливості когнітивної сфери (пам'ять, увага, мислення тощо).

Проспект дослідження – програма експериментальної діяльності педагога (визначення об'єкта предмета дослідження, формулювання цілей та завдань дослідження, гіпотези, прогнозування результатів дослідження, визначення методів та етапів дослідження).

Приватизація – форма деволюції, при якій повноваження передаються від державного сектору до інституцій приватного сектору.

Проект – комплексний захід, спрямований на досягнення конкретної мети в межах графіку та бюджету, який об'єднує ресурси різних рівнів або відділів організації, є унікальним та не повторює повністю деякі попередні заходи.

Принцип (лат. Рrincipium – начало, основа) – певне правило, сформульоване людьми на основі пізнання законів чи закономірностей, якими керуються люди, зважаючи на свою внутрішню переконаність І досвід щодо необхідності чинити саме так.

Принцип – первокорінь, що лежить в основі певної теорії науки. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки.

Прогноз – науково аргументоване передбачення, що дає випереджаючу інформацію про розвиток певних явищ, процесів у майбутньому.

Процес (лат. "рух уперед") – послідовна закономірність зміни якихось явищ, станів тощо; сукупність послідовних дій для досягнення певного результату відповідно до мети.

Рада школи – постійно діючий у період між загальними зборами (конференцією) орган громадського самоврядування на рівні школи.

Ранжування – розміщення зібраних фактів (об'єктів, подій тощо) у певній послідовності (зростання або спадання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряду досліджуваних об'єктів.

- метод дослідження, який полягає у розташуванні респондентом або експертом перерахованих критеріїв за ранговими місцями (від першого, вищого рангу до n-ного за числом перерахованих критеріїв).



Реєстрація – виявлення належності певних об'єктів до певного класу і підрахунок їх кількості за належністю (наявністю або відсутністю певної якості).

Рейтинг – термін, який означає суб'єктивну оцінку будь-якого явища за заданою шкалою.

Респондент – учасник соціологічного, педагогічного, психологічного дослідження.

Реципієнт – визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу.

Рівний доступ – один з фундаментальних принципів сучасної освіти, за яким кожна дитина, юнак чи дорослий має право на освіту, яка задовольнятиме його базові освітні потреби у найвищому і найповнішому значенні цього поняття, тобто на освіту, яка дає йому змогу навчитись пізнавати, діяти, жити разом з іншими та існувати.

Розуміння – розумова операція, яка дозволяє пояснити явища і передбачити подальший перебіг процесів, явищ тощо.

Рівень освіченості -- «якість особистості, що характеризує здатність особистості вирішувати завдання різного характеру (пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної і перетворювальної діяльності), спираючись на здобутий соціальний досвід». Стосовно дошкільної освіти виділяються рівні освіченості, що відповідають етапам вікового становлення школярів:

  • грамотність (початкова школа),

  • функціональна грамотність (основна школа),

  • компетентність (повна середня школа), кожен з яких може бути виражений у вигляді загальнокультурної, допрофесійної і методологічної готовності.

Самоменеджмент – внутрішній механізм розвитку власних особистісних якостей шляхом самопізнання, самореалізації або здатність особистості до цілеспрямованої психічної роботи.

Самоосвіта – 1) одна із форм пізнавальної діяльності, вид самостійної роботи (В. О. Онищук);

2) це свідомий рух особистості від «Я»реального до «Я» ідеального (в психологічному розумінні);



3) це оволодіння знаннями з ініціативи самої особистості, а також самостійний вибір форм задоволення пізнавальних потреб та інтересів.

Самоосвітня компетентність – компетентність, яка пов'язана з потребою і готовністю навчатись як у професіональному відношенні, так і в особистому та суспільному житті.

Самооцінка – метод, який використовується в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її якості та місця серед інших людей.

Система – сукупність взаємопов'язаних і розміщених у певному порядку елементів, які утворюють єдине ціле для досягнення певної мети.

Системний підхід у науці менеджменту – трактування організації як сукупності взаємозалежних елементів (люди, структура, завдання, технологія), орієнтованих на досягнення різноманітних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Синтез – розумова операція поєднання різних елементів, сторін об'єктів у єдине ціле.

Система освіти – сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережі освітніх закладів, які їх реалізовують, різних за організаційно-правовою формою, типом, видом; система органів управління освітою і підвідомчих закладів, підприємств, організацій.

Системний підхід – один із методологічних напрямків розвитку пізнання оточуючої дійсності, передбачає, що соціально-педагогічні об'єкти, явища, процеси розглядаються як цілісні системи. Системний підхід використовувався у дослідженнях проблем виховання (Л. Ю. Гордін, А. Т. Куракін); моделювання навчального предмета, його логічної структури (М. А. Алексєєв, І. І. Левітов, Н. М. Островерхова, О. М. Сохор); засвоєння знань (ТІ. М. Єрднієв, В. П. Максименко); вивчення процесу навчання як цілісного явища (В. І. Загвязинський, В. Ф. Щербань, А. В. Фурман); загальнопедагогічних проблем (Ю. К. Бабанський).

Системно-аспектний підхід – це методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає виділення основних аспектів проблеми (процесу, явища, об'єкта), об'єднання їх на об'єктивній основі, тобто за їх спільними ознаками, оцінку ефективності означеного аспекту процесу управління.

Системно-діяльнісний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність взаємопов'язаних та взаємозумовлених видів діяльності суб'єктів педагогічного процесу (навчання, виховання, управління, розвиток, учіння тощо).

Системио-структурний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів (підрозділів, складових) об'єктивних прямих і зворотніх взаємозв'язків між ними, їх взаємодію та ієрархічну підпорядкованість, зв'язок із зовнішнім середовищем. Цей підхід використовується Т..І. Ільїною, А. Т. Куракіним, Ю. А. Конаржевським.

Системно-функціональний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів, визначення функцій та узгодженості по горизонталі і вертикалі, тобто забезпечення координації і субординації у їх реалізації.

Соціальний проект – комплекс пов'язаних за термінами, ресурсами і виконавцями заходів, спрямованих на вирішення одного із завдань цільової соціальної програми, або локального завдання, що має самостійне соціальне значення.

Спостереження – цілеспрямоване та організоване сприйняття предметів, явищ і процесів навчання.

Стандарт – встановлений зразок, норма, документ, що містить єдині державні норми та вимоги до сировини, виробу, готової продукції; прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об'ємом тощо.

Стандарт (еталон, норма-зразок) – це модельне представлення ідеалу об'єкта, де зібрані всі унормовані вимоги до його цілей, завдань, структури, діяльності, продукту цієї діяльності тощо.

Структура (лат. Structura – побудова, зв'язок) – міцний, відносно стійкий зв'язок (відношення) і взаємодія елементів, сторін, частин предмета, явищ, процесу як цілого.

Стипендії – готівкові виплати студентам або їхнім сім'ям, які дають змогу покрити видатки на навчання.

Суб'єкт управління (лат. Subjectivus – підкладений) – елемент (група елементів) системи, який своїми свідомими чи надусвідомленими активними діями (поведінкою) або бездіяльністю впливає на об'єкт управління.

Таксономія цілей – класифікація і систематизація цілей, організаційних форм навчання, структурні етапи якої мають ієрархічну будову.

Технологія – чинник внутрішнього середовища організації: поєднання кваліфікованих навичок персоналу, обладнання, інфраструктури, інструментів та відповідних технічних знань, необхідних для проведення бажаних перетворень матеріалів, інформації, людей.

Тест – сукупність взаємопов'язаних контрольних завдань, які дозволяють надійно та валідно вимірити та оцінити знання, уміння та будь-які інші характеристики особистості.

Третій сектор – сегмент суспільства, в якому діють неприбуткові недержавні організації.

Третинна освіта – рівень освіти, який іде після повної середньої освіти. Здебільшого цим терміном називають вищу освіту.

Технологічна карта – опис процесу у вигляді покрокової, поетапної послідовності дій з позначенням застосованих засобів.

Толерантність – терпимість до чужих думок і вірувань.

Уміння – засвоєний суб'єктом спосіб виконання дій.

Уміння виділяти головне – це вміння визначати суть питання, головну думку, ідею.

Уміння доводити – це вміння підтверджувати будь-які положення фактами або доказами.

Уміння класифікувати – це вміння розподіляти будь-які об'єкти за класами, відділами, розрядами в залежності від їх загальних ознак.

Уміння порівнювати – це вміння встановлювати риси подібності (співставляти) та відмінності (протиставляти).

Уміння проводити аналогії – це вміння знаходити подібність у будь-якому відношенні між предметами, явищами або поняттями.

Уміння узагальнювати – це вміння виражати основні результати в загальному положенні, робити висновок, надавати загального значення будь-чому.

Управління – забезпечення ефективного функціонування та розвитку організації.

Функція (від лат. Function – діяльність) – обов'язки, коло діяльності, призначення.

Функціональна грамотність учнів основної школи характеризується оволодінням пізнавальними засобами основних видів життєдіяльності. Вона виражається знанням зведень правил, принципів; засвоєнням загальних понять і умінь, що складають основу рішення стандартних задач у сферах трудової, суспільно-політичної, сімейно-побутової, культурно-дозвільної, освітньої і комунікативної діяльності.

У структурі функціональної грамотності можна виділити досить велику кількість компонентів:



  • уміння читати складні тексти, що стосуються повсякденної інформації та життя (матеріали преси, технічну документацію тощо);

  • комп'ютерна грамотність на рівні користувача;

  • уміння ділового письма: заповнення різних бланків, документів;

  • володіння правилами дорожнього руху й правилами безпеки життєдіяльності;

  • лікувально-профілактична грамотність;

  • технічна грамотність (володіння побутовою технікою);

  • орієнтація у сфері проживання;

  • екологічна грамотність;

  • орієнтація в явищах природи та ін.

Шкалування – присвоєння балів або інших цифрових (умовних) показників досліджуваним об'єктам чи їхнім характеристикам.

Школа – це система, що складається з декількох підсистем, які тісно пов'язані між собою цілями і завданнями І взаємодіють не тільки одна з одною, а й з оточуючим зовнішнім середовищем.

Цільові стипендії – готівкові виплати, спрямовані безпосередньо до шкіл, муніципалітетів чи регіонів, відкладені для специфічних цілей, наприклад, поліпшення навчальних програм або підвищення доступу до навчання у школах для представників меншин, аборигенів, дітей з бідних сімей.

Чартерні школи – школи в США, які залишаються у системі державної освіти, але відображають потреби, запити й очікування конкретного середовища (зокрема, педагогічні погляди колективу вчителів). Існують у дуже розмаїтих організаційно-правових формах.

Якість освіти – система соціально обумовлених показників рівня знань, умінь, досвіду творчої діяльності, ціннісного ставлення до світу тощо.

-- інтегрована характеристика системи освіти, яка відображає ступінь відповідності реальних досягнутих освітніх результатів нормативним вимогам, суспільним і особистісним очікуванням.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал