Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи



Скачати 123.94 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір123.94 Kb.
Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи

План теми:

1.     Нормативна база діяльності сучасного кабінету суспільних дисциплін. Шкільний кабінет історії – організаційна складова методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вимоги до сучасного кабінету історії. Шкільні кабінети правознавства, етики, громадянської освіти.

2.     Взаємодія шкільного кабінету суспільних дисциплін з суб’єктами навчально-виховного процесу. Створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу засобами шкільного кабінету історії.

3.  Навчально-методичне забезпечення та можливості кабінету суспільних дисциплін щодо формування предметних компетентностей.

4.    Шкільний кабінет суспільних дисциплін – творча майстерня вчителів та центр індивідуального творчого зростання.            

Ключові поняття: Положення про навчальний кабінет, нормативна база щодо діяльності шкільних кабінетів, кабінет суспільствознавчих дисциплін, систематизація навчального та дидактичного матеріалу, картосховище, технічні засоби навчання.

Деякі аспекти теми (тезисно):

Загальне. Кабінет історії та суспільних дисциплін – це спеціалізована шкільна аудиторія, де зібраний арсенал навчальних та наочних посібників, технічних засобів навчання, методичних матеріалів. Тому історичний кабінет (кабінет суспільних дисциплін) є спеціалізованою базою для роботи з матеріалами з історії (суспільних дисциплін) і місцем удосконалення методичної майстерності. Наявність кабінету дозволяє вчителю зробити урок насиченим, цікавим. Разом з тим від учителя вимагаються досконалі знання наявних у кабінеті матеріалів і засобів, вмілий підбір методичних прийомів, які використовуються на уроці. Матеріальна база кабінету залежить від матеріальних можливостей школи і творчого потенціалу вчителів -істориків.

База історичного кабінету складається з трьох основних елементів: 1) фонду навчальних посібників;2) технічних засобів (апаратури); 3) спеціальних меблів і пристосувань.

Обладнання кабінету повинне бути зручним для роботи вчителів і учнів. Для учнів повинні бути зручні столи і стільці. На столі вчителя повинні бути: відділення для магнітофону, програвача, діапроектора і посібників, пульт керування апаратурою.

Класна дошка (краще розсувна) знаходиться у центрі класу. Над нею не можна розміщувати стенди, картини, виставки, крім портретів. Оформлення інтер’єру не повинно відволікати від навчального процесу. На одній з сторін розсувної дошки доцільно розміщувати малюнки, аплікації, фотографії. Для демонстрації слайдів, діафільмів і кінофільмів необхідно мати портативний переносний екран. Наочні матеріали (мапи, таблиці) можна розміщувати на спеціальних пересувних підставках або на дошці, у верхній частині якої зроблені спеціальні металеві кріплення.

Наочні посібники мають зберігатися в спеціалізованих шафах і доступ до них слід зробити зручним як для вчителя, так і для учнів. Одна частина шафи повинна бути закритою (для мап, стендів і т.п.), а друга – засклена (для ящиків зі слайдами, діафільмами, альбомами і т.п.).

Кіноустановку, підставку для діапроектора доцільно розміщувати в кінці класу. На спеціальній підставці недалеко від дошки встановлюється телевізор.

Для зручності користування матеріальною і навчальною базою кабінету необхідно скласти каталог. На кожен об’єкт кабінету складається окрема мапотека, тому що все це є матеріальною цінністю школи і повинно бути занесена в інвентаризаційну книгу. У кабінеті історії мапотека ведеться за рубриками: мапи, таблиці, картини. Мапи розподіляються за темами і класами, мають свої назви і порядкові номери. Така класифікація очного матеріалу дозволяє швидко знайти будь-яку з потрібних одиниць.

Для кожного технічного апарату складається за класами і темами мапотека слайдів і діафільмів. Вони також усі нумеруються. Використання наочних і технічних засобів на уроці повинно бути добре продуманим з точки зору доцільності. Не треба йти шляхом: чим більше, тим краще. Все має бути у відповідності зі структурою, метою уроку і працювати на підвищення ефективності засвоєння історичного матеріалу.

У кабінеті історії повинні бути три види аудіовізуальних засобів навчання:

● засоби статичної екранної проекції (діафільми, діапозитиви);

● динамічні екранні посібники (навчальне кіно і телебачення);

● звукозаписи на магнітній стрічці виступів політдіячів, діячів культури, учасників історичних подій.

Крім засобів навчання промислового виробництва, у кабінеті силами учнів можуть бути створені самодіяльні посібники: аплікації, таблиці, мапосхеми, макети. Виготовлення таких посібників має велике освітньо-виховне значення. Учні мають можливість використати свої знання на практиці. Підготовлені учнями наочні посібники урізноманітнять арсенал засобів, які використовуються на уроках.

Кожному вчителю доцільно до кожної теми уроку підібрати оптимальний набір наочних і технічних засобів. Досвід роботи дозволить відсортувати малоефективні засоби і доповнити їх новими наочними посібниками. У кабінеті необхідно мати інструктивні матеріали по роботі з навчальними посібниками і технічними засобами, щоб учні мали змогу самостійно працювати. Багатий і різноманітний матеріал історичних кабінетів дозволяє цікаво організувати позакласну роботу (гуртки, музеї, клуби, диспути, бесіди, краєзнавчі куточки, вікторини).

Організація позакласної роботи націлена на вирішення як освітніх так і виховних задач. Вона дозволяє поглибити і розширити знання, отримані на уроці, і на цій основі пробудити інтерес до предмета. У процесі позакласної роботи вчитель особливу увагу надає розвитку особистості, вихованню почуттів працелюбності, дисциплінованості, відповідальності. Вчитель у період позакласної роботи закріплює вміння працювати з підручником, історичною літературою, вчить писати реферати, доповіді, рецензувати, виступати з доповідями і повідомленнями.

Позакласна робота має ряд особливостей: їй притаманний добровільний характер, вона нерегламентована жорсткими часовим рамками, на відміну від уроку, вчитель вільний у виборі змісту заняття, створюється можливість розвитку індивідуальних нахилів учнів, їх вмінь і навичок дослідницької роботи, вона дозволяє вчителю ширше здійснювати зв’язок із сучасністю.

Зміст позакласної роботи здійснюється у трьох напрямках:

● розширення і поглиблення історичних знань, отриманих на уроці;

● отримання нових вмінь і навичок;

● вивчення краєзнавчого матеріалу.

Краєзнавча робота має важливе освітнє і виховне значення. Вивчаючи історію міста, села, краю, учні не тільки отримують історичні знання, а й формують почуття патріотизму.

Форми позакласної роботи доволі різноманітні. Вони мають свій зміст і методику підготовки. До числа таких форм треба віднести:

● позакласне читання художньої і популярної літератури з історичної тематики з наступним обговоренням;

● політична інформація (тематична й оглядова);

● історичний гурток (це систематична форма позакласної роботи);

● історичні вечори та олімпіади, вікторини, диспути, бесіди, дискусії.

Перелічені форми позакласної роботи мають свою методику підготовки. Найбільш складною формою позакласної роботи є створення музеїв і краєзнавчих куточків у школах.   Всі перераховані форми роботи важливі у справі розвитку і виховання школярів. Успіх роботи залежить насамперед від майстерності вчителя.

  Які ж вимоги висуваються до сучасного кабінету історії, перш за все його матеріальної бази?

                Перше. Це має бути окрема аудиторія у навчальному закладі, зведеному за типовим проектом. Дуже бажано, щоб у комплексі з кабінетом знаходилось і підсобне приміщення. Саме наявність підсобного приміщення дозволяє вчителю усамітнитися, відключитися, зосередитися та набратися сил перед черговим уроком, поділитися враженнями чи порадитися з колегою. І в цьому аспекті значення „підсобки” незамінне.

            Навчальна аудиторія має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затишною, добре освітлюваною та провітрюваною.

            Що ж до розташування кабінету історії у приміщенні навчального закладу, то це питання не є принциповим, однак досвід підказує, що виправданим є розміщення поруч (одне крило чи поверх) кабінетів навчальних дисциплін одного циклу.

        Друге. Важливе значення має вигляд меблів, якими обладнаний кабінет. Звичайно, найкраще, якщо це фабричний комплект, який включає в себе, крім набору учнівських столів та стільців, меблеву стінку, розраховану на зберігання необхідного методичного забезпечення. Рекомендуємо не прикріплювати парти до підлоги намертво. Це дасть можливість Вам у разі необхідності розташувати їх по периметру чи парами, одна навпроти одної при організації групової роботи школярів чи студентів.

        У деяких кабінетах парти можуть бути розташовані у формі амфітеатру чи у вигляді студентських лав.

      Важливе значення має також оформлення передньої стінки, яку складають державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дошка, екран, шафи з тумбами, стаціонарний стелаж чи рухома підставка для книг.

       Третє. Органічним доповненням можуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних історичних постатей, вислови про історію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що історія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, пошук пояснення того, що відбувається на наших очах.

       Набір старожитностей та традиційної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього побуту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистецтва) дадуть можливість відчути працюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять неповторний колорит місцевого історичного середовища.

       Щодо оформлення в кабінеті стендів, то з деяких пір це питання викликає дискусію в учительському середовищі.

       Тут дійсно не може бути однієї точки зору. Адже навряд чи доцільно, провівши в кабінеті євроремонт, нагромаджувати на стінах стенди, що не несуть актуальної, з Вашої точки зору, інформації. Тим більше, якщо у Вас є можливість, клацнувши мишкою, познайомитися з нею в Інтернеті чи з СО-комплекту. Однак якщо у Вас немає високотехнологічних джерел і носіїв інформації, то такі стенди просто необхідні для того, щоб заповнити порожнечу. Найбільш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На окремому стенді варто зафіксувати основні віхи з історії рідного краю.

Про інші варіанти змісту стендів буде сказано нижче.

      Четверте. Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабінету є наявність у ньому технічних засобів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих предметів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рівень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, діа-та/чи кінопроектор, екран та механізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеотекою), підставки для апаратури, обладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годинник, хронометр чи таймер.

            Дедалі ширшого використання набуває й сучасна оргтехніка – ксерокс та комп'ютер у комплексі з програмним забезпеченням та електронними носіями інформації.

            Додатковий затишок створять лінолеум, панелі та портьєри, що відповідають кольору стін. А зі смаком проведене озеленення не тільки зробить затишним кабінет, але й додасть Вам кисню в прямому й переносному смислі слова.

            Такий дизайн, крім усього іншого, сприятиме шанобливому ставленню учнів не тільки до Вас, але й до кабінету та предметів, які в ньому викладаються.

            Для підтримки матеріальної бази кабінету в належному стані та його поточного ремонту в кабінеті потрібен набір необхідних інструментів.

Рекомендації вчителю

Методичне забезпечення викладання суспільних дисциплін та його структурні елементи.

            Навчально-методичний комплекс кабінету – це показник професійної зрілості педагога. Він може складатися з ряду структурних елементів:

Джерела та література:

     1. речові джерела;

2. збірники документів, хрестоматії;

3. основні й додаткові підручники;

4. довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);

5. наукові та методичні видання;

6. художня література з історичної тематики;

7. періодичні видання або витяги з них;

8. сценарії заходів;

9. роздавальний матеріал.

Наочні посібники,  виготовлені типографським способом:

1. настінні карти;

2. учнівські атласи;

3. контурні карти;

4. репродукції картин;

 

5. таблиці, схеми;



6. діаграми;

7. фотоальбоми, тематичні каталоги;

 8. діафільми та слайди;

 9. кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);

10. інформація на електронних носіях.

Нефабричні наочні матеріали:

 1  фотографії та фотомонтажі;

 2  матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;

 3  тематичні стенди;

 4  поурочні папки учнів;

 5  демонстраційні матеріали для кодоскопа;

 6 систематизований каталог наочності.

Навчальна документація:

1 нормативні документи  (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України);

2 програми   курсів   суспільного профілю (загальнодержавні та регіональні), які читаються у навчальному закладі;

3   план роботи кабінету;

4   правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;

5   навчально-тематичне планування;

6   графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі;

7   тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

 

            Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Це питання органічно пов'язане з матеріально-технічною базою кабінету. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації Вашого кабінету знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків. Необхідну навчальну документацію, роздавальний матеріал та напрацювання для проведення тематичного оцінювання найкраще зберігати в окремих файлах, систематизувавши їх у тематичних папках.



   Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів.

            Усі наявні в кабінеті матеріальні цінності мають бути занесені до інвентарної книги. Їх облік та списання з рахунку мають проводитися відповідно до вимог нормативних документів.

Окремим і важливим структурним елементом навчально-методичного комплексу кабінету можуть бути методичні стенди. Необхідність їхнього оформлення диктується тим, що якщо історичний стенд може дати учневі знання, які швидко забуваються чи застарівають, то стенд з методики викладання предмета озброїть учня вмінням самому знаходити ці знання. Ви, очевидно, уже згадали біблійну притчу про те, що давши людині рибу, ми нагодуємо її на один день, а навчивши її ловити рибу, ми нагодуємо її на все життя. Так само й тут.

Вимоги до робочого місця вчителя

Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів, в тому числі і від уміння вчителя підготувати своє робоче місце. З фізіологічної точки зору правильно організоване робоче місце вчителя – це найкраща можливість використовувати свої фізичні дані під час роботи без перевантаження. З психологічної точки зору правильно організоване робоче місце – це один з факторів зовнішнього середовища, який створює позитив під час роботи, підвищує настрій і працездатність. З педагогічної точки зору вірно організоване робоче місце, при будь-яких рівних умовах, є фактором виховання і розвитку. З точки зору економіки праці оптимальна організація робочого місця забезпечує ефективне використання не тільки робочого часу, а й сил і коштів.

У кожному кабінеті робоче місце вчителя обладнується робочим столом. В ідеальному варіанті вчительський стіл обладнується пультом управління, який дозволяє вчителю, не покидаючи свого робочого місця, вмикати й вимикати світло в класі, відкривати й закривати штори, за допомогою дистанційного приладу керувати роботою хоча б частини теле- і відеоапаратури.

Для зручності в роботі на вчительському столі необхідно мати таку інформацію:

·        розклад дзвінків уроків;

·        розклад зайнятості кабінету;

·        розклад зайнятості кабінету в позаурочний час та під час канікул;

·       папка з інструкціями з охорони праці.

Необхідною документацією шкільного кабінету правознавства є:

1. Паспорт кабінету.

2. Папка з інструкціями з охорони праці в шкільному кабінеті правознавства.

3. Положення про навчальний кабінет.

4. Тематичні та поурочні картотеки з предмету.

5. Основна навчально-методична документація.

6. Матеріали позакласної роботи.

7. Розклад зайнятості кабінету правознавства.

 

Рекомендована література:



1.  Наказ МОНУ № 601 від 20 липня 2004 року «Про затвердження Положення про навчальні кабінети  загальноосвітніх навчальних закладів».

2.  Палійчук Н. Й. Шкільні навчальні кабінети.— Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 128 с. — (Бібліотека журналу «Управління школою». вип. 10  (82).

3.   Комаров В. До питання про систему методів навчання історії в школі (Загально-методичний аспект) // Історія в школах України.- 2003.- №-4-5.

4.    Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України : інформ.-аналіт. довідник / М-во освіти і науки України ; Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти ; редкол.: ІО.І. Завалевський, СВ. Кириленко, Т. А. Горлач, Г.Е. Самойленко ; за заг. ред. Ю.І. Зава леве ького. — Суми: Антей, 2007. — 199 с.

5.      Нікітіна І.П., Галєгова О.В., Нікітін Ю.О.  Паспорт кабінету правознавства. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. — 132 с.

6.      Електронний ресурс: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2970



7. Вільна електронна енциклопедія [Електронний ресурс] – 2011 – Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал