Створення та оптимізація засобів штучного інтелекту на основі генетичних алгоритмів



Сторінка7/10
Дата конвертації12.04.2017
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

4.3. Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії




4.3.1. Мікроклімат

Висока чи низька температура повітря в приміщенні з ПК негативно впливає на функціональний стан користувача. Недостатня вологість в приміщенні призводить до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла та до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи ПК.

Створення та оптимізація засобів штучного інтелекту на основі генетичних алгоритмів згідно за енерговитратами відноситься до категорії І а (енерговитрати до 139Дж/с) [22]. Допустимі параметри мікроклімату для цієї категорії наведені у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Параметри мікроклімату


Період року

Параметр мікроклімату

Величина

Холодний

Температура повітря в приміщенні

Відносна вологість

Швидкість руху повітря


21 ... 25 ° С

40 ... 60%

до 0,1 м / с


Теплий

Температура повітря в приміщенні Відносна вологість

Швидкість руху повітря



22 ... 28 ° С

40 ... 60%

0,1 ... 0,2 м / с

Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату в приміщенні використовується централізована система опалення та система кондиціювання, а також систематичне (раз за зміну) вологе прибирання.




4.3.2. Склад повітря робочої зони

Гігієнічне нормування шкідливих речовин проводять по гранично допустимих концентраціях (ГДК, мг/м3) у відповідності з нормативними документами:



  1. для робочих місць визначається гранично допустима концентрація в робочій зоні – ГДКрз [24];

  2. в атмосфері повітря населеного пункту – максимально разові ГДК (найбільш висока, зареєстрована за 30 хв спостереження);

  3. середньодобові ГДК (середня за 24 год при безупинному вимірі);

  4. орієнтовно-безпечні рівні впливу – ОБРВ [35].

Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (С. акт< 1).

В приміщенні, де здійснюється створення та оптимізація засобів штучного інтелекту на основі генетичних алгоритмів, можливими шкідливими речовинами у повітрі є фенол, пил та озон. Джерелами цих речовин є офісна техніка. ГДК шкідливих речовин, які знаходяться в досліджуваному приміщені, наведені в таблиці 4.2.


Таблиця 4.2 – ГДК шкідливих речовин у повітрі

Назва речовини

ГДК, мг/м3




Клас небезпечності

Максимально разова

Середньо добова

Фенол

0,01

0,01

3

Пил нетоксичний

0,5

0,15

4

Озон

0,16

0,03

4

Повітря яким дихає працівник складається з позитивно та негативно заряджених часток-іонів. Параметри іонного складу повітря на робочому місці, що обладнане ПК, повинні відповідати допустимим нормам (таблиця 4.3).


Таблиця 4.3 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПК

Рівні

Кількість іонів в 1 см3

n+

n-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000-5000

Максимально необхідні

50000

50000

Забезпечення складу повітря робочої зони здійснюється за допомогою системи кондиціювання та вологого прибирання. У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину.




4.3.3. Виробниче освітлення

Освітлення, що відповідає гігієнічним вимогам, сприяє підвищенню продуктивності праці, створює гарний психологічний тонус, відповідний настрій і самопочуття, запобігає загальній втомі організму, впливає на обмін речовин, серцево-судинну систему, знижує кількість нещасних випадків. Недостатнє освітлення є однією з причин виробничого травматизму.

Раціонально влаштоване освітлення виробничих приміщень позитивно впливає на працівників, підвищує ефективність та безпеку праці, знижує втому та травматизм, забезпечує високу працездатність.

В приміщенні, де здійснюється робота за допомогою ПК необхідно застосувати систему комбінованого освітлення [26].

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 ... 0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна бути не нижче 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 ... 1,0 мм) КПО повинен бути не нижче 1,0%.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

При проектуванні штучного освітлення виробничого приміщення необхідно вибирати тип джерела світла, систему освітлення, вид світильника, передбачати найбільш доцільні висоти влаштування світильників та розміщення їх в приміщенні; визначати число світильників і потужність ламп, необхідних для створення нормованої освітленості на робочому місці і здійснити перевірку наміченого варіанту освітлення на відповідність його нормативним вимогам.


4.3.4. Виробничий шум

Шум – сукупність звуків різної iнтенсивностi та частоти, якi хаотично змiнюються в часi, заважають сприйняттю i переробцi iнформацiї i призводять до порушень здоров'я людини.

Під час створення та оптимізації засобів штучного інтелекту на основі генетичних алгоритмів джерелами шуму є працюючі ПК та периферійна техніка.

У таблиці 4.4 вказані граничні рівні звуку залежно від категорії тяжкості і напруженості праці, що є безпечними відносно збереження здоров’я і працездатності [30].


Таблиця 4.4 – Граничні рівні звуку, дБ, на робочих місцях.

Категорія напруженості праці

Категорія важкості праці

I. Легка

II. Середня

III. Важка

IV. Дуже важка

I. Мало напружений

80

80

75

75

II. Помірно напружений

70

70

65

65

III. Напружений

60

60

-

-

IV. Дуже напружений

50

50

-

-

Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщень, де встановлені комп’ютери, можуть бути облицьовані звукопоглинальними матеріалами.




4.3.5. Виробничі випромінювання

Електромагнітні поля навколо комп’ютера (особливо низькочастотні) негативно впливають на людину. Електромагнітні випромінювання комп’ютера, які виходять за граничні норми, мають складну форму розподілу і в ряді випадків можуть призвести до небезпеки опромінення сусідів по робочому приміщенні аніж користувача цього ПК.

Окрім цього, якщо в приміщенні експлуатується не один, а більше комп’ютерів, то потрібно враховувати, що на користувача одного комп’ютера можуть діяти випромінювання від інших комп’ютерів (бічних і задньої стінки комп’ютера).

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору під час виконання роботи комп’ютера представлені в таблиці 4.5.


Таблиця 4.5 – Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань

Найменування параметра

Допустимі значення

Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітору

10 В/м

Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50 см від поверхні відеомонітору

0,3 А/м

Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати:

для дорослих користувачів 20кВ/м

для дітей 15кВ/м


З метою зменшення впливу на працівника електромагнітного випромінювання слід оптимально розміщувати технологічне устаткування, дотримуватися гігієнічно-обгрунтованих режимів праці та відпочинку та по можливості зменшувати час перебування у зоні опромінення.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал