Студентських наукових праць




Сторінка5/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43
Індикатори
Україна Грузія
Швеція
Позиція у рейтингу
1 65 3
3 3
8
Кількість платежів за рік
2 8
6 4
Витрати часу за рік
4 91 2
80 1
22
Загальна податкова ставка
5 5,4 1
6,5 5
3,0
Особливо уважно потрібно звернути увагу на зміну загальної податкової ставки за даними звітів 2009- 2013 років:
Рис. 2 Динаміка зміни загальної податкової ставки 2009-2013 [9,10]

Як свідчать результати даних рис.2, податкове навантаження Швеції та
України досить схоже між собою, а Грузія демонструє дивовижні результати, особливо, на наш погляд, у зменшені кількості податків, що аж ніяк не відобразилося на фіскальній функції податків.
Грузії вдалося досягти таких результатів завдяки таким чинникам:

податків було 26, стало лише 6;

прибутковий податок громадян за плоскою ставкою 20% (жодних додаткових платежів у так звані «соціальні фонди»);

податок на прибуток підприємств 15%;

акциз за ставками 2-5-12% залежно від товару;

ПДВ 18%;

податок на дивіденди 5% (з 2014 року — 0%);

податок на власність, менший за 1%.
Ключовий елемент тут, звичайно, прибутковий податок —прозора система і низька ставка (звичайно, разом із загрозою покарання) призвели до повної прозорості грузинської економіки, відсутності «тіньових грошей» і подвійної бухгалтерії. Це країна, яка нещодавно взагалі не мала «білої економіки». Враховуючи прозорість адміністрування і реальну податкову амністію, нульову митну ставку практично на весь імпорт - і усі переваги ведення бізнесу та як наслідок економічний розвиток очевидні. Головний результат реформ неможливо спростувати: ВВП Грузії за 5 років зріс у 4 рази, з
3 до 12 млрд. доларів.
Виходячи з заяв українського уряду, саме модель Грузинського податкового прориву на наш погляд може стати основою подальшого реформування української податкової системи. А саме ми пропонуємо:

скоротити кількість податків з 23 до 9, шляхом об’єднання
(екологічного податку зі збором за першу реєстрацію транспортного засобу; рентної плати за транспортування нафти з платою за користування надрами, збором за спеціальне використання води, збором за спеціальне використання лісових ресурсів тощо; плати за землю з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та скасування деяких податків та платежів (туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ)

скоротити кількість податкових звітних форм - зі 115 до 22, шляхом об’єднання чи скасування форм податкового декларування;

зменшити податкові платежі - зі 184 на рік до 42 (як витікаючий фактор зменшення кількості податків і зборів та звітності по ним);

спростити форми податкових декларацій.
Крім того, розглядається можливість зменшення єдиного соціального внеску. Також пропонується спрощення адміністрування ПДВ: передбачається
скасування інституту податкової накладної та обов'язкового подання до податкових органів реєстру податкових накладних.
Але судячи з багаторічної «боргової ями» нашої країни та виходячи з того, що основним джерелом доходу бюджету України залишаються саме податкові надходження (близько 70% у сумі всіх доходів бюджету) слід звернути увагу на ті інструменти, завдяки яким розвинуті країни з високим
податковим
навантаженням продовжують залишатися серед найконкуретоспроможних країн світу. Кожен громадянин країни впевнений у тому, що при виникненні будь-якої ситуації держава повністю підтримає його.
Довіра до органів влади – чи не найголовніший чинник побудови ефективної економіки.
Так, наприклад, у
Швеції: високе податкове навантаження виправдовується такими чинниками:

високий рівень соціального захисту. Безкоштовна освіта, медичне обслуговування, матеріальні підтримки, високі пенсії;

високий рівень екологізації податкової системи. Фіскальні засоби мають використовуватися як економічні інструменти для стимулювання дбайливого ставлення до довкілля;

стабільність та незмінність протягом кількох років загальних правил стягнення податків;

один з найнижчих рівнів бідності у світі.
Висновки і пропозиції: Не дивлячись на покращення позицій України у рейтингу Світового банку, у більшості сфер роботи бізнесу країна продовжує отримувати негативні відгуки, значно поступаючись своїм сусідам. Якісної зміни у функціонуванні елементів податкової системи не відбулося.
Проблема реформування податкової системи України залишається однією з найбільш актуальних економічних проблем сьогодення. Потребують нагального розв’язання питання балансу інтересів держави та платників податку. Одним із простих шляхів реформування – є імплементування елементів досвіду реформування податкової системи в Грузії та Швеції.
На наш погляд, проаналізувавши обидва шляхи реформування податкової системи, Україна повинна обрати шлях країн, реформування в яких направлено на зменшення податкового навантаження. А яскравий приклад Грузії повинен стати орієнтиром реального поліпшення стану вітчизняної податкової системи.

Список використаних джерел
1.
Рудь О.В. Оцінка податкових систем у структурі міжнародних індексів/
О.В.
Рудь
[Електронний ресурс].
-
Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_3/48.pdf
2.
Молибог Б.І. Соціальні наслідки прийняття Податкового кодексу, / Б.І.
Молибог [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e- journals/dutp/2011_2/txts/Molibog.pdf

3.
Кміть В.М. Напрямки вдосконалення системи адміністрування податків в Україні/В.М. Кміть [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/inek/2012_6/308.pdf
4.
Воронкова О.М. Міжнародний досвід оцінювання ефективності податкового адміністрування та його значення для України/О.М. Воронкова
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2011_3/012-018.pdf
5.
Якимчук Л.М. Вибір оптимальних принципів оподаткування та зменшення податкового навантаження як передумова створення ефективної податкової системи/Л.М.Якимчук, В.М. Чубай// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/283_Jak.pdf
6.
Яловий Г.К., Реформування податкової системи України – важливий та необхідний крок переходу до постіндустріального суспільства/Г.К. Яловий,
Д.А.
Бабій//
[Електронний ресурс].
-
Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/Evkpi/2011/2StR/15.pdf
7.
Максименко А.В. Позиція України під призмою міжнародного податкового адміністрування/А.В. Максименко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/konfer26/782.pdf
8.
Doing Business, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/
9.
Doing Business Report. Profile of Ukraine, [Електронний ресурс]. -
Режим доступу
: http://russian.doingbusiness.org/
/media/giawb/doing%20business/documents/profile s/country%20old/UKR.pdf
10.
Paying Taxes, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/data-tables.jhtml
УДК 336.144(477) Колядко Г. О.
заочний факультет ОНЕУ
Науковий керівник доцент Тарасенко М. В.
СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК
ІНСТРУМЕНТ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація. Розглянуто основні положення та нормативно - правові акти, що регулюють середньострокове планування доходів бюджету. Здійснено аналіз основних прогнозних показників бюджетного планування на перспективу.
Визначені основні проблеми бюджетного планування та шляхи їх вирішення.

Annotation. The basic principles and normative - legal acts regulating the medium-term planning. The analysis of the main targets of the future. The basic problems of budgetary planning.
Ключові слова: бюджетне прогнозування, середньострокове бюджетне прогнозування, бюджетна політика, показники економічного та соціального розвитку, прогнозування доходів.
Постанова проблеми у загальному вигляді. Одним із основних
інструментів бюджетного регулювання соціально-економічних процесів є середньострокове бюджетне прогнозування – саме від таких прогнозів залежить якість і своєчасність рішень з питань формування дохідної частини бюджету, державних видатків та міжбюджетних відносин, рівень ефективності бюджетного регулювання.
Аналіз наукових публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Аналіз фахової літератури з питань бюджетного планування і прогнозування доходів державного бюджету свідчить про те, що цій проблематиці присвятили публікації такі відомі науковці, як
О.Василик, Т. Єфименко, О. Зварич, Ц. Огонь, В.Опарін, К. Павлюк, В.
Федосов, С. Юрій та ін. Окрім того, фінансове планування та прогнозування досліджували Т. Боголіб, В. Борисевич, В. Касьяненко, Б. Кваснюк, І. Луніна,
М. Пашута, Г. Поспелов. Серед невирішених проблем слід виділити деяку недосконалість процесу планування бюджетів усіх рівнів та узгодження цілей економічного й соціального розвитку.
Мета статті: ознайомлення з основними положеннями та нормативними актами, що регулюють середньострокове бюджетне планування, аналіз основних показників середньострокового планування, виділення невирішених проблем та пошук можливих шляхів їх вирішення.
Виклад основного матеріалу. Середньострокове бюджетне планування - це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення цілей у середньостроковій перспективі. Обов'язковою вимогою середньострокового планування бюджету є відбір відповідних напрямів діяльності і завдань, виходячи з фінансових можливостей.
Серед цілей середньострокового планування можна виділити такі:
• поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;
• визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості у їх досягненні впродовж багатьох років;
• визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків;

• забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією;
• удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;
• підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних коштів;
• посилення загального бюджетного контролю.
Основною метою запровадження середньострокового планування бюджету є підвищення контролю над державними видатками, а також забезпечення процесу аналізу використання коштів, що буде стимулювати прийняття більш ефективних рішень щодо використання бюджетних коштів на всіх рівнях та планування головними розпорядниками коштів своєї діяльності.
Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть учасникам бюджетного процесу можливість узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що сприятиме переходу до формування довгострокової бюджетної політики.
Процес планування доходів бюджету будується на основі норм бюджетного та податкового законодавства України. Планування доходів - найважливіший елемент податкової і бюджетної політики держави, в процесі якої відповідні державні органи приймають рішення про внесення змін до податкового законодавства, скорочення частки державних витрат; розробляють заходи щодо поліпшення загальноекономічної ситуації в країні і створення необхідних умов для розвитку економіки.
Процес планування і середньострокового прогнозування регулюється декількома нормативно-правовими актами, зокрема, Бюджетним кодексом
України[1]; Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»[2]; Постановою
Кабінету Міністрів України «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету»[3].
Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» встановлює загальний порядок розроблення, затвердження й виконання прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку. Окрім того, цей Закон
Визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку країни, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних
одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави. Також цей Закон визначає основні принципи, на яких базується державне прогнозування і розробка програм економічного і соціального розвитку України; визначаються показники, що повинні бути відображені у прогнозі економічного і соціального розвитку на макрорівні; визначені складові системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.
Державна програма економічного та соціального розвитку відображає також обсяги капітальних вкладень і показники державного замовлення, перелік державних цільових програм, що будуть фінансуватися в наступному році за рахунок коштів державного бюджету.
До того ж, цей Закон встановлює повноваження щодо державного прогнозування й розроблення програм економічного і соціального розвитку для
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та інших центральних органів виконавчої влади.
Постанова Кабінету Міністрів «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» від 26 квітня 2003 року зі змінами та доповненнями затверджує структуру та порядок державного розроблення прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку з встановленням конкретних строків для районів, областей, та АРК.
Поряд із цим, у бюджетному процесі важливе місце посідає розробка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, норми якого дають змогу чітко окреслити пріоритетні вектори впливу короткострокової бюджетної політики уряду на найважливіші сфери життя країни на наступний бюджетний період. [4]
Вперше постанова щодо розроблення прогнозу на 2005-2007 роки Кабінет
Міністрів прийняв у 2003 році, В подальшому постанови містили основні прогнозні показники на три роки, наступні за плановим. Однак у 2010 році постанова «Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2012-2014 роки» Кабінет
Міністрів не затверджував, так як 08.07.2010 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію Бюджетного кодексу. Нова редакція Бюджетного кодексу вперше в історії середньострокового прогнозування законодавчо закріплює право розроблення бюджету на середньостроковий період.
Відповідно до статті 21 нової редакції Бюджетного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2011 р., Міністерство фінансів України за участю
Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, НБУ, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає прогноз
Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди – на 2013–2014 роки, який ґрунтується на Програмі діяльності уряду,прогнозних
та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах. [5]
Збільшення інвестицій та споживчого попиту, а також проведення ефективної державної політики, спрямованої на подолання технічного відставання, перехід на енергозберігаючі технології, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів і науково-технічного потенціалу, посилення захисту національного виробника на зовнішніх ринках сприятиме зростанню обсягів виробництва та зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Продовження ефективної бюджетної та монетарної політики має зберегти стабільну цінову ситуацію. Показник інфляції утримуватиметься на помірному рівні з поступовим зменшенням у міру нарощування обсягів виробництва споживчих товарів: з 5,7% (грудень до грудня попереднього року) у 2012 р. до
4,3% у 2014 р.
Табл. 1
Основні прогнозні показники економічного та соціального розвитку
України
Показники
Роки
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
ВВП номінальний, млрд. грн
1434,4 1604,0 1798,8 2015,5 2256,0 2525,4 2810,8
Темпи зростання реального ВВП, %
106,0 105,5 106,0 106,0 106,0 106,0 106,0
Індекс споживчих цін, % у середньому до минулого року
106,1 106,0 105,8 105,7 105,6 105,6 105,5
Джерело: інтернет ресурс http://document.ua/doc55939.html
На 2012–2018 рр. передбачаються середньорічні темпи економічного зростання на рівні 6%, що свідчитиме про зміцнення стійких темпів зростання економіки на основі механізмів інноваційно-інвестиційної моделі соціально орієнтованої економіки. Стабільність темпів економічного зростання в довгостроковій перспективі буде забезпечена, насамперед, дією внутрішніх факторів, у тому числі становленням і зміцненням секторів нефінансових корпорацій та домашніх господарств.
Проведення цілеспрямованої фінансово-бюджетної політики в Україні потребує подальшого вдосконалення системи середньострокового бюджетного планування.
На цей час на загальнодержавному рівні щорічно готуються такі документи, як Державний бюджет України, Державна програма економічного і соціального розвитку України, Основні напрями грошово-кредитної політики, не взаємоузгоджені необхідною мірою за термінами розроблення та в методологічному плані. Під час розгляду проекту державного бюджету
виникають питання щодо пріоритетних напрямів державної політики у відповідних галузях економіки та сферах діяльності, обґрунтування напрямів витрачання бюджетних коштів, забезпечення фінансування основних заходів реформування економіки.
Отже, однією з ключових проблем середньострокового планування в
Україні є деяка недосконалість процесу планування бюджетів усіх рівнів, узгодження цілей економічного й соціального розвитку, виходячи з наявних фінансових ресурсів та розподілу цих ресурсів з урахуванням стратегічних і тактичних цілей державної економічної політики. Зазначене можливе лише при взаємоузгодженій розробці прогнозних і програмних документів соціально- економічного розвитку, проекту Державного бюджету України.
Висновки і пропозиції. Підбиваючи підсумки написаного, слід сказати, що вперше в історії незалежної України в Бюджетному кодексі на законодавчому рівні задекларовано, що прогноз бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди має подаватися до Верховної Ради разом з проектом Закону «Про Державний бюджет України»; головні розпорядники бюджетних коштів складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди; для досягнення поставлених цілей головні розпорядники коштів державного бюджету формують бюджетні програми на середньостроковий період; середньострокове бюджетне прогнозування запроваджується і на рівні місцевих бюджетів.
Проблемами прогнозування все ще залишаються непередбачуваність та нестабільність зовнішніх факторів, якість процедур прогнозування макро- та нормативно-правових показників.
Проблемними питаннями процесу прогнозування залишаються вплив зовнішніх факторів, труднощі формалізації процедур прогнозування і неякісне прогнозування макроекономічних та нормативно-правових показників.
Подальше вдосконалення системи бюджетного прогнозування передбачає підвищення рівня формалізації методів прогнозування, розробку багатофакторних економіко-математичних моделей, систематизацію впровадження методології економічного прогнозування.
Урахування результатів зазначеного дослідження дасть змогу підвищити якість прогнозування доходів бюджету та розробити державну стратегію щодо формування дохідної частини бюджету.
Економічне зростання в Україні сьогодні ще є недостатньо стійким. В першу чергу воно залежить від стану світової економіки, яка ще тільки виходить із кризи і може дати не мало сюрпризів. Тому фактичні показники
ВВП України можуть відрізнятися від запланованих. Проте в будь-якому випадку завдання відповідальної бюджетної політики полягає в тому, щоб забезпечити виконання всіх важливих завдань держави, її соціальних завдань у будь-яких умовах, які сьогодні стоять перед державою і будуть стояти найближчим часом.

Список використаних джерел

1.
Бюджетний Кодекс України від 08.07.2012 № 2456 – VI // ВВР. – 2012. -
№ 50-51. – ст.. 572.;
2.
Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23.03.2000 № 1602 – III;
3.
Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету:
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621;
4.
Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ:
"Знання-Прес", 2009;
5.
Чугунов І.Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання / К. :
НДФІ, 2011;
УДК 336.226.322(477) Терлецький В.Ю.
СФПК ОНЕУ
Наук. керівник доцент Тарасенко М.В.


БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА
ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ


Анотація. В статті визначена роль ПДВ у формуванні доходної бази бюджету України. Розглянуто механізм стягнення та бюджетного відшкодування ПДВ. Запропоновано шляхи удосконалення процедури бюджетного відшкодування ПДВ.
Annotation. The article defines the role of VAT in the formation revenue base budget of Ukraine. The mechanism of collection and refund of VAT. The ways of improving procedures for VAT refund.
Ключові слова. Податок на додану вартість, автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, підприємницька діяльність, платники податків.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Податкова реформа в
Україні мала за мету вдосконалення податкової системи та створення сприятливих умов для ведення бізнесу шляхом послаблення фіскального тиску на нього. Серед проблем, які необхідно було вирішити в першу чергу - відшкодування податку на додану вартість. Ця процедура в Україні завжди була недосконалою і насамперед непрозорою.

Аналіз наукових публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Проблемам формування та удосконалення механізму бюджетного відшкодування ПДВ останнім часом присвятили свої дослідження такі науковці та фахівці з оподаткування як І.В.Герасимук, Н.І.Луцька,
А.В.Майстренко., В.М.Мельник, А.О.Нікітішин, А.М. Соколовська та інші.
Незважаючи на значну кількість досліджень з питань справляння та бюджетного відшкодування ПДВ, окремі питання відносно вдосконалення механізму бюджетного відшкодування цього податку, зокрема такої його новітньої форми як автоматичного відшкодування, в Україні опрацьовані недостатньо.
Мета статті. Метою статті є дослідження чинного механізму бюджетного відшкодування ПДВ з ціллю розробки пропозицій щодо підвищення його ефективності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал