Студентських наукових праць




Сторінка40/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43
перенести момент виникнення об’єкта оподаткування на наступний календарний період. Відповідно до чинним законодавством термін сплати більшості податків тісно пов'язані з моментом виникнення об'єкта оподаткування і календарним періодом. Використовуючи елементи методу заміни і методу поділу, можна змінити термін сплати податку або його частини наступний, що дозволить істотно заощадити його оборотні кошти.
Наприклад, якщо у підприємства на даний момент не має коштів сплатити податок, то керуючись чинним податковим законодавством можна перенести строки сплати податку, беручи до уваги момент виникнення об’єкта оподаткування. На мою думку це дуже доцільно, тому що підприємство не буде нести у цьому випадку зайвих витрат, чи на відсотки по кредиту,чи на виплату штрафу, та пені до податкових органів за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.
Використання методів податкового планування на підприємстві можна продемонструвати на умовних прикладах:
1. Підприємство займається виробництвом товарів, його діяльність оподатковується за загальною системою оподаткування. Керівництво підприємства вирішило подарувати деяким зі своїх працівників подарунок за відмінну роботу. У випадку здійснення операції дарування фізичній особі матеріальних цінностей на суму 1000 грн., сума сплаченого податку на
доходи фізичних осіб становить 428,58 грн.. При використанні методу
заміни відносин, а саме: операції надання благодійної допомоги фізичній особі підприємство не буде сплачувати податки.
2. При здійсненні операції закупівлі товарно-матеріальних цінностей на суму 36000 грн. та неможливості виконання податкових зобов’язань у розмірі 6000 грн. у даному періоді, можливим є застосовування методу відстрочення, що дозволяє у майбутньому виконати податкові зобов’язання у повному обсязі, а саме сплатити 6000 грн. та уникнути штрафних санкцій.
3. Застосування методів економіко-математичного моделювання дозволяє спрогнозувати доцільність переходу на спрощену систему оподаткування, тим самим заощаджувати кошти.
Кожний із представлених методів має свою сферу застосування, тому вибір певного методу визначається у відповідності до кінцевих цілей податкового планування.
Висновки та пропозиції. Податкове планування є єдино можливим і абсолютно легальним шляхом оптимізації податкових платежів.
Ефективність системи податкового планування більшою мірою залежатиме від методів, які використовуються в процесі оптимізації оподаткування.
Адже без наявності принципових положень, податкове планування не зможе реалізувати свого призначення. Підбиваючи підсумки, можна зробити висновок, що ефективність системи податкового планування більшою мірою залежатиме від методів, які використовують для її організації. Тому що без наявності принципів та методів податкове планування не зможе реалізувати свого призначення, а виступатиме лише в ролі інструменту мінімізації податкових платежів у короткостроковому періоді – без планування діяльності компанії в перспективі. На мою думку, для досягнення результату підприємствам необхідно застосовувати не окремі методи податкового планування, а гармонійне поєднання представлених у статті методів, що дасть змогу максимально повно використати усі легальні способи оптимізації оподаткування.
Список використаних джерел

1.Шульженко Л.Є., Шульженко О.В. Принципи планування податкових платежів / Вісник Національного університету «Львівська політехніка». –
2007.
2. Податковий менеджмент : Навчальний посібник / Ю.Б. Іванов, А.І.
Крисоватий, А.Я. Кізима, В. В. Карпова - Київ - Знання- , 2008.- 525 c.
3. Бечко П. К., Лиса Н. В. Податковий менеджмент: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / П. К. Бечко, Н. В. Лиса — К.: Центр учбової літера тури, 2009. — 288 с.
4. Формування системи податкового планування на підприємстві : автореф. дис . канд. екон. наук. 08.06.01 / В.В. Карпова ; Харк. нац. екон. ун- т. - Х., 2005. - 20 с.

5. Атаманенко І.Б. Ефективність методів податкового планування /
Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Логістика. —
2010. — № 669.
УДК 336.22(477):(061.1) Кретов Д.Ю., 52гр.
фінансовий факультет ОНЕУ
Науковий керівник доцент О.Ю. Дубовик

ГАРМОНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У
КОНТЕКСТІ ВСТУПУ ДО ЄВРОСОЮЗУ


Анотація. В статті виявлено основні недоліки та негативні фактори, які
є головними причинами гальмування розвитку податкової системи України.
Проведено дослідження впливу податкової політики на економіку України.
Запропоновано поетапну програму гармонізації податкового законодавства
України до вимог Євросоюзу.
Annotation. The article features the basic failings and negative factors that are the main reasons of braking the development of the Ukrainian tax system.
Conducted the research of the tax politics influence on the economics of Ukraine.
Offered the stage-by-stage program of the harmonization of Ukrainian tax legislation to the European Union requirements .
Ключові слова: гармонізація, податкова система, податкове законодавство, податкова політика, податок на прибуток підприємств, директиви ЄС.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Світові процеси економічної глобалізації нині стали одними із визначальних чинників здійснення фінансової політики окремих країн. Особливої актуальності в умовах глобалізації набуває здатність податкових компонентів фінансової системи протидіяти відпливу фінансових ресурсів із держави та сприяти ефективному розвитку світової економіки. З одного боку, відмінності, що зберігаються в національних податкових системах, перешкоджають вільному пересуванню товарів, послуг, капіталів і громадян усередині угруповання, сповільнюючи цим економічний розвиток, а з іншого – істотна диференціація рівнів оподаткування за країнами призводить до непродуктивного відпливу капіталу. Саме заради недопущення даних негативних тенденцій у межах міждержавних інтеграційних угруповань активно здійснюється гармонізація податкових законодавств, яка направлена на взаємоузгодження податкових політик держав та усуненню розбіжностей, які будуть призводити до економічних втрат. [1]
Не є винятком і Україна, євроінтеграційна ідея якої за останні роки набула широкої підтримки в суспільстві. Наразі гармонізація податкової
системи України щодо вимог ЄС обумовлюється стратегічною спрямованістю України на трансформацію податкової системи задля підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
Євроінтеграція є не лише зовнішньополітичним пріоритетом, але й головним напрямом внутрішньої політики України.
Однак хоч і сучасна податкова система України за своїм складом подібна до податкових систем розвинених європейських країн, існує ще багато неліквідованих внутрішніх проблем в її функціонуванні. [2]
Аналіз наукових публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Теоретичні аспекти функціонування і гармонізації податкових систем країн ЄС дістали належне висвітлення в численних публікаціях відомих зарубіжних вчених, як А.Афонсо, Р.Варсано, Р.Вебер,
Д.Вілсон, Д.Даймондта ін. Питання методології податкового регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку були розглянуті
В.Новицьким, інституційні основи оподаткування та податкового регулювання економіки – Т.Меркуловою, вплив податкової системи на структуру національної економіки висвітлювався Л.Шаблистою, аналіз методологічних основ та процесу становлення податкової системи проведений А.Соколовською.
Міжнародну конкурентоспроможність національної податкової системи та податкову гармонізацію досліджували О.Бозуленко, О.Гусак,
А.Крисоватий, І.Педь, Р.Римарська, теоретичні аспекти функціонування податкових систем в країнах Європейського Союзу та деякі аспекти економічної інтеграції знайшли своє висвітлення в працях О. Білоруса та В.
Будкіна.[2]
Наявні дослідження розкривають чимало важливих теоретичних і практичних питань гармонізації податкової системи, однак залишаються недостатньо розробленими теоретичні підвалини гармонізації податкової системи до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності.
Метою статті є визначення поточного стану податкової системи
України, виявлення її основних недоліків та переваг у порівнянні з країнами
ЄС з ціллю розробки пропозицій щодо гармонізації податкового законодавства з урахуванням вимог ЄС.
Виклад основного матеріалу. Ще у перші роки свого становлення наша країна проголосила курс на європейську інтеграцію, що зумовило необхідність приведення українського законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Однак історичний розвиток України як суверенної та незалежної держави свідчить про неефективне та безсистемне використання державної податкової політики як інструменту державного регулювання економіки.
Вже тривалий час наша країна знаходиться в стані економічної кризи, яка характеризується постійним значним спадом виробництва ВВП, великим рівнем інфляції, стрімким зростанням внутрішнього і зовнішнього боргу, збільшенням заборгованості держави по соціальним виплатам і заробітній
платі в економіці, а також значною нестабільністю податкового законодавства країни.
З огляду на суттєву різницю у внутрішньому стані країн-членів ЄС та
України, на значну невідповідність національної економіки за багатьма показниками вимогам ЄС повноправне членство у найближчі роки фактично неможливе. Тому стратегічною зовнішньополітичною метою України є отримання спочатку статусу асоційованого члена ЄС, що відповідає взаємним інтересам і є цілком реалістичним.
Побудова незалежної правової, демократичної держави та соціально- орієнтованої економіки в Україні повинна передбачати поступову гармонізацію податкової системи України з податковими системами країн- членів ЄС. [2]
Термін «податкова гармонізація» найбільш чітко характеризує мету процесу приведення національного законодавства у відповідність із приписами права європейських інтеграційних організацій: узгодити національні податкові норми таким чином, щоб вони створювали однакові правові умови для діяльності суб’єктів господарювання в межах спільного ринку.
Податкова система є впливовим інструментом на формування, зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання між учасниками держави – юридичними та фізичними особами, а відтак - на розвиток окремих підприємств і галузей народного господарства, заохочення чи стримування нагромадження, інвестиційної діяльності, на становище і рівень життя широких верств населення.
На відміну від країн ЄС, податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Прийняття Податкового кодексу у 2010 році повинно було покращити податкову ситуацію в країни, конкретизувати всі процеси та механізми сплати податків, спростити процес сплати податків, вивести частину української економіки з тіні, створивши сприятливі умови для функціонування малого та середнього бізнесу.
Прийняття нового податкового законодавства хоч і усунуло більшу частину прогалин у ньому, які були раніше, але й створило нові спірні та проблемні моменти. Основними з них є:
Основними недоліками податкової системи України є наступні:
– на відміну від країн ЄС, податки не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави. Система формування державних доходів має в основному фіскальний характер.
Регулююча функція податків не зорієнтована на стале економічне зростання, що, в свою чергу, не підвищує конкурентної позиції податкової системи України серед країн ЄС; [3]
– серйозним недоліком є недосконалість і нестабільність законодавства. Питання оподаткування досі регулюється під законними нормативними документами, декретами Кабінету Міністрів, Указами
Президента. Податкове законодавство має схожі риси з європейським
законодавством, але тільки в назвах податків. Неоднозначність тлумачення податкового законодавства негативно позначається на діяльності суб’єктів господарювання, знижує привабливість національної економіки для
іноземних інвесторів;
– в країнах ЄС малі підприємства розглядаються як визначальний фактор у досягненні конкурентоспроможності європейської економіки на світовому ринку, високої ефективності внутрішнього ринку, а також як фактор забезпечення зайнятості населення.
На жаль, в Україні система спрощеного режиму оподаткування призводить до таких проблем, як: зниження мотивації підприємницької діяльності, незацікавленості суб’єктів господарювання у зміні свого статусу як суб’єктів, що мають право використовувати спрощену систему оподаткування, що уповільнює її розвиток та зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств.
Світовий досвід і практика господарювання переконують, що важливо умовою функціонування ринкової економіки є наявність і взаємодія великих, середніх малих підприємств та їх оптимальне співвідношення; [4]
– витрати на адміністрування податкової системи є надто великими невідповідними. Діяльність Міністерства фінансів, Державної податкової служби Державної митної служби, Контрольно-ревізійної служби, розрахункової палати не є достатньо узгодженою, відсутній цілісний
інформаційний простір між організаціями, що призводить до копіювальних функцій;
– система митно-тарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку, а також торгівельних режимів в інших державах та структури економіки в Україні;
– неефективний механізм розподілу податкових надходжень між центральним і місцевими бюджетами гальмує розвиток економіки в областях.
Податки повинні забезпечувати формування фінансової бази держави, а також стимулювати вітчизняну економіку та бізнес. За 2008-2012 рр. середня частка податкових надходжень у доходах Зведеного бюджету України склала
82,72 % (табл.1), що є свідченням залежності податкової політики від економічної ситуації в країні. [4, 5]
Структура податків змінюється під впливом економічних, соціальних та політичних чинників.
Таблиця 1
Структура доходів Зведеного бюджету України
у 2008-2012 рр. (%) [4, 5]
Показники
Роки
2008 2009 2010 2011 2012
Всього доходів – всього, з них
100 100 100 100 100
Податкові надходження, у т.ч.
76,3 74,1 78,1 86,5 84,7

Податок на доходи фізичних осіб
15,4 14,9 15,9 15,2 15,1
Податок на прибуток
16,1 11,2 13,9 13,6 14,6
Податок на додану вартість
27,0 33,7 31,7 34,7 32,0
Шляхом проведення певної податкової політики держава вирішує конкретні завдання: заохочення внутрішнього споживача, або навпаки, його обмеження, стимулювання інновацій, інвестицій, створення нових робочих місць, розвиток економічної та соціальної інфраструктури в цілому в державі чи в регіонах тощо.
Найбільшу частку в доходах держави займає ПДВ, податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток (в середньому за 2008-2012 рр. 61 % доходів бюджету).
Виконаний аналіз основних податкових надходжень у доходах
Зведеного бюджету свідчить, що діюча податкова система не стимулює процесу економічного розвитку країни. Однією з причин уповільненого розвитку економіки є високі граничні ставки податків та нерівномірний розподіл податкового тягаря. Удосконалювати податкову систему України слід з урахуванням позитивного досвіду розвинутих зарубіжних країн.
Зрозуміло, при цьому необхідно виходити із конкретних історичних та економічних особливостей України. Адже податкова стабілізація, як відомо,
є важливим чинником економічної стабілізації країни.
Для усунення недоліків, що існують в податковій системі України, першим кроком необхідно привести законодавчу базу відповідно до
європейських директив та принципів. Перш за все це стосується конституційної реформи, адже чинна редакція Конституції України не дуже чітко визначає розподіл повноважень між різними гілками влади, що може заважати ефективному функціонуванню владних інституцій.[6]
Здійснюючи гармонізацію, Україна повинна враховувати те, що цей процес має, як правило, односторонній характер, оскільки при цьому не йдеться про взаємні кроки з обох сторін щодо узгодження своїх правових норм, а тільки про зміни в українському законодавстві з метою його гармонізації з нормами права ЄС. Україна фактично не може впливати на процес нормотворення в системі ЄС. Багато невизначеностей існує й стосовно встановлення точного змісту актів ЄС, з якими потрібно гармонізувати українське законодавство.
Реалізація механізму проведення податкової гармонізації полягає у вжитті ряду заходів, які можна згрупувати у чотири етапи.
Перший – це проведення ретельного аналізу положень директив ЄС, що регулюють питання оподаткування всередині ЄС на предмет відмінностей у правовому регулюванні суб’єктів та об’єктів оподаткування, визначення бази оподаткування, порядку обчислення та сплати податків,а потім відображення відмінностей у таблиці розбіжностей у податковому законодавстві України та ЄС.
Другим етапом є встановлення пріоритетності усунення розбіжностей – визначення розбіжностей, що виступають головними перешкодами на шляху
гармонізації, та способів їх усунення. Цей етап найскладніший, оскільки він на практиці означатиме не тільки пошук у національному податковому праві
інструментів інкорпорації вимог директив ЄС, але й проведення реформування в певних сферах оподаткування.
На третьому етапі потрібно визначити, до яких нормативно-правових актів законодавства України буде вимагатися внесення змін та доповнень з метою інкорпорації положень директив ЄС.
Четвертий етап полягатиме у проведенні юридично-технічної, нормо проектувальної роботи, тобто у створенні проектів актів законодавства, у яких втілені результати податкової гармонізації.
Місце податкової гармонізації у процесі адаптації законодавства
України до законодавства ЄС визначається роллю податків як інструментів впливу на створення між Україною та державами-учасницями Європейських
Співтовариств режиму вільної торгівлі.
У процесі поглиблення реформ в Україні зусилля повинні докладатися в напрямі подолання штучного протиставлення держави і ринку. Це зумовлюється тим, що основним суб’єктом політики економічного зростання, подальшої демократизації суспільства та поглиблення інтеграційних процесів
є держава. Звідси випливає об’єктивна необхідність в істотному зміцненні її дієздатності. Водночас потрібно унеможливити надмірне її втручання в ті сфери, де цього не повинно бути. Робота у цьому напрямі має полягати не у витісненні вже сформованих податкових компонентів, а в їх доповненні, удосконаленні, зміцненні, посиленні дієвості та ефективності.
З подальшою інтеграцією країн Європи до ЄС зв’язок між проведенням податкової політики ЄС та інших сфер (митної, тарифної тощо) політики стає все більш очевидним. Для забезпечення Україною відповідної адаптації до законів та швидких темпів соціальних змін, їй необхідно запровадити нові
інструменти проведення податкової політики, які до зволять їй вирішувати нові проблеми у майбутньому, а саме:
– запровадження діалогу з населенням та компаніями з метою надання
їм інформації стосовно використання зібраних податкових коштів.
– забезпечення узгодженості національних податкових систем та їх відповідності цілям ЄС з метою створення умов для реалізації економічного та валютного союзу;
– сприяння росту конкурентоспроможності вітчизняного виробництва шляхом раціонального податкового стимулювання.
– боротьба з податковими махінаціями та ефективне виявлення інших порушень у цій сфері. [6]
Країни, що наближаються до вступу в ЄС, мають повністю асимілювати законодавство ЄС та утримуватися від запровадження будь- яких заходів, що вступають у конфлікті з законодавством ЄС.
Висновки і пропозиції. Сьогодні Україна продовжує працювати над адаптацією до європейського законодавства та узгодженням запроваджених ними нових податкових заходів відповідно до правил ЄС стосовно оподаткування компаній. Це один із пріоритетних напрямів, що їх визначив

ЄС у «положеннях про партнерство» з метою надання допомоги нашій країні у її майбутньому вступі до ЄС.
Процес інтеграції до Європейського Союзу вимагає від України якісних фінансових, соціально-економічних перетворень. Це складний, довготривалий процес, який Україна повинна пройти заради досягнення кінцевої мети – створення конкурентоспроможної, з високим рівнем життя країни.
Основними напрямками реформування податкової системи України є: створення якісної податкової системи, яка дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій та збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів. Збільшення державного бюджету неповинна залежати підрівня податкового навантаження. Зростання податкових надходжень має забезпечуватись за рахунок прискорення оборотності капіталу і підвищення ділової активності суб’єктів господарювання.
Практика Євросоюзу свідчить про переважання прямих податків над непрямими. Можна запозичити практику співвідношення прямих і непрямих податків в ЄС, що перенесе податкове навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. В Податковий кодекс обов’язково повинні бути зафіксовані узагальнюючі принципи податкової політики Євросоюзу.
Таке реформування необхідно впроваджувати поступово, кожен його етап повинен розширювати гармонізацію податкової політики України та вести до наступних ініціатив і позитивних результатів.
Список використаних джерел

1.
Угода про партнерство та співробітництво між Україною і
Європейськими співробітництвами та їх державами-членами, 10.11.1994 р., ратифікована Законом України від 10.11.1994 р., ВВР, 1994р., № 46.;
Протокол до Угоди ратифіковано Законом України від 06.07.2005 р., ВВР,
2005, № 34.
2.
В. В. Говоруха, А. О. Дєгтяр, В. В. Мамонова: Депресивні території: європейський досвід та проблеми України / К. : НАДУ, 2011. - 59 с.
3.
Мірошник В.В. – Податкова реформа в Україні в процесі
євроінтеграції - Наукові праці КНТУ / Економічні науки, 2010 вип. 17.
[Електронний ресурс]

Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_17_ekon/stat_17/62.pdf.
4.
Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету України за січень-березень ИБСЕД 2011р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Budget-
Monitor/KV_I_2011_Monitoring_ukr%281%29.pdf
5.
Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету України за січень-березень ИБСЕД 2012р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/2012/Monthly%20monitoring/Qu/!K
V_I_2012_Monitoring_ukr.pdf.
6.
Гармонізація податкового законодавства: українські реалії – монографія//Київ-Алерта-2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/Alerta_NDI_
Bileckaya_monograf_300712_avt.pdf.
УДК 631.162
Славова Л.М., 51 гр. фінансово-економічний факультет
Науковий керівник д.е.н., доцент Баранова В.Г.


ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація.
У статті розглядаються проблеми забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, висвітлюються певні особливості сільського господарства, які зумовлюють труднощі у фінансуванні діяльності аграрних підприємств, розглядаються основні джерела формування фінансових ресурсів.
Annotation. The article deals with the problem of providing financial resources farms highlights certain features of agriculture, which cause difficulties in the financing of agricultural enterprises considered the main sources of financial resources.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал