Студентських наукових праць



Pdf просмотр
Сторінка35/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   43

Надмірне оподаткування малого підприємництва в Україні є однією з перешкод на шляху його функціонування, оскільки має фактично лише фіскальну мету. Спрощена система оподаткування малого підприємництва потребує вдосконалення за такими напрямами:
- поліпшення економічного регулювання системи спрощеного оподаткування;
- удосконалення законодавчої бази;
- зниження податкових ставок;
- покращення системи адміністрування податків за спрощеною системою;
- відміна по кількості найманих працівників;
- застосування новітніх схем мінімізації податків.
Список використаних джерел

1.
Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від
19.10.2000 № 2063-IП [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2063-14 2.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, Редакція вiд
03.02.2013 №2755-17. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 3.
Офіційний сайт Державного комітету статистики. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

4.
Тарабукіна О.Л. Основнi напрямки стимулювання розвитку малого бiзнесу Украiни в перiод системних зрушень в економiцi/ О.Л, Тарабукiна
[Електронний ресурс].
-
Режим доступу
: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2011_2_2/25.pdf
5.
Мединська Т.В. Особливостi реформування спрощеної системи оподаткування в Українi/ Т.В. Мединська [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_1/302_Med.pdf
6.
Орлова В.О. Вплив спрощеної системи оподаткування на подальший розвиток малого бiзнесу В.О. Орлова /[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_3/78.pdf
7.
Шуляк О.І. Особливостi застосування спрощеної системи оподаткування /
О.І. Шуляк [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
www.nbuv.gov.ua/portal//soc_gum/ppei/2012_35/Sulak.pdf
8.
Коваль Л.П. Змiни у спрощенiй системi оподаткування та iх вплив на фiнансову безпеку малого підприємництва / Л.П. Коваль [Електронний ресурс].
-
Режим доступу
:
www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_1/244_Kow.pdf
9.
Чубай В.М. Спрощенi системи оподаткування: переваги, недолiки та шляхи їх усунення / В.М. Чубай [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_6/155_Der.pdf
10.
Doing Business, [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.doingbusiness.org/rankings
УДК 336.22 (477)
Новіков В.В., 52 гр.
фінансовий факультет ОНЕУ
Науковий керівник к.е.н., професор Хомутенко В.П.
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Анотація. Визначена важливість податкового контролю для ефективного функціонування податкової системи. Розкрито поняття
«ефективність», як однієї з найважливіших категорій економіки. Вказано на необхідність оцінювання ефективності діяльності системи податкового контролю. Розглянуто основні методи визначення ефективності податкового контролю і запропоновано власні показники оцінки ефективності.
Annotation. The importance of tax control for efficient functioning of the taxation system is defined. The term “efficiency” is defined as one of the most important in the economics. The necessity of the tax control system efficiency estimation is shown. Main methods for rating the efficiency of tax control are reviewed and own rates for this evaluation are suggested.
Ключові слова: податковий контроль, ефективність, таксономічний аналіз, метод імовірнісних автоматів, коефіцієнт.

Постановка проблеми. Будь-яка діяльність має на меті досягнення певного результату, що вимагає використання ресурсів: економічних, людських, природних, тощо. Функціонування такого соціального інституту, як держава не є винятком. Потребуючи певних фінансових ресурсів, держава акумулює їх за допомогою податкової системи. Хоча наукові розробки в сфері теорії оподаткування вказують на необхідність виконання податковою системою цілого спектру функцій, включаючи стимулюючу, соціальної справедливості, тощо, переважна більшість українських науковців сходиться на думці, що, принаймні на сьогоднішній день, головною метою функціонування податкової системи України є виконання фіскальної функції оподаткування. Тобто мається на меті наповнення дохідної частини бюджету країни максимальним обсягом коштів. Безумовно, Українська економіка, на сьогоднішній день, не зважаючи на присвоєння їй статусу ринкової, ще знаходиться на етапі трансформації і становлення, тому є вразливою до різного роду впливу і відчуває хронічний дефіцит коштів. Тому владний апарат і намагається зібрати якомога більше доходів. Однак в цій ситуації виникає питання, вирішення якого матиме вирішальний вплив на економіку держави в цілому.
Мова йдеться про вибір одного із двох шляхів побудови економічної політики в сфері державного та місцевих бюджетів: інтенсивний чи екстенсивний. Екстенсивний розуміє під собою збільшення обсягу доходів шляхом перерозподілу більшої частини національного доходу при відсутності відповідного росту даного показника. Цей шлях має об’єктивні обмеження, адже теоретично держава не зможе безперервно нарощувати свої доходи, бо вони в окремий момент часу стануть рівними обсягу знов створеної доданої вартості. Крім цього, є і суб’єктивні обмеження, які проявляються в природньому небажанні суб’єктів господарювання (фізичних
і юридичних осіб) віддавати державі значну частину або увесь отриманий прибуток. Проявом цього є існування значного сектору тіньової економіки в державі.
Отже, робимо висновок, що екстенсивний шлях є безперспективним і неприйнятним для сталого розвитку України. Єдиною альтернативою є прямування інтенсивним шляхом збільшення доходів бюджету. Звернувшись до академічного тлумачного словника української мови бачимо, що
інтенсивний – це напружений, який дає найбільшу продуктивність [1].
Продуктивність в свою чергу – здатність приносити бажаний результат.
Одним із бажаних результатів діяльності держави є наповнення дохідної частини бюджету, що дасть змогу в повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання. Виходячи з базових положень економічної теорії можна сказати, що держава, як і інші суб’єкти господарювання, має на меті досягнути бажаного результату за умови використання мінімального обсягу ресурсів. З цього виникає інше, одне із центральних понять в економіці – ефективність, тобто відношення корисного ефекту (результату) до витрат на
його одержання. Таким чином, чим вище ефективність, тим кращій результат
і менші витрати, що є умовою сталого розвитку економіки.
Ми робимо висновок, що для виконання завдань податкової політики необхідним є підвищення ефективності оподаткування. Вітчизняні та зарубіжні науковці пропонують широкий перелік шляхів підвищення ефективності системи, включаючи заходи правового або законодавчого, економічного, соціального характеру та інші. Розглядаючи економічну складову питання на наш погляд слід виділити таку складову податкової системи як податковий контроль. Адже податковий контроль – система дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення додержання суб’єктам господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів [2].
Таким чином саме податковий контроль є тим елементом податкової системи, сутність якого, головним чином, виражається у фіскальній функції податків. Враховуючи сьогоднішню спрямованість податкової політики саме в цьому напрямку і викладений вище матеріал, доходимо висновку, що підвищення ефективності в сфері податкового контролю має бути одним із пріоритетних завдань податкових органів. Це обумовлює актуальність вибраної теми.
Аналіз наукових публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Теоретичні та практичні дослідження податків, податкового контролю та його ефективності проведені українськими вченими Даниловим О.Д., Кизимою А.Я., Крисоватим А.І., Онищенко
В.О., Соколовською А.М., Федосовим В.М., Шевчуком В.О. Методичні аспекти контрольної діяльності податкових органів відображено в працях
Завгороднього М.І., Демиденко Л.М., Хмелевської К.В., Хомутенко В.П.
Дослідженню ефективності податкового контролю також приділяли увагу російські вчені Белобжецький І.О., Бірюков О.І., Бурцева В.В., Жуков В.О.,
Зюльманова М.В., Наздрачов Р.Б., Ногина О.О., Пороло О.В., Свирідова
Н.В., Соловьев Г.О., Суворова О.В., Шорина О.В., Шохин С.О. Проте
єдиного погляду на поняття «ефективність податкового контролю» у науковому колі не існує. Найбільш поширеною є точка зору щодо співвідношення отриманого результату до поставленої мети чи витрат на досягнення такого результату.
Метою статті є аналіз існуючих методик визначення ефективності податкового контролю і пропонування власних ідей з приводу їх застосування.
Викладення основного матеріалу дослідження. Рекомендації щодо підвищення ефективності дії податкових служб в сфері контролю можна знайти у багатьох наукових працях. Проте на нашу думку не менш важливим
є питання визначення рівня ефективності податкового контролю в кожний окремий момент часу, що дає змогу не тільки прослідити результати втілення тих чи інших заходів, а й визначити найбільш проблемні, «вузькі» місця, що потребують більш пильної уваги і є пріоритетними в конкретних умовах.

Тому в даній роботі будуть розглянуті існуючі методи оцінки ефективності податкового контролю.
Оцінювання рівня ефективності податкового контролю та виявлення чинників, що найбільше впливають на його поглиблення, становить складне багатофакторне завдання, яке зводиться до виявлення найбільш важливих показників ефективності податкового контролю.
Існує широкий спектр методів оцінювання ефективності податкового контролю. Частина з них базується на принципі визначення єдиного
інтегрального показника, що враховує значний перелік окремих показників і виводить єдине значення, яке показує ефективність податкового контролю в цілому. До цієї групи методів відноситься таксономічний аналіз.
Використання методу таксономії допоможе "згорнути" багатовимірний статистичний матеріал, що характеризує кількісну характеристику, тобто дозволить побудувати узагальнюючу оцінку рівня ефективності організації податкового контролю [3].
Вихідними даними для оцінки ефективності організації податкового контролю в динаміці можуть стати різноманітні показники, наприклад: рівень зібраних податкових надходжень, коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень; коефіцієнт своєчасності надходжень платежів у бюджет; загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю; коефіцієнт економічної ефективності податкового контролю; рівень податкового боргу; відсоток платників, які сплачують податки; питома вага витрат у податкових надходженнях, тощо.
Для побудови таксономічного показника спочатку формується матриця спостережень . Елементи матриці – це показники, виражені в спеціальних ознаках в одиницях виміру. Оскільки вихідні дані мають різні одиниці виміру, виникає необхідність зведення всіх одиниць виміру до безрозмірної величини, тобто стандартизувати показники.
Після визначення елементів матриці спостережень і їх стандартизації проводиться диференціація ознак, тобто розподіл всіх змінних на стимулятори і дестимулятори. Необхідність такого поділу зумовлена характерним впливом кожного з показників на рівень розвитку досліджуваного об’єкта. Ознаки, які надають позитивний (стимулюючий) вплив на загальний рівень розвитку об’єкта, називаються стимуляторами, а ознаки, що уповільнюють розвиток даного об’єкта, – дестимуляторами.
Такий поділ є основою для проведення подальшого аналізу показників, результатом чого є визначення інтегрального показника таксономії за допомогою ряду специфічних формул, в залежності від поставлених завдань та обраних показників.
Даний метод є ефективним для визначення загального рівня ефективності і порівняння показників в динаміці по роках. Він дає узагальнену уяву про вплив різноманітних факторів на ефективність податкового контролю . Недоліком методу є неможливість прямо визначити найбільш значимі фактори серед стимуляторів і дестимуляторів, що є
доречним з метою прийняття рішень, направлених на розробку заходів з підвищення ефективності контрольних заходів [4].
В іншу групу методів можна віднести сукупність методів моделювання.
До них відносяться математичні, імовірнісні, імітаційні моделі, тощо. Низка видатних вітчизняних вчених присвятили свої дослідження даній тематиці.
На сучасному етапі імітаційно-автоматне моделювання знайшло своє втілення у наукових працях А.А. Бакаєва, Н.І. Костіної, Н.В. Яровицького та
інших.
Автоматне моделювання є перспективним інструментом для прогнозування та імітації будь-яких економічних процесів, а його застосування найбільш доцільне у дослідженнях складних динамічних систем, до яких належить і система податкового контролю [5].
До переваг даного методу слід віднести:
– простоту відображення алгоритмічних та структурних особливостей певних систем;
– можливості максимальної уніфікації побудови моделі;
– стандартизація імітаційного алгоритму та програмної реалізації.
Водночас варто зауважити, що імітаційні моделі є найбільш ефективними при дослідженні системи в динаміці. Тому вони можуть застосовуватись у багатьох випадках, коли використання математичних методів складних економічних систем не призводить до бажаних результатів.
Передбачення результату динамічного процесу є найбільш важким, коли у функціонуванні системи беруть участь випадкові фактори. Саме у цих випадках імітаційні методи є найбільш результативними.
Використання сучасних методів імітаційного моделювання дозволяє замінити експеримент із досліджуваним об’єктом комп’ютерною імітацією процесів, що відбуваються в даному об'єкті. Імітаційна модель надає можливість здійснити прогноз досліджуваних процесів та наблизитись до оптимального рішення, оскільки її основні характеристики базуються на випадковості процесів, що відбуваються у системі [6].
Методи групи моделювання, на наш погляд, є дуже перспективними, так як дають можливість прогнозувати майбутній стан системи враховуючи фактор випадковості, що максимально наближує отримані дані до реальних.
Ці методи, на відміну від таксономічного аналізу, мають на меті прогнозування, а не аналіз фактів. Такі методи доцільно використовувати саме для прогнозування.
Крім того треба зауважити, що застосування моделювання потребує визначеного рівня підготовки фахівців для коректного його проведення і формулювання вірних висновків, що значно обмежує спектр можливих користувачів даних методів.
Нарешті найбільш поширеною групою методів визначення ефективності податкового контролю є використання окремих показників, які можна поділити на дві групи [7]:
1)
Абсолютні. До цієї групи відносяться такі показники, як; a.
кількість проведених контрольних заходів;
b.
кількість підприємств, установ, в яких виявили порушення c.
суми виявлених порушень; d.
витрати на утримання контролюючого органу та ін.
На нашу думку, такі показники не показують ефективність діяльності органів податкового контролю, проте дають уяву про їх діяльність взагалі і є вихідною інформацією для другої групи показників.
2)
Відносні або коефіцієнти: a.
коефіцієнт результативності контрольних заходів; b.
коефіцієнт дієвості контрольних заходів; c.
коефіцієнт дієвості засобів впливу; d.
коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень e.
загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю та ін.
В цілому використовується цілий масив розрахункових показників, що має на меті оцінити різноманітні аспекти ефективності податкового контролю з метою комплексної оцінки і виявлення основних недоліків на кожному етапі розвитку системи.
Перевагою даного методу є:
- простота застосування і аналітичної робота з отриманими показниками;
- відсутність необхідності спеціалістів більш високого рівня в порівнянні з використанням таксономічного аналізу чи моделювання;
- наочність отриманих показників;
- можливість прослідкувати отримані показники в динаміці;
Не зважаючи на ряд переваг, даний метод має й недоліки. Насамперед це стосується тлумачення отриманих даних. Наприклад, збільшення сум нарахувань за результатом контрольних заходів неможливо назвати однозначно позитивними. Цей показник необхідно порівнювати із сумою фактично сплачених сум нарахувань, тобто тих сум, які були правильно донараховані, що проявляється в згоді платника сплатити дані кошти без оскарження, або вирішенні спору на користь контролюючих органів. Також таке підвищення може свідчити про погіршення бізнес клімату, що штовхає підприємницький сектор на перехід у тіньову економіку, або про загальне погіршення роботи податкових органів з платниками податків чи ряд інших негативних тенденцій у функціонуванні податкової системи.
На нашу думку, ефективність податкового контролю в перспективі повинна проявлятися саме в максимізації законодавчо обґрунтованих нарахувань, що буде виражатись у наближенні сум фактичних сплат нарахувань до нарахованих сум та зменшенню абсолютного вираження донарахувань.
Крім того необхідно пам’ятати, що податковий контроль не є суто фіскальним за своїм призначенням. Його метою є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Виконувати ці функції можливо не тільки за допомогою методів примусу та санкції, а й шляхом побудови конструктивної співпраці. Мається на увазі побудова відносин на засадах взаємовигідності і взаємодовіри. Такий метод співпраці використовується у всіх розвинутих країнах світу і є більш дієвим.
Для цього, насамперед, податковим органам необхідно приділяти значну увагу підвищенню рівня компетенції і поваги до підконтрольних суб’єктів господарювання своїх працівників, особливо в сфері податкового контролю.
Як свідчення недостатнього рівня професіоналізму податкових аудиторів використаємо загальний рівень стягнення донарахованих сум, який становить лише 81,6 відсотка. Значна частина з 18,4 відсотків, які не були сплачені, припадають на суми донарахувань, які були оскаржені платниками податків.
Виходячи з даної ситуації пропонуємо використовувати при визначенні ефективності податкового контролю показники, що враховують помилковість зроблених за результатами перевірок висновків. Показники, які пропонуються до розрахунку, можуть застосовуватись як на макрорівні визначення ефективності контрольних заходів, так і на рівні кожної окремої
інспекції, так як на місцях набагато простіше здійснювати оперативні заходи щодо оцінювання ефективності роботи посадових осіб в сфері податкового аудиту.
1)
Коефіцієнт задоволення позовів по податковим донарахуванням:
К оскар
= К
скас
/ К позов
, де
К
скас
- сума донарахувань, які були скасовані за рішенням податкових органів або суду у зв’язку із позовом платника податків;
К позов
– загальна сума донарахувань, які були оскаржені в судовому чи поза судовому порядку.
Грошові показники можна замінити на кількісні, тоді отримуємо коефіцієнт задоволення скарг, тобто по якій частині скарг було прийнято рішення на користь платника податків.
2)

Коефіцієнт помилковості аудиторських висновків:

К пом
= К пв
/ К перев.
, де
К пв
– кількість помилкових висновків податкового аудитора;
К перев.
– загальна кількість перевірок, здійснених аудитором.
Може використовуватись на макрорівні, проте є більш прийнятним для використання на рівні податкових інспекцій.
3)

Коефіцієнт судових втрат:

К
суд
= К втрат
/ К нарах
, де
К втрат
- сума судових втрат за програними справами;

К нарах
- загальна сума сплачених донарахувань.
Показує, яка частина донарахувань втрачається у зв’язку із програшем судових справ з приводу оскарження результатів податкових перевірок.
4)

Коефіцієнт непродуктивності використання часу:

К час
= К чвтрат
/ К чзаг
, де
К чвтрат
- кількість часу, витраченого на виконання податкових перевірок, результати яких були оскаржені на користь платника податків;
К чзаг
– загальна кількість часу, використана в ході усіх податкових перевірок.
Коефіцієнт показує ефективність використання робочого часу особами, які здійснюють податкові перевірки та непрямо свідчить про ефективність витрат на утримання контролюючого органу.
Запропоновані показники не замінюють існуючі. Вони доповнюють процес визначення ефективності податкового контролю аналізом з іншої точки зору.
Висновки і пропозиції. На сьогоднішній день пропонується достатньо широкий спектр методів для визначення ефективності системи податкового контролю. Основна увага приділяється оцінюванню ефективності податкових перевірок. Кожен метод окремо має свої переваги і недоліки над іншими і в цілому жоден з них, незалежно від критерію, який використовується, не може дати абсолютно повної і достовірної інформації про ефективність податкового контролю в Україні.
Усі отримані показники і результати досліджень є умовними, відносними та мають певний рівень похибки, обумовлений об’єктивними факторами: недостатність точної інформації, некоректність тлумачень отриманих показників, існування фактору випадковості у кожному спостережуваному явищі, тощо.
На нашу думку, найбільш ефективним є використання розглянутих методів в комплексі, що надасть змогу використовувати переваги кожного з них і частково нівелювати їх недосконалість.
Запропоновані відносні показники допоможуть персоналізувати вклад податкового аудитора у загальну ефективність діяльності системи і надасть можливість більш оперативно і гнучко керувати процесом підвищення ефективності податкового контролю.

Список використаних джерел

1.
http://sum.in.ua/
2.
Чередніченко
А.П.
Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України: монографія. – К.: «Аспект-
Поліграф» - С.22 3.
http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1431

4.
Плюта В. Сравнительный анализ в экономических исследованиях:
Методы таксономии и факторного анализа / Пер. с научной редакции В. М. Жуковой. – М.: Статистика, 1980.
5.
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=64451 6.
Яровицкий Н.В.,Костина Н.И. Вероятностные автоматы и имитационное моделирование [Текст] /Яровицкий Н.В., Костина
Н.И. // Кибернетика и системный анализ. –2003. №3.
7.
Хомутенко А.В. Система фінансового контролю за діяльністю небанківських неприбуткових фінансових установ України: монографія /А.В. Хомутенко/. – Одеса: «Друк» - С. 65-69

УДК 336.25:331.1:352 Богуш Л.В., М-6 гр.
заочний факультет ОНЕУ
Науковий керівник к.е.н., доцент Мазуренко М.П.
ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ САМОСТІЙНОСТІ МІСЦЕВИХ
БЮДЖЕТІВ ЗА РАХУНОК ЗМІЦНЕННЯ ВЛАСНИХ ДОХОДІВ
МІСЬКОЇ ГРОМАДИ

Анотація. В статті розглянуті проблеми підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів. Запропоновано розподілити фінансові компетенції між органами центральної влади,регіонального та місцевого самоврядування.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал