Студентських наукових праць



Pdf просмотр
Сторінка23/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   43
Буглова Т.Н.
фінансово-економічний факультет ОНЕУ

Науковий керівник д.е.н., доцент Баранова В. Г.
ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРО-НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ
ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕСУРСАМИ

Анотація. Стаття присвячена розгляду та можливостям практичного застосування нечітко-множинного підходу до моделювання процесів управління фінансовими ресурсами підприємства.
Annotation. Article considers the opportunities and practical application of fuzzy-set approach to the modeling of financial management company.
Ключові слова: нейро-нечітка модель, управління фінансовими ресурсами; лінгвістична змінна; трапецієподібна функція належності.
Актуальність проблеми:. На сьогоднішній день фінансові ресурси відіграють важливу роль в життєдіяльності підприємства, тому неефективне їх використання та організація на підприємстві являється однієї з найважливіших проблем для вітчизняних підприємств. Реорганізацію управління фінансовими ресурсами підприємств необхідно сьогодні трактувати як центральну ланку усього комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування підприємства в цілому. Разом з тим, трансформаційні умови, у яких працюють українські підприємства, не дозволяють у повному обсязі використовувати теоретичні здобутки і практичний досвід закордонних суб’єктів господарювання. Унікальні умови господарювання українських підприємств вимагають розробки нових підходів до управління ресурсами підприємства (матеріальними, фінансовими, інформаціиними) та оцінки ефективності управлінських заходів притаманних власне українській економіці
Аналіз
досліджень
та
публікацій.
Проблемам використання математичних підходів до моделювання та обробки нечітких даних на основі експертних оцінок, нечітких множин, логічного підходу присвячено значну кількість науково-практично спрямованих праць, серед яких відмітимо роботи
Заде, Дюбуа, Ягера, Алієва, Герасимова, Ротштеина, Бочарнікова, Матвіичука
А.В. та інших. Зробивши аналіз публікацій та праць з даної тематики можна зробити висновок, використання нечіткого підходу дає можливість вирішувати широке коло задач управління, в тому числі фінансового. Результати проведених досліджень дають змогу стверджувати, що мало уваги приділяється вивченню особливостеи побудови нечітко-множинноі моделі оцінки ефективності фінансового менеджменту промислового підприємства.

Мета статті: визначення доцільності застосування нечітко-множинної моделі для оцінки ефективності фінансового управління підприємства.
Виклад основного матеріалу. У країнах з розвиненою економікою процес виробництва зупиняється тоді, коли відсутні фінансові джерела формування фінансових ресурсів підприємства. Нестача фінансових ресурсів негативно впливає на виробничо-господарську діяльність підприємств, спричиняє виникнення та зростання заборгованостей перед суб’єктами господарювання, з оплати праці перед працівниками та перед бюджетом з оплати податків та інших необхідних внесків. При цьому зменшуються можливості фінансування подальшого розвитку підприємств, скорочуються надходження до державного бюджету, що негативно відображаються на економіку держави в цілому. За цих обставин важливого значення для здійснення фінансово-господарської діяльності набуває управління фінансовими ресурсами підприємств.
Управління фінансовими ресурсами в широкому розумінні можна трактувати не лише як процес управлінських рішень та дій з формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, але і діяльність, пов'язану із впливом на формування фінансових ресурсів, управління грошовими потоками підприємства в фондовому та не фондову вигляді.
Аналіз існуючих методів в управлінні фінансовими ресурсами підприємства приводить до висновків про необхідність розробки нового підходу до моделювання з використанням апарата нечіткоі логіки, що надає можливість формувати модель не лише з урахуванням специфіки краіни, періоду часу, галузі, але и із властивістю налагодження іі на кількісні і якісні показники конкретного суб’єкта господарювання. Використання нечіткого підходу дозволяє вирішувати широке коло задач управління. При цьому надає можливість з єдиних позиціи описати як кількісно, так і якісно, інформацію про об’єкти, враховувати нечіткість даних, мультиплікативнии вплив факторів невизначеності, вплив ризиків та суб‘єктивних рішень, підвищуючи адекватність отримуваних рішень.
На першому етапі аналізу системи фінансового управління за допомогою застосування апарату нечіткоі логіки необхідно сформувати набір окремих показників, які лежать в основі оцінювання. Система управління фінансовими ресурсами підприємства (Y) може бути оцінена на основі значень узагальнених груп показників[5]:
Y=fY (X1,X2,X3 ) де Xі – відповідна і-та група показників. (1)
У свою чергу, комплексне значення кожноі з вказаних груп показників може бути визначене за наступними коефіцієнтами (табл. 1). Представленні значення показників розраховані на основі даних фінансовоі звітності провідного підприємства Одеськох області ПАТ "Одеський завод будівельно- обробних машин”, на прикладі якого будуть здіиснюватись розрахунки,
наведені у даніи статті.
Дании набір показників (табл. 1) вважаємо наибільш оптимальним для оцінки ефективності системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств, адже запропонована система коефіцієнтів наибільш точно та детально оцінює рівень організаціі та ефективності функціонування фінансового менеджменту підприємства. Розрахунки вагових коефіцієнтів груп приведені в табл. 2.
Таблиця 1
Групи показників для оцінки системи управління фінансовими ресурсами підприємства
Групи факторів
Показники
Позн аченн я
Роки
2007 2008 2009 2010 2011
Структурні
показники
системи
фінансових
ресурсів (Х1)
Концентрація власних ресурсів
Х1 1 0,965 0,968 0,963 0,431 0, 28
Відношення залучених і власних ресурсів (коефіцієнт фінансовоі стіикості)
Х1 2 0,037 0,033 0,038 1,322 2,575
Коефіцієнт довгострокових зобов’язань
Х1 3 0
0 0
0 0
Показник грошовоі складовоі у ресурсах
Х1 4 0,027 0,028 0,25 0,18 0,19
Коефіцієнт абсолютноі ліквідності
Х1 5 0,001 0,001 0,001 0,005 0,001
Коефіцієнт швидкоі ліквідності
Х1 6 9,4 9,224 8,406 0,729 0,758
Коефіцієнт загальноі ліквідності
Х1 7 18,682 20,518 17,555 1,269 1,016
Показники
функціонуваня
зовнішніх
взаємозв’язків
системи (Х2)
Частка дебіторськоі заборгованості у ресурсах підприємства
Х2 1 0,442 0,393 0,421 0,395 0,541
Оборотність дебіторськоі заборгованості
Х2 2 1,422 0,828 0,899 1,335 3,755
Оборотність залучених ресурсів
Х2 3 7,707 3,763 8,091 0,646 1,156
Показник оборотності власних ресурсів
Х2 4 0,282 0,124 0,308 0,855 1,977
Коефіцієнт оборотності активів
Х2 5 0,131 0,058 0,126 0,22 0,529
Показники
ефективності
функціонуванн
я системи (Х3)
Рентабельність всіх ресурсів Х3 1 -0,0684 -0,047 0,499 0,186 0,001
Рентабельність власних ресурсів
Х3 2
-0,071
-0,078 0,882 0,503 0,74
Період окупності власних ресурсів
Х3 3 0
0 1,134 1,987 4,26
Рентабельність ресурсів, вкладених в оборотні фонди Х3 4
-0,104
-0,073 0,724 0,256 0,13
Показник чистого прибутку на 1 грн. об’єму реалізаціі
Х3 5
-0,023
-0,013 0,47 0,343 0,036
Джерело: Розраховано автором за даними фінансової звітності за 2007-2011 роки [Електронний ресурс]. Режим доступуhttp://smida.gov.ua/db/participant/00240187

Так, система фінансових ресурсів (X1) може бути оцінена за наступнимипоказниками: концентрація власних ресурсівX11, коефіцієнт фінансовоі стіикості X12, коефіцієнт довгострокових зобов’язаньX13, показник грошовоі складовоі у ресурсах X14, коефіцієнт абсолютноі ліквідності X15, коефіцієнт швидкоі ліквідності X16, коефіцієнт загальноі ліквідності X17).
X1 = f1(X11,X12,X13,X14, X15,X16,X17) (2)
Аналогічно,функціонуваня зовнішніх взаємозв’язків системи (Х2) представлено такими показниками як частка дебіторськоі заборгованості у ресурсах підприємства X21, оборотність дебіторськоі заборгованості X22, оборотність залучених ресурсів X23, показник оборотності власних ресурсів
X24, коефіцієнт оборотності активів X25 .
X2 = f2(X21,X22,X23,X24 ,X25)
(3)
Ефективність функціонування системи може бути оцінена за наступнимипоказниками: рентабельність всіх ресурсів X31, рентабельність власних ресурсів X32, період окупності власних ресурсів X33, рентабельність ресурсів, вкладених в оборотні фонди X34, показник чистого прибутку на 1 грн. об’єму реалізаціі X35 .
X3 = f3(X31,X32,X33 ,X34 ,X35) (4)
Таблиця 2
Розрахунок вагових коефіцієнтів для груп показників
Групи факторів
Вага групи
Показники
Вага показника
Структурні
показники системи
фінансових ресурсів
(Х1)
4/10
Концентрація власних ресурсів
0,142
Коефіцієнт фінансовоі стіикості)
0,142
Коефіцієнт довгострокових зобов’язань
0,142
Показник грошовоі складовоі у ресурсах
0,142
Коефіцієнт абсолютноі ліквідності
0,142
Коефіцієнт швидкоі ліквідності
0,142
Коефіцієнт загальноі ліквідності
0,142
Показники
функціонування і
зовнішніх
взаємозв’язків
системи (Х2)
3/10
Частка дебіторськоі заборгованості у ресурсах пп
0,2
Оборотність дебіторськоі заборгованості
0,2
Оборотність залучених ресурсів
0,2
Показник оборотності власних ресурсів
0,2
Коефіцієнт оборотності активів
0,2
Показники
ефективності
функціонування
системи (Х3)
3/10
Рентабельність всіх ресурсів
0,2
Рентабельність власних ресурсів
0,2
Період окупності власних ресурсів
0,2
Рентабельність ресурсів, вкладених в оборотні фонди
0,2

Показник чистого прибутку на 1 грн. об’єму реалізаціі
0,2
У результаті відбору показників була отримана модель, що є неиронечіткою мережею. Так, неиронна мережа є багатошаровим персептроном з одним внутрішнім шаром, а іі вхідні, проміжні та вихідні параметри незалежно від своєі природи розглядаються як лінгвістичні змінні, що задані на своіх універсальних множинах і оцінюються за допомогою нечітких термів [1].
Для того, щоб зробити всі застосовувані показники однорідними та порівнюваними варто визначити іх значимість та вплив на результуючии показник, тобто на рівень ефективності системи управління фінансовими ресурсами підприємства.Для якісного оцінювання усіх рівнів економічних параметрів визначимо лінгвістичну змінну «Рівень показника», множина значень якоі буде представлена наступними підмножинами (термами):Кр –
«критичнии» рівень; ДН – «дуже низькии» рівень; Н – «низькии» рівень; Д –
«достатніи» рівень; В – «високии» рівень.
Таким чиномми отримаємо нечіткі числа виду трапеціи , що зображені рис. 1. При цьому чіткии рівень показника є верхньою основою трапеціі, перехіднии (з одного рівня на іншии) – нижньою.
Рис. 1. Трапецієподібнии вид показника
Наявність нечітких описань в структурі моделі пов’язана з невпевненістю експерта, яка виникає в ході класифікаціі рівня факторів.Верхня основа трапеціі буде відповідати повніи впевненості експерта в класифікаціі фактора, а нижня – жодні зі значень на інтервалі (0,1) не попадають у вибрану нечітку множину [3].
Після оцінювання діапазонів значень функціи належності для кожного з
показників розраховуємо іх значення, тобто ранги – значення функціи належності показників нечітким рівням змінноі «Рівень показника». При цьому усі показники матимуть нечітке представлення виду:
β(а1, а2, а3, а4) (5) де а1, а4 – відповідно абсциси нижньоі основи трапеціі відповідного рівня; а2, а3 – відповідно абсциси верхньоі основи трапеціі відповідного рівня.
Тобто, якщо значення показника лежить між абсцисами верхнього ребра трапеціі(а2 ≤ Хn ≤ а3), значення λ буде дорівнювати 1, в іншому випадку значення функціі належності λ розраховуються за формулою ординати бічного ребра трапеціі для обох підмножин вербальноі (лінгвістичноі) змінноі «Рівень показника»: наведемо аналітичну форму запису трапецієподібноі функціі належності нечіткого терму В вхідноі змінноі X1, що показана на рис. 1:
(6)
де μ
І
і (х) – функція належності вихідноі змінноі Х до нечіткого терму Іі, Іі
{Кр; ДН; Н; Д; В}.
За допомогою табл. 3 оцінимо значення функціи належності для кожного з показників.Для досліджуваного підприємства за всіма показників отримаємо згортання цих показників в межах відповідноі груп за підрівнями:
(7) де Аа
{« Структурні показники систем фінансових ресурсів»}; І – нечіткии рівень відповідноі групи показників, І
{Кр; ДН; Н;
Д;В}; n – кількість показників відповідноі групи; х
І
і – відповідні показники даноі групи; rі – ваги показниківвідповідноі групи. Розрахуємо інтегральні показники для груп показників «Структурні показникисистем фінансових ресурсів», «Показники функціонування і зовнішніх взаємозв’язків системи»,
«Показники ефективності функціонування системи» за допомогою формули 7 та даних табл. 2 та 3.Інтегральну оцінку системи управління фінансовими ресурсами підприємства розрахуємо за наступною
формулою:
(8) де
– інтегральнии показник підгрупи показників; rі – вага і-оі групи показників.Результати розрахунків інтегральних показників за всіма підгрупами та загального інтегрального показника ефективності системи управління фінансовими ресурсами ПАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин” зведемо у табл. 4 [4].
Таблиця 4
Розрахунок інтегрального показника ефективності системи управління фінансовими ресурсами для ПАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин”
Група
Познач ення
Роки
2007 2008 2009 2010 2011
Структурні показники систем фінансових ресурсів
Х1 1
1 1
0,56 0,64
Показники функціонування і зовнішніх взаємозв’язків системи
Х2 1
1 1
0,69 1
Показники ефективності функціонування системи
Х3 0
0 0,74 0,65 0,73
Інтегральнии показник ефективності системи управління фінансовими ресурсами
I
0,67 0,67 0,91 0,63 0,75

Таблиця 3
По ка зни к
Роки
2007 2008 2009 2010 2011
Значен ня
Інтвервал
λ
Значен ня
Інтвервал
λ
Значен ня
Інтверва л
λ
Значен ня
Інтвервал
λ
Значен ня
Інтвервал
λ
Х1 1 0,965 а2≤х≤а3 1
0,968 а2≤ х ≤ а3 1
0,963 а2≤ х ≤ а3 1
0,431 а1≤х≤а2 0,57 0, 28 а2≤ х ≤ а3 1
Х1 2 0,037 х < а1 0
0,033 х < а1 0
0,038 х < а1 0
1,322 х > а4 0
2,575 х > а4 0
Х1 3 0 х < а1 0
0 х < а1 0
0 х < а1 0
0 х < а1 0
0 х < а1 0
Х1 4 0,027 х < а1 0
0,028 х < а1 0
0,25 а2≤ х ≤ а3 1
0,18 а1≤х≤а2 0,88 0,19 а1≤х≤а2 0,8 1
Х1 5 0,001 х < а1 0
0,001 х < а1 0
0,001 х < а1 0
0,005 х < а1 0
0,001 х < а1 0
Х1 6 9,4 х > а4 0
9,224 х > а4 0
8,406 х > а4 0
0,729 а2≤ х ≤ а3 1
0,758 а2≤ х ≤ а3 1
Х1 7 18,682 х > а4 0
20,518 х > а4 0
17,555 х > а4 0
1,269 х > а4 0
1,016 х > а4 0
Х2 1 0,442 а3≤ х≤а4 0,44 0,393 а3≤ х≤а4 0,4 0,421 а1≤х≤а2 0,58 0,395 а1≤х≤а2 0,61 0,541 а2≤ х ≤ а3 1
Х2 2 1,422 х > а4 0
0,828 х > а4 0
0,899 а1≤х≤а2 0,1 1,335 х > а4 0
3,755 х > а4 0
Х2 3 7,707 х > а4 0
3,763 х > а4 0
8,091 х > а4 0
0,646 а1≤х≤а2 0,35 1,156 х > а4 0
Х2 4 0,282 а2≤х≤а3 1
0,124 а1≤х≤а2 0,88 0,308 а2≤ х ≤ а3 1
0,855 х > а4 0
2,977 х > а4 0
Х2 5 0,131 а1≤х≤а2 0,87 0,058 х < а1 0
0,126 а1≤х≤а2 0,88 0,22 а1≤х≤а2 0,78 0,529 а2≤ х ≤ а3 1
Х3 1
-0,0684 х < а1 0
-0,047 х < а1 0
0,499 а1≤х≤а2 0,5 0,186 а1≤х≤а2 0,81 0,001 х < а1 0
Х3 2
-0,071 х < а1 0
-0,078 х < а1 0
0,882 а1≤х≤а2 0,11 0,503 а1≤х≤а2 0,49 0,024 х < а1 0
Х3 3 0 х < а1 0
0 х < а1 0
1,134 х > а4 0
1,987 х > а4 0
41,23 5 х > а4 0
Х3 4
-0,104 х < а1 0
-0,073 х < а1 0
0,724 а2≤ х ≤ а3 1
0,256 а2≤ х ≤ а3 1
0,013 х < а1 0
Х3 5
-0,023 х < а1 0
-0,013 х < а1 0
0,47 а1≤х≤а2 0,53 0,343 а2≤ х ≤ а3 1
0,36 а3≤ х≤а4 0,3 6

Класифікатор
інтегрального показника ефективності системи управління фінансовимиресурсами підприємства за виділеними нечіткими рівнями наведении в табл. 5.
Таблиця 5
Класифікація інтегрального показника ефективності системи управління фінансовими ресурсами підприємства
Значення
інтегральн ого показника
Розподіл інтегрального показника типу фінансового стану підприємства
Кр –
«критичнии»
ДН– «дуже низькии»
Н – «низькии»
Д–
«достатніи»
В –
«високий
0 – 0,15 1
0,15 – 0,25
(0,25 - value)·10 (value – 0,15)·10 0,25 – 0,35 1
0,35 – 0,45
(0,45 - value)·10
(value – 0,35)·10 0,45 – 0,55 1
0,55 – 0,65
(0,65 - value)·10
(value –
0,55)·10 0,65 – 0,75 1
0,75 – 0,85
(0,85 - value)·10
(value –
0,75)·10 0,85 –1 1
Отже, на основі розрахунків інтегрального показника ефективності системи управління фінансовими ресурсами та розподілу інтегрального показника по типу фінансового стану підприємства, які представлені в табл. 4 і табл. 5, можно охарактеризувати рівень ефективності системи управління фінансовими ресурсами ПАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин”, що зображено в табл. 6.
Таблиця 6
Рівень ефективності системи управління фінансовими ресурсами ПАТ
"Одеський завод будівельно-обробних машин”
Роки
Інтегральнии показник ефективності системи управління фінансовими ресурсами
Інтервал
Лінгвістична змінна
2007 0,67 0,65 – 0,75
«Д» Достатніи
2008 0,67 0,65 – 0,75
«Д» Достатніи
2009 0,91 0,85 – 1
«В»– Високий
2010 0,63 0,55 – 0,65
«Н» Низькии
2011 0,75 0,65 – 0,75
«Д» Достатніи
Проаналізувавши ефективності системи управління фінансовими ресурсами ПАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин” за допомогою
нечітко-множинна моделі, можна зробити висновок, що рівень ефективності системи управління фінансовими ресурсами був достатній в докризовий період, а ось в 2010 році став низьким, це обумовлено недостатнім забезпеченням підприємства замовленнями та виробництва власними обіговими коштами, спадом попиту та ділової активності на ринку загалом.
Але в 2011 році спостерігається значне покращення.
Отже, побудована нечітко-множинна модель є адекватною, характеризується гнучкістю та адаптивністю до мінливих ринкових умов, дозволяє досить точно визначати рівень ефективності системи управління фінансовими ресурсами, розкриває її недоліки, дозволяє прослідкувати динаміку узагальнюючих показників кожної підгрупи («Структурні показники систем фінансових ресурсів», «Показники функціонування і зовнішніх взаємозв’язків системи»,
«Показники ефективності функціонування системи»).
Висновки. Математична модель, що побудована із використанням апарату нечіткої логіки і нейронних мереж, являє собою нейронечітку мережу .
До переваг запропонованої в роботі нечітко-множинна моделі оцінки ефективності системи управління фінансовими ресурсами можна віднести наступне:
– врахування особливостей конкретного підприємства, галузі, періоду часу;
– застосування нечітких описів дозволяє поєднувати кількісні і якісні показники, розглядаючи їх не тільки в статиці, але и в динаміці;
– нечіткі множини дозволяють врахувати невизначеності не тільки статистичної, але і лінгвістичної природи;
– застосування нечітких описів доцільно, якщо не існує логічного правила щодо визначення рівня вихідної та проміжних оцінюваних величин;
– дозволяє отримати лінгвістичний опис рівня стратегічної ефективності системи управління фінансовими ресурсами та її складових.
Таким чином, запропонований метод оцінки ефективності фінансового управління надає можливість адаптувати модель на конкретні умови і специфіку роботи аналізованого підприємства, особливості економіки регіону, що вигідно вирізняє цей підхід від розроблених раніше.
Використання розробленої моделі на основі нечітко-множинного підходу сприятиме отриманню обґрунтованих даних про сучасний стан системи управління фінансовими ресурсами підприємства та відповідних рекомендацій щодо формування стратегій управління нею.
Список використаних джерел

1.
Булах І.В., Надтока Т.Б. Використання нейроннечіткого підходу для побудови математичної моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства.
2.Заицева Н.М. Нечітко- множинна модель оцінки ефективності управління фінансовими ресурсами промислового підприємства. – [Електроннии ресурс].


Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mise/2010_82/Zayzeva.pdf.
3.
Краснокутська Н.С. Оцінювання ступеню реалізації потенціалу підприємства з використанням теорії нечітких множин // Наука и економіка. – 2010. – No 1
(17). – С. 237.
4.Петренко Л.М. Нечітко-множинна модель в управлінні фінансовою безпекою підприємства. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mise/2010_82/Petrenko.pdf.
5.Тищенко О.М., Норік Л.О. Використання теоріі нечітких множин у процесі діагностики стану підприємства. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2009_647/107.
pdf.
УДК 352: 338.24.021.8 Вдовенко Д. В., 51 гр.
фінансово-економіний факультет ОНЕУ
Науковийкерівник – д.е.н., доцент Баранова В. Г.
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Анотація. У статті розглядаються проблеми розбудови місцевої влади в сучасних умовах державотворення, висвітлюються складові механізму місцевого самоврядування, наголошується на необхідності його вдосконалення з метою побудови досконалої місцевої влади.
Ключові слова:місцеве самоврядування, публічні послуги, місцеві бюджети, додатковий фінансовий ресурс, коефіцієнт вирівнювання.
Annotation.The article considers the problems of development of local government in the modern conditions of the state, high lights the components of the mechanism of local self-government, noted the necessity of its improvement, with a view to building a perfect local authorities.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Місцеве самоврядування як демократичний інститут нашого суспільства дедалі більше впливає на соціально-економічні та політичні процеси в державі, сприяє оптимізації державного управління та децентралізації влади, активізації населення та залученню його до участі в політико-правових процесах, зокрема у вирішенні питань місцевого значення. Але на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування залишається безліч проблем, які стримують його подальший розвиток.
Існуюча в Україні система місцевого самоврядування не задовольняє потреби суспільства, правове регулювання та практики місцевого самоврядування не відповідають
Європейській хартії місцевого
самоврядування, а функціонування місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримки сприятливого життєвого середовища.
Аналіз наукових публікацій. Основою формування концептуальних підходів щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні стали роботи В. Авер’янова, Р. Безсмертного, А.
Матвієнко, Н. Нижник, М.М. Паламарчука. Такі вітчизняні науковці, як О.
Батанов, М. Баймуратов, В. Антоненко, І. Козюра проаналізували найактуальніші проблеми розвитку місцевого самоврядування, які потребують розв’язання, в працях М. Пухтинського розглянуті оптимальним моделям місцевого самоврядування, О. Мельнико та М. Кононенко вивчали проблеми публічної влади в Україні, питанням розвитку місцевого самоврядування в його євроконтекстному ракурсі присвячено праці П.
Ворони, І. Грицяка, М. Корецького, Ю. Куца, В. Мамонової, С. Серьогіна, Ю.
Шарова та ін. Попри зусилля науковців невивченим залишається вплив окремих політичних інститутів та інституційної підсистеми політичної системи загалом на процес реформування місцевого самоврядування.
Однак питання реформування місцевого самоврядування, формування ефективної й дієвої його системи залишаються невирішеними, тому й актуальними, викликають науковий інтерес і бажання висловити своє бачення і пропозиції.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал