Студентських наукових праць




Сторінка16/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   43
Висновки і пропозиції. Таким чином, побудова системи доходів і управління бюджетними ресурсами в цілому має відбуватись з урахуванням особливостей стадій національного відтворення і формування державних фінансових ресурсів на кожному етапі суспільного розвитку. Формування доходів бюджету необхідно розглядати як єдиний, взаємопов’язаний процес, котрий прямо і безпосередньо залежить від розвитку національної економіки і суспільного відтворення в цілому. Це має стати основою побудови єдиного механізму мобілізації податків і виконання доходів бюджету з метою забезпечення виконання зобов’язань держави.

Список використаних джерел

1.
За оцінками податкової, від податку на розкіш додатково до бюджету може надійти від 800 млн до 1 млрд грн. – [Електр. ресурс] – Режим доступу : http://news.dt.ua/ECONOMICS/podatkivtsi_gotovi_zibrati_1_mlrd_grn_podatku_na_
rozkish-107867.html
2.
Огонь Ц. Г. Доходи бюджету України: теорія та практика: монографія /
Огонь Ц. Г. — К. : КНТЕУ, 2003. – 580 с.

3.
Податкова служба хоче скасувати ряд пільг і ввести нові податки. В Україну може повернутися податок на купівлю валюти за безготівковим розрахунком. –
[Електр. ресурс] – Режим доступу : http://zik.ua/ua/news/2012/08/02/361992 4.
У ВР зареєстровано законопроект про податок на розкіш. – [Електр.ресурс] –
Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/u_vr_zaree_strovano_zakonoproekt_pro_podatok
_na_rozkish_1732082 5.
Україна може фактично повернути "податок на бездітність" після 30 років. –
[Електр. ресурс] – Режим доступу:
http://www.interfax.com.ua/ukr/main/95828/



УДК 336.71:336.22 Родюк А.О. гр..52
фінансово-економічний факультет ОНЕУ
Науковий керівник к.е.н., профессор
Хомутенко В.П.
РОЛЬ КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В

СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ


Анотація. Узагальнено визначення поняття “корпоративний податковий менеджмент банку”, розкрито особливості формування системи податкового менеджменту банку та виділено її елементи
Визначена необхідність використання інструментів податкового менеджменту у взаємозв’язку з функціями фінансового менеджменту, що дозволить впливати на податкові наслідки фінансових управлінських рішень.
Ключові слова:
податки, податковий менеджмент банку, інструменти податкового менеджменту.
Annotation . Author generalized determination of concept “corporate tax management of bank” and exposed the features of forming of the tax management system in a bank and concretized its elements. The necessity of the use of instruments of tax management is well-proven for intercommunication with the functions of financial management.
Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах невизначеності зовнішнього середовища та високої ризиковості діяльності конкурентні переваги отримують банки, здатні забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів системи управління, включаючи як організаційну, так і фінансову складову. Податковий менеджмент як підсистема управління фінансами може
стати вагомим фактором, що визначає ефективність діяльності банку, оскільки податкові відносини опосередковують більшість його операцій.
Високе податкове навантаження послаблює конкурентоспроможність банку, а ігнорування податкових ризиків у процесі управління фінансами банку може призвести до суттєвих негативних наслідків як у вигляді витрат за фінансовими санкціями, так і у вигляді втраченої вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень.
Таким чином, на сьогодні існує необхідність у формуванні цілісної та структурованої системи податкового менеджменту банку, удосконаленні його
інструментарію, що забезпечить нарощення конкурентних переваг та ефективне функціонування банку.
Аналіз наукових публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Науково-практичні засади ефективності розвитку податкового менеджменту в системі управління діяльністю банку розроблено провідними українськими ученими-фінансистами. Серед яких варто відмітити:
Ю.Б. Іванова, А.І. Крисоватого, А.Я. Кізими, які запропонували поділ податкового менеджмента на державний та корпоративний, Д.Г. Черник, Ю.В.
Півняк, С.М. Козьменка, розглядали податковий менеджмент як елемент загальної системи управління,
Л.О. Примостки,
А.А. Мещерякова,
О.П. Заруцької, О.І. Лаврушина, М.З. Бора, Т.В. Нікітіної, Р.Г. Ольхової.
Мета статті. Метою даного дослідження є необхідність більш детального та глибокого дослідження сутності податкового менеджменту в системі управління діяльністю банку.
Виклад основного матеріалу. Вивчення стану банківської системи
України та аналіз тенденцій її розвитку дають підстави стверджувати, що вона відповідає вимогам перехідного періоду і ввібрала в себе досвід банківських систем країн із розвиненою ринковою економікою. Розроблення Національним банком України нормативно-правової бази, затвердження ринкових принципів діяльності банків, широке використання зарубіжного та набуття власного досвіду організація ефективної системи банківського нагляду зробили банківську систему України важливою складовою фінансово-кредитної системи держави. Водночас масова приватизація, підвищення рівня концентрації капіталу в усіх галузях економіки, розширення зовнішньо-економічних зв'язків ставлять нові і дедалі складніші завдання перед банківською системою.
Розвиток потужної банківської системи є необхідною умовою стабілізації національна економіки та підвищення ефективності її функціонування.
Структурним елементом банківської системи є банки, які відіграють важливу роль у регулюванні економічних процесів, пов'язаних із перерозподілом грошових коштів. В сучасних умовах господарювання зростає необхідність забезпечення раціональної взаємодії всіх складових управління з метою максимізації конкурентних переваг комерційних банків. Важливе місце в даному процесі займає формування ефективної системи податкового
менеджменту спрямованої на забезпечення раціоналізації податкового навантаження та мінімізації податкових ризиків, що допоможе уникнути витрат за фінансовими санкціями та втраченої вигоди пов'язаної з нераціональними управлінськими рішеннями.
Питанням податкового менеджменту присвячено значну кількість праць зарубіжних і вітчизняних вчених. Проте переважну більшість наукових досліджень вітчизняних авторів присвячено проблемам управління податковими платежами на підприємствах, а проблеми формування системи податкового менеджменту в банках залишаються найменш дослідженими.
Серед наукових робіт відомих українських науковців на особливу увагу заслуговують праці Ю.Б. Іванова [1], А.І. Крисоватого та А.Я. Кізими, які визначають поняття, об’єкт, предмет і методи податкового менеджменту, розрізняючи при цьому державний податковий менеджмент та корпоративний податковий менеджмент.
Відомі автори наукових праць та дисертаційних досліджень у цілому дають схожі визначення поняття “податковий менеджмент”. Так, Д.Г. Черник пише, що “податковий менеджмент як управління всіма податковими платежами з метою їх оптимізації є невід’ємною складовою управління будь-якою компанією”. Такої ж точки зору дотримується і Ю.В. Півняк, відзначаючи, що
“податковий менеджмент є частиною системи управління підприємством, яка відповідає за управління оподаткуванням підприємства”[7].
Враховуючи особливості функціонування банків, можемо говорити про необхідність розробки та впровадження в банку такої складової системи фінансового менеджменту, як корпоративний податковий менеджмент в цілому
і в управлінні податковими ризиками зокрема. Корпоративний податковий менеджмент – це діяльність, пов’язана з формуванням і оптимізацією податкової бази за всіма видами податків; стратегічним і оперативним податковим плануванням; розробкою облікової політики з урахуванням оподаткування; податковим обліком; підготовкою і поданням податкової звітності; контролем дотримання графіків податкових платежів; відносинами з податковими та контролюючими органами.
Податки в ідеалі не повинні впливати на вибір економічних рішень банку, та істотно змінювати філософію бізнесу. Тоді як на практиці податки, виступаючи найпотужнішим інструментом економічного регулювання, втручаються в сферу стратегічних рішень, нерідко змушуючи кардинально змінювати тактику дій банку. Важливі рішення ніколи не ухвалюються без урахування розмірів податків та управління ними. В підрозділах банку завжди повинні бути фахівці, основними функціями яких є аналіз і забезпечення діяльності банку з податкової точки зору. Навіть якщо податки не визначають основної стратегії банку, хтось повинен їх своєчасно і правильно обчислювати, а також вживати заходів щодо їх оптимізації. Відома позиція платників податків «якщо не платити податки стає неможливим, то слід платити якомога
менше» базується на праві всіх суб’єктів господарювання зменшувати свої податкові зобов’язання шляхом будь-яких не заборонених законом способів.
Корпоративний податковий менеджмент як вид управлінської діяльності в банку все більше входить у практику господарського життя України, а податковий менеджер (експерт, консультант з податків) стає все більш важливим працівником. Останнім часом в Україні корпоративний податковий менеджмент став предметом діяльності багатьох аудиторських і консалтингових фірм, що працюють на договірній основі з платниками податків.
Корпоративний податковий менеджмент — це система управління податковими потоками банку шляхом використання науково обгрунтованих ринкових форм і методів та ухвалення управлінських рішень у сфері податкових доходів і витрат на мікрорівні.
Корпоративний податковий менеджмент банку має свої особливості в організації процесу управління податковими потоками банку, в податковому плануванні та регулюванні, а також в здійсненні контролю за справлянням податків.
Основною метою корпоративного податкового менеджменту банку є мінімізація податкових ризиків, які виникають в процесі виконання банком своїх функцій. З позиції банку, як платника податків, податковий ризик – це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття банком небезпеки можливих втрат (збитків), пов’язаних з процесом оподаткування та сплати податків. [3].
Необхідно зауважити, що банки отримують переважну частину доходів від надання фінансових послуг фізичним і юридичним особам і, як інші суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, вони зобов’язані сплачувати до бюджету і державних цільових фондів податки та інші обов’язкові платежі, встановлені чинним податковим законодавством — податок на прибуток підприємств, ПДВ (за деякими видами операцій), плата за землю і т.д. Отже, в даному випадку банки є платниками податків, тобто особами, на яких чинним податковим законодавством покладено обов’язки з їх нарахування, і сплати.
В інших випадках банки виступають у ролі податкових агентів, тобто осіб, які зобов’язані нараховувати і сплачувати податки від імені і за рахунок інших суб’єктів оподаткування, і, відповідно, вести податковий облік, надавати податковим органам звітність, а також нести відповідальність за порушення податкового законодавства (наприклад, податок на доходи фізичних осіб,
єдиний соціальний внесок із заробітної плати працівників, податок на дивіденди).
Крім того, слід зазначити, що банки виділяються в особливу групу учасників податкових відносин, оскільки вони з одного боку є платниками більшості податків, i на загальних підставах здійснюють платежі до бюджету. З
іншого, банки є посередниками між державою i платниками податків, оскільки
перераховують податкові платежі безпосередньо на рахунки відповідних бюджетів та фондів.
Таким чином, з точки зору діяльності банку та його функцій в податкових відносинах, фактори (джерела виникнення) податкових ризиків, на нашу думку, доцільно об’єднати у дві групи (рис. 1).
Зовнішні фактори пов’язані із функціонуванням системи оподаткування взагалі та податковою політикою держави, внутрішні — пов’язані із функціонуванням банку як суб’єкта господарювання та учасника податкових відносин.
Класифікація та оцінка відповідних видів податкових ризиків дозволить проаналізувати операції банку і своєчасно виявити фактори податкових ризиків та передбачити їх наслідки [2]. У зв'язку з тим, що ризик є ймовірною категорією, його рівень може змінюватися у межах від 0 до 1.
Критеріальні рівні ступеня припустимого загального ризику банку визначені в межах від 0 до 0,1. При цьому рівень ризику може коливатися у таких межах:
- 0-0,05 - низький рівень ризику, який тимчасово можна ігнорувати;
- 0,05-0,1 - помірний рівень ризику, який потребує пильної уваги до нього з боку керівництва;
- 0,1 та вище - високий рівень ризику, який може призвести до банкрутства банку.
Під низьким розуміють ризик, реалізація якого не загрожує життєдіяльності банку, а випадкові збитки менші від очікуваного прибутку і розміру спеціальних резервів, призначених для відшкодування можливих втрат.
Помірний рівень ризику характеризується такими втратами, які не повинні істотно вичерпати наявні резерви або вимагати збільшення відрахувань до резервних фондів.
Високий рівень ризику спричиняє втрати банку, які можуть серйозно вичерпати існуючі резерви або вимагати створення додаткових резервів. У цьому випадку банк не тільки не одержить прибуток, а й може зазнати істотних збитків.

Рис. 1. Фактори виникнення податкових ризиків в діяльності банку
Виходячи з оцінки та видів податкових ризиків банку, можна проаналізувати їх взаємозв’язок і виявити, які наслідки будуть відстежуватися в реалізації діяльності банку (табл. 1).
Фактори виникнення податкових ризиків банку
Зовнішні
Внутрішні
Неузгодженість дій контролюючих органів
Нестабільність податкового законодавства
Зміна податкового поля
Введення нових податків
Зміна податкових ставок
Зміна порядку визначення податкової бази
Зміна строків сплати податків та подання звітності
Скасування податкових пільг
Система трансфертного ціноутворення
Негативні зміни в діяльності банку
Організаційні
Не уніфікована система податкового обліку
Недостатній рівень кваліфікації працівників
Не розроблені процедури податкового менеджменту
Податкові помилки
Арифметичні помилки, відсутність документів
Неправильне тлумачення податкового законодавства
Помилки в податковому плануванні

Таблиця1
Вплив окремих видів податкових ризиків на діяльність банку
Вид податкового ризику
Оцінка з точки зору управління
Вплив на діяльність банку
Ризик податкового контролю низький
Податкові перевірки паралізують діяльність банку, що може призвести до додаткових фінансових втрат.
Ризик донарахування недоїмки і пені низький
Банк може самостійно розрахувати можливу суму недоїмки і пені, наприклад після закінчення аудиторської перевірки, проведеної відділом внутрішнього контролю.
Ризик санкцій і штрафів помірний (в окремих випадках – високий)
Штраф за податкові правопорушення може досягати 50% суми податкових зобов’язань,
і, таким чином може змінити фінансовий статус банку.
Ризик збільшення податкового навантаження низький, помірний
Може вимагати перегляду і коригування планів та бюджетів банку, включаючи і податкові.
В окремих випадках переглядаються
і схеми проведення господарських операцій банку.
Ризик зниження або втрати ліквідності
Низький, помірний
Сплата податкових зобов’язань, а також нарахованих фінансових санкцій призводить до відтоку грошових коштів.
Ризик адміністративного переслідування керівника високий
За результатами податкової перевірки керівництво банку може втратити право обіймати керівні посади на термін від шести місяців до трьох років. Має юридичні наслідки.
Ризик арешту активів високий
Неможливість здійснення окремих видів операцій, загроза подальшій діяльності банку.
Складено автором за даними [Управління ризиками комерційного банку /
Просович О.П. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ, 2010. – 684. – С.194-200.]
Невід'ємним елементом корпоративного податкового менеджменту є управління ризиками. Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризиків [4]. Разом з тим, безпосереднє його виявлення, є процесом аналізу ризику. Вважаємо, що процеси аналізу ризику та управління ризиком є два рівноправних елементи корпоративного податкового менеджменту. Комплекс дій з ризик-менеджменту має на меті забезпечити досягнення таких цілей:


ризики мають бути зрозумілими та усвідомлюватися банком та його керів- ництвом;

ризики мають бути в межах рівнів толерантності, встановлених спостережною радою;

рішення з прийняття ризику мають відповідати стратегічним завданням ді- яльності банку;

рішення з прийняття ризику мають бути конкретними і чіткими;

очікувана дохідність має компенсувати прийнятий ризик; розподіл капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк;

стимули для досягнення високих результатів діяльності мають узгоджуватися з рівнем толерантності до ризику.
Податкові витрати банку, що є вхідними даними системи аналізу й управління ризиками податкових менеджерів та об’єктами аналізу ризиків, до яких можна віднести:
- базу оподаткування;
- ставку податку;
- строки сплати податку;
- пільги з податку і т.д.
Вхідні дані, які наведені вище, служать інформаційним масивом для здійснення аналізу податкових ризиків.
Наступним елементом корпоративного податкового менеджмента є безпосередньо аналіз податкових ризиків.
Аналіз податкових ризиків повинен містити [6]:
- розгляд податкових наслідків основних операцій банку і пов’язаних з ними податкових ризиків;
- виявлення і оцінку ризиків, пов’язаних з виконанням банком функцій посередника в податкових платежах (своєчасного виконання доручень платників податків на перерахування податків, надання податковим органам
інформації про клієнтів тощо);
- визначення і оцінку ризиків, пов’язаних з організацією податкового планування і податкового обліку, а також безпосередньо з процесом обчислення і сплати податків;
- виявлення і оцінку ризиків, пов’язаних з виконанням банком функцій податкового агента.
Система показників для аналізу податкових ризиків має відповідати таким основним вимогам: вони мають базуватись на чинній бухгалтерській та статистичній звітності; показники в системі не повинні дублюватись; вони мусять охоплювати всі важливі частини аналізу рівня податкових ризиків; їхня сукупність повинна містити оптимальну кількість показників, тобто розмір системи не має виходити за ліміти реальної можливості її оцінки.

Податкові ризики мають суттєве значення у системі управління фінансами банку, оскільки податкові відносини опосередковують більшість його фінансових операцій, а отже, є важливим фактором, що визначає їх ефективність. Ігнорування податкових ризиків в процесі фінансового менеджменту банку може призвести до суттєвих негативних наслідків як у вигляді прямих втрат – зменшення фінансового результату, збільшення податкових витрат, фінансові санкції, так і у вигляді втраченої вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень. Тому заходи щодо упередження і мінімізації податкових ризиків являються одним із головних напрямків діяльності комерційного банку. До таких заходів можна віднести
[5]:
Наявність загальної політики та інфраструктури менеджменту ризиків
(банк повинен виробити власну ефективну і реалістичну політику в сфері управління ризиками та забезпечити її виконання, створити інфраструктуру менеджменту ризиків, спрямовану на своєчасне виявлення ризикованих напрямків і управління ними відповідно до побажань вищого керівництва банку).
Відповідальність підрозділів (підрозділи повинні відповідати за своєчасне виявлення ризиків, пов'язаних з їх безпосередньою діяльністю, в межах, встановленій відповідно до загальнобанківської політики менеджменту ризиків).
Планування непередбачених ситуацій (повинні бути вироблені адекватні інструменти та політика управління ризиками в нестандартних і кризових ситуаціях, що дозволить банку ефективно та своєчасно реагувати на непередбачений вплив негативних чинників
Оцінка ризику (повинна проводитися щоденна оцінка ризиків кількісними та якісними методами).
Висновки і пропозиції. При здійсненні корпоративного податкового менеджменту головним критерієм, якому повинні відповідати дії банку
(платника податків) для упередження чи мінімізації можливих податкових ризиків і претензій з боку податкових і правоохоронних органів, є економічна розумність і доцільність діяльності та операцій платника податків, їх відповідність податковим цілям фактично встановлюваних цивільно- правових відносин.
На сучасному етапі розвитку банківські установи стикаються з різними видами ризиків, які необхідно швидко ідентифікувати і вжити заходів для зниження негативних наслідків їхнього впливу. Сьогодні збільшується кількість та посилюється інтенсивність дії банківських ризиків. З огляду на це, управляти ризиками доцільно системно, виділивши стратегічні, тактичні та оперативні методи впливу. Виокремлення підсистеми стратегічного, тактичного та оперативного управління ризиками дасть змогу спрямувати управлінську діяльність на забезпечення фінансової стійкості банку як на
поточний період, так і на перспективу, а отже, сприятиме підвищенню його конкурентоспроможності на ринку.
Формуючи систему заходів нейтралізації банківських ризиків, треба враховувати можливості й загрози функціонування банків на фінансовому ринку, сильні та слабкі позиції, а також особливості завдань управління банківською діяльністю.

Список використаних джерел

1. Іванов, Ю. Б. Податковий менеджмент /Ю. Б. Іванов, О. М. Тищенко, К. В.
Дивискиба// Фінанси України. –2012. – No12. – С. 6–18.
2. Крисоватий А. І. Податковий менеджмент [Текст] : навчальний посібник/
А. І. Крисоватий, А. Я. Кізима. – Тернопіль: Карт-бланш, 2011. – 304 с.
3. Пацерук Р.Р. Теоритичні аспекти побудови системи податкового менеджменту в банку [Електронний ресурс] / Р.Р. Пацерук // Режим доступу:
< http: // nauka.kushnir.mk.ua/?p=42509>
4. Півняк, Ю. В. Оптимізація податкових платежів підприємства [Текст] / Ю.
В. Півняк // Экономика и управление. – 2010. – No1. –С. 39–43 5. Просович О.П., Прошак К.В. Управління ризиками комерційного банку //
Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. – 2010. – 684. –
С.194-200.
6. Сало І.В. Податковий менеджмент у банку: монографія / І.В. Сало,
Н.Г.Євченко. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – 187 с.
7. Аналітичний огляд банківської системи України за І півріччя 2012 року. //
Національне рейтингове агентство «Рюрик». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // rurik.com.ua /
УДК 368.914 (477) Топова І. В.
заочний факультет ОНЕУ
Науковий керівник к.е.н., доц. Шикіна Н. А.

НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ: СТАН ТА
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ


Анотація. У статті досліджено деякі аспекти функціонування пенсійної системи України, окреслено передумови неефективності функціонування солідарної системи пенсійного забезпечення. Виявлено основні проблемні
питання функціонування системи недержавного пенсійного страхування, запропоновано шляхи їх подолання та визначено перспективи розвитку даного напряму пенсійної системи України.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал