Студентських наукових праць




Сторінка13/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   43
податкових надходжень, що на 77,7 млрд. грн., або на 69,4 %, більше відповідного показника минулого року. У зіставних умовах (без урахування надходжень рентної плати та зборів на паливно-енергетичні ресурси, віднесених з 1 січня
2011 року до податкових надходжень), обсяг податкових надходжень збільшився на 62,5 млрд. грн., або на 55,8 %.
У 2011 році до державного бюджету надійшло 38,8 млрд. грн. податку на прибуток підприємств, що на 11,6 млрд. грн., або на 42,6 %, більше відповідного показника попереднього року. Це становить 81,9 % річного плану надходжень податку (зі змінами), тоді як у відповідному періоді 2010 року за вказаний період надійшло 68,1 % фактичних річних надходжень. Зазначене свідчить про випереджаючі темпи виконання річного плану надходжень з цього джерела у 2011 році.
У січні - вересні 2011 року до державного бюджету надійшло95,2 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 39,4 млрд. грн., абона 70,8 %, більше відповідного показника минулого року.
Надходження податку на додану вартість склали 75,8 % річного плану, тоді як за аналогічний період 2010 року - 64,6 % фактичних річних надходжень.
Доходи
Державний бюджет
2009
Рік,100.0 2010 рік
100,0 2011 рік,
100,0 2012 рік,
100,0
Податкові надходження, у т. ч.:
70,8 70,9 84,4 82.1
- податок з доходів фізичних осіб
-
-
-
2,1
- податок на прибуток підприємств
16,3 17,2 17,3 16,1
- збори за спеціальне використання природних ресурсів, із них:
1,3 1,3 0,6 0,6
плата за землю
-
-
-
-
- податок на додану вартість
39,0 35,3 42,4 41,2
- акцизний податок
10,3 12,7 10,7 11,6
- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
3,5 3,9 3,7 4,0
-
Інші податкові надходження
0,4 0,5 7,7 6,1
Неподаткові надходження
29,2 29,1 15,6 17,7

Зокрема, планові показники податку на додану вартість із ввезених в
Україну товарів виконано на 80,0 % (у січні - вересні 2010 року - 71,7 %), а план щодо податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів - на 75,0 % (у січні - вересні 2010 року - 66,1 %).
Така динаміка надходжень податку на додану вартість може свідчити про можливе перевиконання річного планового показника за результатами року за рахунок перевиконання плану як у частині податку на додану вартість з вироблених у країні товарів, так і щодо податку з ввезених на територію країни товарів.
Надходження акцизного податку до державного бюджету становило 24,4 млрд. грн., що на 4,4 млрд. грн., або на 21,9 %, більше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 71,8 % (за аналогічний період 2010 року до державного бюджету надійшло 72,5 % фактичних річних надходжень з цього джерела).
Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 77,4 % загальних акцизних надходжень проти 88,8 % у 2010 році.
Основним елементом збільшення сплати акцизу до бюджету стали надходження акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, які зросли на 2,0 млрд. грн., або на 21,1 %. Це пояснюється черговим підвищенням з 1 січня поточного року ставок акцизного податку з цього виду продукції, а також зростанням мінімального акцизного податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Крім того, збільшення ставок оподаткування привело до зростання надходжень акцизного податку на транспортні засоби - 0,3 млрд. грн., або на 52,0 %.
На виконання плану з надходжень акцизного податку вплинуло законодавче рішення про зменшення ставок акцизного податку на нафтопродукти через дестабілізацію цін на нафту на світових ринках і відповідне подорожчання нафтопродуктів в Україні. Так, Законом України від 07 квітня 2011 року № 3221
«Про внесення змін до Податкового кодексу України» тимчасово до 31 липня
2011 року було знижено в середньому на 30 % ставки акцизного податку на бензини та дизельне пальне. Згідно інформації Міністерства фінансова України, втрати державного бюджету від такого зниження ставок оцінено у 3,3 млрд. грн.
Водночас відновлення стягнення цього акцизу з серпня 2011 року привело до збільшення надходжень акцизного податку з нафтопродуктів порівняно з попереднім роком на 1,9 млрд. грн., або на 39,2 %.
Податки на споживання залишаються суттєвим і фіскальним і розподільчо-регулюючим інструментом.

Рис.1 Динаміка частки податків на споживання у ВВП у країнах
ОЕСР та в Україні у 2004 – 2011 рр.
З рисунку 1 видно, що в Україні з початку 2007 року спостерігається зростання частки податків на споживання у ВВП, що в першу чергу пов’язане із зростанням споживчих витрат , а також із зростанням ставок акцизного податку в Україні, як різновиду податків на споживання – специфічних акцизів. Деяке скорочення цього показника відбулося на початок 2008 року та 2011 року, що пов’язане із фазами кризи. Також варто зауважити, що роль та значення податків на споживання у перерозподілі ВВП країн ОЕСР та України є близькими, проте протягом останніх шести років дещо вищим в Україні в середньому на 1-2%.
У сучасному світі характерною рисою більшості розвинутих держав є поєднання прямих та непрямих податків. Однак є певна відмінність у їх співвідношенні. За дослідженнями фахівців, в останні два десятиріччя загальна картина прямого та непрямого оподаткування в розвинених країнах мала такий вигляд:
- прямі податки переважають у Голландії, Данії, Канаді, Австрії,
Швейцарії, США; зростання їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині,
Японії, Канаді, США;
- непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії,
Греції, Іспанії; зростання їх ролі відбулося в Австралії, Італії та, особливо, у Швеції. Основним чинником, який визначає співвідношення між прямими та непрямими податками, є життєвий рівень основної маси населення. Низький рівень об'єктивно обмежує масштаби прямих податкових надходжень. Саме тому, як правило, переважання непрямих податків у структурі зведених Державних бюджетів спостерігається у країнах, що розвиваються.

Дослідження показало, що середня ставка непрямих податків по світу збільшилася на 0,17% і досягла 15,5% при практично незмінній ставці податку на прибуток. Найбільш помітною подією в 2012 р. стало введення
Пілотної програми з ПДВ в Шанхаї і її подальше розширення ще на 10 провінцій Китаю.
Найвищі ставки податку на прибуток були в Об'єднаних Арабських
Еміратах (55%), США (40%) і Японії (38,01%).
Найнижчі ставки податку на прибуток у країнах, де встановлений цей податок, були в Чорногорії (9%), Сербії, на Кіпрі, в Парагваї і Катарі
(10%). При цьому необхідно зазначити, що "номінальна податкова ставка" може відрізнятися від фактичної "ефективної податкової ставки". Так, наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах на практиці корпоративний податок на прибуток не стягується.
Що ж стосується непрямих податків, то найвищими вони були в
Угорщині (27%), Ісландії (25,5%), Швеції, Данії, Норвегії та Хорватії
(25%).
В Україні, де спостерігається низький рівень життя переважної частини громадян, у структурі податкових надходжень значну частку посідають саме непрямі податки. Так, за січень-жовтень 2012 року податкові надходження до Зведеного бюджету склали 77.4% від загальної суми або 187837,9 млн.грн. З них на непрямі податки припадає 42.1% від загальної суми (ПДВ - 33.5%, акцизний податок - 4.3%, ввізне мито -
4.3%) . Крім того питома вага непрямих податкових надходжень в останні роки значно збільшилася порівняно з прямими. Отже, податкову політику останніх років в Україні спрямовано на збільшення частки непрямих податків, що мають переважно фіскальну спрямованість, оскільки оподатковують споживання, яке порівняно з прибутками підприємств і доходами громадян є більш сталим і менш гнучким. Вони є джерелом
інфляційних процесів та мають регресивний характер, оскільки істотно впливають на ціноутворення і лягають важким тягарем на бідні і соціально незахищені верстви населення.
Отже, проаналізувавши податкові надходження України, бачимо, що непрямі податки переважають в їх структурі. На сьогоднішній день зменшуються, як прямі (податок на прибуток ― в 2014 році 16%), так і непрямі (ПДВ ― в 2014 році 17%), що впливає більше не на зміну їх співвідношення, а на зменшення податкових ставок з обох сторін. Метою даного зменшення являється стимулювання до виходу з тіні більшості суб’єктів господарювання.
Якщо говорити про справедливе стягнення податків, то в Україні мали б переважати прямі податки, як це відбувається в розвинутих країнах.
Перекладання податкового тягаря на бізнес можливо лише при його наявності, а в Україні поки що немає на кого перекладати. Тому для того,
щоб перекласти основну частину податків на бізнес, спочатку необхідно простимулювати його розвиток (особливо малий та середній бізнес), а при його стабільному розвиткові, змінити напрямок стратегії.
Висновки і пропозиції. Загалом співвідношення між прямими та непрямими податками має встановлюватися залежно від обраних приорітетів державної економічної політики: чи то курс на розширення внутрішнього споживання чи то на розширення експорту. Непрямі податки, насамперед ПДВ, можуть використовуватися як засіб, що у фіксальному плані компенсує зменшення надходжень від прямих податків унаслідок зниження ставок останніх, а в економічному – переносить податковий тягар із фонду нагромадження в фонд споживання. Слід зазначити, що економічно розвинені країни досить успішно запроваджують таку схему. Наприклад, США,
Великобританія, Німеччина, Франція, Японія з другої половини 1980-х років провели необхідні реформи, спрямовані на зміцнення ринкових позицій бізнесового середовища. Внаслідок підвищення ділової активності в бізнесовому середовищі одночасно із здешевленням товарів, що пропонується на ринку, має відбуватися збільшення бюджетних надходжень як від непрямих податків, так і від оподаткування прямого бізнесу.
Спрямування податкового навантаження зі сфери виробництва в сферу споживання можна було б розглядати як позитивний фактор соціально- економічного розвитку, але за тих умов, що склалися в Україні у сфері розподільчих відносин, успішна реалізація цього напряму можлива лише за умови зростання реальних доходів населення й оптимізації структури сукупного попиту.
За таких обставин створенню умов для зростання рівня споживання та заощаджень населення, а також дотриманню принципу соціальної справедливості могло би сприяти запровадження диференційованих ставок непрямого оподаткування і прогресивної шкали оподаткування прямими податками.
Список використаних джерел
1.
Турбулентность налоговых реформ : [монография] / [С. И. Юрий,
И. А. Майбуров, Т. В. Кощук]. – К. : Знання, 2011. – 382 2.
Податкова система: Підручник / За ред. Ю.Б.Іванова, А.І.
Крисоватого, О.М. Десятнюк. – К.: Атіка, 2010. – С. 58-69 3.
Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання 2011 рік. / [Щербина І. Ф.,
Рудик А. Ю., Зубенко В. В. та ін.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., 2011. – 105 c
4.
Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: монографія/ П.В.Мельник,Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій ; за ред..З.С. Варналія. –
К.: Знання України,2008.-265 с.

УДК 336.226(477) Макарова М.Д., 53 гр. фінансово-економічний факультет ОНЕУ
Науковий керівник: к.е.н., ст.н.с Золотов В.І.
РОЛЬ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ
В УКРАЇНІ
Анотація. У статті розглянуто важливість ролі прямих податків у системі державного регулювання, винесені проблемні питання у процесі оподаткування та виділено вектори його реформування.
Ключові слова: податкова система, прямі податки, податкові надходження, державний бюджет, зведений бюджет, економіка, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб.
Annotation. The paper considers the role of direct taxes in the system of state regulation. Сonsidered problematic aspects in the tax system and proposed ways to solve them.
Кeywords: tax system, direct taxes, tax revenues, the state budget, the consolidated budget, economy, income tax, individual income.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасний економічний розвиток України та її регіонів великою мірою залежить від стратегії податкової політики. З макроекономічної точки зору податки є сильним важелем впливу на масштаби та темпи розвитку економіки , інтенсифікації підприємства, поліпшення суспільного добробуту, підвищення благоустрою населення. Таким чином пошук перспектив функціонування податкової системи України є надзвичайно актуальним, важливим і проблематичним питанням в галузі фінансів на сучасному етапі економічного розвитку суспільства в Україні.
Аналіз наукових публікацій. Вивченню питань, що стосуються аналізу та впливу прямих податкових надходжень на дохідну частину державного бюджету України, а також можливих шляхів їх вдосконалення, присвячені численні дослідження вітчизняних та закордонних науковців, зокрема О.Д.
Василика, В.М. Гейця, І.О. Лютого, Т.І. Єфименко, В.Г. Корнуса, М. Поттера,
А.М. Соколової, С.І. Юрія, І.М. Бурден, В.І. Прокопенко, Ю.В. Ільницького[4.-
3с.].
Також питанням значимості прямих податків та проблемою оподаткування в Україні приділено багато уваги . До провідних учених у цій галузі слід зарахувати В.Андрущенка, О.Василика, В.Вишневського,
М.Кучерявенка,
Н.Нечай,
В.Опаріна,
А.Соколовської,
В.Федосова,
Л.Шаблистої, С.Юрія та інших [5.-364с.].

Метою статті є визначення основних проблем функціонування податкової політики, а саме, зосереджено увагу на розгляді оподаткування прямих податків в Україні. Запропонування кращих шляхів налагодження податкової системи.
Виклад основного матеріалу. Податки та оподаткування є домінуючою формою фінансових відносин між державою та економічними суб’єктами
,основою фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку і благоустрою територіальних та регіональних суспільних утворень з фіскальної точки зору,а також потужним чинником економічного зростання з регулювальних позицій. Головним завданням бюджетної системи країни є мобілізація максимально можливого обсягу фінансових ресурсів ,а вона прямо залежить від рівня податкового навантаження на платників податків, рівня їх фінансового забезпечення та платоспроможності.
З макроекономічної точки зору податки є сильним важелем впливу на масштаби та темпи розвитку економіки [2-с.231].
У ході історії людством вироблено різні форми і методи оподаткування.
Кожен вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в податковій системі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників , їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Цей вид податків сприяє такому розподілу податкового тягаря, при якому більше сплачують ті члени суспільства котрі мають вищі доходи.
Такий принцип більшістю економістів світу вважається найсправедливішим з самого початку оподаткування прибутку підприємств його називали "впровадженням законів правди і справедливості",вважаючи найдосконалішою формою оподаткування.
Прямий податок-це обов'язковий платіж, котрий стягується державою безпосередньо з доходів і майна фізичних та юридичних осіб [6].
Поряд з іншими видами податків податок на прибуток підприємств є елементом податкової системи України та є інструментом перерозподілу національного доходу. Але на відміну від податку на додану вартість цей податок є прямим, тобто його кінцева сума повністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємств та організацій.
Згідно офіційних джерел надходження доходів до бюджету України можна побачити ,що основну частку несуть податкові надходження,а саме податок на додану вартість,податок на прибуток підприємств та акцизний податок. (табл.1)

Таблиця 1
Структура доходів Зведеного та Державного бюджетів України у 2009-2011 роках
(%)


доходи
Зведений бюджет
Державний бюджет
2009р
2010р
2011р
2009р
2010р
2011р
Податкові надходження у т.ч.
72,1 74,6 84,0 68,4 71,4 83,9
- податок з доходів фізичних осіб
15,4 16,2 15,1
-
-
-
-податок на прибуток підприємств
11,5 12,8 13,8 14,9 17,1 17,5
-збори за спец використання природних ресурсів
3,9 4,0 3,7 1,2 1,3 0,6
-плата за землю
2,9 3,0 2,7
-
-
-
-податок на додану вартість
29,3 27,5 32,7 38,9 36,9 41,7
- акцизний збір
7,5 9,0 2,0 9,8 11,8 10,6
-податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
2,4 2,9 2,9 3,2 3,9 3,8
-інші податкові надходження
2,1 2,2 13,8 0,4 0,4 9,7
Неподаткові надходження у т.ч.
25,6 23,4 15,0 30,5 27,8 15,6
-доходи власності та підприємницької діяльності
11,3 9,7 4,4 14,6 12,7 5,5
-адміністративні збори та платежі,доходи від некомерційного та побічного продажу
0,9 0,8 1,2 0,8 0,7 0,8
-власні надходження бюджетних установ
9,0 9,1 7,8 9,4 9,4 7,4
-інші неподаткові надходження 4,4 3,8 1,6 5,7 5,0 1,9
Доходи від операцій з капіталом
1,3 1,0 0,6 0,5 0,2 0,2
Цільові фонди
0,8 0,9 0,3 0,3 0,5 0,1
Інші надходження
0,2 0,1 0,1 0,3 0,1 0,2
Серед податкових надходжень найбільшу частку має податок на додану вартість,але слід відмітити і велику частку прямих податків,а саме податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб(таб.1) [1.-34с.].


Рис 1.
Питома вага прямих і непрямих податків в загальній сумі податкових надходжень до бюджету України,
%
З рисунку 1 видно, що питома вага непрямих податкових надходжень в останні роки значно збільшилася порівняно з прямими. Також простежується динаміка поступового зменшення питомої ваги прямих податків з 60,5% у 2002 році до 54,1% у 2012 році. Отже, скорочення відбулося на 14,6%. Протилежна динаміка простежується при розгляді змін питомої ваги непрямих податків: їх питома вага збільшилась з 39,5% у 2002 році до 45,9% у 2012 році. Період 2008 та 2010 рр. характеризується майже рівними надходженнями прямих та непрямих податків і займали 50,6%-45,1% та 50,4%-49,6% бюджету відповідно.
З 2002 року до 2012 року важливість прямих податків у державних надходженнях значно зменшилась . Однак, не дивлячись на динаміку спадання прямих податків та росту непрямих податків, необхідно зазначити, що доля прямих податків в загальній системі податкових надходжень до бюджету
України перевищує над непрямими.
Незважаючи на нестійкий розвиток світової економіки та нестабільність на міжнародних фінансових ринках, що мали влив на розвиток економіки
України, уряду у 2012 році вдалося забезпечити утримання позитивної динаміки зростання доходів бюджету, вишукати можливість для підвищення заробітних плат, пенсій та соціальних допомог населенню, зберегти послідовність у питанні розбудови інфраструктури держави і стимулювання економіки та своєчасно виконувати боргові зобов'язання.
Загальна сума доходів зведеного бюджету
України за
2012 рік становила 445454,3 млн. грн.,що на 46900,7 млн. грн., або на 11,8 відсотка більше за 2011 рік. До загального фонду державного бюджету за 2012 рік надійшло 289577,0 млн. грн., проти 2011 року надходження зросли на 23754,3 млн. грн., або на 8,9 відсотка.
У 2012 році стабільне наповнення бюджету забезпечили:

- податок на додану вартість (збір). Загальний фонд державного бюджету отримав 182946,2 млн. гривень. Порівняно з 2011 роком надходження податку зросли на 13602,2 млн. грн., або на 8,0 відсотків;
- податок на прибуток підприємств. Загальний фонд державного бюджету отримав 54017,2 млн. гривень. Порівняно з 2011 роком надходження податку зменшились на 722,2 млн. грн., або на 1,3 відсотка (з 1 січня 2012 року ставку податку знижено з 23 до 21 відсотка);
- акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів
(продукції).
Загальний фонд державного бюджету отримав 23329,4 млн. гривень. До 2011 року надходження податку зросли на 1665,9 млн. грн., або на 7,7 відсотка [7].
Базова ставка податку на прибуток розміром 25%, яка діяла в Україні до 1 квітня 2011 року, робила відчутне податкове навантаження. І все ж, такий показник не можна кваліфікувати як один з найвищих у світі. Навпаки, у більшості країн світу податок на прибуток корпорацій коливається в межах 20–
30%. Щоправда, останнім часом чітко спостерігається тенденція до зниження базової ставки. Так, на початку 2000-х років у ЄС середній розмір податку на прибуток становив у середньому 30-40%. А вже наприкінці 2000-х років впав до
25%. Особливо активну роль у зменшенні оподаткування прибутку підприємств відіграли ініціативи країн Центральної та Східної Європи.

Українська влада вирішила йти у фарватері світових фіскальних тенденцій. Було обрано шлях поступового зменшення ставки податку на прибуток. Зокрема з 1 квітня 2011 р. ставка податку на прибуток становить 23%, з 1 січня 2012 р. - 21%, з 1 січня 2013 р. - 19%, з січня 2014 р. - 16% [8].
Податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковий податок з громадян ,також впливає на загальний розмір цих двох видів податків
і забезпечує переоцінення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету. Водночас спостерігається
інша тенденція: різке зменшення частки платежів у бюджет із доходів господарюючих суб'єктів.
Слід зазначити те, що прямі податки як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, в яких вищі доходи, тоді, як непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший
[4.-285с.].
Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою можна регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту – прямі податки являються одним з найбільш стабільніших і надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.

Основним недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно впливають на будь-яке підприємство. Високі ставки податків прямо перешкоджають зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення та модернізацію основних засобів. А це все призводить до банкрутства платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки.
Якщо ж розглядати структуру прямих податків в Україні, то можна побачити, що на сьогоднішній день вона характеризує переважання податку на прибуток , тоді як у розвинутих країнах світу це навпаки.
Це явище можна розглядати з двох сторін. Якщо більш висока питома вага податку на прибуток підприємств у порівнянні з особистим прибуткових податком, то ступінь переважання податку на прибуток над прибуткових податком з громадян є неприроднім, зумовленим надмірним податковим тягарем,який покладений на підприємства країни. Виходячи з цього можна сказати, що діюча на сьогоднішній день податкова система – підриває національну економіку і фінансовий стан більшості господарюючих суб’єктів [3.-128с.].
Тому, формування податкової системи України потребує вивчення досвіду розвинутих країн, податкові системи яких мають багатолітню історію.
Вивчення світового досвіду супроводжується порівнянням податкової системи
України з податковими системами розвинутих країн, яке стає підставою для визначення шляхів удосконалення податкової системи України [4.-287с.].
Диспропорції в податковій системі України мають довгу історію. По суті, вона ніколи не виконувала функції інвестиційного стимулювання, а радше слугувала механізмом для створення розгалуженої тіньової економіки, непрозорих правил гри, надмірного податкового тиску для більшості і незрозумілих преференцій для меншості. Не поодинокими є й випадки використання податківців для політичної та економічної розправи над неугодними владі опонентами. За таких умов виникають значні сумніви у можливості спрямувати сучасну недосконалу машину в особі Державної податкової адміністрації для реалізації завдань прискореного економічного зростання.
Однією із головних ознак недосконалого оподаткування є надто велика частка податку на прибуток підприємств у структурі ВВП та Зведеного бюджету країни. Як свідчить статистика останнього десятиліття, його загальні обсяги, акумульовані в бюджет України, фактично дорівнюють податку з доходів фізичних осіб. А після введення пропорційного оподаткування доходів з 2004 р. податок на прибуток юридичних осіб навіть кілька років перевищував подохідний податок [8].

Слід відмітити, що основні прямі податки в Державному бюджеті
(податок на прибуток підприємств) та місцевих бюджетах (податок з доходів фізичних осіб) знаходяться в діалектичному протиріччі:
– підвищення рівня заробітної плати на підприємстві супроводжується при ринковому регулюванні цін реалізації продукції підвищенням собівартості, тобто зниженням прибутку підприємства;
– таким чином природним процесом при підвищенні частки заробітної плати в собівартості продукції з сучасного рівня 10 –12% для України до
європейського рівня 25 –30% будуть 2 ефекти: а) зростання рівня прямого податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах; б) зниження рівня прибутковості підприємств та падіння рівня прямого податку на прибуток підприємств в Державному бюджеті України.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал