Студентських наукових праць



Pdf просмотр
Сторінка11/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43
Висновки і пропозиції. Таким чином, проблема визначення податкового тягаря, характеру його впливу на економіку та методичних підходів до його оцінки, стає одним із пріоритетних напрямів економічної політики України на етапі вдосконалення вітчизняної системи оподаткування.
Проведений аналіз сукупності методик дозволяє сформувати розширене визначення податкового навантаження як економічної категорії, що представляє собою сукупність обчислених в грошовому виразі податків, зборів та інших платежів, обов'язок сплати яких покладено на платника податків у зв'язку з вчиненням ним конкретних фінансово-господарських операцій, що підлягають безумовному, безоплатному та безповоротному вилученню до бюджету протягом податкового періоду.
Розглянуті методики визначення показника податкового навантаження на підприємство в основному зводяться до співвідношення суми податків, що сплачуються підприємством, до суми доходів. Відмінності між цими методиками полягають в тому, які податки включаються в чисельник показника та які форми доходів використовуються в знаменнику. На нашу думку, визначення рівня податкового навантаження повинно базуватись на єдиному методичному підході, що полягає у співставленні витрат, пов’язаних із дією податкового законодавства із отриманим суб’єктом господарювання фінансовим результатом.
На нашу думку, розробка комплексних теоретичних досліджень податкового навантаження стане важливим кроком до визначення ефективності функціонування податків, та сприятиме подальшому вибору шляхів удосконалення вітчизняної податкової системи.

Список використаних джерел

1.Барулин.
С.В.
Теория и история налогообложения
Текст: учеб.пособие/С.В.Берулин;
Саратовский государственный социально- экономический университет. Саратов, 2005-316с.
2. Кудріна О.Ю.»Оцінювання податкового навантаження на підприємство з позиції концепції трансакційних витрат» [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2011_10_1/Kudrina.pdf
3. Лайко П. А. Податкове регулювання підприємницької діяльності :
[монографія] / П. А. Лайко,Р. П. Жарко. – К. : ННЦ Інститут аграрної економіки,
2007. – 321 с.
4. Майбуров И.А. Теория налогообложения. Продвинутый курс: для магистрантов, обучающихся по специальностям «Финансы и кредит»,

«Бухгалтерский учет, анализ и аудит»/ И.А. Майбуров, А.М. Соколовская.
– М :Юнити-Дана, 2011. – 591с.
5. Левченко Н.М «Систематизація методик оцінки податкового навантаження на суб’єктів господарювання». [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу :http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_6/270.pdf.,
6. Орлова В.М. Современные методики расчета налоговой нагрузки на предприятия / В.М. Орлова // Налоги. – 2007. – № 31. – С. 23-28 7. Трошин А.В. Сравнительный анализ методик определения налоговой нагрузки на предприятия. "Финансы", N 5, 2000[Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.lawmix.ru/bux/149588/ ;
8.Цимбалюк І.О., Вишневська Н.В. «Податкове навантаження як критерій ефективності ведення податкової політики». [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evu/2012_19_1/Tsymbaly.pdf
9.Фрадинський О. А. Поняття податкового навантаження та підходи до його визначення / О. А. Фрадинський // Вісник Хмельницького національного університету. − 2010. − № 1. – Т. 1. − С. 79–82.
УДК 334.716:336.226.1 Чухрій О.М., 53 гр.
фінансовий факультет ОНЕУ
Науковий керівник доцент Дубовик О.Ю.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

Анотація. У статті розглядаються нововведення по податку на прибуток підприємств в умовах введення в дію Податкового кодексу України. Висвітлено недоліки та переваги справляння цього податку. Надані пропозиції щодо подальшого реформування механізму оподаткування прибутку в Україні.
Ключові слова: податок на прибуток підприємств, податкові надходження, державний бюджет, Податковий кодекс України.
Annotation.
The article examines innovations in income tax in making of the
Tax Code of Ukraine. Examined advantages and disadvantages of Corporate Income
Tax. Courtesy of the proposals to reform the profit taxation mechanism.
Постановка проблеми. Податок на прибуток підприємств є одним із головних загальнодержавних податків, які наповнюють дохідну частину державного бюджету України. Сучасний стан економіки нашої держави вимагає загострення уваги на проблемах оподаткування, в числі яких є формування розумного підходу до вирішення проблем податкового навантаження на суб'єктів господарювання. Тому виникає необхідність виваженого підходу до
визначення переваг та недоліків прибуткового оподаткування підприємств, що дасть широкі можливості для стимулювання і розвитку підприємництва.
Аналіз останніх досліджень. Дослідженням та аналізом особливостей податку на прибуток підприємств, питанням вдосконалення адміністрування та механізму оподаткування займались такі вчені як М.Я. Сидорович, С.Л. Лондар,
А.М. Поддєрьогін, Т.О. Пасько, І. Луніна, Я.А. Жаліло, П.М. Гарасим, Т.М.
Горова, О.В. Грицина, О.С. Гусакова, Г.П. Журавель, Ю.Б. Іванов, А.І.
Крисоватий, О.В. Олійник, С.М. Онисько та інші. Ці проблемами також розглядаються виконавчими органами влади, Асоціацією платників податків,
Асоціацією приватних підприємств, представниками малого і великого бізнесу, економістами, юристами, фінансисти, аналітики.
Мета статті: дослідження податку на прибуток підприємств з ціллю виявлення недоліків у його адмініструванні, та розробка пропозицій щодо їх усунення.
Виклад основного матеріалу. Податки, зокрема й прямі, здійснюють різноманітний вплив на діяльність підприємства. З одного боку, вони можуть сприяти розширенню сфери діяльності підприємства та активізації його роботи, з іншого – можуть стримувати ділову активність.
Розглянемо позитивні і негативні сторони податку на прибуток.
До позитивних сторін можна віднести такі:

податок є платою за користування певними суспільними послугами та
інфраструктурою на тих територіях, де підприємства здійснюють свою діяльність;

податок справляється з прибутків, які в іншому випадку не підлягали б оподаткуванню;

значна частка надходжень до бюджету забезпечується даним податком.
Недоліками цього податку є:

податок може бути перекладений прямо на ціни або зворотним чином на працівників, що більше впливає на малозабезпечених, тобто обидва види перекладання є регресивними;

податок є нейтральним, бо важко визначити поняття “оподатковуваний прибуток”, тобто визначення прибутку відповідно до бухгалтерського обліку і перетворення його в базу оподаткування дуже складна операція;

податок менш захищений від ухилення від оподаткування внаслідок приховування прибутку (доходу). [1]
До головної переваги прибуткового оподатковування можна віднести пряму залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу).
Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що хазяюють, як прибуткові податки. Це необхідно мати на увазі при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, щоб прибуткове оподатковування не перешкоджало би виробництву і не
гальмувало його розвиток. Інакше податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.
Більшість економістів вважає прямі податки найсправедливішими, тому що вони встановлюються безпосередньо щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування. Серед прямих податків основним для підприємств в
Україні як з фіскальної, так і з регулюючої точки зору є податок на прибуток підприємств. Проте, не дивлячись на це, питома вага податку на прибуток у загальній сумі доходів бюджету за 2012 р. знизилась до 14,87 % проти 20,5 % у
2008 р. Розглянувши дані табл. 1 можна сказати, що на тлі постійного зростання загальної суми доходів відбувалося то зменшення (у період з 2008 по 2009 роки), то збільшення (у період з 2010 по 2011 роки) питомої ваги надходжень від податку на прибуток підприємств. Це пов’язано зі змінами у динаміці частки надходжень від непрямих податків.
В Україні через негативний вплив світової фінансово-економічної кризи на обсяги зовнішньої торгівлі відбулась переорієнтація економіки на внутрішній ринок і це відображається на структурі наповнення бюджету.
Сьогодні вітчизняна система оподаткування має суто фіскальний характер і спрямована на максимальне вилучення коштів підприємств. Неможливість більшості підприємств сплачувати свою заборгованість перед бюджетом у поєднанні з необхідністю держави покривати бюджетні видатки змушують уряд збільшувати податковий тягар для інших економічних суб’єктів. Це, в свою чергу, фактично позбавляє підприємств прибутку – головної мотивації їхньої діяльності. Для уникнення збільшення податкового тиску, більшість фірм зацікавлена у отриманні мінімального прибутку. Значна частка доходів підприємств залишається в тіні, що, у свою чергу, підриває макроекономічний баланс країни. [3]
Таблиця 1.
Динаміка частки податку на прибуток у доходах державного бюджету
України в 2008-2012 рр. [2]
Показники
2008 2009 2010 2011 2012
Доходи бюджету, млрд. грн.
231,70 209,70 240,60 314,60 369,70
Податок на прибуток підприємств, млрд. грн.
47,50 32,60 40,40 54,70 54,97
Частка податку на прибуток у загальній сумі доходів бюджету,
%
20,50 15,55 16,79 17,39 14,87
Справляння прибуткового податку підприємств має багато проблем, і українська влада намагалася вирішити деякі з них шляхом введення в дію

Податкового кодексу. До запровадження цього кодексу найголовнішими проблемами справляння податку на прибуток підприємств були:
1) Наявність двох обліків - податкового і бухгалтерського. Дані види обліку регламентувалися різними нормативно-правовими актами, що призводило до виникнення різноманітних суперечностей.
2) Безсистемне надання економічно необґрунтованих пільг по податку на прибуток. Досвід розвинутих країн показує, що поширення пільг на податок з прибутків не є перспективним.
Завдяки Податковому кодексу України були внесені зміни в оподаткування прибутку підприємств. Дієвість цих нововведень залежить від того, чи зможуть вони сприяти виходу доходів з тіні. Одним з найважливіших нововведень
Податкового кодексу є поетапне зниження ставки податку на прибуток. З 2010 року по 2014 ставка даного податку зменшуватиметься з 25% до 16%. [4] За рахунок цього Україна матиме одну з найнижчих номінальних ставок податку на прибуток серед країн Європи, але номінальна ставка податку не дає можливість порівняти податкове навантаження на суб'єкти господарювання різних країн.
Спостерігаються зміни у методі визнання доходів та витрат. Податковий кодекс встановив, що при визначенні дати отримання доходів чи здійснення витрат використовується метод нарахувань. Перехід до цього методу при визначенні доходів в умовах зростання дебіторської заборгованості і зменшення авансування поставок товарів може негативно позначитись на ліквідності підприємств.
Важливим досягненням Податкового кодексу в сфері оподаткування прибутку є спроба вирішити зазначену вище проблему подвійного обліку.
Визначення прибутку для оподаткування згідно Податкового кодексу проходить на основі даних бухгалтерського обліку з урахуванням податкових різниць.
Замінено поняття «скоригований валовий дохід» та «валові витрати», і зараз база оподаткування податку на прибуток підприємств визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів
(виконаних робіт, наданих послуг). Проте Податковий кодекс дає можливість створювати різноманітні схеми для зменшення податкового зобов'язання, оскільки до витрат можуть включатися не тільки ті, які вказані в Кодексі, а й всі ті, які не заборонені. [5]
Поряд із досягненнями у сфері оподаткування прибутку підприємств
існують також і недоліки, до яких можна віднести безсистемне надання економічно необґрунтованих пільг з податку на прибуток. Такі пільги не можна назвати ефективними стимулами чи регуляторами підприємницької діяльності.
Співвідношення тенденцій зміни показників пільгового оподаткування та обсягів капітальних інвестицій і ресурсів, що спрямовані на інновації, не демонструють взаємозалежності. Так, динаміка втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування показує рух у напрямку зростання. У результаті
розширення переліку пільг щодо оподаткування прибутку підприємств у 2011 р. відбулося значне збільшення втрат бюджету.
Однією ж з головних проблем у вітчизняній податковій практиці залишається здійснення контролю за цільовим спрямуванням пільг і недопущенням їх використання у схемах мінімізації сплати податків. Особливої ваги набуває підвищення ефективності здійснення податкового адміністрування як одного з інструментів регулювання соціально-економічних процесів. У зв’язку з цим є доцільним при розгляді питання щодо надання податкових пільг застосовувати принцип податкового стимулювання потенційно ефективних
інвестиційних проектів, а не просто надання платниками податків права на користування податковими пільгами при здійсненні певних господарських операцій або діяльності у певних секторах національної економіки. [6]
Податковий кодекс
України запроваджує низку перспективних
інструментів, які дозволяють реалізувати стимулюючий потенціал податкової системи України. Новацією податкової політики згідно з Податковим кодексом
України є інвестиційно-інноваційний податковий кредит, який представляє собою відстрочення податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту господарювання з метою збільшення його фінансових ресурсів для виконання інвестиційних проектів. Щоб отримати право на застосування цього інструмента, платнику податку на прибуток необхідно укласти з органом державної податкової служби договір про надання
інвестиційно-інноваційного податкового кредиту, визначивши ключові параметри інвестиційного проекту.
Спираючись на новітні досягнення та провідний зарубіжний досвід, вся увага має бути зосереджена на поетапному вдосконаленні механізму справляння окремих податків, зокрема податку на прибуток.
Перспективним у цьому напрямку є подальше дослідження зарубіжного досвіду і обґрунтування ставки податку на прибуток з метою стимулювання
інвестиційного процесу, здійснення розширеного відтворення, а відтак – стимулювання українського виробництва. Такий підхід підтверджує економічну функцію податку на прибуток і в той же час не нівелює фіскальної функції, тому забезпечить очікуване наповнення бюджету для здійснення перерозподілу податкових надходжень.
Підбиваючи підсумки можна сказати, що сьогодні для України дуже важливим є вдосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств.
Головним кроком до такого вдосконалення було прийняття Податкового
Кодексу. Але він не вирішив усіх проблем цього податку. Наступним кроком на шляху до покращення адміністрування податку на прибуток повинно стати прийняття певних поправок до Кодексу, які будуть передбачати:
- підвищення стабільності і прозорості податкового законодавства;
- обґрунтоване надання податкового кредиту для суб'єктів господарювання які інвестують кошти в суспільно важливі сфери економіки;

- єдине трактування деяких статей кодексу;
- спрощення податкового законодавства, загальнодоступність і зрозумілість норм, що використовуються;
- зважений підхід при наданні податкових пільг;
- активне введення в дію системи електронної звітності.
Висновки. Вивчення порядку справляння податку на прибуток підприємств свідчить, що в цілому його суттєво вдосконалено. З прийняттям
Податкового кодексу знижено податкове навантаження на прибуток підприємств, але саме по собі зменшення ставки податку на прибуток та сумнівна практика пільг, які мають місце в Україні, не гарантують економічного зростання. Проте сьогодні Податковий кодекс є основним документом, завдяки якому можливе досягнення нової якісної системи оподаткування. Прийняття
Податкового кодексу дає можливість створення більш стабільної податкової системи, яка повинна забезпечити достатній обсяг надходжень до бюджету, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків. Він направлений на побудову соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної ринкової економіки, стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів.
На основі реформування податкової системи України очікується багато позитивних зміни, а саме: реальне зниження податкового навантаження на платників податків, забезпечення прав платників податків, прозорість адміністрування податків, узгодженість податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, уникнення невиправданого надання податкових пільг, уніфікація бухгалтерського та податкового обліку, зменшення кількості податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження.
Список використаних джерел

1. Бабіч В.В. Удосконалення оподаткування прибутку на основі визначення об’єкта оподаткування / В.В. Бабіч, А.М. Поддєрьогін //Фінанси України. –
2010. - № 9. - С. 71-76.
2.
Державна казначейська служба України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibser.org.ua
3. Панасейко І.М., Панасейко С.М. Вплив новацій у сфері оподаткування прибутку на господарську діяльність підприємств./ Панасейко І.М.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_
Gum/Vddfa/2011_2/Panaseyko%20.pdf
4. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ.
5. Єфименко Т.І. Податковий кодекс України як перший крок на шляху реформування вітчизняної податкової системи / Т.І. Єфименко // Фінанси
України. - 2010.- № 12.- С. 3-11.

6. Ярошенко Ф.О. Реформування податкової системи України в контексті прийняття Податкового кодексу (коментарі до пропозицій Міністерства фінансів України) / Ф.О. Ярошенко // Фінанси України .- 2010. - № 7. - С. 3-21.
УДК 336.22.352.(477) Аношкін А.М.
фінансовий факультет ОНЕУ
Науковий керівник
доц. Логвіновська С.І.


РЕФОРМИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В СВІТЛІ
ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Анотація. У статті розглядається процес реформування місцевого оподаткування в контексті прийнятого Податкового кодексу України.
Проведено порівняльний аналіз «старої» та діючої системи місцевого оподаткування. Виконано оцінку показників складу та структури місцевих податків та зборів за видами платежів. Зроблено висновки про необхідність впровадження в дію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та посилення контролю за стягненням інших зборів.
Annotation. The process of reform of local taxation in the context of the adopted
Tax Code of Ukraine. A comparative analysis of the "old" and the current system of local taxation. The estimation of parameters of the composition and structure of local taxes and fees for other payments. The conclusions about the need to enforce the tax on real property other than land, and monitoring the recovery of other charges.
Ключові слова: місцеві податки і збори, місцевий бюджет, Податковий кодекс України.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Місцеві податки і збори тривалий час не виконували свого основного призначення – забезпечення місцевих бюджетів фінансовим ресурсом. Частка місцевих податків і зборів в доходній частині місцевих бюджетів на протязі 2005-2010 років була вкрай низькою і не досягала навіть 1 відсотка від загальної суми доходної частини місцевих бюджетів. Перелік місцевих податків і зборів коливався в процесі реформування податкового законодавства і на 01.01.10 становив 14 видів, що вимагало значних витрат державного ресурсу на адміністрування таких платежів, які не покривались відповідними надходженнями. Дослідження практики місцевого оподаткування (до прийняття Податкового кодексу
України) показало, що законодавчо встановлені місцеві податки та збори були недостатніми та невагомими у складі доходів місцевих бюджетів [1].Можна стверджувати, що витрати на адміністрування окремих податків і зборів не
покривались відповідними надходженнями і такі операції були збитковими, зокрема збитковим для місцевих бюджетів було адміністрування збору за участь у бігах на іподромі; збору за виграш у бігах на іподромі; збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі; збору за право проведення кіно-телезйомок; збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу лотерей; збору з власників собак.
Головними завданнями, які поставив президент перед урядом в процесі податкової реформи, було зниження фіскального тиску на економіку, спрощення адміністрування податків та зменшення витрат підприємств, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків. Створення ефективного механізму формування місцевих бюджетів є однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку економіки країни і регіонів.
Прийнятий Податковий кодекс України має завдання зміцнити фінансову базу місцевих бюджетів.
Аналіз публікацій з теми дослідження та виділення невирішених
проблем. Частково проблеми, пов’язані із роллю місцевих податків і зборів у фінансовому забезпеченні повноважень органів місцевого самоврядування, а також механізмом їх справляння, розглядались у працях вчених економістів
Біленчука П.Д., Буковинського С.А., Василика О.Д., Вишневського В.П., Геєця
В.М., Данілова О.Д., Кириленко О.П., Кравченка В.І., Кульчицького М.І.,
Луніної І.О., Огонь Ц.Г., Опаріна В.М., Павлюка К.В., Пасічника Ю.В.,
Піхоцької О.М., Сунцової О.О., Тарангул Л.Л., Чугунова І.Я., Юрія С.І. та ін. У зв’язку з тим, що місцеві податки і збори займали незначне місце в структурі доходів місцевих бюджетів, вважаємо за доцільне подальше дослідження проблеми розвитку місцевого оподаткування в світлі прийняття Податкового кодексу України.
Метою статті є дослідження сучасних заходів податкової політики держави в забезпеченні умов для реформування місцевого оподаткування, що дозволить вирішити наступні основні завдання: спрощення (здешевлення) адміністрування; зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів.
Виклад основного матеріалу. З прийняттям Податкового кодексу України, далі - Кодексу, реформування в механізмах справляння місцевих податків і зборів відбулось по всім напрямам:
- уточнення повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів та їх адміністрування;
- скорочено перелік місцевих податків і зборів з 14 до 5;
- вдосконалено елементи оподаткування по місцевим податкам і зборам;
- визначено статус податкового агента та його відповідальність за стягнення місцевих податків і зборів;
- вдосконалено процедуру стягнення податкового боргу по місцевим податкам і зборам.

У сучасних умовах у доходах місцевих бюджетів провідне значення мають загальнодержавні джерела надходжень, які пропорційно розподіляються за різними рівнями місцевих бюджетів. Частка переданих загальнодержавних доходів коливається на рівні 55-60%, серед них найбільшу частку займають податок з доходів фізичних осіб та плата за землю. Доходна значущість місцевих податків і зборів є низькою, їхня частка у структурі доходів місцевих бюджетів за період з 2003 по 2009 рік становила не більше 2%. Частка трансфертів становить 42-45%.
Справді, до прийняття Податкового кодексу українська податкова система була однією з найбільш складних і найменш ефективних не тільки серед країн
європейського регіону, але й у глобальному порівнянні. Це регулярно підтверджували міжнародні рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні.
Розгляд зарубіжної системи місцевого оподаткування показав, що за рахунок місцевих податків в США формується 65% доходів місцевих бюджетів, у Франції — 60%, ФРН — 45%, Великій Британії — 36%, Японії — 33%.
Чисельність місцевих податків і зборів у більшості зарубіжних країн становить від 20 до 100. Податковий тиск розподілений між всіма платниками, а не лягає тільки на плечі малих та середніх підприємців [2, 3]. З прийняттям Податкового кодексу України у 2010 р. склад місцевих податків і зборів змінився кардинально: замість 2 податків та 13 зборів встановлено 2 податки та 3 збори
(табл. 1) [4].
Згідно з вимогами Податкового кодексу України до місцевих податків належать:
1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
2. Єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
2. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
3. Туристичний збір.

На відміну від попередньої редакції, Кодексом врегульовано порядок зарахування місцевих податків і зборів і визначено, що зарахування місцевих податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до
Бюджетного кодексу України, а не за рішенням органів місцевого самоврядування. Тобто питання розподілу коштів, що надходять від сплати місцевих податків і зборів, між бюджетами різних рівнів вирішуватиметься не за бажанням органів місцевого самоврядування, а в законодавчому порядку.
Всі податки і збори, запропоновані Податковим кодексом, легкі в адмініструванні, тому що ставки в кожному з них прив’язані до мінімальної заробітної плати на 1 січня кожного наступного року. Відповідно до пп. 266.2.2 п. 266.2 р. ХІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ) від 2 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Водночас слід відмітити, що поза увагою Кодексу залишились питання відповідальності ОМС за порушення вимог, установлених цим Кодексом, зокрема в частині обміну необхідною інформацією, що негативно впливатиме на стан адміністрування місцевих податків і зборів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал