Студентських наукових праць




Сторінка1/43
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.26 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ




ЗБІРНИК
СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ВИПУСК № 2













Одеса 2013

Збірник друкується за рішенням кафедри фінансів (протокол №22 від
29.04.2013року).
Засновано у 2012 році. Періодичність видання – 1 раз на рік.
Засновник і видавець: кафедра фінансів ОНЕУ.
Редакційна колегія:
Баранова В.Г., д.е.н., зав. кафедри фінансів
Хомутенко В.П. к.е.н., професор
Шикіна Н.А., к.е.н., доцент
Лісовська Л.П., к.е.н., доцент
Тарасенко М.В., доцент
Випуск збірника охоплює результати наукових розробок студентів фінансово-економічного, комерційного та заочного факультетів ОНЕУ щодо теоретико-методологічних аспектів функціонування фінансової системи
України. Статті надруковано українською мовою.
За редакцією авторів.

ЗМІСТ
Чувакіна О. О.
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОГО
ФОНДУ УКРАЇНИ .................................................................................................................. 6
Сальнікова Т. В.
АДАПТАЦІЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОПОДАТКУВАННЯ
ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНСЬКУ ПРАКТИКУ ........................................... 11
Манчук Д. С.
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ
НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ ...................................................................................................... 18
Ободзінська Ю. В.
ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ
ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ .................................... 28
Горулько А.В.
СТАВЛЕННЯ ДО СИСТЕМИ НЕДЕРЖАВНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ............................................................................................... 36
Нікітчук М.О.
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ ГРУЗІЇ ТА ШВЕЦІЇ ......................................................... 45
Колядко Г. О.
СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК
ІНСТРУМЕНТ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ .......................................................... 52
Терлецький В.Ю.
БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ:
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ ...................................................................... 58
Мінжирян М.П.
СУТНІСТЬ АДМІНІСТУВАННЯ ПОДАТКІВ ТА ОКРЕМІ
ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ .................................................... 65
Громова О.С.
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ ВИКОНАННЯ
БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ ЯК ПРОВІДНА ФОРМА ДЕРЖАВНОГО
ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ............................................................................................ 73
Бурак А. О.
КРОК ВПЕРЕД ЧИ НАЗАД: ТРИРІВНЕВА СИСТЕМА
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ................................................................... 82
Соломенцева О.О.
ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО
БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА РАХУНОК ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ..................... 92
Топалова В.М.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ
СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ТА ДЕРЖАВНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ............ 99
Толокова В. В.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОДАТКОВОГО
ТЯГАРЯ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЙОГО ОЦІНКИ .......................................... 107
Чухрій О.М.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ .................................................... 116
Аношкін А.М.
РЕФОРМИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В СВІТЛІ
ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ .................................................................... 122
Ковальчук А. В.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ
ПОЛІТИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ .................................... 127
Кудюрова О.Ю.
ПРЯМІ ТА НЕПРЯМІ ПОДАТКИ В ПОДАТКОВИХ
СИСТЕМАХ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ ...................................................................... 135
Макарова М.Д.
РОЛЬ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРЯМОГО
ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ ...................................................................................... 142
Караган А. И.
МОНІТОРИНГ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ .......................... 150
Жиліна Т.В.
ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ РЕФОРМУВАННЯ
ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ............................................................................. 156
Штейсель М.Ю.
ДІЮЧА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ

ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ ............ 163
Родюк А.О.
РОЛЬ КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В
СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ ......................................................... 171
Топова І. В.
НЕДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ: СТАН
ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ...................................................................................... 180
Одінокова А.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ЗМІЦНЕННЯ ДОХОДНОЇ БАЗИ БЮДЖЕТІВ
РОЗВИТКУ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ .............................................................................. 187
Бєсєдіна В.М.
МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ ЯК СКЛАДОВА ДОХІДНОЇ
ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ М. ОДЕСА .................................................................................. 194
Уретя Я.В.
ЗАСОБИ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВІЙ ЕКОНОМІЦІ......... 200
Статинчук В. В.
ПРОБЛЕМИ
МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ......... 206
Д’яченко Ю.А.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ
ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ .................................................................................................. 213
Гончарук А.В.
ДЕМОГРАФІЧНІ РИЗИКИ ТА ЇХ ВПЛИВ
НА ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ ...................................................... 219
Батезат О.В.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ .................................................................................................... 225
Осадчий В. О.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ ............................................................................................ 230
Лесик О.О.
АНАЛІЗ БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ........................................... 237
Буглова Т.Н.
ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРО-НЕЧІТКОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ
ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ........ 246
Вдовенко Д. В
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ................................................................................ 256
Сєдінкіна Г.В
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ,
ПРОПОЗИЦІЇ ....................................................................................................................... 264
Кривенко Л.О
. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ
ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ ............................................................................................. 271
Степіко К. С
. ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ПОДАТКОВИХ РЕГУЛЯТОРІВ
ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ................................................................................................... 279
Самошин Є. Є.
ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ, МЕТА,
ФУНКЦІЇ ТА ВИДИ ............................................................................................................ 286
Бочевар І.М.
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ
НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО
ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ........................................................................................... 291
Дубіненко А.С.
ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА: СУТНІСТЬ, ЦІЛЬ, ЗАВДАННЯ
ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ............................................................................................ 298
Васильєва І.В.
АДАПТАЦІЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ В УКРАЇНІ
ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ............................................. 304
Мішина Д. В.
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА
БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ .................................................................... 312
Бойчук О.М.
ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО
КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ........................................................ 317
Трембовецька О.В.
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ НЕПРЯМОГО
ОПОДАТКУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ............... 326

Бойко А.А.
ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЯК КРИТЕРІЙ
ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ............................................................... 334
Кислякова А.О.
ДЕРЖАВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ФІНАНСУВАННЯ
ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ ...................................................................................................... 341
Кучер О.В.
МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ
АВТОНОМІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ................. 349
Білоус І.І.
ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ З
ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ................................................................................................ 355
Заiка А.В.
СПРОЩЕНІ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО
ПIДПРИЕМНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЗАРУБIЖНИХ КРАЇН .......................................... 360
Новіков В.В.
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ .................................................................... 366
Богуш Л.В
. ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ САМОСТІЙНОСТІ МІСЦЕВИХ
БЮДЖЕТІВ ЗА РАХУНОК ЗМІЦНЕННЯ ВЛАСНИХ ДОХОДІВ МІСЬКОЇ
ГРОМАДИ ............................................................................................................................. 374
Лавров В.Г.
ПРОЦЕС ВПРОВАДЖЕННЯ ПДВ В УКРАЇНІ. ПРОЙДЕНІ
ЕТАПИ ТА МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ............................................................. 379
Балан А.В.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТКИ В КОНТЕКСТІ
МІЖНАРОДНОГО РЕЙТИНГУ ......................................................................................... 385
Ходжаммедов Ш. А.
ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ
КРИЗИ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ .......................................................... 391
Паширова В. В.
НАПРЯМИ ПРОТИДІЇ ПОДАТКОВОМУ БОРГУ В
УКРАЇНІ .............................................................................................................................. 402
Дібров В. О.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА
ПІДПРИЄМСТВІ .................................................................................................................. 410
Кретов Д.Ю.
ГАРМОНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У
КОНТЕКСТІ ВСТУПУ ДО ЄВРОСОЮЗУ ........................................................................ 416
Славова Л.М.
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ................................ 423
Скліфасовська О. Л.
ПІЛЬГИ ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ
ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ................................................................................. 433
Олійникова І.В.
КОЕФІЦІЄНТНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ
М. ДЖАНКОЯ АР КРИМ ................................................................................................... 444

УДК 336.144(477)
Чувакіна О. О.
заочний факультет ОНЕУ
Науковий керівник доцент Тарасенко М. В.
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
УКРАЇНИ

Анотація. У статті розглядаються актуальні питання реформування пенсійної системи України, проблеми фінансового забезпечення соціальних гарантій, визначені основні фактори, які впливають на платоспроможність
Пенсійного Фонду, наведені пропозиції щодо поліпшення фінансового стану пенсійної системи.
Annotation. The pressing questions of reformation of the pension system of
Ukraine, problem of the financial providing of social guarantees are examined in the article. Determination basic factors which influence on solvency of Pension fund, resulted suggestions in relation to the improvement of the financial state of the pension system.
Ключові слова: пенсійна система, пенсійна реформа, соціальне страхування, соціальні гарантії, забезпечення Пенсійного Фонду.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Одним з пріорітетних завдань соціальної політики будь-якої країни є забезпечення населення країни гідними соціальними гарантіями, тобто вдосконалення системи соціального страхування. Провідне місце серед фондів соціального страхування в Україні посідає Пенсійний Фонд.
Питання пенсійного забезпечення є одним із найбільш значущих та болючих проблем сучасної соціальної та бюджетної політики, тому її вирішення вимагає глибинних перетворень усієї системи пенсійного забезпечення.
Аналіз останніх публікацій з теми дослідження та виділення
невирішених проблем. Проблема реформування системи пенсійного забезпечення досліджується багатьма вітчизняними фахівцями. Чимало вчених та практиків присвятили свої публікації вирішенню цього питання. Серед них Е.
Лібанова, Л.Ткаченко, М. Тарасенко, Б. Надточій. Метою усіх цих публікацій було пошук нових механізмів удосконалення системи пенсійного забезпечення.
Пенсійна реформа, розпочата ще у 2004 році, була продовжена у 2011 році з прийняттям Закону України № 3668–VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» викликала великий резонанс серед населення України. Законом визначені основні напрями пенсійної політики, проте головне питання про фінансове забезпечення проведення
пенсійної реформи та платоспроможності Пенсійного фонду досі залишається невирішеним та потребує подальшого дослідження.
Мета статті: ознайомлення з нормативно-правовою базою проведення пенсійної реформи, дослідження основних напрямків її проведення, аналіз змін в пенсійній системі, пропозиції щодо покращення фінансового забезпечення
Пенсійного фонду України.
Виклад основного матеріалу. Проведення пенсійної реформи потребує відповідної фінансової спроможності пенсійної системи. Однією з основних проблем в цьому аспекті є формування ресурсів Пенсійного фонду та пошук наповнення бюджету Пенсійного фонду власними коштами.
Однією з важливих проблем в питанні наповнення Пенсійного фонду власними коштами є тінізація економіки. Для вирішення цієї проблеми створено систему персоніфікованого обліку громадян, які зможуть зарахувати свій стаж тільки при підтвердженні сплати внесків на пенсійне страхування. Така система поступово призводить до зменшення тінізації економіки.
Пенсійні внески, які стягуються із заробітних плат в Україні, є одними з найвищих в Європі, що знижує чистий заробіток і є однією з причин відпливу працівників до тіньової сфери, псевдопідприємництва та, власне, за кордон. Ці внески є недостатніми для покриття видатків Пенсійного фонду на поточну виплату пенсій. Відтак, зростають бюджетні дотації на пенсії, що, у свою чергу, унеможливлює для бюджету фінансування звичайних видатків: на дороги, охорону здоров’я, освіту, систему правосуддя або національну безпеку.
Стабільність та ефективність пенсійної системи залежить від багатьох факторів, таких як стан ринку праці, економічна політика держави, демографічна ситуація в країні. Демографічні показники свідчать, що кількість пенсіонерів постійно зростає, а чисельність працюючого населення суттєво не збільшується (на 01.01.2011 р. кількість зайнятого населення – 20266,0 осіб, пенсіонерів – 13738 осіб)[5]. Так як за Законом України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» джерелами формування власних коштів Пенсійного фонду є надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах, можна зробити висновок про неможливість Пенсійного фонду «без допомоги» Державного бюджету вирішити проблему забезпечення пенсійних гарантій.
Дефіцит власних коштів бюджету Пенсійного фонду України призводить до посилення залежності пенсійної системи від Державного бюджету країни.
Сьогодні понад 20 % пенсійних виплат перекладено на Державний бюджет, за рахунок якого фінансуються пенсії, надбавки та підвищення до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. З погляду фінансового забезпечення пенсійної системи такий приплив бюджетних коштів може
впливати на зменшення її самодостатності, що не відповідає самій ідеї соціального страхування. Державний бюджет і без того обтяжливий різними соціальними зобов’язаннями. Тому проблема наповнення Пенсійного фонду за рахунок власних ресурсів є однією з актуальних проблем, вирішення якої вплине на загальну платоспроможність Пенсійного фонду України.
Аналіз світового досвіду доводить, що цю проблему частіше вирішують за рахунок збільшення пенсійного віку. У Великій Британії, Італії, Німеччині пенсійний вік для жінок – 60 років, а для чоловіків – 65 років і ці показники планують збільшити до 67 років, у Японії пенсійний вік – 70 років. Збільшення пенсійного віку навіть у найзаможніших країнах світу є необхідним, щоб гарантувати майбутнім пенсіонерам достойні умови життя.
Для покращення соціальних стандартів життя і доведення їх до
європейських в Україні з 2004 року проводиться пенсійна реформа. Важливим законом на шляху у проведенні реформ став Закон України № 3668–VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким було внесено зміни до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цим законом було змінено розміри основних соціальних гарантій – мінімальний та максимальний розмір пенсії та збільшено вік виходу на пенсію. Вік виходу на пенсію у жінок, згідно з цим законом поступово буде збільшуватись до 60 років.
Позитивною зміною за новим законом є зменшення різниці між мінімальним та максимальним розміром пенсії. З 01.12.12 року розмір мінімальної пенсії за віком складає 884 грн.(таб.1.), а максимальна пенсія складає 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тобто
8840 грн. Проте цей розрив досі залишається значущим.
Табл.1
Динаміка зміни розміру мінімальної пенсії в Україні у 2005-2012 рр.
Рік
Розмір мінімальної пенсії на кінець року
(грн.)
Відхилення від попереднього року
(грн.)
% відхилення від попереднього року
(%)
2005 332 -
-
2006 366 34 10,24 2007 411 45 12,3 2008 498 87 21,17 2009 573 75 15,06 2010 695 122 21,29 2011 750 55 7,91 2012 884 134 17,87
Джерело: Закон України "Про пенсійне забезпечення", інтернет ресурс - http://www.visnuk.com.ua
– «Мінімальний розмір пенсії за віком»

Наповнення Пенсійного фонду України за рахунок відрахувань зайнятого населення недостатнє через порівняно низький рівень оплати їхньої праці, що, до того ж, практично унеможливлює розвиток системи накопичувального пенсійного забезпечення та ставить під сумнів гідну старість нині працюючих.
Ще більше проблем у цій сфері виникає стосовно тих, хто сплачує фіксований податок, формує свої доходи за рахунок трудової міграції і в тіньовій економіці
(масштаби якої перевищують 40 % ВВП) тощо. За таких умов цілком імовірним
є подальше зростання дефіциту Пенсійного фонду України, який буде й надалі покриватися з Державного бюджету, за рахунок залучення банківських кредитів та/чи зростання соціальних платежів з працюючої частини населення. Однак ці способи покриття дефіциту Пенсійного фонду України є неприйнятними, що обумовлює необхідність активізації системи накопичувального пенсійного забезпечення.
Повноцінно скористатись перевагами другого та третього рівнів системи пенсійного забезпечення зможуть лише особи, яким на сьогодні 35 – 40 і менше років, оскільки тільки за порівняно тривалий період (перш за все, через їхні невисокі офіційні трудові доходи і мізерну здатність робити заощадження) переважна більшість зайнятого населення спроможна накопичити на особистих рахунках у державних та/чи недержавних пенсійних фондах суму, достатню для формування майбутньої гідної пенсії.
За нинішньої демографічної та соціально-економічної ситуації як і більшість країн світу Україна змушена обирати між скороченням державних пенсій (що є порушенням норм чинного законодавства) й підняттям пенсійного віку. Міжнародна практика свідчить, що існує дуже мало країн, в яких пенсійний вік для чоловіків та жінок різний, а також тих, які не планують підвищувати пенсійний вік для чоловіків та жінок.
Фахівці зазначають, що існують і інші можливості оздоровлення української пенсійної системи: обмежити пільгові внески, оподатковувати або обмежити розмір спеціальних пенсій, обмежити більш ранній вихід на пенсію.
Пропозиції щодо обмеження розміру максимальних пенсій час від часу з’являються в парламенті, однак до логічного завершення вони не доходять.
Деякі експерти вважають, що заходи з обмеження спеціальних пенсій матимуть для оздоровлення української економіки лише косметичний характер. У той же час, зокрема, автори Концепції подальшого проведення пенсійної реформи, як вже зазначалося, дотримуються думки про необхідність ліквідувати диспропорції в пенсійному забезпеченні: розмір пенсії для всіх пенсіонерів повинен залежати не від статусу особи, не від закону, за яким їй була призначена пенсія, а від розміру його заробітку та тривалості сплати страхових внесків, тобто важливим є зміцнення страхового принципу пенсійної системи.
Для введення й розвитку накопичувальних складових пенсійної системи доцільно: уточнення умов запровадження II рівня;
наближення пенсійного віку до європейських стандартів (65 років)[4] для учасників II-го рівня пенсійної системи; передання Пенсійному фонду України функцій збору й адміністрування коштів II рівня пенсійної системи, ведення системи єдиних пенсійних рахунків; забезпечення можливості залучення приватних компаній для управління активами й спрямування внесків II рівня до недержавних пенсійних фондів за бажанням і вибором застрахованих осіб; забезпечення виплат дострокових або підвищених пенсій для особливих категорій професій, пов’язаних із шкідливими або особливими умовами праці, за рахунок запровадження корпоративних
(професійних) пенсійних схем; диверсифікація схем приватного недержавного пенсійного страхування.
Для поліпшення адміністрування пенсійної системи необхідними є такі процеси як завершення переходу до сплати внесків на пенсійне страхування у повному обсязі всіма категоріями платників; створення механізмів розвитку недержавного пенсійного страхування;
забезпечення регулярної звітності фондів обов'язкового соціального страхування; регулярне інформування громадян про їхні права щодо виплат зі страхових фондів; напрацювання механізмів пруденційного нагляду за діяльністю накопичувального пенсійного фонду; диверсифікованість схем приватного пенсійного страхування, його економічне стимулювання, запровадження програм спільного інвестування.
Висновки і пропозиції. Аналізуючи стан і тенденції розвитку пенсійної системи в Україні можна зробити висновок, що питання пенсійного забезпечення громадян належать до найважливіших і потребують подальшого вивчення та вирішення.
Діяльність Пенсійного фонду України має бути і надалі спрямована на забезпечення реалізації державних соціальних гарантій та соціального захисту населення, фінансової стабільності пенсійної системи та посилення дії страхових принципів у солідарній системі. Велике значення має ефективна організація та управління формуванням та виконанням бюджету Фонду, координація роботи головних та районних управлінь з виконання відповідних бюджетів, забезпечення надходження усіх визначених законодавством доходів та цільового і ефективного витрачання коштів.
Розвиток пенсійної системи не може здійснюватись без істотного реформування системи оплати праці, збільшення її частки в структурі ВВП та собівартості продукції, а також підвищення рівня заробітної плати як основи сплати страхових внесків. Серед низки проблем, які потребують вирішення – є легалізація ринку праці, боротьба з "зарплатами в конвертах".
На виконання пенсійної реформи впливає демографічна ситуація в Україні.
Вирішення цієї проблеми залежить від розвитку другого та третього рівня
системи пенсійного забезпечення. Доцільно було б, не чекаючи критичної ситуації з залежності кількості пенсіонерів та кількості працюючого населення, зменшити навантаження на солідарну систему і частину пенсій змусити
«працювати» на збільшення пенсій у майбутньому. При такому розподілі навантаження пенсійна система стане більш стійкою та працюватиме ефективніше.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал