Структура професійної діяльності та її відображення в педагогічному менеджменті



Скачати 70.12 Kb.

Дата конвертації14.07.2017
Розмір70.12 Kb.

Особливості реалізації державної кадрової політики в Україні
1
УДК 378+373.61
О. О. САКАЛЮК
СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ
В ПЕДАГОГІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Представлено розуміння феномена “професійна діяльність менеджерів
освіти” в контексті системного підходу. Зроблено аналіз різних підходів до
визначення структурних компонентів професійної діяльності. Окреслено
характерні ознаки структурних компонентів та їх місце і значення у структурі
професійної діяльності менеджерів освіти.
Ключові слова: професійна діяльність, структура, структурні компоненти,
менеджери освіти.
In the context of system approach the essence of the phenomenon “education
managers’ professional activity” is highlighted. The analysis of different approaches
to the professional activity structural components defining has been conducted.
The characteristic features of the structural components and their place and
importance in the structure of education managers’ professional activity have been
revealed.
Key words: professional activity, structure, structural components, education managers.
Сьогодні модернізація системи освіти диктує нові вимоги до професійної
діяльності менеджерів освіти. Це спричиняє кардинальні зміни в підготовці сучасних керівників як професійних управлінців. Так як професійна діяльність менеджера освіти
є надзвичайно складною і багатоаспектною – для неї важливими є ґрунтовні знання в різних сферах: педагогіці і методиці, кадровій і господарчій роботі, плануванні й організації навчально-виховного процесу, рекламі і політиці тощо, що дозволяє
керівникові належним чином виконувати свої функціональні обов’язки – доречним
і важливим, на нашу думку, буде звернутися до визначення й аналізу її структури.
Вивченню проблем професійної діяльності менеджерів освіти присвячено дослідження В. Береки, Г. Єльникової, Л. Кравченко, Л. Карамушки, О. Мармази,
Н. Романенко, В. Симонова, Т. Сорочан, Р. Шакурова та ін. До особливостей структури професійної діяльності менеджерів освіти у своїх дослідженнях зверталися В. Григораш, О. Касьянова, О. Мармаза, І. Посохова, В. Симонов,
Р. Черновол-Ткаченко та ін.
Метою статті є аналіз різних підходів і характеристика компонентів структури професійної діяльності менеджерів освіти.
Застосовуючи системний підхід у вивченні феномена “професійна діяльність менеджерів освіти”, можна констатувати, що більшість учених розглядають його як систему трудових дій, операцій, процедур, станів,
взаємозв’язків тощо, функціонування якої зумовлено специфікою освітнього середовища, а також зовнішніми та внутрішніми чинниками. Отже, професійна діяльність менеджерів освіти як складне утворення також має свою структуру.

Теорія та практика державного управління. Вип. 4 (43)
2
Однак на сьогодні не існує єдино визнаної науковцями структури професійної діяльності менеджерів освіти. Складність, на наш погляд, полягає в тому, що сама система професійної діяльності менеджерів освіти дуже складна і
має багато специфічних ознак, наприклад, урахування типу навчального закладу
(дошкільний і університет); рівень прийняття управлінських рішень (національний,
регіональний, місцевий) тощо.
За висновками деяких учених, до психологічної структури професійної
діяльності входять численні компоненти, серед яких вони рекомендують виділити основні, які визначають успіх діяльності, а саме: конструктивний, організаторський
і комунікативну діяльність (Н. Кузьміна); дослідницький, конструктивний,
організаторський і комунікативний елементи структури діяльності (А. Щербаков).
Учені І. Зимня, А. Карпов, Л. Мітіна, Р. Нємов та ін. наполягають на тому,
щоб при визначенні психологічної структури професійної діяльності обов’язково слід виділяти такі компоненти: мотивація, цілі та завдання, предмет діяльності,
засоби та способи вирішення поставлених завдань, продукт і результат діяльності
(І. Зимня); мотивація, цілеутворення, інформаційна основа діяльності,
антиципірування (прогнозування) її результатів, прийняття рішення, планування,
програмування, механізми контролю, корекції, а також оперативний образ об’єкта діяльності, система індивідуально-психологічних якостей суб’єкта і сукупність виконавських дій (А. Карпов); цілі та завдання, засоби та способи вирішення поставлених завдань, аналіз і оцінка дій (аналіз запланованого та реалізованого в діяльності) (Л. Мітіна); мотиви, цілі, предмет, структура (дії та операції) і засоби здійснення діяльності (Р. Нємов) та ін.
Інші вчені (В. Бодров, Є. Климов та ін.), розглядаючи професійну діяльність як систему, передбачають наявність таких її компонентів, як: об’єкта (того, для кого вона спеціально організована, на кого спрямована) та суб’єкта (того, хто її
здійснює). У цій системі об’єктом праці є “трудовий пост” (за Є. Климовим),
структура якого включає: цілі (ідеальний передбачуваний результат діяльності);
предмет і засоби праці, професійні службові обов’язки (функції, дії, операції та правила їх виконання), права працівника (за трудовим законодавством), виробниче середовище (умови праці) [1; 2].
За висновками вчених (К. Абульханова-Славська, В. Давидов,
О. Запорожець, Г. Костюк, О. Леонтьєв, К. Платонов, С. Рубінштейн та ін.),
основними компонентами структури професійної діяльності є: мотив (об’єкт потреби, заради якого здійснюється діяльність); мета діяльності (той предмет,
об’єктивний результат, на який безпосередньо спрямована діяльність); умови, за яких відбувається діяльність; особливості та специфіка предмета (об’єкта) і знарядь взаємодії; шляхи, засоби та способи досягнення мети діяльності. В. Давидов підсумовує, що будь-яка діяльність здійснюється її суб’єктом, а до її складу входить цілі, засоби, процес перетворення та його результат. О. Запорожець, зазначаючи,
що умовам та засобам діяльності відповідають операції, її цілям – дії, і, нарешті,
мотивам – діяльність у цілому, яка складається зазвичай із дій та багатьох операцій,
наголошує, що специфічне для певної діяльності співвідношення її елементів чи частин (операцій і дій), що відповідає взагалі співвідношенню компонентів її
предметного змісту (засоби, цілі, мотиви), і утворює те, що називається структурою діяльності.

Особливості реалізації державної кадрової політики в Україні
3
Мотиви професійної діяльності, цілі, програма (визначає порядок виконання дій у загальній структурі діяльності), інформаційна основа діяльності (сукупність
інформації, яка характеризує предметні та суб’єктивні умови діяльності та дозволяє організувати діяльність відповідно до вектора “ціль – результат”),
прийняття рішення (процес вибору однієї альтернативи із декількох можливих),
підсистеми професійно важливих якостей (індивідуальні якості суб’єкта діяльності,
які впливають на її ефективність та успішність освоєння) є компонентами загальної структури професійної діяльності, за В. Шадриковим.
Інші вчені (В. Бодров, О. Іванова та ін.) доводять, що при дослідженні
професійної діяльності, вивченні її структури необхідно враховувати:
а) закономірні зв’язки між діяльністю індивіда і діяльністю суспільства. Ці зв’язки розкриваються загальною соціологією через знання про закони розвитку суспільства, знання про механізм дій і форм вияву цих законів у діяльності
особистостей і соціальних груп. Людина розглядається як особистість, наділена соціальною якістю, яка виявляється в її професійній діяльності; б) закономірності
й тенденції формування і зміни професійної спрямованості суб’єкта праці та чинники, що їх визначають: інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації, особистісні
настанови, воля тощо; в) закономірності формування і зміни психічних процесів:
сприйняття, увага, пам’ять, мислення тощо; г) індивідуально-типологічна своєрідність і її вияви в поведінці людини; д) функціональні можливості організму суб’єкта праці тощо [1; 5].
За висновками інших учених (Г. Ангелов, Ф. Мардаровський, А. Ткаченко,
В. Хмельнюк, В. Черкасов та ін.), у структурі професійної діяльності, зокрема і
менеджерів освіти, принципово важливим є урахування таких характеристик управлінської діяльності: певна ієрархія (встановлення оптимальної кількості
управлінських рівнів із чітко визначеними функціями, завданнями,
відповідальністю); чіткість та єдність мети (визначає стратегію поведінки управлінців); емерджентність (пріоритет спільних інтересів розвитку організації
над локальними інтересами підрозділів); еластичність (встановлення оптимуму між свободою дій робітників і рамками цієї свободи); раціональне поєднання централізації та децентралізації; необхідність і достатність розмаїття;
багатоваріантність рішень як передумова оптимізації; стійкість прямих та зворотних зв’язків (стабільність комунікацій, достатнє забезпечення
інфраструктури управлінської діяльності).
В. Симонов, розглядаючи педагогічний менеджмент насамперед як діяльнісну систему, наголошує на його структурі та системоутворювальних чинниках, які дослідник подає таким чином: 1) сутність і характеристика основних системоутворювальних елементів як діяльнісної соціальної системи; 2) цілі
педагогічного менеджменту; 3) основні завдання менеджера освітнього процесу;
4) принципи педагогічного менеджменту: загальні принципи управління,
принципи наукової організації педагогічної та управлінської праці, принципи аналітичної діяльності менеджера освітнього процесу; 5) функції (основні
функціональні компоненти) педагогічного менеджменту; 6) методи управління
(методи педагогічного менеджменту); 7) результат діяльності суб’єктів менеджменту: ефективність як характеристика процесу спільної діяльності
викладача і тих, хто навчається; якість як характеристика кінцевого результату;

Теорія та практика державного управління. Вип. 4 (43)
4 8) основні умови попередження та подолання формалізму в освітньому процесі
та в управлінні ним; 9) чинники, які визначають ефективність педагогічного менеджменту як соціальної діяльнісної системи в цілому [6, с. 55–70].
Українськими вченими (О. Мармаза, О. Касьянова, В. Григораш,
І. Посохова, Р. Черновол-Ткаченко) представлена структура професійної
діяльності менеджерів освіти, елементами якої виступають: мотиви, мета і
завдання, зміст, форми та методи, результати, рефлексія. Системно-діяльнісний підхід дозволив дослідникам у структурі управлінської діяльності виокремити блоки (модулі): управлінський, педагогічний, комунікативний, гностичний,
дослідницький. З погляду соціально-психологічного підходу, основними компонентами структури є: діагностичний, прогностичний, організаторський,
комунікативний, мотиваційно-стимулювальний, емоційно-вольовий,
порівняльно-оцінювальний, гностичний [7, с. 24].
Звернена увага дослідниками і на те, що регулятором поведінки людини у професійній діяльності є суб’єктивне відображення нею заданої об’єктивної
реальності. Виділяються дві групи чинників, які зумовлюють конкретні типи відображення в конкретній діяльності: об’єктивні і суб’єктивні (суб’єктні). До першої групи відносяться: соціальні, виробничо-технічні, економічні,
організаційні і санітарно-гігієнічні характеристики професійної праці; до другої
– особистісні, професійно-психологічні, психофізіологічні й індивідуально- типологічні якості суб’єкта праці [1]. Розроблені Є. Климовим психологічні ознаки праці дозволяють з’ясувати, як у свідомості суб’єкта праці відображається задана об’єктивна реальність і який її вплив на трудову поведінку і на результати праці
людини, а саме: 1) усвідомлення соціальної цінності результату праці. Рівень усвідомлення залежить від рівня знань суб’єкта праці про вимоги до результатів праці; від ставлення до справи, від емоційних виявів суб’єкта праці в діяльності;
2) усвідомлення обов’язковості виконання дорученої справи в заданих нормах;
3) свідоме застосування знарядь і засобів досягнення професійних цілей. Наявність цієї ознаки залежить від: рівня теоретичної підготовки, рівня сформованості
професійних умінь і навичок, адекватності емоційних виявів відповідно до рівня професійної готовності суб’єкта праці; 4) усвідомлення міжособистісних відносин
(глибина знань і розуміння суб’єктом праці внеску інших людей у створення тих матеріальних і духовних цінностей, які він використовує у своїй професійній діяльності) [2, с. 61–68].
Таким чином, можна вести мову про те, що взаємозв’язок мотиваційних,
когнітивних, операторних і афективних компонентів професійної діяльності
суб’єкта праці зумовлений його соціальними настановами, професійною спрямованістю і підготовленістю та індивідуально-типологічними особливостями.
Структура професійної діяльності менеджерів освіти здебільшого з’ясовується вченими на основі алгоритму опису професії за Є. Климовим [2].
Тут виявляються такі аспекти, як: предмет професійної діяльності (людина, знакова система, техніка, художній образ), цілі професійної діяльності (перетворювальна,
тобто організація і проведення виховного процесу, гностична, винахідницька,
власного розвитку та ін.), засоби професійної діяльності (функціональні, тобто мовлення, міміка, зір, слух тощо; теоретичні, тобто знання, способи мислення,
мобільні або стаціонарні технічні засоби та ін.), умови професійної діяльності

Особливості реалізації державної кадрової політики в Україні
5
(підвищена моральна відповідальність, екстремальні умови, робота на відкритому повітрі, в умовах побутового мікроклімату та ін.), особливості професійної
діяльності (поліфункціональний характер діяльності, вишукані відносини, зустрічі
з відомими людьми, відрядження, завершений результат професійної діяльності
та ін.).
Зважаючи на проблему нашого дослідження, необхідно звернутися до нормативно-рівневої моделі професійної діяльності, запропонованої ученими
С. Маловим, І. Мошковою [4], в якій, відповідно до загальної ієрархічної
конструкції діяльності, присутні такі структурні елементи: мета, проект, план,
результат, що пов’язані між собою за ступенем узагальненості інформації про майбутню діяльність та майбутній результат і виступають як психологічні
програми, що реалізують різні рівні управління процесом діяльності.
Психологічна структура діяльності має ієрархічну будову. Передбачається,
що “мета” є провідним регулятором дії, а “проект” і “план” є нижчими рівнями регуляції. Необхідність і достатність усіх елементів нормативно-рівневої структури діяльності при розмаїтті її предметного змісту є гарантією отримання потрібного продукту діяльності. Відсутність або дефект будь-якого з елементів чи способу діяльності порушує відповідність змісту рівнів і всього процесу діяльності і як наслідок, веде або до невиконання діяльності, або невиконання результату.
На думку А. Маркової [3], суб’єктивною сутністю взаємозв’язку мети і
результату професійної діяльності є процес аналізу, зіставлення або рефлексії, як внутрішньої – мотиваційної, так і зовнішньої – операційної основ професійної
діяльності. Важливо відзначити, що основа професійної діяльності суб’єкта полягає
не тільки в оволодінні та вдосконаленні різними способами професійної
діяльності, а й в умінні аналізувати свою діяльність, зіставляти, порівнювати цілі і
результати діяльності в цілому, проводити самооцінку своєї діяльності.
Таким чином, зворотним зв’язком між структурними компонентами в моделі
діяльності виступають функції аналізу, рефлексії. Процеси аналізу та рефлексії є в узагальненому вигляді процесом самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів. Рефлексія виступає у формі усвідомлення дієвим суб’єктом не тільки результатів його діяльності, але й того, як він насправді сприймається іншими суб’єктами у спільній діяльності, які його особистісні особливості, емоційні реакції
і психологічні якості, що суттєво впливають на результат праці.
Формування самосвідомості, рефлексування себе як особистості,
визначають для фахівця емоційно-ціннісне ставлення до самого себе. Однак самосвідомість менеджера освіти не тільки потужний чинник самопізнання й оцінки своєї діяльності, а й основа самовдосконалення і самовиховання. Чим вище рівень рефлексії себе як особистості, тим більше в суб’єкта діяльності
можливості контролювати свою професійну діяльність. Свідомість визначається насамперед тим, якою мірою фахівець здатний усвідомлювати суспільні наслідки своєї діяльності. Професійна свідомість – це морально-психологічна характеристика дій особистості, яка ґрунтується на усвідомленні й оцінці себе,
своїх професійних можливих намірів і цілей.
Таким чином, структура професійної діяльності менеджерів освіти – це сукупність стійких зв’язків об’єкта, тобто професійної діяльності менеджерів освіти, які забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто

Теорія та практика державного управління. Вип. 4 (43)
6
збереження основних властивостей при різних зовнішніх-внутрішніх змінах. Будь- яка діяльність має свою структуру, яка зумовлює взаємозв’язок і
взаємозумовленість елементів діяльності. Структура діяльності менеджерів освіти,
як і будь-якої іншої професійної діяльності, передбачає наявність наступних компонентів: суб’єкта (того, хто її здійснює); об’єкта (того, для кого вона спеціально організована, на кого спрямована); цілі (до чого вона прагне, ідеальний передбачуваний результат діяльності); функцій (які при цьому функції чи види діяльності виконуються); засобів (за допомогою яких методів і технологій досягається її мета) та ін. Будь-яка діяльність здійснюється від суб’єкта до об’єкта,
хоча об’єкт є головним, визначаючим зміст діяльності.
Отже, проведений аналіз дозволяє констатувати, що проблеми професійної
діяльності менеджерів освіти мають досить своєрідний та складний характер.
Професійна діяльність як складне утворення має відповідну структуру, яку потрібно враховувати в процесі підготовки фахівців у галузі педагогічної освіти та їх подальшій професійній діяльності.
Перспективи подальших досліджень убачаємо в детальному аналізі кожного структурного компонента професійної діяльності менеджерів освіти.
Література:
1. Иванова Е. М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности / Е. М. Иванова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 208 с.
2. Климов Е. А. Введение в психологию труда / Е. А. Климов. – М. : Изд-во
Моск. ун-та, 1988. – 199 с.
3. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. :
Международный гуманитарный фонд “Знание”, 1996. – 308 с.
4. Мошкова И. Н. Психология производственного обучения : [метод.
пособие] / И. Н. Мошкова, С. Л. Малов. – М. : Высш. шк, 1990. – 207 с.
5. Практикум по дифференциальной психодиагностике профессиональной пригодности : [учебное пособие] / [под общ. ред. В. А. Бодрова]. – М. : ПЕР СЭ,
2003. – 768 с.
6. Симонов В. П. Педагогический менеджмент : ноу-хау в образовании :
[учебное пособие] / В. П. Симонов. – М. : Высшее образование, 2007. – 357 с.
7. Управління навчальним закладом : навч.-метод. посіб. : у 2-х ч. Ч. 1. Абетка менеджера освіти / О. І. Мармаза, О. М. Касьянова, В. В. Григораш та ін. – Х. :
Веста ; Ранок, 2003. – 160 с.
Надійшла до редколегії 04.11.2013 р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал