Стратегічний план сталого розвитку міста боярка на період до 2020 року Розробники: навчальна група kmbs «школа мерів»



Сторінка3/8
Дата конвертації09.12.2016
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8



Таким чином, SWOT-аналіз показав, що серед ключових слабких місць станом на момент прийняття стратегії в місті є:

  • відсутність вільних площ для будівництва та сільгоспвиробництва;

  • низький регресивний рівень економічного розвитку;

  • відсутність інвестицій;

  • зношеність муніципальної інженерної інфраструктури;

  • незадовільний стан дорожньо-транспортної мережі міста;

  • неефективна система управління комунальними підприємствами;

  • відтік трудових ресурсів до міста Києва;

  • відсутність Генерального плану забудови міста;

  • відсутність установ для організації дозвілля та відпочинку;

  • тотальна корупція та бюрократизація влади


Сильними сторонами розвитку міста виявлено:


  • наявність привабливих рекреаційних ресурсів;

  • вигідне економіко-географічне розташування;

  • зручне транспортне сполучення з Києвом;

  • наявність закладів з підготовки фахівців з екології та використання природних ресурсів;

  • наявність високо кваліфікованих кадрів у т.ч. з вищою освітою;

  • сформована потужна система охорони здоров’я, особливо для дітей;

  • наявність власних очисних споруд;

  • наявність міст – побратимів: Пулави (Польща, 2000 рік), Нєсвіж (Білорусь 2007 рік), Дольний Кубін (Словаччина, 2012).


Результати аналізу внутрішніх (слабких та сильних) сторін розвитку Боярки

Слабкі сторони Сильні сторони








Мал. 3. Аналіз сильних та слабких сторін Боярки


Таблиця 3

Аналіз зовнішніх чинників (можливості та загрози)



Загрози

Можливості

- відсутність необхідних реформ в сфері регіонального розвитку;

- загострення чи продовження воєнного конфлікту на сході

- нестабільність політичної ситуації;

- нестабільність національної валюти та інфляція;

- зростання недовіри до державної влади;

- прискорення економічного розвитку міст-конкурентів;

- монополізація ринків, відсутність конкуренції;

- техногенні катастрофи;

- старіння населення.

- комплексне реформування країни, у т. ч. й децентралізація влади;

- інтеграція до європейського та світового співтовариства

- надходження інвестицій у зв’язку з поліпшенням іміджу України;

- стабілізація національної валюти;

- доступ до ринку інших країн;

- стабільний національний бізнес-клімат;

- державна підтримка комунальної інфраструктури;

- боротьба з корупцією.





Аналіз зовнішніх чинників, що впливають на розвиток Боярки
а) Загрози

Мал. 4. Аналіз зовнішніх загроз

б) Можливості



Мал. 5. Аналіз зовнішніх можливостей

  1. ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Боярка – унікальний природно-господарський комплекс, місто районного значення, друге за розміром та економічним потенціалом у Києво-Святошинському районі, з населенням 35,9 тис. мешканців, представник колись потужного ВПК пристоличного регіону, місто, сформоване на початку 1950-х років.


Із введенням у дію газопроводу Київ - Дашава у 1948 році було створене Боярське управління газопроводів, а в 1951 році побудована потужна газокомпресорна станція. Для робітників газового комплексу почали будувати двоповерхові багатоквартирні будинки в районі вул. Маяковського.
З 1956 року Боярка стала містом районного підпорядкування. На промислових підприємствах тут працювало близько 10 тис. осіб. Одним з найбільших підприємств була швейна фабрика дитячого одягу, що розпочала випуск продукції у 1963 році.
У 1969 році збудовано завод «Іскра», який дав подальший поштовх розвитку місту. На цьому заводі працювало до 6 тис. осіб. Для робітників заводу почали створювати соціальну інфраструктуру: будувались гуртожитки, дитячі садки, багатоповерхові будинки. Поступово стала формуватися головна магістраль міста  вул. Білогородська. Навколо неї будували житло, офісні й складські приміщення для установ газового комплексу, що знаходилися поза межами міста. Як результат цього в 70-80-х роках територія міста значно зросла.
Таким чином, підприємство ВПК та газового комплексу на довгі роки визначила економічний профіль міста та стали основним місцем праці переважної частини працездатного населення як самого міста, так і навколишніх сіл і містечок в радіусі понад 20 км.
Після 1991 року почався повільний, але неухильний занепад одного з головних місто утворюючих підприємств ВПК - заводу «Іскра», в силу розвалу планової економіки, неіснуючого вже тоді СРСР, разом з іншими промислово-виробничими комплексами. Ця ситуація відразу призвела до глибокої економічної кризи та гіперінфляції. У економіці міста відразу відзначився спад виробництва та скорочення робочих місць, й ця тенденція зберігалася доволі довгий час. Подібні процеси спостерігалися й у легкій промисловості міста, яку представляли швейна фабрика дитячого одягу.
Нові ринкові умови, які почали формуватися від середини 1990-х років, почали дещо змінювати профіль міста: економічно активні городяни, в основному - звільнені з державних підприємств, зокрема, заводу «Іскра», працівники стають основою розвитку малого і середнього підприємництва, при чому переважаючими сферами діяльності тут, як і в цілому по країні, стають торгівля і послуги. Від початку 2000-х років у малому бізнесі спостерігається повільний розвиток виробничої сфери.
Відтак, з середини 1990-х років економічна спеціалізація Боярки поволі змінює своє «традиційне обличчя» на користь розвитку приватного підприємництва, а основною сферою занятості боярчан стає торгівля та надання послуг.
Частка працездатного населення, втративши роботу і не знайшовши себе у підприємництві, покидає місто у пошуках заробітку. Напрямами трудової еміграції стали в основному Київ, у якому на даний час працює понад 12 тис. боярчан. Ці процеси призводять до механічного скорочення населення, що разом зі зниженням природного приросту формують негативну демографічну динаміку. Особливо небезпечною тенденцією є відплив молоді з міста та стійке старіння населення.
З 1986 року, після аварії на ЧАЕС, Боярці надано статус ІV категорії, як території що потерпіла внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Цей статус знімає з жителів міста обов’язок сплачувати податок за користування землею, що у свою чергу значно знижує можливості міського бюджету.
Міська влада абсолютно не впливає на процес розвитку міської громади, зосередивши свою діяльність виключно на питаннях перерозподілу та проїдання міського бюджету (про що засвідчує проведене опитування боярчан).
Наслідком всіх цих процесів стає повільний занепад міста як соціально-економічної системи та екологічного й соціально-культурного середовища.
Аналітичне дослідження основних соціально-економічних та демографічних тенденцій у ретроспективі останніх років, та, відповідно, моделювання «соціально-економічного ландшафту» (взаємонакладання стійких у часі факторів впливу) міста, а також базові припущення щодо основних факторів впливу на перспективу дозволило сформулювати базовий («інерційний») сценарій розвитку міста.

Таблиця 4
Базовий сценарій (інерційний або «нульовий»)

Головне гасло:

Хай все лишиться, як було!




Основні припущення

Що відбувається

1) Фінансова й податкова база без змін.

2) Кризові явища в енергетичній та промисловій галузях наростають, кон’юнктура негативна.

3) Підприємницький клімат у місті залишається на тому самому рівні.

4) Інвестиційна політика без змін, динаміка інвестицій незмінна.

5) Увага влади зосереджується виключно на вирішенні поточних комунальних та соціальних проблем.


За 10-15 років Боярка буде містом з населенням близько 30 тисяч мешканців. Виробничий потенціал повільно, але неухильно знижує темпи своєї діяльності. Як наслідок, скорочується кількість робочих місць. За найгіршої ситуації – більшість працездатного населення та молоді виїздить до Києва, що викличе за собою серйозну соціальну напругу, стрімке погіршення криміногенної ситуації. Відсутній приплив зовнішніх інвестицій, структура економіки незмінна, у ній і далі переважає підприємства, що обслуговують газове господарство, мале і середнє підприємництво і далі займає нішу переважно торгівлі і послуг на внутрішньому ринку, динаміка його розвитку не здатна покрити наростаючий дефіцит робочих місць. Населення міста помалу старіє, молодь покидає місто через неможливість працевлаштуватися. Комунальна інфраструктура і послуги будуть відповідати бюджетним можливостям. Місто поступово, але неухильно занепадає в основних своїх сферах: економічній, технічній, соціальній, культурній та екологічній. У кращому випадку Боярка перетвориться на спальний район Києва.

Описаний сценарій відбиває лише основні соціально-економічні та демографічні параметри, які, проте, є визначальними для характеристики майбутнього міста. Очевидно також , що на даному «ландшафті» за збереження основних тенденцій та незмінності базових припущень не існує альтернативної траєкторії, яка призвела б до іншого сценарію.


Отже, онтологічною підставою Стратегічного вибору є неприйнятність описаного сценарію для громади міста.
Ймовірний оптимістичний сценарій розвитку передбачає цілеспрямований вплив на соціально-економічний «ландшафт» факторів, які лежать поза межами впливу місцевої громади і є компетенціями центральної влади країни. Траєкторія розвитку на гіпотетичному «ландшафті» та за базових припущень формує наступний сценарій:

Таблиця 5
Оптимістичний сценарій

Головне гасло:

Нові реформи нові можливості!




Основні припущення

Що відбувається

1) Буде впроваджена адміністративно-територіальна реформа і місто отримає більше самостійності, бюджет значно зросте, економічна база розшириться та стане більш диверсифікованою.

2) Будуть проведені системні реформи у політичній, соціальній та економічній сферах.

3) Державна інвестиційна політика призведе до інвестиційного «буму» в регіонах, особливо пристоличному регіоні.

4) Європейська інтеграція України буде активно реалізовуватися, тому за кошти держави і ЄС буде розбудована рекреаційна і дорожньо-транспортна інфраструктура.



Ресурсна, в т.ч. фінансова, база дозволить суттєво і за короткий термін покращити якість життя і міське середовище загалом.

Завдяки вдалому географічному розташуванню та значним державним і зовнішнім інвестиціям місто стає інвестиційно привабливе.

Розширення меж за рахунок суміжних територій внаслідок АТР суттєво збільшить кількість інвестиційних пропозицій, що привабить зовнішніх інвесторів.

Створюються нові бізнеси та нові робочі місця. Суттєво зросте рівень життя громадян. Місто молодшає за рахунок припливу молодих кадрів.


Ймовірність такого сценарію невисока, підтвердженням чого є тривала стагнація у політичній та соціально-економічній сферах держави, відсутність виразної зовнішньої політики, відсутність стратегії розвитку країни, а також відсутність контреліт у видимій перспективі, які змогли б змінити зазначені тенденції.


Все це дає право на формування раціонального сценарію, що визначатиметься траєкторією на існуючому «ландшафті» за базових припущень появи нових, керованих факторів впливу на цю траєкторію, які перебувають в межах компетенції громади міста, а також найбільш ймовірних факторів зовнішнього впливу в їх сприятливій комбінації.

Таблиця 6
Раціональний сценарій

Головне гасло: До великої мети малими кроками!


Основні припущення

Що відбувається

1) Країна поступово виходить з кризи, покращується ситуація як в економічній, так і, відповідно, у бюджетній, сферах.

2) Під впливом міжнародної спільноти політична ситуація в країні дещо стабілізується, поступово зростатиме зацікавленість міжнародних інвесторів до України, і, зокрема, до її прикордонних територій.

3) Місто проводить активну маркетингову та інвестиційну політику.

4) Завдяки послідовній політиці міської ради покращується підприємницький клімат.



Завдяки цілеспрямованій і злагодженій політиці керівництва міста, району і області, ефективно будуть реалізовані заходи маркетингової стратегії, що призведе до поступового припливу як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Зручне економіко-географічне розташування сприятиме будівництву в місті сучасних підприємств з запровадженням новітніх інноваційних технологій. Існуюча промисловість модернізується, відкриються нові наукомісткі високотехнологічні промислові підприємства. Надалі розвиватимуться нові галузі промисловості, зокрема легка, приладо- та машинобудування, електроніки, ІТ. Створюються нові робочі місця. Відповідно місто починає омолоджуватися за рахунок припливу молодих кадрів. Бізнес починає працювати не лише на внутрішній ринок. Продукція, що випускається на місцевих підприємствах стає конкурентоспроможною, зростає позитивне сальдо торгівельного балансу. Розвиток рекреаційної сфери призведе до активного розвитку у місті малого й середнього бізнесу, їх капітали будуть переміщуватись зі сфери торгівлі у сферу виробництва.

За рахунок поступового збільшення бюджетних надходжень та розвитку місцевих підприємств буде покращуватися комунальна сфера, міське середовище і якість життя. У місті збільшується рівень безпеки, воно стає комфортним для життя.


Описаний сценарій стає базою для формулювання стратегічного бачення міста на стратегічну перспективу:




  1. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БОЯРКИ

Стратегічне бачення (візія) - це спільне, погоджене на основі консенсусу, уявлення жителів міста про те, яким місто має виглядати в майбутньому.


Візія відображає результат, якого громада прагне досягти в результаті реалізації стратегічного плану сталого розвитку. Вона спирається на основні характеристики міста та стає головною ідеєю всього процесу стратегічного планування.

Візія: Боярка – економічно розвинений екополіс столиці та пристоличного регіону навколо

боярської громади;

європейське місто за рівнем та якістю життя.

Місія: Місто соціального благополуччя й доброго урядування активної громади;

конкурентоздатна інноваційна місцева економіка та розвинена інфраструктура;

впорядкований громадський простір, інтегрований відповідно до природного ландшафту;

відновлений культурно-історичний та природно-рекреаційний потенціал.



Цінності:

житель міста - первинний соціальний капітал та найвища цінність Боярки;

міська влада – креативний виконавець волі громади;

зростаючий рівень економічного добробуту боярчан;

соціальна злагода та суспільне порозуміння;

відповідальне співжиття з навколишнім середовищем.



ВІЗІЯ:

Боярка – економічно розвинений екополіс столиці та пристоличного регіону навколо боярської громади


ЦІННОСТІ:

1. Житель – первинний соціальний капітал.

2. Влада – креативний виконавець волі громади.

3. Зростаючий рівень економічного добробуту.

4. Соціальна злагода та порозуміння.

5. Відповідальне співжиття з навколишнім середовищем.






МІСІЯ:

Місто соціального благополуччя й доброго урядування;

Конкурентоздатна інноваційна місцева економіка та розвинена інфраструктура;

Впорядкований громадський простір, інтегрований відповідно до природного ландшафту;

Відновлений культурно-історичний та природно-рекреаційний потенціал.




Стратегічні напрями розвитку:



Сприятливе бізнес-середовище, сучасна економіка



Добре врядування європейського зразка



Високі соціальні стандарти життя



Рекреаційний центр столиці та пристоличного регіону.



Мал. 6. Обґрунтування стратегічних напрямів розвитку Боярки

  1. ЦІННОСТІ


1. Житель міста - первинний соціальний капітал та найвища цінність Боярки

це - загальноміський підхід до становлення людини – активної, енергійної, розум і душа якої знаходяться в злагоді;

це - концентрація на особистісних потребах людини, її ціннісних вимірах щодо самопізнання та пізнання світу;

це - створення можливостей для кожного досягати бажаного на основі розвитку власних якостей, за рахунок власних зусиль.


Головне завдання влади майбутньої Боярки – створювати рівні можливості для її жителів керувати своїм життям, робити те, що їм подобається і не заважати розвиватись, не порушуючи при цьому тих самих прав інших людей та забезпечувати кожному можливість знайти свою улюблену справу.
Мінімальне втручання влади міста в життя людини – це головне, що може зробити місцева влада для громади:

  • не обмежувати, а давати можливість розвиватись.

  • не примушувати, а створювати умови для повноцінного вибору.

  • не нав’язувати, а дозволяти йти своїм шляхом.

Міська влада – це підтримка одним одного у важкий час: це створення високих соціальних стандартів життя, допомога інвалідам, впровадження міських стандартів пенсійного забезпечення. Але лише за умови прозорої системи розподілення соціальних коштів на кожну особу в громаді.


2. Міська влада – креативний виконавець волі громади

це - вільний та повний доступ містян до інформації про діяльність місцевої влади

це - встановлення зворотного зв’язку з громадськістю, публічний діалог, партнерські стосунки влади та інститутів громадянського суспільства в громаді,

це - залучення громадськості до розроблення та реалізації місцевої політики;

це - укорінення цивілізованих норм політичної культури.
Публічна політика сучасного міста – це форма політичного процесу, що має реалізуватися в публічному просторі, підтримуватися інформаційно-комунікаційними ресурсами, бути представлена цілісним комплексом вертикальних та горизонтальних взаємодій його учасників. Вона має стати основною формою комунікації влади, жителів та бізнесу, що дає змогу активізувати участь містян у формуванні, виробленні та реалізації спільного бачення власного способу життя та власного майбутнього.
Консультації з громадськістю - цінний засіб вдосконалення якості місцевої політики при зміцненні її легітимності.
Прозорість та відкритість влади стане надійним майданчиком для успішного проведення добровільного об’єднання громад у рамках Боярського регіонального ландшафтно-культурного комплексу.
3. Зростаючий рівень економічного добробуту боярчан

це – комплексний показник якості життєдіяльності містян, що включає в себе: матеріальні життєво-необхідні стандарти (дохід, споживання та багатство);

це - процес та результат задоволення базових потреб містян, відчуття сенсу життя та можливості досягнення особистої мети й участі у громадському житті;

це - рівень доступності суспільних благ та відносин з іншими людьми;

це - умови, що включають у себе, фінансову забезпеченість, наявність оплачуваної роботи, взаємодопомогу, можливість стати членом соціальної групи, щоб проявити свої інтереси, а також здорове та приємне середовище існування.
Рівень добробуту є тим фактором, який стимулює людський розвиток, сприяє йому, створює додаткові стимули щодо реалізації активної економічної поведінки.
З одного боку, це – спосіб організації господарської діяльності міста, який характеризується відносинами власності, рівнем розвитку матеріальної бази, сфери послуг та продуктивністю праці, а з другого - спосіб життя, що визначається величиною потреб у різних життєвих благах та можливістю їх задоволення, виходячи з пропозиції товарів й послуг та реальних доходів містян.
Нова міська влада під рівнем добробуту розуміє та має постійно забезпечувати такі показники добробуту людей як: здоров’я; освіту; особисті інтереси, види діяльності за інтересами, включаючи право на працю, право політичного голосу та управління; соціальні зв’язки та взаємовідносини; навколишнє середовище (сьогоднішній стан та майбутній); безпеку (як в економічному сенсі, так і фізичному).
Завданням влади на найближчий період та перспективу має стати зростаюча роль емоційного задоволенням життям боярчан, з поступовою зміною пріоритетів забезпечення від добробуту економічного до добробуту соціального.
Головним показником задоволеності власним життям боярчан стане міжнародний індекс щастя (HPI), який комплексно відображає добробут людей та стан навколишнього середовища. Адже кінцевою метою більшості людей є бажання не стільки бути багатими, як бути щасливими та здоровими.
4. Соціальна злагода та соціальне порозуміння
це – найперший показник діяльності міської влади та громади у цілому;

це - головний соціальний ідеал розвитку громади міста;

це – ефективна система розподілу благ, що включають у себе не тільки матеріальні об’єкти, а й такі поняття, як влада, привілеї, права, повноваження, обов’язки тощо;
Це означає відповідальність громади за участь окремої людини у політиці, управлінні виробництвом, а також не лише за правові інститути, які охороняють життя, свободу, власність та інші права, але й за соціальні системи, від яких залежить конкретна людина.
Особливо це стосується економічної системи міста, розподілу суспільного продукту відповідно до принципу соціальної справедливості, системи освіти та соціального забезпечення. Соціальна громада не лише визначає певний правовий порядок та забезпечує його дотримання, а й втручається в суспільні процеси з метою перерозподілу та соціального захисту її окремих членів.
Влада, як виборний представник громади, має виконувати функцію оцінюючого та перетворюючого фактора й гаранта, метою якого є забезпечення для кожного члена громади гідного для людини рівня існування, зниження розбіжностей у рівні добробуту, ліквідація відносин залежності та встановлення відповідного контролю.
Основними принципами дії тут мають стати принципи солідарності та субсидіарності; справедливого розподілу з урахуванням виконаної праці; здійснення глобальної та спеціальної соціальної політики, поліпшення умов праці, соціальне страхування, забезпечення зайнятості та соціальне партнерство.
Реалізацією принципу соціальної справедливості, в процесі здійснення владних повноважень, стане:
в економічному середовищі: забезпечення необхідного та можливого врахування складної економічної ситуації, рівня зайнятості населення; обґрунтованого рівня оплати праці зайнятих; порівняльно-невисокого рівня диференціації доходів населення тощо. Йдеться не про «силове введення» соціальної рівності, а про обґрунтоване соціально-економічне регулювання економічних процесів;
у політичній сфері: надання населенню необхідних політичних прав і свобод та їх ефективну реалізацію, у тому числі: можливостей участі у виборах і референдумах; свобода слова та ЗМІ; прав і можливостей, пов’язаних із протестною активністю тощо;
у соціальній сфері: реалізація в суспільстві соціальних гарантій, передбачених конституцією і законами, у тому числі забезпечення всіляких соціальних пільг і послуг, що виходять із реальних можливостей їх задоволення місцевою владою.
Сталий розвиток Боярки можливий тільки шляхом побудови рівноправних та справедливих взаємовідносин. Справедливість служить прямим регулятором діяльності людини та влади в кожній ситуації. Поза справедливістю немає і не може бути свободи особи і людської гідності, стабільної громади та сталого розвитку.
5. Відповідальне співжиття з навколишнім середовищем

це - цілісна система взаємопов'язаних компонентів природного, соціального та техногенного походження;



це - розширення можливостей більш ощадливого використання природно-ресурсного потенціалу та його відтворення;

це - екологізація суспільного виробництва та всієї людської життєдіяльності;

це - визначення типів впливу міста на навколишнє середовище та оцінка екологічних наслідків їх взаємодії.
Навколишнє середовище є місцем проживання та життєдіяльності людини. Воно формує умови праці, побуту, відпочинку, харчування тощо. Між людиною та навколишнім середовищем існує діалектичний зв'язок, де людина відіграє провідну роль, тобто відповідає за розвиток та стан системи «природа – людина – суспільство». І саме вона повинна слідкувати за тим, аби параметри компонентів системи наближались до оптимального рівня.
Техногенні катастрофи останніх років та їх вплив на навколишнє середовище доводять необхідність докорінних змін у політичних, технологічних, соціально-економічних сферах життєдіяльності людства та детермінують процеси пошуку ефективних шляхів формування нової ціннісної особистості щодо самої людини, а отже й нових основ взаємодії людини й природи в системі «природа – людина – суспільство».
У всьому світі змінюється спосіб мислення – люди усвідомлюють свою екологічну відповідальність, яку вони несуть за майбутні покоління. Нові підходи до взаємодії з навколишнім середовищем вбачають свою мету у відповідальному та зразковому ставленні до природних ресурсів в рамках екологічної економіки. ЇЇ принципи включають розробку сучасних продуктів, застосування екологічного процесу виробництва, зразковий обіг перероблених товарів та великий вклад у розробку та підтримку альтернативних джерел енергії.
Тому, міська влада зобов’язана створювати умови та жорстко контролювати процеси запровадження безвідходних технологій, що означатиме (і матиме своїм наслідком): комплексне використання сировини й енергоносіїв, створення замкнених газо- і водооборотних систем, застосування принципово нових підходів до вилучення, збагачення, перероблення сировини й матеріалів - біотехнологій, геотехнологій тощо.
Реалізація засад ресурсозбереження в усьому ланцюзі суспільного виробництва на шляху його інтенсифікації та зниження ресурсомісткості (водо-, земле-, метало-, енерго- тощо) має набувати певної всеосяжності та в цілому претендувати на статус відповідальної ідеології та загальнолюдської стратегії відповідального співжиття з навколишнім середовищем.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал