Стаття «Багатство і філігранність української фразеології у художній літературі»



Сторінка2/3
Дата конвертації06.03.2017
Розмір0.5 Mb.
1   2   3

Іменник у непрямих відмінках з прийменником: ставати в пригоді, напутити на стежку, підвести під монастир, забігти поперед возу, прийтися по серцю, закипіти на серці.

Наприклад:

  • По смерті Горовенка Мавра не раз ставала вдові його в добрій пригоді (12;408).

Фразеологізм ставати в пригоді має значення «знадобитися, бути корисним, зробити послугу тощо»[40];

  • Аж ви тим самим напутили його на ту стежку, по котрій як не іди, а якраз прийдеш в саму тюрму або ще й гірш!.. (12;404).

Фразеологізм напутити на стежку має значення «корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось» [40]. У даному контексті має негативне іронічне забарвлення.

  • Положився на Рудого, а він його й підвів під монастир (6;259).

Фразеологізм підвести під монастир уживається в значенні «поставити когось у скрутне становище» [36;242];

  • «Таки ти, Трохиме, – мовив Петро, – трохи поперед возу взабіг» (6;251).

Фразеологічна одиниця забігти поперед возу означає «без потреби спішити в чиїй-небудь справі, намагаючись випередити інших» [36;213];

  • Отже Опанасові не прийшовся він по серцю (3;101).

Даний фразеологізм уживається як протилежний до прийтися по серцю, що має значення «дуже сподобатися» [40];

  • Закипіло в мене на серці, не втерпіла і кажу до нього: «А що, Іванчику, смачні груші?» (5;220).

Фразеологічна одиниця закипіти на серці має значення «надмірно хвилюватись від припливу почуття незадоволення, роздратування» [36;928].

  1. Іменник з прикметником (чи займенником) з прийменником
    або без нього:
    перебиватися в великій нужді, провчити березовою кашкою, ставати на власні ноги.

Наприклад:

  • Два місяці перебивався він в великій нужді, в маленькій хатинці в кінці міста, поки Пучка поміг йому добути уроків (12;418).

Фразеологізм перебиватися в великій нужді означає «жити дуже бідно, терпіти нестатки» [36;612];

  • Мені плати не треба, а нехай його проучать березовою кашкою (5;221).

Фразеологічна одиниця провчити березовою кашкою має значення «побити, покарати когось» [39;84];

  • Разом вивчились, одночасно стали на власні ноги і пішли в життя між людей (1;47).

Фразеологізм ставати на власні ноги означає «набувати самостійності, матеріальної незалежності» [32;213].

  1. Прислівники або субстантивовані прикметники чи займенники: навіки заснути, підходити здалека, реготати на кутні.

Наприклад:

  • Коли б вже навіки заснути (1;97).

Фразеологізм навіки заснути вживається в значенні «померти» [40];

  • Мати стала підходити здалека, стала радити знайомитись з глухівською громадою (12;427).

Фразеологічна одиниця підходити здалека означає «починати розмову з того, що не має прямих зв'язків з основним її предметом» [40];

  • «Так зарегочи ж ти на кутні!» – скрикнув він (12;410).

Фразеологізм реготати на кутні вживається в значенні «плакати» [40].

Деякі дієслівні фразеологізми більше тяжіють до заперечних конструкцій (не дати ради), а інші взагалі виступають лише із заперечною часткою не (ума не прибрати, нічогісінько не тямити). Наприклад:



  • Ума не приберу, ради собі не дам, що робити (6;249).

Перший фразеологізм ума не прибрати має значення «не знайти якогось певного рішення; не збагнути чогось» [40].

Другий фразеологізм уживається як протилежний до дати собі раду в значенні «впоратися з чим-небудь самостійно» [36;82].

  • Ольга ще більш нічогісінько не тямила в господарстві (12;406).

Фразеологічна одиниця нічогісінько не тямити означає «не знатися на чомусь, не розумітися на чомусь» [40].

Як відомо, для лінгвалізації предметів і явищ навколишньої дійсності та їх динамічних і статичних ознак уживаються як слова, так і фразеологізми. Вони, поряд із вираженням усякого роду модальних оцінок і відношень мовця до висловлюваного, виконують номінативну функцію [24;241].

Своєрідною фразеологічною універсалією є номінативна вибірковість: фразеологізми лінгвалізують лише ті моменти навколишньої дійсності, які з погляду певного мовного колективу необхідно представити образно, емоційно, експресивно. Саме у зв’язку з такою властивістю фразеологічних

систем проаналізуємо дієслівну фразеологію прози О. Кониського.

З погляду того, які саме динамічні ознаки лінгвалізують дієслівні фразеологізми, треба зазначити, що насамперед вони позначають ті, джерелом яких є людина. Фразеологізмів, що лінгвалізують динамічні ознаки, джерелом яких є будь-які інші об’єкти (неособа, власне предмет, абстрактний предмет), надзвичайно мало.

У межах дієслівних фразеологізмів, що лінгвалізують дії та процеси, джерелом яких є особа та котрі можуть бути спрямовані на особу, наявні такі, що стосуються фізичного та психічного стану особи, її поведінки, способу життя, діяльності, різних аспектів стосунків між людьми тощо.

Численною є група фразеологізмів, що позначають різні моменти психічного стану людини:


  • Пухлина взяв ті оповістки, заскреготав зубами та до Рудого (6;259).

Фразеологізм заскреготати зубами вживається для позначення «страшенної люті, злості, ненависті» [40].

Численними є фразеологізми, що фіксують динамічні ознаки, пов’язані з поведінкою людини. Вони можуть позначати різноманітні вчинки, риси характеру, як позитивні, так і негативні. Наявність великої кількості таких фразеологізмів пояснюється насамперед тим, що через поведінку людини виявляється її взаємовідношення із соціальним середовищем, її особистість, характер, ставлення до своїх обов’язків тощо.

Фразеологізми цієї групи позначають такі основні прояви поведінки, як:


  1. покарати:

  • Мені плати не треба, а нехай його проучать березовою кашкою (5;221);

  • Нехай йому прочуханку дадуть прилюдно, а я за нього в церкві молитимуся цілий рік, щоб Господь воздав йому по ділам його (5;221);

  1. показати свою перевагу:

«Ми, - каже Рудий до Пухлини, - без хустки носа втремо» (6;259);

  1. зчинити велику метушню:

Ще які напасні: само прокрадеться та й другому наробить шелесту та клопоту на повен міх (5;218);

  1. замовкнути:

На тому б воно, певно, й скінчилося, коли б був старшина прикусив собі язика (5;221);

  1. визнавати свою провину й намагатися виправитися:

Не послухав, не спокутував свого гріха, от йому жаба й молока дала (5;219);

  1. пильно дивитися:

«Чого ви тут баньки повитріщали!» – гукнув він на дітей (12;402);

  1. чинити опір:

Тоді воно на дибки (6;261). Тут використана в неповному обсязі фразеологічна одиниця стати на дибки.

Багато у фразеологічному корпусі О. Кониського є фразеологізмів, що лінгвалізують людську діяльність. Вони також семантично різноманітні. Такі фразеологізми вживаються як для позначення різних аспектів людської діяльності взагалі, так і для позначення людської діяльності, пов’язаної з органами відчуття, органами, що служать для пересування. Ці фразеологізми позначають такі основні денотати, як:



  1. набридати:

Були, одначе, поміж товаришами і такі, що не засоромиш їх словом, не усовістиш їх, не одмовчишся: пристане воно, як реп’ях, лізе та й лізе в вічі (12;410);

  1. лютувати:

Пухлина взяв ті оповістки, заскреготав зубами та до Рудого (6;259);

  1. тішити себе намірами:

Лежу та, звичайно, думками багатію: коли б те, та се… (3;126);

  1. бути неуважним:

Чого не бачили? Ґави ловите чи що? (12;402);

  1. обіцяти:

Даю слово. Але скажи, будь ласкав, куди ж ти їдеш? (3;126).

У складі дієслівної фраземіки в окрему групу виділяють фраземи, що

позначають різні моменти стосунків людини з іншими особами, її впливу на них, а також взаємних стосунків з ними. Наприклад:


  • Розшматували, розшарпали Іванову худобу, та тоді до нього самого – душу з нього виймати заходились (6;260).

Фразеологізм виймати душу вживається в значенні «жорстоко, бездушно знущатися з кого-небудь або убивати когось; завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т. ін.; мучити» [40];

  • Не подивився б я йому в зуби, чи вони у нього письменні, а першим ділом: «чті отця твого», а не кепкуй; ні – то геть з очей! (6;255).

Даний фразеологізм уживається як протилежний до дивитися в зуби зі значенням «ставитися догідливо до кого-небудь, сподіваючись якоїсь вигоди; потурати комусь» [39;88];

  • Кнот похвалив Яблуновського за те, що він, ставши великою особою, не забув, хто його вивів на шлях (12;422).

Фразеологізм вивести на шлях має значення «допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе» [40];

  • Адміністрація гладить по голові хлопоманів, а на поляків нічим не повинних дивиться осоружно (12;421).

Фразеологічна одиниця гладити по голові вживається в значенні «хвалити, потурати, поблажливо ставитися до чиїх-небудь учинків» [31;138].

У межах дієслівної фразеології проаналізованих творів О. Кониського не виявлено фразеологізмів, що лінгвалізують дії та процеси, скеровані на людину, джерелом яких є власне предмет чи абстрактний предмет.

Розглянутий у даному параграфі фразеологічний матеріал прози О.Кониського дає можливість зробити наступні висновки.

Фраземи дієслівного типу складають більшість фразеологічного фонду творчої спадщини письменника.

Дієслівні фразеологічні одиниці поділяються на бінарні (більша кількість) і складні. Характерною особливістю дієслівних фразеологізмів є те, що вони внаслідок особливостей своєї семантики лінгвалізують тільки ті динамічні ознаки, які з погляду мовця необхідно конкретизувати або представити образно, емоційно і які такому способу номінації піддаються.

У зв’язку з цим дієслівні фразеологізми лінгвалізують насамперед динамічні ознаки, джерелом яких є особа. У проаналізованих творах О.Кониського не виявлено дієслівних фразеологізмів, що лінгвалізують дії і процеси, джерелом яких є власне предмет чи абстрактний об’єкт.


2.1.2. Адвербіальні фразеологізми

Адвербіальні фразеологізми в межах фразеології творів О.Кониського в кількісному відношенні лише трохи поступаються дієслівним.

До адвербіальних належать фразеологізми кількісної або якісно-обставинної семантики, які характеризуються повною відсутністю морфологічної парадигми й виконують у реченні функції обставин.

Наприклад:



  1. Ти мовчи, Петре, нехай Яків слухає, а я почну від самого краю(6;252).

Фразеологічна одиниця від самого краю виступає у значенні «спочатку» [40].

  1. В неділю – ні світ ні зоря Юрко стояв вже за воротьми і визирав черницю (12;408).

Фразеологізм ні світ ні зоря має значення «дуже рано» [40].

Використані тут фразеологізми мають обставинну або якісно-означальну семантику (від самого краю — спочатку, ні світ ні зоря — дуже рано), у реченні виражають ознаку іншої ознаки (динамічної), відносяться до дієслова-присудка (почну, стояв) і відповідають на питання обставин: звідки? коли?

За своєю структурно-граматичною організацією адвербіальні фразеологізми є різноманітними. Досить сказати, що в сучасній російській мові А.В. Жуков виділяє понад сто структурних моделей цього типу.

Що ж стосується обсягу й меж адвербіальної фразеології, то єдиного погляду на це питання в мовознавців не існує. На думку Алефіренка М., належність тих чи інших стійких сполучень слів до адвербіальних фразеологізмів визначається «смисловою і граматичною ідіоматизацією, тобто семантичною і граматичною транспозицією їх лексичних компонентів, яка відбувається внаслідок взаємодії різних рівнів мовної системи» [3;63].

За синтаксичною структурою адвербіальні фразеологізми поділяються на дві групи:

1) побудовані за схемою речення;

2) утворені за моделлю словосполучення.

Фразеологізми першої групи ми розглядатимемо в системі предикативних фразеологізмів поряд із предикативними фразеологізмами інших типів.

Серед адвербіальних фразеологізмів непредикативної структури, що виявлені у творах О. Кониського, можна виділити такі групи:


  1. Фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової
    структури,
    наприклад:

  • Ще які напасні: само прокрадеться та й другому наробить шелесту та клопоту на повен міх (5;218).

Фразеологічна одиниця на повен міх уживається в значенні «дуже багато» [36;498];

  • Отож перед тим, як приходив край кріпацтву, деякі пани заходилися були пустити людей на всі чотири вітри без землі, а цар та й дочувся про се (7;263).

Фразеологізм на всі чотири вітри «уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; куди хоч» [39;190].

  1. Сурядні адвербіальні фразеологізми (в основному з єднальними сполучниками), наприклад:

  • А то, бачте, ні з сього ні з того (5;221).

Фразеологічна одиниця ні з сього ні з того має значення «без будь-якої причини, без жодного приводу або несподівано» [39;216].

  1. Підрядні адвербіальні фразеологізми:

а) адвербіальні фраземи-тавтологізми, у яких повторюються слова в різних відмінках, наприклад:

  • Але Пучка не зразу розгортував історію; а потроху – день за днем, рік за роком, відповідно тому, як його молоді слухачі розвивалися і росли духовно, як ширився їх критичний погляд (12;412).

Фразеологізми день за днем, рік за роком є синонімічними та мають значення «поступово, одноманітно» [31;162].

б) компаративні фразеологізми (їх виявлено значну кількість)


характеризуються тим, що в них конструктивного значення набуває
порівняльний сполучник, який шляхом уподібнення вказує на ірреальність дії чи стану, наприклад:

  • Ти б узяв та все по порядку, щоб воно було, мов на долоні (6;251).

Фразеологізм мов на долоні означає «дуже добре видно» [36;399];

  • Наче сніг на голову, несподівано приїхав з Петербурга до мене на хутір мій колишній приятель Олекса, з діда і батька Шумко, а тепер Шумков (4;147).

Фразеологічна одиниця наче сніг на голову вживається в значенні «зненацька, несподівано, приголомшливо» [32;65];

  • «Пусти! Пусти! Єй-богу, ніколи не займатиму тебе…» Горовенко випустив, і «хоробрий» заводчик пішов похнюпившись, наче хто його холодною водою облив (12;410).

Фразеологізм наче холодною водою облив має значення «хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним» [40].

в) адвербіальні фразеологізми зі сполучником хоч, який виступає структурно-семантичним облігаторним компонентом, без якого фразеологізм


перетворюється в синтаксичне словосполучення, наприклад:

  • Стидовище таке, що хоч з мосту та в воду! (6;257).

Фразеологічна одиниця хоч з мосту та в воду вживається в значенні «так тяжко, що краще втопитися, заподіяти собі смерть» [36;371];

  • Аби було кому рвати: а на се діло – у монастирі гулящого народу хоч греблю гати! (12;408).

Фразеологізм хоч греблю гати має значення «дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь» [40].

г) адвербіальні фразеологізми з протиставним структуротворчим

компонентом — часткою не, наприклад:


  • «От-от не за горами, панове, політична свобода і автономія України… п’ять-шість літ – не більш!» – клекотав молодий вчитель гімназії Хоменко (12;418).

Фразеологічна одиниця не за горами має значення «близько, незабаром, швидко» [32;56];

  • І не вспієш озирнутись, як мине літо, знов поїдеш… (12;418).

Фразеологізм не вспієш озирнутися вживається в значенні «миттю, дуже швидко» [40];

  • Не по літам ставав Юрко замисленим (12;410).

Даний фразеологізм уживається як протилежний до по літам, що має значення «відповідно до чийого-небудь віку» [36;442].

Характерною ознакою адвербіальних фразеологізмів, як і прислівників, є те, що найзагальніший компонент, який входить у зміст кожного з них,— значення адвербіальної ознаки, — не є гомогенним. Він розщеплюється на ряд конкретних значень, таких, як ознака динамічної ознаки (в поті чола — працювати) та ознака статичної ознаки (на цілу голову — вищий) [34;35].

Усю сукупність адвербіальних фразеологізмів єднає одна спільна властивість: відсутність парадигматичних форм. Поєднуючись з іншими словами чи фразеологізмами в синтагматичному ряді, вони вступають з ними у зв’язок прилягання.

Доволі численні в межах адвербіальної фразеології є фразеологізми зі значенням часу. Наприклад:



  • «Мабуть, сидить у Качки… знаєте, Качка доходить; не сьогодні- завтра…» - відповів Харченко (12;432).

Фразеологізм не сьогодні-завтра має значення «дуже скоро, невдовзі» [32;73].

В окрему групу виділяємо й адвербіальні фразеологізми способу дії, які пояснюють особливості динамічної ознаки, наприклад:



  • «Років зо три ще так-сяк перебивалась вона, поки не підступили жиди і не продали усієї худоби за довги…» (12;406).

Фразеологізм так-сяк уживається в значенні «з великими труднощами; насилу» [40].

Невелику групу в межах адвербіальної фразеології становлять фразеологізми зі значенням міри вияву ознаки. Вони вказують на інтенсивність вияву динамічної або статичної ознаки, наприклад:



  • «Обома руками благословляю», - відповів Пучка і, обнявши, поцілував Юрка (12;416).

Фразеологічна одиниця обома руками має значення «повністю, цілком» [36;767].

У проаналізованих творах О.Кониського не виявлено адвербіальних фразем зі значенням місця та мети дії.

Таким чином, розглянуті типи адвербіальних фразеологізмів показують, наскільки складна їх структурна організація. Клас адвербіальних фразеологізмів можна поділити на два підкласи: якісні – виявляють різний ступінь якості та інтенсивність ознаки, та обставинні – виражають ознаку, зовнішню щодо їх носія; діляться на групи стосовно їх семантичних відтінків.
2.1.3. Субстантивні та ад’єктивні фразеологізми

Субстантивні та ад’єктивні фраземи у фразеологічному фонді прози О.Кониського посідають незначне місце.



Субстантивними називаються фразеологізми з узагальнено-предметною семантикою, об’єктивованою в граматичних категоріях роду, числа й відмінка. Усіх їх об’єднує наявність у змісті категоріального значення іменниковості, яке виражається через сукупність таких узагальнених значень, як значення особи, неособи, власне предмета й абстрактного значення.

Найбільш помітними для субстантивних фразеологізмів творів О.Кониського є такі, що побудовані за моделлю «прикметник (займенник, числівник) + іменник». Граматично панівним виступає іменник, а прикметник (займенник, числівник) — залежним, перебуваючи, як правило, в препозиції.

Наприклад:


  • Калина зареготавсь, прочитавши, але з-під того реготу текли гіркі сльози (3;125).

Фразеологізм гіркі сльози вживається в значенні «болісний нестримний плач, ридання» [39;69];

  • Радіють вони: по-їхньому «воскрес чоловік», блудний син вернувся до отчого лона (2;89).

Фразема блудний син має значення «людина, яка через легкодумство зневажила своїх близьких, поміняла будинок, родину, батьківщину на чужину. Походить з Біблії. У євангельській притчі (Лука, 15, 11-32) йдеться про блудного сина, який, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, голодний і хворий, він повернувся на батьківщину. З радістю зустрів його батько, вдягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля» [39;22];

  • На сім боці, в Ломакові, інша картина (12;402).

Фразеологізм інша картина вживається в значенні «зовсім інше» [36;739];

  • До красивої, огрядної жінки Яблуновського, родом польки, залицявся адміністратор і за жінчину красу виводив по службі чоловіка і вмовляв його своєю правою рукою (12;421).

Фразеологізм права рука має значення «перший помічник, довірена особа в кого-небудь» [36;764].

Поодинокими є приклади субстантивних фразем з атрибутивним компонентом, вираженим іменником. Наприклад:



  • Проти вас три тисячі, а проти нього тридцять; от йому і буде дуля під ніс (6;259).

Фразеологізм дуля під ніс означає «нічого не одержати, не дістати» [40].

Незначною є група субстантивних фразеологізмів, що становлять собою конструкції з сурядним зв’язком, наприклад:



  • Мовляв, щоб і ставок, і млинок, і вишневенький садок, – перебив я всміхаючись (4;147).

Фразеологізм і ставок, і млинок, і вишневенький садок має відгомін образів українських народних пісень та віршу Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Інші структурно-семантичні моделі фразеологічних одиниць у творах О.Кониського не виявлені.

Залежно від того, яка сема входить до змісту конкретних фразеологічних одиниць, усі вони поділяються на чотири кількісно нерівномірні групи: фразеологічні одиниці — назви особи, фразеологічні одиниці — назви неособи, фразеологічні одиниці — назви власне предмета та фразеологічні одиниці з абстрактною семантикою.

Розглядаючи субстантивні фраземи, виявлені в аналізованих творах, варто зауважити, що більшість із них належить до другої групи, тобто до фразеологічних одиниць на позначення назв неісот, наприклад:



  • Дівоче кохання минає, проходить, часом замісто його лишаються гіркі плоди дівочої зради, а наука, знання ніколи не зрадять (12;413).

Фразеологізм гіркі плоди має значення «негативні наслідки чого-небудь» [40];

  • Біля Пучки, як пчоли біля матки, вилася та молодіж, котра покутним каменем громадського добра ставила національний розвій (12;418).

Фразеологізм покутній камінь уживається в значенні «основа чого-небудь» [40].

Кількість субстантивних фразем у творах О.Кониського, які б позначали певну істоту, є незначною. Можемо навести такі приклади:



  • Йому всі і всюди повірять – і зараз тебе, раба божого, гайда за Урал!.. (2;91).

Фразеологізм раб божий означає «людина взагалі» [36;725].

Інших фразеологічних одиниць, які б позначали істоту, не виявлено.

Отже, субстантивні фразеологізми виступають здебільшого в ролі образних характеристик предметів, рідше людини (розкривають певні ознаки її вдачі, поведінки тощо) і більшість із них побудовані за моделлю «прикметник + іменник».



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал