Статерольова структура симптомокомплекса



Скачати 165.16 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір165.16 Kb.
УДК 159.922.1:316.624+316.613.4

Кочарян Олександр Суренович

Фролова Євгенія Валеріївна

Бару Інна Олександрівна

м. Харків

СТАТЕРОЛЬОВА СТРУКТУРА СИМПТОМОКОМПЛЕКСА

«ЕМОЦІЙНОГО ХОЛОДУ»

Стаття присвячена виявленню статеворольової детермінації симптомокомплексу «емоційного холоду», що включає такі розлади як міжособистісна залежність, страх психологічної інтимності, суб'єктивне почуття самітності. Дослідження реалізоване на вибірці студентської молоді обох статей. Показано, що структура симптомокомплексу «емоційного холоду» представлена трьома компонентами: «злиття», «сепарація», «здорова залежність». Виявлено вплив незрілих статеворольових моделей на функціонування окремих компонентів симптомокомплексу «емоційного холоду».



Ключові слова: міжособистісні стосунки, адиктивна поведінка, гендерні розходження.
Актуальність. В останні десятиліття в українському суспільстві відзначається широке поширення різних форм адиктивної поведінки [1]: алкогольна та наркотична адикції, гемблінг, кібер-адикції, гаджет-адикції, розлади харчової поведінки і т.п. Увага психологів в першу чергу приваблює не стільки феноменологічний ряд можливих форм аддиктивной реалізації, скільки психологічні чинники та механізми формування і функціонування залежної особистості і залежної поведінки [2]. У сучасних психологічних підходах [2] дані розлади поведінки та особистості розглядаються як результат порушення у структурній організації особистості, що обумовлює єдність всіх форм адиктивної поведінки.

Разом з тим, як зазначає С.Д. Максименко [3], сучасні психологічні дослідження зосереджують свою увагу на деструктивних формах поведінки, залишаючи «за дужками» питання конструктивних аспектів існування особистості, таких як любов, творчість і т.п. Автор зазначає при цьому [3, с.70-86], що дефицитарность розвитку базових потреб в любові і самоактуалізації може призвести до певних девіацій у онтогенезі дорослої особистості: поверховість сексуальних контактів (сексуальність без любові), невротичні та психосоматичні розлади, емоційне збіднення особистості. «Існування без любові» знаходить відображення і в новому психологічному понятті «синдром (симптомокомплекс) емоційного холоду», який набув поширення в наукових дослідженнях, завдяки роботам, виконаним у рамках школи статеворольової психології (О.С. Кочарян [4; 5]). Як пише Е. Гідденс [6], в сучасному суспільстві спостерігається «трансформація» інтимності, тобто перетворення зрілих форм міжособистісних відносин у знеособлені способи взаємодії, з неминучістю приводять до втрати сенсу життя, екзистенціальної порожнечі і самотності. Тому напрямок роботи, присвячене аналізу «первинних» (особистісних) форм соціальної дезадаптації особистості і девіацій поведінки представляється актуальним і перспективним.



Аналіз проблеми. Синдром емоційного холоду - феномен порушення інтимно-особистісної сфери, що відображає нездатність до встановлення і збереження відносин психологічної інтимності. Даний синдром являє собою поліпараметріческую структуру, що позначається як симптомокомплекс «емоційного холоду», що включає в себе емоційний, мотиваційний, поведінковий і когнітивний рівень. Зазначений розлад є неклінічним і, як термін, був введений О.С. Кочарян і Н.М.Терещенко [4] для інтегративного позначення стильової характеристики поведінки і особистості, визначальною стійкі патерни невротичної подружньої взаємодії та адаптаційних процесів, різні деформації емоційних структур, такі як ізоляція, адикція уникнення, інтимофобія, самотність, труднощі вступу у відносини психологічної інтимності, патологічний нарцисизм і т.п. Найважливішою характеристикою синдрому «емоційного холоду», на думку авторів, є уникнення (відсутність) справжніх, щирих почуттів та емоцій.

Експериментальне дослідження структури синдрому «емоційного холоду» [7] дозволило виділити чотири типи структурної організації симптомокомплексу «емоційного холоду» на вибірці жінок [7] на основі поєднання параметрів міжособистісної залежності і страху психологічної інтимності: 1) залежний, 2) контрзалежний; 3) амбівалентний; 4) нормативний або дифузний. Автором також показані особливості емоційної сфери жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду», їх комунікативних позицій в партнерських відносинах і тілесної ідентичності. Разом з тим, дана робота не торкається питань про механізми формування симптомокомплексом «емоційного холоду» та забезпечення його функціонування на особистісному рівні. Тому далі ми розглянемо можливі пояснювальні механізми розладів даного кола з точки зору статеворольового підходу в психології.

На думку багатьох авторів, причиною виникнення розладів залежного кола є наявність «слабких ланок» у структурі особистості. Індивід реалізує той чи інший вид активності або відносин, який дозволить компенсувати відповідна «слабка ланка». Як зазначає Д.Н. Ісаєв [8] основна роль у формуванні особистості належить природженим, природним якостям індивіда. Д.Н. Ісаєв в якості причини психічних відхилень, на базі яких формується адиктивна поведінка вказує порушення статевої диференціації мозку в період внутрішньоутробного розвитку. Розвиваючи цю думку, О.С.Кочарян стверджує, що статеворольові властивості, пронизуючи всю особистість, є її стрижневими характеристиками і виступають як базова структура, що визначає соціальне і психічне благополуччя людини [5].

Дослідження в цій області представлено у роботі А.В. Коцар [9], яка довела, що статеворольова сфера особистості є найважливішим чинником, що визначає формування і кристалізацію синдрому залежності в сім'ях жінок, хворих невротичними розладами. Автором виділено специфічні риси організації статеворольової сфери особистості таких жінок: а) інфантильна структура симптомокомплексу маскулінності / фемінінності, б) девіантна, або трансформована структура симптомокомплексу маскулінності / фемінінності, яка описується континуально-альтернативною моделлю, в) високі показники соціогенної і біогенної маскулінності і низькі показники маскулінності поведінкового рівня; г) ригідність фемінінною «Я»-концепції, яка визначається біогенної маскулінносттью і призводить до проблем при прийнятті гендерних ролей; д) неузгодженість між внутрішньою маскулінністю (на рівні «Я»-концепції і на біогенному рівні) і її зовнішньої поведінкової реалізації, яке зумовлює статеворольовий конфлікт, пов'язаний з неможливістю «вписати» свою маскулінність в соціальний контекст.

У роботі Є.В. Фролової [10] показані зміни статеворольової сфери особистості жінок і дівчат-підлітків при наявності вираженої міжособистісної залежності. Також відзначено недостатню артикулюванність в структурі симптомокомплексу маскулінності / фемінінності, що призводить до ригідності статеворольової поведінки і складності в освоєнні широкого гендерного репертуару ролей; збереження інфантильної структури симптомокомплексу маскулінності / фемінінності (континуально-ад'юнктівна модель) у дорослих жінок і несформованість андрогинної статеворольової моделі. Автором показано, що низька біогенна маскулінність є одним з важливих етіопатогенетичних факторів розвитку відносин міжособистісної залежності і залежної особистості, разом з тим, маскулінні аспекти «Я»- концепції особистості жінок можуть бути фактором компенсації проявів міжособистісної залежності.

Таким чином, попередні дослідження показують статеворольову детермінацію окремих проявів синдрому «емоційного холоду», що орієнтує на виявлення та уточнення ролі статеворольових структур особистості в підтримці розладів партнерської комунікації.



Метою роботи було виявлення структурної організації простору партнерської комунікації та його порушень у юнаків і дівчат в період ранньої дорослості і на цій основі визначення статеворольового забезпечення функціонування симптомокомплексу «емоційного холоду».

Для емпіричного дослідження були використані такі методи: 1) психодіагностичні методики, що утворюють простір ознаків «емоційного холоду»: опитувальник співзалежності Б. Уайнхолд і Дж. Уайнхолд, опитувальник протизалежності Б. Уайнхолд і Дж. Уайнхолд, шкала страху інтимності C.J. Descutner, M. Thelen, опитувальник міжособистісної залежності Р. Гіршфільда​​, тест профілю відносин Р. Борнштейна, шкала самотності Д. Рассела, Л. Пепло, М. Фергюсона, шкала тривоги Дж. Тейлора, 2) психодіагностична методика, яка утворює простір статеворольових структур особистості - структурна статеворольова шкала (О.С. Кочарян, Є.В.Фролова [11, 12]). Для математико-статистичної обробки даних нами була застосована процедура скорочення розмірності - факторний аналіз (метод головних компонентів, ротація Varimax raw) і оцінка достовірності відмінностей (t-критерій Стьюдента).



Дослідницьку вибірку склали 185 осіб (95 дівчат, 90 юнаків) - студенти харківських вузів, у віці 20-25 років. Даний вік відповідає періоду переживання кризи «інтимність-ізоляція», коли актуальним завданням є побудова відносин психологічної інтимності (Е. Еріксон). Всі досліджувані не перебувають у шлюбі і не мають дітей, мають досвід побудови партнерських відносин.

Результати дослідження. Для виявлення структурної організації простору порушень партнерської взаємодії нами була проведена факторизація простору ознак, представлених у психодіагностичних методиках, що утворюють простір ознак «емоційного холоду», на матеріалі чоловічої та жіночої вибірок. Результати наведені в таблиці 1.

Простір порушень міжособистісних відносин представлено трьома факторами (сумарна дисперсія становить 74,14%): 1) фактор з вагою 31,23%, отримав назву «Злиття», оскільки до його складу увійшли наступні змінні, отражаючи порушення в структурі відносин за типом сверхблизості, сверхзлиття; 2) фактор з вагою 24,42% був названий «Сепарація», так як у складі фактора об'єднані змінні, що відображають потребу в сепарації, автономії та уникнення контакту у відносинах; 3) фактор з вагою 18,5% отримав назву «Здорова залежність». Склад фактора відображає нормативний рівень міжособистісної залежності, який протистоїть страху психологічної інтимності, протизалежності і почуттю самотності, що дозволяє підтримувати здоровий рівень близькості в міжособистісних стосунках.

Таблиця 1

Факторна структура розладів партнерської взаємодії



Змінні

Фактор 1

«Злиття»


Фактор 2

«Сепарація»



Фактор 3

«Здорова залежність»



Співзалежність (опитувальник Б. Уайнхолд)

0,50

0,47




Протизалежність (опитувальник Б. Уайнхолд)

0,42

0,59

0,42

Страх інтимності (шкала CJ Descutner, M. Thelen)




0,45

0,75

Деструктивна сверхзалежність (Тест профілю відносин)

0,81







Дисфункциональне відділення (Тест профілю відносин)




0,86




Здорова залежність (Тест профілю відносин)







-0,92

Міжособистісна залежність (Опитувальник Р. Гіршфільда​​)

0,93







Емоційна опора на інших (Опитувальник Р. Гіршфільда​​)

0,85







Невпевненість у собі (Опитувальник Р. Гіршфільда​​)

0,77







Прагнення до автономії (Опитувальник Р. Гіршфільда​​)




0,85




Самотність (шкала самотності Д. Рассел і співавт.)

0,40

0,40

0,60

Особистісна тривожність (шкала тривоги Дж. Тейлор)

0,41




0,59

Вага фактора

31,23%

24,42%

18,50%

Примітка: в таблицю винесені тільки значущі навантаження за факторами (від 0,40)

Перевірка на достовірність відмінностей виділених факторів між групами хлопців і дівчат за допомогою t-критерію Стьюдента показала, що специфічним порушенням партнерської комунікації для дівчат є «злиття» (t = 3,39, p <0,001 df = 183), а для юнаків «сепарація » (t = -2,68, p <0,01 df = 183). Фактор здорової залежності не досягає значущого рівня у відмінностях (t = 1,62, p ≥ 0,1, df = 183) і може бути розглянутий як компонент міжособистісних відносин, рівною мірою виражений у структурі міжособистісних відносин і жінок, і чоловіків.

Для поглибленого аналізу статеворольової детермінації симптомокомплексу «емоційного холоду» нами була проведена факторизація простору статеворольових ознак (структурна статеворольова шкала) і ознак, що утворюють симптомокомплекс «емоційного холоду». Результати факторизації наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Статеворольова структура симптомокомплексу «емоційного холоду»


Змінні

Фактор 1

«Статеворольова дихотомії»



Фактор 2

«Маскулінність»



Фактор 3

«Статеворольова ад'юнкція»



Маскулінність

-0,40

0,43

0,49

Фемінінність

0,43




0,55

Співзалежність

0,52

0,53




Протизалежність




0,73




Страх психологічної інтимності




0,63

-0,58

Деструктивна сверхзалежність

0,79







Дисфункциональне відділення




0,81




Здорова залежність







0,87

Міжособистісна залежність

0,89







Емоційна опора на інших

0,78







Невпевненість у собі

0,77







Прагнення до автономії




0,86




Самотність

0,40

0,54

-0,46

Особистісна тривожність

0,42







Вага фактора

27,3%

25,7%

15,5%

Примітка: в таблицю винесені тільки значущі навантаження за факторами (від 0,40)

Аналізуючи виділену факторну структуру, слід зазначити, що її складові відтворюють трьохфакторну структуру симптомокомплексу «емоційного холоду»: 1 фактор - «злиття», 2 фактор - «сепарація», 3 фактор - «здорова залежність». Однак у відповідність із завданням даного етапу роботи назви факторів були дані виходячи з їх наповнення структурами статеворольової ідентичності. Сумарна дисперсія трьох факторів становить 68,5%. Розглянемо виділені фактори докладніше:

1) фактор 1 з вагою 27,3% був названий фактор «Статеворольова дихотомія», тому що включає статеворольові утворення особистості (маскулінність і фемінінність) із зворотними знаками, що вписується в біполярну (дихотомічну) модель. Згідно даної моделі маскулінність і фемінінність сумарно утворюють деякий константний простір (М + Ф = 1), утворюючи в ньому взаємодоповнюючі полюса. Перевірка відмінностей у рівні вираженості даного чинника (дані наведені у таблиці 3) показала, що він більш властивий вибірці дівчат, що, на думку О.С. Кочаряна [6], свідчить про незрілу і інвертовану структуру статеворольової сфери особистості досліджуваних. Склад фактора показує, що збереження в період ранньої дорослості подібної моделі симптомокомплексу маскулінності / фемінінності пов'язане з наявністю порушень партнерської взаємодії за типом сверхблизькості, злиття, співзалежності.

2) фактор 2 з вагою 25,7% отримав назву фактор «маскулінність» оскільки до його складу входить тільки маскулінність, як незалежна складова гендерної ідентичності. Згідно з результатами перевірки відмінностей у рівні вираженості даного чинника в чоловічій і жіночій вибірках (див. таблиця 3), даний фактор властивий чоловічій групі досліджуваних. Склад фактора показує, що маскулінність пов'язана з компонентом «сепарації» у структурі симптомокомплексу «емоційного холоду». Таким чином, високий рівень маскулінності у чоловіків сприяє формуванню прагнення до автономії, протизалежності, самотності і уникненню. На наш погляд, дана структура феноменологічно відображає модель поведінки «волелюбного чоловіка, який будь-якими способами доводить свою незалежність». При такому варіанті побудови відносин будь-які партнерські зобов'язання суб'єктивно оцінюються як «узи» і тому викликають прагнення до уникнення їх. Можна говорити, що розвинена маскулінна «Я»-концепція у чоловіка (тобто оцінка себе як мужнього, незалежного, активного, цілеспрямованого і т.п.) є фактором підтримуючим протизалежні моделі поведінки.

Таблиця 3

Відмінності у вираженості виділених факторів у юнаків та дівчат



Фактори

Середнє значення

(дівчата)



Середнє значення

(юнаки)


t-критерій

Рівень значущості, p (df = 183)

Фактор «Статеворольова дихотомія»

0,37

-0,42

4,04

0,0001

Фактор «маскулінність»

-0,31

0,29

-2,60

0,01

Фактор «Статеворольова ад'юнкція»

-0,12

0,11

-1,30

0,20

3) фактор 3 з вагою 15,5% отримав назву фактор «Статеворольової ад'юнкціі», оскільки в його склад з однаковим знаком увійшли маскулінність і фемінінність. Така організація статеворольової сфери особистості вписується в континуально-ад'юнктивну модель симптомокомплексу маскулінності / фемінінності [6]. Дана модель за оцінками О.С. Кочаряна [6] є незрілою і більш характерною для дівчаток підліткового віку. У виділеної нами факторної структурі вона виявляється пов'язаної із «здоровою залежністю», як з компонентом симптомокомплексу «емоційного холоду». Перевірка на значимість відмінностей вираженості даного чинника у юнаків і дівчат не виявила відмінностей. Таким чином, збереження інфантильних елементів у статеворольовій структурі особистості дає можливість підтримувати нормативний рівень залежності в міжособистісних стосунках. Можливо, така статеворольова інфантильність пов'язана в цілому з особистісної незрілістю і несформованістю кордонів особистості, що дозволяє особистості варіювати рівень близькості в міжособистісних стосунках. Даний фактор, на нашу думку, відображає швидше динаміку становлення симптомокомплексу «емоційного холоду», одну з його проміжних структур, яка в наступних вікових періодах розвитку особистості може бути трансформована в іншу структуру.



Висновки

У результаті виконаного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

1. Структура симптомокомплексу «емоційного холоду» характеризується наявністю в ній трьох незалежних компонентів: «злиття», «сепарація», «здорова залежність». Перші два компоненти є «патогенними» і відображають розлади, пов'язані з посиленням потреб у контакті (близькості) і автономії (сепарації) відповідно. Здорова залежність забезпечує здатність до встановлення контакту, підтримує здоровий рівень інтимності і близькості в міжособистісних стосунках.

2. Гендерноспеціфічним компонентом симптомокомплексу «емоційного холоду» для дівчат є «злиття», для юнаків - «сепарація», що узгоджується з моделями гендерноролевої поведінки чоловіків і жінок. Фактор здорової залежності є уні(поза)сексуальним компонентом симптомокомплексу «емоційного холоду».

3. Симптомокомплекс «емоційного холоду» має статеворольове забезпечення. Збереження в період ранньої дорослості континуально-альтернативної моделі статеворольової сфери особистості у дівчат підтримує компонент «злиття» у структурі симптомокомплексу «емоційного холоду». Високий рівень маскулінності (розвинена маскулінна «Я»-концепція) у юнаків підтримує компонент «сепарації» у структурі симптомокомплексу «емоційного холоду». Збереження континуально-ад'юнктивної статеворольової моделі (статеворольова незрілість) незалежно від статі забезпечує функціонування «здорової залежності» у структурі симптомокомплексу «емоційного холоду». Наявність андрогінної статеворольової моделі не має прямого впливу на функціонування симптомокомплексу «емоційного холоду».

Перспектива подальших досліджень полягає в розширенні спектру психологічних факторів, кристалізуючих і підтримуючих функціонування симптомокомплексу «емоційного холоду», а також виявлення механізмів, що лежать в основі нормативного рівня залежності і близькості в міжособистісних стосунках.



Література

  1. Максимова Н. Ю. Детермінанти виникнення алкоголізму та наркоманії: учебное пособие / Н. Ю. Максимова // Безпека життєдіяльності: Соціально-психологічні аспекти алкоголізму та наркоманії: Навчальний посібник для студ. / Н. Ю. Максимова. – Киiв: Либiдь, 2006. – С. 18-54.

  2. Кочарян А.С. Психологические модели зависимых расстройств / А. С. Кочарян, В.В. Коровицкая, М.Е. Жидко, И.А. Кочарян // Вісник Харківського національного університету. Серія психологія. – 2004. – № 617.- С. 92-96.

  3. Максименко С.Д. Генезис существования личности /Сергей Дмитриевич Максименко. – К.: Издательство ООО “КММ”, 2006. – 240 с.

  4. Кочарян А. С. Синдром «эмоционального холода» в межличностных отношениях: аддиктивный контекст / А. С. Кочарян, Н. Н. Терещенко, Т. С. Асланян, И. В. Гуртовая // Вісник Харківського національного університету. Серія Психологія. – 2007. – № 771. – С. 115-119.

  5. Кочарян А.С. Личность и половая роль./ Александр Суренович Кочарян. – Харьков: “Основа”, 1996.- 127 с.

  6. Гидденс Э. Трансформация интимности / Энтони Гидденс – СПб.: Питер, 2004. – 208 с.

  7. Асланян Т.С. Структурні та функціональні характеристики симптомокомплексу «емоційного холоду» у жінок / Асланян Тетяна Сергіївна – Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Х., 2010 – 19 с.

  8. Исаев Д. Н. Эмоциональный стресс, психосоматические и соматопсихические расстройства у детей. / Дмитрий Николаевич Исаев – СПб.: Речь, 2005. – 400 с.

  9. Коцар А.В. Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності. / Коцар Алла Вікторівна. – Автореф. дис…. канд. психол. наук. 19.00.04 / Київський національний університет імені Т.Шевченка. – К., 2002. – 19 с.

  10. Фролова Є.В. Психологічні чинники і динаміка формування стосунків міжособистісної залежності у жінок / Фролова Євгенія Валеріївна – Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01/ Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Х., 2008 – 19 с.

  11. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «Психодіагностична методика «Структурна статеворольова шкала»». // Державна служба інтелектуальної власності України. Структурна статеворольова шкала / О.С.Кочарян, Є.В.Фролова – № 47034 від 02.01.2013; заява № 47295 від 30.10.2012.

  12. Кочарян А.С. Метод исследования структурной организации полоролевой сферы личности / А.С. Кочарян, Е.В. Фролова, Н.В. Дармостук // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. – 2010. – № 857. – Випуск 42. – С. 78-85.

Анотація

Стаття присвячена виявленню статеворольової детермінації симптомокомплексу «емоційного холоду», що включає такі розлади як міжособистісна залежність, страх психологічної інтимності, суб'єктивне відчуття самотності. Дослідження реалізовано на вибірці студентської молоді обох статей. Показано, що структура симптомокомплексу «емоційного холоду» представлена ​​трьома компонентами: «злиття», «сепарація», «здорова залежність». Виявлено вплив незрілих статеворольових моделей на функціонування окремих компонентів симптомокомплексу «емоційного холоду».



Ключові слова: міжособистісні стосунки, адиктивна поведінка, гендерні відмінності.

Summary

Sex-role structure of an «emotional cold» symptom-complex

Kocharian Aleksandr Surenovich. Frolova Evgeniia Valerievna, Baru Inna Aleksandrovna

The article is devoted to revealing sex-role determination of an «emotional cold» symptom-complex, including such disturbance as interpersonal dependence, fear of psychological intimacy, subjective feeling of loneliness. Research is realized on student's youth sample of both sexes. It is shown, that the structure of «emotional cold» symptom-complex is submitted by three components: «fuse», «separation», «healthy dependence». Influence immature sex-role models on functioning of separate components of «emotional cold» symptom-complex is revealed.



Key words: interpersonal relations, addictive behavior, gender distinctions.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал