Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія



Сторінка17/23
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23

3.3. Напрямки підвищення енергоефективності організацій і промислових об’єктів в Запорізькій області(В.Н. Бегаль)


Практична діяльність по зменшенню споживання паливно-енергетичних ресурсів – далі ПЕР, та ефективному їх використанню в Україні, як і в інших країнах, проводилась завжди. В умовах незалежності такий напрям розвитку суспільних відносин людства і планети Земля з її мінеральними і енергетичними ресурсами в Україні започатковано у липні 1994 року з прийняттям закону «Про енергозбереження». За майже два десятиліття до сьогодення за ініціативи Держкоменергозбереження, а зараз його правонаступника Держенергоефективності, створена досить вичерпна законодавча та нормативна база з питань енергозбереження та енергоефективності. Ресурсозбереження та енергоощадливість стали важливою складовою частиною розвитку кожної галузі народного господарства і суспільства в цілому. Фактично в кожному міністерстві, державній службі чи установі, обласних та районних держадміністраціях і органах виконавчої влади створено підрозділи, які спільно з територіальними управліннями Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України – далі Держенергоефективності, забезпечують реалізацію державної політики енергозбереження. Вагому допомогу у цьому напрямку діяльності також надають Запорізька торгово-промислова палата та Запорізький обласний союз промисловців та підприємців «Потенціал» і інші структури, що діють на загальноприйнятному «ринку енергозбереження».

Головним завданням законодавчої бази енергозбереження є регулювання відносин між державою та господарюючими суб’єктами, пов’язаними з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням ПЕР, забезпечення зацікавленості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріпленні відповідальності юридичних та фізичних осіб у сфері енергоощадливості. Енергозбереження визначене приорітетним при здійсненні управлінської, господарської, наукової та іншої діяльності на основі комплексного і системного вирішення питань економії та поліпшення енергоефективності.

Основним керівним та інтегруючим документом в області з питань енергозбереження є Регіональна програма підвищення енергоефективності Запорізької області на 2010–2015 роки, затверджена рішенням Запорізької обласної ради від 12.11.2010 р. № 4. Програмою визначені основні заходи галузей народного господарства області та територіальних органів державної і виконавчої влади з енергозбереження та енергоефективності. Ці заходи передбачають реалізацію масштабних енергоощадних проектів, заходів, технологій чи впровадження окремого енергоефективного устаткування. За попередні роки в області було реалізовано дві програми енергозбереження у періоди 1997- 2007 і 2007-2010 років. За рахунок впровадження запланованого отримано економію енергетичних ресурсів на загальну суму 746 млн. грн., хоч з різних причин об’єктивного характеру виконання окремих заходів перенесено на майбутні періоди, а щось втратило актуальність. Виконання діючої Комплексної програми енергоефективності – далі КПЕ, дало можливість за 2011 та 2012 роки зекономити енергоресурсів на майже 1,5 млрд. грн. Проведення моніторингових досліджень свідчить, що обсяги споживання основних енергетичних ресурсів Запорізькою областю в цілому скоротились з 11 050 тис.т.у.п. у 2008 році до 8 786 тис.т.у.п. у звітному 2012 році. Такій позитивній динаміці скорочення споживання ПЕР сприяла як діяльність влади, промислового комплексу і населення з одного боку, так і вплив міжнародної економічної кризи. Розмежувати вплив кожного чинника поки важко, але Час все розставить на свої місця і висвітлить істину. Радикальною відмінністю діючої КПЕ є її соціальна спрямованість,її можливо вважати як доповнення, або складову частину обласної програми соціально-економічного розвитку регіону.

Виховання ощадливого ставлення до використання ПЕР забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних і соціальних переваг енергозбереження. Кадрова політика енергозбереження у сфері матеріального виробництва передбачає залучення до роботи фахівців владних структур і промислового комплексу з наявним досвідом, а також навчання і виховання викладацьких кадрів і енергетичних менеджерів у вищих навчальних закладах регіону. На думку автора, головні задачі у діяльності енергоменеджера наступні:

– набуття базових, по можливості вичерпних знань у галузі майбутньої діяльності і постійне відслідковування новітніх проектів, технологій, обладнання, підходів тощо;

– адаптація нововведень для поточної діяльності по усуненню проблемних ланцюгів чи підвищення енергоефективності підприємства; проектування, обґрунтування технічної, економічної, екологічної чи соціальної доцільності реалізації запланованого;

– переконання власника у необхідності та доцільності реалізації проекту;

– авторський нагляд за впровадженням і, на базі моніторингу, визначення остаточного бажано позитивного ефекту.

У поточній діяльності поки що є практично незадіяним такий суттєвий важіль впливу, як матеріальне стимулювання економії енергоресурсів чи підвищення енергоефективності виробництва. На досвіді перевірок ефективності споживання ПЕР підприємств і установ Державною інспекцією з енергозбереження протягом 1998-2011 років зафіксовано одиничні приклади наявності розробленого і затвердженого Положення матеріального стимулювання у більш як тисячі перевірених суб’єктів господарювання. Безпосереднє застосування стимулювання за фактичну економію енергоресурсів за документальним підтвердженням не було виявлене.

Для стимулювання енергозбереження у промисловому комплексі та ЖКГ.

Урядом розроблені ряд постанов економічного впливу як позитивного характеру, так і економічних санкцій за марнотратне споживання ПЕР.

При наявності напружених економічних відносин з власником значних запасів природного газу Уряд ставить задачі по максимальному скороченню його споживання або вивільнення. Найбільш яскраві та наглядні приклади зменшення споживання природного газу завдяки реалізації таких масштабних проектів:

– ВАТ «Запоріжсталь»: перехід на використання пиловугільного палива для технологічних потреб доменного виробництва чавуну; використання коксового, доменного та інших супутніх технологічних газів замість природного газу; започаткування конверторного способу виробництва сталі замість мартенівського; виробництво і споживання для власних потреб біогазу у виробничо-тваринницькому комплексі комбінату.

– ВАТ «Дніпроспецсталь»: використання супутніх технологічних газів для забезпечення температур технологічних процесів підігріву. Окремо слід зазначити, що собівартість та відпускна ціна супутніх технологічних газів у рази менша за ціну природного газу, який постачається централізовано.

– ВАТ «Запорожкокс»: використання надлишків коксового газу для роботи котло-турбінного цеху і забезпечення завдяки цьому до 70 % потреб у електроенергії за рахунок власного її виробництва; впровадження технології сухого гасіння коксу.

Всього щорічно підприємства металургійного комплексу, завдяки використанню попутніх газів, забезпечують вивільнення більш як 150 куб.м. природного газу.

Три олійно-екстракційні комбінати області – Запорізький, Пологівський та Мелітопольський декілька років поспіль використовують у якості палива для парових котлів лушпиння соняшника. Щорічне споживання лушпиння становить 70 тис. тон, вивільнення природного газу – 37 млн.куб.м;

Концерн «Міські теплові мережі», який об’єднує у своєму складі сім теплових мереж – Жовтневого, Заводського, Комунарського, Ленінського, Орджонікідзевського, Хортицького та Шевченківського районів на правах філій постійно проводить значну роботу по зменшенню споживання енергоресурсів. Насамперед це поточна робота по заміні котлів на більш ефективні, ремонт теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб, встановлення теплоутилізаторів на котлах, встановлення засобів частотного регулювання навантаження електроприводу мережних насосів та димососів, заміна абонентських вводів споживачів тепла, встановлення засобів обліку та регулювання теплового потоку тощо. Крім зазначеного, фахівцями Концерну проводиться діяльність по відпрацюванню режимів горіння біосировини – трісок деревини на котельні містечка Військбуд; встановленню і експлуатації геліоколекторів; облаштування роботи теплових насосів для отримання додаткового тепла оборотного водопостачання ВАТ «Запоріжсталь» та скидних стоків КП «Водоканал»; задіяння надлишкового тепла ТЕЦ ВАТ «Запоріжсталь» шляхом встановлення додаткових перемичок на тепломережах для гарячого водопостачання Ленінського, Орджонікідзевського, а в перспективі Жовтневого і Комунарського районів обласного центру, що за опалювальний сезон дає змогу економити до 10 млн.куб.м. природного газу; впровадження когенераційних технологій спільного виробництва теплової та електричної енергії котельні по вул. Товариська, а в перспективі на котельнях вул. Ушакова та Цитрусовій; облаштування сучасних індивідуальних теплових пунктів.

Діючою програмою підвищення енергоефективності у бюджетних та комунальних установах і ЖКГ 20 сільських районів, і в містах обласного підпорядкування передбачена, не побоюсь цього виразу, масова заміна вікон та дверей на енергоефективні; впровадження електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання, ширше використання електрокотлів; заміна ламп на енергозберігаючі; встановлення електричних конвекторів для обігріву; будівництва міні-котелень чи заміна котлів на більш ефективні при децентралізації опалення окремих об’єктів; пооб’єктне оснащення засобами обліку спожитих енергоресурсів; утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій, стелі і дахів; заміна насосів та трансформаторів на менш потужні; реконструкція вуличного освітлення; впровадження соломоспалюючих теплогенераторів, теплових насосів; тощо.

На окрему увагу заслуговує Муніципальний енергетичний план м. Запоріжжя, розроблений Енергосервісною компанією «ЕскоСхід» спільно з галузевими підрозділами Запорізького міськвиконкому. Сталий енергетичний розвиток комунального і житлового господарства міста спрямований на виконання добровільної ініціативи по скороченню споживання енергоресурсів на 20%; заміщенню 20% викопного палива відновлюваними джерелами енергії та скороченню на 20% викидів парникових газів у атмосферу до 2020 року. Основні проектні напрямки – Бюджетна сфера, Система теплопостачання, Житлова сфера. Шляхи реалізації МЕП організаційного характеру носять досить новітні підходи по організації системи муніципального енергетичного менеджменту та планування; створенні довготермінової стратегії розвитку; створенні позитивного інвестиційного клімату; забезпечення продуктивної взаємодії бізнесу і влади для реалізації запланованого, а заходи аналогічні обласній КПЕ.

Одним з суттєвих доповнень до діючої КПЕ є реалізація Програм Європейського союзу та Організації Об`єднаних Націй «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ЄС/ПРООН». Якісною відміною вказаної Програми є обставини, що замовниками проектів по будівництву, реконструкції чи капітальному ремонту окремих об’єктів виступають в основному сільські територіальні громади в особі сільських рад; фінансування виконується за рахунок коштів Євросоюзу, місцевих бюджетів та коштів місцевої громади; пілотними проектами застосовуються багатоваріантність технологій, сучасне обладнання та мінімальні терміни реалізації.

Впровадження будь-якого проекту починається з розуміння необхідності створення нового продукту, який вирізняється від існуючих на певному ринку більш позитивними споживчими чи іншими показниками. Продуктом може бути виробництво, технологія, обладнання, оригінальний підхід до вирішення проблеми тощо. Прикладом нестандартного підходу може бути притча, у якій мова йде про те, що американські вчені створили місяцехід, який якісно відбирає зразки місячного ґрунту для відправлення на Землю. В свою чергу, радянські вчені створили місяцехід, який відбирає зразки місячного ґрунту у американського місяцехода.

Для врахування в майбутньому проекті необхідних і достатніх вимог наукових досягнень у різноманітних напрямках (наприклад, з техніки безпеки чи енергозбереження) ініціатор або власник бізнес-проекту повинен отримати у контролюючих органів, визначених чинним законодавством, технічні умови для розробки проектної документації. Як правило, ліцензована проектна організація розробляє проектну документацію з кількістю розділів, визначених відповідною нормативною базою.

З точки зору енергозбереження, головним аспектом у проекті, крім дотримання вимог нормативної бази, є економічна доцільність реалізації її найефективнішого напрямку з декількох варіантів. Порівняння варіантів проводиться з технічно-технологічної частини: продуктивність, новітність, а головним, на думку автора, є економічна доцільність. Після проведення державної експертизи проектної документації проводяться дії збезпосередньогобудівництва чи впровадження запланованого, і після схвалення створеного відповідною технічною комісією об’єкт здається до експлуатації. Звичайно, що це досить спрощена схема, яка може виконуватись протягом кількох днів, або років.

Для підтримання виробництва певного продукту на високому рівні конкурентоспроможності продуценту необхідно постійно відслідковувати стан продукції партнерів на певному ринку і опрацьовувати можливості поліпшення власного виробництва. У зазначеному контексті необхідним є постійний контроль енергетичної складової у собівартості продукції. Ряд зведених таблиць з інформацією щодо споживання всіх енергоресурсів підприємством, що іменується Енергетичним паспортом, або програмою енергоменеджменту, може порівнюватись з обсягами виробленої продукції. Щоденний моніторинг вказаного співвідношення та аналіз відхилень від середньостатистичних досягнутих показників чи величин дозволяє виявити проблемні ділянки і акцентувати увагу інженерного складу для позитивного вирішення ситуації. Паралельно такій діяльності може виконуватись і робота, спрямована на поліпшення норм питомого споживання енергоресурсів на виготовлення одиниці продукції. Такі проблеми існують через нерозуміння «новим менеджментом» підприємств необхідності постійного економічного аналізу динаміки виробництв тощо і економічного планування виходу з скрутних фінансових умов або інших негативних ситуацій. Робота в цьому напрямку триває, і в майбутньому буде зводитись до розробки і контролю енергетичних директив відповідних галузей на кшталт директив Європейського союзу.

Досить ефективним способом визначення доцільності та орієнтовного обсягу необхідних робіт є проведення енергетичного аудиту об’єктів бюджетної сфери. Слід окремо зазначити, що декілька останніх років Уряд та місцеві органи державної і виконавчої влади зосередили свою діяльність на вирішенні проблемних питань бюджетної сфери та житлово-комунального господарства. Обстеження будівельного стану будівель і споруд проводиться вже не тільки з точки зору архітектури та безпеки експлуатації, але й з позиції можливості при проведенні капітальних ремонтів чи реконструкції впровадження енергозберігаючих технологій для економного споживання енергоресурсів. Як правило, проведення енергоаудиту і врахування його висновків при проектуванні і в будівництві дозволяє скоротити необхідні енергоресурси на 50 %.

Значні резерви зменшення споживання теплової енергії і, як наслідок, природного газу реалізуються у промисловому та житловому будівництві.

Термомодернізація будівель – утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій, заміна вікон, дверей на енергоефективні, облаштування сучасних вентиляційних систем, тамбурів при входах, встановлення засобів обліку спожитих енергоресурсів та регуляторів теплового потоку дає можливість зменшити споживання тепла до 35 % у наявних приміщеннях. У новому будівництві виконання вимог з енергозбереження та енергоефективності дає можливість заощадити енергоспоживання до 50 % у порівнянні з традиційними помешканнями, збудованими за вимогами державних будівельних норм попередніх періодів. Використання сучасних енергоефективних та світлодіодних ламп замість ламп розжарювання та регуляторів їх ввімкнення дозволяє у рази зменшити енергоспоживання з одночасним забезпеченням необхідних норм освітленості тощо.

Важливою вимогою розвитку як промисловості, так і житлово-комунального господарства та інших галузей області є всебічне застосування альтернативних і відновлюваних джерел енергії. Потенційні енергетичні ресурси Сонця, Вітру та Біосировини дозволяють значно збільшити енергонезалежність національної економіки від викопних мінеральних видів палива та зарубіжних постачальників.



Вітроенергетика. Найбільш масштабними не тільки в області, а мабуть і в Україні є проекти встановлення низкою компаній вітроенергетичних установок на північному узбережжі Азовського моря. На час написання статті, ТОВ «Вінд Пауер» Донецької паливно-енергетичної компанії запустило до експлуатації 30 вітротурбін потужністю 2,5 Мвт кожна. Всього чотири компанії-інвестори планують встановити до 500 ВЕУ на території Бердянського, Приазовського, Приморського та Якимівського районів області. Опрацьовуються питання встановлення вітротурбін потужністю 3,5 Мвт і вище з запланованою потужністю вітропарку до 1,5 Гвт. Крім енергетичних і технічних аспектів, таке будівництво приносить місцевим громадам орендну плату за землю, створення нових робочих місць та певну фінансову допомогу для вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій.

ВЕУ невеликої потужності від 0,8 до 30 кВт виробляє ВАТ «Мотор Січ». Декілька таких вітроустановок експлуатуються на двох базах відпочинку підприємства у м. Приморськ.



Використання енергії сонця. На ряді промислових підприємств – ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Електровозоремонтний завод», готелі «Україна»та інших установах декілька років використовуються для гарячого водоприготування геліоколектори. Також в останні роки широке застосування геліоколектори отримали у побутових споживачів індивідуальної забудови. Вироблене тепло оцінюється до 1 тис.Гкал на рік.

Після прийняття низки законодавчих і нормативних актів щодо економічного стимулювання розвитку сонячної фотовольтаїки розпочались помітні зрушення впровадження проектів сонячної енергетики. Майже рік діє сонячна електростанція ТОВ «Токмак солар енержі» потужністю першої черги 1,5 МВт. Установка потужністю 32 кВт діє на даху Козак-палацу Запорізької торгово-промислової палати. В перспективі – реалізація проектів по встановленню сонячних батарей на будівлях ВАТ «Гамма» у м. Запоріжжі та на площах цегельного заводу м. Приморськ. Продовжується відпрацювання технологічних процесів виготовлення керамічно-кремнієвої основи для сонячних модулів ЗАТ «Завод напівпровідників», яке входить до європейського об`єднання «Ектів солар». Виробнича потужність запланованого власного виробництва становить 10 тис.т. щорічно.

Використання біосировини. Біоресурси, які використовуються в якості палива, – це солома та інші відходи рослинництва, лушпиння соняшника, штучно вирощена поросль, штучно вирощені водорості чи трави, тріски та деревна тирса, торф, відходи тваринництва тощо.

Найцікавішим серед запланованих до реалізації є проект будівництва теплоелектроцентралі потужністю 18 МВт у м. Мелітополь за інвестування декількома голландськими енергосервісними фірмами. Три модулі можуть споживати більш як 270 тис.т. біосировини у якості основного палива. ТЕЦ майже повністю заміняє за потужністю місцеве підприємство теплових мереж, потужності якого передбачається законсервувати. Крім цього, когенераційна складова проекту дозволить частково покрити потреби міста в дешевій електроенергії власного виробництва. Три соломоспалюючі теплогенератори декілька років виробляють тепло у Приазовському та Гуляйпільському районах; 17 котлів на біопелетах та торфу експлуатуються у Оріхівському, Новомиколаївському, Пологівському районах, і частково у котельнях міст Мелітополя, Приморська, Вільнянська та містечка Військбуд. Два парових котли, де в якості палива буде використовуватись лушпиння соняшника, зараз будує Запорізький оліяжиркомбінат. Також планується встановлення турбіни потужністю 3,8 МВт, яка буде виробляти до 40 % електроенергії на власні потреби підприємства.



Біогаз, як супутній технологічний газ, виробляють і споживають у Виробничо-тваринницькому комплексі ВАТ «Запоріжсталь» та ВАТ ПБК «Славутич».

Значні потенційні можливості не використовуються на звалищах твердих побутових відходів. Накопичений роками від розкладу відходів біогаз зараз тільки спалюється на звалищі сел. Леваневського, чим звичайно значно зменшує викиди в атмосферу метану і зменшує тепличний ефект. В майбутньому теплоту вказаного процесу можливо використати для отримання як досить дешевої теплової, так і електричної енергії.

Можливості теплових насосів, яких у Світі експлуатується більш як 60 млн. шт., у регіоні практично не використовуються. Діючі зразки у ВАТ «РЕФМА», ВАТ «Мотор Січ» і, можливо, у приватній забудові та близько 10 проектів, запланованих до впровадження, неспроможні реалізувати потенціал Запорізької області, де за рік споживається 8,1 млрд.кВтгод електроенергії з 49,5 млрд. кВтгод., що виробляється у регіоні. Такий значний надлишок електричної енергії відкриває дуже широкі можливості по застосуванню різних видів електричного опалення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   23


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал