Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія



Сторінка15/23
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23

Розділ 3
Регіональна практика енергозбереження у реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ»

3.1. Специфіка та результати реалізації Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запорізькій області (О. В. Рябий)


У геополітичному виміріголовною специфічною рисою нашого краю є те, що Запорізька область не мала на початку та впродовж 2000-2010х років «яскравих векторних, геополітичних» рис напрямку свого розвитку. Тому початок Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ» у 2008 році не співпадав з проблемою стратегічного, культурологічного, управлінського та економічного вибору обласними управлінськими елітами руху на Схід або Захід. Управлінські еліти обласного та районного рівня були спрямовані на розвиток та залучення інвестицій як таких. Рішення приймалось керівництвом ОДА/ОР з принципів: «в область надходять кошти, без політики, без суворих умов… чому б не брати».

Таким чином, відсутність безапеляційного геополітичного вектору стала першим позитивним фактором «входу» Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ) до Запорізького краю. Відповідна ситуація була досить рідкою в Україні в цілому.

Існує відмінність Східних регіонів України та Півдня України – наприклад, Запорізької області. Проект там починався з великими затримками, наприклад, Донецька область «почала працювати» лише після візиту до Донецька Постійного Представника ООН в Україні. Приблизно на 8-9 місяців пізніше, ніж Запорізька область. Якщо порівнювати кроки реалізації, у Запоріжжі вже було відібрано всі громади першої фази, відбулися перші та другі діалоги та розпочався період розробки ПКД на об’єкти громад. Донецьк на той час лише починав відбір районів та сільрад.

Відповідний аспект управлінської культури обласних еліт став головним позитивним чинником в розвитку, який формував формат та його реалізацію, тому цей фактор специфіки ми визначаємо як перший чинник.



Другим аспектом слід визначити фінансову спроможність обласного та місцевих бюджетів до участі у співфінансуванні. Розвиток промислового та аграрного секторів протягом 2003–2007 років став головним податковим, фінансовим гарантом виділення коштів місцевими бюджетами на ініціативи громад. Оскільки, тенденції світової економічної рецесії досягли України на районному рівні тільки у 2009 році, початок проекту був ознаменований гарантіями ОДА/ОР виділяти із обласного бюджету на ініціатив громади 10 % від загальної вартості мікропроектів громад. Районні та сільські бюджети несли навантаження відповідно вже у 35 %. Відповідний крок став для місцевих бюджетів, а головне для територіальних громад фінансовим та «політичним» стимулом розвитку. Яким чином?

Для звичайного громадянина процес виділення та освоєння бюджетних коштів є таким собі «невідомим рушієм». Десь з’являється асфальт, нові вікна в школах, нова газова труба. Звідки? Бюджет виділив «район або сільрада», освоїли…

Коли людям на загальних зборах було оголошено, що обласний бюджет буде виділяти на ЇХ ініціативу 10% а районний та сільські бюджети спільно 35 %, процес планування та освоєння бюджетних коштів став очевидним, він отримав обличчя. Тобто кошти виділялись завжди. І вони завжди направлялись на вирішення соціальних проблем, але тепер людям дали чітку схему співфінансування та «оголосили вперше» процентну участь влади.

Відповідна схема співфінансування діє у Запорізькій області з 2009 року і тільки у 2014 вона була трохи порушена з боку обласного бюджету із складних фінансових умов.

Але позитивний стимул від принципу та процесу співфінансування на паритетних умовах вже неможливо недооцінювати.

Третім чинником, який позитивно вплинув на початок та подальшу реалізацію проекту, стала «загальна руїна» соціальних об’єктів сільської місцевості. Відповідна проблема є не тільки Запорізькою. В цілому, у країні водогони, дошкільні заклади, навчальні заклади, об’єкти культури знаходяться у край поганому інженерному стані. Люди вже були психологічно готові до вкладання власних зусиль та коштів у відновлення мінімальної територіальної інфраструктури. Коли протягом десятиріч не проводилось ремонтів соціальних об’єктів, пропозиція самостійного вирішення проблем стала вчасною та актуальною для територіальних громад. Люди були психологічно готові. Це комплексний чинник.

Психологічна готовність була б слабкою, за умов низького економічного розвитку сільської місцевості. Але благополучні 2000-ні роки, не повністю, але вдала земельна реформа 1997–2003–2008 років створила початковий, заможній, середній клас на селі. Тобто, наявність у «сільської родини» одноосібного, особистого селянського, фермерського господарств надала людям можливість трохи відновитись від буремних 90-х. Відповідне відновлення ще далеке від економічного ідеалу. Податкові, економічні, кримінальні аспекти ще сильно впливають на економічний розвиток села, але початок є.

Психологічна готовність була обумовлена, по-перше, «втомою від сірості» та початковою фінансовою спроможністю територіальних громад вкладати кошти у свій розвиток. По-друге, територіальні громади Запорізького краю не відчували та не відчувають всебічного або повального «прямого тиску» від районних або сільських еліт щодо пріоритетів свого розвитку.

Координаторами Запорізького офісу проекту було не раз відмічено, що «прямий тиск на громаду» жодного разу не дав позитивного результату носію відповідного тиску (сільський голова, керівник в РДА/РР тощо). У таких випадках конфлікт інтересів призводить або до повної зупинки діяльності громади, або до розколу еліт на території. Враховуючи негативний та озвучений відповідний досвід на перших засіданнях координаційної ради проекту при ЗОДА/ЗОР, прямий тиск місцевих еліт на громади був повністю ліквідований.

Лобіювання як процес, звісно залишився та триває на кожній території за своїми принципами. Але відповідний процес став елементом субкультури діалогу, фактором при переговорах та корелятом в прийнятті рішення. Люди, члени громад, актив неодноразово підкреслювали, що «з ними почали говорити, спілкуватись», а не кидати подачки місцевих еліт з обов’язковим сприйняттям як «дару небесного». Територіальні громади поступово починають формувати своє мислення, що саме вони –«головний дар» на території, саме вони корегують та контролюють місцеві фінансові потоки та їх об’єми.

Тому слід зауважити те, що процеси діалогу, переговорів, принципи цивілізованого лобіювання інтересів поступово формують «психологічну комфортність» до спільного існування членів громад на одній території.

Системність проектних дій. Четвертим позитивним чинником, який вплинув на розвиток громад та діяльність Проекту в Запорізькій області та в Україні в цілому є «системність проектних дій». Посібники з розвитку громад були прописані таким чином, щоб надати всім партнерам Проекту в цілому по країні та в кожному селі окремо «систему кроків», які неможливо порушити за умов самого Проекту. Так, територіальним громадам у 2008 році «на віру» запропонували: «робіть так, як Вам запропонують і будуть підтримувати у кожному кроці, і Ви досягнете мети…». Ті, хто повірив, спочатку Проекту, а потім самі собі – в них все вдалося. Саме завдяки системності дій, покроковому розвитку та обов’язковій дисципліні виконання рекомендацій.

Системність полягає в «неможливості невиконання» якогось методологічного кроку розвитку, оскільки не виконавши один крок, партнери проекту стикались із проблемами управлінського або методологічного характеру.

Наприклад, громадам було запропоновано принцип 5-ти діалогів (загальних зборів), на яких вирішуються тактичні проблеми розвитку. Не пройшовши (провівши) одні загальні збори, неможливо вести діалог по наступним крокам проекту, проходити тренінги ЄС/ПРООН тощо, тобто важливим є принцип послідовності.

Багато представників громад ще у 2008–2009 роках пропонували координаторам Проекту такий принцип: «Ви молодці, що прийшли, почали у нас діалог, ми тепер зрозуміли, що робити, давайте кошти, повертайтесь через півроку, все буде готове…». Але відповідні пропозиції неможливі, оскільки кошти виділялись та виділяються лише за умов виконання системних кроків, рекомендованих ЄС/ПРООН. І лише після проходження всієї методологічної процедури, яка запропонована громаді, люди дійшли до висновку, що гроші - це інструмент реалізації методологічних, системних знань покрокового розвитку, діалогу та формування суспільного бачення необхідності формування системних принципів спільного життя, серед яких слід виділити:

– Системність базується на знаннях. П’ятим чинником реалізації Проекту та розвитку громад є знання, які є обов’язковими до сприйняття в рамках МРГ-ІІ. Процес виділення грантових коштів, за умов донора неможливий без навчання. Освоєння громадами коштів без знань – процес, аналогічний виділенню коштів тільки бюджетами. «Люди участі не приймають, що куди спрямовано – невідомо».

– Тому Проектом розроблено та успішно втілюється протягом майже 7 років тематичне навчання голів та активу громад і представників органів місцевої влади шляхом практичних тренінгів та семінарів з наступною тематикою:

1) самоорганізація громад;

2) планування та спільне визначення пріоритетів;

3) фінансова дисципліна та звітність в НГО;

4) розробка, написання та захист мікропроекту;

5) проведення тендерних процедур в НГО та відбір підрядника;

6) публічний аудит та звітність активу перед громадою;

7) енергоефективність та використання ВДЕ в громаді тощо.

Система навчання побудована таким чином, що людям надається «вал інформації», який їм не потрібний в той чи інший час. Громаді, яка створена «сьогодні», надаються мінімальні (базові) юридичні, управлінські знання з метою «направити людей» в невелике управлінське русло та початок діалогу.

Весь процес навчання тісно поєднаний з принципами системності, послідовності та покроковості розвитку громад. Люди на кожному етапі реалізації проекту отримують те, що їм потрібно, без перенавантажень емпіричного чи теоретичного досвіду за принципом дидактики від простого до складного.

Висновки та рекомендації.

Формування мотиваційних аспектів до самостійного розвитку в громадській свідомості.

Пройшовши етапи організації, підготовки до реалізації, безпосередньої реалізації власних ініціатив – головним досягненням громад, на думку Проекту та партнерів, є формування самомотиваційних процесів в колективній свідомості до спільного досягнення результатів.

Більшість місцевих громад, пов’язаних тільки територіальною єдністю, до участі в Проекті не мали суттєвих мотивів до спільної роботи. Це положення ґрунтується на такому.

По-перше, територіальні громади природно поділяються на менші групи за інтересами (бізнес, професійна належність, політично-партійна належність, культурні ідеї тощо), що призводить до звуження інтересів в рамках малих груп. Великі цілі розвитку при цьому нівелюються.

По-друге, територіальні громади ніколи не приділяли значної уваги можливості формування спільних цілей існування, оскільки не мали для цього теоретичних, практичних та фінансових ресурсів.

По-третє, субкультура відносин територіальних громад з органами влади та сподівань на владу, які мали патерналістські (споживчі) риси, не формували в громаді самої необхідності планування та саморозвитку.

Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» першим в Україні, на масштабному географічному рівні дав чіткий мотиваційний механізм саме мешканцям сіл, селищ та малих міст. Надав ресурс для апробації відповідного мотиваційного механізму, ознайомив з початковими аспектами теорії прийняття рішень та досягнення першої спільної колективної мети (див. Рис. 3.1).


Рис. 3.1.
Наступний важливий висновок, який зробив Проект та партнери, можливо сформулювати таким чином: «Консолідація зусиль громади навколо місцевих проблем розвитку інфраструктури є значно сильнішим стимулом роботи мешканців сільської місцевості, ніж партійно-політичний діалог членів територіальної громади». Партнерами Проекту на районному та сільському рівні є громади, представники яких є членами різних політичних партій, які не рідко публічно конфліктували між собою. Однак їх партійна належність при вирішенні інфраструктурних проблем «малої батьківщини» відходила на другий план.

Проект ЄС/ПРООН розкрив для громад регіону «покроковий шлях» розгляду проблем, безпосереднього їх вирішення та пошуку альтернатив розвитку.

Мешканці сіл та малих міст усвідомили сам процес діалогу, який має всі шанси бути покладеним в основу побудови стратегічного розвитку краю.

УПроекті громади-партнери почали викорінювати в собі споживацькі принципи роботи із владою.

Завдання організацій громад в своєму розвитку – досягати компромісу з усіма групами впливу на території. Завдяки цьому громада може визначати спільні пріоритети, які в свою чергу можуть бути акумульовані в спільний План дій по досягненню мети, а сукупність окремих планів формує загальну стратегію розвитку території.

Завдяки впровадженню принципів Проекту можливо зазначити такі результати:

– громади в рамках відповідної управлінської структури – усвідомили свою ключову роль у процесі соціально-економічного розвитку своєї території;

– отримали і засвоїли досвід лобіювання інтересів, співпраці із зацікавленими групами, реального впливу на формування майбутнього громади;

– відповідна структура надала розуміння того, що кожен з членів громади і є реальна влада; при цьому координатори Проекту є допоміжною ланкою в реалізації їх ініціатив і вектором на шляху до соціально-економічного розвитку;

– громади, які прийняли участь у проекті, зрозуміли головний принцип у співпраці з органами влади: «Не люди для держави, а держава для людей».



Делегування громаді повноваженьє підтвердженням готовності влади бачити людей як партнерів у стратегічному розвитку нашої держави.

Бажання громади взяти на себе делеговані повноваження та відповідальність за прийняття рішень – підтверджує готовність громади довіряти владі та спільно будувати майбутнє.

Значним досягненням Проекту та партнерів є навчання громад принципам управління, економічного планування, розробки стратегій.

Це, в свою чергу, дозволить сільським мешканцям в подальшому залучати грантову підтримку з бюджетів різних рівнів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал