Сталий розвиток суспільства: запорізький регіональний досвід: монографія



Сторінка13/23
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.93 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   23

2.6. Перспективи впровадження концепції сталого розвитку суспільства серед студентської молоді м. Запоріжжя(М. А. Лепський, В. А. Лаврік, М. І. Мариняк)


Успішність та ефективне впровадження концепції сталого розвитку суспільства потребує соціологічного дослідження стану інформованості молоді про неї. Це дослідження спрямоване на розуміння ступеню розповсюдженості та підтримки ідей сталого розвитку серед молоді, що у свою чергу уточнює пріоритетні напрямки роботи з популяризації цих ідей у найближчій перспективі.

З метою оцінки ступеню розповсюдженості концепції сталого розвитку серед молоді, сектором соціологічних досліджень факультету соціології та управління Запорізького національного університету було проведено соціологічне дослідження серед студентської молоді університету1,2. Організаторами дослідження виступили:

– Голоднова Вероніка (магістрант спеціальності «Соціологія»);

– Діденко Діляра (аспірант кафедри соціології);

– Колчакова Олександра (студентка 2 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Лаврік Вероніка (аспірант кафедри соціології);

– Мариняк Микола (студент 4 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Перетятько Олег (студент 4 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Потапова Надія (студентка 3 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Островська Юлія (студентка 4 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Сикорська Ольга (студентка 4 курсу, спеціальність «Соціологія»);

– Цурашенко Анастасія (студентка 2 курсу, спеціальність «Соціологія»).

– Швачкіна Юлія (студентка 3 курсу, спеціальність «Соціологія»).

Дослідження проводилося з метою вирішити такі основні завдання:

1. Визначити ступінь інформованості студентів щодо концепції сталого розвитку ООН.

2. Оцінити обізнаність студентів щодо основних програм розвитку ООН в Україні.

3. Проаналізувати інформованість студентів про Цілі Розвитку Тисячоліття.

4. Оцінити пріоритетність втілення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні.

5. Проаналізувати стан впровадження енергоефективних технологій у повсякденне життя молоді.

Результати дослідження показали, що переважна більшість студентської молоді ЗНУ добре обізнана щодо концепції сталого розвитку ООН (див. Рис. 2.15).

Рис. 2. 15. Розподіл відповідей респондентів на питання:
«Чи знаєте Ви що-небудь про концепцію сталого розвитку ООН?
Більше 70 % опитаних добре знають, або принаймні чули про концепцію сталого розвитку. Вочевидь, що, крім інших факторів, велику роль у високому показнику інформованості відіграло співробітництво університету з Проектом ПРООН «Сталий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ» та проведення низки заходів у сфері соціальної мобілізації та з проблематики сталого розвитку взагалі (конференцій, дебатів тощо), до яких постійно залучалися студенти. Частка респондентів, не обізнаних із концепцією ООН, виявилася набагато меншою (біля 20 %). Тим не менш, вона представляє собою перспективну «цільову аудиторію» для розповсюдження ідей зі сталого розвитку суспільства.

Аналіз територіальної специфіки інформованості концепцією сталого розвитку ООН показав, що цей показник однаковий як серед мешканців міста, так і серед мешканців села (див. Рис. 2.16). У цьому аспекті студенти-мешканці цих населених пунктів вирізняються лише за зворотнім показником – неінформованістю. Вона є вищою для мешканців села (майже 15 % проти 24 % умісті). Для опитаних студентів постійним місцем проживання котрих виступають селища міського типу, більш характерний рівномірний відсотковий розподіл «інформованих» та «неінформованих» концепцією сталого розвитку. Це свідчить про необхідність здійснення заходів з популяризації концепції сталого розвитку та відповідних проектів ООН.

Рис. 2.16. Територіальний аспект інформованості концепцією сталого розвитку ООН
Не менш важливим показником стану впровадження концепції сталого розвитку серед студентської молоді стала обізнаність щодо Цілей розвитку тисячоліття. Результати проведеного дослідження продемонстрували більш слабку інформованість цим аспектом (див. Рис. 2.17). Так, дещо більше половини респондентів взагалі не чули про Цілі розвитку тисячоліття, п`ята частина студентів щось чули, але не знають суті, і лише близько 15 % обізнані з даним концептом. Це не свідчить про абсолютну необізнаність молоді тими проблемами, вирішення яких знаходиться у центрі уваги Цілей. Скоріше, студентська молодь поки що не співвідносить зазначені проблеми із загальним концептом Цілей розвитку тисячоліття. Що стосується конкретного ставлення до пріоритетності втілення даних цілей в Україні, то з приводу цього питання респонденти висловлювалися досить охоче та чітко. Демонструючи, таким чином, обізнаність із сутністю запропонованих для оцінки проблем.

Рис. 2.17. Розподіл відповідей респондентів на питання:


«Чи знаєте Ви що-небудь про Цілі розвитку тисячоліття?»
Отже, респондентам було запропоновано оцінити пріоритетність втілення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні, затверджених державами-членами ООН у 1993 р., за 5 – бальною шкалою, де 1 – низький рівень пріоритетності, 5 – високий рівень пріоритетності. У аналізі отриманих оцінок використовувалася описова статистика mean – середньоарифметичне (див. Рис. 2.18). Дослідження продемонструвало, що найбільш пріоритетною Ціллю Розвитку для України є скорочення дитячої смертності (mean = 4,04), на другому місці – боротьба з ВІЛ/СНІД (mean = 4,03), на третьому – забезпечення всезагальної освіти (mean = 3,93). Дещо менш пріоритетними для України студентська молодь вважає забезпечення екологічної стабільності (mean = 3,84), покращення охорони материнства (mean = 3,76), ліквідацію крайніх злиднів та голоду (mean = 3,69), формування глобального партнерства (mean = 3,52). Найменш пріоритетною Ціллю Розвитку для України респонденти вважають заохочення рівності чоловіків та жінок і розширення прав і можливостей жінок (mean = 3,33). Вочевидь, у студентському соціальному середовищі остання проблема ще не є загостреною або актуальною, тому вона не усвідомлюється як пріоритетна для вирішення.

Більш детальне вивчення стану впровадження концепції сталого розвитку ООН серед студентської молоді було пов`язане з інформованістю щодо реалізації основних програм ООН в Україні (див. Рис. 2.19). Результати дослідження показали, що найбільшого загалу серед опитаних набула Чорнобильська програма відродження та розвитку (про неї знає більше третини опитаних). Вочевидь, масштаби чорнобильської катастрофи та той факт, що вона торкнулася безпосередньо усіх верств населення України, сприяли широкому поширенню інформації про роботу програми з відродження та розвитку.

Рис. 2.18. Оцінка пріоритетності втілення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні
Другою за критерієм обізнаності стала Програма Розвитку та Інтеграції Криму ПРООН (близько 20 %). Необхідно також відзначити, що, незважаючи на достатню обізнаність концепцією сталого розвитку ООН, студенти поки що недостатньо інформовані щодо її конкретних практично втілюваних проектів. Так, про проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» знає лише 11 % респондентів, про Муніципальну програму врядування та сталого розвитку – менше 9% студентів. Важливим показником є те, що біля третини опитаних взагалі не знають жодної з функціонуючих програм ООН. Виявлений факт свідчить про необхідність популяризації програм та практичне залучення до діяльності проектів більш широкого загалу студентської спільноти.

Рис. 2.19. Інформованість студентської молоді щодо основних програм ООН


Якщо розглянути більш детально територіальний аспект інформованості концепцією сталого розвитку ООН, виявляється, що серед мешканців міста найбільше популяризації потребують «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» та «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (див. Рис. 2.20, табл. 2.4). Серед мешканців селищ міського типу та сіл найгірша проінформованість – у «Муніципальної програми врядування та сталого розвитку» (лише 7 %).

Рис. 2.20. Рівень популяризації програм розвитку ООН серед студентів: мешканці міста


Таблиця 2.4

Рівень популяризації програм розвитку ООН серед студентської молоді






Населений пункт

Програми розвитку ООН

п/п


Програма Розвитку та Інтеграції Криму ПРООН

Чорнобильська програма відродження та розвитку

Муніципальна програма врядування та сталого розвитку

Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

Інше

Не знаю жодної

1.

Місто

22,1%

34,9%

11,2%

12,4%

0,5%

36,5%

2.

Селище міського типу

13,3%

53,1%

6,9%

19,5%

1,0%

23,6%

3.

Село

17,7%

51,6%

8,6%

11,8%

0%

25,3%

Вивчення практичного впровадження енергозберігаючих технологій студентською молоддю продемонструвало позитивні тенденції у цій сфері. Так, рівень проникнення різних видів енергозберігаючих технологій у повсякденне життя студентів склав майже 90 % (див. Рис. 2.21). До основних, найбільш розповсюджених технологій відносяться енергозберігаючі лампи (майже 60 % проникнення) та віконні склопакети (26,7 %), які вдало розповсюджуються серед населення завдяки природному зношенню житлового фонду та їх масовою заміною у останні роки. Майже 10 % респондентів відзначили, що не використовують енергозберігаючих технологій. Найменш розповсюдженими серед запропонованих популярних технологій виявилися фотовідбивачі та сонячні колектори (майже по 2 % відповідно). Варіант «Інше» набрав менше 1 % відповідей, що говорить про вичерпність запропонованого списку енергозберігаючих технологій для студентів.

Рис. 2.21. Ступінь впровадження енергозберігаючих технологій серед студентської молоді
Аналіз взаємозв`язку між територіальною ідентичністю респондентів та рівнем їх інформованості щодо концепції сталого розвитку ООН дозволив виокремити інші цікаві особливості світогляду студентської молоді. Дослідження цього аспекту було спрямовано на виявлення світоглядних засад, які теоретично можуть впливати на інтерес до сучасних глобальних концепцій людського розвитку (див. Табл. 2.5). Так, результати вивчення цього аспекту показали, що серед носіїв космополітичної ідентичності («громадянин світу») показник інформованості щодо концепції сталого розвитку ООН є значно вищим, ніж серед носіїв інших типів ідентичностей (63,7 %). Тобто, відчуття себе як громадянина світу пов`язане з внутрішнім відчуттям співпричетності до глобальних проблем людства, з інтересом до концепцій вирішення даних проблем. Отже, потенціал до соціальної мобілізації даної групи респондентів гіпотетично вищий за інші групи.

У той же час, необхідно відзначити недостатньо високий рівень обізнаності концепцією сталого розвитку, яка притаманна представникам європейської ідентичності (тільки 14 %обізнаних проти майже 80 % неінформованих щодо концепції).


Таблиця 2.5

Територіальна ідентичність респондентів та рівень інформованості концепцією сталого розвитку ООН






Територіальна самоідентифікація

Рівень інформованості концепцією сталого розвитку ООН

Загалом

п/п


Висока інформованість

Низька інформованість

Важко відповісти



Мешканець свого села/района/міста

35,3%

58,8%

5,9%

100%



Мешканець свого регіону /області або декількох областей

38%

61,9%

0,1%

100%



Громадянин України

44,2%

50%

5,8%

100%



Представник свого етносу, нації

31%

69%

0%

100%



Громадянин Європи

14,3%

78,6%

7,1%

100%



Громадянин світу

63,7%

36,3%

0%

100%



Інше

35,5%

51,6%

12,9%

100%

Таким чином, проведене соціологічне дослідження демонструє актуальні тенденції зацікавленості студентської молоді проблемами глобального розвитку людства. Матеріали прикладного дослідження надають цінну інформацію щодо обізнаності концепцією сталого розвитку та іншими проектами ООН серед молоді. З огляду на наведені дані стає можливою розробка більш ефективної програми з поширення цих ідей серед представників різних територіальних громад.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   23


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал