Спроба формування новго кластеру



Скачати 134.32 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації24.04.2017
Розмір134.32 Kb.

УДК 316.74
Тягло К. О.

МОЛОДІ ЧИТАЧІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
СПРОБА ФОРМУВАННЯ НОВГО КЛАСТЕРУ
Інститут соціології НАН України, відділ соціології культури та масової
комунікації

The article deals with readers’ practices of Ukrainian society and, in particular, readers’ practices of the young people, and also an attempt to form the general image of Ukrainian literature in the estimations of youth segment of reader audience is realized. Segmentation of youth audience is presented according to its personal reading interest. It is certain that those criteria in obedience to which young people choose fiction to read are rather inherent foreign literature, at the same time of
Ukrainian a role is taken «national», «local». It have the admirers, though not numerous, but nevertheless they make the most active reader association which is more than all other interested in reading of fiction.
Key words: audience of readers, readers practices, modern literature, fiction.
Актуальні соціокультурні тенденції фіксують зниження ролі книги та друкованого слова загалом (преси, наприклад) для соціуму та зростання ролі новітніх медіа. Тим не менше, ми продовжуємо говорити про роль літературного канону, культурного зразка, трансльованого масовою та
«елітарною» художньою літературою для соціалізації особистості, його зв'язок
із формуванням ідентичностей та ідентифікацій. Разом з тим, з’являються й нові ресурсні можливості – зростає потенціал електронного читання та синтезу літератури з іншими формами мистецтва, нових форм літератури – аудіопоезії, електронного роману як новітнього жанру тощо.
Сучасна література формує специфічне обличчя, і, поєднуючись із
іншими формами мистецтва, залишається одним з ключових механізмів культурної репродукції.

Соціологічні дослідження літератури мають багату історію та традицію, хоча й не можна говорити, що цей предмет був у фокусі магістральних соціологічних досліджень. Книга і читання посідали важливу роль у відтворенні культури, тому їм у різних галузях знання приділялась значна увага. Ще Р. Барт відмічав, що «ХХ століття може бути названим добою розмірковувань про те, що таке література» [1]. Але поступово така зацікавленість літературою, що досягла свого піку в середині попереднього століття, спадає. Новітні культурні трансформації суттєво змінюють статус художньої книги і читання, маємо констатувати, що вона поступається роллю домінантного транслятора цінностей, смислів, ідентифікацій за умов зростання аудіовізуальних форм культури, розширення електронних комунікацій. З провідного культурного учасника вона поступово перетворюється на всього лише різновид медіа [2]. Відповідно до цих змін коригується і наукова рефлексія відносно них.
Молодь як специфічна соціальна група, найбільш сприйнятлива до змін
і різноманітних соціокультурних впливів, є благодатним підґрунтям для засвоєння трансльованих літературою культурних практик, цінностей, норм, образів, ідентифікаційних моделей. Крім того, на відміну від усталених стереотипів про те, що, начебто, сучасна молодь не читає, є дані репрезентативних досліджень, згідно яких молодь є далеко не останньою за обсягом читацькою аудиторією.
У всеукраїнському репрезентативному опитуванні, що було проведено групою українських та польських вчених в усіх регіонах України у 2012 році
(N=6000) в рамках міжнародного міждисциплінарного проекту «Регіон, нація та
інше»
1
, були отримані наступні дані стосовно частоти читання (з розрахунку годин на тиждень) різних вікових груп.
1
Емпіричні матеріали для цієї статті отримані завдяки участі авторки у проекті «Регіон, нація та інше» («Region, Nation, and Beyond»), який є частиною ширшого дослідження
«Регіоналізм в Україні» («Regionalism in Ukraine») (Центр управління та культури в Європі
Університету Санкт-Галлена, Швейцарія). Детальнішу інформацію про цілі та завдання проету можна отримати тут: http://www.lvivcenter.org/uk/researchprojects/stgallenproject/.

Рисунок 1 – Частота читання художньої літератури для різних
вікових груп (в год./на тиждень)
Питання було формульоване наступним чином: Скільки часу в годинах
зазвичай Ви витрачаєте впродовж тижня на читання книг? Оцініть, будь
ласка, за шкалою, де 1 - «Я не читаю книг взагалі», а 7 – «Я щодня читаю по
декілька годин».
Дійсно, хоча молодь (сегмент 18-35 років) і не є найбільш читаючою групою, бо за частотою читання її випереджає середній вік (46-55 років), але все-таки вона на другому щаблі порівняно з іншими віковими групами.
Звичайно, тут грає велику роль і студентський вік, коли читання художньої літератури часто є обов’язковим елементом отримання світи, але так чи інакше, молодіжне читання в Україні принаймні за інтенсивністю не можна назвати відсутнім.
Це свідчить про те, що говорячи про художню літературу, її ефекти та ставлення до неї читацької аудиторії варто в першу чергу мати на увазі тих читачів, чиї смаки та звички знаходяться на етапі формування, тобто молодь.
За даними всеукраїнського опитування «Моніторинг українського суспільства», проведеного Інститутом соціології НАН України у 2007 р.
(N=1800), найпопулярнішим жанром художньої літератури, незважаючи на вікові відмінності, є детективи, історичні романи та романи про кохання.
Сучасна зарубіжна й українська література суттєво поступається їм за популярністю. Аналіз художніх уподобань українських читачів дозволив виділити п’ять відмінних читацьких кластерів. Трохи менше половини (40%) з опитних відповіли, що не читали художньої літератури протягом останнього
року. Це досить значимий показник, наявність якого свідчить про зменшення ролі читання серед інших культурно-дозвіллєвих практик. Наступним за обсягом є сегмент (26%), досить різнорідний за літературними уподобаннями.
Жанрами, що виділяються серед інших, є романи про кохання та гумористична література. Властивими для них є такі характеристики, як «актуальність» та
«уявність» в координатах актуальність/позачасовість та реалістичність/уявність. Цей кластер можна позначити як «Нерозважливі
читачі». Менший за обсягом сегмент становлять читачі детективів (16%), його можна зазвати «Читачі-гедоністи». Наступні кластери об’єднують тих, що крім детективів, читають ще й історичні романи (11%), вони умовно названі
«Розважливі гедоністи» та прихильників історичних романів, поезії, російської та зарубіжної класичної прози (третій кластер – 7%). Останній кластер виявився найменшим і отримав назву «Консервативні інтелектуали». Власне, на цей останній читацький сегмент і спрямована нечисельна книжкова реклама, різноманітні культурно-мистецькі події, спрямовані на популяризація українських та зарубіжних письменників та їх творів, письменницькі автограф- сесії. Класична художня література, а також художня белетристика, як українська, так і зарубіжна, як бачимо, не входить до кластероутворюючих показників.
Серед молоді популярними жанрами є детективи, історичні романи, романи про кохання та фантастика, інші жанри суттєво їм поступаються. Серед цієї аудиторії спостерігається більша прихильність до уявного вектору в літературі (романи про кохання, фантастика, фентезі), що обумовлено, скоріше за все, віком і притаманним йому деяким максималізмом. Детальніше жанрові вподобання можна побачити у таблиці 1 та на рисунку 2.
На рис.2 можна побачити розподіл читачів в залежності від того
«вектору» художньої літератури, який для них виявляється найближчим.
Кореспондентний аналіз продемонстрував спрямованість молодих читачів «геть від реальності», що багато в чому пояснюється молодіжним максималізмом та, частково, конфліктом із зовнішнім соціальним світом. А сучасна зарубіжна
проза цікавить молодих читачів переважно через актуальність зображуваних тем, а також через те, що саме зарубіжна література, як правило, формує моду на стилі, жанри, літературні форми, а молодь є найсприятливішою групою для засвоєння нових тенденції, зокрема літературних.
Таблиця 1 –

Читацькі преференції за віковими групами («Моніторинг
українського суспільства», 2007 р. N=1800, %)

Види художньої літератури
Вікові групи
У цілому в
Україні
18-29
30-54
55+
Детективи
29.5 33 21.6 28.6
Iсторичнi романи
21.6 23.8 19.9 22
Романи про кохання
20.6 21.8 13.3 18.8
Гумористична література, комікси
8.6 10.9 4.7 8.4
Зарубiжна класика
7.2 9.5 4.5 7.3
Росiйська класика
6.5 7.6 7.3 7.2
Фантастика
13.2 7.3 2.2 7.1
Поезiя
7.2 6.6 4
5.9
Автобiографiї, мемуари
3.9 6.1 5.9 5.5
Сучасна росiйська проза
3.2 5.4 3.3 4.2
Сучасна зарубiжна проза
5.8 4.4 2.4 4.1
Українська класика
3.5 4.7 3.5 4
Публiцистика
3.5 4.4 3.1 3.8
Еротичнi романи
4.4 3.5 0.7 2.8
Фентезi, готика
6 2.7 0.7 2.8
Сучасна українська проза
2.1 2.7 2.6 2.5
Не читав(ла) художню лiтературу протягом останнiх 12 мiс.
30.9 33.5 54.4 39.7

Наступна вікова група (30-54 років) виявилась найбільш різносторонньою у літературних смаках. В ній, окрім прихильників перших трьох жанрів
(детективи, історичні романи та романи про кохання) є актуальною гумористична література, зустрічаються поціновувачі зарубіжної та російської класики, а також мемуарів, автобіографій. Смаки цієї групи тяжіють до реалістичності (публіцистика, гумористична література) та сучасності. Також актуалізується рекреаційна функція літератури як «засобу отримання емоцій»,
«літератури для задоволення».

Рисунок 2 – Сегментація читацьких преференції за віковими групами та
преференціями в літературі ( «Омнібус», 2007 р. N=1800, сorrespondence
analyses*)
Points-rows and points-columns (axis F1 and F2: 100 %)
Детективи
Iсторичнi романи
Романи про кохання
Гумористична
література, комікси
Зарубiжна класика
Росiйська класика
Фантастика
Поезiя
Автобiографiї,
мемуари
Сучасна росiйська
проза
Сучасна зарубiжна
проза
Українська класика
Публiцистика
Еротичнi романи
Фентезi, готика
Сучасна українська
проза
до 30
30-54
55+
-0.2
-0.15
-0.1
-0.05 0
0.05 0.1 0.15 0.2
-0.4
-0.2 0
0.2 0.4 0.6 0.8
-- axis F1 (87 %) -->
-- a
xis F
2 (13
%) -->
РЕАЛЬНЕ
УЯВНЕ
АКТУАЛЬНЕ
ПОЗАЧАСОВЕ
"омнибус"-2007,
N=1800
Примітки до рис.2:
1) Рівень значимості за alpha= 0,050 дозволяє відкинути нульову гіпотезу про незалежність між рядками та стовпчиками. Іншими словами, спостерігається залежність;
2) показник Хі-квадрат (df = 30): 101,435 при критичному рівні значимості (df = 30):
43,770.
Найстарша група читачів – від 55 років – обирає вітчизняну літературу – сучасну українську літературу та класику, а також російську класику, історичні романи, біографії та мемуари. Такий вибір свідчить про «спрямованість назад» погляду, який змушує звертатись до літератури, не детермінованої часом –
історичних романів, класики, автобіографій мемуарів. Це також реалістична література, не обмежена теперішнім часом. Щодо сучасної української літератури, то її вибір може бути обумовлений тим, що зацікавленість українською і російською класикою провокує читачів цікавитись і актуальним станом улюбленої літератури (зокрема, української), тими творами, що з’явились нещодавно. Це єдина читацька група, для якої фактор актуальності не
є суттєвим, а важливішим є критерій позачасності, культурно-часової універсальності. Для молодших вікових груп читачів визначальними є вектори

«актуальність» та «уявність» (читачі до 30 років), або «актуальність» та
«реальність» (30-54 роки). Як бачимо, з віком у читачів спостерігається перехід від актуальності до позачасовості та від уявлюваного до реалістичного.
У якісному дослідження, проведеного для поглиблення даних, отриманих у репрезентативному всеукраїнському опитування, взяло участь 30 молодих читачів віком від 18 до 30 років, що належать до різних читацьких груп, виділених за рівнем замученості до художнього читання та зацікавленості ним
(«випадкові читачі», «досвідчені читачі» та «читачі-експерти»). Наявність цих різних читацьких груп дозволяє спростувати поширену гіпотезу про те, що молодь здебільшого не цікавиться художнім читанням. Як побачимо далі, ця аудиторія не тільки залучена до літературного поля, але й відрізняється досить різноплановими літературними уподобаннями.
Як відмічалось, молоді читачі були розподілені на три групи за рівнем зацікавленості літературою та читанням взагалі і українською літературою зокрема. Гіпотеза про домінування нереалістичних жанрів підтверджується тільки для категорії «випадкові читачі». Інші ж групи – «досвідчені читачі» та
«експерти» демонструють зацікавленість здебільшого реалістичними жанрами художньої літератури, до якої належать як сучасна українська, так і російська та зарубіжна літератури. Більше того, іноді представники саме молодіжного сегменту схильні критикувати сучасних авторів за «спотворення дійсності» у
їхніх творах. Як відмічає один з учасників дослідження: «Сучасні автори пишуть про наркоманію, проституцію, збоченців різних і не пишуть про звичайне життя, звичайну молодь, яка працює, вчиться, нічого не вживає»
[Ярослав, 20 років]. Звісно, реалістичність, як і актуальність і правдивість, досить суб’єктивні критерії, але їх важливість в тому, що саме на них спираються молоді читачі при виборі художньої літератури. На прохання визначити, чому їм подобається та чи інша література або автор, опитані молоді люди часто вживали епітети «модна», «сучасна», «актуальна». Це властиве для всіх трьох груп читачів. Серед характеристик літератури також часто вживається епітет «цікава» як одна з ключових при виборі.

Українська література сприймається переважно як «традиційна» і
«національна», при цьому й «цікава», «молода». В той самий час улюблена література читачів (як правило, російська чи зарубіжна) наділяється іншими критеріями – «світова», «європейська», «має своє обличчя», «сучасна»,
«універсальна», також і «цікава», і «молода». Якщо описувати літературу за шкалою національність/глобальність, то українська літера буде максимально наближеною до полюсу «національність», в той час як зарубіжна література, яку респондент читає найчастіше, буде наближатися до «глобальності» (це можна побачити на рис. 3.
Рисунок 3 – Оцінка характеристик улюбленої та української літератур
групами «випадкові читачі» та експерти» *
0 0.5 1
1.5 2
2.5 3
3.5 4
4.5 5
Традиційна
Національна
Регіональна
Молода
Цікава
Сучасна,відповідає вимогам часу
Така, що має своє обличчя
Модна
Безлика
Актуальна
Світова
Зріла
Космополітична
Європейська
Застаріла
Нудна украинская литература любимая
випадкові
«Випадкові читачі»
0 0.5 1
1.5 2
2.5 3
3.5 4
4.5 5
Традиційна
Національна
Регіональна
Молода
Цікава
Сучасна,відповідає вимогам часу
Така, що має своє обличчя
Модна
Безлика
Актуальна
Світова
Зріла
Космополітична
Європейська
Застаріла
Нудна украинская литература любимая експерти
«Читачі-експерти»
*На рисунку темним кольором позначена світова література, а світлішим – українська.
Між цими двома групами фіксуються найбільші відмінності.
Значимими критеріями в оцінках є «сучасність», «цікавість» та
«молодість». За цими критеріями, виходячи з кореспондентного аналізу, респонденти й обирають літературу для читання. Їм найбільше відповідає, на думку читачів, саме сучасна зарубіжна література, а українська література новітнього періоду часто сприймається як регіональна, що пояснює її затребуваність лише вузькими колами молодих читачів. Навіть читачі-експерти, що демонструють найвищий рівень зацікавленості та обізнаності в українській літературі, визначають її як «традиційну», «національну», але при цьому і таку,
що «має своє обличчя», «сучасна», «зріла», «актуальна». У визначенні сучасної української літератури як національної співпадають оцінки трьох груп читачів –
«експертів», «досвідчених читачів» та «випадкових». В інших оцінках
«досвідчені читачі» проявляють найпоміркованіші судження у порівнянні з представниками інших двох груп. Поєднання ключових характеристик
(традиційна, але й сучасна, актуальна, має своє обличчя) важливе для формування узагальненого образу сучасної української літератури з точки зору читачів.
Виділення в літературі таких компонентів, як «регіональність»,
«традиційність» може й свідчити про її етнічну визначеність і, навпаки, наголошення на таких критеріях, як «універсальність», «глобальність» демонструє глобалізаційні тенденцій і зміщення критерій етнонаціонального самовизначення на периферію.
Оцінки художньої продукції залежать від загальної культурної компетентності респондентів. Специфіка освіти, регіон проживання також накладають відбиток на характер відповідей. Якщо «досвідчені читач» демонстрували найстриманіші відповіді, «читачі-експерти» та «випадкові читачі» критичніше висловлювались з різних питань, і, як і передбачалось, їхні відповіді відрізнялись між собою найбільше.
Група «експертів» об’єднувала найактивніших представників читацької аудиторії, до неї увійшли студенти вищих навчальних закладах та спеціалісти з вищою освітою, які активно цікавляться художньою літературою, а також початкуючі письменники, журналісти, редактори, організатори літературних фестивалів, тобто активні актори поля літератури, різних його субполів. Часто за умов трансформацій та відкритих меж літературного поля в одній особі об’єднуються кілька ролей – письменник може бути одночасно і критиком, і співробітником книгарні, студенти гуманітарних спеціальностей виступають організаторами поетичних конкурсів та фестивалів. До цієї групи також залучені і активні учасники мистецьких заходів – їх «цільова аудиторія».
Деякими респондентами відмічалось, що середовище сучасної української
літератури є своєрідною «субкультурою», представників якої ми і виділили в окрему групу «експертів». Вони або самі є акторами поля літератури, або наближені до них.
Група «досвідчених читачів» була найскладнішою для аналізу, оскільки її представники демонстрували максимально широкі літературні смаки та вподобання. Частково вони подібні до представників групи «експертів», але відрізняються рівнем зацікавленості сучасною українською літературою в розподілі інтересів між сучасною українською та зарубіжною літературою.
Остання, як правило, домінує у смаках читачів цієї групи.
До «випадкових читачів» були віднесені ті молоді люди, що не є активними споживачами літературної продукції. Вони знайомляться з художніми творами або спонтанно, зацікавившись обкладинкою, рекламою, анонсами, або орієнтуються на поради друзів і найближчого оточення. Мова написання твору, як правило, не є вирішальним критерієм вибору. Здебільшого обирають для прочитання російську літературу, бо вона ширше представлена на книжковому ринку.
Мовою повсякденного спілкування для більшості опитаних читачів є переважно російська, незалежно від регіону проживання. Кілька учасників дослідження відмітили, що спілкуються у побуті обома мовами, вільно переходячи з російської на українську і навпаки.
Загалом фактор російської мови у спілкуванні та інших сферах – мистецтві, освіті, політиці є значущим.
Так, наприклад, в рамках всеукраїнського дослідження 2012 року
(N=6000), де аналізувалось також і значення різних мов, окрім української, для населення України, були отримані наступні дані стосовно значимості російської мови (рисунок 4).

Рисунок 4 – Оцінка важливості російської мови населенням України
Питання було сформульована наступним чином: Вкажіть, наскільки важливими в вашому регіоні є наступні мови – російська.
Як бачимо, більш, ніж третина населення по сій Україні (36,4%) визнає, що російська мова для них є дуже важливою.
Щодо специфіки практик читання, то читають у вільний час, після роботи або навчання, у громадському транспорті, у чергах, «щоб не звертати увагу на оточуючу ситуацію», а також під час подорожей. З улюблених жанрів у
«досвідчених читачів» та «експертів» переважають молодіжні романи,
історичні романи та романи про кохання (цю категорію обирали частіше молоді жінки). Також був відмічений специфічний жанр – «постмодерний роман», що не був передбачений спочатку в гайді. Також популярними серед цієї групи читачів є оповідання та художня есеїстика. Як бачимо, за критерієм реалістичність/уявність тут безперечно домінує реалістичність художнього зображення, хоча на підставі всеукраїнського кількісного дослідження були отримані інші дані.
Для «випадкових читачів» цікавішими виявляються нереалістичні жанри
– фантастика, фентезі, значну увагу вони приділяють також фаховій та навчальній літературі (особливо це відмітили представники технічних
спеціальностей). Якщо класифікувати літературу по країнах написання, то у вподобаннях досвідчених читачів домінує українська та російська сучасна література, далі – французька (М. Уельбек, Ф. Бегбедер, С. Брасм, А. Гавальда,
М. Барбері) та англійська (Дж. Джойс, Дж. Фаулз, І. Уелш, І. Бенкс). Деякі з респондентів згадали сучасну японську літературу (Харукі Муракамі, Тавара
Маті та інших сучасних авторів), американську (Чак Поланік, Чарлз Буковські,
Кен Кізі) та латиноамериканську літературу (Х.-Л. Борхес). З сучасних українських авторів найчастіше згадувались Ю. Андрухович, С. Жадан,
О. Забужко, також – Ю. Іздрик, Ю. Винничук, М. Матіос, С. Поваляєва,
І. Карпа, Л. Дереш та деякі інші автори. Деякі з читачів-«експертів» згадали ще й А. Дністрового, С. Ушкалова та деяких інших авторів – представників
«третьої хвилі».
Значна частина респондентів групи «читачів-експертів» відмітили сучасну українську літературу як улюблену, а також сучасну зарубіжну літературу – англійську, французьку або американську. Українську класику як улюблену літературу визначили тільки троє з опитаних. З найпривабливіших рис літератури були названі – актуальність, модність, відповідність часові.
Актуальність як важливий критерій визначався всіма групами респондентів. На думку «експертів», ці риси притаманні як українській, так і іншій улюбленій літературі, яку вони назвали, при чому улюбленій в більшій мірі. Разом з тим, українській літературі притаманні традиційність, регіональність, так само – модність і актуальність. В той час, як «досвідчені читачі» вважали модність критерієм, притаманним для літератури зарубіжної, і меншою мірою – для української. «Досвідчені читачі демонструють дещо інші художні уподобання.
Улюблені твори – це, здебільшого, твори зарубіжної та/або української класики
(української відмічалось рідше), «золотий запас», який завжди актуальний.
Серед улюблених українських авторів були названі С. Жадан, Ю. Андрухович,
Л. Дереш, М. Соколян, Т. Малярчук, О. Забужко, І. Роздобудько та деякі інші.
Список фаворитів майже не відрізняється від того, що був названий представниками групи експертів, що свідчить про наявність авторів, які є
визнаними серед різних груп читачів і виходить за рамки «субкультурної» популярності.
Специфіка української літератури, на думку молодих читачів, полягає в тому, що вона відносно молода, актуальна, цікава, частково – епатажна, частково – традиційна. Серед улюблених літератур багатьма опитаними були названі російська, французька, британська і американська сучасна література, а саме твори, які видаються в серії «контркультура» (Ч. Поланік,
І. Уелш,Ч. Буковські) та літератури постколоніальних країн – сербська, болгарська, румунська. Згадувалась і сучасна українська література, але її в якості улюбленої називали рідше, ніж зарубіжну та літературу інших пострадянських країн. Для сучасних європейських літератур, на думку респондентів, характерні такі риси, як незалежність, актуальність, а також критичність. Деякі з цих характеристик стосуються також і української сучасної літератури – актуальність та критичність зокрема. Властивими для сучасної української літератури вважаються наступні характеристики – молодіжна, сучасна, актуальна. «Випадкові читачі» частіше за інших відмовлялись охарактеризувати українську літературу в контексті світовою, що частково обумовлено недостатністю інформованості з цього питання, частково – просто незацікавленістю самим предметом.
У «випадкових читачів» майже не присутнє таке поняття, як «улюблена література», хоча є улюблені жанри. Серед улюблених творів представники цієї групи називали твори із шкільної програми – російської або зарубіжної літератури, рідше – з української літератури. Двоє респондентів назвали твори сучасної української літератури в якості улюблених – це був останній роман
Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та твір молодого автора «третьої хвилі» Любка Дереша «Культ».
Більшість респондентів відмітила, що сучасна літературна мова
«простіша» в порівнянні з класичною літературною мовою, маючи на увазі передусім наближеність мови сучасних українських творів до побутової, розмовної. Деякі з респондентів, обізнані з найбільш скандально-відомими
романами, відзначили, що сучасна література допускає сленг і ненормативну лексику, чого раніше не було у літературі. Як визначила одна з респонденток, така література має свою цільову аудиторію, але далеко не всі читачі зможуть такий твір адекватно оцінити: «…Вони [ці твори] розраховані на специфічну аудиторію, тобто не кожен оцінить книжку такого типу і не кожен отримає задоволення. Деякі вважають, що їх принижують, але є аудиторія, якій це дуже подобається». [Олена, 19 років]. Така позиція є найбільш поширеною серед цієї групи читачів.
Загалом молоді читачі є для сучасних авторів цікавою «нішею» та цільової аудиторією для поширення своїх творів, оскільки, всупереч усталеному стереотипові про нібито не читаючу молодь або її зацікавленість лише нереалістичними художніми жанрами (фантастикою та фентезі), молодь виявляється активним читацьким сегментом, який, в той же час, віддає перевагу не українській, а зарубіжній літературі. Як демонструють результати дослідження, імідж літератури залежить від поєднання маркетингових та естетичних характеристик, а також від рівня відповідності творів критерію
«сучасності», який для представників молодіжної читацької аудиторії є провідним.
Загалом якісне дослідження молодіжного сегменту читачів дозволило розглянути літературу як певну субкультуру, що відмічалось кількома респондентами, а також систему цінностей, що приймається або не сприймається молодіжною публікою і поле конкуруючих тенденцій
(«традиційність/новаторство», «сучасність/позачасніть», «локальність/глобаль- ність»), на кожну з цих позицій є свої «споживачі» а культурному ринку, тобто свій кластер молодіжної читацької аудиторії.

Література:
1. Барт Р. От произведения к тексту : [пер. с фр.] / Р. Барт // Избранные работы.
Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. — М., 1989. —
С. 413—423.
2. Дубин Б. В. Литература и медиа? Литература как медиа. Литература в поле медиа /
Борис Дубин // Иностранная литература. — М., 2008. — № 9. — С. 262—266.
3. Боскетти А. Социология литературы; цели и достижения подхода Пьера Бурдье /
А. Боскетти // Журнал социологии и социальной антропологии. — 2004. — Т. 7, № 5. —
С. 115—125.
4. Третьяков В. Понятие литературы — 35 лет спустя : (О двух номерах журнала «New
Literary History» [Электронный ресурс] / В. Третьяков // НЛО. — 2008. — № 93. — Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nlo/2008/93/tr32-pr.html.
5.
Тягло К.О. Homo legens, або людина читаюча: практики читання та Інтернет у ХХІ столітті / К.О. Тягло // Вісник Харківського національного університету імені
В. Н. Каразіна. - 2012. - № 992. Серія "Філософія. Філософські перипетії". Вип. 45. - С.72-
6.
Українське суспільства 1992 - 2010. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н.
В.М.Ворони, д.соц.н. М.О.Шульги. – К.: IС НАНУ, 2010.
7. Українське суспiльство 1994-2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н.
В.М.Ворони, д.соц.н. М.О.Шульги. – К.: IС НАНУ, 2005.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал