Соціологія менеджменту та праці



Сторінка4/4
Дата конвертації02.12.2016
Розмір0.73 Mb.
1   2   3   4

3.Рольова концепція особистості


Кожна людина, що живе в суспільстві, включена у безліч різних соціальних груп (родина, навчальна група, дружня компанія і т.д.). У кожній з цих груп вона займає визначене положення, має деякий статус, до неї пред'являються визначені вимоги. Таким чином, та сама людина повинна поводитися в одній ситуації як батько, в іншій — як друг, у третьої — як начальник, тобто виступати в різних ролях.

Соціальна роль відповідний прийнятим нормам спосіб поводження людей у залежності від їхнього статусу чи позиції в суспільстві, у системі міжособистісних відносин.

Освоєння соціальних ролей — частина процесу соціалізації особистості, неодмінна умова «вростання» людини в суспільство собі подібних. Таким чином, розвинута особистість може використовувати рольове поводження як інструмент адаптації до визначених соціальних ситуацій, у теж час не зливаючи, не ідентифікуючи з роллю. Рольова концепція особистості виникла в американській соціальній психології в 30-х роках XX в. (Ч. Лантухи, Дж. Мид) і одержала поширення в різних соціологічних плинах, насамперед у структурно-функціональному аналіз.

Чарлз Лантухи вважав, що особистість формується на основі безлічі взаємодій людей з навколишнім світом. У процесі цих интеракций люди створюють своє «дзеркальне Я», що складається складається з трьох елементів:


  1. того, як, на нашу думку, нас сприймають інші (Я упевнена, що люди звертають увагу на мою нову зачіску);

  2. того, як, на нашу думку, вони реагують на те, що бачать (Я упевнена, що їм подобається моя нова зачіска);

  3. того, як ми відповідаємо на сприйняту нами реакцію інших (Видиме, я буду завжди так зачісуватися)

Американський психолог Джордж Герберт Мид пішов далі у своєму аналізі процесу розвитку нашого «Я». На думку Мида, процес формування особистості включає три різні стадії. Перша — імітація. На цій стадії діти копіюють поводження дорослих, не розуміючи його. Потім випливає ігрова стадія, коли діти розуміють поводження як виконання визначених ролей: лікаря, пожежного, автогонщика і т.д.; у процесі гри вони відтворюють ці ролі. Перехід від однієї ролі до іншої розвиває в дітей здатність додавати своїм думкам і діям такий зміст, який додають їм інші члени суспільства, — це наступний важливий крок у процесі створення свого "Я". Третій етап, по Миду, стадія колективних ігор, коли діти учаться усвідомлювати чекання не тільки однієї людини, але і всієї групи. Рольова теорія особистості описує її соціальне поводження двома основними поняттями: «соціальний статус» і "соціальна роль". Людина може мати кілька статусів. Але найчастіше тільки один визначає його положення в суспільстві. Часто буває так, що головний, чи інтегральний, статус обумовлений його посадою (наприклад, директор, професор). Соціальний статус відбивається як у зовнішнім поводженні і вигляді (одязі, жаргоні й інших знаках соціальної і професійної приналежності), так і у внутрішній позиції (в установках, ціннісних ориентациях, мотиваціях і т.д.)

Соціологи відрізняють запропоновані і придбані статуси. Запропонований це значить нав'язаний суспільством поза залежністю від зусиль і заслуг особистості. Він обумовлюється етнічним походженням, місцем народження, родиною і т.д. Придбаний (досягнутий) статус визначається зусиллями самої людини (наприклад, письменник, учений, директор і т.д.). Виділяються також природний і професійно-посадовий статуси. Природний статус особистості припускає істотні і відносно стійкі характеристики людини (чоловіка і жінки, дитинство, юність, зрілість, старість і т.д.). Професійно-посадовий це базисний статус особистості, для дорослої людини найчастіше є основою інтегрального статусу. У ньому фіксується соціальне, економічне і виробничо-технічне положення (банкір, інженер, адвокат і т.д.).



Соціальний статус позначає конкретне місце, що займає індивід у даній соціальній системі. Сукупність вимог, пропонованих індивіду суспільствам, утворить зміст соціальної ролі. Соціальна роль — це сукупність дій, що повинний виконати людину, що займає даний статус у соціальній системі. Кожен статус звичайно включає ряд ролей. Сукупність ролей, що випливають з даного статусу, називається рольовим набором. Соціальна роль розпадається на рольові чекання — те, чого згідно «правилам гри» чекають від тієї чи іншої ролі, і на рольове поводження — те, що людина реально виконує в рамках своєї ролі. Усякий раз, беручи на себе ту чи іншу роль, людина більш-менш чітко представляє зв'язані з нею права й обов'язки, приблизно знає схему і послідовність дій і будує своє поводження відповідно до чекань навколишніх.

Соціальне поводження спробував систематизувати Толкотт Парсонс. Він вважав, що будь-яка роль може бути описана за допомогою п'яти основних характеристик:



  1. Емоційність. Деякі ролі (наприклад, медичної сестри, чи лікаря поліцейського) вимагають емоційної стриманості в ситуаціях, що звичайно супроводжуються бурхливим проявом почуттів (мова йде про хворобу, страждання, смерть). Від членів родини і друзів очікується менш стримане вираження почуттів.

  2. Спосіб одержання. Деякі ролі обумовлені запропонованими статусами — наприклад, дитини, чи юнака дорослого громадянина; вони визначаються віком людини, що виконує роль. Інші ролі завойовуються; коли ми говоримо про професора, ми маємо на увазі таку роль, що досягається не автоматично, а в результаті зусиль особистості.

  3. Масштаб. Деякі ролі обмежені строго визначеними аспектами взаємодії людей. Наприклад, ролі лікаря і пацієнта обмежені питаннями, що безпосередньо відносяться до здоров'я пацієнта. Між маленькою дитиною і його чи матір'ю батьком установлюються відносини більш широкого плану; кожного з батьків хвилюють багато сторін життя маляти.

  4. Формалізація. Деякі ролі передбачають взаємодія з людьми відповідно до встановлених правил. Наприклад, бібліотекар зобов'язаний видати книги на певний строк і зажадати штраф за кожний прострочений день з тих, хто затримує книги. При виконанні інших ролей допускається особливе звертання з тими, з ким у вас склалися особисті відносини. Наприклад, ми не очікуємо, що чи брат сестра заплатять нам за зроблену їм послугу, хоча ми могли б узяти плату в незнайомої людини.

  5. Мотивація. Різні ролі обумовлені різними мотивами. Очікується, скажемо, що заповзятлива людина поглинена власними інтересами — його учинки визначаються прагненням дістати максимальний прибуток. Але передбачається, що священик трудиться головним чином заради суспільного блага, а не особистої вигоди. Як вважає Парсонс, будь-яка роль включає деяке сполучення цих характеристик.

Теорія ролей добре описує адаптаційну сторону процесу соціалізації особистості. Але цю схему не можна прийняти за єдину і вичерпну, оскільки вона залишає в тіні активний, творчий особистісний початок.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал